Tag: освіта

У Румунії стартував новий навчальний
рік у вищих навчальних закладах, але проблеми залишилися ті самі що і в
попередні роки – недофінансування системи, недостатня кількість місць у
гуртожитках і малі стипендії. Щороку місць у гуртожитках не вистачає, хоча
кількість студентів зменшується. Ті, кому все-таки вдалося отримати місце у
дво-, три, чотири або п’ятимісних кімнатах, змушені платити досить багато за
проживання, і заощадити гроші на харчування та інші необхідні речі.

Державні гуртожитки є найбільш прийнятним варіантом з точки зору вартості
проживання студентів, будучи в окремих випадках учетверо дешевшими, ніж
приватні, в яких вартість проживання часто перевищує 500 леїв (приблизно 110
євро) на місяць. У цьому контексті як батьки, так і студенти нагадують, що
однією з найсерйозніших проблем є майже символічні стипендії.

І Національний альянс студентських організацій Румунії б’є тривогу з
приводу найбільш важливих питань, що стоять перед вищою освітою в Румунії на
даний момент: корупція і хронічне недофінансування. Студенти хочуть вчитися в
чистих університетах, в яких би не було місця для корупції і з нетерпимим
ставленням до плагіату та хабарництва – йдеться в прес-релізі Альянсу. У той же
час студенти вимагають, щоб щомісячні стипендії покривали вартість проживання
та харчування, створення в гуртожитках достатньої кількості місць для всіх, і
знижок для всіх студентів на проїзд у міському і залізничному транспорті.

Цього року лідером за кількістю поданих заяв, серед вищих
навчальних закладів Румунії, стала Бухарестська Академія економічних наук,
точніше всі її 11 факультетів. Відповідний навчальний заклад цього року має 3000
бюджетних місць і майже 2.600 платних. Водночас у 2015/2016
навчальному році 16 факультетів Бухарестського державного університету мають 4.450
бюджетних місць і 4000 платних. У свою чергу Бухарестський політехнічний
університет, що має 15 факультетів прийняв 5000 абітурієнтів.

Уперше в румунській системі вищої освіти, в цьому році студенти з
Клуж-Напоки (центр), Ясс (північний схід), Тімішоари (захід) та Бухареста мають
можливість навчатися протягом семестру або року в іншому місті, в рамках
спеціальної програми обміну досвідом. Харчування і проживання тих, хто вирішив
взяти участь у цьому проекті забезпечуватимуться навчальними закладами. З
іншого боку, уряд прийняв постанову, яка продовжує на ще один рік право викладати
у вищих навчальних закладах особам, які
не мають наукового ступеню, в умовах браку професорсько-викладацького складу у
системі вищої освіти Румунії.

На початку вересня, цього року, до
Сучавського університету імені Штефана Великого прибула делегація від Інституту
післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області до складу якої входили директор Інституту Григорій Іванович Білянін та методист
цього закладу Лілія Говорнян.

Під час перебування у Сучаві члени делегації
мали зустріч з керівництвом Сучавського університету,зокрема, ректором Валентином Попа
та проектором з міжнародних відносин університету Штефаном Пурічем, з членами
різних факультетів, які пов’язані з підготовкою викладачів. У Сучаві члени
чернівецької делегації провели також зустріч з керівництвом Будинку вчителя у
місті Сучава і відвідали ліцей імені Петру Рареша.

Про що йшла мова у ході цих зустрічей
розповідає проректор Сучавського університету імені Штефана Великого, Штефан
Пурич: Під час цих зустрічей обговорювались різні можливості співпраці у плані
підготовки викладачів у доуніверситетській освіті, тому що тепер в Україні йде
процес реорганізації всіх структур пов’язаних з підготовкою педагогічних
працівників. Зустріч, яка відбулась в Сучаві була передбачена в програмі
заходів на 2015-2018 рр., яка входить до
Угоди про співпрацю між Інститутом післядипломної освіти та сучавським
університетом імені Штефана Великого, яка передбачає, серед іншого, обмін
досвідом між керівництвом двох
навчальних закладів. У рамках цих переговорів обговорювались також
можливості того, щоб, зокрема, вчителі, які викладають румунську мову та
літературу у Чернівецькій області зуміли проходити різні тренінги та курси в
рамках Сучавського університету імені Штефана Великого.

