Tag: бюджет

  • 3 жовтня 2024 року

    3 жовтня 2024 року

    PATRIOT – ЗРК Patriot, який Румунія подарувала сусідній країні, вже прибув до України. Це підтвердив представник Міністерства оборони Румунії Константін Спину у коментарі Радіо Свобода. «Можу підтвердити, що система Patriot прибула в Україну», – заявив речник міноборони у коментарі. Напередодні президент Володимир Зеленський знову подякував Румунії за допомогу, підкресливши, наскільки корисною є ця система для Збройних сил України: «Я дякую кожній країні, яка дійсно допомагає нам з ППО. Особливо дякую Румунії за Patriot – сказав президент Зеленський. Нагадаємо, що минулого місяця Уряд, Парламент та Президент Румунії схвалили закону про передачу Україні сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot у новітній версії 3+.

     

    БЮДЖЕТ – Міністр інвестицій та європейських проєктів Румунії Адріан Кичу заявив, що Румунія представить семирічний план скорочення бюджетного дефіциту до 15 жовтня – крайнього терміну, встановленого Європейською Комісією. За словами Кичу, план передбачає низку реформ, які включені до Національного плану відновлення та стійкості. Заходи, в основному, полягають у скороченні непотрібних витрат у державних установах та покращенні збору доходів до бюджету.

     

    УКРАЇНА – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у четвер обговорив війну в Україні та «план перемоги» Києва з Президентом Володимиром Зеленським під час свого першого офіційного візиту після того, як 1 жовтня очолив Альянс. «Україна зараз ближче до НАТО, ніж коли-небудь раніше, і продовжуватиме йти цим шляхом, поки не досягне членства», – сказав Марк Рютте, який підтвердив свою підтримку Києву. Зі свого боку, Володимир Зеленський заявив, що українці заслуговують на вступ до НАТО, і Москві необхідно дати «чіткий сигнал, що гарантована безпека для України та всієї Європи неминуча».

     

    ПАРТНЕРСТВО- У Бухаресті відбулася презентація Рамкової програми партнерства між Світовим банком та Румунією на період 2025-2029 роки. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що протягом наступних трьох років орієнтовний обсяг фінансування Румунії з боку групи Світового банку становитиме понад шість мільярдів доларів на вигідних фінансових умовах. Ці гроші допоможуть подолати розрив між більш розвиненими та інтегрованими міськими районами і біднішими та більш ізольованими сільськими районами. Також було підписано кредитну угоду на суму 500 мільйонів доларів на політику управління ризиками стихійних лих.

     

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії в серпні становив 5,5%, що на 0,1% більше, ніж у липні, повідомив Національний інститут статистики. Кількість безробітних у віці від 15 до 74 років перевищила 450 000 осіб, що більше, ніж у попередньому місяці та порівняно з серпнем 2023 року. Безробіття серед дорослого населення у віці від 25 до 74 років за аналізований період становить  4,4%. Незначна тенденція до зростання цього показника є тривожним сигналом для уряду, оскільки динаміка безробіття показує, в якому напрямку рухається економіка, а наразі спостерігається уповільнення економічної активності, – каже економічний аналітик Ауреліан Докіа. Однак, за його словами, хоча незначне збільшення кількості безробітних є тривожною ознакою, Румунія все ще далека від критичного рівня, якого вона досягла в минулі кризові періоди, коли країна зіткнулася, серед іншого, з економічною рецесією.

     

    ЗЛОЧИННІСТЬ – Поліцейські Управління з розслідування злочинів та громадського порядку, спільно з, жандарми та бійцями спецпідрозділу поліції зі службовими собаками провели рейд у місті Цендерей, у повіті Яломіца (південна Румунія). Вони провели обшук у кількох десятках помешкань і, за даними повітового поліцейського інспекторату, мають намір доставити на допит десятки підозрюваних, деякі з яких мають європейські ордери на арешт. Вони розслідують кримінальні правопорушення за фактом порушення громадського порядку і громадського спокою, а також недотриманням режиму поводження зі зброєю і боєприпасами.

     

    DISCOVER_EU 2024 – Молоді європейці 2006 року народження, в тому числі з Румунії, можуть від сьогодні зареєструватися в програмі DiscoverEU 2024, щоб виграти безкоштовні подорожі до країн-членів ЄС. Ті, хто хоче отримати один з 35 000 безкоштовних проїзних квитків та дисконтних карток на проживання та харчування під час подорожі, повинні зареєструватися на спеціальній молодіжній сторінці Європейської Комісії. Проїзні, які вони виграють, дають можливість подорожувати протягом одного місяця і молоді люди можуть здійснити поїздку в період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні напрямки в Європі або надихнутися культурним маршрутом DiscoverEU, який з’єднує європейські столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 16 жовтня. З моменту запуску програми у 2018 році нею скористалися понад 300 000 осіб.

     

    КОМІСАРИ ЄС – Кандидати на пост Комісара ЄС, висунуті державами-членами ЄС та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, будуть заслухані в профільних комітетах Європарламенту наступного місяця. Голова Європарламенту Роберта Метсола оголосила в соціальних мережах, що майбутні комісари будуть затверджені депутатами Європарламенту в період з 4 по 12 листопада. France Presse зазначає, що, таким чином, призначення нового складу Єврокомісії стане можливим на початку грудня. Представниця Румунії Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Галеп зазнала поразки з рахунком – 2:6, 1:6 від росіянки Анни Блінкової (26, 78 WTA) у другому колі турніру  WTA 125 у Гонконзі. Чемпіонка Ролан Гаррос і Вімблдону та колишня перша ракетка світу, піднялася в рейтингу WTA Live з 1130 на 879 місце після першого кола турніру в Гонконзі. Перемога над австралійкою Аріною Родіоновою з рахунком – 6:2, 4:6, 6:4 повернула румунку в Топ-1000. Вона повернулася на корт після більш ніж тримісячної перерви, коли відновлювалася після травми.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу FCSB  сьогодні ввечері зіграє на виїзді з грецьким клубом PAOK у черговому матчі групового турніру Ліги Європи. Чемпіони Греції, на чолі з румунським головним тренером Резваном Луческу, у першому турі перемогли турецький Galatasaray у Стамбулі з рахунком – 3:1, тоді як FCSB, якого тренує кіпріот Еліас Хараламбос, розгромив латвійський RFS у Бухаресті з рахунком 4:1.

