Tag: закон

Ана Костя написала заяву про відставку з посади міністра праці, а
прем’єр-міністр Дачіан Чолош її підписав. Таке рішення вона прийняла на тлі
невдоволення профспілок державного сектора текстом проекту постанови про
заробітну плату в бюджетній сфері, в результаті чого Ана Костя відкликала свою
підтримку документа.

Лідери профспілок стверджують, що цей нормативно-правовий
акт призведе до збільшення розриву між державними службовцями з високими та низькими доходами. Згідно із
законопроектом, зарплата вчителів мала б зменшитися, в той час як підвищення
заробітної плати в сфері охорони здоров’я було б вкрай незначним, – кажуть
представники профспілок.

Голова Національного профспілкового блоку Думітру Костін заявив, що Ана Костя могла б багато чого зробити в
міністерстві праці, але їй не дали. Думітру Костін: Ми сподівалися, що вона зробить
багато гарних справ на посаді міністра праці. Однак констатували, що
мало-помалу в неї забрали деякі повноваження, які були дуже важливими, як
наприклад розробка цього законопроекту про оплату праці в державному
секторі. Я дізнався, що майже два місяці тому, ця відповідальність була
перекладена на Генеральний секретаріат Уряду. З іншого боку, коли я зажадав від
пані міністра відкликати цей проект, вона сказала, що подасть у відставку, якщо
проект не буде відкликаний. Для мене більш ніж очевидно, що не вона є розробником
цього проекту і, що вона була змушена його прийняти. Урешті-решт вона поступила
правильно подавши у відставку – могла б зробити багато добрих справ, але їй не
дали.

Колишній міністр праці, заступник голови Соціал-демократичної партії Рована
Плумб зазначила, що відставка Ани Кості лише відкладає врегулювання дисбалансів
у системі оплати праці в державному секторі. З іншого боку співголова
Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу вважає природним рішення міністра про відставку, тому що своїми діями
вона завдала шкоди іміджу уряду. Тим часом, прем’єр-міністр Дачіан Чолош
заявив, що уряд продовжить наступного тижня переговори зі своїми соціальними
партнерами довкола оплати праці в державному секторі для знайдення прийнятного
для них рішення, але яке б було здійсненним з бюджетного та правового поглядів.

Речник кабінету міністрів Дан Сучу заявив, що переговори про збільшення
заробітної плати в державному секторі, повинні враховувати наявні фінансові
ресурси. Цей уряд успадкував бюджет на 2016 рік, розроблений колишнім кабінетом міністрів. У відповідному бюджеті
не передбачено ніяких додаткових ресурсів, які б дозволили підвищення
заробітної плати. Якщо досягнемо домовленості з профспілками, ми спробуємо знайти
додаткові джерела. Після повторного аналізу структури бюджету, побачимо чи є в
нас додаткові джерела для фінансування внесення будь-яких змін до бюджету.

У прес-релізі міністерства праці Румунії, поширеному в четвер зазначається,
що в дійсності було розроблено щонайменше десять варіантів закону про оплату
праці в державному секторі. Але через брак коштів, був обраний варіант його
прийняття в терміновому порядку, що мало б спростити втілення в життя положень
нового нормативно-правового акту.

Румунія крок за кроком адаптує своє економічне законодавство до стандартів
ЄС. У неділю набуло чинності термінове розпорядження уряду, яке передбачає, між
іншим, що всі магазини будуть зобов’язані замінити, на прохання, протягом 15
днів, закуплений товар, якщо він не відповідає нормативним вимогам.

До тепер, за винятком інтернет-магазинів, магазини не були зобов’язані
поміняти на прохання придбаний товар. Обмін товару або повернення грошей,
витрачених на покупку товару залежало лише від продавця. Існували навіть
випадки коли торговці ставили плакати, на яких було написано, що проданий товар
не замінюється.

Новий нормативно-правовий акт передбачає, що ремонт дефектних товарів буде
проводитися протягом 15 днів з дати, коли покупець повідомив продавця, що
відповідний товар виявився неякісним. У разі перевищення цього терміну,
покупець може отримати назад свої гроші. Нормативно-правовий акт також більш
чітко встановлює, яку інформацію повинен містити гарантійний талон. Він повинен
обов’язково містити інформації про права споживачів, передбачених законом та
чітко зазначити, що на ці права не впливає гарантія щодо якості товару.

