Tag: проекти

Після вступу Румунії до Європейського Союзу в 2007 році, кількість румунів, які емігрували збільшилась з року в рік. Вони обрали зокрема Італію, Іспанію та Великобританію як місце проживання. Головним мотивом міграції, як правило, є надія знайти більш високооплачувану роботу. Виходячи з ідеї, що багато румунів хотіли б повернутися на батьківщину, в Румунії були розроблені чимало проектів спрямованих на підтримку тих, хто хоче повернутися додому та відкрити бізнес за європейські кошти.

Наявні чимало можливостей в цьому сенсі в найближчі роки, існує можливість розвитку вигідного бізнесу в Румунії, якщо румуни повертаються зі своїми знаннями та ресурсами та
з бажанням серйозно працювати. Ми вважаємо, що вони можуть внести важливий вклад в румунську економіку, – стверджує Маріус Бостан, соціальний
підприємець та експерт з питань місцевого розвитку,
фінансування та
управління компаніями, колишній міністр
комунікації в уряді технократів Дачіана Чолоша. Першим кроком для стимулювання повернення
якомога більше румунів додому був зроблений рік тому, коли в рамках проекту Репатріот (проект репатріації через підприємництво) у Бухаресті був організований бізнес-саміт Разом для Румунії. Ініціаторами виступили провідні представники
румунського бізнес-кола, а головною метою було інформування
закордонних румунів про важливість розвитку підприємницьких здібностей та
презентація можливостей для бізнесу, які вони мають на батьківщині. Підтримка з боку Бухареста полягає в інформуванні
та наданні консультацій для швидкого
доступу до різних можливостей в країні. Висновок зустрічі полягає в тому, що румуни з діаспори хотіли б інвестувати в ІТ, сільському господарстві й туризмі. На
думку більшості учасників зустрічі, Румунія пропонує привабливі можливості
підприємцям, хоча ще існують перешкоди для здорового бізнес-середовища, такі як
надмірна бюрократія та спосіб, в якому проводяться податкові політики, а також
відсутність передбачуваності законодавства.

Нещодавно був зроблений ще один крок вперед. Йде мова про проект Діаспора Інвест, який розгортатимуть до вересня 2020 року Центр розумного
розвитку, Асоціація молодих підприємців Південно-Східного регіону та Ліга румунських студентів із-за кордону. Проект заохочує підприємницький дух румунів, змушених
виїхати за кордон на роботу, почати свій бізнес в одному з семи менш
розвинених регіонів Румунії. Для розгортання цього проекту, Європейський Союз
надає безкоштовне фінансування до 40 тисяч євро для створення бізнесу з щонайменше двома робочими місцями.

Про можливі бенефіціари, Раду Опреа, голова Асоціації молодих підприємців
Південно-Східного регіону ствердив: Вони повинні мати резиденцію в Румунії, а також довести,
що вони проживали за межами країни упродовж
останніх 12 місяців. Ми хочемо мати румунів з якомога більше країн, тому що ми зацікавлені у тому, щоб вони прибули з різними новими ідеями звідти. Отож, ми зацікавлені навіть особами, які проживають в
США та які багато
дечому навчилися там, ми бажаємо, щоб вони повернулися додому де б відкрили бізнес
на підставі здобутого досвіду там. Звичайно ми намагаємось залучати і осіб з Європейського
Союзу, а також з Республіки
Молдова та навіть з країн Азії.

Крім втілення в життя в Румунії найкращих ідеї бізнесу, натхненні з економічних систем інших розвинених країн, головною ціллю проекту Діаспора Інвест’ полягає у заохоченні румунів, які працюють або
живуть за кордоном повертатися
додому. Юліан Казаку, голова Асоціації Центру розумного розвитку стверджує: Згідно даним статистики, близько 3,2 мільйонів румунів
емігрували. Звичайно, ця хвиля почала зростати після 2007 року, після вступу
Румунії до ЄС. Проведені дослідження показують, що 20 відсотків з них бажають відкрити
бізнес в Румунії або купити земельну ділянку, щоб будувати власне помешкання. Більшість
румунів емігрували до таких країн як Іспанія, Німеччина, Великобританія, але наш проект адресується румунам зі всього світу. У цьому сенсі, ми проведемо цілий ряд заходів
в 10 містах Європи та у трьох Сполучених Штатів Америки.