  • 22 – 28 вересня 2024 року

    22 – 28 вересня 2024 року

    Перше коригування Держбюджету у 2024 році

    Цього тижня уряд схвалив перші в цьому році зміни до Державного бюджету Румунії на 2024 рік. Хоча він базувався на переглянутому убік зниження економічному зростанні у 2,8% і більшому ніж очікувалося бюджетному дефіциті – 6,9%, коригування було позитивним. Фінанси, транспорт, охорона здоров’я та освіта отримали більше грошей, тоді як бюджети міністерств економіки та розвитку були скорочені. Коригування бюджету ґрунтується на збільшенні надходжень до державного бюджету, а також на інвестиціях. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що дефіцит, який вже є високим і тому викликає занепокоєння у фахівців, може бути покритий за рахунок стимулювання економіки. Він навів як приклад найсильніші країни ЄС, Німеччину та Францію, які стимулюють інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Інвестиції, – сказав Марчел Чолаку, – повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти. Своєю чергою, міністр фінансів Марчел Болош нагадав, що Державний бюджет на 2024 рік був побудований навколо важливих інфраструктурних інвестицій, великих стратегічних проєктів і поліпшення державних послуг для румунів. Він заперечив чутки про те, що Румунія відмовиться від єдиної ставки оподаткування доходів у наступному році і перейде до прогресивного оподаткування, щоб покрити дірки в бюджеті.

      

    Менш оптимістичний прогноз

    Європейський банк реконструкції та розвитку різко знизив свій прогноз зростання румунської економіки у 2024 році, яка, як очікується, зросте лише на 1,4% цього року, більш ніж удвічі менше ніж прогнозувалося у травні – 3,2%. У 2025 році зростання ВВП становитиме 2,6%, тобто буде меншим у порівнянні з травневим прогнозом у 3,4%. Країни ЄС у південно-східній Європі потерпають від слабкого зовнішнього попиту, хоча споживання було стійким після значного підвищення заробітних плат, пояснюється у звіті ЄБРР. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск. У Румунії, відповідно до світових тенденцій, значно сповільнилося зростання ІТ-сектору, а промислове виробництво перебуває в стагнації. З іншого боку, інвестиції в інфраструктуру продовжують підтримувати зростання. Банк також нагадує, що нещодавні оцінки Фіскальної ради вказують на тенденцію до збільшення дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд також переглянув свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році у бік зниження з 3,8% до 2,8%.

     

    Виступ Президента Румунії на ГА ООН

    Президент Румунії Клаус Йоганніс на цьому тижні взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. «Яким би нестабільним не був світ сьогодні, відповіддю на наші проблеми завжди буде більша співпраця та солідарність. Румунія завжди буде підтримувати міжнародний світовий порядок, в центрі якого знаходиться ООН», – сказав румунський лідер у своєму виступі.  Війна Росії проти України, – за словами президента, – спричинила найбільшу кризу безпеки в новітній історії Європи, порушуючи міжнародне право і маючи наслідки далеко за межами континенту. Україна потребує підтримки всіх держав-членів ООН, які сповнені рішучості поважати міжнародне право і Статут ООН, – сказав Клаус Йоганніс. Він підкреслив, що Румунія повністю підтримує мирну ініціативу Президента Зеленського як єдиний підхід, який може забезпечити справедливий і тривалий мир у повній відповідності до Статуту ООН та міжнародного права. За словами Йоганніса, не існує життєздатної альтернативи Організації Об’єднаних Націй, а принципи, на яких вона була побудована, залишаються більш актуальними ніж коли-небудь. Зараз ми зосереджені на подальшому реформуванні ООН, аби збільшити здатність організації відповідати на виклики сьогодення і на ті, що чекають на неї в майбутньому, – сказав Президент Румунії.

     

    Позика від США для посилення ЗСР

    Румунія у середу підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки на суму майже $1 млрд. Бухарест впевнений, що $920 млн від США допоможуть зміцнити обороноздатність країни шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями та розвитку місцевої оборонної промисловості. Кетлін Кавалєк, посол США в Бухаресті, зазначила, що цей документ є більше, ніж просто фінансовою угодою, оскільки він представляє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільну прихильність до забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк.

     

    Гарний старт ФЧСБ у Лізі Європи

    Повернувшись до континентальних змагань, ФЧСБ в четвер увечері на Національній арені в Бухаресті розгромив латвійський РФС з рахунком 4:1 у першому турі Ліги Європи з футболу. Чемпіони Румунії зіграють ще сім матчів у групі, а їхніми суперниками будуть шотландський “Глазго Рейнджерс”, англійський “Манчестер Юнайтед”, грецькі ПАОК Салоніки та “Олімпіакос Пірей”, а також німецький “Хоффенхайм”. ФЧСБ є єдиним представником Румунії в єврокубках.

  • Хто отримає гроші після коригування бюджету?

    Хто отримає гроші після коригування бюджету?

    Перше в цьому році коригування бюджету, прийняте виконавчою владою в Бухаресті в понеділок, призводить до скорочення дефіциту бюджету до 6,9% і перегляду зниження економічного зростання до 2,8% порівняно з попередніми оцінками в 3,4%. Але, за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, це коригування є позитивним, оскільки воно виділяє додаткові ресурси на великі інвестиційні проєкти, а дефіцит є стійким, враховуючи, що 8,5 леїв з кожних 10 витрачаються на автомагістралі, лікарні, школи, газові та водопровідні мережі та інші проєкти місцевого значення.


    Бюджет на 2024 рік із самого початку був побудований навколо важливих інвестицій в інфраструктуру, великих стратегічних проєктів та покращення державних послуг для румунів, каже міністр фінансів Марчел Болош, і тепер підтримка інвестицій є одним із чотирьох важливих стовпів цього коригування, разом із підтримкою освітніх, медичних та соціальних програм для громадян.

    Міністр зазначив, що на продовження інвестиційних проєктів з європейських фондів було виділено 25,2 млрд леїв, які розподілені наступним чином: «Міністерство регіонального розвитку – 2 млрд леїв, Міністерство інвестицій та європейських проєктів – 3,2 млрд леїв, Міністерство транспорту – 5 млрд леїв, Міністерство сільського господарства – 4 млрд леїв і Міністерство фінансів – 11 млрд леїв».

    Марчел Болош повідомив, що 10,4 млрд леїв було виділено на підвищення зарплат в освіті та охороні здоров’я. Національний будинок охорони здоров’я також отримав додаткові 11,3 мільярда леїв на функціонування лікарень та окремих медичних центрів. Місцеві органи влади також отримали додаткові кошти на покриття транспортних витрат школярів, оплату праці опікунів, які доглядають за інвалідами, та на погашення боргів перед постачальниками комунальних послуг. «Уряд затвердив коригування державного бюджету, бюджету соціального страхування та бюджету страхування на випадок безробіття з урахуванням макроекономічних прогнозів, підготовлених Національною комісією з питань прогнозування», – пояснив міністр фінансів.

