Tag: безпека

Недалеко від Криму, який
був анексований минулого року Росією, румунські та португальські повітряні сили
беруть участь у спільних місіях патрулювання, в тому числі над Чорним морем. У
румунському повітряному просторі вже патрулюють бойові літаки F-16, у спільних
місіях, що здійснюються під командуванням НАТО з базою в
Рамштайні, Німеччині.

Посадові особи НАТО
уточнили, що участь португальських військовослужбовців у цих місіях є частиною
заходів по захисту безпеки держав НАТО на східному фланзі, на тлі напружених
відносин з Росією. У США, адмірал Джеймс Віннефелд, заступник голови об’єднаного
комітету начальників штабів Збройних сил США ствердив, що необхідно негайно
ввести в експлуатацію ракетний щит, який призначений захистити й південний фланг Північноатлантичного альянсу.

У свою чергу, міністр
оборони Румунії Мірча Душа уточнив, що розміщені елементи протиракетної оборони
в Девеселу, на півдні Румунії, запрацюють восени. Одночасно зі військовими
операціями, Захід продовжує свої дипломатичні зусилля для розрядження ситуації
в регіоні. НАТО знову закликала Росію вивести свої війська та важке озброєння зі
Східної України. На зустрічі в Брюсселі між генеральним секретарем НАТО Йенсом
Столтенбергом та російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим,
перший вимагав більшої прозорості численних маневрів, яких здійснюють російські
війська.

Раніше, НАТО повідомила,
що в Брюсселі були відкриті телефонні лінії для спілкування з Росією у разі
надзвичайних ситуацій. На думку політичних оглядачів, це крок вперед у
відносинах з Росією, заморожених минулого року, в контексті української кризи. У Брюсселі був й
начальник Генштабу збройних сил Республіки Молдова, генерал Ігор Горган, який
взяв участь у засіданнях Військового комітету ЄС та Військового комітету НАТО
та мав зустрічі зі румунським колегою Ніколаєм Чуке та українським
Віктором Муженком. Анклав між Румунією та Україною, Республіка Молдова, яка в
свою чергу зіткнулася з вірулентністю проросійського сепаратизму в
Придністров’і’, шукає гарантії безпеки на Заході.

На переговорах, у
вівторок, в Бухаресті, з молдовським колегою, Віорелом Чиботару, міністр
оборони Румунії Мірча Душа підтвердив готовність Румунії надати матеріальну і
технічну допомогу для зміцнення оборонної здатності Республіки Молдова. Таким
чином, Румунія стає не лише користувачем, а й постачальником безпеки для сусідньої
держави, з якою має тісні стосунки та підтримує її наближення до Заходу.

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску запропонував на саміті міністрів закордонних справ держав-членів НАТО, в Анталії, Туреччині, комплексну стратегію альянсу, орієнтовану як на східне, так і на південне сусідство. Пропозиція прозвучала на тлі нестабільної ситуації у Північній Африці та на Близькому Сході, яка різко погіршилася в минулому році та яка впливає на всю Європу. Боглан Ауреску пояснив у інтерв’ю для Радіо Румунія у чому полягає ця стратегія: Визначити разом з партнерами, якими є їхні уразливості та потреби. Знайти підхід, який би не був лише реактивним, а й проактивним, краще співпрацювати з ЄС, який має ті самі проблеми. Нагадую, що Румунія запропонувала створення платформ для постійного діалогу з партнерами і сусідами партнерів, а також інтенсивний політичний діалог. Крім того, ми прагнемо зміцнити спроможності партнерів, протидіяти гібридній війні та викликам пов’язаним з гібридною війною, заснування установ безпеки та оборони, які б були ефективними і стійкими до викликів, Отож більший пакет, який може бути підготовлений. Такою була пропозиція, яку я представив для її прийняття на саміті, у Варшаві в 2016 році.

Румунський міністр закордонних справ Богдан Ауреску уточнив, що ця пропозиція пов’язана з констатуванням того факту, що Чорноморський регіон повинен займати більш рішуче місце на стратегічній карті НАТО, регіон безпекова рівновага якого постраждала внаслідок кризи в Україні. Богдан Ауреску: Я думаю, що мета визначається сама собою, оскільки є очевидним той факт, що Чорне море знаходиться на точці з’єднання між східним та південним сусідствами, а саме, можливо, у найбільш чутливій зоні із стратегічної точки зору, вже не враховуючи те, що відбувається в нашому сусідстві, а саме криза в Україні та пов’язані з нею елементи, що завдало шкод стратегічній рівновазі в Чорноморському регіоні. Тому я думаю, що вимагається, щоб Чорноморський регіон був розміщений більш рішучо на стратегічній карті Альянсу.

З іншого боку, Богдан Ауреску заявив, що Румунія підтримує оголошення на майбутньому саміті НАТО, який відбудеться в Польщі у 2016 році, Початковий оперативний потенціал системи оборони НАТО проти балістичних ракет. За словами румунського міністра, всі ці заходи покликані підготувати довгострокову реакцію НАТО на все більш різноманітні та складні проблеми безпеки .

Прозахідні, уряди в Києві та Кишиневі торік вступили завдяки підписаним Угодам про асоціацію та вільну торгівлю в зал очікування ЄС, але, схоже, не дуже поспішають вступити до НАТО. І ця нерішучість робить їх більш уразливими на агресію Росії. Молдова підписала з НАТО індивідуальний план дій для поглиблення співпраці між Кишиневом і євроатлантичними структурами і реформування та модернізацію безпекового і оборонного секторів. Молдовські військовослужбовці вже взяли участь у спільних навчаннях з силами НАТО, і в ці дні молдовський контингент перебуває в сусідній Румунії, де тренується разом з румунськими, американськими і британськими військовослужбовцями.

