Tag: переговори

Рішення Президента США Дональда Трампа перемістити посольство США в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму майже підпалило всю міжнародну спільноту, яка боїться нової ескалації ізраїльсько-палестинського конфлікту, але й можливого його поширення. У Бухаресті переговори та консультації на найвищому рівні про можливе переміщення посольства до Єрусалиму, подібно американському стратегічному партнеру, але всупереч позиції Європейського Союзу – перетворилися ще навіть до того, як почалися, на скандал між палацами, як ніби то не вистачало того, що Румунія вже знаходиться між молотом і ковадлом.

Президент Клаус Йоханніс каже, що останнє рішення належить йому. Проте прем’єр-міністр Віоріка Денчіле нещодавно здійснила офіційний візит до Ізраїлю відразу ж після того, як уряд схвалив меморандум про аналіз переваг переміщення посольства Румунії. І ось так вибухнув скандал! У вівторок Президент Йоханніс закликав прем’єр-міністра Денчіле на переговори, під час яких нагадав їй, що закордонна політика Румунії повинна здійснюватися лише в інтересах країни. На його думку, закордонна політика Румунії повинна здійснюватися тільки на благо країни, а внутрішні розбіжності з питань закордонної політики повинні негайно припинитися, щоб Бухарест залишався надійним партнером у відносинах зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом і НАТО, а також в інших укладених ним стратегічних партнерствах.

Більше того, Президент також попередив, що закордонну політику Румунії повинні відрізняти послідовність і передбачуваність, і що в сфері дипломатії існують певні принципи, від яких румунська влада ніколи не відступала, незалежно від політичної приналежності. Утім, на думку Президента, зміна зваженої та неупередженої позиції, яку займала до цих пір Румунія, викликало б тільки занепокоєння і тривогу. Таким чином, глава держави закликав до лояльної та коректної інституційної співпраці з боку уряду.

У свою чергу, Віоріка Денчіле заявила, що у якості керівника виконавчої влади, головною її відповідальністю є захист інтересів Румунії та виявлення найкращих методів консолідації ролі та іміджу країни на міжнародному плані. Вона запевнила, що процес аналізу та оцінки можливості переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму повинен керуватися принципом, згідно з яким Румунія послідовно виступала за існування двох держав – Ізраїлю та Палестини, які жили б у мирі, безпеці та взаємному визнанні.

Нагадаємо, що Румунія була єдиною державою за Залізною завісою, яка наприкінці 60-х років не дотримувалася наказу Москви розірвати дипломатичні відносини з Ізраїлем, зберігаючи, водночас, прекрасні відносини з Організацією з визволення Палестини Ясіра Арафата. У той час як в Ізраїлі живуть сотні тисяч євреїв, за походженням з Румунії, на Палестинських територіях проживають багато випускників румунських університетів.

Переговорник Великої Британії по Брекзиту Девід Девіс та ЄС Мішель Барньє вчора оголосили, що домовилися про загальні принципи перехідного періоду після Брекзиту в період з березня 2019 року по грудень 2020 року. Ці принципи будуть представляти основу майбутнього партнерства ЄС з Великобританією. Сторони досягли принципової згоди щодо прав приблизно 4,5 мільйонів європейських громадян, які проживають у Великобританії та 1,2 мільйона британців в ЄС. У перехідний період Великобританія зможе вести переговори та підписувати документи з Союзом у галузі торгівлі.

Угода також включає фінансове порозуміння, права громадян та перехідний період, а також тимчасовий компроміс щодо проблеми кордону в Ірландії після Брекзиту. Перехідний період, який вимагає Велика Британія, стане дуже корисним періодом для того, щоб британська адміністрація та бізнес підготувалися, заявив Мішель Барньє. Наприкінці цього тижня текст буде обговорено главами держав та урядів на засіданні Європейської Ради. З іншого боку, координатор Європейського Парламенту щодо Брекзиту Гі Верхофстадт зазначив, що установа взяла до уваги політичну угоду про перехідний період після Брекзит, але залишає за собою право моніторити її.