Через проект Діаспора Старт-ап підтриманий Міністерством румунів звідусіль, румуни можуть
отримати підтримку на батьківщині для проведення підприємницької діяльності, в
тому числі для відкриття малих та середніх підприємств у інноваційній галузі. Цього
літа були схвалені 32 проекти на загальну суму в 76 млн євро в рамках проекту Діаспора Старт-ап.

Нещодавно, журналісти з Румунії, України та Молдови за участю представників Регіональних бюро з питань транскордонного співробітництва Сучави та Ясс відвідали низку проектів, фінансованих ЄС, що впроваджувались в рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013 рр. Хоча упродовж кількож днів вони відвідали обмежену кількість проектів, варто відзначити, що загальний бюджет програми становив більше 126 мільйонів євро, будучи профінансовано 140 різних проектів.

Адріана Нікула та Марчел Чокирле представники Регіональних бюро транскордонного співробітництва Сучави і Ясс супроводжували представників ЗМІ у їхній подорожі, допомагаючи їм спілкуватись з представниками організацій, що реалізували проекти, «Ідея каравану журналістів прийшла від нашого бажання показати, що сталося з виділеними Європейським Союзом коштами нашій програмі, адже люди з Румунії, України і Молдови повинні знати про це– зазначила Адріана Нікула.

Вона також підкреслила, що відвідані проекти були різними- від просування спільної культурної спадщини до економічного розвитку, наукових досліджень, захисту від повеней, розвитку зоотехнічного сектору та енергоефективності, оскільки всі ці питання відповідали потребам людей, що живуть у прикордонній зоні. Ми відвідали проекти, що впроваджувались по обидва боки кордону, щоб побачити, як люди працювали разом, що зробив кожен партнер, якими були ризики та обмеження, які вони подолали, – сказала Нікула.

Журналісти пройшли 2000 кілометрів, щоб побачити деякі з реалізованих проектів. Першим з них була Митна служба Молдови. Метою проекту- оснащення і реабілітація Національної центральної лабораторії Молдови, і придбання двох мобільних лабораторій для аналізу продуктів харчування та нафтопродуктів. Переміщення товарів через митний кордон здійснюється набагато легше за допомогою передового обладнання і вдосконалення навичок співробітників митних органів, зазначила Емілія Кейнерян – керівник митної лабораторії. Бюджет проекту становив 3,437,994.00 євро.

Також у столиці Молдови, журналісти познайомились з представниками Державного університету медицини і фармації імені Ніколає Тестеміцану» партнер в проекті з Одеським національним медичним університетом, бенефіціаром будучи Ясський університет медицини і фармації імені Григорія Т. Попа. Три навчальні заклади створили мережу для досліджень і розвитку щодо хронічних захворювань. Бюджет проекту- 1,586,972.80 євро. Водночас за допомогою освоєних коштів Кишинівський Університет створив Навчально-науковий центр для підготовки медкадрів, який просуває сучасні методи освіти та медичної практики, засновані на симуляції.

Журналісти мали можливість відвідати дві з трьох середньовічних перлин, реабілітованих в рамках програми, а саме фортеці Сорока і Сучава. Два пам’ятки культурної спадщини, поряд з фортецею Хотин були відновлені в рамках проекту з бюджетом у понад три мільйони євро, який підвищив туристичний потенціал цих пам’яток, збільшив їх видимість і відкрив мости плідної співпраці.

Чернівецька мерія була лідером проекту і партнером в трьох інших проектах, так що дискусія з представниками установи була включена до маршруту каравану. Розвиток туризму на Буковині, модернізація заводу з переробки стічних вод в місті Чернівці та створення притулку для бездомних тварин були три основні теми на яких наголошувалось під час прес-конференції в Чернівцях.