Заблокована, однак, положеннями своєї власної конституції, Молдова визначається нейтральною державою.. Насправді, її нейтральність не гарантована на міжнародному рівні. І не будучи в НАТО, а лише партнерами альянсу, Молдова та Україна, не підпадають під дію статті 5 Північноатлантичного альянсу, яка передбачає зобовязання колективної оборони,. Незважаючи на це, Альянс готовий підтримати їх територіальну цілісність і сприяти регіональній стабільності. З таким посланням прибув у четвер, вперше до Кишинева, заступник Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, генерал Адріан Бредшоу: “Ми готові допомогти Молдові у підтримці її нейтралітету, незалежності, і суверенітету заради інтересів всього регіону.”

Новий міністр оборони в кишинівському уряді Віорел Чиботару, оцінив візит Бредшоу важливим кроком у зміцненні партнерських відносин з НАТО. Він вважає, що вони посиляться, особливо в контексті, коли НАТО збільшує інтерес щодо Східної Європи. Альянс, підкреслює і експерт з безпеки Юріє Пінтя, є найбільш важливою військово-політичною організацією з якою співпрацює Молдова. Він сказав кореспонденту Радіо Румунія в Кишиневі, що допомога надана НАТО сягає багатьох мільйонів доларів і підкреслив: “Те, що відбулося в Україні показує, що ми в небезпеці. Отож співпраця з такими структурами, які намагаються знайти колективну відповідь на спільні виклики є обовязковою.”

Експерти шкодують з того приводу, що молдовські політичні сили, які виступають за вступ до НАТО залишаються незначними. Ліберали, найрішучіші промоутери євроатлантичного вибору, перейшли в цьому році в опозицію, а інша частина політичного класу є стриманною, і не може запропонувати якиїсь варіант на НАТО.

З 2005 року у першу неділю квітня у Румунії відзначають День НАТО. З цієї нагоди президент Клаус Йоханніс та премєр-міністр Віктор Понта прокоментували тісні відносини між НАТО та Румунією, яка стала членом альянсу в 2004 році. Глава Румунської держави написав на своїй сторінці в Facebook, що членство в НАТО залишається гарантією безпеки Румунії та віхою закордонної політики держави.

У свою чергу глава уряду Віктор Понта, теж на своїй сторінці в мережі Facebook, написав, що вступ Румунії до НАТО є одним з найбільших досягнень після грудневої антикомуністичної революції 1989 року, додавши, що румунська влада і надалі виконуватиме взяті на себе зобовязання перед північноатлантичними союзниками.

У січні президент Румунії оголосив про досягнення політичного консенсусу щодо збільшення оборонного бюджету до 2% від ВВП з 2017 року. Водночас, останнім часом фахівці все більше наголошують на необхідності підвищення боєздатності Збройних Сил Румунії, зокрема на тлі подій в Україні, чим стурбовані як в НАТО, так і в ЄС. Нещодавно головнокомандувач союзними військами в Європі, американський генерал Філіп Брідлав повідомив, що НАТО планує розгорнути в Румунії важку військову техніку.

Москва гостро відреагувала на цю заяву, стверджуючи, що розгортання бронетанкової техніки, зенітно-вогневих засобів та артилерії НАТО в Румунії є безпрецедентно небезпечним кроком, який порушує всі домовленості, а головне основоположний акт Росія-НАТО, який досі діє. “Якщо уряд Румунії вважає можливим нарощувати присутність натовського угруповання на своїй території, в тому числі шляхом створення потужного “збройного кулака”, то треба усвідомлювати відповідальність та наслідки такого кроку для безпеки регіону”, – заявив нашому кореспонденту в Москві офіційний представник МЗС РФ Олександр Лукашевич.

З іншого боку, після укладення рамкової угоди з Тегераном щодо іранської ядерної програми, близькі до Кремля російські ЗМІ спробували продемонструвати, що після усунення загрози ядерного удару з боку Ірану, плани по розміщенню елементів протиракетної оборони в Європі, в тому числі в Румунії, не виправдовуються. НАТО, однак, заявляє, що реалізація проекту триватиме за встановленим графіком. Прес-секретар НАТО Оана Лунджеску зазначила, що альянс не відмовиться від впровадження проекту протиракетної оборони і знову наголосила, що він не спрямований проти Росії.

Директори РСІ та ФБР мали зустріч у Бухаресті

Кандидатура депутата Європейського парламенту, ліберала Едуарда Хелльвіга на посаду директора Румунської служби інформації (РСІ) була ухвалена більшістю голосів парламентаріїв. 40-річний Едуард Хелльвіг, член Консервативної партії (нині при владі) з 2003 року і Націонал-ліберальної партії (тепер в опозиції) з 2008 року, людина з близького оточення президента Клауса Йоханніса, був у 2012 році міністром регіонального розвитку і туризму в уряді соціал-демократа Віктора Понти. Серед заявлених пріоритетів нового керівника РСІ налічуються: боротьба з корупцією, зміцнення обороноздатності країни та поглиблення співробітництва з євроатлантичними партнерами, особливо зі Сполученими Штатами. Щойно після призначення на нову посаду, керіник РСІ зустрівся у Бухарсті з директором ФБР Джеймсом Комі. У ході зустрічі вони домовились продовжити і розвинути діалог між двома установами, зокрема в сферах кібер-безпеки, контррозвідки, боротьби з тероризмом, корупцією та транснаціональною організованою злочинністю.