Термінове розпорядження також доповнює визначення поняття споживача. Стаття
2 відповідного закону передбачає, що споживачем є фізична особа або група осіб,
що створила асоціації споживачів, які купують продукцію для особистих потреб,
безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю. Відповідно до нового
закону, і асоціації власників житла та управителів житловою нерухомістю
вважаються асоціаціями споживачів.

Економічні аналітики
вважають, що внесення змін до закону Про продаж та гарантії якості товарів, призведе до збільшення підзвітності підприємців. Водночас,
оцінюється, що таким чином підвищиться довіра клієнтів до магазинів.

У
посткомуністичній Конституції Румунії кожному гарантується право на свободу
думки і слова, а цензура заборонена. Це не завадило, однак, політикам з самого
початку 90-х років неодноразово намагатися обмежити право преси на розслідування випадків корупції і виявляти скелети в шафах політиків, а
також симбіоз між працівниками
держадміністрації та мафіозними структурами.

З появою Інтернету, соціальних
мереж і блогів, політичний клас став більш уразливим. Тепер не тільки газети і
телебачення, а й пересічні громадяни можуть виявляти зловживання та ініціювати
громадські кампанії і вимагати відставки.

Соціал-деомркатична
партія, яка після антикомуністичної революції 1989 року найбільше перебувала при
владі, має на сьогодні найбільшу фракцію в парламенті та стикається з
найбільшою кількістю корупційних скандалів довкола своїх членів, звичайно є улюбленою
мішенню ЗМІ та користувачів Інтернету. Саме тому, на думку оглядачів, не
випадково, що саме лідер соціал-демократів Лівіу Драгня ініціював так-званий
закон проти дифамації.

З самого початку він заявив, що законопроект утверджує
терпимість, взаєморозуміння і соціальну гармонію і не вводить цензуру.
Забезпечення права меншин та вразливих категорій населення на позитивний імідж
є, за словами Драгні, основною ціллю відповідного нормативно-правового акту. Ті
самі коментатори стверджують, однак, що й корумповані політики можуть вважатися
меншиною, уразливою в останні роки до розслідувань прокурорів і вироків суддів.

Вибух обурення викликало положення законопроекту, згідно
з яким дифамація в громадських місцях, в тому числі в засобах масової
інформації та в соціальних мережах, карається штрафом в розмірі від 200 до 20
тисяч євро. Основні політичні противники соціал-демократів, ліберали одразу
попередили, що якщо проект, який вони називають законопроектом про введення
цензури буде прийнятий в парламенті, Націонал-ліберальна партія (НЛП) оскаржить
його в Конституційному суді. Співголова НЛП Аліна Горгіу стверджує, що проект
має багато недоліків, тому має бути відкинутий, після чого треба почати дебати
довкола іншої законодавчої ініціативи, яка б утверджувала толерантність.

Навіть Посол США в Бухаресті Ханс Клемм відчув необхідність втрутитися. Захист свободи слова, навіть якщо на вільне вираження своїх поглядів викликає
образу, є фундаментальним аспектом здорового демократичного суспільства, -
нагадав американський дипломат. Урешті-решт, лідер Соціал-демократів був
змушений погодитися з цією думкою і оголосив, що визначення дифамація, а також
штрафи для тих, хто порушив закон, будуть видалені з тексту закону.
Законопроект вже отримав нову назву – закон про забезпечення терпимості до
відмінних груп – і в новій редакції буде внесений на розгляд Палати депутатів.

Радянізація була процесом, за допомогою якого державні установи і, в кінцевому рахунку, все суспільство були перетворені за радянськими моделями. Хоча була поступовим процесом, радянізація мала швидко зростаючий темп. До 1948 року держава була вже радянізованою і починав довший, але легше управляємий процес радянізації суспільства.

Процес радянізації почався в Румунії разом із приходом до влади уряду на чолі з Петром Грозою, і першою радянізованою установою була армія. Під приводом знищення залишків фашизму, Союзна Контрольна Комісія, під радянським контролем, змусила видалити з системи десятків тисяч військовослужбовців, яких вважали німецькими симпатізантами. Використане для цього слово було чистка, а метою було викликати почуття провини серед звільнених з війська людей, а серед населення – відчуття акту правосуддя, що здійснюються урядом.