Європарламент підтвердив, що, відповідно до процедур, він той, хто буде вирішувати, якщо обговорена остаточна угода про вихід є прийнятною чи ні. У свою чергу, уряд у Лондоні каже, що угода про перехідний період з Союзом забезпечить більшу впевненість компаніям та громадянам. Повідомлення про загальні принципи протягом перехідного періоду після брекзит було зроблено після того, як, тільки на один день раніше, британський парламентський Комітет, який спостерігає за переговорами по брекзит оцінив в доповіді, що вихід з ЄС може бути запізнено з огляду на слабкий прогрес у переговорах між Лондоном та Брюсселем.

Великобританія вийде з ЄС 29 березня 2019 року, через два роки після початку виходу відповідно до статті 50 Лісабонського договору, і майже три роки після голосування на користь брекзиту на референдумі в червні 2016 року, Переговори повинні завершитись до жовтня 2018 року, щоб дозволити ратифікувати угоду Європейським та Лондонським Парламентами.

Осіння Європейська рада, яка минулого тижня об’єднала лідерів ЄС у Брюсселі, не завершилась достатнім прогресом, щоб розблокувати черговий етап переговорів про вихід Великої Британії з ЄС, а саме майбутнє торговельних відносин з Лондоном. Труднощі пов’язані, головним чином, з сумою, яку Лондон повинен буде виплатити після виходу зі спільнотного блоку. Чутки про «блокаж» у переговорах щодо умов Brexit перебільшені, заявив в кінці саміту президент Європейської ради Дональд Туск.

27 лідерів погодились розпочати внутрішні підготовки, щоб розпочати другий етап переговорів з Лондоном, тобто переговори про майбутні відносини між ЄС та Великою Британією після офіційної дати Brexit, 29 березня 2019 р., зокрема, торговельну угоду та, можливо, перехідний період. Але вони відклали на грудневий саміт рішення уповноважити європейського головного переговорника Мішеля Барньє, розпочати переговори про другий етап, стверджуючи, що не було досягнуто достатнього прогресу в трьох пріоритетних досьє для європейців, відповідно, кошти, Брекзиту, права спільнотних громадян у Великобританії та прикордонна ситуація між Республікою Ірландія та Британською Північною Ірландією.

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей наполягає, у свою чергу, що ці три досьє та майбутні відносини між Лондоном та ЄС мають бути обговорені паралельно. Представник Румунії на Брюссельському саміті президент Клаус Йоганніс підсумував ситуацію під час прес-конференції: Переговори були інтенсивними, прогрес був досягнутий, але недостатній. Отже, сьогодні ми констатували, що не досягнуто достатнього прогресу для переходу до наступного етапу у відносинах з Великобританією, але це не повинно створювати особливого песимізму. Унаслідок переговорів, деякі позиції наблизились, але недостатньо, щоб рухатися далі. Ми продовжуватимемо вести переговори, і ми намагатимемося досягнути бажаної ситуації, щоб продовжити переговори на наступній раді, у грудні.

Європейські лідери також торкнулись проблеми міграції. Президент Румунії заявив, що по всіх маршрутах було досягнуто хороших результатів у сенсі зменшення цього явища. Однак, на його думку, це питання буде на європейському порядку денному майже постійно.

13 вересня 2017 року у Києві відбулося VI-е
засідання змішаної Міжурядової
румунсько-української комісії
з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.

До складу румунської делегації, яку
очолив державний секретар МЗС Александру Віктор Мікула, увійшли представники
Міністерства закордонних справ, Міністерства з питань закордонних румунів,
Міністерства національної освіти, Міністерства культури та національної ідентичності,
Департаменту міжетнічних відносин, Державного секретаріату з питань культів та
Союзу Українців Румунії.

Особливу увагу
було приділено проекту Закону України «Про освіту», прийнятого Верховною Радою
5 вересня 2017 року. Румунська делегація висловила глибокий жаль з приводу
того, що прийняття нового закону про освіту і, зокрема, ст. 7, яка стосується мови навчання, було
зроблено без консультації з представниками організацій румунської меншини в
Україні.

Румунська сторона
закликала українську владу запитати думку Європейської комісії за демократію
через право (Венеціанської комісії) і Верховного комісара ОБСЄ у справах
національних меншин, перш ніж направити новий закон на підпис Президенту
України. Так само була озвучена готовність румунської сторони до пошуку, в
співпраці з компетентними органами України, рішень щодо забезпечення права на
освіту румунською мовою для осіб, які належать румунської меншини в Україні.

