Tag: зарплатня

  • 8 липня 2016 року

    САМІТ НАТО – Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг
    заявив, що румунська бригада буде перетворена на багатонаціональну, щоб
    посилити присутність Північноатлантичного альянсу в Південно-Східній Європі. На
    прес-конференції сьогодні у Варшаві Столтенберг
    представив виклики, з якими Альянс має справитися, що пов’язані, зокрема, з
    посиленням безпеки, зміцненням оборони, стримуванням і забезпеченням стабільності
    за межами НАТО. Між іншим передбачаються заходи з посилення як північного крила
    східного флангу, так і для протидії загрозам з півдня. Президент Клаус
    Йоханніс, який представляє Румунію на саміті у Варшаві, наполягатиме на
    приділенні особливої уваги Чорноморському регіону і на забезпеченні збалансованої
    присутності союзників на всьому східному фланзі. Він також наголосить на
    необхідності виконання всіх зобов’язань, взятих на себе союзниками на саміті у
    Великобританії. У Варшаві сьогодні була підписана спільна декларація НАТО-ЄС
    про співробітництво в сферах кібербезпеки і міграції.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Три румунських військових кораблі
    візьмуть участь у багатонаціональних навчаннях Sea Breeze-2016, які пройдуть з
    11 по 17 липня в болгарських територіальних водах і в міжнародних водах Чорного
    моря, – повідомили сьогодні в Штабі ВМС
    Румунії. Зокрема йдеться про фрегат Королева Марія з екіпажем у складі 240
    військовослужбовців на борту, морський тральщик Александру Аксенте,
    спеціалізований на виявленні та знищенні мін та ракетний корабель
    Лестунул з екіпажем – 60 моряків. Румунські військові судна є частиною
    сил, поставлених Румунією в розпорядження Північноатлантичного альянсу, а
    участь румунських військовослужбовців у навчаннях НАТО забезпечує зміцнення
    взаємодії з аналогічними військовими структурами країн-партнерів.




    ЗАРПЛАТНЯ – Понад 3
    мільйони румунів (65% від загальної кількості працівників, що становить 4,7 млн
    осіб) отримують зарплату розміром менше 2000 леїв (приблизно 440 євро), тобто нижче
    від середньостатистичного заробітку. Принаймні це випливає з результатів
    дослідження, проведеного публікацією Ziarul Financiar. Приблизно 1 млн 300
    тис працівників (27% від загальної кількості) мають доходи в розмірі від 2000
    до 4000 леїв (тобто від 443 до 885 євро) на місяць. Тільки у 7% румунських
    працівників чистий щомісячний заробіток перевищує 4000 леїв на місяць. Це
    означає близько 340.000 осіб, які працюють в таких областях, як банківська
    справа, інформаційні технології, повітряний транспорт, видобуток нафти і
    тютюнова промисловість. Згідно з даними, опублікованими вчора Національним
    інститутом статистики, чиста середня заробітна плата в Румунії у травні
    поточного року склала 2,063 лея (457 євро) на місяць, на 14% більше в
    порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Таким чином чистий заробіток
    румунських працівників є уп’ятеро
    меншим, ніж в середньому в країнах ЄС.




    ДИПЛОМАТІЯ – Богдан Ауреску, колишній
    глава румунської дипломатії, в даний час радник Президента Румунії з питань зовнішньої політики, прийняв запрошення словацького головування в ЄС, зайняти посаду почесного
    спеціального радника з правових і міжінституційних питань. Про це румунський дипломат оголосив на своєму Твіттері, додавши, що виконуватиме цю функцію безоплатно паралельно з обов’язками радника румунського президента. Богдан Ауреску, юрист за фахом і кар’єрний дипломат, в період 2004-2009
    роки був представником Румунії в справі проти України про розмежування континентального шельфу Чорного моря в Гаазькому міжнародному суді, який у 2009 році
    виніс рішення на користь румунської сторони. З листопада 2014 року
    по листопад 2015 року Богдан Ауреску був міністром закордонних справ Румунії.




    Р.МОЛДОВА – Підтримка молдовський
    державі на
    її європейському шляху і продовження важливих проектів,
    зокрема у
    соціальній або енергетичній сферах, налічуються серед пріоритетів нового Посла Румунії в Республіці Молдова Данієля Йоніце.
    Він закликав молдовську владу продовжити і поглиблювати реформи та додав, що Румунія є найтвердішим і найбільш відвертим партнером Молдови в своїх
    європейських устремліннях. Молдова є постійним стратегічним пріоритетом в зовнішній політиці румунської
    держави», – заявив новий румунський посол у Кишиневі. Нагадаємо, що Республіка Молдова була на частині
    східних румунських територій, анексованих СРСР після ультиматуму в
    1940 році і проголосила свою незалежність 27 серпня 1991 року після провалу
    нео-більшовицького путчу в Москві.