Мірча Карп був одним із звільнених військовослужбовців з Румунської королівської армії. Він воював на фронті в Радянському Союзі, був поранений і нагороджений за його мужність. У 1997 році в інтерв’ю Центру усної історії Румунського Радіомовлення, Мірча Карп згадав про ситуацію, в якій він знаходився, коли уряд вирішив звільнити тих військових, яких вважали німецькими симпатізантами: У 1946 році, до 9 серпня, я ще належав до частин румунського війська будучи старшим лейтенантом. Завершив воювати у війні, як на сході, так і на заході, був поранений, нагороджений та займався своїми справами в моїй військовій частині в Сібіуському навчальному центрі кавалерії. Але бойовий дух в армії був вкрай низьким в той час, і я маю на увазі, зокрема, серед офіцерів та молодших офіцерів, бо рік тому вже був затверджений закон про звільнення військовослужбовців. Закон передбачав звільнення великої кількості армійських офіцерів і молодших офіцерів, але ніхто точно не знав, коли це станеться і в яких умовах. Всі ми були упевнені, що це будуть, перш за все, умови політичного характеру, тобто всі офіцери і молодші офіцери, які не були на стороні нового режиму в країні, тобто тодішнього прокомуністичного режиму, на чолі з Петром Гроза, покинуть ряди армії.

За прикладом масштабних сталінських чисток 1930-х років, найкращі румунські офіцери були змушені покинути ряди армії. Знищення залишків фашизму означало, у той момент, початок комунізації. Мірча Карп: 9 серпня 1946 року з’явилися списки з тими понад 9.000 активними офіцерами, які були звільнені. Я пам’ятаю, закон з’явився в момент, коли підрозділи кавалерії Сібіуського навчального центру і артилерійського полку з Сібіу перебували в горах, де загашували лісові пожежі. Коли я повернувся з цієї місії до Сібіу, вранці прийшов солдат, який вручив газету, мені здається це був Голос війська, в якій фігурували всі ті імена звільнених офіцерів, і серед них було й моє ім’я. Перша чистка насправді досить великого числа румунських офіцерів, але особливо генералів і полковників, відбулася в серпні 1945 року. Внаслідок наказу Союзної Контрольної Комісії, яка була насправді Радянською союзною контрольною комісією, генерал Сусайков наказав Міністерству оборони вивести з рядів армії приблизно 200 румунських генералів і полковників. Офіційною причиною цієї чистки було те, що ці генерали і полковники були офіцерами з про-німецькими симпатіями. Звичайно, це не були про-німецькі генерали і полковники, а просто генерали і полковники, які воювали на Східному фронті. Однак, їх протримали в рядах армії до кінця війни, тому що, звичайно, їх військовий потенціал був необхідним і на Східному фронті.

Почався новий період в історії Румунії. Так само почав і новий етап у житті Мірча Карпа та десятків тисяч офіцерів і молодших офіцерів, змушених жити на задвірках суспільства: Закон призвів до видалення 9000 активних офіцерів. Послідували незабаром й інші чистки, коли було звільнено приблизно 5500 молодших офіцерів, теж з політичних причин. Якщо у 1945 році йшлося про офіцерів, яких радянці вважали зі чітко антирадянським ставленням, у 1946 році йшлося, по-перше, про видалення всіх тих офіцерів, які показували, що не готові згодитися з Новим режимом. Іншими словами – хто не з нами, той проти нас. Протягом одного року нас протримали у розпорядженні уряду, тобто для нашого використання у будь-якій ситуації, у будь-яких обставинах, і через рік звільнили у запас. Того року ми отримували зарплати, які ми отримували коли були активними військовослужбовцями і користувалися ми тими ж привілеями, що й інші активні кадри і офіцери. Але нам було заборонено входити у військові частини. Я пам’ятаю, що 9 серпня вранці я пішов до казарми, щоб представити себе, і вже о 8:00 ранку мені повідомили, що мені заборонено увійти до казарми. На наступний день я разом з іншими моїми звільненими колегами повинен був предстати перед командиром військової частини, де нам дали останні вказівки, а саме що ми більше не належимо до рядів румунської армії. Звичайно, це було дуже болючим прощанням.

Радянізація румунської армії шляхом видалення найкращих румунських армійських офіцерів і молодших офіцерів була, в радянському стилі, процесом побудови кращого суспільства. У результаті цього процесу, метою нової армії було особливо репресія тих, хто казав ні.

Президент Румунії Клаус Йоханніс промульгував закон, який передбачає, що
незаконна вирубка площі лісів більшої, ніж один гектар вважається загрозою для
національної безпеки. Відповідно до нормативно-правового акту, вважаються
загрозами будь-які дії, які завдають шкоди стратегічним економічним інтересам
Румунії та які призводять до знищення природних ресурсів країни.

