Tag: вибори

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент Румунії  на пленарному засіданні у середу ввечері прийняв законопроєкти про державний бюджет та бюджет державного соціального страхування на 2025 рік. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% ВВП, що, за словами міністра фінансів Танцоша Барни, відповідає умовам підтримки розвитку через рекордні інвестиції, забезпечення виплати зарплат та пенсій, захисту вразливих верств населення та відновлення рівноваги у фінансах країни.

УРЯД – Коаліційний уряд провів сьогодні своє перше засідання після прийняття цьогорічного державного бюджету. На порядку денному кабінету міністрів було затвердження кількох інвестиційних проєктів, спрямованих на “зелений” перехід, вартістю майже 90 мільйонів леїв (близько 18 мільйонів євро), обговорення цьогорічних пріоритетів у рамках Програми місцевого розвитку ім. Ангела Саліньї, а також затвердження формули розрахунку мінімальної базової заробітної плати, з урахуванням тенденцій інфляції та продуктивності праці, відповідно до положень європейською директиви у цій галузі. З початку року мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 4050 леїв (близько 810 євро), а нова формула розрахунку має забезпечити передбачуваність динаміки доходів працівників.

СКОРОЧЕННЯ – Чисельність парламентських державних службовців буде скорочена на 400 посад після того, як Палата депутатів, нижня плата румунського парламенту, схвалила в середу рішення про реорганізацію свого робочого апарату. Скорочення будуть проведені від Канцелярії голови Палати депутатів та офісів членів Постійного бюро до різних департаментів та управлінь палати. За словами керівництва Палати депутатів, скорочення на 240 посад призведе до щорічної економії в розмірі 35 мільйонів леїв (близько 7 мільйонів євро). Нещодавно Сенат прийняв аналогічне рішення про скорочення майже 200 посад, незважаючи на протести з боку працівників. Керівна коаліція посилається на необхідність скорочення витрат з метою обмеження бюджетного дефіциту, в той час як опозиція критикує відсутність прозорості та порушення законодавства.

ІМПІЧМЕНТ – У середу ввечері Партія молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, з третьої спроби зареєструвала в парламенті пропозицію про усунення президента Клауса Йоганніса з поста в порядку імпічменту. Цей крок був зроблений після двох невдалих спроб внести це питання до порядку денного парламенту через процедурні недоліки. Якщо цього разу всі юридичні процедури будуть дотримані, керівництво парламенту скличе спільне пленарне засідання обох палат для голосування. 21 грудня минулого року мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін Клауса Йоганніса, але після скасування президентських виборів його перебування на чолі країни було продовжено до обрання нового глави держави.

ВІЗИТ – Румунія продовжить надавати всю необхідну підтримку як країна, що приймає Бойову групу НАТО в Румунії, –  сказав у четвер міністр оборони Ангел Тилвер французькому міністру з європейських справ Бенджаміну Хаддаду. Переговори в Бухаресті були зосереджені на співпраці в рамках НАТО, зокрема на посиленні Бойової групи НАТО в Румунії, де Франція є рамковою країною. У середу Бенджаміна Хаддада також прийняв міністр закордонних справ Еміль Гурезяну. Французький міністр перебував з дводенним візитом у Бухаресті, щоб висловити солідарність своєї країни з Румунією, яка зазнає іноземного кібернетичного втручання у внутрішні справи. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Франції. Французька служба з питань захисту від іноземних цифрових перешкод – VIGINUM, стверджує у звіті, який цитує паризький кореспондент Радіо Румунія, що такі дії порушили нормальний перебіг президентських виборів в Румунії наприкінці минулого року.

РАБСТВО – Іспанська поліція звільнила 52 громадян Румунії, яких утримували в напіврабстві на плантації в регіоні Севільї. Умови, в яких вони жили і працювали, були описані владою як такі, що “важко собі уявити”. Відповідальне угруповання складалася з чотирьох румунів і займалося залученням громадян Румунії до сільськогосподарських робіт, переважно для збору апельсинів і оливок. Підозрювані вербували працівників за допомогою оголошень, розміщених у соціальних мережах, обіцяючи високий заробіток, пристойне житло та безкоштовний транспорт. Після прибуття до Іспанії у них конфіскували документи, що посвідчують особу, під приводом укладання договору про надання соціальних послуг, хоча розслідування виявило, що жоден із 52 румунів не був зареєстрований для отримання цих пільг. Заробітна плата, яку вони отримували, також була набагато нижчою за обіцяну, оскільки румуни працювали від світанку до заходу сонця. Особи виправдовували зменшену суму необхідністю покрити борги робітників за житло і транспорт. Жертвам погрожували насильством, якщо вони звертатимуться до органів влади. Члени угруповання були заарештовані співробітниками поліції в Андалусії, а 52 жертви зараз перебувають під захистом іспанських соціальних служб.

РОБОТА – Румуни є одними з найбільш працьовитих громадян Європи. Принаймні це випливає з опублікованого сьогодні дослідження Євростату. Таким чином Бухарест та навколишній повіт Ільфов має найвищий показник інтенсивності праці серед усіх європейських регіонів. За ними йдуть Зальцбург і Тіроль в Австрії з аналогічними показниками, Братислава в Словаччині, а на п’ятому місці знову північно-східний регіон Румунії, де лише 1,7% домогосподарств мають низьку інтенсивність праці. Інтенсивність праці визначається кількістю годин, фактично присвячених роботі. Дані Євростату також показують, що найвищий показник низької інтенсивності праці спостерігається в домогосподарствах на французьких територіях за межами континентальної Європи, у Французькій Гвіані та Реюньйоні. У Французькій Гвіані, наприклад, майже 42% домогосподарств мають цю характеристику. За нею йдуть два регіони в Німеччині, такі як Бремен, з майже 23%, а також регіони в Бельгії та Італії з аналогічними показниками.

