Tag: ВСРР

  • Людина 2017 року

    Людина 2017 року

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує вже традиційне опитування серед слухачів та запрошує всіх, хто слухає наші передачі в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Фейсбук взяти участь в традиційному опитуванні «Людина року».

    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, мала найбільший позитивний вплив на події в світі у 2017 році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2017 року». Хто може бути нею і, головне, чому? Можливо це провідний політик, відомий оглядач, бізнесмен, спортсмен, видатний діяч культури, митець, науковець або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших? Чекаємо ваших думок та аргументів, як зазвичай!

    З великим інтересом чекаємо ваших листів. Їх можна надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на адреси: ucra@rri.ro або ucra@i.ua чи звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви можете написати до нас, заповнивши онлайн форму зворотного зв’язку у верхній правій частині нашого сайту.

    Нагадаємо, що Людиною 2016 року у ВСРР був призначений Президент США Дональд Трамп.

    Як завжди ми повідомимо хто
    став «Людиною 2017
    року» за версією Всесвітньої служби Радіо Румунія у наших передачах 1
    січня 2018 року.



  • ЛЮДИНА 2016 РОКУ

    ЛЮДИНА 2016 РОКУ

    Дорогі друзі! Продовжуючи нашу добру традицію проводити серед своїх слухачів та читачів веб-сторінки ВСРР опитування для визнання людини року що минув, ми попросили вас назвати хто, на ваш погляд, мав найбільший позитивний вплив на події у світі упродовж 2016 року.

    Серед кандидатів, які отримали найбільшу кількість номінацій налічуються: Канцлер Німеччини Ангела Меркель, Президент Російської Федерації Володимир Путін, Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос, що став лауреатом Нобелівської премії миру в 2016 році.

    Були й інші пропозиції, такі як: Папа Римський Франциск, Президент США Барак Обама, колишній кандидат у президенти США Хілларі Клінтон, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв, Королева Нідерландів Максима, Король Марокко Мохаммед VI, Президент Литви Даля Грібаускайте та Президент Куби Фідель Кастро.

    З позаполітичної сфери були номіновані, серед інших, пілот Формули-1 Ніко Росберг, воротар збірної Німеччини з футболу та мюнхенської «Баварії» Мануель Нойєр, відомий футболіст Кріштіану Роналдо, відомий італійський хірург та онколог Умберто Веронезі (1925-2016 рр.), випускник філософського факультету Томського університету, 34-річний Денис Карагодін або в’єтнамський стрілець, олімпійський чемпіон Хоанг Суан Вінь.

    «Людиною 2016 року» за версією ВСРР, з урахуванням пропозицій наших слухачів та дописувачів, став 45-й Президент США Дональд Трамп.

    Поль Жаме із Франції пояснив чому вважає саме Дональда Трампа людиною року, що минув: Безперечно, що і для мене Людиною 2016 року є Дональд Трамп! Подобається нам чи ні, але ми повинні визнати, що незважаючи на всі прогнози він зумів здобути перемогу на виборах(…) Будучи переконаним європейцем, я вважаю, що обрання Дональда Трампа є реальним шансом для ЄС, тому що якщо він скоротить участь США у НАТО, щоб заощадити кошти, Євросоюзу доведеться створити Єдину європейську систему оборони, яку до тепер не вдалося побудувати. Якщо американці закриються в собі, ЄС матиме можливість посилити свою роль та свій вплив у світі. Не знаю, чи зуміємо ми скористатися цими можливостями?

    Хуго Лонгі з Аргентини написав: Своєю екстравагантністю та язикатістю(…) новообраний президент США тримає всіх нас у напрузі. Він як стріла, що невідомо куди влучить. Уряди лівої, правої та центристської орієнтацій однаково стурбовані та пильно стежать за його діями. Він не може бути непоміченим і я сумніваюся, що на планеті є ЗМІ, які б не писали про нього.