Таким чином, незаконні вирубки лісів, неефективне управління лісовими
ресурсами, вважаються загрозою для національної безпеки. Проект, ініційований
лібералами був ухвалений Парламентом у
грудні минулого року. Зміни до закону про вирубування лісів були впровадженні в
умовах коли в Румунії за одну годину зникають три гектари лісу та виявляються
десятки випадків незаконних вирубок щодня – зазначається у останньому
звіті міжнародної громадської
екологічної організації Greenpeace, яка провела моніторинг на підставі даних
органів влади щодо незаконної вирубки лісу за період 2013-2014 роки.

За даними дослідження, в цьому проаналізованому періоді було виявлено
принаймні 45 тисяч випадків незаконної вирубки лісів, удвічі більше ніж за
період 2009-2011 рр. Румунська влада констатувала, що на національному рівні
були незаконно вирубані понад мільйон кубічних метрів, удвічі більше ніж у
період 2009-2011 рр. Незаконні
вирубки в Румунії у період 2013-2014 рр. завдали матеріального збитку в майже
52 мільйонів євро. У повіті Арджеш було виявлено найбільше випадків незаконної
вирубки лісів, на 12% більше ніж на національному рівні. До речі,
цей повіт посів перше місце щодо
незаконного вирубування лісів і в періоді 2009-2011 рр.

Однак, регіони, які
розташовані на західній та північній частинах Румунії були основними джерелами
поставки деревини, майже 80% від загального збитку, заподіяного в Румунії в
період 2013-2014 роки. Йде мова про повіти Клуж, Альба та Марамуреш. Таким
чином, у трьох вищезгаданих повітах було зареєстровано 78% незаконної вирубки
лісів на національному рівні в 2013-2014 роки. Оприлюднені дані міжнародною
громадською екологічною організацією Greenpeace не виявляють масштабність явища
незаконних вирубок на рівні всієї території країни, тому що доповіді
представлені компетентними органами містять лише частину збиткування i
пограбування лiсiв у Румунії.

І місцеві обранці, не тільки парламентарії, матимуть
спеціальні пенсії! Сенат у понеділок
прийняв закон, в якому передбачено, що мери, віце-мери, голови і
заступники голів повітових рад, при досягненні ними загального пенсійного віку,
після завершення свого мандату, якщо не були обрані на другий термін, мають
право на спеціальну пенсію.

За прийняття відповідного закону проголосували 86
сенаторів і лише один – проголосував проти. Відповідно до нового закону, розмір
найменшої спеціальної пенсії становить 891 лей (близько 190 євро), плюс
нормальна пенсія. Найбільший додаток до пенсії отримає особа, яка виконувала
обов’язки мера столиці, а саме 2,130 леїв (близько 480 євро) за чотири роки
перебування в кріслі столичного голови.

Суми ростуть пропорційно до кількості мандатів, але не
більше ніж утричі. Єдина погана новина для обранців полягає в тому, що ті, хто
отримує іншу спеціальну пенсію, наприклад як парламентарій, мусять обирати одну
з них. Це положення закону не стосується осіб, які були остаточно засуджені за
корупційні злочини.

Якщо Соціал-демократична партія оголосила раніше про свою
підтримку відповідній ініціативі, яку, до речі, висунули саме її члени,
ліберали піддали критиці цей закон, стверджуючи, що вони не згодні з
призначенням спеціальних пенсій для місцевих обранців. Вони наполягають на
необхідності прийняття закону про оплату праці працівників бюджетної сфери, у
тому числі місцевих обранців, на основі Єдиної тарифної сітки. Перед
голосуванням усі сенатори від Націонал-ліберальної партії покинули зал засідань.

Нагадаємо, що в листопаді відповідний законопроект був
прийнятий Палатою депутатів, а профільні комітети Сенату схвалили цей
нормативно-правовий акт. Більше того, Сенат прийняв цей законопроект менш ніж
через тиждень після прийняття закону про спеціальні пенсії депутатів та сенаторів і це в умовах, коли пенсія
решти румунів збільшиться з 1 січня всього на 5%, а підвищення мінімальної
зарплатні було відкладене урядом на щонайбільше до кінця року.

Міністерство
праці має розглянути всі пропозиції, прогнози і дані, отримані від профспілок і
роботодавців, щоб уникнути ризику дестабілізації певних економічних секторів в
результаті збільшення мінімальної заробітної плати. У випадку щойно прийнятого
закону про спеціальні пенсії ще не була проведена оцінка бюджетного впливу.