Наступна зустріч була організована Сучавською Торгово-промисловою палатою, бенефіціар проекту вартістю 1,439,713.00 євро. За ці кошти було створено Центр підтримки бізнесу та розвитку підприємництва в Румунії, Україні та Молдові. Крім того, за допомогою проекту, Сучавська ТПП запустила віртуальний офіс для підприємців України і Молдови. Підприємці обидвох країн можуть створювати компанії зі штаб-квартирою у Сучаві, що дозволяє їм легше увійти на румунський та європейський ринок. Також у Сучаві, журналісти відвідали місто, кілька важливих пам’яток міста, серед яких Музей Буковина і Музей Буковинського села, які освоїли кошти шляхом проектів європейського фінансування.

Група журналістів відправилась до Ботошанскього повіту де побачила побудовану греблю Стинка-Костешті, на річці Прут, на кордоні між Румунією та Молдовою, яка була консолідована в рамках європейського проекту вартістю понад дев’ять мільйонів євро. Проектами з енергоефективності та встановлення сонячних панелей скористалися установи в прикордонному регіоні Васлуй та Ізмаїльський центр соціального обслуговування.

Найбільший проект, відвіданий караваном журналістів, коштував понад дев’ять мільйонів євро. У рамках проекту, впровадженого трьома країнами «Попередження і захист від паводків у верхніх басейнах річок Серет і Прут, шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями – EAST AVERT» було створено єдину систему автоматичного моніторингу за рівнями води та кількістю опадів.

Загальна мета проектів покращити економічну, соціальну та екологічну ситуацію в контексті безпечних кордонів шляхом активізації контактів між партнерами прикордонних регіонів.

З 28 квітня по 1 травня у Клуж-Напоці пройшов перший Форум
Української Молоді Румунії організований і фінансований Молодіжною Організацією
Союзу Українців Румунії (МОСУР) у партнерстві з Радіо Румунія Клуж та
Національним Румунським Телебаченням Клужу. На цю подію прибуло більше 50-ти
представників повітових молодіжних організацій СУР з Араду (5), Мараморощини
(16), Сату-Маре (5), Ботошанів(5), Сучави (10), Караш-Северину (4) та звичайно
ж Клужу. Серед присутніх на відкритті знаходилися голова СУР та депутатПарламенту Румунії – пан
М.М.Петрецький, перший заступник голови СУР – пан В.Пасинчук, замісник голови
СУР – пан доктор-лектор І.Гербіль, голова повітової органзації Мараморщини -
пан М.Петрецький, голова молодіжної організації СУР – пан Л.Романюк,
генеральний секретар СУР – пані Л. Горват, скарбник СУР – пан В.Бучутата інші.

Делегація з України налічувала біля 15-ти людей. До неї входила
група дітей із зони АТО (місто Волноваха), депутат Верховної Ради України з
м.Чернівці – пан Г.І.Тіміш, засновниця журналу «Бізнес Woman» та відомий громадський діяч – пані Г.Я.Крисюк,
голова відділу молоді, сімї та спорту Головацької районної ради та голова ГО
«Жіноча рада Донбасу» – пані О.Я.Сидоренко
та ще декілька представників українських громадських організацій та
медіа.

Після прослуховування гімну Румунії і України ведучі
зачитали вітальні листи від посольства України у Румунії та від Української
Тимчасової Координаційної Ради. З вітальними словами виступили пан Лівіу
Романюк – головний організатор форуму, а також пан М.М.Петрецький – голова СУР.
Промовники підкреслили безсумнівну зростаючу роль молоді у сьогочасному
суспільстві, а відтак і актуальність її формування. Було наголошено, що форум
ставить собі за ціль об’єднати навколо себе етнічних українців з усієї Румунії
і не тільки, бо «тільки об’єднавшись ми досягнемо поставлених цілей».