З нагоди відновлення роботи члени Комісії узгодили і підписала спільну Декларацію про закриття засідань проведених у 2002 та 2006 роках і погодження включення до порядку денного засідання 2017 року всіх питань, що становлять взаємний інтерес для обох Сторін, починаючи з 1997 року. Засідання 2017 року завершилося підписанням протоколу, що фіксує як спільні висновки, так і розбіжності думок обох сторін.

Під час переговорів у Києві та напередодні засідання Змішаної комісії мандат румунської делегації був спрямований на утвердження добросовісного застосування відповідних міжнародних норм та стандартів у сфері захисту прав осіб, які належать до національних меншин, з метою забезпечення етнічної, культурної та мовної та релігійної самобутності румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії.

Румунія хоче, щоб переговори щодо Брекзиту проводились швидко і прояснили всі питання, які стосуються румунів, що живуть і працюють у Великобританії. Від імені Бухареста, президент Клаус Йоганніс сказав, що європейські лідери очікують, щоб Лондон дотримувався взятих на себе зобов’язань.

Дуже важливо, щоб весь цей процес поставив на перший план людей, – сказав глава держави Клаус Йоганніс: «Для нас дуже важливо, щоб ці переговори проводились серйозно і швидко, тобто були обговорені і прояснені всі аспекти, а не тільки місце проживання, місце роботи, право на працю. Слід вияснити наприклад, питання пенсії, тому що мільйони людей по всій Європі покладалися на те, що вони можуть жити і знайти роботу в будь-якому місці Союзу. Це питання треба поважати.

Я можу дати румунам гарантії, які надає ЄС, і їх багато. Ми маємо намір вести переговори у такий спосіб, щоб громадяни, в тому числі румуни, користувались всіма правами. Ми також готові вести переговори, щоб громадяни Великобританії користувались правами в державах-членах, сказав Йоганніс. Він додав, що принципи, при яких будуть проводитись переговори по Брекзиту, прийняті одноголосно, європейськими лідерами, спрямовані саме на забезпечення прав цих людей. Інше питання, яке обговорюватиметься стосується, зазначили коментатори, фінансового питання, і президент Йоганніс каже, що держави-члени очікують, щоб Великобританія виконала свої зобов’язання перед початком Брекзиту.

З Лондону, речі сприймаються трохи по різному. Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей, сказала, що вона з оптимізмом дивиться на вирішення питання про статус європейських громадян у Великобританії і британських громадян в Союзі, але відкинула заклики Брюсселя, щоб Лондон вирішив фінансові зобов’язання перед розпочаттям переговорів про Брекзит. Гостра криза, як інституційна, так і іміджева, яку викликав Брекзит ЄС не скорочується.

Проєвропеєць, на відміну від лідера ультраправих Марін Ле Пен, кандидат центрист у президенти Франції Еммануель Макрон, попередив, що Європейський Союз повинен реформуватись, щоб уникнути виходу Парижа з ЄС. Під час цих виборів я послідовно відстоював ідею і європейські політики, оскільки вони надзвичайно важливі для французького народу і місця нашої країни в глобалізованому світі, а дисфункція ЄС більше не може залишатися сталою – зазначив віртуальний переможець президентських виборів.

Закон про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки буде прийнятий до 1 липня, а підвищення заробітної плати буде здійснюватися поступово до 2021 року – оголосила міністр праці Лія Ольгуца Васілеску після переговорів з профспілками охорони здоров’я. Вона зазначила, що перші підвищення будуть втіленні з 1 січня наступного року, як це передбачено в урядовій програмі Кабінету, що складається з СДП та АЛД.

Вона уточнила, що задоволена тим, як пройшли переговори і підкреслила, що гроші на підвищення заробітної плати, близько 7 млрд євро, наявні в бюджеті. Лія Ольгуца Васілеску: Поступово збільшилась мінімальна заробітна плата, і є такі випадки, що люди з середньою освітою і початківці отримують ту саму платню, як ті хто мають певний стаж і вищу освіту.