ПРАВОСУДДЯ – Дві медсестри постали перед судом у справі про пожежу, що спалахнула в листопаді 2020 року у відділенні анестезії та інтенсивної терапії П’ятра-Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги, в результаті якої загинули дев’ять осіб. Їм були пред’явлені звинувачення у необережному знищенні або пошкодженні майна, що призвело до катастрофи, і недотриманні правил охорони здоров’я та безпеки на робочому місці. Дві медсестри нібито не вжили необхідних заходів, щоб винести з палати або загасити свічку, що горіла на тумбочці пацієнта, який перебував в агонії. Цим вони нібито порушили низку правил охорони здоров’я та безпеки праці, пожежної безпеки та належної практики надання медичної допомоги.

ФЕЙК – Міністерство національної оборони Румунії спростовує повідомлення в ЗМІ про те, що кілька солдатів Сил спеціальних операцій брали участь у приватних охоронних місіях в Африці. Жоден румунський військовослужбовець не брав за власний рахунок для участі в таких місіях, – повідомив інтернет-виданню PressOne речник міністерства генерал-майор Константін Спину. Він зазначив, що в період 2022-2024 років лише один військовослужбовець Сил спеціальних операцій перебував у неоплачуваній відпустці з об’єктивної причини, не пов’язаної з темою статті. За даними вищезгаданого видання, у 2023 році Хораціу Потра, найманець з оточення кандидата в президенти сувереністів Келіна Джорджеску, нібито взяв близько 1 000 румунів воювати в Конго, в тому числі десятки солдатів з елітних структур, резервістів зі спецпідрозділів, колишніх комбатантів Французького легіону, співробітників спецслужб і людей зі спеціальних підрозділів поліції.

ГАЗА – Сектор Газа є невід’ємною частиною майбутньої палестинської держави,- заявив у середу Європейський Союз у відповідь на заяви президента США Дональда Трампа напередодні про перехід цієї території під контроль  США. Брюссель залишається твердо прихильним рішенню про дві держави – єдиному шляху до міцного миру для ізраїльтян і палестинців, – заявив речник ЄС. Плани глави Білого дому переселити палестинців, які проживають на охопленій війною території, до Йорданії або Єгипту викликали лавину протестів по всьому світу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та його єгипетський колега Абдель Фаттах ас-Сісі попередили, що будь-яке насильницьке переміщення палестинців зі Смуги Гази і Західного берега річки Йордан буде серйозним порушенням міжнародного права і серйозним дестабілізуючим фактором для Єгипту та Йорданії, куди їх можуть відправити.

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ – Проєкт державного бюджету Румунії на 2025 рік був остаточно розроблений у четвер, в суботу буде затверджений в уряді, а наступного тижня в парламенті, – повідомив міністр фінансів в коаліціному уряді СДП-НЛП-ДСУР Танцош Борно. Він зазначив, що в бюджет закладені гроші на інфраструктурні інвестиції, на виплату зарплат і пенсій на рівні листопада 2024 року. Бюджет буде побудований на дефіциті не більше 7% ВВП. Кошти, які виділяються на Адміністрацію Президента, Сенат і Палату депутатів, будуть скорочені, а бюджети деяких міністерств, як наприклад довкілля, охорони здоров’я, освіти чи транспорту, зростуть.

ДИПЛОМАТІЯ – Глава бухарестської дипломатії Еміль Хурезяну в п’ятницю відправляється з робочим візитом до Республіки Молдова, повідомило Радіо Кишинев. Програмою візиту передбачено обговорення з міністром закордонних справ Республіки Молдова Міхаїлом Попшоєм, а також прийом у президента країни Майї Санду, спікера парламенту в Кишиневі Ігоря Гросу та віце-прем’єр-міністра з європейської інтеграції Крістіни Герасимов.

ОБОРОНА – Літак F-16 Fighting Falcon, придбаний Румунією у Королівства Норвегія, приземлився в четвер на авіабазі №71 імені генерала Емануїла Йонеску в Кимпія Турзій. Таким чином, літак доповнив 48 винищувальну ескадрилью з усіма 16 літаками, інформує Міноборони. Придбання нової партії літаків F-16 Fighting Falcon і пов’язаного з ними пакету товарів і послуг забезпечить посилення безпеки Румунії шляхом захисту національного повітряного простору або повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях за допомогою Постійної бойової служби – Повітряної поліції, що діє під командуванням НАТО.

АВІАКАТАСТРОФА – Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер звернувся до американського народу з посланням солідарності після зіткнення в повітрі над Вашингтоном між пасажирським літаком American Airlines і гелікоптером армії США Black Hawk. “Наші думки з сім’ями загиблих”, – написав глава держави на платформі X. Літак American Airlines, на борту якого перебували 64 людини, і військовий вертоліт, на борту якого перебували троє військовослужбовців, впали в річку Потомак у середу ввечері. Розпочалися надзвичайно складні пошукові роботи. З лютого 2009 року в США не було жодної смертельної авіакатастрофи пасажирського літака.

ВИБОРИ – Лідерка опозиційного парламентського Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі знову балотуватиметься на президентських виборах у травні. Вона заявила, що має підтримку своєї партії та відповідальність за голоси громадян, відданих два місяці тому. У свою чергу, мер столиці Нікушор Дан заявив, що наполягає на своєму рішенні вступити в боротьбу за найвищу посаду в державі як незалежний кандидат, а правляча коаліція СДП-НЛП-ДСУР підтримуватиме спільного кандидата в перегонах – колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску. Нагадаємо, у грудні Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори, пославшись на втручання державного суб’єкта, і вирішив відновити виборчий процес у повному обсязі. У другий тур вийшли тоді незалежний сувереніст Келін Джорджеску та лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. З іншого боку, країни-члени Європейського Союзу, в тому числі Франція, Німеччина та Румуніа, зажадали від Єврокомісії вжити заходів для захисту виборів у просторі ЄС від втручання зовнішніх гравців.