Живою і емоційною була двомовна промова пана Григорія
Івановича Тіміша. Пан депутат Верховної Ради України та спів-голова групи
«Дружби між парламентами України і Румунії» привітав ініціативу румунської
молоді, подякував за запрошення, яке дало змогу зустрітися з румунськими
давніми партнерами та вселяє надію про співпрацю з новими. Пан депутат пообіцяв
для Форуму наступного року забезпечити фінансову підтримку і зі сторони
українських депутатів.

Пані Ганна Крисюк у промові роповіла про міжнародний
соціальний проект «Діти просять миру» за участю дітей, що проживають поблизу
зони військових дій на Сході України. Він реалізується у 12-ти країнах світу за
підтримкою Світового Конгресу українських Організацій, Міністерства молоді та
спорту України, а також Міністерства закордонних справ України та інших
громадських організацій і осіб. Мета цього проекту – досягти миру в усьому
світі, не тільки в Україні. Діти-учасники приймають участь у різноманітних
спортивних змаганнях, конкурсах, акціях і проектах. Талановиті переможці і
учасники таких заходів влаштовують презентації, на яких розказують або і
показують результати цих подій, а також спілкуються зі своїми однолітками з
різних куточків України та з-за кордону. Вони таким чином звертають
увагу як можна більшого кола людей до проблеми війни, до потреби цих дітей
вести нормальний спосіб життя – спокійно вчитися, розважатися, подорожувати і
розвиватися. Як координатор цього проекту промовиця зазначила: «… я пишаюся цими дітьми. Саме вони для
мене є героями України, …вони є найкращим тилом для наших захисників…Через
цей проект, я думаю, ми дійсно можемо зробити майбутнє для … дітей світу …
корисним. І воно буде давати можливість поважати одне одного, поважати
українців цілого світу; гуртуватися заради розвитку як і наших держав так і
інших.»

Голова СУР отримав в подарунок від
українських діточок Віночок Миру і Єднання ручної роботи разом з писанками,
прапорцями і ангелами миру, які були вручені також і організаторам Форуму та
депутатові Верховної ради України. Сюрпризом став музикальний подарунок від дівчаток Елізавети Перебайло та Карини
Жадан, які виграли конкурс талантів по вокалу. Відкриттям не тільки для мене
став танцювальний ансамбль «Червона калина» з Балківців Сучавського повіту. Всім
відомий гопак у їх виконанні вразив в першу чергу насиченістю акробатичними
фігурами і рухами, які через складність рідко виконують навіть визнані
українські колективи. На завершенні офіційного відкриття виступив всім відомий
серед українців Румунії колектив з Мараморощини «Червона калина» під
керівництвом пана Мирослава Петрецького.

Тематичні засідання «Роль молоді у цивільних подіях»
другого дня роботи Форуму розпочалися презентацією відомої в Україні особи – пані Г.Я. Крисюк. Мова йшла про
зростаючу роль громадського діяча у сучасному суспільстві, про вдало обрану
тематику, методи і технології залучення медіа та інвесторів до реалізації
будь-яких проектів. Автор доповіді просто, легко, майстерно провела 2,5 годинну
презентацію з теоретичними і практичними порадами, слайдами,
відео-презентаціями і навіть невеличким конкурсом-трейнингом про залучення
уваги медіа і суспільства до такої громадської події як Форум Української
Молоді Румунії. Незабутніми для всіх присутніх стали відверті зізнання та
сповнені гумору перекази авторки пов’язані з особистим досвідом в організації і
проведенні різних заходів. «Для мене
українська діаспора і молодь української діаспори – це майбутнє України. Як би
це банально і смішно не виглядало. Бо саме вони – наш тил. …Ми готові бути
вашими партнерами…, готові приїжджати, вчити, ділитися досвідом. Бо тільки
разом ми можемо змінити майбутнє, щоб не було тих війн, … тієї чорноти.»
– підкреслила вона у підсумках.

Буковинська майстриня Іонела Тощук з повіту Сучава,
розповіла у своїй презентації про особистий досвід роботи з молоддю шкільного
віку з трьох повітів у рамках проекту «Традиційне мистецтво – ідентифікаційна
книга душі», який проводиться вже два роки. Діти мали можливість попробувати
свої сили і вміння у плетінні, шитті та створенні писанок. Було зрозуміло, що
цей досвід учням сподобався. Про корисність цієї ініціативи засвідчило негайне
запрошення авторки до проведення таких же акцій і в інших сусідніх
повітах.