    За його словами, коригування бюджету що стосується доходів враховує два важливих фактори: перший, зумовлений кращим збором доходів до державного бюджету, на суму 10,4 млрд леїв, і другий компонент, пов’язаний із затвердженням Постанови про податкову амністію, де вплив оцінюється в 7,9 млрд леїв. Коригування також відбувається в результаті збільшення бюджетних надходжень завдяки оцифруванню Національної податкової адміністрації та впровадженню модулів по боротьбі з шахрайством (e-пдв, e-транспорт, індикатори фіскальних ризиків).

  • Уряд свалив коригування Державного бюджету

    Уряд свалив коригування Державного бюджету

    Уряд Румунії схвалив перше в цьому році коригування Державного бюджету, яке призведе до збільшення бюджетного дефіциту. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку стверджує, що коригування є стійким, оскільки 84% дефіциту – це інвестиційні витрати, і ці гроші повернуться до держбюджету у помноженому розмірі. Коригування є позитивним і базується на збільшенні доходів та зростанні дефіциту до 6,9%. Прем’єр-міністр підкреслив, що надалі підтримуватимуться інвестиції, а не споживання. Як приклад він навів автостради, які принесуть у вісім разів більше грошей, ніж було витрачено на їх будівництво.

    Марчел Чолаку: «Звичайно, спочатку держава перераховує гроші міністру транспорту Соріну Гріндяну, який віддає їх компаніям, і вони добудовують автостради, на які ми чекали 30 років, і з затримкою в один-два місяці, податки повертаються до держави. Але більше того, в наступному періоді, принаймні те, що йде на інфраструктуру, примножується в економіці у вісім разів. Вкладаємо один євро, а отримуєте шість або вісім євро назад, в тій сфері, куди ми зараз спрямовуємо дуже багато інвестицій».

    Прем’єр-міністр також заявив, що скорочення непотрібних державних витрат буде продовжено. На його думку, дефіцит бюджету має бути лише загальним інвестиційним дефіцитом, а галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти отримують додаткові кошти в результаті коригування бюджету. Бюджети соціального забезпечення також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, які були підвищені з 1 вересня, а також допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування. Міністерства охорони здоров’я, внутрішніх справ, європейських проєктів, сільського господарства та енергетики також отримають додаткові кошти.

    З іншого боку, інші головні розпорядники грошей матимуть менші бюджети. До них належать Генеральний секретаріат уряду, Міністерство економіки, Сенат і Палата депутатів, Служба спеціальних телекомунікацій та Міністерство розвитку. Пропозиція щодо коригування бюджету базується на збільшенні доходів і видатків, які були значно підвищені. За оцінками експертів, це призведе до дефіциту на 2%, що перевищує оцінку влади на початку цього року в 5%. Це відбувається на тлі перегляду прогнозу економічного зростання з 3,4 до 2,8 відсотка ВВП.

    Національна комісія зі стратегії та прогнозування передбачає зростання ВВП на 3,5% у 2025 році та 3,7% у 2026 році. Інфляція на кінець року прогнозується на рівні 4,5%, що перевищує цільовий показник Національного банку Румунії у 4%, і знизиться до 3,8% наступного року та 2,9% у 2026 році. Дефіцит торговельного балансу збільшиться до 32,7 млрд євро в цьому році з 28,9 млрд євро в минулому році, за даними Комісії з питань прогнозування, після збільшення експорту (1,8%) та імпорту (4,5%). Середній обмінний курс прогнозується на рівні 4,98 лея/євро в цьому році, а середньомісячна чиста заробітна плата може зрости на 14,8% в 2024 році до 5 066 леїв (близько 1020 євро).

  • 5 вересня 2024 року

    5 вересня 2024 року

    ВІЗИТ – Румунія підтримує право Ізраїлю на самооборону – підтвердив,у четвер, прем’єр-міністр Марчел Чолаку  під час зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху . Як повідомляє Радіо Румунія, Марчел Чолаку висловив стурбованість ситуацією в галузі безпеки та небезпекою регіональної ескалації. У супроводі міністрів оборони, закордонних справ та економіки прем’єр-міністр перебував з робочим візитом в Ізраїлі, який включав зустріч з президентом Ісааком Герцогом. Це другий візит прем’єр-міністра Румунії до Ізраїлю менш ніж за рік, після візиту від 17 жовтня 2023 року, через десять днів після того, як єврейська держава зазнала нападу терористів з ісламістського руху ХАМАС.

     

    ЗАКОН – Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер підписав закон про передачу третім сторонам зенітно-ракетного комплексу Patriot, придбаного у США. Закон, прийнятий раніше в парламенті, схвалює передачу, узгоджену з американським партнером, Україні. Закон також «уповноважує румунський уряд вжити необхідних заходів для відновлення своїх наземних засобів протиповітряної оборони» шляхом укладання контрактів з урядом США на придбання ще одного зенітно-ракетного комплексу «Патріот».

     

    БЮДЖЕТ – Уряд Румунії схвалив у середу термінову постанову, яка, серед іншого, спрямована на покращення збору бюджетних боргів та підтримку інвестицій, які здійснюють центральні та місцеві органи влади. Платники податків, які мають прострочену заборгованість, зареєстровану до 31 серпня, можуть бути звільнені від сплати відсотків, штрафів за прострочення та штрафів за недекларування, якщо вони сплатять свої борги до 25 листопада. За офіційними даними, в такій ситуації опинилися 330 000 юридичних і понад 840 000 фізичних осіб. Заходи, прийняті виконавчою владою, також включають бонуси для тих, хто вчасно сплачує податки. За оцінками податкових органів, податкові заходи дозволять скоротити бюджетний дефіцит приблизно на 9 млрд румів (близько 1,8 млрд євро), враховуючи, що Румунія має один з найбільших бюджетних дефіцитів в Європейському Союзі.

     

    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан (ЄНП/НЛП) був призначений політичними групами Європарламенту головним переговірником щодо майбутнього багаторічного бюджету Європейського Союзу (ЄС) після 2027 року. Семирічний бюджет загальним обсягом близько 1.300 млрд євро є інструментом, з якого держави-члени отримують більшу частину безповоротних коштів ЄС на інвестиції та сільськогосподарські субсидії. Парламент має визначити пріоритети багаторічного бюджету ЄС. Вони будуть передані до Європейської Комісії для включення в проект бюджету. З поточного багаторічного фінансового року, 2021-2027, Румунія отримає близько 46 мільярдів євро, до яких слід додати суми з Національного плану відновлення та стійкості.

