Tag: прем’єр

Обвинувачений в
конфлікті інтересів, злочину нібито вчиненого у період перебування на посаді
прем’єр-міністра, Віктор Понта зберіг свою парламентську недоторканість, якою
він користується як депутат. 231 депутат з урядової коаліції у складі СДП,
НСПР, КП та ЛРП – проголосували проти запиту
Національної Антикорупцої Дирекції і тільки 120 депутатів з ліберальної
опозиції проголосували за. Результат був передбачуваний, тому що, від коли НАД
оголосила про порушення кримінального провадження проти Віктора Понти, його
колеги по партії і коаліції змагалися в деклараціях солідарності і лояльності
по відношенню до прем’єр-міністра, якого вважають жертвою політично керованої
системи правосуддя.

Для Президента
Клауса Йоханніса, натомість, голосування в Палаті Депутатів є доказом
безвідповідальності і зневаги на адресу громадян. Клаус Йоханніс:
Знищувати установи та принципи для врятування кар’єри однієї людини, на
мій погляд, неприпустимо в демократичному суспільстві. Що може з цього
зрозуміти пересічний громадянин? Що будь-яку звинувачену в кримінальному
злочині людину можна розслідувати та судити, але прем’єр-міністра ні, тому що
він захищений парламентською більшістю. Що ми всі можемо з цього зрозуміти? Що
є дві Румунії: одна для пересічних людей, а інша для Віктора Понти?

Віктор Понта
зневажає законом і румунами – ствердили й лідери НЛП. У відповідь глава уряду
зазначив, що рішенням для виходу з кризи є щоб він представив всю необхідну
інформацію прокурору, і щоб Кабмін-у було дозволено продовжувати свою
діяльність. Понта ще сказав, що рішучість з якою Йоханніс вимагав його
відставки викликана бажанням Президента привести до урядування близьку йому
НЛП. Віктор Понта: Політична боротьба повернулася до моменту, який
можливо ви пам’ятаєте, моменту кримінальних справ. І у п’ятницю настала моя
черга. Чому, коли всі справи йдуть у правильному напрямку, коли всі хвалять
Румунію, ми повинні повернутися кілька років назад, щоб вести війни
кримінальних справ, щоб віддалити від вдали Понту, і привести до влади
Горгіу?

Отже, проти прем’єр-міністра не можна порушити кримінальне слідство за звинуваченням у конфлікті інтересів, але НАД може продовжити слідство у справі про злочини ніби-то скоєні ним майже десять років тому, коли він був адвокатом – підробка документів, співучасть в умисному ухиленні від сплати податків і відмивання грошей. Новий політично-судовий скандал в Бухаресті резонує, вже, в канцеляріях країн-партнерок Румунії. Посольство США в Бухаресті зазначило, у прес-релізі, що обвинувачення про порушення закону посадовими особами необхідно розслідувати без перешкод. Необхідність, щоб правові інститути могли діяти неупереджено і в дусі повної незалежності, була підкреслена і британськими дипломатами в Бухаресті, в той час як їхні голландські колеги застерегли, що останні події в Парламенті виявили проблеми по відношенню до системи правосуддя та корупції в Румунії.

Економічна та фінансова сфера, а також заходи соціального захисту населення будуть в центрі уваги румунського уряду протягом наступного півріччя, – заявив премєр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта на першому засіданні чергової сесії румунського парламенту. Він представив 12 пріоритетів, серед яких: відновлення соціальної рівноваги шляхом індексації пенсій та збільшення соціальної допомоги для дітей з малозабезпечених сімей та осіб з обмеженими можливостями. Закон про банкрутство фізичної особи, новий закон про роялті та нові програми в сфері освіти та охорони здоровя також включені до списку пріоритетів уряду.

Досягнення цих пріоритетів припускає, однак забезпечення політичної стабільності та конструктивного співробітництва між парламентом і урядом. Саме завдяки цьому в останні три роки країна мала економічне зростання, безробіття скоротилося, а інфляція в минулому році становила 1%, – сказав Віктор Понта під час “Години премєр-міністра” — парламентської новинки, що надає главі уряду можливість озвучити на початку кожного календарного місяця перед депутатами свої короткострокові пріоритети. За словами премєра значна частина економічного зростання дістанеться пересічним громадянам за рахунок більш справедливого розподілу і забезпечення соціальної рівноваги.

Уряд має внести на розгляд парламенту проект нових Податкового і Податкового процесуального кодексів, які мають вступити в силу 1 січня 2016 року. Ці нормативно-правові акти мають ще більше оптимізувати податкове законодавство та зробити податкову сферу більш передбачуваною. Зокрема, уряд планує зберегти на тому ж рівні ставку внесків роботодавців до Фонду соцзабезпечення, податку на додану вартість на хлібо-булочні вироби, єдиної ставки оподаткування доходів.