    ІММІГРАЦІЯ – У Брюсселі
    сьогодні були представлені останні дані про міграцію в Європейському Союзі.
    Дані були зібрані і містяться в доповіді Європейського бюро з надання підтримки
    і притулку – агенції ЄС, що діє з 2011 року. Відповідно до звіту, найбільше
    прохачів притулку є громадянами Сирії, західно-балканських країн та Афганістану. Серед країн, які отримали
    найбільше заявок на міжнародний захист першими є Німеччина, Угорщина, Швеція,
    Австрія та Італія. Інші пункти в звіті стосуються програми переселення в
    основному з Італії та Греції, а також містять дані, що показують збільшення
    майже учетверо кількість заявок від неповнолітніх без супроводу та оперативної
    підтримки Греції, Італії, Болгарії та Кіпру.

  • Громадське обговорення зарплат у державному секторі

    Громадське обговорення зарплат у державному секторі


    Міністерство
    праці у вівторок винесло на громадське обговорення проект Термінового
    розпорядження «Про оплату праці працівників бюджетних установ Румунії». Основні
    зміни стосуються повної реструктуризації системи оплати праці в сфері охорони
    здоров’я й освіти та запровадження системи преміальних доплат на основі ефективності
    роботи працівників цих двох сфер починаючи з 1 січня 2017 року.


    Проект
    нормативно-правового акту передбачає,
    так само, усунення різниці у зарплатах осіб,
    які займають однакові посади в тій самій установі шляхом підвищення заробітку
    до максимального рівня для всіх груп споріднених професій. Прем’єр-міністр Дачіан
    Чолош заявив, що проект спрямований на усунення ряду несправедливих критеріїв у
    системі, з наголосом на сфері охорони здоров’я, але не всіх, тому що уряд
    змушений вписатися в чинні бюджетні обмеження.


    За словами
    міністра праці Драгоша Пислару у результаті впровадження цих положень більше 1,2 мільйони людей отримають більшу заробітну плату і, звичайно, нікому не буде
    знижено зарплатню. Драгош Пислару: «Ми підрахували, цифра за цифрою, що нові
    зарплати, наприклад в системі охорони здоров’я, будуть більшими ніж максимальна
    зарплата на сьогодні. А інший тип корекції стосується вирівнювання всіх зарплат
    в тій самій установі до максимального окладу зараз. Таким чином немає жодних підозр щодо можливого зниження якоїсь зарплатні.»



    У відповідь,
    президент Національного профспілкового блоку Думітру Костін стверджує, що
    тільки 400 тисяч працівників державного сектора отримають підвищені заробітні
    плати, а решта 800 тисяч ні. Проект про оплату праці осіб, оплачуваних з державних
    фондів викликав невдоволення профспілок, особливо в галузі освіти, які стверджують,
    що він вирішує тільки проблеми в сфері охорони здоров’я і центральних органів
    виконавчої влади.


    Антон Хадер,
    президент Федерації профспілок освіти «Alma Mater»: «Ми маємо справу із залатуванням. Що
    стосується освіти, то тут латки навіть не пришиваються на потрібному місці і не
    покривають навіть соту частину того, що нам потрібно в системі.»



    Профспілки працівників
    в органах місцевого
    самоврядування погрожують страйком і збираються бойкотувати
    місцеві вибори. Помпіліу Буздуга, віце-президент Національної федерації
    профспілок місцевої адміністрації: «Не є нормальним, коли сім міністерств
    отримують 70% підвищення заробітної плати, а органи місцевого самоврядування не
    отримують жодного підвищення.»



    Державному бюджету нові зміни в системі оплати праці
    бюджетників обійдеться в майже 2,3 млрд леїв, з яких 1,2 мільярда леїв буде
    виділено для усунення нерівності, і 1,022 млрд леїв – для проведення реформи в
    сфері охорони здоров’я.

  • 24 квітня 2016 року

    СВЯТО – У Румунії православні, які складають більшість
    населення, і греко-католики святкують сьогодні Вербну неділю. Це свято нагадує
    про урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим до розп’яття. У суботу сотні
    священиків і тисячі віруючих як в країні,
    так і за кордоном взяли участь в урочистому богослужінні, символічно повторюючи дорогу Спасителя до Єрусалима. З
    Вербної неділі починається останній тиждень посту, що називається Страсним
    тижнем, упродовж якого люди згадують драматичні дні життя Ісуса. Водночас православні
    і греко-католики готуються до великого свята Воскресіння. У Вербну неділю, яку
    в Румунії називають Квітною, майже 1,5 мільйона румунів, прізвища, яких
    походять від назв квітів, відзначають свої іменини.