Закон
про спеціальні пенсії для місцевих обранців буде направлений на підписання
президентові Клаусу Йоханнісу, який може повернути його зі своїми пропозиціями до
парламенту для повторного розгляду. До речі, глава держави минулого тижня
повернув у парламент для повторного розгляду закон про спеціальні пенсії
депутатів і сенаторів, але останні взяли до уваги лише деякі пропозиції
президента, який врешті решт був зобов’язаний промульгувати документ, яким
народні обранці призначили собі спеціальні пенсії.

Палата Депутатів Румунії прийняла закон про заборону паління в закритих громадських приміщеннях. 164 депутати проголосували за, 20 проти та 26 утрималися. Законопроект був прийнятий Сенатом ще 2011 року, але у цьому випадку вирішальним є рішення нижньої палати парламенту. Відповідний нормативно-правовий акт забороняє палити в закритих громадських приміщеннях і місцях роботи, у медичних, навчальних і дитячих закладах, а також на дитячих майданчиках. Ті, хто не дотримуватимуться закону ризикують штрафи від 100 леїв (понад 20 євро) до 500 леїв (понад 110 євро). У випадку фірм штрафи можуть сягнути 15 тисяч леїв (майже 3.400 євро) та ризикують тимчасове припинення діяльності або навіть закриття.

У інших європейських країнах, зокрема на Заході, вже багато років відколи діє законодавство, яке суворо забороняє паління в громадських приміщеннях. Хоча румунські роботодавці побоюються втратити клієнтів, з досвіду інших країн випливає, що курці не припинили ходити до клубів та барів. Більше того, відсутність диму в громадських приміщеннях дозволить встановлення пристроїв пожежної сигналізації.

Закон про заборону паління в закритих громадських приміщеннях буде відправлено Президенту на підпис, потім буде опубліковано у Офіційному віснику та набуде чинності після 45 днів, тобто десь в лютому наступного року. Якщо взяти до уваги статистики, можна ствердити, що румунам був необхідний такого роду закон, оскільки останні дані Національного інституту статистики показують, що один з п’яти румунів палить щоденно.

З іншого боку, згідно проведеному дослідженню, майже 10% населення країни хворіє на ожиріння та менше половини румунів щорічно проходить медогляд, лише троє із 10 румунів щодня їдять овочі та фрукти та лише 9% осіб віком понад 6 років щотижня займаються спортом або іншими видами фізичної активності. Більше половини з осіб віком понад 15 років заявили, що вони споживали алкоголь в минулому році, а у вихідні лише двоє із десяти румунів не вживають алкоголь. Один із чотирьох румунів страждає на щонайменше одне хронічне захворювання або має проблеми зі здоров’ям на довгий час. Слід згадати, що лише 16 із 100 осіб в минулому році були бодай раз у рік у стоматолога.

За даними Національного інституту статистики 15% населення вживає медикаменти без рецептів, особливо при простудних захворюваннях і головних болях. Натомість, за тими самими даними Національного інституту статистики три чверті населення Румунії вважають себе здоровими та дуже здоровими.

У списку головних цілей, які поставили перед собою
румунські парламентарії, першим пріоритетом є новий Податковий кодекс, що
посідає перше місце на порядку денному осінньої сесії Парламенту Румунії.

Починаючи з минулого тижня, політичні лідери дійшли домовленості прийняти
відповідний нормативно-правовий акт в тому вигляді, в якому він був прийнятий в
парламенті два місяці тому, але деякі заходи, передбачені ним, будуть впроваджуватися
поетапно.

Перше нововведення стосується скорочення ПДВ в два етапи – до 20% з січня наступного року і до 19% в 2017 році. Запроваджені минулого
року додаткові акцизи на пальне і податок на споруди спеціального призначення,
будуть скасовані на рік пізніше, за винятком податку на будівлі сільськогосподарського
призначення, що буде скасований вже в наступному році. Сенатори і депутати
одноголосно прийняли Податковий кодекс кілька місяців тому, але Президент Клаус
Йоханніс повернув його в парламент на доопрацювання, оскільки на думку глави
держави деякі положення кодексу є нереальними.

Розрахунки показують, що нові положення Податкового
кодексу, а також недавнє підвищення заробітної плати працівників системи
охорони здоров’я, призведе до підвищення дефіциту державного бюджету на близько
1,7%. Прем’єр-міністр Віктор Понта, однак, запевняє, що не буде жодних проблем,
додатковий бюджетний тягар, унаслідок зниження ПДВ, зможе бути покритий за
рахунок зростання надходжень до держбюджету, зокрема завдяки покращенню збору
податків.