Крім цього залишилося в силі рішення про звільнення підприємств від оподаткування реінвестованого прибутку, і розглядається можливість посилення боротьби з ухиленням від сплати податків. У галузі охорони здоровя Віктор Понта упевнений в успішному впровадженні електронної системи ведення медичної документації, що призведе до забезпечення прозорості бюджетного процесу та зупинить розкрадання державних коштів. Премєр-міністр підкреслив, з іншого боку, підтримку уряду в прийняті закону про банкрутство фізичної особи, який би відповідав європейському духу і забезпечив захист пересічних румунів від фінансових криз.

“Економічне зростання в даний час існує тільки на папері, населення покращення якості життя не відчуває”, – заявив у відповідь на заяви премєра лідер фракції опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовик Орбан. Він розкритикував уряд за непрозорий спосіб урядування, оминаючи відкрите обговорення законопроектів у парламенті. На його думку кабінет міністрів повинен подбати не тільки про економічні та соціальні заходи, а й про прийняття нового Виборчого кодексу та про зміни до Конституції.

Як можна буде покрити скорочення внесків, що сплачують роботодавці до Фонду соціального забезпечення? На це запитання зажадав конкретної відповіді від уряду президент Румунії Траян Бесеску перед тим як підписати закон. Захід підтримується президентом, бізнесовим середовищем і опозицією, але всі хочуть знати звідки візьме уряд гроші, щоб покрити відповідне скорочення та наслідки його застосування. Минулого тижня, на зустрічі з президентом, премєр-міністр Віктор Понта і міністр фінансів Іоана Петреску прийшли непідготовленими, з якої нагоди Траян Бесеску висловив побоювання, що зниження на 5 відсотків внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення може призвести до збільшення податків або скорочення інвестицій.

Учора, премєр-міністр і міністр фінансів зустрілися з бізнесменами, яким представили аргументи, які дозволяють застосування з 1 жовтня цього заходу. Понта підкреслив, що цей захід є стійким, і що тепер Румунія може дозволити собі зробити це і повинна скоротити внески до Фонду соцзабезпечення, які сплачують роботодавці. Він сказав, що йдеться про 4,8 млрд. леїв на рік, сума, що може бути покритою через додаткові надходження в сфері соціальних внесків через новостворені робочі місця, додаткові доходи від ПДВ в результаті можливих нових інвестицій, стягнення заборгованості від неплатоспроможних компаній та скорочення ухилення від сплати податків.

Понта показав і позитивний ефект від цього заходу: “Насамперед ми хочемо створити нові робочі місця, підтримувати за допомогою політики стимулювання прямі іноземні інвестиції, погашення компаніями заборгованості по податках, скорочення ухилення від сплати внесків до Фонду соцзабезпечення і скорочення тіньового сегменту ринку праці. Якщо ми не втілимо в життя це рішення в цьому році з такою кількістю позитивних елементів, то ясно, що ми це ніколи не зробимо.”

Бізнесмени запевнили премєр-міністра, що підтримують скорочення внесків до Фонду соцзабезпечення за умови, щоб захід застосувати у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Анджела Рошка, член Коаліції з розвитку Румунії: “Ми вважаємо, що це дуже хороший захід, враховуючи, що ми всі знаємо, що оподаткування в Румунії праці високе в порівнянні з тим, що відбувається в Європі та сусідніх країнах. Ми вважаємо, що повинні врахувати дві найважливіші речі, з одного боку, поліпшення збору, де є багато можливостей для вдосконалення, і, з іншого боку, звичайно, більш ефективно витрачати бюджетні кошти.”

У тому числі в опозиції партії підтримують ці заходи, крім Партії Народний рух, яка вважає, що захід хороший в принципі, але його слід прийняти на економічних засадах, а не на виборчих критеріях.

Румуни знову спостерігають черговий сплеск політичної війни між премєром і президентом. Цього разу, предметом спору є зниження на 5% внесків роботодавців до Фонду соціального забезпечення, яке має набути чинності з 1 жовтня.

У понеділок глава держави запросив прем’єра на консультації з цього питання, після того як минулого тижня оголосив, що підпише закон тільки після того як уряд вкаже звідки візьме гроші, щоб покрити відповідне скорочення і що планує робити, щоб уникнути бюджетних дисбалансів.

На думку Траяна Бесеску скорочення на 5% ставки внесків роботодавців до Фонду соцзабезпечення призведе до збільшення дефіциту Пенсійного фонду, а для уникнення цього уряду доведеться підвищити податки або скоротити інвестиції. А пояснення премєра Понти та міністра фінансів Іоани Петреску, що мали прояснити ситуацію, не переконали главу держави.