Перше засідання Верховної ради оборони країни під головуванням К.Йоханніса

На першому засіданні під головуванням президента Клауса Йоханніса Верховна рада оборони країни (ВРОК) дала згоду на присутність на території Румунії чотирьох португальських бойових літаків F-16 і 150 осіб обслуговуючого персоналу, котрі братимуть участь у патрулюванні повітряного простору країни. Літаки охоронятимуть небо над Румунією у травні-червні цього року у відповідності до рішення про укріплення румунського сегменту південно-східного флангу НАТО на тлі кризи в Україні. На відповідному засіданні ВРОК було прийняте і рішення про збільшення бюджету оборонного відомства до 2% від ВВП до 2017 року, що дозволить відновити великі програми з оснащення збройних сил Румунії та стане доброю можливістю для розвитку оборонної промисловості. Члени Верховної ради оборони країни, на засіданні у вівторок здійснили й аналіз безпекової ситуації в Україні та наслідків для Румунії, відзначивши водночас той факт, що послідовна підтримка Бухареста в цей складний для України період призвела до безпрецедентної відкритості у двосторонніх відносинах. Після засідання президент Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук, що присутні на засіданні ВРОК проаналізували конфлікт в Україні та його вплив у регіоні та підтвердили зобовязання, взяті Румунією в рамках стратегічних партнерств. “Після більш ніж половини сторіччя миру, поблизу нашого кордону вбивають людей. Інші залишають свої села в пошуку притулку. Румунія знаходиться приблизно в 300 км від Криму, місця де минулого року почалася спроба зміни кордонів, визначених після Другої світової війни. Ми зацікавлені в тому, щоб будь-який конфлікт у цій частині Європи вирішувався мирним шляхом”, – зазначив президент Румунії.

Власник приватного телеканалу був засуджений до позбавлення волі

Засновник однойменної популістської партії, колишній телеведучий і кандидат в президенти Румунії Дан Дяконеску (47 років) був засуджений до 5 років і 6 місяців позбавлення волі за шантаж. Суд першої інстанції засудив Дана Дяконеску до позбавлення волі строком на 3 роки, підсудний оскаржив це рішення, а суд вищої інстанції вирішив збільшити міру покарання на два з половиною роки. Дан Дяконеску вдався до погроз і шантажу як безпосередньо, так і у передачах на власному телеканалі і через посередників, на адресу мера однієї місцевості та бізнесмена, вимагаючи від них немалу суму грошей. З іншого боку Верховний суд Румунії відхилив апеляційну скаргу депутата Елени Удрі на рішення про її арешт. Таким чином екс-міністр і колишній кандидат у президенти Елена Удря, затримана у справі за підозрою в отриманні хабара і зловживанні службовим становищем, залишиться під вартою.

Глава МЗС Р.Молдова здійснила візит до Бухареста

Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв у середу в Бухаресті міністра закордонних справ Республіки Молдова Наталію Герман. Користуючись нагодою Клаус Йоханніс висловив готовність до співробітництва і солідарність Румунії з новим молдовським урядом. У свою чергу Наталія Герман підтвердила рішучість офіційного Кишинева продовжити про-європейський курс. На порядку денному візиту Наталії Герман до Бухареста було й проведення разом зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску третього засідання Спільної румунсько-молдовської міжурядової комісії з питань європейської інтеграції. Глава румунської дипломатії нагадав, що завдяки реформам, проведеним нинішньою прозахідною владою, Молдова стала найбільш просунутою країною Східного партнерства. З іншого боку, теж на цьому тижні, Румунія почала постачання газу до Молдови через газопровід Ясси-Унгени, який має скоротити залежність Кишинева від російського газу. Вартість румунського газу становить 255 доларів за тисячу кубічних метрів, що значно менше ніж поставлений Газпром газ, вартість якого складає 332 долари за тисячу кубометрів. Будівництво газопроводу, протяжністю 43 кілометри тривало рік, а молдовська влада планує продовжити його до Кишинева. Розширений газопровід, потужністю 1,5 млрд кубометрів газу на рік, може майже повністю забезпечити енергетичні потреби Р.Молдова. Для розширення, однак, потрібно понад 60 мільйонів євро, з яких Брюссель готовий виділити Кишиневу десять мільйонів.

Парламент відхилив так-звані закони «Big Brother/Великий брат»

Палата депутатів відхилила закони про електронні комунікації і про кібербезпеку Румунії, які були повернуті для доопрацювання Конституційним судом, судді якого оголосили ці закони такими, що не відповідають Конституції. Це чутлива і суперечлива тема в румунському суспільстві, що призвела до відставки у січні Джордже Майора з посади директора Румунської служби інформації. Критики закону про кібербезпеку стверджували, що він надає працівникам спецслужб і прокурорам доступ до бази даних будь-якої компютерної системи, підозрюваної в незаконній діяльності, без ордера, виданого судом, а тільки за вмотивованим запитом. З іншого боку, прихильники стверджували, що закон не буде застосовуватися щодо пересічних громадян і необхідний в умовах безпрецедентного зростання кібернетичних ризиків і загроз.

Основні спецслужби Румунії в даний час не мають цивільних керівників. Після відставки Теодора Мелешкану в жовтні 2014 року і Джордже Майора у вівторок, ці дві структури, Служба зовнішньої розвідки та Служба інформації Румунії тимчасово очолили двоє генералів.

Відповідно до зобовязань, які взяла на себе Румунія як держава-член НАТО, Бухарест мусить якнайшвидше відновити демократичний цивільний контроль за діяльністю двох спецслужб. Згідно із законом вони мають бути призначені чинною лівоцентристською парламентською більшістю за поданням президента Клауса Йоханніса та за згодою Верховної ради оборони країни.

