Tag: посуха

Екстремальні погодні явища стають все частішими та
інтенсивнішими, їх вплив на соціально-економічну діяльність будучи величезним. Наслідки
сприймаються кожною людиною окремо і підтверджуються фахівцями, які попереджають, що глобальне потепління
змусить нас все більше змінювати спосіб життя. Їх думки підтверджуються
наявними даними, які свідчать про
те що,на світовому рівні, 2019 був другим найтеплішим роком за
останні 140 років. Для Румунії це був найтеплішим роком з 1900 року, у той час як останнє десятиліття було
найгарячішим в історії метеорологічних вимірювань.
Останні звіти та дослідження, проведені у всьому світі, в тому числі Румунською
академією, показують, що людство ризикує бути спустошеним наслідками
глобального потепління значно швидше, ніж очікувалося.

Згідно з деякими сценаріями, до 2050 року глобальна
температура може досягти рівня, який генерував би 20 днів із смертельною температурою на рік. Що це означатиме?
Пояснює генеральний секретар Румунської академії Іон Думітраш: «20
днів смертельної спеки на рік спричиняють крах багатьох екосистем. Понад
мільярд людей необхідно буде перемістити. Світовий темп підвищення температури був
набагато швидшим у період 1880-2000 рр. Середня глобальна температура піднялася
більш ніж на один градус Цельсія, і до 2100 року вона може зрости на понад 4
градуси Цельсія. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері перевищила поріг у
400 частин на мільйон, за умов, коли за останні чотириста тисяч років вона не
перевищила 300 частин на мільйон. Глобальне потепління зараз у 10 разів швидше
порівняно з останнім потеплінням».

Поточне глобальне потепління відрізняється від попередніх
тим, що воно є першим поселеним в результаті діяльності людини. Двоокис
вуглецю, що виділяється теплостанціями та транспортними засобами, метан, за
походженням із фермерських господарств, інтенсивне хімічне удобрення
сільськогосподарських культур або масове вирубування лісів – це фактори, які мають
величезний вплив. Фахівці одноголосно погоджуються, що глобальне потепління не
може бути припинено, оскільки є природні причини, які викликають це, але, стверджують
вони, його можна уповільнити. Статистика свідчить, що людська діяльність
виробляє 35 мільярдів тонн вуглекислого газу щорічно. Директор Інституту
географії Румунської академії Дан Белтяну уточнює: «Цей парниковий ефект
вуглекислого газу інтенсивно зростає протягом останніх 40 років. Цей період ще
називають Великим прискоренням».

Наслідки глобального потепління вже відчуваються на всіх планах
– від природи до глобальної та геополітичної економіки. У Румунії найбільш важливі
наслідки пов’язані з метеорологічними явищами. Епізоди з тепловими
хвилями стають все більш стійкими, а посушливі періоди чергуються з короткими
інтервалами, коли сильні опади породжують повені на регіональному та місцевому
рівнях. Ці дані показують реальність, якою важко ігнорувати, і тому нам
потрібно невідкладно впроваджувати ефективні та стійкі заходи з точки зору
використання водних та ґрунтових ресурсів, – стверджують представники влади.
Тому що, наприклад, підвищена температура викликає посуху, посуха зменшує
сільськогосподарське виробництво, а це підвищує ціни та ризик продовольчої
кризи. За словами метеорологів, Румунія буде однією з європейських країн, яка найбільше
страждатиме від посухи, що погіршилася протягом останніх 20 років. Директор
Національного метеорологічного управління Елена Матеєску: «19 найгарячіших років було зареєстровано з
2000 року і до тепер. 2019 рік був теплішим на майже 0,5 градусів Цельсія.
Дефіцит опадів призвів до того, що в основних сільськогосподарських районах
країни було зафіксовано явище сильної та надмірної педологічної посухи. З 1 по 26
січня поточного року впало лише 3 літри дощу
на квадратний метр, порівняно з кліматологічною нормою у 33,6 літра на
квадратний метр».