На початку липня, у рамках договору про співпрацю між
Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та Сучавським
університетом імені Штефана Великого в області для участі в Літній школі мови,
культури та цивілізації перебувало 15 студентів Сучавського університету.

Між іншим, студенти Сучавського університету відвідали Чернівецький національний університет імені
Юрія Федьковича, зустрілись
з керівним та викладацьким складом ЧНУ, Генеральним Консулом Румунії в
Чернівцях та оглянули визначні пам’ятки Чернівців.

Дитячі
садки, школи і ліцеї Румунії у понеділок прийняли понад 3 мільйони дітей
дошкільного віку та учнів. 14 вересня стартував новий навчальний рік! І, як зазвичай, цей день приносить і добрі, і погані
новини.

Є школи, про які директори і
батьки кажуть, що «обертаються за сонцем», тому
що вони свіжо відремонтовані, стіни пофарбовані,
а парти і дошки нові. З
протилежного боку є й «забуті світом школи», в яких тривають нескінченні
будівельні роботи, а діти туляться в класах, що не були відремонтовані
десятиліттями.

Є й школи, які не отримали санітарно-гігієнічного дозволу,
оскільки не відповідають вимогам третього тисячоліття. Так само, є випадки, коли школи не отримали дозволу санітарної
служби через відсутність персоналу в шкільних медкабінетах, де посади залишилися вакантними, оскільки на оголошені конкурси на заміщення вакантних посад жоден лікар чи медсестра
не подали документи. Загалом, кожна п’ята школа Румунії не відповідає вимогам
санітарно-гігієнічних норм, більшість у сільських місцевостях.

Відповідаючи
на запитання, яку оцінку поставив би процесу підготовки до нового навчального
року, міністр освіти Сорін Кимпяну заявив: За шкалою від 1-10 балів я оцінюю
готовність до навчального року на рівні
8 – 9 балів. Я провів довготривалу відеоконференції з усіма повітовими
шкільними інспекторатами, ми розглянули всі найбільш важливі проблеми, від інфраструктури та підручників до наявності кваліфікованих педкадрів, і це дає мені
право дати вам цю відповідь – оцінка між 8 і 9.

Отже,
більшості учнів не залишилося нічого іншого, окрім не звертати на ці аспекти
адміністративного характеру і взятися за навчання. 2015/2016 навчальний рік складатиметься з двох семестрів і
триватиме 175 днів. Відповідно до останніх змін Міністерства освіти, зимові
канікули будуть продовжені на тиждень, тобто триватимуть не два, а три тижні -
з 19 грудня по 10 січня. Проте на тиждень пізніше почнуться літні канікули,
тобто 24 червня.

І теж
незадовго до початку навчального року, уряд вирішив покрити витрати учнів
випускних класів державних середніх загальноосвітніх навчальних закладів, яких
близько 362.000, на придбання підручників, але не більше 55 леїв (близько 12
євро). Є й деякі нововведення щодо організації та проведенні вступних іспитів
до ліцею. Слід, нарешті, згадати й про вчителів, які сподіваються, уперше за
останні десять років отримати підвищення зарплат, після того як уряд відкрито
визнав, що вони дійсно дуже малі. Від цього залежить і можливе прийняття
рішення про оголошення страйку працівників системи освіти.

У Румунії, релігія викладається на всіх етапах обовязкової освіти з нульового до XII класу. Вона була введена в систему освіти після падіння комунізму і викладається безперервно починаючи з 90-х років до сьогоднішнього дня. Але вже кілька років, деякі організації громадянського суспільства та декотрі батьки почали ставити під сумнів легітимність викладання релігії в державних школах, які офіційно вважаються світськими школами. Після довгих дебатів у ЗМІ і в соціальних мережах, та після офіційної скарги, Конституційний суд Румунії вирішив, що діти, які хочуть вивчати релігію повинні подати заявку у цьому сенсі, і ті, хто не хоче вивчати релігію можуть не відвідувати уроки без подання якої-небудь заявки, не повідомляючи про це керівництво школи. Як бачать вирішення цього питання ті, хто опинився в цій полеміці про необхідність викладання релігії ми спробували зясувати у цьому матеріалі.