    А ось пропозиція нашого слухача з Луховіц, Московської області Володимира Гудзенка: Цього разу я вирішив назвати людиною року політика, якого немає серед моїх особистих симпатій, але який був обраний всенародно Президентом найвпливовішої та наймогутнішої держави світу протягом наступних чотирьох років. Це новообраний 45-й Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп. (…) Справді, цей політик зробив чимало неоднозначних заяв протягом своєї виборчої кампанії. Але, на мою думку, більшість американських виборців голосували не за Трампа, а за консервативну ідею, тобто за низькі податки й пільги для підприємців, за свободу й велич великої держави.


    Інші пропозиції від слухачів української редакції ВСРР:


    Олександр Росенберг – Івано-Франківськ, Україна


    Мені важко зрозуміти, чому у ВСРР минулорого року було обрано Ангелу Меркель Людиною 2015 року. Який такий найбільший позитивний вплив на події у світі вона тоді здійснила? Мені особисто здається, що під час російської експансії у світі людину року визначити неможливо. Якби хтось у світі зупинив цю експансію та повернув Росію на вихідні позиції (станом на 01.01.2014), тоді б такого політика можна було б обрати людиною року. Зараз до такого статусу найближчий президент США – країни, яка лише стримує російську експансію…


    Марек Піс – Щебні, Польща


    Моя пропозиція: Дональд Трамп. Мій аргумент: несподівані результати президентських виборів США 2016. Бажаю вам щасливого Різдва і щасливого Нового 2017 року !

    Віталій Єфіменко – Мінськ, Білороусь


    Шановні друзі!

    Кандидатів на звання Людини 2016 року маю двох: це президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте та канцлер Німеччини Ангела Меркель. Так, знову політики, і в цьому нічого дивного нема, адже наше життя у першу чергу залежить від стану безпеки, а її забезпечують у глобальному вимірі саме політики. Не в останню чергу завдяки мужності цих двох жінок Європа поки що тримається під тиском шаленої пропаганди зі Сходу, зберігаючи відданість ідеалам демократії та верховенства права. Ці дві жінки зробили і роблять чимало не тільки для України, вони як ніхто інший добре розуміють специфіку нашого складного сьогодення, на відміну від багатьох чоловіків-політиків. Литва – вірний друг і для Румунії: ця дружба має великі перспективи з огляду на необхідність надійної смуги безпеки на сході Європи – від Балтійського моря до Чорного. Тож тримаймося разом. І дай Боже чоловікам такої ж відповідальності та незламності, що притаманні жінкам, зокрема згаданим вище.

    Олександр Костюкевич – Київ, Україна


    Шановні Друзі,

    Я отримав інформацію про Ваше щорічне опитування Людина року – 2016, і вирішив взяти у ньому участь. Як виявилося, не так просто визначити таку людину, оскільки останнім часом все більший вплив на світові події чинять злодії і шахраї, і, як наслідок, вплив цей має переважно негативний характер. Таке враження, що цьогоріч будь-які добрі справи щоразу тонули у багнюці підступності, політичного лицемірства, жорстокості та брехні. Мені довелося досить довго згадувати та обирати, але тепер я можу запропонувати кандидатуру Дениса Карагодіна – випускника Томського університету, якому вистачило сміливості та наполегливості розшукати й оприлюднити дані про катів НКВС, які у 1938 році безпідставно засудили і розстріляли його прадіда. З першого погляду може здаватися, що це лише невелика особиста справа, але слід пам’ятати, що ця справа робиться у сучасній Росії, сп’янілій від людиноненависницьких ідей та блукаючій у трьох соснах державного фашизму, неосталінізму та імперського шовінізму. Я не маю жодних уявлень про політичні погляди та вподобання Дениса, але знаю, що його вчинок набув неабиякого розголосу в Інтернеті та засобах масової інформації (не лише російських) і, я впевнений, став прикладом боротьби за правду й справедливість для багатьох інших людей у всьому світі, які не бажають миритися із навалою брехні та чисельними спробами виправдати зло. І нехай зараз багато його співгромадян-покидьків люто сичать та проклинають цю ініціативу у спробах приховати правду про справжню сутність будь-яких тоталітарних устроїв та про їх чисельні злочини проти людства, рано чи пізно кожен з цих, ще остаточно не засуджених, устроїв, кожна з цих ідеологій стане об’єктом свого Нюрнбергського процесу.