У другій половині
дня не дивлячись на досить прохолодну погоду учасники Форуму приєднались до
міжнародного флеш-мобу #тризубцеукраїна, створивши живий український тризуб.
Було знято і відео-кліп до «Міжнародного дня української вишиванки» для якого
всі учасники одягнули національний український одяг. Найбільш очікуваним
гостями з України був «Футбольний турнір миру» між учасниками Форуму та
хлопцями з проекту «Діти просять миру». Українським дітям вдалося виграти з
рахунком 8:6. Переможці в подарунок отримали крім задоволення медалі та
шкіряний м’яч.

«Найкраща інвестиція в майбутнє – це інвестиція у молодь і
талановитих дітей» – не раз чулося на Форумі. Ця відома істина заставляє не
одне покоління найкращих людей вкладати сили, час і кошти у виховання та
формування підростаючого покоління. Бо то ж вони будуть розвивати суспільство і
країну, їм доведеться розв’язувати проблеми, на які ми не знайшли рішення. То ж
якою має бути молодь? Чого вони мають навчитися від нас? Якими мають стати? «Немає аналогу, немає трейнінгу, немає ціни людській
простоті і щирості. І якщо ми всі будемо більш простішими і щирішими…
якщо би ВСІ українці ставилися одне до одного так …і в першу чергу
керівництво, то в нас не було би зараз війни.» – ділилася з нами думками
пані Крисюк.

(Автор: Ольга Сенишин)

У 2011 році Радіо Румунія та культурна Асоціація Accendo ініціювали разом з піаністом Міхаїлом Хорією дуже цікавий проект Подорожуюче фортепіано. Cім років тому піаніст Хорія Міхаїл знайшов у підвалі радіо з Бухареста два концертні фортепіано, забуті там протягом багатьох десятиліть. Він запропонував тодішньому керівництву, щоб ці фортепіано повернулися до музичного життя в тих місцях, де не існує фортепіано. Цей проект був відразу ж прийнятий суспільним радіо, і тепер він дійшов уже до сьомої річниці. Є чотири подорожуючих інструменти, вони подорожують разом з Хорією Міхаїлом в різні зони, де немає жодного концертного фортепіано, й повертають до життя музичні твори Ліста, Моцарта, Брамса Бетховена, Шопена. І ці фортепіано залишаються протягом певного періоду в концертних залах, де ними користуються на радість любителів музики тих міст.

Цього року настала черга вальсу бути зіркою турніру. Публіка матиме можливість почути твори Шуберта, Дворжака, Равеля або Дебюссі. Сьоме турне Подорожуючого фортепіано почало 5 квітня з Кишинева та продовжиться в 15 населених пунктах Румунії. Після концерту в місті Кишиневі піаніст Хорія Міхаїл ствердив: ‘Я був прийнятий як зазвичай дуже тепло. Це не перший раз, коли місто Кишинів було місцем для дебюту румунських національних турне. Мені здається, що це нормальна річ, особливо тоді коли турне починається в столиці Молдови та закінчується в столиці Румунії. Практично, це нормальний зв’язок.

Цього року сьомий турне Подорожуюче фортепіано завершиться 4 травня у місцевості Каракал, південь країни, де проходять чимало проектів, організованих Радіо Румунія. Інший культурний проект проведений суспільним радіо Караван Гаудеамус користується також великим успіхом. Румунське радіо щорічно організує Міжнародний ярмарок Гаудеамус – навчальна книга’. Гаудеамус є єдиним у світі книжковим ярмарком, організованим громадською радіостанцією, а основною метою заходу є просування румунської культури шляхом проведення виставкових заходів присвячених книговиданню та освіті. Караван Гаудеамус це виставка-продаж книг та мультимедійних продуктів, а також культурних і освітніх заходів, який організується з 2000 року в найбільш важливих культурних центрах у Румунії.