Закон про поштове голосування румунів, які проживають за
кордоном та закон про оплату праці працівників бюджетної сфери, що передбачає
збільшення зарплат з 1 січня, є іншими двома пріоритетами румунських
парламентаріїв. Виконуючий обов’язки голови Соціал-демократичної партії,
найбільшої правлячої політичної сили, Лівіу Драгня сказав, що спікер Палати
депутатів Валеріу Згоня був уповноважений проводом партії розпочати переговори
зі всіма парламентськими політичними силами і розробити низку принципів, на
основі яких Постійне виборче управління
розробить проект закону про поштове голосування.

Як і у випадку Податкового кодексу лідери парламентських
партій разом мають узгодити остаточний варіант цього законопроекту, додав лідер
соціал-демократів. Опозиційна Націонал-ліберальна партія, в особі співголови цієї
політичної сили Аліни Горгіу, вимагає, однак, прийняття закону про поштове голосування до
1 листопада, стверджуючи що не потрібно розробляти новий нормативно-правовий
акт, оскільки в парламенті вже є законопроект, який містить позицію румунських
асоціацій в діаспорі.

Крім
цього проекту,
ліберали наполягають на прийнятті ще ряду важливих нормативно-правових актів, що стосуються професійно-технічної освіти та
запровадження нової
системи збирання роялті. До порядку денного осінньої сесії Парламенту Румунії
включені
пропозиції
про внесення змін і поправок
до закону про обробку
персональних даних і захист приватного
життя в сфері електронних
комунікацій і законодавча
пропозиція про
отримання добровільних внесків та
пожертвувань на оснащення румунської
армії.

Лише невелика кількість тем викликає такі великі пристрасті в громадських дебатах як тема ситуації в румунській системі охорони здоров’я. Пацієнти та їхні родичі піддають критиці умови в лікарнях, некомпетентність, недоброзичливість або ж грубість медичного персоналу, від сторожів до директорів лікарень.

Лікарі та медсестри, у свою чергу, скаржаться на недофінансування системи, на відсутність обладнання і занадто низькі зарплати. Румунський уряд повідомив, що спробує виправити частину проблем і таким чином, зарплати персоналу сфери охорони здоров’я, тобто приблизно 200.000 людей, зростуть на 25% з 1 жовтня.

Захід буде прийнятий на наступному тижні в рамках урядового засідання, уточнив прем’єр-міністр Віктор Понта. Він каже, що послідують і інші підвищення зарплат, так щоб в 2017 році нинішні зарплати подвоїлися. Ухвалення цієї міри, стверджує також Віктор Понта, можливо, головним чином, завдяки заощаджень, зроблених після впровадження з цього року електронної медичної картки. І теж на наступному тижні, Виконавчий орган направить до Парламенту проект закону, що визначає умови, при яких пацієнти можуть надавати лікарям так звані винагороди, яких більшість румунів називають просто хабаром.

Міністерство юстиції розробить законопроект, який передбачатиме умови, в яких пацієнти можуть надавати додаткову винагороду своїм лікарям. Таким чином, це не приверне до кримінальної відповідальності, якщо будуть виконані три умови, я саме: винагорода не буде обумовлена лікарем або медичною сестрою, вона буде надана після завершення медичного акту, а також буде декларована тим, хто її отримує для оподаткування. Ці заходи прийняті урядом мають місце на тлі зростаючих потрясінь у системі охорони здоров’я. Таким чином, понад 16.000 лікарів приєдналися до ініціативної групи, створеної на соціальній мережі, де вони розмовляють про низьку заробітну плату і можливий загальний страйк.

З опозиції, співголова Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу піддає критиці виконавчий орган за те що розпочав спіраль популізму, що найближчим часом перетворить Румунію на країну, якою не можна буде управляти. Вимоги про підвищення заробітної плати виправдані, але їх не можна зробити одночасно, оскільки це скомпрометує фінансову та бюджетну стабільність країни – вважає Аліна Горгіу, яка так само, застерегла в тому, що підвищення заробітної плати в системі охорони здоров’я на шкоду інших притягне за собою і вимоги інших категорій бюджетників. І перші реакції показують саме це.

Профспілкові лідери поліцейських рішуче вимагали підвищення на 25% заробітної плати. І профспілки у сфері освіти привітали це підвищення зарплати для медичного персоналу, однак закликали уряд мати те саме ставлення й до працівників системи освіти. Члени профспілки кажуть, що підвищення заробітної плати для певної категорії бюджетників призвело вже до загострення стану невдоволення серед працівників системи освіти, які можуть викликати заходи протести з нагоди початку нового навчального року.