    ЗАРПЛАТНЯ – У понеділок Міністерство праці Румунії
    розпочне переговори зі своїми соціальними партнерами довкола нового
    нормативно-правового акту про усунення нерівності в системі оплати праці у
    державному секторі. Міністерство планує завершити роботу над законопроектом за
    три тижні. В інтерв’ю Румунському радіо міністр фінансів Анка Драгу сказала, що
    уряд має намір збільшити тільки низькі зарплати в органах місцевого
    самоврядування, оскільки наразі бюджетні ресурси обмежені. Анка Драгу також
    повідомила, що за даними Міністерства фінансів доходи державного бюджету в
    першому кварталі були більше планових надходжень.




    НАТО – Заступник генерального секретаря НАТО Александр
    Вершбоу у понеділок буде прийнятий Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом
    та зустрінеться з румунським міністром оборони Міхнею Мотоком. Як повідомляє
    прес-служба Міністерства оборони, представник НАТО перебуватиме в Румунії з
    24 по 26 квітня для участі в засіданні політичних директорів оборонних відомств країн-членів НАТО. З іншого боку, президент США Барак Обама у понеділок, в німецькому місті Ганновер, проведе зустріч з
    канцлером Ангелою Меркель, в ході якого наполягатиме на більш активній участі
    Німеччини в оборонних місіях у державах на сході Північноатлантичного альянсу.
    Німецький журнал Der Spiegel з посиланням на урядові джерела повідомляє, що
    додаткові підрозділи НАТО можуть бути відправлені в Румунію, Польщу і країни
    Балтії. Офіційне рішення про доповнення військових одиниць на східному фланзі НАТО буде прийняте на саміті
    альянсу у Варшаві. Пентагон вже оголосив наприкінці березня про те, що
    Сполучені Штати планують направити додаткові військові сили в Східну Європу, в
    тому числі в Румунію починаючи з 2017 року, в рамках заходів спрямованих на
    забезпечення безпеки союзників на тлі агресивних дій Росії.




    ПРАВОСУДДЯ – Генеральна
    прокуратура Румунії завершила досудове розслідування у справі стосовно пожежі в столичному рок-клубі «Колектив», в
    результаті якої 64 особи померли і понад 150 отримали опіки різних ступенів.
    Обвинувальний акт за обвинуваченням кількох осіб, в тому числі власників клубу,
    буде направлено до суду найближчим часом. Останні звинувачуються у вбивстві
    через необережність при обтяжуючих обставинах. Нагадаємо, що трагедія сталася
    восени минулого року під час рок-концерту, на якому були присутні кілька сотень
    людей. Пожежа спалахнула під час піротехнічного шоу, а люди загинули через
    переповненість приміщення та відсутність належної кількості шляхів евакуації. Трагедія в клубі «Колектив» викликала гостру негативну реакцію населення і супроводжувалася великими вуличними
    протестами під тиском яких тодішній прем’єр-міністр Віктор Понта був змушений
    піти у відставку.




    КІНО – Художній фільм Я-Неро, іранського режисера Рафі
    Піттса у суботу отримав Гран-прі ХІІ-го Бухарестського міжнародного
    кінофестивалю (BIFF). Я-Неро – історія депортованого мексиканського підлітка
    на ім’я Неро, який незаконно повертається в США, щоб стати повноцінним
    громадянином. Заради отримання громадянства юнак вступає в ряди армії США і, в решті-решт,
    завойовує підданство США з гвинтівкою в руках. Переможцем у категорії Кращий
    режисер стала кінострічка «Майбутнє» французької режисерки Мії Хансен-Льове. У
    категорії Кращий сценарій нагорода дісталася боснійському драматичному фільму
    Смерть у Сараєві, знятий Данісом Тановичем. З іншого боку в місті Крайові (що
    на півдні Румунії), у суботу ввечері закінчився Х-й Міжнародний
    театральний фестиваль Шекспіра, який
    відзначив 400-ту річницю з дня смерті видатного британського письменника.




    ТЕНІС – Румунська пара Флорін Мерджя та Хорія Текеу грають у
    фіналі парного розряду серед чоловіків бухарестського тенісного турніру BRD Năstase – Ţiriac Trophy з призовим фондом
    в 460 тисяч євро. Матч з
    австралійсько-бразильським тандемом у неділю було перервано через дощ у першому
    сеті, в якому перемогу з рахунком 7:5 отримала
    румунська пара. З іншого боку, румунська
    тенісистка Андрея Міту, разом з туркенею Іпек Сойлу, вийшла у фінал парного
    розряду серед жінок тенісного турніру в Стамбулі. Вони зіграють проти
    швейцарсько-чорногорської пари Ксенія Кнолл/Ковініч.