    Крицкий Костянтин – Бендери, Р. Молдова



    Добридень,
    шановний колективе української редакції ВСРР! Майже як завжди, в останню мить
    вдається виконати те, про що думки не полишають ні дня: взяти участь в
    опитуванні «Людина року-2016». У завершальний в цьому році приїзд до Бендер
    отримав листа з QSL-карткою і
    вкладеним аркушем з анонсом програми «Людина року», за що висловлюю щиру
    подяку.




    Новорічні свята -
    це певна межа, до котрої хотілося б зробити усі заплановані справи і
    спромогтися виконати все те, що ще лишилося на порядку денному. Тож, як завжди,
    частина листа, виділена курсивом, призначається для публікування, а в іншій
    просто ділюся з редакцією думками, а цього разу ще й світлинами.




    2016 рік -
    багатий на події як у світі, так й у власному житті. (дивним способом інколи
    вони можуть навіть перетинатися).




    Після тривалої
    перерви цього року побачив світ новий альбом гурту Океан Ельзи на чолі з
    незмінним фронтменом Святославом Вакарчуком «Без меж». І для знайомства з ним
    аудиторії колектив вирушив спочатку у всеукраїнське, а згодом й у всесвітнє
    турне. Мені, людині неблизькій до самого процесу створення, робота над альбомом
    усе ж здається копіткою творчою працею, що інколи потребує не одного і не двох
    років. І від того лише більша заслуга гурту і, зокрема, його головного
    виконавця, Святослава Вакарчука. Саме йому хотів би віддати статус «Людини
    року-2016». Всі розуміють, наскільки нелегкий труд артиста, коли доводиться
    тижні й місяці проводити далеко від рідного міста, рідної домівки, віддаючи
    всього себе аудиторії, на повну викладаючись для встановлення з нею контакту, в
    свою чергу отримуючи взаємну увагу, підтримку й повагу (на одному з
    завершальних концертів в Україні Вакарчук навіть втратив голос, що ніскільки не
    завадило йому все так же легко і на подальших концертах створювати неймовірну
    атмосферу свята для шанувальників).




    Тож, 2016 рік по
    праву можна назвати роком гурту Океан Ельзи, коли українці і мешканці інших
    країн мали змогу долучитися до неповторного пісенного світу найвідомішого
    українського колективу! Дніпро, Київ, Запоріжжя, великі й не дуже обласні
    центри й не лише ставали аренами, де фанати і просто прихильники творчості
    могли відчути себе часткою чарівного світу музики й поринути в атмосферу «Без
    меж»-ного щастя, радості, спільності з улюбленими артистами. Святослав Вакарчук
    як завжди запалював глядачів своєю непередаваною манерою виконання, заряджав
    шаленою енергією, а інколи навіть смішив раптовими кумедними витівками.




    Папір чи
    клавіатура не зможуть передати всі ті почуття, емоції, враження від концертів
    гурту, де панує така неймовірна атмосфера спільності та єдності, що навіть у
    далеких від України людей пробуджується любов до цієї країни, її мови та
    культури. Заслуга Святослава Вакарчука як людини року-2016, на мій погляд, і
    полягає саме в єднанні нації! Цьогорічні концерти у пам’яті відвідувачів
    назавжди лишаться незабутнім спалахом лише найприємніших почуттів!




    І за новорічною
    традицією, побажання колективові ще довгих-довгих років плідної праці на
    радість усім небайдужим і шанувальникам творчості славетного й такого рідного
    Океану Ельзи.

  • Людина 2016 року

    Людина 2016 року

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує вже традиційне опитування серед слухачів та запрошує всіх, хто слухає наші передачі в короткохвильовому
    діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в
    мережі Фейсбук взяти участь в традиційному опитуванні «Людина
    року»
    .