Тим часом, з приводу відставки директора Служби інформації Румунії Джордже Майора точаться палкі дебати, зокрема довкола причин такого рішення. Оглядачі вважають, що Майор прийняв таке рішення після того як Конституційний суд оголосив неконституційним пакет законів під назвою «Big Brother/Великий брат», або точніше закони: про захист персональних баз даних, про передплачені телефонні картки та про кібербезпеку. Відсутність цих нормативно-правових актів, – заявив нещодавно Джордже Майор, – призвела до виникнення в Румунії останніх 25 років правового вакууму, небезпечного для безпеки громадян.

Зі свого боку, Конституційний суд стверджує, що, незважаючи на тиск з боку Служби інформації Румунії, відхилив ці закони, оскільки вони порушують конституційний правопорядок і принцип законності, а також конфіденційність інтимного і сімейного життя людини, та листування. Конституційний суд пояснив своє рішення й тим, що для належного захисту цих прав кібербезпеку має забезпечувати цивільна установа, а не Національний центр кібербезпеки, військова структура Служби інформації Румунії.

Депутат Чезар Преда, член комітету з питань парламентського контролю за діяльністю Служби інформації Румунії, вважає, однак, що відповідні закони є необхідними і парламент має їх доопрацювати. “Голова комітету з питань парламентського контролю за діяльністю Служби інформації Румунії та лідери політичних партій заявили, що країні потрібні ці закони. Тому найближчим часом ми переглянемо їх з урахуванням позиції Конституційного суду та інтересів кожного громадянина, з тим, щоб, врешті-решт, ці проекти не стали законами, що обмежують права, а такими, що захищають кожного з нас.”

Слід ще зазначити, що після румунської антикомуністичної революції 1989 року, Службу інформації Румунії та Службу зовнішньої розвідки очолювали пять, відповідно, сім цивільних директорів, посади яких прирівнюються до рангу міністра.

Кривавий напад від минулого тижня на сатиричний журнал “Charlie Hebdo”, який строго критикував всі форми релігійного фундаменталізму, викликав шок і жах серед міжнародної спільноти, яка рішуче засудила теракт, скоєний у центрі Парижа, що завершився розстрілом журналістів видання і поліцейських, які захищали їх офіс, після того як у 2011 році було підпалено приміщення редакції. Після нападу на сатиричний журнал, відбувся інший теракт в паризькому передмісті Монруж де була застрілена співробітниця поліції, а потім на сході Парижа загинули невинні люди, захоплені в кошерному магазині.

І все це відбулося на знак крайного протесту проти журналу “Charlie Hebdo”, який щотижнево публікував карикатури та засуджував те, що вважав, що загрожує свободі вираження думок і свободу слова. Серед політичних лідерів, який першим засудив теракт в Парижі, був Премєр-міністр Великобританії Девід Кемерон, який назвав стрілянину в офісі сатиричного тижневика “варварською атакою”. Ми підтримуємо французький народ у боротьбі з тероризмом і захистом ЗМІ. Ці люди ніколи не зможуть забрати наші цінності”, – заявив Кемерон. Ця ідея була помітна у наступних посланнях та підкреслена Маршом єдності, організованим у Парижі.

У інтерв’ю Радіо Румунія професор Юліан Фота, колишній радник Президента з питань національної безпеки проаналізував події, що сталися в Парижі: “Ми стикаємося з кризою, яка не стосується лише Франції, на мій погляд, вона стосується всієї Європи, тому що цінності на які напали в Франції є основними цінностями всієї Європи. Можливо, ми є свідками нового наступу цих фундаменталістських екстремістських елементів на західну цивілізацію, особливо цивілізацію Європи. Я думаю, що у наступному періоді будуть обговорені чимало елементів, оскільки значення і наслідки цієї кризи, яка, повторюю, не є тільки французькою, а європейською, є численними. Ще будуть інші соціальні та політичні наслідки, багато з них не обовязково сприятливі для суспільства, якого ми хочемо побудувати. У першу чергу, відчуття небезпеки зростатиме. Це може призвести до окремої плутанини у деяких з нас. Ми знаємо, що кризі специфічні два елементи: загроза та своєчасність. Вимагається поліпшення організації суспільства, більшої солідарності між нами, удосконалення необхідних інструментів по боротьбі з тероризмом, зміцнення співробітництва в рамках Європейського Союзу та за його межами. Очевидно, ми будемо мати більше можливостей.”

Торкаючись небезпеки спекуляцій з боку окремих лідерів трагедії, що сталася в Парижі, професор Юліан Фота вважає, що зараз помітна хвиля, яка може підняти їх на вершину політики: “Деякі з цих лідерів, не хочуть іншого, крім перебудови Європейського Союзу, такого як ми його знаємо сьогодні. Навіть ідея солідарності обговорюється. Таким чином, на історичній шкалі, цей напад може мати серйозні наслідки для всіх нас та може зобовязувати нас не тільки домагатися робити аналіз та зрозуміти значення, але в тому числі, змушує нас краще організуватися на внутрішньому рівні — тут я маю на увазі суспільство та румунську владу.”