Президент Клаус Йоханніс підписав закон про вибори до Сенату та Палати
депутатів та про організацію і функціонування Постійної виборчої влади. Новий
закон змінює спосіб обрання парламентарів та водночас збільшує обов’язки
Постійної виборчої влади, як під час виборів, так і між виборами. Новий закон
відмовляється від системи голосування в одномандатних округах, що не підходить
реаліям та специфічності румунського політичного життя, і передбачає повернення
до системи голосування за партійними списками, дійсної до 2008 року. Ця система
призводить до скорочення числа парламентаріїв від 588 до 466. Також
зберігається 5%-ий поріг для політичних партій, але впроваджує 8-10% поріг для
виборчих альянсів.

Жалюгідна організація восени
минулого року президентських виборів для румунів, які проживають за кордоном,
що змусила більшість з них стояти в довгих чергах аби голосувати, викликала
величезну хвилю невдоволення. Новий закон про вибори передбачає для них
влаштування виборчих дільниць в регіонах, де постійно проживають або є
резидентами щонайменше 100 румунських виборців. Румуни із-за кордону повинні
записатися до Реєстру виборців, із адресою із-за кордону, на підставі
письмового звернення до Постійної виборчої влади, починаючи від 1 квітня року,
в якому проходять парламентські вибори. Відповідно до нового закону про вибори
Постійна виборча влада інформуватиме Міністерство закордонних справ про
місцевості із-за кордону, де будуть влаштовані виборчі дільниці та про їх
кількість. Іншою новиною закону є створення бази даних про особи, які можуть
стати головами та заступниками комісій закордонних виборчих дільниць.

Проведення парламентських виборів
забезпечується, відповідно до нового закону, Постійною виборчою владою, а для
запобігання фальсифікації виборів, буде введена система моніторингу явки на
голосуванні.

Звернення Президента Клауса Йоханніса про перегляд
Лісового кодексу було відхилено Палатою депутатів Румунії, яка ухвалила вчора
закон в його першому вигляді. Два місяці тому, глава держави у запиті про перегляд закону підкреслив, що
його положення обмежують діяльність економічних операторів, мають несприятливий
вплив на конкурентне середовище та можуть призвести до накладення санкції за
недотримання зобов’язань, взятих на себе румунською державою в якості
держави-члена ЄС. Введення максимального порогу на 30% на придбання або обробку
деревини із державного лісового фонду та право першості для виробників у галузі
меблевої промисловості щодо закупки деревини – можуть вплинути на принцип
економічної та договірної свободи, які є основними елементами ринкової
економіки, – додав Президент Клаус Йоханніс.

Стверджуючи, що не була допущена ввести поправки до
закону, ліберальна опозиція запропонувала під час дебатів у Палаті депутатів,
відправлення Лісового кодексу назад до комітету по спеціальності, але не
зазнала успіху, тому що соціал-демократи, які при владі та Демократичний союз
угорців Румунії підтримали перший варіант законопроекту.

Лідер Націонал-ліберальної партії Лудовік Орбан
привернув увагу на те, що положення статті 20-ої може поставити під загрозу
безпеку громадян: Ми хочемо, щоб знову була обговорена стаття 20, яка
дозволяє практично нещадну вирубку лісу в Румунії будь-яким лісовласником, не
лише тим, який має до 10 гектарів, тому, що лісовласник, який бажає вирубати
свій ліс може розділити на частини і дарувати його брату, дружині або будь-кому
і потім вирубати його без жодної перепони.

Колишній міністр водних ресурсів, лісів та
рибальства Дойна Пане стверджує, що новий Лісовий кодекс забезпечує коректні
правові рамки у відповідності з європейськими нормами в цій галузі, але і з
фундаментальним законом країни: Це лише запекла боротьба, щоб Лісовий
кодекс не набув чинності. Насправді, вони хочуть продовжити збезлісення! І
кожен голос, який виступає проти підписання Лісового кодексу, не має на увазі
національний інтерес, а партійний та матеріальний інтереси.

Глава
держави вже не може знову відправити на перегляд Парламенту нормативний акт,
але може оскаржити закон у Конституційному суді. Але, на початку тижня, Клаус
Йоханніс сказав, що не має намір застосовувати
цей варіант.