У свою чергу, члени профспілки охорони здоров’я стверджують, що Закон про оплату праці на основі єдиної тарифної сітки є непоганим, і суми, передбачені для збільшення заробітної плати задовольняють їх. Збільшення, що матимуть місце в наступному році для більшості медичних працівників сягатимуть 60%. Раніше, на цьому тижні, були проведені переговори в Бухаресті між міністрами праці, внутрішніх справ і фінансів, а також представниками установ громадського порядку щодо Закону про оплату праці бюджетників. Профспілкові лідери правоохоронців не задоволені підсумками переговорів і погрожують протестами.

Вони кажуть, що є більш ніж 80000 співробітників МВС, що не отримують мінімальну заробітну плату 1,450 леїв (близько 320 євро). Вони незадоволені тим, що їх надбавки розраховуються відповідно до основної заробітної плати в 2009 році, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати. Міністр праці заявила, що уряд прийме рішення після відповідного аналізу в Міністерстві фінансів про бюджетні наслідки для задоволення вимог співробітників поліції. Такого роду виправлення є останніми – пояснила вона, – адже Закон видалить можливі існуючі нерівності.

Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну повідомив на Радіо Румунія, що закон, винесений на громадське обговорення, має на меті краще обґрунтування розмірів тарифних ставок і відповідальності державних службовців. Лія Ольгуца Васілеску недавно сказала, що в 2020 році заробітна плата до 4000 леїв (близько 890 євро) подвоїться, в той час як вищі цього порогу збільшаться на 45%. Аналогічні переговори пройдуть в четвер, коли міністерство планує обговорити закон з представниками освіти, а в п’ятницю з співробітниками культурної сфери.

17 лютого 2017 р.
Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану у рамках участі в Мюнхенській конференції
провів зустріч з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.

Про це повідомляє прес-служба румунського зовнішньополітичного відомства. З
цієї нагоди міністри обговорили цілий ряд питань співпраці між Румунією та
Україною, зокрема, проведення
у 2017 році засідання Румунсько-Української Спільної Президентської Комісії, а також зосередились на поточних
подіях у регіоні .

Теодор Мелешкану
запевнив, що Румунія підтримуватиме Україну та її зусилля у будь-якому
міжнародному форматі, який сприятиме відновленню територіальної цілісності
України.

Павло Клімкін
привітав румунського колегу з призначенням на посаду та подякував за послідовну
підтримку України офіційним Бухарестом у протистоянні російській агресії.

Мінімальна заробітна плата в наступному році та Закон про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки були обговорені в понеділок в Бухаресті, представниками профспілок, роботодавців і уряду, в рамках Національної тристоронньої ради. Зустріч завершилася без прийняття рішення і переговори в цьому форматі продовжаться відразу ж після парламентських виборів від 11 грудня. У ході переговорів, профспілки запропонували підвищити мінімальну заробітну плату на 200 леїв (44 євро), з початку наступного року, в той час як уряд представив аналіз із декількома сценаріями з-поміж яких збільшення на сто леїв (22 євро).

Президент профспілкової конфедерації Картель Альфа Богдан Госсу уточнив після завершення засідання Національної тристоронньої ради: Профспілки в основному піднімали питання збільшення на 200 леїв, тобто з 1250 леїв (277 євро), з 1 січня, щоб мінімальна заробітна плата становила 1,450 леїв (322 євро). Ми домовились, щоб відразу після виборів знову зустрілись. Ймовірно, 14 грудня, коли відбудеться засідання уряду буде прийняте урядове рішення про мінімальну заробітну плату в 2017 році.

Починаючи з наступного року, мінімальна заробітна плата буде визначатися за допомогою механізму розрахунку над яким в даний час працює група незалежних експертів, що призначені соціальними партнерами. Це дослідження показує скільки людей в Румунії отримують мінімальну зарплату, і висуває на перший план їх схильності до ризику бідності. Дослідження також пропонує кілька сценаріїв для підвищення мінімальної заробітної плати і вплив на економічне середовище застосування кожної програми. Міністр праці Драгош Пислару сказав, що для встановлення мінімальної заробітної плати буде необхідно зробити кілька кроків, в тому числі врахування пропозицій, зроблених конфедераціями профспілок і роботодавців.