     

    ТУРИЗМ – Кількість прибуттів, зареєстрованих у туристичних закладах розміщення (включаючи квартири та кімнати, що здаються в оренду) в Румунії, за перші сім місяців цього року склала 7,666 мільйона осіб, що на 3,8% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а кількість ночівель зросла на 3,4% до 15,975 мільйона, – свідчать дані, опубліковані Національним інститутом статистики. Згідно з офіційною статистикою, в період з 1 січня по 31 липня 2024 року, із загальної кількості прибуттів, румунські туристи склали 82,9%, а іноземні туристи – 17,1%.  Кількість туристичних прибуттів була найвищою в Бухаресті (1,110 млн осіб), Констанці (південний схід, на Чорному морі, 915.000) та Брашові (центр, в горах, 817.100). За країною походження найбільше прибуттів було з Німеччини (128.900 осіб), Італії (117.800) та Ізраїлю (83.100). 80,1% іноземних туристів прибули з країн Європейського Союзу.

     

    СКАНДАЛ – Соціолог Альфред Булай, колишній професор Національної школи політичних і адміністративних досліджень (SNSPA) в Бухаресті, був затриманий на добу в середу. Раніше він був заслуханий у справі про зловживання службовим становищем у сексуальних цілях та сексуальне насильство. У середу прокуратура провела обшуки в квартирі і автомобілі соціолога. У цій же справі були допитані декан Національної школи політичних і адміністративних досліджень, політолог Крістіан Пирвулеску та помічниця професора Булая. Минулого місяця поліція вилучила документи з Національної школи політичних і адміністративних досліджень. Згідно з журналістським розслідуванням сайту Snoop, Альфред Булай нібито піддавав сексуальним домаганням кількох студенток.

     

    МОЛДОВА – Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, який у середу перебував з візитом у Кишиневі, пообіцяв, що процес вступу Респ. Молдова до Європейського Союзу буде значно прискорений наступного року, коли Польща перебере на себе головування в Раді ЄС. Він зустрівся зі своїм молдовським колегою Доріном Речаном і виступив з промовою в Парламенті румунською мовою, виступ, який бойкотувала проросійська опозиція. Потім Дональд Туск зустрівся з президентом Респ. Молдови Майєю Санду, яка підкреслила, що Польща є яскравим прикладом того, як європейська інтеграція може трансформувати країну. Президенти Румунії та країн Балтії також були в Кишиневі минулого тижня, щоб підтримати європейський курс Молдови, яка організовує референдум про членство в ЄС у жовтні, що збігається з президентськими виборами.

     

    УРЯД ФРАНЦІЇ – Президент Еммануель Макрон призначив у четвер багаторічного політика Мішеля Барньє сформувати новий уряд Франції, майже через два місяці після дострокових виборів. Колишній депутат Європарламенту, колишній міністр закордонних справ і комісар ЄС, 73-річний Барньє був архітектором угоди про Brexit, яка врегулювала відносини між Великою Британією та Європейським Союзом після виходу Сполученого Королівства з блоку. Він належить до консервативних правих, а його кандидатура на посаду прем’єр-міністра рішуче оскаржується лівими партіями, які заявляють, що Франція вступила в «кризу режиму», – повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Парижі.

     

    ФУТБОЛ – У п’ятницю національна збірна Румунії з футболу дебютує в новому сезоні Ліги націй. Свій перший матч футболісти проведуть на виїзді проти Косово, а в понеділок, 9 вересня, вдома зустрінуться з Литвою. До групи С2, в якій грає Румунія, також потрапив Кіпр. Перше місце означає пряму путівку до Ліги B наступного розіграшу Ліги націй, а друге місце – до плей-офф. У той же час, 4-е місце веде до прямого вильоту в Лігу D, тоді як 3-е місце зберігає національну команду у вищому ешелоні змагань, Лізі С, в наступному сезоні. Місце в групах Ліги націй також має прямий вплив на європейський відбір до чемпіонату світу 2026 року. Новим тренером збірної став Мірча Луческу, який повертається на цю посаду після майже сорокарічної перерви. Едвард Йорданеску залишив посаду тренера після Євро-2024, на якому збірна Румунії кваліфікувалася до фінальної частини.

  • Податкові та бюджетні зміни

    Податкові та бюджетні зміни

    Хороша новина полягає в тому, що для деяких румунів друга половина 2024 року, очевидно, буде легшою. Погана новина полягає в тому, що для всіх вартість життя насправді зростає. З понеділка, 1 липня, набула чинності низка податкових змін, прийнятих урядом, від підвищення мінімальної зарплати в економіці до підвищення акцизів на пальне або зниження індексу, який використовується для розрахунку банківських відсотків. Загалом, понад 1,8 мільйона працівників отримують вигоду від підвищення мінімальної заробітної плати брутто з 3 300 до 3 700 леїв з 1 липня. Чистий плюс для 760 000 працівників, які отримують мінімальну заробітну плату, становить 284 леї.

    Оскільки один євро коштує близько п’яти леїв, підвищення становить приблизно 57 євро. Щоб гарантувати, що нова тарифна сітка не вплине на доходи громадян, уряд скасував поріг у 4 000 леїв для талонів на харчування. Також з понеділка ставки за кредитами в національній валюті дещо знизяться в результаті зниження базового індексу для споживачів, відомого як IRCC – з 5,9% до 5,86%. Але економічні аналітики кажуть, що падіння не матиме великого впливу на щомісячні платежі для тих, хто взяв позики в банках.

    Друге півріччя також передбачає підвищення акцизів на паливо, що передбачено Податковим кодексом щороку з метою їх оновлення відповідно до рівня інфляції. В результаті, згідно із заявою Ради з питань конкуренції, ціна літра стандартного бензину в Бухаресті коштувала в понеділок вранці від 7 леїв 42 банів до 7 леїв 56 банів. Йдеться про середнє зростання приблизно на 40 банів, така ж різниця, як і для дизельного палива.

    Деякі АЗС вже підвищили ціни на паливо з минулого тижня. Преса очікує, що заправки продовжать підвищувати ціни, тим більше, що попит на паливо зростає особливо в літній туристичний сезон. Ціна бензину, кажуть експерти, є лише невеликою частиною ціни пального на заправці. Близько половини ціни складають податки та акцизи, а на даний момент дефіцит бюджету досить великий і загрожує зростати, і урядовцям потрібні гроші в бюджеті.

    Також з 1 липня відбулися зміни в рахунках за природний газ, оскільки Національний орган з регулювання у сфері енергетики (ANRE), минулого тижня затвердив підвищення тарифів на розподіл газу в середньому на 19%. Економічні аналітики кажуть, що підвищення акцизів на пальне та вищі рахунки за газ матимуть ефект доміно і неминуче призведуть до ланцюжка цінових стрибків, починаючи від продуктів харчування і закінчуючи послугами під час канікул.