Боротьба за уповільнення глобального потепління означає глобальні
та національні програми зі скорочення викидів у атмосферу, інвестиції в зелену
енергію, лісонасадження чи переробку відходів, а також рішення, які приймає
кожен з нас, наприклад, зниження власного споживання енергії. Заходи щодо
пом’якшення наслідків зміни клімату на навколишнє середовище та суспільство
включають також створення Європейського центру агрометеорології для
Європейського регіону №VI – першого такого світового пілотного проєкту, який
діятиме в Румунії. Рішення було прийнято минулого літа в Женеві на Всесвітньому
метеорологічному конгресі. Окрім створення спеціалізованого агрометеорологічного
бюлетеня на європейському рівні, Центр також готуватиме майбутніх фахівців на
європейському рівні, які розгортатимуть діяльність в рамках метеорологічних
служб на континенті, пояснила генеральний директор Національного метеорологічного
управління.

Румунія може витратити 80
мільйонів євро на підтримку фермерів, постраждалих від кризи COVID-19, після
того як європейські установи прийняли прохання нашої
країни використати з цією метою невикористані кошти з Європейського сільськогосподарського фонду розвитку
сільського господарства – оголосив міністр сільського господарства Адріан Орос.
Максимальна сума підтримки не перевищить 5000 євро для фермера та 50 000 євро для
переробників. Ця нова допомога доповнює кошти, що
виділяються фермерам, постраждалим від посухи, які будуть виплачуватися з
державного бюджету.

Уряд готує кредитний та гарантійний фонд, а також варіанти підтримки оплати сезонних робітників, щоб
допомогти виробникам, – заявив також міністр сільського господарства на Радіо
Румунія. За його словами, в цьому році постраждало понад мільйон гектарів
сільськогосподарських угідь від засухи, райони з найбільшими проблемами -
південний та північний схід. Однак міністр запевненяє, що для забезпечення
необхідного внутрішнього харчування достатньо резервів.

Щодо розвитку цін на основні
продукти хачування Адріан Орос сказав: Я у даний час не можу зробити
оцінку. Наприклад, тепер ціни на багато товарів низькі, оскільки є дуже великі
запаси. Ми не знаємо, якою буде еволюція, ми не знаємо, скільки збиремо восени, наскільки ця криза буде тривалою і
наскільки ця криза вплине на економічні показники фермерів та продовольчу галузь.
Поки що через кризу постраждали лише
декілька сфер. Якщо ми відновимося швидко, максимум через місяць споживання
почне трохи збільшуватися, і відносини між
споживачами-виробниками-переробниками та торговцями відновляться, ми можемо не понести
дуже великі втрати».

Орос зазначив, що в найгірших сценаріях, пов’язаних з наслідками цієї
посухи, внутрішнє споживання зернових буде покрито врожаєм зібраним цієї осені.
Чиновник додав, що не виключається припинення продажу за кордон основних продовольчих товарів, якщо це необхідно. Адріан Орос: Ми
маємо впевненість, що запаси зерна є достатніми до нового врожаю, і тоді ми
будемо робити так, щоб у державному резерві та на складах румунських економічних агентів було достатньо зерна для
щоденного споживання румунських громадян, І якщо буде необхідно ми можемо
зупинити експорт деяких товарів».

За даними Міністерства охорони навколишнього середовища в Бухаресті,
квітень 2020 року був найсухішим в історії, перевищивши рекорд, встановлений у
2007 році.

У Румунії у 2015 році була розпочата програма реабілітації старої зрошувальної системи -
амбітна п’ятирічна програма, яка спрямована на зрошування території близько двох мільйонів
гектарів до 2020 року.
Насправді лише близько 850.000
гектарів в даний час зрошуються, програма будучи продовжена протягом наступних кількох
років. Тобто, лише 10% сільськогосподарських площ можуть бути зрошені. Навіть за цих умов фермери подали заявки лише
на близько 100.000
гектарів, ствердив міністр
сільсьгогосподарства Адріан Орос.

Ситуація є драматичною,
оскільки, хоча визнана своїми родючими землями, які мають цінні властивості,
сільське господарство Румунії далі залежить багато від опадів. Протягом останніх місяців
у Румунії зовсім не падав дощ, минулої
зими не було багато снігу, а наслідки все більш очевидні. Централізовані дані
показують, що у квітні кількість опадів ледь сягала 7 літрів на квадратний
метр, порівняно з середньорічним рівнем 53 літри. Іншими словами, в
Румунії засуха.