Що стосується авторів нападів, Юліан Фота стверджує, що їх можна розглядати як самотніх вовків, які діють на підставі пропозицій, або може наказів та рекомендацій з боку інших людей, які поділяють їх насильницький підхід, позбавлений будь-якого людства. Вони є результатом більш ширшого та складного явища, що призвело до послідовних атак з боку радикальних екстремістських елементів із зони ісламу. Юліан Фота: ”Ми можемо припустити, що вони самотні вовки. Чому? Тому що в останні роки західні системи безпеки були спроможними знищувати ці організації та протидіяти їхньому нападу і тоді ми можемо припускати, що ці організації навчилися від того, що сталося і зрозуміли, що небезпечно працювати у великих групах, і тому перейшли до іншої стратегії, стратегії самотніх вовків.Насильство вже було поширене по всьому світу, користуючись різними телевізійними каналами, включно Інтернетом і деякими спеціалізованими веб-сайтами.”

Те, що сталося в Франції було по-перше шокуючим. У перспективі, це можна вважати тестом. Новим тестом, тому що західне суспільство періодично зазнало таких випробувань. Однак, очевидним є той факт, що ми стикаємось із політичним злочином, – додав Юліан Фота.

Понад 150 представників у галузі енергетичної політики в регіоні Чорного моря, в тому числі з України, взяли участь у міжнародній конференції «Енергетична безпека в розширеному Чорноморському регіоні- контрибутор у забезпеченні енергетичної безпеки Європи — бачення до 2035″, яка відбулася в приміщенні Парламенту Румунії, з 19 по 21 листопада. Конференція була організована Центром по запобіганню конфліктам та раннього попередження, якого очолює радник Президента Румунії Юліан Кіфу.

“Всі ми знаємо, що є пункти зустрічі між політичними та економічними інтересами. Ми знаємо, що можемо мати прибутковий бізнес, але разом з появою політичних обмежень бізнес не може розвиватись. Чому 2035 рік? Тому що в галузі енергетики, потрібно майже 20 років, щоб пройти шлях від ідеї до запуску проекту”, – сказав Юліан Кіфу на відкритті міжнародної конференції.

З боку Румунії взяла участь, у конференції в Бухаресті, і Елена Попеску, генеральний директор Департаменту енергетики, яка підкреслила роль Румунії в енергетичній політиці країн Чорноморського регіону, як що стосується збільшення стабільності в регіоні, так і створення передумов для розвитку прибуткових проектів: “Я повинна підкреслити, що у нас є великий потенціал, оскільки ми маємо локальні диверсифіковані ресурси енергії, нафти, газу, поновлюваних джерел енергії, вугілля та ядерної енергії. Я гадаю, що ми повинні скористатися цією енергетичною структурою. Тому що ми в регіоні Чорного моря, і користуємось цими потенційними ресурсами, ми повинні знати, як вести переговори з нашими партнерами, щоб стати і виробником енергії, не тільки споживачем або транзитною країною”, сказала Елена Попеску.

Учасник міжнародної конференції Директор Одеського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко зазначив: “Я думаю, що це дуже важлива зустріч, тому що тут присутні фахівці з різних країн Чорноморського регіону. Ми говоримо про великий Чорноморський регіон, який включає в себе не тільки країни, які безпосередньо мають вихід до Чорного моря. Це і країни Каспійського регіону, як Азербайджан, Вірменія Грузія, але й Р. Молдова та Україна. Тобто ми маємо дивитись більш широко. У ході конференції дуже багато уваги приділялось питанню відродження Шовкового шляху, його енергетичній складовій. Справа в тому, шо вирішуючи питання сьогодення ми маємо мислити стратегію, і от такі форуми дають можливість нам глянути не на один, або два роки, а на десятиліття.”

Пан Артем Філіпенко торкнувся і співпраці між Румунією та Україною не лише в енергетичній сфері: “Я б не обмежував співпрацю між Україною та Румунією тільки енергетичним сектором, хоча тут є певні проблеми. Румунія все ж таки є у більш кращій ситуації, враховуючи її запаси нафти і газу, але сьогодні згадувалось про те, що Румунія може стати важливим центром транзиту енергоносіїв, і Україна зацікавлена в тому, щоб мати альтернативні джерела, і такими альтернативними джерелами можуть бути, скажімо, постачання газу з країн Кавказу до Південної Європи, і потім вже в Україну. Є дуже багато різних сфер співпраці. Серед цих сфер співпраці є участь у спільній реалізації Дунайської стратегії Європейського Союзу. Не востаннє, це питання врегулювання придністровського питання. Чому? Тому, що і Україна і Румунія зацікавлені в реінтеграції Р. Молдова. А Румунія є однією з сторін, яка має свій інтерес в регіоні.”

Румунія готова відігравати важливу роль в енергетичному секторі в Чорноморському регіоні-таким є висновок міжнародної конференції, що відбулася в Бухаресті.

Розроблений і створений щойно після Другої світової війни, як жартували тоді, щоб стримувати Радянський Союз за межами Європи, Північноатлантичний альянс повернувся до свого первинного покликання, після відновлення територіального апетиту Росії Володимира Путіна.

Минулого тижня, однією з центральних тем саміту в Ньюпорті, Уельсі, стали побоювання, повязані з виникненням на східному фланзі НАТО, збройного конфлікту на сході України, де Москва надає всебічну фінансову та військово-технічну допомогу проросійським сепаратистам.

Лідери країн-членів НАТО схвалили створення сил швидкого реагування для збільшення обороноздатності союзників. Генеральний секретар Андерс Фог Расмуссен заявив, що НАТО розмістить в Польщі, Румунії та країнах Балтії опорні пункти, які працюватимуть на довгостроковій основі ротації. Якщо буде потрібно відповідні сили швидкого реагування будуть в змозі діяти протягом 4 днів, – сказав Расмуссен.