ГАЗ – Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа оголосив у четвер, що суд відхилив подання Greenpeace призупинити роботи з видобутку газу в Чорному морі. Він заявив, що це перемога заради енергетичної незалежності Румунії і що стратегічний проєкт, який Greenpeace намагався заблокувати в суді, дозволить подвоїти видобуток газу в Румунії, створити робочі місця і принести країні понад 20 мільярдів євро. Крім того, чорноморський газ забезпечить більш стабільну та нижчу ціну для румунів, а Румунія стане регіональним постачальником енергії. Минулого року Greenpeace подав позов про призупинення екологічної угоди для проєкту Neptun Deep через занепокоєння щодо захисту навколишнього середовища, зміни клімату та дотримання законодавства. Neptun Deep в рівних частках належить OMV Petrom і держвиробнику Romgaz. Видобуток становитиме приблизно 8 мільярдів кубометрів на рік протягом приблизно 10 років.

RO-ALERT– Другу ніч поспіль була підвищена тривога для частини населення повіту Тулча, що на південному сході Румунії, на кордоні з Україною. Системи моніторингу повітряного простору Міністерства оборони виявили цілі на Кілійському рукаві дельти Дунаю, тому Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій надіслала жителям півночі повіту повідомлення RO-ALERT. У повідомленні населення поінформовано, як їм поводитися та яких заходів безпеки вживати. У ніч із вівторка на середу подібне повідомлення було надіслано громадам у тому ж районі після того, як Росія знову атакувала портову інфраструктуру в Україні.

СПОРТ – У п’ятницю ввечері в Бухаресті збірна Румунії дебютує на Чемпіонаті Європи з регбі 2025 року матчем проти Німеччини. Потім румуни зіграють з Бельгією 8 лютого на виїзді в Монсі та з Португалією 15 лютого на власному полі в Ботошанах (північний схід). Румунія може забезпечити собі пряму кваліфікацію на чемпіонат світу з регбі в Австралії, якщо посяде два перших місця в групі. За одним винятком, Румунія брала участь у всіх, крім одного, світових фінальних турнірах.

ВИБОРИ – Уряд Румунії на засіданні у вівторок затвердив графік проведення президентських виборів. Згідно з документом, перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Кандидатури повинні бути подані в Центральне виборче бюро до 15 березня. Виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і завершиться 3 травня о 7:00 за місцевим часом. Голосування на закордонних виборчих дільницях триватиме понад три дні, як це було наприкінці минулого року, коли президентські вибори були скасовані рішенням Конституційного суду.

АРТЕФАКТИ – Нідерландська поліція все ще шукає тих, хто викрав чотири румунські артефакти з музею в Нідерландах у п’ятницю ввечері. Міністерка культури Наталія Інтотеро повідомила, що обговорила тему викрадення артефактів з королем Нідерландів Віллемом-Александром і прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Вона сказала, що ці артефакти є не просто об’єктами спадщини, а невід’ємною частиною історії та ідентичності румунського народу, безцінною культурною спадщиною не тільки для Румунії, але й для всього світу, наголосивши, що знайдення і повернення цих предметів є моральним обов’язком влади. Міністерка Наталія Інтотеро закликала владу Нідерландів приділити належну увагу і вжити всіх необхідних заходів для виявлення винних у крадіжці і повернення цих артефактів. У той же час, Наталія Інтотеро звільнила директора Національного музею історії Румунії
і пропонує більше не вивозити артефакти з країни або за кордоном виставляти репліки оригінальних артефактів.

ГОЛОКОСТ – У понеділок у Польщі відбулися урочисті заходи з нагоди 80-ї річниці визволення нацистського табору Аушвіц, де загинуло понад мільйон людей, переважно євреї. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна береже пам’ять про Голокост, щоб подібна людська катастрофа ніколи не повторилася. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і вшанування пам’яті жертв Голокосту. Він взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому в січні 1941 року в Бухаресті.

ЗУСТРІЧ – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрівся у вівторок у Брюсселі з Роксаною Минзату, виконавчою віце-президенткою Європейської Комісії, відповідальною за соціальні права та компетенції, якісні робочі місця та професійну підготовку, а також з Мартою Кос, комісаром ЄС з питань розширення. За інформацією MЗС, під час зустрічі з Роксаною Минзату міністр обговорив низку важливих досьє щодо поточного європейського порядку денного, таких як збереження підтримки процесу розширення ЄС, продовження підтримки України та Республіки Молдова, розробка стратегічного бачення для Чорногоморського регіону, просування цілей конвергенції та згуртованості в переговорах щодо наступної Багаторічної фінансової програми після 2027 року або посилення європейських дій у сфері оборони. Під час зустрічі з Мартою Кос Еміль Гурезяну обговорив такі питання, як процес розширення ЄС, Республіка Молдова і складна ситуація в Чорноморському регіон. Глава румунської дипломатії зазначив, що з огляду на майбутні парламентські вибори в Республіці Молдова восени цього року, гібридні дії Росії проти Кишинева посилюватимуться, а демократична адміністрація потребуватиме посилення підтримки з боку Європи та держав-членів ЄС, щоб підвищити свою стійкість перед обличчям цих атак.

Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну зустрічається сьогодні в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Марк Рютте нещодавно попередив, що через 4-5 років члени Альянсу більше не зможуть захистити себе колективно, якщо не збільшать витрати на оборону. До цього президент США Дональд Трамп, чия країна покриває більшу частину витрат НАТО, закликав союзників збільшити національні оборонні бюджети до 5% ВВП. У понеділок міністр Еміль Гурезяну взяв участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі, де обговорив агресію Росії проти України, ситуацію на Середньому Сході і відносини зі США.

ТУРИЗМ – На початку цього тижня в Бухаресті було презентовано четверте видання “Білої Хартії туризму”, що включає основні характеристики, ризики, вразливості та можливості туристичної галузі на національному рівні. Згідно з дослідженням, все більше і більше туристів обирають дестинації в Румунії. Основними сферами інвестицій в туристичну галузь повинні стати дозвілля та інфраструктура, а популяризація повинна бути посилена як на національному, так і на міжнародному рівнях. У міністерстві вважають, що до 2035 року Румунія повинна генерувати 3 млрд євро доходів з туризму, в тому числі за рахунок залучення великої кількості іноземних туристів і подвоєння існуючого попиту.

ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської комісії з питань соціальних прав і навичок, якісних робочих місць і навчання, румунка Роксана Минзату склала присягу в понеділок у Люксембурзі в рамках урочистого прийняття зобов’язань членами Колегії перед Судом Європейського Союзу. Роксана Минзату присягнула поважати Договори і Хартію основних прав Євросоюзу при виконанні всіх своїх обов’язків і здійснювати свої повноваження з повною незалежністю в загальних інтересах ЄС. Вона також зобов’язалася не вимагати і не приймати вказівок від будь-якого уряду, установи, органу, офісу чи агентства.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,6 балів за шкалою Ріхтера стався у вівторок у південно-східному повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча, повідомляє Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі (INCDFP). Поштовх стався на глибині 133 кілометри. З початку січня в Румунії сталося 22 землетруси магнітудою від 2,1 до 3,9 балів. Найсильніший землетрус стався у Румунії 4 березня 1977 року, був силою 7,2 бали. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична влада не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

РЕЙТИНГ – Фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB мінус”, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Агентство заявило, що причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками. Фрагментоване і невизначене політичне середовище, а також великі витрати перед виборами призвели до того, що бюджетний дефіцит наблизився до 8,7% ВВП, що значно перевищило очікування. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що зміна прогнозу Standard & Poor’s зі стабільного на негативний свідчить про необхідність заходів зі скорочення бюджетного дефіциту, виваженого бюджету і більш ощадливої держави. Він також зазначив, що рішення уряду щодо скорочення дефіциту та посилення економічного зростання мають бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з європейськими партнерами.

ВІЗИТ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що з огляду на співпрацю України з Республікою Молдова, не виключено, що Київ задовольнить всі потреби Молдови в електроенергії, а також можливе 30% зниження ціни на постачання. Про це він заявив під час зустрічі з Президенткою Республіки Молдова Майєю Санду. Вони також обговорили можливі поставки вугілля до Республіки Молдови. Майя Санду, зі свого боку, звинуватила Росію у спробі посіяти економічний і соціальний хаос у Молдові та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Вона прибула до Києва в контексті енергетичної напруженості в Придністров’ї, сепаратистському проросійському регіоні між двома країнами, повідомляє AFP. Ця територія з населенням близько півмільйона людей, не підпорядковується центральній владі у Кишиневі та отримувала газ безкоштовно від російського гіганта “Газпром” через газопровід, що перетинав Україну. З 1 січня Україна розірвала договір з Москвою, припинивши постачання газу до Республіки Молдова, а отже і до Придністров’я, яке оголосило надзвичайний стан. У той час як Київ вже три роки бореться проти російського вторгнення, Кишинів занепокоєний можливим перекиданням конфлікту на свою територію, зокрема, через дестабілізацію Придністров’я з боку Росії. Решта території Молдови поки що захищена від відключень електроенергії завдяки імпорту електроенергії та газу з Румунії.

КРАДІЖКА – Міністерство закордонних справ (МЗС) Румунії повідомляє, що Національний музей історії Румунії та Міністерство культури Румунії були повідомлені в суботу про те, що в нідерландському музеї Дренте де проходила виставка «Дакія! Королівство золота і срібла», невідомі підірвали залізобетонну стіну музею і викрали кілька експонатів. Згідно з цитованим джерелом, за попередніми оцінками, вибух був спрямований на проникнення в будівлю музею, де були виставлені експонати дакійських скарбів Румунії, при цьому влада повідомила, що ряд експонатів було викрадено поки що невстановленими зловмисниками. МЗС поінформувало Міністерство внутрішніх справ Румунії та Генеральний інспекторат румунської поліції, а посольства Румунії в усіх сусідніх країнах були попереджені про необхідність звернутися за підтримкою до компетентних органів. Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну говорив зі своїм нідерландським колегою Каспаром Вельдкампом, наголосивши на історичній та символічній важливості викрадених артефактів. Голландська сторона запевнила в чіткій і невідкладній прихильності як на оперативному, так і на політичному рівні до вирішення цієї справи. Голландська поліція також задіяла механізм транскордонного співробітництва та поінформувала Інтерпол.

ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада таким що відбувся, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

ГОЛОКОСТ – Міністерка культури Наталія Інтотеро представить Румунію в понеділок на церемонії, присвяченій 80-й річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау в Польщі. Захід, що проходить під патронатом президента Польщі, приурочений до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН, й об’єднує в’язнів табору, офіційні делегації держав та міжнародних міжурядових організацій. Участь Румунії в церемонії 27 січня відображає її рішуче прагнення зберегти пам’ять про жертв Голокосту, боротися з будь-якими формами заперечення, спотворення, тривіалізації або мінімізації цього трагічного моменту минулого століття, а також протидіяти антисемітизму, ксенофобії, радикалізації та мові ненависті, сприяючи повазі до основних прав людини як на національному, так і на міжнародному рівні, – повідомляє Міністерство культури Румунії.

ПРОТЕСТ – Румунський уряд готовий знайти рішення, враховуючи необхідність захисту купівельної спроможності населення та збереження макроекономічного балансу, – заявив глава канцелярії прем’єр-міністра після переговорів з представниками працівників, які протестували біля будівлі уряду. У п’ятницю тисячі залізничників, військових резервістів, поліцейських, шахтарів, працівників лісового господарства, сталеливарників, працівників бухарестського метрополітену та пенсіонерів взяли участь у мітингу, незадоволені тим, що на початку цього року багатьом працівникам бюджетної сфери заморозили будь-яку індексацію або підвищення зарплат, а пенсії не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Цими днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

ЗAРУЧНИКИ – Чотири ізраїльські жінки-військові, яких ХАМАС утримував у заручниках з 7 жовтня 2023 року, сьогодні прибули до Ізраїлю. В обмін на це Ізраїль повинен звільнити 200 палестинців, які утримуються в його в’язницях. Це вже другий обмін полоненими, організований в рамках перемир’я, яке набуло чинності минулої неділі між Ізраїлем і ХАМАС після 15 місяців війни. На першому етапі, який триватиме шість тижнів, 33 ізраїльські заручники мають бути звільнені в обмін на близько 1 900 палестинських в’язнів. Нагадаємо, що в результаті нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року загинули 1 210 ізраїльтян, переважно цивільних осіб. З 251 викраденої людини 91 все ще перебуває в Газі, з них, за даними ізраїльської армії, 34 вважаються загиблими. У відповідь Ізраїль розпочав наступ на сектор Газа, що призвело до загибелі щонайменше 47 000 людей, переважно цивільних, і гуманітарної катастрофи.