Траян Бесеску: «Я сподівався, що пані міністр прийде з аркушем паперу формату A4 із чіткими аргументами. Але цього не сталося. Це, на мій погляд, поспішний виборчий крок, який принесе додаткові податки для населення. Напевно ідея закону полягає в наданні деяких пільг компаніям і я з цим згодний, але потім вони будуть надолужені з державного бюджету за рахунок населення, в тій чи іншій формі, незалежно від варіанту, який обере уряд – прямих чи непрямих податків.»

У політичній пропаганді звинувачує президента і Віктор Понта. Премєр наполягає на необхідності зниження ставки внесків роботодавців до Фонду соцзабезпечення і в тому, що це призведе до позитивних наслідків для бюджету в довгостроковій перспективі, зокрема до зменшення частки тіньового сектора ринку праці й створення нових робочих місць.

Віктор Понта: «Я пояснив дуже ясно, і президент це добре знав, що в 2014 році не зміниться абсолютно нічого в зобовязаннях, які Румунія взяла на себе, а на 2015-2016 роки, коли ми представимо в парламенті новий бюджет, візьмемо до уваги боротьбу з ухиленням від сплати податків, позитивні наслідки набуття чинності Закону про неплатоспроможність, економічний розвиток Румунії і одну з основоположних цілей у середньостроковій перспективі, тобто, щоб щонайменше один працюючий утримував одного пенсіонера.»

Після зустрічі Траяна Бесеску з Віктором Понтою, президент заявив, що, враховуючи крайній термін – 24 липня, до якого він має підписати закон або повернути в парламент на доопрацювання, він проведе консультації на цю тему з представники бізнесу. Він очікує водночас, що в наступні дні міністр фінансів таки надішле йому аргументи і особливо конкретні дані щодо відповідного закону.

Роботодавці і працівники, уряд і профспілки всі згодні з тим, що праця в Румунії надмірно оподаткована, що висить, як камінь на шиї економіки. У цих умовах, ніхто не заперечує, що скорочення внеску до Фонду соціального забезпечення, хоча б роботодавців, як хоче уряд, може полегшити навантаження на бізнес і призвести до збільшення кількості робочих місць.

Однак зниження відповідних відрахувань зараз, коли спостерігається спад рівня податкових надходжень до держбюджету, може негативно відбитися на стабільності Пенсійного фонду, який і так потерпає від хронічного дефіциту, а також на макроекономічних показниках, узгоджених з міжнародними кредиторами, зокрема з МВФ. Саме ці аргументи навів президент Траян Бесеску, коли повідомив, що не підпише недавно прийнятий парламентом закон про скорочення на 5% внеску роботодавців до Фонду соцзабезпечення починаючи з 1 жовтня цього року.

Траян Бесеску: «Перед нами постає ризик макроекономічної дестабілізації, який можна буде уникнути тільки за рахунок збільшення податків на власність. Однак підвищення податків на власність стане великою помилкою, тому що є багато пенсіонерів, багато людей, які не зможуть платити удвічі чи втричі більші податки. Ще одним ризиком є відхилення від положень угоди з МВФ.»

Президент закликав уряд розпочати негайні консультації з цього питання. Премєр-міністр Віктор Понта стверджує, однак, що такі дискусії марні, оскільки закон вже був прийнятий законодавчим органом. Віктор Понта: «Якщо він хоче проконсультуватися зі мною на тему скорочення внесків до Фонду соцзабезпечення, скажу, що я не підходяща людина, тому що це не є рішенням уряду, а заходом, нещодавно прийнятим у Парламенті Румунії. Отже пан Бесеску може консультуватися зі мною скільки завгодно, але у нього є тільки один варіант: підписати закон або повернути в парламент для повторного розгляду. Але після 1 вересня, під час повторного розгляду, закон буде знову прийнятий парламентом, президент буде зобов’язаний його підписати і він, все рівно, 1 жовтня набуде чинності.»

Представники бізнесових кіл привітали цю ініціативу влади, але з нею не згодні члени Податкової ради, консультативного органу в розробці політик у цій галузі. І не тому, що це принципово неправильне рішення, а через можливість посилення бюджетного дисбалансу. З іншого боку, враховуючи той факт, що закон має набути чинності 1 жовтня, напередодні президентських виборів, не виключено, що чинний прем’єр Віктор Понта, який планує балотуватися в президенти, використає зміни в законодавстві у своїх виборчих цілях. Саме це розкритикувала правоцентристська опозиція, яка загалом обстоює ідею зниження рівня оподаткування праці в Румунії.