    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд,
    мала найбільший позитивний вплив на події в світі у 2016
    році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2016
    року». Хто може бути нею і, головне, чому?
    Можливо це провідний політик, відомий оглядач, бізнесмен, спортсмен, видатний
    діяч культури, митець, науковець або маловідома широкому загалу
    особа, котра може бути взірцем для інших? Чекаємо ваших думок та
    аргументів, як зазвичай!


    З великим інтересом чекаємо ваших листів.
    Їх можна надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на
    адреси: ucra@rri.ro або ucra@i.ua чи звичайною поштою на адресу: Українська
    редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64,
    Бухарест, Румунія. Так само, ви можете написати до нас, заповнивши онлайн форму
    зворотного зв’язку у верхній правій частині нашого сайту.


    Нагадаємо,
    що Людиною року 2015 року у ВСРР була призначена Канцлер Німеччини Ангела Меркель.


    Як завжди ми повідомимо хто став «Людиною 2016
    року» за версією Всесвітньої служби Радіо Румунія у наших передачах 1 січня 2017 року.



  • ЛЮДИНА РОКУ 2015

    ЛЮДИНА РОКУ 2015

    Дорогі друзі! ВСРР продовжила традицію проводити серед своїх слухачів та читачів веб-сторінки опитування «Людина року». І цього року ми попросили вас назвати людину, яка, на ваш погляд, мала найбільший позитивний вплив на події в світі упродовж 2015 року.

    Серед кандидатур, які отримали найбільшу кількість номінацій налічуються: Президент Російської Федерації Володимир Путін, Королева Великобританії Єлізавета ІІ, Президент Франції Франсуа Олланд, Президент Румунії Клаус Йоханніс, колишній Президент Грузії, нинішній губернатор Одеської області України Міхеїл Саакашвілі, угорський та індійський прем’єри Віктор Орбан та Нарендра Моді, Президент Національної ліги за демократію в Бірмі Аун Сан Су Чжі.

    Були й інші пропозиції: Папа Франциск і, як колективний персонаж – Квартет заради туніського національного діалогу, лауреат Нобелівської премії миру в 2015 році, громадяни Парижа, які двічі були піддані жахливим нападам ісламістів, український доброволець який, цитуємо захищає свою країну зі зброєю в руці», або цитуємо всі ті, хто у всьому світі, застерегли у зв’язку з різними небезпеками, всі ті, хто мав сміливість говорити вголос. З-поза політичної сфери були номіновані, наприклад, українські волонтери, засновник мережі Facebook Марк Цукерберг, відомий футболіст Ліонель Мессі або Ральф Хазенхюттль, тренер німецького футбольного клубу ФК Інгольштадт 04.

    «Людиною року – 2015 року» стала, однак, на основі пропозицій слухачів ВСРР, канцлер Німеччини Ангела Меркель. Будука Мохамед з Алжиру запропонував пані Меркель за своє ставлення щодо кризи біженців і готовності приймати сотні тисяч біженців з Середнього Сходу.

    Володимир Ситніков з України пояснив, між іншим, свій вибір: Для мене однозначно людиною 2015 року є канцлер ФРН Ангела Меркель. Мене вразила її впевненість у тому, що Німеччина зможе прийняти 400 тисяч біженців з країн Сходу. От тільки я не уявляю, як німці зможуть привити такій масі людей основи європейської культури та зберегти у цілісності мої улюблені баварські Альпи та узбережжя Північного моря. Салім Хан з Бангладешу написав: Я думаю, що відмінним вибором для особистості року є канцлер Німеччини Ангела Меркель, скромна, але водночас впливова людина. І Річард Лемке з Канади аргументував: Моя номінація для Людини 2015 року є політик Ангела Меркель, канцлер Німеччини, яка в даний час знаходиться у першій лінії світової політики.