ВИБОРИ – Постійний виборчий орган у Бухаресті оголосив, що партії можуть розпочати збір підписів за кандидатів, яких вони підтримують на президентських виборах у травні. Підписи можна збирати лише у фізичному вигляді, і один виборець може підтримувати кількох кандидатів. Також у кінці списку особа, яка його склала, зобов’язана заповнити заяву про власну відповідальність, яка засвідчує правдивість підписантів та прихильників. У правлячій коаліції (СДП, НЛП, ДСУР) виборчий період не розпочався, і підтримка колишнього лідера НЛП  Кріна Антонеску як загального кандидата не була встановлена ​​на форумах керівництва соціал-демократів і лібералів. (…) Керівництво СДП, яке зібралося у вівторок, у принципі підтвердило кандидатуру Кріна Антонеску на травневих президентських виборах і визначило скликання конгресу партії 2 лютого, який дасть остаточне голосування щодо його кандидатури.

ПЛАН – Бюджетний і структурний план Румунії був схвалений Радою з економічних і фінансових питань (ECOFIN) разом з планами 20 інших держав-членів, оголосив у вівторок румунський міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош. Це рішення було прийнято в той час, коли кілька країн, такі як Франція, Іспанія, Італія та Фінляндія, зіткнулися з подібними проблемами і закликали продовжити період фіскального коригування з чотирьох до семи років, до 2031 року. Марчел Болош пояснив, що для бізнес-середовища податковий план захищає єдину ставку, а Європейська комісія погоджується з аргументами про те, що держава не повинна карати за економічний успіх. Він також зазначив, що завдяки плану захищені європейські фонди, адже згідно з правилами, недотримання податкової угоди призвело б до їх призупинення. З іншого боку, додав міністр, план підтримує міжнародну довіру, оскільки невиконання фіскальних зобов’язань призвело б до зниження кредитного рейтингу країни, що зробило б кредити дорожчими і важкодоступними. План також забезпечує інвестиційну підтримку, в тому числі для малих і середніх підприємств Румунії через схеми державної допомоги малим і середнім підприємствам, особливо орієнтованим на обробну промисловість, що створить нові робочі місця і стимулюватиме економічне зростання.

ІНАВГУРАЦІЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав свого американського колегу Дональда Трампа з інавгурацією. «Румунія, близький стратегічний партнер Сполучених Штатів Америки, бажає вам успіхів у цьому важливому новому мандаті. Нам потрібен міцний і живий трансатлантичний зв’язок на благо нашої спільної безпеки та процвітання ЄС і США», – заявив глава румунської держави. Інавгурацію в понеділок другого терміну Трампа в Білому домі також привітали лідери найважливіших політичних партій Румунії.

США – Через кілька годин після початку свого другого президентського терміну Дональд Трамп вивів країну зі Всесвітньої організації охорони здоров’я та Паризької кліматичної угоди. Крім того, він підписав указ щодо угоди Організації економічного співробітництва про глобальний податок і доручив Міністерству енергетики відновити оцінку дозволів на експорт скрапленого природного газу. Новий президент оголосив надзвичайний стан в енергетичній сфері в Сполучених Штатах і скасував кілька документів адміністрації Байдена, наприклад документ про ризики штучного інтелекту. Дональд Трамп також скасував санкції, введені Джо Байденом щодо єврейських поселенців, які вчинили насильство проти палестинців на Західному березі Йордану. Глава Білого дому доручив Міністерству юстиції припинити всі незавершені справи, пов’язані з нападом на Капітолій, і помилував 1500 своїх прихильників, які штурмували будівлю в 2021 році, а іншим пом’якшив або змінив вироки. Президент також оголосив нелегальну імміграцію на мексиканському кордоні надзвичайною ситуацією, наркокартелі — терористичними організаціями та підписав документ, який впливає на автоматичне надання американського громадянства дітям нелегальних іммігрантів, народжених у США. Крім того, Дональд Трамп призупинив на чотири місяці програми для біженців, що призвело до скасування рейсів до США для понад 1600 афганців, у тому числі родичів американських солдатів.

ОБОРОНА – Міністерство національної оборони оголосило у вівторок, що Румунія прийняла командування Силами Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині (EUFOR). Прийнявши командування EUFOR, найбільшою багатонаціональною операцією на Західних Балканах під егідою Спільної політики безпеки і оборони (СПБО), Румунія в даний час командує двома з дев’яти військових операцій і місій під прапором Європейського Союзу, цитує джерело. Після мандата, успішно виконаного бригадним генералом Овідіу Лунгу з травня 2023 по травень 2024 року на посаді начальника штабу EUFOR ALTHEA, румунська армія збільшила рівень свого представництва в операції, взявши на себе керівництво найважливішими багатонаціональними силами на Західних Балканах. Стабільність регіону є пріоритетом для Румунії, що має стратегічне значення для європейської та євроатлантичної безпеки, зазначає Міноборони Румунії.

АЕРОПОРТИ – Пасажиропотік в аеропортах Румунії зріс майже на 6% у 2024 році на тлі приєднання до Шенгенського повітряного простору наприкінці березня. За даними Асоціації аеропортів, понад 26 мільйонів пасажирів пройшли через румунські аеропорти минулого року, порівняно з 23,2 мільйонами у 2023 році. Із загальної кількості пасажирів, які транзитом перебували в румунські аеропорти після приєднання Румунії до Шенгенського повітряного простору, 70% подорожували в межах зони вільного пересування, а 30% подорожували до/з нешенгенських напрямків – також повідомляє Асоціація аеропортів Румунії.