Командний центр НАТО діятиме в Румунії, – оголосив у свою чергу, президент Траян Бесеску. НАТО підтвердило солідарність і міцність альянсу. Саме на цьому наголосив румунський президент після повернення з Уельсу, який, таким чином, заспокоїв багатьох румунів, стурбованих нявністю низки конфліктів, заморожених або гарячих, в безпосередній близькості кордону. Президент сказав, що Румунія буде захищена при будь-якому сценарії війни і зараз є плани на будь-який випадок військового нападу з суші, повітря чи моря.

Траян Бесеску: “Румунія, відповідно до рішення саміту НАТО, є в даний час країною, що буде захищена при будь-якому сценарії військового нападу на неї. Крім того, на основі рішень саміту, в найкоротші строки, військові структури НАТО та кожної держави-члена мають визначити наявні усередині НАТО сили, готові захистити Румунію при будь-якому сценарії війни.”

Глава держави підкреслив, що союзники, на основні принципу солідарності, висловили готовність покрити витрати на проведення військовий операцій в Румунії, так само, як Бухарест покрив витрати своєї військової присутності в Афганістані. Дехто вважає перебільшеними твердження президента Траяна Бесеску. Але в країні, яка протягом останніх трьохсот років пережила не менше 12 російських військових вторгнень, їх кількість залишається незначною.

Раціонально і Траян Бесеску каже, що впевнений на 99,99%, що Росія не нападе на Румунію. Але залишається 0,01% ймовірності, а чинне керівництво Румунії зобовязане забезпечити безпеку і від ірраціонального, – наголосив президент Румунії.

Дуже швидкі і непередбачувані зміни на міжнародній арені, особливо на регіональному рівні, вимагають безперервної адаптації румунської дипломатії до нових реалій. Протягом трьох днів у Бухаресті на щорічній Нараді румунської дипломатії, глави дипломатичних місій і консульських установ Румунії в усьому світі, керівники румунських культурних установ за кордоном, провели глибокий аналіз роботи і ролі румунської дипломатії в поточному контексті міжнародних відносин.

На нараді дипломатів був присутній і премєр-міністр Віктор Понта, який закликав дипломатів представити у країнах свого перебування чітку позицію Бухареста щодо найбільш важливих питань у поточному контексті і, в той же час, просувати інтереси Румунії, ЄС та румунських стратегічних партнерів. Премєр-міністр Румунії заявив, що на саміті НАТО в Уельсі, Румунія наполягатиме на зміцнені східного флангу НАТО, зміцненні стратегічного партнерства з Туреччиною і Польщею та суттєвого збільшення військової присутності НАТО в Румунії. Віктор Понта: «Я думаю, що Румунія в черговий раз продемонструвала, що є сильним партнером Європейського Союзу, НАТО і нашого стратегічного партнера – США. У нинішній кризовій ситуації Румунія має можливість закріпити цей статус та говорити про це з великою впевненістю і сміливістю.»

«Бухарест наполягає на зміцненні східного флангу НАТО, в тому числі на території Румунії», – заявив міністр закордонних справ Тітус Корлецян: «Позиція Румунії відносно східного сусідства сприяє її перетворенню на основного гравця в зусиллях по стабілізації обстановки в регіоні, що перетворює потенційну уразливість на стратегічну перевагу.»

До речі, перетворення очевидної уразливості Румунія на перевагу є однією з головних цілей Бухареста, поряд з іншими завданнями, які озвучив глава румунської дипломатії Тітус Корлецян: «Повноцінне використання можливостей стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами, що знайшло відображення в аспектах політики та безпеки, але й в економічній складовій. Інші цілі повязані з нашим членством в НАТО і на даний момент дуже серйозно розглядається питання репозиціонування Альянсу для зміцнення довіри і безпеки союзників на східному флангу шляхом розміщення військових одиниць і на території Румунії. Йдеться, так само, про європейські цілі Румунії як всередині, так і за межами ЄС, події в Україні, Іраку, Сирії, Лівії і т.д., тому що вони повязані з Європою і, звичайно, східний фланг, що є нашим пріоритетом. Невостаннє хочу сказати про Республіку Молдова, для якої ця осінь має велике значення з погляду її європейського майбутнього, європейської долі Республіки Молдова. Незабаром там пройдуть парламентські вибори і потрібно, щоб при владі залишився проєвропейський уряд, аби отримати підтвердження чіткої європейської перспективи для майбутнього європейської інтеграції Республіки Молдова.»

Як і слід було очікувати, складна ситуація на сході України стала центральною темою наради дипломатів в столиці Румунії, Бухарест підтверджуючи свою підтримку Києва. Говорить журналіст й експерт із зовнішньої політики та міжнародних відносин Еміль Хурезяну: «Конфлікт в Україні вступив в нову й небезпечну фазу і, я впевнений, що НАТО і кожна з країн-членів НАТО, передусім Сполучені Штати, розглядатимуть можливість переходу до нового етапу надання допомоги, тобто прямого постачання зброї. Німці, наприклад, не згодні з тим, щоб НАТО поставляло зброю. Але з огляду на те, що Німеччина є третім за величиною експортером зброї – загальна вартість німецького збройного експорту перевищує пять мільярдів євро щороку — я упевнений, що Берлін розглядатиме питання здійснення поставок зброї до України на двосторонній основі. Побачимо, якою мірою економічні санкції, що не досягли піку, будуть збережені або розширені і, паралельно, можливо буде програма постачання зброї.»