Світська-гуманістична Асоціація в Румунії проводить вже багато часу кампанію з інформування громадськості про факультативний характер цієї дисципліни. Ось що думає Тома Петрашку один із членів-засновників Асоціації про рішення Конституційного суду: “Недавнє рішення Конституційного суду про відвідування дітьми уроків релігії є першим кроком до нормальності. Але ми повинні уважно подивитися на це рішення, і зрозуміти його контекст. Рішення Суду не приносить нічого нового, практично не змінює закон. Ніде в законі про освіту, або законі про культи не йдеться про те, що учні повинні відвідувати уроки релігії. Йдеться про основне право вивчати релігію, відповідно до конфесії кожного. Звідки знає, школа чи міністерство, або шкільна інспекція, що дитина хоче або ні відвідувати уроки релігії, і, якого віросповідання діти. Але, відповідно до практики, що встановилась протягом приблизно 25 років, школи самовільно, зараховували дітей відвідувати уроки релігії, найчастіше на уроки православної релігії.

З іншого боку, вчителька релігії Христина Бенга зробить деякі розяснення щодо факультативного характеру предмету, якого вона викладає: “Не йдеться про урок релігії як факультативний предмет. Релігія є частиною основної навчальної програми, але батьки мають право обирати відповідно до їх віросповідання. Тут спричинилась плутанина. Але релігія є частиною навчальної програми, не є факультативною. Вона є обовязковим предметом, а вибір робиться залежно від віросповідання. Рішення Конституційного суду не є чимось незвичайним, на мій погляд. І раніше був вибір. Батьки мали можливість зробити вибір. Але різниця в тому, що тепер ті, хто не бажає відвідувати уроки релігії не повинні подавати заявку, подає лише, хто хоче.”

В умовах, коли закон передбачає обовязковість уроку релігії та її викладання залежно від конфесії, виникає питання щодо легітимності введення цього предмета до світської освіти. Тома Петрашку член Світської-гуманістичної Асоціації не має нічого проти релігійного виховання, але наводить деякі уточнення: “Релігія є соціальним явищем, і школа не може поставити її під килим, з тієї чи іншої причини. Іншими словами, релігія повинна обговорюватися в школі, але ми повинні вирішити яким чином. Обговорення повинно бути обєктивним, нейтральним, світським. Це питання слід розглядати в історичному, соціальному, філософському, світському контексті, щоб діти зрозуміли культурне значення релігії. Помилково, щоб в школі викладали катехизм. Що це означає? Переконати учня стати вірним членом культу, який послав вчителя в школу. Тепер в нашій школі не проводиться релігійне виховання, а релігійна індоктринація, а це не в порядку.”

Але те, що може здатися індоктринацією для агностика, для вчительки Христини Бенга є простою інформацією: “Релігія намагається всебічного розвитку дитини Наприклад, на уроках румунської мови викладаються “Псалми” написані поетом Тудором Аргезі. Ми допомагаємо дітям зрозуміти, що таке псалми і з релігійної точки зору. Крім того, даваймо вияснимо, що таке релігійна індоктринація. Перехід від інформації до індоктринації припускає багато кроків, яких ми, як вчителі або навчальний заклад, не хочемо взяти на себе. Хочу й я запитати. Примножилось число святих? Я констатувала, живучи в суспільстві, що індоктринація призводить до крайнього виховання. Сильна індоктринація призвела б до усамітнення віруючих. Але цього не трапляється, оскільки орієнтири уроку релігії зовсім інакшими: зробити добру, гарну і вільну людину.”

Після подання заявок та їх реєстрації 90 відсотків учнів, які належать до 18 віросповідань визнаних румунською державою відвідуватимуть уроки релігії. Тома Петрашку пояснює: “Відсоток пояснюється наступним чином: у початкових класах батьки виступають за відвідування уроків релігії. Якщо не відвідує уроки релігії, школа не бере на себе відповідальність за нагляд за дитиною. У більшості випадків, батьки змушені відправляти своїх дітей на уроки релігії, тому що вони не мають як наглядати за ними в той час, і школи не підготували для цих дітей альтернативне заняття.”