За
словами міністра Адріана Ороса ця
засуха історична та характеризує її як сильною та екстремальною, безпрецедентною в останні роки. Найгірша ситуація спостерігається в Добруджі, Берегані та Молдові,
тобто на південному сході, на півдні та сході країни. Ніколає Морару мер села,
що розташоване на східній частині країни описує нинішню ситуацію: Є фермери у складних ситуаціях, які мають 400-500 га та які зазнали значних збитків. Вони ризикують збанкрутувати. Вони гарантували придбані земельні ділянки своїми помешканнями, власним
майном. Це катастрофічна ситуація в нашому регіоні.

За даними Міністерства сільського господарства, три мільйони гектарів
сільськогосподарських культур, посіяних восени, вже скомпрометовані – ріпак,
ячмінь, пшениця та жито найбільше постраждали. Багато фермерів уже говорять, що
восени хліб буде дорожчим, але влада вважає, що ще рано для таких тверджень.

В інтерв’ю приватному телеканалу міністр сільського господарства Адріан Орос
пояснив, що навіть якщо виробництво скоротиться вдвічі, внутрішнє споживання
буде забезпечене: Ще занадто
рано. Має велике значення що відбувається й в Європі та в усьому світі. У добрі
роки, коли падав дощ, виробництво пшениці в Румунії становило від 7,8 до навіть
9 мільйонів тонн, а ми споживаємо приблизно два з половиною мільйони, тонн
максимум три мільйони. Для кукурудзи також було близько 14-15 мільйонів тонн, а
максимальне споживання в Румунії є сім мільйонів тонн. Отже, якби виробництво
було вдвічі менше, потреби в Румунії були б забезпечені.

Деякі добрі новини надходять від метеорологів, які прогнозують, що по всій
країні буде падати дощ у п’ятницю. Однак, кількість опадів буде не дуже великою,
в середньому 10 літрів на квадратний метр.

Румунія потерпає від посухи

Тривала посуха в Румунії вже завдала шкоди 350 тис гектарів сільськогосподарських угідь. Влада зазначає, однак, що точна загальна
площа постраждалих сільгоспугідь буде відома лише наприкінці року, оскільки з
регіонів постійно поступає нова
інформація з цього питання. Міністр сільського господарства Акім
Ірімеску заявив, що зараз розглядається можливість
надання компенсацій фермерам, які накопичили борги, щоб заплатити за
електроенергію і воду для зрошення. Префектури встановлюють на місці ступінь пошкодження і повідомляють
Міністерство сільського господарства. Ми збираємо всі дані на національному
рівні і в кінці року буде відома загальна площа і встановлена сума
відшкодувань, в залежності від ступеню збитків, який повинен бути не менше 30%,
щоб отримати компенсацію, котра надаватиметься тільки тим фермерами, які не
мають зрошувальної системи. З іншого боку, вчора фермери провели акцію
протесту перед урядом, незадоволені затримками у виплаті сільськогосподарських
субсидій. Декілька з них оголосили голодування доти, доки не будуть здійснені
всі платежі. Вони відмовилися від будь-яких переговорів з міністром сільського
господарства, якому дорікають у невиконанні обіцянок.

Бухарест спростував інформацію про ядерну зброю США

Румунська влада категорично заперечила
твердження про те, що через погіршення стосунків між Вашингтоном і Анкарою США
розпочали переправляти в Румунію свою ядерну зброю, розміщену дотепер в
Туреччині. Цю інформацію поширила в четвер електронна публікація Eurаctiv,
стверджуючи, що понад 20 ядерних боєголовок мають бути перевезені з турецької
авіабази Інджірлік на військову базу Девеселу в Румунії. Міністр оборони Міхня
Моток назвав цю інформацію чистою спекуляцією. Він зазначив, що не було ніяких
дискусій, ні на політичному, ні на спеціалізованому рівнях з цього
питання. Румунський депутат в
Європарламенті, колишній міністр оборони Йоан Мірча Пашку підкреслив, що на території Румунії
не можуть бути розміщені на постійній основі ні ядерна зброя, ні збройні сили
країн НАТО, оскільки це чітко передбачено в угоді, яку Бухарест підписав
напередодні входження до Північноатлантичного альянсу. В інтерв’ю нашій радіостанції він пояснив, що перекидання ядерних боєголовок з Туреччини на базу
Девеселу є технічно неможливим, оскільки Румунія не посідає спеціально
обладнаних аеропортів, з яких могли б злітати літаки з ядерною зброєю на борту.