Різко розкритикований громадянським суспільством та прийнятий парламентом минулого місяця, закон про кібербезпеку Румунії був визнаний неконституційним. Судді Конституційного суду задовольнили подання від групи депутатів- лібералів, що в опозиції, котрі попередили, що нормативно-правовий акт порушує право на недоторканність приватного життя у віртуальному просторі. Крім відсутності згоди з боку Верховної ради оборони країни, судді виявили, що закон порушує низку положень Конституції, в тому числі тих, які повязані з вільним доступом до правосуддя та належної правової процедури, право на інтимнє, сімейне і приватне життя та право на таємницю листування,

Це третій закон так званого “пакету Big Brother”, оголошений неконституційним, після того, як минулого року КС відхилив ще два закони. Йдеться про збір особистих даних користувачів Інтернету, мобільних і стаціонарних телефонів передоплачених SIM-карток та мереж Wi-Fi. Критики закону про кібербезпеку скаржилися, що він дозволить прокурорам та службам доступ до даних будь-якої компютерної системи, підозрюваної у тому, що причетна до незаконної діяльності, без ордера, виданого судом, але тільки за вмотивованим запитом. З іншого боку, його прихильники стверджували, що закон не буде застосовуватися до пересічних громадян, які володіють компютером або мережею, і що це необхідно в контексті безпрецедентного зростання кіберризиків і загроз.

На думку Румунської служби інформації (РСІ), що є найбільшим його прихильником, закон є необхідним, оскільки він діє на захист і дотримання прав і свобод громадян. Побоювання, спекуляції та звинувачення на цю тему позбавлені будь-якої реальної основи, оскільки закон не дозволяє державним установам доступ до даних, повязаних з недоторканністю приватного життя, без попереднього дозволу судді, підкреслює РСІ. Тільки власники кібер інфраструктури (а не окремі особи) несуть відповідальність, дати в розпорядження компетентним органам тільки технічні дані про загрозу, що є предметом запиту, пояснюють представники служби.

Після попередньої оцінки, в результаті необхідності розширення досліджень по конкретним особам, доступ до компютера, планшет або смартфонів буде здійснюватися тільки відповідно до дозволу, виданого суддею. Але про це не вказано в законі. РСІ пояснила, що не було необхідно додаткових положень про дотримання прав людини, в той час як процедура авторизації доступу до персональних даних вже регулюється як в Кримінально-процесуальному кодексі так і Законом про національну безпеку. Якщо вона була б введена в закон про кібербезпеку, то це спричинило б законодавчу надмірність, що суперечить добрій практиці в галузі технічного законодавства.

У вересні минулого року, за два місяці до президентських виборів, лівоцентристський уряд у Бухаресті, на чолі з лідером соціал-демократів Віктором Понта, який балотувався в президенти, прийняв суперечливе термінове розпорядження. Згодом, затверджене парламентом, в спробі надати йому легітимності розпорядження дозволяло місцевим обранцям, протягом 45 днів, змінити свою партію, не втрачаючи мандата. Не тільки необхідне, але обовязкове, вмотивував, в той час, премєр-міністр Віктор Понта своє рішення, тому що, на його думку, місцеве самоврядування паралізоване через зміни на політичній сцені.

Ситуація зайшла в глухий кут після того, як ліберали залишили лівоцентристської Соціал-ліберальний союз, який переміг на парламентських виборах в 2012 році. Партія премєра, Соціал-демократична, найбільше скористалась терміновим розпорядженням, оскільки сотні місцевих обранців перейшли до великої лівої партії. Для опозиції, однак, термінове розпорядження було тільки приводом шляхом якого Соціал-демократична партія спробувала прокласти шлях Понти до найвищої посади, що не сталося, і в той же час, для посилення впливу в території, де сильна опозиція спричинювала серйозних проблем. У грудні, однак, Конституційний суд постановив, що термінове розпорядження є неконституційним.

На думку Суду, який тільки, що оприлюднив причини прийняття такого рішення, створення або розірвання політичних союзів є природною демократичною вправою, тому не можна виправдати заходи, які прямо і жорстоко змінюють політичні конфігурації місцевих органів влади і змінююти волю виборців. Суд вважає, що неконституційність термінового розпорядження не може бути покрита затвердженням парламентом, який, за законом, повинен був відхилити його.

Переговори спрямовані тепер на майбутність місцевих обранців, які скористалися розпорядженням, заманені, вважають спостерігачі, обіцянкою грошей з бюджету. Якщо бажання опозиції стане реальністю, тоді всі місцеві обранці-перебіжчики втратять свій мандат. У такій ситуації, з сотнями вакантних посад в місцевій адміністрації, будуть проведені дострокові вибори з національним значенням. Було б новиною в румунській демократичній практиці, враховуючи, що дострокові вибори, будь то місцеві чи парламентські, відбувались тільки на мікрорівні.