Ці організаційні проблеми визнає і вчителька Христина Бенга: “Це питання слід обговорити на рівні міністерства. Вчителі релігії ніколи не були проти альтернативного заняття для цих дітей. Не ми, котрі викладаємо цей предмети повинні вирішити це питання. Якщо б довірили нам це завдання, ми були виконали його, тому що ми віримо в свободу, в істину і у вибір кожного. Я не розумію, чому б ми не допомогли цим дітям бути різними і не брати участь на уроках релігії. Це сталося так оскільки не було організаційної програми на міністерському рівні.”

Разом із завершенням дебатів про викладання релігії в школі можуть відбутись інші обговорення про факультативні предмети, які можуть вивчатись в Румунії у середній освіті.

1 жовтня, коли традиційно стартує новий навчальний рік у вищих навчальних закладах Румунії, є, в 2014 році, моментом підбиття підсумків і нововведень. Цьогорічний початок університетської науки став моментом підбиття підсумків тому, що один з провідних румунських вишів — Бухарестський державний університет, відзначає ювілей — 150 років із часу заснування. Протягом цього півтора століття було створено багато інших державних вищих навчальних закладів, а в останню чверть століття — і кілька десятків приватних установ.

Як розвинулися ці два типи установ вищої освіти і, особливо, чи забезпечують вони той же рівень якості освіти, – запитали ми експерта з освітніх питань Маріана Сташа, професора як Гарвардського, так і Бухарестського університетів. «Коротка відповідь на це питання «ні», принаймні з двох важливих причин. Не можна порівнювати 150-річний досвід Бухарестського університету, з досвідом приватних вишів, створених 15-20 років тому. Друга причина випливає з уже широко поширеній в суспільстві думки, підсиленій реальними фактами про те, що приватні університети є своєрідними фабриками дипломів, а не закладами, де студенти отримують якісну освіту. Цілком можливо, що студенти в приватних університетах можуть купити іспит, або навіть диплом, але подібні випадки трапилися й в деяких державних університетах. Варто лише згадати недавній скандал в Академії економічних наук. Але я зустрів багато хороших викладачів та старанних студентів і в приватних навчальних закладах. Так само, слід зробити ще одне зауваження – кількісне. Загалом, приватна освіта в Румунії становить 3% – 5%, отже має надзвичайно низький вплив.»

Що стосується нововведень, які чекають на студентів цього року, вони вказані у Терміновому розпорядженні уряду, котре внесло ряд поправок до закону про освіту. Наприклад, якщо раніше здобути науковий ступінь доктора наук можна було виключно на стаціонарній (денній) формі навчання, тепер це буде можливим й заочно. Ще одна зміна стосується створення при вищих навчальних закладах спеціальних коледжів, у яких, за рахунок державного бюджету або з інших джерел фінансування, будуть проведені спеціальні курси для випускників середніх навчальних закладів, які не зуміли скласти випускний іспит. Інакше кажучи молоді люди, які не виконують одну з основних умов для зарахування до університету — наявність диплому про повну загальну середню освіту — можуть продовжити освіту, за умови, складання у певний момент іспиту на атестат про повну загальну середню освіту.

Це нововведення викликане ситуацією, що вперше виникла в 2011 році і відтоді спостерігається кожен рік: тільки 40% – 50% випускників середньоосвітніх навчальних закладів вдається скласти випускні іспити. Маріан Сташ. «Коли в 2011 році менше 50% учнів середніх навчальних закладів склали випускні іспити, різко зменшилася кількість бажаючих поступити до вищих навчальних закладів. Упродовж років виші звикли набирати все більше студентів, а тут, раптово, їх стало менше. Другий аспект цієї проблеми стосується якості освіти. Рівень якості знань учнів не відповідають університетським вимогам. Є певні пороги. Діти, які проходять з VIII-го класу в IX-ий не мають необхідного для ІХ-го класу рівня знань, а ті, хто завершує ХІІ-ий клас – не готові поступати до вищих навчальних закладів.»