ФЕСТИВАЛЬ – 27-й випуск Міжнародного фестивалю «Джордже Енеску» ставить важливий наголос на культурних подіях і концертах, якомога більше по всій Румунії та для всіх румунів, зазначив диригент Крістіан Мечелару, художній керівник фестивалю, під час конференції, що відбулася в понеділок, в Бухаресті. Він уточнив, що цьогорічний фестиваль відзначатиме кілька подій, зокрема 70-ту річницю смерті Енеску. Фестиваль проходитиме з 24 серпня по 21 вересня і включатиме 80 концертів симфонічних, камерних, хорових та інструментальних ансамблів із 28 країн.

ІНАВГУРАЦІЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав свого американського колегу Дональда Трампа з інавгурацією в понеділок. Повернення президента Дональда Трампа в Білий дім є історичним моментом, який також матиме позитивне відлуння щодо Румунії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку після того, як новообраний президент США склав присягу в понеділок. Марсел Чолаку написав у дописі у Facebook, що під час двох телефонних розмов з президентом Трампом, одного в Бухаресті та одного в Будапешті, разом із прем’єр-міністром Віктором Орбаном, він переконався, що Румунія буде на порядку денному нового американського президента, як з точки зору безпеки, так і важливих інвестицій. Президент і віце-президент США – Дональд Трамп і Дж.Д. Венс – принесли присягу перед натовпом колишніх президентів, посадових осіб і членів сімей, які зібралися в Капітолії США у Вашингтоні. Трамп заявив, що в перші години свого мандату, підпише майже 100 так званих “виконавчих указів” – директив, спрямованих на діяльність уряду. Серед оголошених Дональдом Трампом заходів – будівництво протиракетного щита для захисту США, пом’якшення правил охорони навколишнього середовища та інтенсифікація видобутку нафти.

УРЯД – Засідання лідерів правлячої коаліції СДП-НЛП-ДСУР з понеділка, на якій мали бути проаналізовані внутрішні опитування щодо намірів голосування румунів на президентських виборах у травні, була відкладена, повідомляють політичні джерела. Лідерам трьох партій довелося прийняти рішення щодо спільного кандидата на президентських виборах після перевірки кількох політиків, у тому числі колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску та лідерів соціал-демократів і лібералів. СДП і НЛП повинні цього тижня висунути спільну кандидатуру на президентських виборах, враховуючи, що соціал-демократи досі не підтвердили кандидатуру Кріна Антонеску. Лідер СДП Марчел Чолаку скликав на вівторок засідання керівництва партії для обговорення спільної кандидатури з лібералами.

ВИБОРИ – З понеділка до 20 березня румуни, які проживають або перебувають за кордоном і бажають проголосувати поштою на травневих президентських виборах, можуть зареєструватися на сайті www.votstrăinătate.ro. Постійний виборчий орган також повідомляє, що ті, хто бажає зареєструватися в якості виборців на виборчій дільниці в діаспорі, можуть цього зробити до 4 березня. Нагадаємо, що нещодавно уряд прийняв рішення про те, що голосування за кордоном відбудеться з п’ятниці по неділю 4 травня, а виборчі дільниці закриються о 21.00 за місцевим часом в останній день. Президентські вибори були скасовані наприкінці минулого року Конституційним Судом через порушення виборчого процесу.

ДИПЛОМАТІЯ – Міністри закордонних справ Румунії та Угорщини Еміль Хурезяну та Петер Сіярто зустрілися в понеділок у Бухаресті з нагоди участі останнього в міжнародній конференції з питань енергетики. Сторони домовилися розвивати економічне співробітництво шляхом реалізації спільних проєктів у таких сферах, як інфраструктура, транспорт та енергетика. Міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності надати додаткову змістовність румунсько-угорському стратегічному партнерству, що є фундаментальним елементом двосторонньої співпраці, і підкреслив занепокоєння щодо викликів безпеці, породжених агресією Російської Федерації в Україні, а також її численних наслідків, повторюючи послідовні позиції Румунії. Еміль Хурезяну також представив підтримку, яку Румунія надає Республіці Молдова, в тому числі у сфері енергетики.

ЕКОНОМІКА – Світовий банк переглянув у бік зниження прогноз розвитку румунської економіки цього року, особливо через нещодавно оголошені заходи фіскальної консолідації. У своєму останньому звіті про глобальні економічні перспективи Світовий банк скорочує зростання економіки Румунії до 2,1% цього року порівняно з 3,8%, передбаченими у червні 2024 року. Крім того, у 2026 році зростання ВВП Румунії становитиме 2,6% порівняно з 3,8%, прогнозованих у червні Світовим банком. З іншого боку, очікується покращення рівня інвестицій, особливо в Польщі та Румунії, через структурні реформи та затримку європейських фондів.

ВЕФ – Провідні політичні, ділові та громадські лідери зберуться у період з 20 по 24 січня на Всесвітньому економічному форумі 2025 року в Давосі, на порядку денному якого будуть такі теми, як Україна, Газа, зміна клімату, зростання популізму та штучний інтелект. У швейцарському альпійському містечку очікується близько 3.000 лідерів, у тому числі 60 глав держав і урядів з більш ніж 130 країн. Серед світових лідерів, які, як очікується, візьмуть участь у зустрічі, – канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та віце-прем’єр Китаю Дін Сюесян. Дональд Трамп звернеться до присутніх онлайн через кілька днів після своєї інавгурації на посаді президента США.

ЗАРУЧНИКИ – Наступне звільнення ізраїльських заручників, викрадених у жовтні 2023 року палестинськими терористами з руху ХАМАС і переміщених в сектор Газа, відбудиться наступної суботи, коли будуть звільнені чотири людини – повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Ізраїлі. У неділю були звільнені троє ізраїльських заручників, більш ніж через 15 місяців після того, як вони були викрадені під час терористичної атаки, що спричинила війну в Газі. Один з них також має румунське громадянство, а інший має румунське походження. Влада в Бухаресті привітала звільнення першої групи заручників в рамках угоди по Газі.