Тільки, що завершився Караван Гаудеамус у місті Клуж-Напока, де майже протягом двох десятиліть свого існування став знаковою культурною подією міста, У ярмарку взяли участь понад 70 видавництв, дистриб’юторів, культурних та освітніх установ, було проведено більш ніж 90 заходів та відвідали понад 24 тисяч осіб.

22 жовтня, цього року, у Культурно-інформаційному центрі Посольства України в Бухаресті відбулась зустріч з членами проекту-навколосвітньої подорожі Відкрите серце України подружжям Маріанною Гавриленко та Віталієм Танцюрою. Також відзначено 25 річницю Студентської революції на граніті, з якої нагоди присутні подивились фільм на цю тему. У заході взяли участь представники Посольства України, української громади Бухареста, Союзу українців Румунії, мас-медіа та румунська громадськість столиці.

Проект стартував 25 вересня цього року з Дніпропетровська. Подорож запланована на 1 рік і поділяється на три етапи. 1-й етап – Європейський: вересень – грудень 2015 р., 2-й етап – Американський: січень – травень 2016 р., 3-й етап – Євразійський: травень – серпень 2016 р. Для цього ми плануємо проїхати 56 країн світу – всю Європу, обидві Америки та частину Євразії- зазначив Віталій Танцюра.

Головна мета проекту – сприяти покращенню позитивного іміджу України в світі. До Румунії, автори проекту, Маріанна та Віталій, побували у 16 країнах Європи де зустрічались з українськими громадами, представниками Посольств України та місцевими жителями і розповідали правду про те, що відбувається зокрема на Сході України.

Ось, що розповіла про проект Маріанна Гавриленко:Я вважаю, що Україна тепер повинна бути дуже відкритою до Заходу. Це означає і доступ до нових технологій, інформації та дружба з народами. Оскільки 10 років тому, коли я вперше виїхала за кордон я зрозуміла, що ми дуже закриті. І це дуже помітно. Ми назвали цей проект Відкрите серце України, щоб до нас якнайбільше людей приїжджало, і якомога більше українців побували за кордоном і подивились, що відбувається у світі. Я вважаю, що те, що відбувається на Сході України є результатом того, що люди не знають, що може бути краще життя. Коли ми подорожуємо по країнах ми зустрічаємось з місцевими жителями, якщо нам вдається, з українськими громадами та посольствами, і звичайно з журналістами. Все це робимо за власні кошти.

У ході розмови з українцями Бухареста Маріанна та Віталій багато дізнались про українців Румунії. Де саме компактно проживають вони, якими правами користуються, і що вони з тривогою та співчуттям стежать за тим, що відбувається в Україні. Учасники проекту Відкрите серце України Маріанна Гвариленко та Віталій Танцюра подарували присутнім ляльки-мотанки, виготовлені у Дніпропетровську.

Усе почалося з ідеї, що мама через саме визначення має бути підприємливою. І так як проект “Робота для матерів у домашніх умовах“ визначає найкраще її охоту до активного життя та потребу використовувати творчу енергію в сімейному колі, разом із чоловіком та дітьми, Елена Горун заснувала співтовариство матерів. Робота для матерів у домашніх умовах є соціальною ініціативою, спрямованою на підтримку активних та свідомих у своїй важливості в сім’ї мам, які бажають працювати вдома.

Елена Горун розповіла, що саме припускає ця ініціатива: «“Робота для матерів у домашніх умовах“ є комплексним проектом, який стартував у Бухаресті і пізніше поширився на всю країну. Нещодавно ми розпочали й діяльність для матерів з діаспори, співпрацюємо з матерями з Каїро, Афін, Дубаю. Асоціація йде назустріч матерям, які працюють вдома і бажають працювати неповний робочий день, чи то над проектом, чи в режимі співпраці, чи бажають розвинути власну ідею. Ми кажемо, що вони хочуть написати історію. Ми переходимо від рівня хобі до проекту, з якого вони можуть навіть утримувати сім’ю.»