У Румунії порушено кримінальну справу проти
британських журналістів

Прокурори Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
тероризмом ГПР порушили кримінальне провадження проти трьох членів знімальної
групи британського телеканалу Sky News, яка зняла репортаж про нібито незаконну
торгівлю зброєю в Румунії. Їм пред’явлено звинувачення в поширенні завідомо
неправдивої інформації. Фейковий сюжет британських журналістів може негативно
вплинути на національну безпеку румунської держави – зазначається в
мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Бухареста про вжиття
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо двох громадян Румунії,
які в репортажі видали себе за торговців зброєю та посередника, який познайомив
їх з британськими журналістами. Щонайменше 30 діб мають відсидіти вони за
ґратами за звинуваченням у створенні організованого злочинного угрупування, порушенні
правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної зброї і боєприпасів та
наданні завідомо неправдивої інформації, цим самим створюючи загрозу
національній безпеці Румунії. У ході
слідства було встановлено, що так зване журналістське розслідування не мало в
основі реальних фактів та обставин, а було вигадане репортерами, які поширили
неправдиву інформацію. З іншого боку обвинувачені у справі громадяни Румунії
сказали, що вони думали, що беруть участь у зйомках фільму, при показі якого
буде зазначено, що всі персонажі та події у ньому – вигадані.

Уряд планує внести зміни до закону про голосування поштою

Уряд Румунії оголосив, що після парламентських канікул внесе низку змін
і поправок до закону про поштове голосування, щоб дати можливість якомога
більшій кількості закордонних румунів проголосувати на майбутніх парламентських
виборах. Підхід виправданий тим, що за чотири місяці від початку процесу
реєстрації в Реєстрі виборців менш ніж 6000 румунів, які мешкають в інших
країнах, висловили намір голосувати на виборах, які пройдуть наприкінці року.
Із них 4700 осіб обрали варіант поштового голосування.

Від Румунії на «Оскар» висунуто фільм «Сьєрра-Невада»

Художній фільм «Сьєрра-Невада» режисера
Крісті Пую був номінований Румунією на премію «Оскар» в розділі «Кращий фільм іноземною мовою», оголосив
Національний центр кінематографії. Четверта художня кінострічка режисера Крісті
Пую «Сьєрра-Невада» увійшла до офіційної програми Каннського кінофестивалю в
цьому році та інших
подібних заходів в Європі, США та Канаді.

Румунські футбольні клуби в єврокубках

Минулорічний переможець румунського чемпіонату з футболу
Астра «Джурджу» у четвер прийняв англійську команду «Вест Хем Юнайтед» в
боротьбі за путівку в груповий етап Ліги Європи. Матч завершився нічиєю – 1:1.
Другий призер чемпіонату Румунії з футболу ФК Стяуа «Бухарест» у вівторок вдома
програв з рахунком 0:5 англійському Манчестер Сіті, втративши фактично шанси на
вихід у груповий раунд Ліги чемпіонів. Водночас Стяуа забезпечила собі путівку
до групового турніру Ліги Європи. Три інших румунських клуби CSMS «Ясси», Віїторул
«Констанца» і Пандурій «Тиргу Жіу» вилетіли з розіграшу європейських кубків.

Посуха, що опанувала вже більше ніж два місяці майже всю територію Румунії, викликає серйозних проблем у фермерів. Спека та відсутність опадів призвели до вкрай низького рівня запасів води в ґрунті, а це матиме серйозних наслідків для основних сільськогосподарських культур. Найбільш страждають від посухи посіви кукурудзи, однак не менше шкоди було завдано й іншим культурам, таким як соя, пшениця, ріпак, соняшник та овочі. Система зрошення знищена на приблизно 90%, так що на даний момент Румунія має тільки 300.000 гектарів зрошуваних земельних угідь, у порівнянні з 3.300.000 га скільки було в 1989 році.