ВИСТАВКА – Румунія присутня ​​на виставці «Зелений тиждень» у Берліні, повідомляє Міністерство сільського господарства. До 26 січня на національному стенді будуть просуватися і пропонуватися для дегустації зразки румунської продукції, зареєстрованої за європейськими схемами якості або в процесі реєстрації, м’ясні вироби та сорти сиру, овочеві та фруктові консерви, хлібобулочні вироби, мед холодного віджиму та олії, сиропи, вина та міцні спиртні напої. Понад 1.400 експонентів з 60 країн світу були присутні на «Зеленому тижні 2024», який відвідало близько 300 000 відвідувачів.

ГАЗ – Уряд Респ. Молдова звернувся до Європейського Союзу по допомогу в подоланні енергетичної кризи, спричиненої припиненням поставок російського газу до сепаратистського регіону Придністров’я. Газ, який безкоштовно постачався до цієї самопроголошеної проросійської республіки, використовувався для виробництва електроенергії і продавався на правому березі Дністра за цінами, нижчими за ринкові, але поставки були припинені. У цьому контексті Кишинів вирішив активувати Механізм цивільного захисту ЄС і попросив допомоги для термінового встановлення електростанції потужністю 125 МВт і 10 електростанцій потужністю 10 МВт. Нові електростанції будуть встановлені на державних підприємствах теплоенергетики в муніципалітетах Кишинева та Бєльців, які мають необхідну інфраструктуру та підключення до національної електромережі. Міністерство енергетики Молдови повідомило, що ці електростанції сприятимуть покриттю кінцевого споживання енергії після закінчення холодного сезону, коли теплові електростанції більше не вироблятимуть теплову енергію і, відповідно, зменшать обсяги виробленої електроенергії. Кишинів також оголосив, що до кінця цього року в Республіці Молдова буде побудована високовольтна лінія електропередач, і електроенергія з Румунії більше не буде проходити через Придністровський регіон.

БЕЗПІЛОТНИКИ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті рішуче засуджує безвідповідальні атаки російських сил, які порушують усі норми міжнародного права, і наголошує, що незаконна і неспровокована агресія Росії проти України створює ризики для всього регіону. Заява зроблена в контексті того, що в п’ятницю вранці поблизу кордону з Румунією, в повіті Тулча, системи моніторингу та спостереження Міністерства національної оборони повідомили про порушення повітряного простору Румунії, коли російські сили відновили серію атак безпілотників на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в Україні. «Повага до суверенітету, безпеки та миру є зобов’язаннями, які Російська Федерація систематично та неспровоковано порушує. Постійні агресивні дії Росії, незаконна окупація територій її сусідів та незаконна війна, яку Росія веде у великих масштабах протягом майже трьох років проти суверенного сусіда, становлять постійну та серйозну загрозу не лише для України, але й для всього Чорноморського регіону та східного флангу Північноатлантичного альянсу», – заявили в МЗС. Міноборони та МЗС нагадують, що інформували та інформують у режимі реального часу структури Альянсу про ситуації, спричинені атаками, та підтримують з ними постійний зв’язок.

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня – так вирішив уряд у Бухаресті. Уряд також запровадив суворіші правила передвиборчої агітації, особливо в Інтернеті. Їх недотримання може призвести до штрафів у розмірі до 5% від обороту для великих онлайн-платформ. Румуни в діаспорі все ще матимуть три дні для голосування, але в останній день, у неділю, виборчі дільниці закриються о 21:00 за румунським часом, незалежно від місцевого часового поясу. Нові правила були розкритиковані деякими неурядовими організаціями. Президентські вибори були скасовані наприкінці минулого року Конституційним судом через спотворення виборчого процесу.

ПРОТЕСТ – Кілька тисяч поліцейських і співробітників правоохоронних органів, громадського порядку і національної безпеки, а також резервісти з усієї Румунії взяли участь у акції протесту в Бухаресті. Вони незадоволені урядовою постановою про скорочення бюджетного дефіциту, яка значно зменшила їхні доходи. Закон скасовує оплату понаднормових і відпрацьованих днів у вихідні та святкові дні. В результаті, кажуть постраждалі, доходи оперативних співробітників поліції різко скоротяться на 1000 (200 євро) – 2000 (400 євро) леїв. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив у п’ятницю, що питання оплати понаднормової роботи у сфері громадського порядку буде врегульовано як пріоритет на початку лютого в парламенті.

ДИВЕРСІЙНА ОПЕРАЦІЯ – Румунська служба інформації зірвала диверсійну операцію, організовану Російською Федерацією на території Румунії, яка стала мішенню для кількох таких невдалих спроб у липні-серпні, йдеться в заяві служби. РСІ ідентифікувала громадянина Колумбії, який прибув до країни наприкінці липня минулого року з метою здійснення диверсійних дій. Він був частиною розгалуженої мережі диверсантів, націленої на європейські країни, контрольованої російською розвідкою через посередників, уточнили в службі. Колумбійцю було доручено збирати дані та зображення для використання у кампаніях фейкових новин у соціальних мережах, які пропагували широкомасштабні диверсійні операції, що здійснюються нібито проросійським українським опором.

ВИСТАВКА  – Румунія візьме участь у найбільшій у світі виставці органічної продукції BioFach 2025, яка відбудеться в Нюрнберзі (Німеччина) з 11 по 14 лютого. Про це в п’ятницю повідомила Асоціація «Біо-Румунія» за підтримки румунського уряду через Румунське агентство з інвестицій та зовнішньої торгівлі. За даними асоціації, Румунія вже 20 років бере участь у цьому заході, присвяченому органічному сільському господарству та органічним продуктам. Починаючи з 1990 року, «БіоФах» став важливим місцем зустрічі виробників органічної продукції з усього світу, пропонуючи можливості для налагодження контактів і місцем, де можна обмінятися ідеями між усіма учасниками органічного ланцюга доданої вартості.