  • Людина року – 2015

    Людина року – 2015

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія запрошує всіх, хто слухає наші передачі в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Фейсбук взяти участь в традиційному опитуванні «Людина року».

    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, мала найбільший позитивний вплив на події в світі у цьому році. Хто гідний звання «Людини 2015 року» і, головне, чому? Можливо це провідний політик, відомий оглядач, бізнесмен, церковний діяч, спортсмен, видатний діяч культури, науковець або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших? Перелік можна продовжити, але ми чекаємо ваших думок та аргументів!

    Ми з великим інтересом чекаємо ваших листів. Їх можна надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на адреси: ucra@rri.ro або ucra@i.ua чи звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви можете написати до нас, заповнивши онлайн форму зворотного зв’язку у верхній правій частині нашого сайту.

    Як завжди ми повідомимо хто став «Людиною 2015 року» Всесвітньої служби Радіо Румунія у наших передачах 1 січня 2016 року.

  • Основні моменти історії ВСРР

    Основні моменти історії ВСРР

    Радіопередачі іноземними мовами Румунського товариства радіомовлення були спрямовані, спочатку, на інформування дипломатичного корпусу в столиці Румунії. У 1932 році пролунали перші радіопередачі французькою та англійською мовами, які складалися із новин та заміток на злободенні теми. Під час війни, служба іноземних мов Румунського радіомовлення повідомляла іноземців про хід подій на фронті і настрій населення. Після війни, Служба іноземних мов набула більшого значення і отримала назву Департамент передач для закордону. Особи, які володіли іноземними мовами були прийняті на роботу для просування у світі комуністичної Румунії. Подібно всім ЗМІ та державного апарату, і Радіомовлення стало частиною суспільства комуністичної моделі, його первісна місія будучи спотворена.



    У 1950 році, Серджу Левеску закінчив навчання в французькому ліцеї в Бухаресті і був прийнятий на роботу до французької редакції Радіомовлення, з великими труднощами, тому що його батьки не були робітниками. У 1998 році, редактори Центру усної історії Румунського Радіомовлення запитали Серджу Левеску, яким було його місце в редакції і як проводилася видавнича діяльність: Персонал був малочисельним в той період і видавнича діяльність проводилася наступним чином: редакція мала завідуючого та ще кілька осіб, два перекладачі та два коректори. Останні мали право виправляти та забезпечити відповідність тексту перекладеного на французьку мову із румунським текстом, якого складали в інших редакціях. У той період, ми не проводили ніяку видавничу діяльність у редакціях іноземних мов, всі тексти ми отримували від двох центральних редакцій: редакції із іноземних питань та редакції із внутрішніх питань. Працівники цих двох редакцій складали тексти, які потім вручали нам працівникам редакцій іноземних мов, а ми тільки перекладали тексти, що виходили в ефір. Це були новини, коментарі та інші замітки, які ми перекладали. Перекладач перекладав текст, а потім коректор перевіряв його з точки зору мови та відповідності з оригіналом. Цей текст вручався дикторам, які читали і записували їх для ефіру. Передачі тоді записувалися, нічого не робили ми у прямому ефірі, принаймні, що стосується передач для закордону. Тексти друкувалися на друкарській машинці в трьох примірниках: один примірник був для диктора, який читав його, інший примірник був у коректора, який супроводжував диктора до студії, і третій вручався іншій особі, яка не працювала у тій редакції, і яка, тоді коли виходила в ефір відповідна передача, слухала її, щоб переконатися, чи все прочитане диктором відповідає написаному тексту.



    У 1955 році, англійка Марджорі Негря вийшла заміж за румуна Ставраке Негря і обидва вони оселилися в Румунії, де були прийняті на роботу в англійській редакції Департаменту передач для закордону. Марджорі Негря була спікером і коректором, як вона розповіла в 1997 році: Коли я прибула до Румунії, відправилася до ЦК партії. Вони сказали мені, що якщо я хочу оселитися в Румунії і працювати тут, то вони рекомендують мені працювати в Радіо. Я здала кілька практичних іспитів, тобто виправила текст перекладений перекладачем. І потім стала й спікером. Працювала я спікером і політичним коректором багато років і це була цікава річ. Я читала переклад і перевіряла чи він політично правильно написаний. У мене були хороші відносини з усіма, я не вміла добре розмовляти румунською мовою, і тому це було важко для мене, але в цілому все було гаразд.