  • Парламент Румунії ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік

    Парламент Румунії ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік


    Правляча
    соціал-ліберальна коаліція нав’язала
    свою точку зору, і запропонований нею
    проєкт державного
    бюджету був
    прийнятий законодавчим органом. Три
    дні на пленарному засіданні точилися
    напружені дебати, які часто виходили
    за межі пристойності. Відповідальними
    за цирк були і залишаються представники
    Альянсу за об’єднання румунів,
    радикально-націоналістичної,
    популістсько-сувереністської партії,
    яку позапартійна преса та інші партії
    досі вважають виразником екстремістської
    течії. Зрештою, парламентарі АОР
    не брали
    участі в голосуванні, незадоволені
    тим, що їх
    поправки до проєкту
    бюджету не були прийняті.

    За
    словами ініціатора, виконавчої влади
    СДП – НЛП, бюджет побудований на
    економічному зростанні в 3,4%, дефіциті
    в 5%, орієнтований на інвестиції і
    базується на конкретному плані
    впорядкування бюджетних видатків
    і пакеті заходів
    щодо підвищення збору податків та
    ефективної боротьби з ухиленням від
    сплати податків. Це бюджет для румунів,
    заявив прем’єр-міністр соціал-демократ
    Марчел Чолаку після його прийняття: Це
    не бюджет для політиків, це бюджет для
    розвитку. Ми покриваємо інвестиції, як
    і цього року, вони вищі, ніж споживання,
    і останнє, але не менш важливе – податки
    в наступному році не зростуть.

    Прем’єр-міністр
    відкинув ідею про те, що бюджет був
    завищений. Він пообіцяв понад 80.000 нових
    робочих місць і підвищення зарплат у
    державному секторі на 5%. Крім того,
    виконавча влада виконає всі свої
    обіцянки, включаючи цифровізацію
    Національного агентства податкового управління,
    запевнив глава уряду.

    Опозиційний
    Союз За
    порятунок
    Румунії
    різко розкритикував
    проєкт державного
    бюджету,
    назвавши його
    нереалістичним
    і проголосував
    проти. Лідер
    СПР Кетелін
    Друле:
    Вже другий рік поспіль ви будуєте
    бюджет із завищеними доходами і заниженими
    витратами. Діра щонайменше в 40 мільярдів
    леїв (8 мільярдів євро -ред.),
    дефіцит бюджету в 130 мільярдів леїв -
    ось координати бюджету, який ви
    запропонували парламенту.

    Йому
    відповів ліберал, депутат Флорін Роман:
    Це чергова брехня. Говорили, що грошей
    на інвестиції не буде,
    а у нас
    на інвестиції виділено
    понад 7,1-7,2
    відсотка ВВП. У нас є Національна
    ліберальна програма Anghel Saligny.
    Другий рівень пенсійного
    забезпечення (в
    приватному управлінні – ред.) зростає,
    і його ніхто не чіпатиме.

    Кілька
    з тисяч поправок, поданих як правлячими
    коаліційними партіями,
    так і опозицією, також були прийняті і
    будуть профінансовані за рахунок
    перерозподілу коштів. Запропонований
    урядом бюджет на соціальне забезпечення
    був також
    ухвалений.
    Він передбачає, серед іншого, підвищення
    пенсій з 1 січня відповідно
    до рівня
    інфляції, тобто на 13,8%, і чергові
    підвищення пенсій на різні відсотки у
    вересні після перерахунку за новим
    пенсійним законодавством.

  • Європарламент прийняв бюджет на 2024 рік

    Європарламент прийняв бюджет на 2024 рік



    На
    пленарному засіданні в Страсбурзі
    Європейський парламент ухвалив у середу
    угоду про бюджет ЄС на 2024 рік. Бюджет,
    який відображає основні пріоритети ЄС,
    включаючи економічне відновлення,
    зелений перехід та цифровий
    перехід, і відповідає нинішньому
    складному геополітичному контексту.
    Форма угоди стала результатом переговорів
    з Радою Європейського Союзу та Європейською
    Комісією протягом останніх шести місяців
    під керівництвом румунського депутата
    Європарламенту Зігфріда Мурешана.
    Остаточна форма отримала переважну
    більшість голосів на пленарному засіданні
    Європейського парламенту.



    Бюджет
    становить 189 мільярдів євро, і головний
    переговірник каже, що тепер є достатньо
    коштів для фінансування традиційних
    пріоритетів ЄС, а саме політики
    згуртованості та Спільної
    сільськогосподарської політики. Це
    дуже
    хороша новина для Румунії, яка отримує
    більшість європейських коштів у
    безповоротній формі за цими лініями
    фінансування.



    Перший
    і найважливіший сигнал, який ми даємо
    європейським громадянам, підприємствам
    і регіонам, полягає в тому, що фінансування
    на 2024 рік забезпечене. Ми маємо достатній
    бюджет для найважливіших потреб. Таким
    чином, усі програми Європейського Союзу
    будуть належним чином профінансовані,
    – заявив Зігфрід Мурешан.


    Він
    також додав, що згода щодо бюджету була
    досягнута вчасно, щоб закон про бюджет
    міг набути чинності в перший день
    наступного року і забезпечити
    передбачуваність для всіх бенефіціарів
    коштів ЄС. Бюджетні асигнування
    збільшилися на 807 млн євро на такі сфери,
    як дослідження, програма Erasmus+ або
    підтримка молодих фермерів.



    Водночас,
    остаточна угода виключає скорочення
    бюджету на суму близько 700 млн. євро, яке
    пропонувалося Радою ЄС на початку
    переговорів. Бюджет також враховує
    події на кордонах ЄС, виділяючи кошти
    для України, Республіки Молдова, Близького
    Сходу та управління міграцією. Ми
    доповнюємо бюджет на гуманітарну
    допомогу. Хочемо,
    щоб Європейський Союз допоміг зменшити
    ризики для людства, спричинені двома
    війнами на нашому кордоні: в Україні та
    на Близькому Сході», – сказав Зігфрід
    Мурешан після голосування на пленарному
    засіданні Європарламенту.



    Він
    також каже, що Парламент вирішив посилити
    інститут Європейської прокуратури, щоб
    забезпечити належне витрачання грошей
    по всьому ЄС. Як і представники Комісії,
    він закликає Європейську Раду якнайшвидше
    ухвалити спільну позицію щодо багаторічного
    бюджету на 2024-2027 роки, щоб можна було
    заздалегідь планувати фінансування
    ключових сфер у Європі та підтримувати
    Україну в довгостроковій перспективі.