Як ви можете собі уявити, додаткова праця вдома є досить виснажливою. Не все райдужно, як розповідає Елена Горун. Але якщо є сильне бажання, то й переваги великі: ти можеш проводити більше часу з дитиною, спостерігати, як вона росте, бути завжди поруч з нею. Елена Горун розповість про те, як вона стала однією з тих мам, які працюють вдома: «Раніше, десь близько п’яти років тому, я працювала в галузі біохарчування. Після народження мого сина, якому зараз 11 місяців, я відкрила для себе ресурси, про існування яких і не здогадувалася. Я дуже хотіла працювати з дому, тож почала випробовувати ринок праці в умовах неповного робочого дня, але окрім збирання кулькових ручок та нанизування намистин немає нічого іншого. Не маєш звідки вибрати, і гнітючим було не те, що ти нічого не знаходив, а те, що було дуже багато бажаючих матерів незалежно від їхньої підготовки. Звідки можна було зробити висновок, що вони хочуть цього дуже сильно, що можуть зробити великі жертви для того, щоб проводити час поруч з дітьми і в той же час щось робити. Я почала цей проект поступово. Я звернулася до компаній, щоб перенаправити робочі місця до нас, зібрала резюме, познайомилася з людьми, а потім ми розпочали модуль матерів-підприємниць. Ми зіткнулася з великою стриманістю, тому що людям було дуже дивно, як це ми працюємо з дому, сидячи з дитиною на руках перед комп’ютером. Але, як бачите, можна працювати й так. Кожна мама пристосовується. Дехто з них має практичні проекти як виготовлення натурального мила чи швецька діяльність, і вони залучають у цю діяльність дітей, а пізніше — й чоловіків. Звідки я роблю висновки, що сімейний бізнес знову розквітне.»

І Делія Грігорою, речник Бухарестського Громадського Фонду, була в певний момент матір’ю, яка працювала вдома: «Цей досвід був нелегким, я навіть пригадую, наскільки складно було мені працювати 2,5 роки з дому, разом із сином Лукою. Це був виклик, тому що я більше працювала тоді, коли він спав, і коли мій чоловік приходив з роботи — я клала сина йому в руки і казала: з цього моменту я маю три години роботи, ви справляйтеся самі. Не знаю, чи я зробила б так знову, але робота з дому дала мені строгість, якої я не мала. За одну годину я повинна була зробити речі, які до того робила за багато більше часу.»

Найбільшим викликом для матері, яка працює вдома, є встановлення пріоритетів, як вважає наша співрозмовниця. Елена Горун розповість нам, чим займаються матері з цієї мережі: «Частина матерів нашої громади хочуть продовжити працювати за фахом, але неповний робочий день, і за цей час вони дійсно мають високу продуктивність. Галузі є дуже різноманітними, від послуг до виготовлення виробів. Послуги такі як графіка, дизайн, редагування статей, обладнання внутрішнього інтер’єру. В нашій громаді ми маємо матерів як з вищою освітою, так і без освіти. Наша громада дуже різноманітна. Що стосується виготовлення виробів, одні з них вирішили спробувати себе: вони розпочали проект, для якого дехто з них не мав необхідної підготовки, тож отримували її на ходу. Ми маємо одну маму, яка є дизайнером іграшок, маємо матерів-дієтологів, матерів-консультантів. Є й матері, які хочуть зосередитися на праві, тому що за професією вони адвокати, інші — на бухгалтерії, вони хочуть навчити інших матерів, як розвинути свій бізнес, які податки потрібно сплачувати.»

І так як встановлення пріоритетів є важливим для членів проекту “Робота для мам в домашніх умовах“, наприкінці цього місяця вони мали можливість взяти участь у проекті “The Big Lunch“. 27 вересня, поруч з іншими 14 проектами, і проект “Робота для мам в домашніх умовах“ взяв участь у цьому громадському проекті по збору коштів не тільки для того, щоб отримати більшу видимість, а й зі сподіванням отримати допомогу для розвитку власної мережі.