    Бували такі ситуації, коли ідеологічний тиск слабшав. Серджу Левеску згадав про таке. Це сталося 20 липня 1969 року: Моментом неполітизованої зустрічі у нашому департаменті був момент коли Армстронг здійснив посадку на Місяць, ми зібралися в кабінеті головного редактора Гортензії Роман, щоб слухати трансляцію у прямому ефірі по радіо. Ми були дуже схвильовані: Мають ще 100 метрів, ще 50 метрів… і у момент посадки, ми разом з Гортензією Роман стрибнули від радості.



    У 1950 році, коли була прийнята на роботу в Радіо, Марія Ловінеску працювала спочатку в Редакції з іноземних питань Департаменту передач для закордону, але потім працювала в італійській редакції. У 1995 році, вона згадала про діалог зі слухачами за посередництвом листів: Спочатку листів від слухачів не було багато. Потім їх стало надходити більше. Тому що вони задавали дуже багато запитань. Вони були зацікавлені в тому, що відбувається в Румунії. Це, як правило, були листи від певної аудиторії, я не можу сказати, що вони походили від дуже широкої соціальної сфери. Але тих, хто зверталися до нас і писали нам листи, цікавила румунська народна музика, румунська культура. Ми складали багато репортажів про курорти і красу країни. І вони хотіли дізнатися як можуть дістатися туди. Політичні питання цікавили їх менше або зовсім не цікавили. Про це вони могли краще дізнатися із преси.



    Після 1989 року ВСРР реорганізувалася на демократичних принципах нового інформаційного радіоканалу. Її історія є проблематичною, такою якою була історія Румунії та інших країн Центральної та Східної Європи після 1945 року.


  • Людина року – 2014

    Людина року – 2014

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія запрошує всіх, хто слухає наші передачі в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Фейсбук взяти участь в традиційному опитуванні «Людина року».



    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, мала найбільший позитивний вплив на події в світі у цьому році. Хто гідний звання «Людини 2014 року» і, головне, чому? Можливо це провідний політик, відомий оглядач, бізнесмен, церковний діяч, спортсмен, видатний діяч культури, науковець або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших? Перелік можна продовжити, але ми чекаємо ваших думок та аргументів!



    Ми з великим інтересом чекаємо ваших листів. Їх можна надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на адреси: ucra@rri.ro або ucra@i.ua чи звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви можете написати до нас, заповнивши онлайн форму зворотного зв’язку у верхній правій частині нашого сайту.



    Як завжди ми повідомимо хто став «Людиною 2014 року» Всесвітньої служби Радіо Румунія у наших передачах 1 січня 2015 року.

  • Книга “Відстань ніколи не розлучить нас”

    Книга “Відстань ніколи не розлучить нас”

    Всесвітня служба “Радіо Румунія (ВСРР) презентувала у суботу, 11 жовтня 2014 р., в Культурному центрі місцевості Бребу повіту Прахова, перший двомовний (румунсько-англійський) том “Відстань ніколи не розлучить нас (першу книгу присвячену слухачам нашої радіостанції, які упродовж часу побували в Румунії).



    Книга, видана за фінансової підтримки Повітової ради Прахова, була надрукована видавництво “Libertas і є збіркою інтерв’ю, спогадів та вражень, а також фотографії слухачів ВСРР із майже 20 країн, які виграли головний приз конкурсів, організованих ВСРР з 1995 року. Головним призом була незабутня подорож до різних регіонів Румунії, цікавих своїми історичними, культурними, туристичними та етнографічними принадами. Окрім уривків з інтерв’ю та спогадів слухачів, які відвідали Румунію, у книзі були використані статті на цю тему, опубліковані у друкованих та електронних румунських виданнях. П’ятеро румунських художників і граверів – Максим Думітраш, Йон Аурел Гиржоабе, Марчел Лупше, Штефан Орт та Аурел Taр надали свої оригінальні твори 15 примірників книги “Відстань ніколи не розлучить нас.