  • Бюджет-2024, орієнтований на інвестиції

    Бюджет-2024, орієнтований на інвестиції

    З наближенням кінця року румунська влада планує бюджет на 2024 рік. Бюджет,
    спрямований на інвестиції та розвиток, з особливим наголосом на проєктах, що
    фінансуються європейськими фондами, – стверджує
    уряд. Завдяки значним асигнуванням на інфраструктуру, економічний розвиток та на
    інноваційні проєкти, мається на увазі створення робочих місць, стимулювання
    економічного зростання та покращення якості життя кожного громадянина.





    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що бюджет наступного року має
    зберегти темпи цьогорічного і навіть перевищити його стосовно фінансування
    великих проєктів. Уряд вже ухвалив підготовлений Міністерством фінансів
    меморандум, що містить перелік важливих державних інвестиційних проєктів, на
    яких буде побудований бюджет наступного року, а перший прогноз виконання
    майбутнього бюджету був обговорений лідерами урядової коаліції на робочій
    зустрічі. Пріоритетними будуть такі ключові сектори, як освіта, охорона
    здоров’я, інфраструктура та державні послуги.


    Найбільше грошей має отримати Міністерство транспорту, тобто 90%
    інвестиційних коштів. До речі, це міністерство має найбільше проєктів – 108,
    які перебувають на різних стадіях реалізації. Джерела в уряді повідомили, що в
    секторі охорони здоров’я в бюджеті будуть передбачені значні асигнування на
    модернізацію медичної інфраструктури, закупівлю сучасного медичного обладнання
    та забезпечення медичного персоналу необхідними умовами для надання якісних
    послуг. Мета – покращити здоров’я громадян, щоб жоден громадянин не був
    позбавлений необхідної медичної допомоги.





    У сфері освіти румунська виконавча влада хоче інвестувати в шкільну
    інфраструктуру, підвищення кваліфікації та оплату праці вчителів та в навчальні
    ресурси, а також прагне дати всім учням можливість розвивати свій потенціал.
    Водночас бюджет буде спрямований на боротьбу з ухиленням від сплати податків та
    покращення збору державних доходів. Він також включатиме заходи та інвестиції
    для зміцнення податкової системи, підвищення прозорості та ефективності збору
    державних доходів.





    Щодо розділу Юстиція, відповідальний міністр Аліна Горгіу
    заявила, що хоче отримати фінансування з наступного бюджету на такі проєкти, як
    будівництво двох нових в’язниць або на купони для жертв злочинів. Після того,
    як правляча коаліція вирішить, як буде побудований бюджет на наступний рік, він
    буде прийнятий урядом, а потім направлений до Парламенту для обговорення і
    затвердження.

  • Попередження від Європейської Комісії

    Попередження від Європейської Комісії

    Європейська комісія знову звертає увагу на економічну ситуацію в Румунії, яка наразі є єдиною країною ЄС, яка перебуває під процедурою надмірного дефіциту, що ґрунтується на допандемічних подіях. Зауваження було зроблено в контексті публікації загальних фіскальних, фінансових та економічних рекомендацій для кожної країни-члена.



    Брюссель не має наміру відкривати нові процедури щодо надмірного дефіциту в найближчий період, заявив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, який зазначив, однак, що критерії дотримання лімітів боргу та дефіциту будуть переглянуті восени та навесні наступного року. Зокрема, Комісія буде стежити за тим, чи дотримуються держави-члени рекомендацій європейського семестру, додав політик, зазначивши, що інвестиції повинні поєднуватися з суворим контролем інших поточних витрат. Що стосується Румунії, дефіцит її бюджету за минулий рік відповідає рекомендаціям Ради, тому процедура буде призупинена. Але оскільки ризики на наступний рік значно вищі, необхідно докласти більше зусиль, щоб досягти поставлених цілей, ствердив Валдіс Домбровскіс.



    На думку чиновників ЄС, Румунія витрачає більше грошей, ніж має, і до наступного року вона повинна знизити дефіцит бюджету нижче 3%. Виконавча влада ЄС рекомендує румунському уряду скоротити заходи енергетичної підтримки, що діятимуть до кінця 2023 року, і зекономлені кошти скерувати на скорочення державного дефіциту. Ще одна рекомендація Комісії стосується забезпечення ефективного управління та зміцнення адміністративного потенціалу для забезпечення безперервної, швидкої та послідовної реалізації плану відновлення та стійкості.



    Румунія має шість місяців для того щоб виконати всі цілі Національного плану відновлення та стійкості. Кармен Морару, державний секретар Міністерства інвестицій та європейських проєктів Румунії, пояснила, що можуть бути заблоковані лише гроші, пов’язані з цими проєктами, а не вся сума в 2,8 млрд євро, що відповідає другому траншу Національного плану відновлення та стійкості. Говорячи про поточний стан реалізації програми, Кармен Морару зазначила, що наразі укладено контракти на фінансування на суму близько 26 мільярдів євро, в основному в міністерствах розвитку і транспорту, а також в міністерствах освіти і навколишнього середовища, які вже розпочали реалізацію важливих проєктів.

  • Заходи зі скорочення державних витрат

    Заходи зі скорочення державних витрат

    Оскільки дефіцит бюджету за перші три місяці року виявився більшим, ніж передбачав уряд, наприкінці минулого тижня в Бухаресті було прийнято термінову постанову, яка передбачає заходи щодо скорочення бюджетних витрат. Міністерство фінансів, яке розробило документ на вимогу прем’єр-міністра Ніколає Чуке, в основному, націлилося на нетермінові витрати. Так, постанова встановлює щомісячні ліміти витрат для кожного міністерства і скорочує витрати на товари і послуги на 10%, за винятком освіти і охорони здоров’я.


    Нормативно-правовим актом також передбачається замороження проведення конкурсів на заміщення вакантних у державному секторі. Винятки становлять лише ті випадки, що є невідкладними і, які будуть схвалені спеціальним меморандумом уряду, – пояснив міністр фінансів Адріан Кичу: Йдеться про призупинення проведення конкурсів на заміщення вакантних або тимчасово вакантних посад, крім одиничних. Фактично тут уряд після аналізу звернень представників різних секторів схвалюватиме меморандум для кожного сектора окремо, які потребують укомплектування персоналу, включаючи освіту та охорону здоров’я.



    Рішення було прийнято в умовах, коли кількість робочих місць у державних установах та органах влади Румунії становила у березні 2023 року майже 1,3 мільйона, з яких близько 64% – у центральному державному управлінні, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів. Найбільша кількість зайнятих посад у Міністерстві освіти – майже 300 тис., Міністерстві внутрішніх справ – 125 тис., Міністерстві національної оборони – 72 тис., Міністерстві фінансів – 25 тис. та Міністерстві охорони здоров’я – 19 тис.