Що стосується Єдиної тарифної сітки оплати праці працівників державного сектору, він сказав, що для вирішення всіх несправедливостей, пов’язаних з доходом у цій сфері необхідно виділити 19,5 млрд леїв (4,3 млрд євро) до 2022 року. Згідно прес-релізу уряду, в 2017 році середнє зростання заробітної плати за рахунок державних коштів складе 37,3%, в поєднанні з прогнозованим економічним зростанням, а співвідношення між мінімальною і максимальною заробітною платою скоротиться до 1/13. Найбільша зарплата буде президента, а зарплата прем’єр-міністра буде скорочена на 300 леїв з 15 825 леїв (3516 євро), скільки отримував на початку року. Також будуть надані надбавки для певних професій (30%), лікарів і комп’ютерних фахівців, оскільки набір персоналу важкий. Законопроект буде представлений соціальним партнерам в перспективі консультацій, які будуть проведені в Міністерстві праці.

У перші дні червня, після дворічної паузи, у
Берліні були відновлені переговори щодо Придністровського врегулювання у
форматі «5+2», в якому Молдова та невизнана Придністровська молдовська
республіка є сторонами, Росія, Україна та ОБСЄ
виступають посередниками, а ЄС та США є спостерігачами. Останній раунд переговорів
між Кишиневом і Тирасполем відбувся рівно два роки тому, а зараз діалог був
відновлений з ініціативи та під егідою
Німеччини, яка головує в ОБСЄ.

Відомий румунський аналітик і директор Чорноморського університетського
фонду Румунії Дан Дунгачу стверджує, однак, що відновлення цих перемовин в
нинішньому регіональному контексті є великою помилкою. В ефірі національного
телебачення він пояснив свою позицію тим, що Молдова сьогодні перебуває в
слабкій позиції у переговорах, Росія всіляко намагається скористатися
контекстом, Сполучені Штати недостатньо уважні до регіону, а Німеччина хоче
«успішно» завершити своє головування в ОБСЄ. Аналітик переконаний, що будь-які
переговори, навіть з технічних питань є вигідними придністровський стороні,
тобто Росії.

Дан Дунгачу: «Перше, що слід прокоментувати це – наскільки доречним є
відновлення переговорів у форматі «5+2» в нинішньому дуже складному
регіональному контексті, в якому паралельно йдуть перемовини про статус Донбасу.
Ця синхронність, на мій погляд, є дуже тривожною. Чому? Тому що, якщо реально
подивитися на речі, то можна буде помітити, що будь-яке рішення
придністровського конфлікту, очевидно буде застосоване на Донбасі, і навпаки.»

Румунський оглядач переконаний, що так пояснюється наполегливість Росії
щодо відновлення переговорів у форматі «5+2». На його думку, будь-яка поступка
Кишинева вплине на Київ і навпаки, тому що Росія шукає слабку ланку, яка б
погодилася на так звану «широку автономію», фактично федералізацію на Донбасі
чи в Придністров’ї. Дан Дунгачу каже, що Київ знаходиться в гіршому становищі у
переговорах через зовнішній тиск щодо дотримання Мінських угод, зокрема
проведення виборів на окупованих територіях і надання особливого статусу
Донбасу.

Дан Дунгачу: «Але найголовнішим аспектом є те, що той, хто поступиться
першим створить прецедент для іншої сторони. Стратегічна помилка, яку
допускають обидві держави полягає в тому, що вони не узгоджують спільну
позицію. Якщо Молдова поступиться у цих переговорах, то вставить ніж у спину
України. Тому що, повторюю, ця модель буде застосована в Україні. Молдова в
даний момент намагається рухатися як риба, вислизнути з рук, але це ризикована
гра. І замість того, аби Україна і Молдова стали партнерами, в тому числі у цих
переговорах, складається таке враження, що обидві сторони діють, практично, одна
проти іншої.»

Аналітик вважає, що Україна і Молдова мають перейти від оборони у наступ,
не дозволяти Росії вигравати в ході переговорів і в політичному плані, після її
перемоги у військовому і це, на його думку, може бути зроблено шляхом оголошення
Донбасу і Придністров’я окупованими Росією територіями.