У цьому контексті постає запитання: чи можуть ці коледжі вирішити проблему якості освіти? Відповідає Маріан Сташ. «Звичайно, коли університетські викладачі займаються підготовкою таких дітей, у цьому немає нічого поганого. Дуже добре, коли є люди, які можуть поставити в їх розпорядження свій педагогічний досвід. Але університети мають зовсім іншу місію. Вони орієнтовані на концептуалізації та інтелектуальній побудові, а не на практичних вправах і навиках. У цьому полягає роль вищих навчальних закладів. Я сподіваюся, що багато з цих молодих людей, які поступили до цих спеціальних коледжів, продовжать навчання і здобудуть вишу освіту. Але хочу звернути увагу на рамкову методологію, яка недобудована з точки зору деталізації і залишає місце для довільних тлумачень. Це може привести до неправильної роботи, унаслідок спрощення доступу до університетів молодих людей, які не сягнули належного рівня загальної середньої освіти.»

Бажаючі поступити до цих коледжів можуть зробити це вже цього року, тому що уряд попросив вищі навчальні заклади скласти списки спеціальностей і програм навчання до 20 жовтня. До цих пір багато державних і приватних університетів висловили готовність створити такі коледжі. Але серед них немає, однак, найбільш відомих університетів, такі як Бухарестський університет, Клузький університет ім. Бабеша-Бояя, Яський університет ім. Александра Іоана Кузи і Бухарестський політехнічний університет.

У Румунії, майже 60% учнів XII-их класів успішно склали випускні іспити літньої сесії (червень-липень), на 4% більше ніж у попередньому році. Міністр освіти Ремус Прикопіє привітав усіх, хто успішно впорався з іспитами і закликав тих, хто не був достатньо підготовлений, зберігати впевненість в собі і готуватися до наступної сесії. Із загальної кількості 161.000 зареєстрованих випускників, на іспит явилися трохи більше 150.000 осіб.

Понад 25.000 учнів, які склали іспит отримали середній бал оцінок 8 – 8,99. 104 учня з усієї країни отримали максимальну оцінку – 10 на всіх іспитах, на 18 менше порівняно з випускними іспитами 2013 року, коли 122 випускники змогли похвалитися таким результатом. У списку учнів відмінників, які отримали максимальну оцінку, немає жодного випускника із Бухареста, хоча столиця славиться кращими загальноосвітніми навчальними закладами.

Як і щороку, цього літа були виявлені різні порушення. В Арадії (захід країни) шкільний інспектор був заарештований на 30 днів за звинуваченням в корупції. Прокурори порушили кримінальну справу за фактами спроби допомогти випускникам скласти іспит в обмін на певну суму грошей. Крім цього ізольованого випадку, виявленого прокурорами напередодні випускних іспитів, усе обійшлось без великих інцидентів.

Декільком учням, які спробували списати, заборонили продовжити роботу, крім цього вони не зможуть скласти випускні іспити протягом наступних двох сесій. На думку вчителів, запитання були досить складним, а оцінки середніми. Остаточні результати іспитів будуть оприлюднені 11 липня, після розгляду скарг, поданих в порядку, передбаченому для оскарження рішень конкурсної комісії.

З іншого боку, хоча члени уряду вважають, що справи в освіті йдуть добре, президент Траян Бесеску з цим не згодний. Він попросив Омбудсмена оскаржити в Конституційному суді Термінове розпорядження уряду, яке вносить ряд змін до чинного законодавства в галузі освіти і наукових досліджень. У листі до Віктора Чорбі президент стверджує, що набуття чинності цього нормативно-правового акта матиме сильні негативні наслідки як на середню, так і на вищу освіту Румунії.



Серед них зокрема: можливість проведення спеціальної сесії випускних іспитів, зміни до програми отримання вищої освіти і вчених ступенів, можливість отримання вченого ступеня заочно або регулювання ініціативи створення приватних закладів вищої освіти фізичними особами. Водночас Траян Бесеску вважає, що уряд порушив конституційний порядок прийняття Термінових розпоряджень, а також право на освіту та приватної власності. У звязку з цим він нагадав, що Термінові розпорядження можуть бути прийняті тільки у виняткових випадках і не повинні впливати на статус фундаментальних державних установ, права, свободи і обовязки, закріплені у Конституції.