Ми звикли до раціональних аргументів, навіть якщо не завжди згодні з ними, які стояли в основі або за лаштунками будь-якого військового конфлікту в останні десятиліття, – каже Еміль Хурезяну, на думку якого і Друга світова війна і холодна війна мали в основі певну раціональність, були угоди, взаємні стратегії стримування на базі відносно рівного ядерного потенціалу двох великих таборів. Сьогодні, можливо не випадково через 100 років з моменту початку Першої світової війни, ми перебуваємо в такій фазі, яка нагадує нам про нераціональність. В цьому контексті постає запитання: чи має Захід зустрічний план? Чи є раціональні способи протистояти ірраціональним діям? «Я думаю, що це одне центральних питань майбутніх політичних і стратегічних дебатів», – каже Еміль Хурезяну.

Румунія може зіграти вирішальну роль в забезпеченні регіональної безпеки, якщо обєднає свої зусилля і створить єдиний “фронт” з Польщею та балтійськими країнами (Литвою, Латвією й Естонією), щоб переконати США брати більш активну участь в процесах, що відбуваються на східному кордоні Північноатлантичного альянсу і Європейського союзу. Такою думкою поділилася з нашою радіостанцією американський політолог румунського походження Габрієла Марін Торнтон, доцент Техаського університету “A&M”.

В ексклюзивному інтервю Румунському радіо пані Габрієла Марін Торнтон попереджає, що, якщо Вашингтон не буде брати активнішу участь у підтримці Бухареста, Румунія не зможе встояти під економічним та іншими тиском Росії, спрямованим на повернення цієї країни в сферу впливу Москви. Габрієла Марін Торнтон: “Румунія повинна відігравати тут важливу роль. Її східний кордон є східним кордоном ЄС та НАТО. Румунія є великою країною і має кілька можливостей: спробувати домовитися з Польщею та балтійськими країнами щодо створення спільного фронту і вимагати більше від США. Якщо ці країни зуміють обєднатися то, можливо, зможуть домогтися більшого, ніж те, що їм вже запропоновував президент Обама. Румунія має таку можливість, якщо зуміє переконати поляків і балтійців сформувати єдиний фронт. Можливо їм вдасться привернути увагу Америки до цього регіону, тому що, судячи з позицій Угорщини та Болгарії, очевидно, що ці дві держави є набагато ближчими до Росії. Болгарія має й Південний потік. Румунія, єдина країна в цьому регіоні, яка має чітко визначити свою позицію та подальші дії. І тут постає питання: чи може Румунія діяти самотужки або через структурні сили буде притягнута в російську сферу впливу? Тому регіональна коаліція з Польщею та прибалтійськими державами стане сигналом того, що Румунія не потрапить під вплив Росії. Звичайно Румунія є членом НАТО, але потрібна більш глибока співпраця, треба потужніше лобіювати у Вашингтоні спільні інтереси усіх пятьох держав. Якщо це не буде зроблено, є економічні сили, інші сили, здатні втягнути Румунію в сферу впливу Російської Федерації.”

США зараз сконцентрували свою увагу на інших регіонах — Середньому Сході, Перській затоці, а також на Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Однак останні події в регіоні, зокрема анексія Криму Росією та бойові дії на південному сході України змусили Вашингтон звернути більше уваги на Схід Європи. Американський політолог румунського походження Габрієла Марін Торнтон розповідає: “Я думаю, що Сполучені Штати нині, надзвичайно стурбовані втратою людських життів і матеріальних ресурсів в Іраку, починають переосмислювати багато речей. Так чи інакше, Україна була домінуючою темою в американській друкованій пресі, але ми не бачили ніяких конкретних дій. Ми бачимо, що щось робиться в Іраку, але не бачимо ніякої військової допомоги для України. Отож, коли говорю про лобіювання, я маю на увазі необхідність переконати США в тому, що цей регіон має важливе значення. І він є дуже важливим. Я маю на увазі те, що, насправді, Сполучені Штати разом з Європейським Союзом доклали значних зусиль в Східній Європі, тут багато чого було досягнуто. Мене зараз дивує ця байдужість до регіону, де були докладені значні зусилля і досягнуті гарні результати. Навіщо їм втрачати Східну Європу, де до тепер були досягнуті значні успіхи? На цьому тлі Румунія має прояснити свою позицію, хоча є членом НАТО. Навіть якщо з Бухареста немає сигналів, як з Угорщини, де Віктор Орбан показав, що він набагато ближчий до Росії або сигналів, що надходять з Болгарії, про те що болгари набагато ближчі до росіян, наразі немає чіткого сигналу про бажання Бухареста сформувати регіональну коаліцію, яка б разом з США могла краще захищати цей регіон.”

Послідовні дипломатичні зусилля президента Франції Франсуа Олланда і канцлера Німеччини Ангели Меркель, минулого тижня зробили можливими дві важливі події, котрі можуть стати першими реальними кроками для виходу з найбільшої геополітичної кризи, що виникла в Європі після закінчення холодної війни, спричиненої анексією Росією Криму та поширенням сепаратистського руху на сході України.

У ході урочистих заходів з нагоди 70-ї річниці висадки антигітлерівських союзників у Нормандії під час Другої світової війни відбулася перша зустріч нового президента України Петра Порошенка з президентом Росії Володимиром Путіним. Так само, російський президент провів коротку бесіду з президентом США Бараком Обамою, першу після різкого охолодження двосторонніх відносин унаслідок подій, спровокованих Росією в Україні.