Дан Дунгачу: «Кишинів і Київ мають разом чітко заявити, що ці території не
можуть бути предметом переговорів з Росією. Повинні сказати Москві, що якщо
вона сподівається на те, що Кишинів і Київ, за підтримки європейців, будуть
фінансово підтримувати ці території, а вона в цей час зберігатиме стратегічний
контроль над ним, то помиляється. Уявіть собі, що сьогодні або завтра Київ і
Кишинів скажуть, що припиняють будь-які переговори з Росією і, якщо вона хоче
контролювати ці території, оголосять іх тимчасово окупованими. Не відданими, не
визнаними, а окупованими, якими Молдова або Україна не мають можливість
управляти. Це було б стратегічним ходом України і Молдови, рішучим наступом
проти Російської Федерації.»

Жоден західний партнер – Німеччина, Франція чи США, не матиме, що робити, коли буде поставлений перед таким фактом, – каже Дан Дунгачу,
який вважає, що саме тому Москва
наполягає на окремих переговорах в сподіванні, що ці дві країни не об’єднаються
проти Російської Федерації. У висновок, – сказав Дан Дунгачу, зараз Київ і
Кишинів мають налагодити ефективне партнерство в питанні заморожених конфліктів
у цих двох країнах і, за підтримки західних партнерів, перекласти
відповідальність на Росію, а вони в цей час мусять проводити реформи, конче
необхідні для наближення до євроатлантичного простору.

Зібравшись в Брюсселі вперше за останні 40 років без представника Лондона, європейські лідери повідомили про червоні лінії, які не перетинатимуть у переговорах про вихід з Європейського Союзу Великобританії. До речі, ’27’ не починатимуть жодних дискусій, доки Лондон не запустить дію 50-ої статті Лісабонського договору, що описує процедуру виходу з Союзу. Розлучення буде болісне, будуть жорсткі умови щодо доступу британців до єдиного ринку. Відомо, що в даний час велика кількість європейців, в тому числі румунів, живуть і працюють у Великобританії, вносячи свій вклад у добробут цієї країни.

Але, Лондон повідомили, що без дотримання, між іншим, вільного пересування робочої сили, не може думати про єдиний ринок. Крім того, в Брюсселі, президент Румунії Клаус Йоганніс сказав, що Бухарест вестиме переговори з Британією в інтересах своїх громадян: Союз 27 держав-членів повинен стати ще сильнішим від цього випробування. Я сказав, що нам потрібний більш прагматичний підхід, який б розрядив обстановку і дозволив нам йти вперед. Великобританія поважатиме у цей період вільне пересування громадян і права європейських робітників. Про це мені підтвердив безпосередньо прем’єр-міністр Девід Кемероном. Таким чином, я запевняю румунську громаду, яка живе і працює у Великобританії, що пріоритетом Румунії у переговорах буде захист їхніх інтересів».

Вихід Британії з Європейського Союзу значно скоротить і спільнотний бюджет. Колишній міністр фінансів Іоана Петреску уточнила, що внесок Великобританії, лише в минулому році склав вісім мільярдів євро. Після затвердження Brexit, Румунія може отримати менше грошей. Іоана Петреску сказала також, що можливо це призведе до скорочення інвестицій: ‘Брикзет приносить більше невизначеності, нестабільності і реальну можливість того, щоб інші країни вийшли з ЄС. Коли країна є частиною союзу, який має такі проблеми, де існує така криза, доки ми знову не побачимо стабільність і передбачуваність Європейського союзу, я думаю, що інвестори будуть двічі думати, чи варто інвестувати в країні Європейського Союзу.

Які зміни принесе Brexit на міжнародному рівні, і як вони вплинуть на інтереси Європи і Румунії? Тільки час покаже. Справа в тому, що, з одного боку, не можна стерти ганчіркою більше 40 років британського членства в Європейському Союзі. З іншого боку, Союз повинен перебудуватись, щоб привести до відновлення довіри до європейського проекту, якого націоналісти і євроскептики поставили, більше, ніж будь-коли, підбадьорені британським голосуванням, під знак запитання.