Крім того, тисячі господарств залишилися без питної води у криницях. Отже, румунські фермери оцінюють, що збитки перевищать 2 млрд євро, сума, яка може збільшитися, якщо температура повітря залишиться високою і не буде опадів. Безпосереднім наслідком буде підвищення цін на фрукти, овочі і зернові – попереджають вони. Посуха зачепила й транспорт суден на Дунаї. Рівень води значно впав і тому транспорт на Дунаї був обмежений. У придунайському місті Галац рівень води у річці опустився до близько одного метра, у порівнянні з 3,5 метрів, скільки становив він зазвичай у цю пору року, а піщані острови, що з’явилася посеред ріки, збільшують ризик нещасних випадків.

Морські перевізники зобов’язані знизити швидкість пересування, особливо у критичних точках. Так само, через звуження шляху навігації на деяких ділянках Дунаю, судна змушені чекати в черзі, щоб перетнути зону. Найбільше проблем зареєстровані у ділянці Зімніча-Белене, що знаходиться під управлінням болгарських властей. Директор Управління портів морського Дунаю Галаць Маріус Луїджі Джубрей коротко пояснив якою є ситуація судноплавства на Дунаї: Судна, що перевозять товари з Констанци в Сербію, Австрію чи навіть Румунію, страждають від різкого падіння рівня води Дунаю.

Крім того, великі судна переставляють частину вантажу на менші судна, щоб перетнути ці ділянки де рівень води Дунаю є низьким. З тієї ж причини, проблеми були зареєстровані також в південній Німеччині, де судноплавство на Дунаї було заблоковано, у середу, після того, як румунський суховантаж сів на мілину. До речі, дуже багато суден застрягли протягом усього Дунаю, це будучи найбільш важливим транспортним маршрутом для нафти і зерна зі Східної до Західної Європи. Ситуація не покращиться в наступному періоді, так як прогнози гідрологів вказують на триваюче зниження рівня води Дунаю, на принаймні ще один тиждень.

Нестача дощів та спекотна погода завдали великих шкод румунському сільському господарству. Тривала посуха знищила 15% румунських посівів – стверджують представники фермерів. Найбільше збитків зазнали посіви кукурудзи, соняшнику та сої, а найбільше постраждала Молдова (схід), але й Добруджа (південний схід), Банат (південний захід) та Крішана (північний захід).

Голова Асоціації сільськогосподарських виробників Румунії Лауренцію Бачу сказав, що врожайність сільськогосподарських культур буде на 25-30% меншою ніж у 2014 році, а фінансові втрати становитимуть майже два мільярди євро. Він стверджує, що в цих умовах фермери не можуть підготувати насіння для посіву на наступний рік та висловлює жаль з приводу того, що банкіри не є готові кредитувати сільськогосподарський сектор. Влада обіцяє, що надасть допомоги дрібним фермерам, але для великих фермерів, Міністерство сільського господарства повинно розробити більш ширший план фінансування, для чого необхідна згода Європейського Союзу.

Лауренцію Бачу незадоволений повільністю з якою надається грошова підтримка та за те, що фермери часто не можуть застраховувати свої культури у разі посухи або морозів, і тим фактом, що надана їм допомога у таких ситуаціях приходить дуже пізно. Метеорологи прогнозують на наступні дні спекотну погоду у майже всіх регіонах країни і лише ізольовано будуть короткі опади, так що відсутність води в ґрунті зберігатиметься в сільськогосподарських регіонах східної, південно-східної, південної та західної частинах країни.

Питання знищення системи зрошення, яка існувала під комуністичного періоду, знову було винесено на громадське обговорення. Реабілітація інфраструктури зрошування на національному рівні коштує майже один мільярд євро. Міністр сільського господарства Данієль Константин стверджує, що відновлення системи зрошування може бути фінансоване європейськими коштами, шляхом включення її до інвестиційного плану голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, який передбачає залучення понад 300 мільярдів євро в інфраструктурні проекти держав-членів ЄС.

Румунський міністр Данієль Константин додав, що бере до уваги парламентську політичну домовленість стосовно розроблення закону про реабілітацію системи зрошування в найближчі п’ять років. Раніше основним джерелом води для системи зрошення був Дунай, але зараз рівень води Дунаю впав більш ніж на половину від норми. Згідно експертам в наступні дні рівень води далі падатиме.