ГРИП – Вакцинація проти грипу залишається найпростішим, найбезпечнішим і найефективнішим методом захисту від сезонних захворювань – повторюють румунські лікарі на тлі зростання кількості випадків респіраторних захворювань. Фахівці підкреслюють, що зі збільшенням відсотка вакцинованого населення, ступінь поширення вірусу грипу в суспільстві зменшується. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що кількість людей з діагнозом респіраторні інфекції подвоїлася. За минулий тиждень було зафіксовано майже 91 000 випадків. З них майже 600 пацієнтів з діагнозом клінічного грипу і понад 200, у яких лабораторні тести підтвердили інфікування вірусом грипу – більшість з них в Бухаресті, Клужі, Брашові, Констанці, Албі та Галаці. Національний інститут громадського здоров’я повідомляє, що ще п’ятеро людей померли від грипу, в результаті чого загальна кількість смертей з початку епідемічного сезону досягла дев’яти.

УГОДА – Ізраїль і ХАМАС офіційно підписали угоду про припинення вогню і звільнення заручників у Газі після подолання розбіжностей, що виникли в останню хвилину. Офіс прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху оголосив, що кабінет безпеки і уряд зберуться для ратифікації документа. Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що очікує, що реалізація угоди почнеться в неділю, як і планувалося, зі звільненням перших трьох ізраїльських заручників. Щонайменше один з ультраправих ізраїльських міністрів, які виступали проти угоди, подав у відставку. За словами кореспондента Радіо Румунія в Ізраїлі, політичне життя в Ізраїлі обіцяє бути бурхливим, з великим потенціалом для сюрпризів і навіть змін.

Календар нових президентських виборів у Румунії

Політичні сили, що входять до керівної коаліції Румунії, а також представники національних меншин, у середу визначилися з календарем повторних президентських виборів. Таким чином, перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Це рішення буде юридично закріплене наступного тижня урядом, який прийме відповідні нормативно-правові акти. Рішення було прийнято після того, як минулорічні вибори були скасовані Конституційним судом через гібридне іноземне втручання та незадеклароване фінансування передвиборчої кампанії одного з кандидатів, точніше Келіна Джорджеску, екстремістського сувереніста і шанувальника Владіміра Путіна, якому несподівано вдалося набрати найбільшу кількість голосів у першому турі виборів, 24 листопада. Правляча коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її спільним кандидатом на найвищу посаду в державі. Тим часом буде організовано соціологічне опитування, щоб з’ясувати настрої та реальні проблеми людей. Після оголошення 23 грудня Кріна Антонеску єдиним представником коаліції в боротьбі за президентське крісло, кілька днів тому він оголосив про вихід з цієї угоди, пославшись на відсутність конкретної дати президентських виборів і брак підтримки з боку політичних сил, які висунули його кандидатуру. У середу Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування свого рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку зі скасуванням президентських виборів. Рішення Конституційного суду Румунії є остаточними і обов’язковими до виконання, тому вони не можуть бути оскаржені в судовому порядку, – пояснив Бухарестський апеляційний суд у своєму обґрунтуванні, в якому також зазначається, що скасування цих виборів не порушило цивільні та основні права громадян, передбачені Конституцією.

Візит до Бухареста виконавчого віцепрезидента ЄК з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне

Цього тижня прем’єр-міністр Марчел Чолаку прийняв виконавчого віцепрезидента Європейської комісії з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне, з яким обговорив стан європейської економіки та необхідність продовження інвестицій у спільне відновлення та розвиток. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає, що, незважаючи на нинішні європейські та глобальні економічні виклики, румунська економіка продовжить розвиватися, розраховуючи на підтримку Європейської комісії у збільшенні освоєння європейських фондів і в захисті рівня життя румунів. Єврокомісар також зустрівся зі спікером Сенату Румунії Іліє Боложаном та, разом з міністром економіки Богданом Іваном, відвідав румунський завод “Prime Batteries Technology”, який виробляє найсучасніші літій-іонні акумулятори та індивідуальні системи зберігання енергії. Вони також відвідали аерокосмічні та турбодвигунобудівні науково-дослідні інститути, де обговорили використання безпілотників у цивільних і військових цілях та вплив глобальної конкуренції в цій галузі. Стефан Сежурне зазначив, що Бухарест – це перша європейська столиця, яку він відвідує в рамках європейського турне, з метою підтримки промислового розвитку Румунії та підкреслення стратегічної важливості цього сектору.

Захід у Вашингтоні з нагоди включення Румунії до програми Visa Waiver

У п’ятницю в Міністерстві внутрішньої безпеки США у Вашингтоні відбувся захід, присвячений приєднанню Румунії до програми безвізового в’їзду до США, в якому взяли участь міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас і посол Румунії в США Андрей Мурару. Раніше в Бухаресті міністр закордонних справ Еміль Гурезяну оголосив, що румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з березня, після того, як американська влада модернізує електронну платформу авторизації подорожей ESTA. Таким чином, громадянам Румунії більше не доведеться проходити співбесіди в консульстві США. Дозвіл на поїздку буде дійсним протягом двох років, з необмеженою кількістю в’їздів і виїздів зі США. Дозвіл може бути використаний для поїздок терміном до 90 днів і коштує 21 долар США, на відміну від вартості видачі візи, яка становить 185 доларів США. Румуни також можуть подавати заяви на отримання американських віз, які мають перевагу в тому, що вони дійсні протягом 10 років і мають максимальну тривалість подорожі – шість місяців. Глава румунської дипломатії також підкреслив економічні переваги включення Румунії до програми безвізового режиму. Окрім збільшення кількості туристів, збільшиться кількість ділових поїздок, інвесторів, яким буде легше подорожувати, що призведе до зростання торгівлі”, – додав він. В результаті рішення федерального уряду США, Румунія стає 43-м учасником програми безвізового в’їзду до США.