Майже щодня ми отримуємо електронною поштою інформацію про різні складні курси для обдарованих дітей або тих дітей, чиї батьки сподіваються, що можуть включити їх категорії обдарованих. І це тому, що кілька десятиліть Румунія пишалася надзвичайними результатами одержаними обдарованими дітьми на міжнародних конкурсах. Це був головним аргументом для підтримки румунської системи освіти. Таким чином, невдачі системи в отриманні досягнень у випадку звичайних дітей могли бути не ураховані, а у випадку інтеграції дітей з фізичними та психічними вадами, система освіти є повністю непідготовленою.

Відповідно даним на 2013 рік Генерального управління з питань соціальної допомоги та захисту дитини, з понад 72.700 дітей з окремими вадами в Румунії, приблизно 24.100 ходять до звичайної школи, тобто менше третини. Хоча Румунія прийняла європейське законодавство про захист дітей та осіб з фізичними та психічними вадами та зобовязалася забезпечити всі необхідні пільги цим особам, застосування цього законодавства на практиці триває довго і має окремі недоліки.

Але, на щастя кілька неурядових організацій створили програми для інтеграції та покращення якості навчання дітей з окремими вадами. Одним з таких прикладів є проект “Давайте знову відкрити для себе школу”, який розгортається вже третій рік поспіль. Якою є мета проекту та наскільки був він досягнутий ми дізналися від менеджера проекту Данієли Вішояну: “На даний момент, ми можемо говорити про 1.860 дітей, які брали участь в організованих нами таборах у рамках проекту або в ательє літніх школах та недільних школах. Вони брали участь разом зі своїми батьками. Мета проекту полягає в тому, щоб показати і дітям з особливими потребами, що вони можуть щось зробити за допомогою їхнього розуму та їх рук. Ми дуже задоволені, що до завершення проекту батьки можуть бачити результати.”

І оскільки система освіти повинна допомогти всім дітям і молодим людям, незалежно від їх ситуації інтегруватися та навчатися, в рамках проекту були знайдені й варіанти, за допомогою яких, соціальна інтеграція дітей з фізичними та психічними вадами може бути полегшена. Проект “Давайте знову відкрити для себе школу” залучив й іноземних експертів, які працювали з дітьми та їхніми батьками. Були організовані зустрічі з фахівцями у сфері догляду за дітьми з фізичними та психічними вадами, а накопичена інформація була введена до підручника. Про що йде мова розповідає Данієла Вішояну: “Минулого року ми надрукували підручник з альтернативної освіти, в якому ми говоримо про дітей з особливими потребами, представляємо окремі види роботи або вправи, які можуть бути організовані для цих дітей. Але ці методи можуть бути застосовані в будь-яких шкільних рамках для поліпшення взаємодії між дітьми та педагогами, які працюють з ними або стати основою для батьків у роботі з їхніми дітьми. Підручник також містить інші альтернативні форми навчання, визнаних в Румунії. У підручнику експерти спеціалізованих центрів, як наприклад з Сімерії або Корабії, які працюють з дітьми з найсерйознішими діагнозами, говорять про їхній досвід або переваги альтернативних форм навчання. Йдеться про шість альтернативних форм здобуття освіти в Румунії, визнаних Міністерством освіти, які розгортаються в наших школах. Найвідомішою є програма Step by step, але слід згадати й інші альтернативні форми здобуття освіти як наприклад: Jena, Montessori та Waldorf.”

Підготовка педагогів та спеціалістів у перспективі інтеграції осіб у суспільстві є іншою досягнутою проектом метою. Вже 400 акредитованих фахівців можуть застосовувати засвоєні ними методи роботи з дітьми з особливими потребами. Проект “Давайте знову відкрити для себе школу” планує на майбутнє відкрити сенсорну кімнату, яка буде поставлена у розпорядженні терапевтів та дітей з особливими потребами. Данієла Вішояну: “Якщо все буде добре, ми зможемо відкрити у квітні сенсорну кімнату в Бухаресті. Сенсорна кімната це особливе приміщення для терапії, рекомендованих для дітей з особливими виховними потребами, в якій існує дуже мякі меблі та яка містить звукові структури, що вібрують, а діти з вадами сприймають звук через вібрацію. Кімната має світлові панно, так що можна працювати в тіні або півтіні, для дітей, які мають проблеми із зором. Все це допомагає дитині більше залучатися до терапевтичного процесу.” Будь-яка ініціатива у цьому сенсі покращує інтеграцію дітей з окремими вадами.