  • 8 лютого 2016 року

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило запуск КНДР балістичної ракети дальньої дії 7 лютого і знову закликало північнокорейську владу в повній мірі дотримуватися чинних міжнародних норм. Румунське зовнішньополітичне відомство закликало офіційний Пхеньян утриматися від будь-яких дій, які «могли б дестабілізувати безпеку на Корейському півострові і в усьому світі». Раніше і Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй засудила запуск Північною Кореєю ракети дальньої дії. У заяві, прийнятій одноголосно, Радбез ООН стверджує, що найближчим часом буде прийнята нова резолюція, що передбачатиме посилення санкцій у відповідь на запуск ракети у неділю та на підземне ядерне випробування, проведене північнокорейською владою 6 січня. У заяві також говориться, що Північна Корея використовує технологію балістичних ракет і розвиває системи ядерної зброї, тобто міжконтинентальні ракети з ядерними боєголовками, здатні досягти території США.




    ВИБОРИ – Одним із пріоритетів нинішнього уряду є належне проведення місцевих і парламентських виборів, які відбудуться у відповідності до чинного законодавства. Ця заява була зроблена в понеділок прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем в рамках «Години прем’єра» у парламенті, в ході дебатів довкола теми внесення змін до виборчого законодавства, розглянутої з ініціативи Націонал-ліберальної партії. Він закликав партії, які хочуть повернутися до двотурової системи обрання мерів в цьому році взяти на себе відповідальність та відповідну ініціативу, а не звинувачувати уряд у відмові змінювати чинні положення в терміновому порядку. Дачіан Чолош також повідомив, що після недавніх консультацій з партіями не виявив твердої позиції всіх політичних сил щодо обрання міських і селищних голів у два тури, як того вимагають ліберали. Що стосується голосування поштою, Чолош сказав, що кабінет міністрів працює над організацією голосування на закордонних виборчих дільницях, відповідно до нового законодавства. Він сказав, що для цього уряд готує пакет нормативно-правових актів, які будуть прийняті в найближчому майбутньому.






    ЗАРПЛАТНЯ – У Румунії, станом на грудень 2015 року,
    валовий номінальний середній заробіток становив 2930 леїв (близько 650 євро),
    що на 10% більше, ніж в листопаді минулого року, – оголосив Національний
    інститут статистики. Аналогічний коефіцієнт зростання був зафіксований і щодо
    чистої середньомісячної номінальної заробітної плати, яка в грудні становила
    2114 леїв (близько 470 євро). За підсумками року, найвищі середні зарплати отримували працівники у сфері виробництва коксу і продуктів
    нафтопереробки, а найнижчі – в готельній і ресторанній сферах. У порівнянні з
    груднем 2014 року, чистий номінальний середній заробіток збільшився в останній
    місяць минулого року більш ніж на 13%.




    ІНТЕРНЕТ – Більше третини інтернет-користувачів в Румунії боїться робити онлайн-покупки з міркувань
    безпеки, – випливає з дослідження, проведеного Статистичним бюро Європейського
    союзу – Євростат. Відповідний документ був опублікований з нагоди відзначення 9
    лютого Дня безпечного Інтернету. Згідно з дослідженням, кількість тих, хто
    вагається з онлайн-покупками в Румунії є найвищою серед європейських країн -
    майже вдвічі більша, ніж у середньому
    по ЄС. Водночас румуни більше довіряють банківським послугам через Інтернет,
    тільки кожен десятий користувач відмовляється використовувати їх з міркувань
    безпеки. Дослідження показує, що кожен четвертий користувач Інтернету в ЄС
    зіткнувся в минулому році з проблемою кібербезпеки. До них відносяться вірусне
    ураження підключених до Інтернету пристроїв, несанкціонований доступ до
    інформації приватного характеру або фінансові втрати внаслідок використання
    Інтернету.

    НАТО – Міністри оборони країн НАТО зустрічаються у середу і четвер в Брюсселі, щоб обговорити основні питання оборонної політики країн-союзників. Румунію представить міністр оборони Міхня Моток. Зустріч відбувається на тлі недавньої заяви Генерального секретаря НАТО Йєнса Столтенберга про прохання США до Альянсу щодо надання підтримки в боротьбі проти терористичної організації «Ісламська держава». Йєнс Столтенберг озвучив, з іншого боку, занепокоєння НАТО російськими авіаударіами в Сирії, стверджуючи, що вони підривають зусилля щодо досягнення політичного рішення сирійського конфлікту. На міністерській зустрічі НАТО будуть також розглянуті військові місії Альянсу в Афганістані, військово-політичний конфлікт у Лівії і проведення саміту НАТО у Варшаві.