    Адріан Кичу також повідомив, що стаття про надбавку за докторську ступінь була вилучена, а нові положення про цю надбавку будуть включені до нового закону про оплату праці. Водночас, вдвічі скоротяться посади в міністерських кабінетах та канцелярії прем’єр-міністра. Також було вирішено обмежити членство в радах директорів не більше ніж двома компаніями, а державні установи більше не зможуть цього року закуповувати техніку, меблі та офісне обладнання.


    Термінова постанова також запроваджує короткий ланцюг постачання від фермера до споживача, що передбачає скорочення кількості посередників між сільськогосподарськими виробниками та споживачами. Таким чином уряд хоче підтримати національну агропродовольчу галузь. З цією метою шкільні їдальні, лікарняні їдальні та військові частини купуватимуть румунські продукти харчування відповідно до чітко встановлених правил. Розрахунки Міністерства фінансів показують, що в цілому ефект економії від усіх цих заходів повинен скласти близько 5,3 млрд леїв (трохи більше одного мільярда євро) до кінця цього року.

  • Проект державного бюджету на 2023 рік

    Проект державного бюджету на 2023 рік

    Міністерство
    фінансів у Бухаресті опублікувало
    проект державного бюджету на наступний
    рік, пообіцявши, що документ розроблено
    таким чином, щоб передати меседж
    довіри, послідовності
    і відповідальності.
    Розрахунки фінансистів базуються на
    економічному зростанні на рівні 2,8%
    валового внутрішнього продукту, річному
    рівні інфляції у
    8 відсотків, зростанні кількості
    працівників і зниженні рівня безробіття
    до 2,7%. Надходження
    до
    бюджету оцінюються в майже 540 мільярдів
    леїв (108 мільярдів євро), а витрати сягнуть
    приблизно 608 мільярдів (121 мільярд євро).




    Таким
    чином, у 2023 році дефіцит бюджету оцінюється
    на рівні 4,4% ВВП, але він зменшиться до
    2,95% у 2024 році. Серед цілей на наступний
    рік нинішньої коаліційної виконавчої
    влади є здорові державні фінанси,
    зосереджені на підтримці найбільш
    уразливих верств населення і
    МСП, трудова
    та
    пенсійна
    реформи,
    а також зміцнення корпоративного
    управління в державних компаніях, шляхом
    використання передового
    досвіду
    на європейському рівні, з
    метою покращення
    їх ефективності.




    Не
    буде нових податків, але будуть масштабні
    інвестиції, – заявив міністр фінансів
    Адріан Кичу:
    «Можу
    сказати, що нових податків не буде, але
    будуть великі інвестиції, і
    це не
    тільки з
    державного бюджету.
    Бюджет на
    наступний рік
    побудований на обсязі інвестицій, якого я
    б назвав
    історичним, і
    чекаю його реалізації. Отож,
    йдеться
    про обсяг
    на
    рівні 112
    млрд лей, 7,2% ВВП; але найбільше і
    найважливіше – інвестувати в румунський
    капітал та економіку. Хоча у нас є велика
    кількість компаній з румунським
    капіталом, частка доданої вартості у
    ВВП не є такою важливою, і тому
    її
    потрібно підтримувати та збільшувати.
    Це можна зробити лише через економічну
    реконверсію, перехід від економіки
    споживання та зовнішньої залежності
    до економіки зосередженої
    на виробництві
    у румунській
    економіці».




    Проект
    бюджету на 2023 рік також передбачає
    підвищення з 1 січня окладу бюджетників
    на 10% та збільшення пенсійного балу на
    12,5%, компенсацію додаткової роботи лише
    вільним часом та заморожування розміру грошової
    допомоги
    на харчування на рівні 2022 р. Водночас
    планується збільшити загальну мінімальну
    базову зарплату в країні до 3000 лей на
    місяць (близько 600 євро). Більше
    грошей передбачено
    для міністерств оборони, розвитку,
    транспорту чи освіти. Натомість менше
    коштів отримають енергетика, юстиція
    та
    охорона здоров’я.

  • Парламент Румунії cхвалив Державний бюджет на 2022 рік

    Парламент Румунії cхвалив Державний бюджет на 2022 рік

    Парламент Румунії більшістю голосів і кількома поправками cхвалив законопроєкти
    Державного бюджету та Бюджету державного соціального страхування на 2022
    рік. Політичні діячі бажають, щоб закон «Про державний бюджет» набув
    чинності саме на початку наступного року, після того, як дебати на пленарному засіданні
    проходили прискореними темпами і всього лише за чотири дні два нормативно-правові
    акти були обговорені та схвалені у спеціальних комісіях та на пленарному засіданні.


    Бюджет був побудований на прогнозі зростання номінального ВВП на 4,6% до 1317,3
    млрд леїв (еквівалент близько 260 млрд євро), та середньорічної інфляції у
    6,5%. Середня зарплата наступного року перевищить 6000 леїв (1200 євро) на
    місяць. На виплату пенсій з державної системи виділено понад 96,3 млрд. леїв,
    що становить 7,32% ВВП. Більшість коштів, виділених міністерствам залишилися
    у запропонованому Урядом форматі.
    Наступного року кілька міністерств отримають значне додаткове фінансування.
    Серед них – Міністерство транспорту для розвитку інфраструктури, Міністерство інвестицій
    та європейських проєктів для розвитку програм, передбачених Національним планом
    відновлення та стійкості.


    Сенатор соціал-демократ Раду Опря заявив, що були
    виділені кошти на інвестиції для Міністерства транспорту, та Міністерства
    сільського господарства, а для стимулювання бізнес-середовища були виділені 61
    мільярд леїв (12,2 мільярда євро). Міністерство праці також отримує додаткові
    кошти на покриття підвищення з початку наступного року пенсій, допомоги на дітей
    та допомоги особам з інвалідністю. Депутат Націонал-ліберальної партії Габрієла Хорга
    вважає, що пенсія – це заслужене право, а не соціальний захід.
    «Ми довжні пенсіонерам, тому що вони були продуктивними громадянами, які, у
    свою чергу, зробили свій внесок працюючи та сплачуючи внески до
    соціального страхування», – сказала Габрієла Хорга. Депутат від Демократичного
    союзу угорців Румунії Ева Чеп також зазначила, що необхідно знизити рівень
    безробіття, а створені нові робочі місця мають бути стабільними та
    передбачуваними.


    Лідер націоналістичного опозиційного Альянсу за об’єднання
    румунів Йон Сіміон вважає, що пенсії потрібно підвищити на фіксовану суму, щоб
    усунути основні різниці.
    Хоча законопроєкти Державного бюджету та Бюджету державного соціального
    страхування Румунії на 2022 рік були прийняті більшістю голосів, віце-президент опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Дан Барна заявив, що звернеться до Конституційного
    суду. Він сказав, що були схвалені поправки до проєкту державного бюджету, запропоновані екстремістами і
    не була схвалена жодна поправка, запропонована Союзом «За порятунок Румунії», також
    додав, що це бюджет, який дискримінує румунів і підтримує лише ту більшість, яка
    проголосувала за Соціал-демократичну партію та Націонал-ліберальну партію. Основне
    невдоволення Союзу «За порятунок Румунії» полягає в тому, що державний бюджет для
    наступного року не передбачає необхідні кошти для місцевих адміністрацій,
    очолених мерами від Союзу «За порятунок Румунії».