    Книга буде надана безкоштовно чільним румунським посадовцям, посольствам і філіям Румунського інституту культури за кордоном, а також слухачам, які виграли поїздки до Румунії та іншим бажаючим з різних країн світу.



    Автори: Редакційна колегія: Єуджен Кожокаріу (голова), Алеку Марчук (заступник голови), проф. Константін Манолакє (Культурний центр повіту Прахова); графічний дизайн: Мірча Думітреску – член-кореспондент Румунської Академії; редагування, обробка фотографій та обкладинка: Овідіу Кроїтору, професор Національного університету мистецтву у м.Бухаресті. Переклад на англійську мову був зроблений редакторами англійської редакції ВСРР Крістіною Матеєску, Аною Марією Попеску, Міхаєлою Їгнетеску та Владом Палку.



    На презентації тому в Культурному центрі місцевості Бребу був присутній мер Бребу Адріан Унгуряну, інші представники мерії, проф. Константін Манолакє, Генеральний секретар ВСРР Єуджен Кожокаріу, координатор проекту Алеку Марчук, велика аудиторія, в тому числі вчителі і студенти місцевої гімназії ім. Матея Басараба.

  • Книга “Відстань ніколи не розлучить нас”

    Всесвітня служба “Радіо Румунія (ВСРР) презентувала у суботу, 11 жовтня 2014 р., в Культурному центрі місцевості Бребу повіту Прахова, перший двомовний (румунсько-англійський) том “Відстань ніколи не розлучить нас (першу книгу присвячену слухачам нашої радіостанції, які упродовж часу побували в Румунії).



    Книга, видана за фінансової підтримки Повітової ради Прахова, була надрукована видавництво “Libertas і є збіркою інтерв’ю, спогадів та вражень, а також фотографії слухачів ВСРР із майже 20 країн, які виграли головний приз конкурсів, організованих ВСРР з 1995 року. Головним призом була незабутня подорож до різних регіонів Румунії, цікавих своїми історичними, культурними, туристичними та етнографічними принадами. Окрім уривків з інтерв’ю та спогадів слухачів, які відвідали Румунію, у книзі були використані статті на цю тему, опубліковані у друкованих та електронних румунських виданнях. П’ятеро румунських художників і граверів – Максим Думітраш, Йон Аурел Гиржоабе, Марчел Лупше, Штефан Орт та Аурел Taр надали свої оригінальні твори 15 примірників книги “Відстань ніколи не розлучить нас



    Книга буде надана безкоштовно чільним румунським посадовцями, посольствам і закордонним філіям Румунського інституту культури за кордоном, а також слухачам, які виграли поїздки до Румунії та іншим бажаючим з різних країн світу.



    Автори: Редакційна колегія: Єуджен Кожокаріу (голова), Алеку Марчук (заступник голови), проф. Константін Манолакє (Культурний центр повіту Прахова); графічний дизайн: Мірча Думітреску – член-кореспондент Румунської Академії; редагування, обробка фотографій та обкладинка: Овідіу Кроїтору, професор Національного університету мистецтву у м.Бухаресті. Переклад на англійську мову був зроблений редакторами англійської редакції ВСРР Крістіною Матеєску, Аною Марією Попеску, Міхаєлою Їгнетеску та Владом Палку.



    На презентації тому в Культурному центрі місцевості Бребу був присутній мер Бребу Адріан Унгуряну, інші представники мерії, проф. Константін Манолакє, Генеральний секретар ВСРР Єуджен Кожокаріу, координатор проекту Алеку Марчук, велика аудиторія, в тому числі вчителі і студенти місцевої гімназії ім. Матея Басараба.