Дехто називає тиждень, що минув та зустрічі на найвищому рівні, історичними. Їх проведення було майже неможливим два-три тижні тому. Яке значення вони мають в нинішній ситуації? Директор румунського Інституту політичних наук і міжнародних відносин Дан Дунгачу вважає, що усі ці зустрічі є ознакою готовності сторін до конструктивного діалогу: «Усі ці зустрічі можна найкраще описати словами «необхідність рівноваги», тому що всі зроблені заяви мали помірний характер. Звичайно, це так чи інакше в інтересах тих, хто хоче наголосити на тому, що сталося, не дуже приємне, на сході Європи, починаючи від анексії територій і завершуючи присутністю американських військ на території інших країн. Отже, велика політика має свої реалії, і ми повинні брати їх до уваги. У загальній складності сталися перші зустрічі, і в цьому полягає перший месідж – президент Російської Федерації, країни, що перебуває під шквалом критики, зустрівся з лідерами провідних країн світу. По-друге, відбулася зустріч Петра Порошенка з Володимиром Путіним, а це означає, що Україна і Росія готові сісти за стіл переговорів. У цьому полягає позитивна сторона цих зустрічей. Та сторона, яка невидима і, яку ми не можемо розшифрувати, стосується того, до чого приведуть ці переговори.»

З іншого боку політолог Дан Дунгачу порівняв ситуацію на сході України, з тим, що відбувається вже багато років на сході Р. Молдова. Тобто він стверджує, що Москва намагається повторити на Донбасі придністровський сценарій з тим, щоб перешкодити зближенню Києва з Євросоюзом. «Україна і Молдова, ймовірно, будуть у схожих ситуаціях. Обидві країни мають територію, точніше частину території, що вийшла з під контролю центральної влади, тільки в Молдові є російські військові з погонами, а в Україні російські війська не мають погонів. Тобто і Київ, і Кишинів мусять вести переговори з Російською Федерацією. Як це закінчиться, до чого приведуть ці переговори, побачимо. Цілком очевидно, що Російська Федерація намагається завершити ці переговори з певним результатом, вона хоче, щоб сепаратистські території, неконтрольовані Києвом та, відповідно, Кишиневом, отримали певні важелі впливу на політику центральної влади в галузі безпеки і закордонної політики двох держав. Незалежно від того чи називатиметься це федералізацією або розширеною автономією, кінцева мета Російської Федерації очевидна — за допомогою федералізації, як я вже сказав, Москва намагається завадити Україні та Молдові наблизитися до євроатлантичного простору.»

Розміщення додаткових сил НАТО у Центральній і Східній Європі не лякає, Кремль, відповідну заяву президента США Барака Обами, його російський колега Володимир Путін використає в пропагандистських цілях, вважає американський аналітик румунського походження вашингтонського Фонду Джеймстаун Владімір Сокор. Він каже, що Росія робить все можливе, аби не дозволити зближенню України з НАТО й ЄС. «Під частковим контролем Росії перебувають тільки дві з 25 адміністративно-територіальних одиниць України – Луганська та Донецькі області, тобто Донбас, промислова база України. Там Росія має воєнізовані формування, які налякали виборців, щоб не дозволити їм фізично дістатися до виборчих дільниць. Досі російські воєнізовані формування контролюють низку населених пунктів у Луганській і Донецькій областях. Їх мета полягає в обєднанні цієї мережі населених пунктів, щоб створити компактну територіальну структуру, за прикладом, Придністровя, звідки сепаратисти або влада підконтрольної Росії території могла б вести переговори про федералізацію або конфедералізацію з центральним урядом у Києві. Москва хоче, таким чином, зібрати російських узурпаторів та уряд у Києві віч-на-віч за столом переговорів, і, цим самим, надаючи офіційній або напівофіційний статус узурпаторам влади, котрі представляють Росію. Паралель з Придністровям очевидна. Вони хочуть нового Придністровя. Різниця полягає лише в тому в тому, що в той час як в Придністровї Росія має звичайні збройні сили, у Донецькій і Луганській областях діють воєнізовані структури, організовані Росією.»

Наразі Росія ще раз продемонструвала, що правий той, хто сильніший, до чого можна ще додати — і той хто має енергетичні ресурси. Путін застав Європу зненацька і продемонстрував, що право сили вище, ніж сила права, як це часто було в історії строго континенту. Після того як Росія анексувала Крим, все більше військових експертів заявляють про необхідність для ЄС створити власну армію. Директор Європейського оборонного агентства Клод-Франс Арну вважає, що Євросоюз повинен мати можливість втрутитися в будь-якій ситуації, коли держава-член чи якась нація звертається по його допомогу.

Президент Румунії Траян Бесеску, в ході 50-ої Мюнхенської конференції з безпеки, закликав свого українського колегу Віктора Януковича не використовувати збройні сили проти демонстрантів. «Використання армії для заспокоєння ситуації може обернутися катастрофою для безпеки України. Я закликаю президента України не посилати армію на вулиці», – сказав Траян Бесеску.

У цьому контексті глава румунської держави наголосив на необхідності «більш змістовного підходу» до перспективи приєднання країн Східного партнерства до ЄС. «Потрібен більш змістовний підхід. Не можна запрошувати да асоціювання і казати, що це не є гарантією вступу до ЄС. Гадаю, що ЄС повинен бути більш потужним у створенні перспективи вступу до ЄС», – заявив Президент Румунії в Мюнхені.

Траян Бесеску токнувся в Німеччині і питання заморожених конфліктів. «Іншою проблемою є те, що в чотирьох із шести країн Східного партнерства є заморожені конфлікти. Потрібно знайти рішення для всіх цих країн, щоб назавжди врегулювати заморожені конфлікти. Ці держави не матимуть перспективи членства в ЄС, якщо вони не врегулюють ці конфлікти», – вважає президент Бесеску.