  • Соціальний пакет від 1 січня 2022 року

    Соціальний пакет від 1 січня 2022 року

    Уряд Румунії, у середу, на черговому засіданні схвалив нормативно-правові акти, які передбачають підвищення пенсій в державній системі та грошової допомоги для дітей. Ці постанови необхідні були для доопрацювання
    державного бюджету на наступний рік, а саме включення ці підвищення, що пообіцяли Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії у своїй спільній програмі урядування.


    Від 1 січня 2022 року п’ять мільйонів пенсіонерів отримають на 10% вищі доходи. Пенсійний пункт становитиме 1.586 леїв (майже 320 євро), а мінімальна пенсія зросте з 800 до 1000 леїв (приблизно 200 євро). Також з 1 січня наступного року будуть збільшені грошові допомоги для дітей. Найвищі дитячі грошові допомоги у розмірі 600 леїв (приблизно 120 євро) отримають діти до 2 років та діти з різними вадами. Для решти неповнолітніх грошові допомоги становитимуть 243 леїв (майже 50 євро). Відповідно до прийнятих у середу нормативно-правових актів, з 2022 року встановлюється 13-а допомога особам з інвалідністю. Міністр з питань праці та соціального захисту населення, соціал-демократ Маріус Будей визнав, що ці підвищення не призведуть до зростання купівельної спроможності, але лише захистять населення від останніх підвищень цін.

    Зростання ціни на газ та електроенергію, взагалі на комунальні послуги, а також на інші товари, призвело до підвищення рівня інфляції до майже 8 відсотків, і оглядачі не виключають той факт, що в наступному році інфляція перевищить 9 відсотків. Також уряд має намір прийняте термінову постанову про надання наступного місяця допомоги від держави пенсіонерам з низьким рівнем доходу для оплати рахунків. Цей захід допоможить два з половиною мільйонам пенсіонерам, які в січні матимуть доходи у розмірі 2200 леїв (440 євро). Загалом бюджетний тиск внаслідок підвищення пенсій, дитячих допомог та надання допомог найбіднішим пенсіонерам, складе майже 16 мільярдів леїв (3,2 мільярда євро). Це значні позабюджетні зусилля, тому на інші збільшення надходжень у державному секторі більше не буде грошей.

    Згідно з оприлюдненим Міністерством фінансів проєктом термінової постанови, базова заробітна плата та різні грошові надбавки, які оплачуються з державних коштів, не будуть підвищені наступного року. Таким чином буде уникнутий додатковий тиск на бюджетні витрати. Також будуть заморожені спеціальні пенсії, а надання спеціальних пенсій мерам перенесено ще на один рік. Лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку стверджує, що це рішення вже було прийнято в урядовій коаліції. Він заявив для приватного телеканалу, що рівень державної заборгованості дуже високий, майже 50% від ВВП. У свою чергу, голова Націонал-ліберальної партії, колишній прем’єр-міністр Флорін Кицу привернув увагу на те, що дефіцит державного бюджету має залишатися на рівні 5,84% від ВВП, а інвестиції – на рівні 7%, відповідно до спільної урядової програми.

  • Робота над Держбюджетом-2022

    Робота над Держбюджетом-2022






    Керівна
    коаліція обіцяє завершити проєкт Державного бюджету Румунії на 2022 рік до
    понеділка і стверджує, що він буде прийнятий парламентом до 23 грудня. Партнери
    по коаліції вже провели три раунди переговорів цього тижня і запланували ще один
    на п’ятницю, для продовження переговорів про Держбюджет на наступний рік, запровадження
    «зеленого» сертифіката, використання коштів з Національного плану відновлення
    та стійкості або розподілу посад префекта та держсекретаря.

    Широкого розголосу
    та різні реакції викликав запропонований Демократичним союзом угорців Румунії так
    званий податок солідарності в розмірі 1% від обороту великих компанії, котрий на
    думку найменшої політичної сили керівної коаліції має забезпечити надходження до
    бюджету коштів, необхідні для інвестиції в охорону здоров’я та освіту. Націонал-ліберальна
    партія та представники великого бізнесу відхиляють цю ініціативу.




    Лідер
    НЛП та спікер Сенату Флорін Кицу нагадав, що великі компанії внесли податки авансом
    до Державного бюджету навесні минулого року, коли економіка була в скрутній
    ситуації. «Під час кризи, у 2020 та 2021 роках, ці компанії, які
    ми сьогодні хочемо обкласти цим податком, платили авансом у квітні 2020 року,
    щоб мати кошти в бюджеті, коли економіка була в скруті, необхідні для виплати
    пенсій та зарплат. Я вважаю неадекватною поведінку румунської держави, яка
    сьогодні хоче обкласти ці компанії новим податком, з тим, щоб не розумію на що використати
    отримані кошти.»







    Прем’єр-міністр
    Ніколає Чуке запевнив, що додаткового оподаткування не буде. «Як ми передбачили
    у плані пріоритетних дій Уряду цього року у нас не буде цього податку. План дій
    уряду схвалений парламентом і буде впроваджуватися у тому вигляді, що був
    прийнятий парламентаріями.»




    Зі
    свого боку лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, який не виключив можливості
    запровадження такого податку, заявив, що його введення залежить від побудови Держбюджету.
    «Подивимось бюджетні показники. Дійсно, ми обговорювали це питання, але й чітко
    вказали в плані дій уряду, що тільки наступного року говоритимемо про запровадження
    такого податку або ні. Згідно із законом, будь-який новий податок, ухвалений
    коаліцією, набуває чинності протягом щонайменше 6 місяців. Можливо, що такий податок
    буде непотрібним.»





    Напружені
    дискусії в правлячій коаліції мали місце і в пошуку ресурсів для збільшення
    державних надходжень, необхідних для підвищення з 1 січня пенсій, допомоги на дітей
    та осібам з вадами. У цьому контексті глава уряду заявив, що усі обіцяні в плані
    дій Уряду гроші на підвищення допомоги і пенсії будуть забезпечені.

    На
    наступному засіданні партнери по коаліції також мають узгодити форму «зеленого»
    сертифіката для працівників. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла вважає,
    що документ має бути обов’язковим лише в періоди високого рівня захворюваності
    на COVID-19.