Tag: протест

  • 162 роки від Об’єднання румунських князівств

    162 роки від Об’єднання румунських князівств




    У неділю румуни відзначили 162 роки з дня
    проголошення об’єднання Молдови з Волощиною, що стало першим кроком до
    створення єдиної держави Румунія, процес, що завершився у 1918 році. У
    Бухаресті та інших великих містах країни відбулися різні заходи з дотриманням протиепідемічних
    обмежень, запроваджених в контексті пандемії.


    Румунські
    культурні заклади відзначали ювілейний момент онлайн-трансляціями вистав та концертів.
    У всіх храмах Румунської Православної Церкви відбулися поминальні панахиди, а Міністерство
    оборони організувало військові церемонії біля пам’ятників, присвячених об’єднанню двох румунських князівств. У Яссах
    (на північному сході країни) та в Бухаресті, столицях двох князівств, які в
    1859 р. обрали єдиного правителя, Александра Йоана Кузу (1859 – 1866 рр.),
    відбулися кілька подій з відзначення цієї знаменної дати.


    У столиці під час урочистої військової церемонії
    було здійснено покладання квітів та вінків до статуї Александра Йона Кузи. З цієї
    нагоди глава держави Клаус Йоганніс заявив, що спадщина, залишена архітекторами
    румунського об’єднання 1859 року, заклала міцну основу, на якій має бути продовжена модернізація Румунії, а одним
    з основних напрямків є консолідація румунської освіти та забезпечення доступної
    та ефективної освіти. «Об’єднання румунських князівств під керівництвом
    Александру Йоана Кузи нагадує нам, що сила досягнення наших цілей як нації
    полягає в нашій єдності», – сказав прем’єр-міністр Флорін Кицу. «Разом ми
    отримали гарантію євроатлантичного курсу, якого Румунія тримається вже більше
    півтори десятиліття. Разом ми показали, що можемо зупинити серйозний відхід влади
    від обраного державою курсу, разом ми змогли врятувати демократію, коли
    легітимний, але свавільний уряд діяв проти інтересів власного народу. Разом ми зможемо
    захистити своє здоров’я та відновити економіку після пандемії», – написав
    прем’єр-міністр на своїй сторінці соцмережі.




    Через 162
    роки від об’єднання двох румунських
    князівств в одну державу настав час вдосконалити акт об’єднання, побудувавши гідну
    транспортну інфраструктуру в історичній Молдові,
    з метою залучення великих інвестиції, – заявив спікер Палати депутатів Людовік
    Орбан на урочистій церемонії у місті Фокшань (на сході Румунії).




    Цього року в Яссах (на північному сході країни) заходи
    з відзначення Дня об’єднання князівств відбулися без традиційного танцю-хороводу
    «Хора Унірій» та без урочистих виступів та багатолюдних церемоній. Натомість
    цього дня відбувся протест Асоціації «Разом за автомагістраль A8». Протестувальники
    вимагали виділення коштів на будівництво високошвидкісної магістралі A8: Тиргу
    Муреш-Ясси-Унгень: «Ми обрали для протесту День об’єднання, тому що дорога
    називається «Автомагістраль Об’єднання». На жаль, останні повідомлення уряду не
    є обнадійливими, вони кажуть, що не мають можливостей, що це складний проєкт,
    що не знають, чи зможуть його завершити до 2030 року. Ми хочемо користуватися
    цією трасою за своє життя. Для Молдови автомагістраль А8 являє собою майбутнє. Вона
    принесе за собою розвиток регіону, в якому ми живемо і стане нашою дорогою на Захід.»




    Заходи з нагоди святкування об’єднання румунських князівств
    пройшли і за кордоном. Посольство Румунії у Ватикані разом з Інститутом румунської мови організували в онлайн-круглий
    стіл на тему «Об’єднання румунських князівств 1859 року, як данина румунській
    культурі».

  • 10 листопада 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За останню добу
    в Румунії зафіксовано 7 304 випадки зараження
    новим коронавірусом, а загальна кількість інфікованих сягнула 314 295. Про це
    повідомила у вівторок Група стратегічної комунікації. Теж за останню добу 177
    осіб померло, а заuальна кількість смертей від COVID-19 становить 8009. У
    відділеннях реанімації перебувають 1093 пацієнти, рекордна кількість з початку
    пандемії. Президент Клаус Йоганніс заявив у вівторок ввечері, що Румунія
    стикається з надзвичайно складною ситуацією і що до появи вакцини проти COVID-19 обмеження є єдиним рішенням для захисту населення та зменшення тиску
    на систему охорони здоров’я.




    ПРОТЕСТИ – Профспілки працівників
    Служби швидкої допомоги скасували акцію протесту, заплановану на вівторок у
    Бухаресті, після переговорів з прем’єр-міністром Румунії Людовіком Орбаном, в
    присутності міністрів охорони здоров’я і фінансів. Так само був скасований японський
    страйк, намічений на середу, – заявив президент Національної федерації
    профспілок працівників Служби швидкої допомоги Георге Кіш. Він уточнив, що під
    час переговорів було досягнуто домовленості про те, що кількість працівників
    служб швидкої допомоги збільшиться на 1000 посад, вакансії розподілятимуться
    рівномірно по повітах і заповнюватимуться на конкурсній основі, а трудові
    договори укладатимуться на невизначений строк. Георге Кіш також повідомив, що була
    обговорена можливість надання додаткового фінансового стимулу для заохочення
    оперативного персоналу на каретах швидкої допомоги у період пандемії. Щодо
    призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ям співробітників служб
    швидкої допомоги унаслідок зараження COVID-19, Кіш зазначив, що це питання
    також обговорювалося, але в парламенті вже розглядається законопроєкт про статус
    професійного персоналу в системі надзвичайних ситуацій, який регулює подібні
    ситуації. З іншого боку, члени профспілок Федерації Санітас у вівторок
    пікетували уряд на знак протесту проти відсутності реакції влади на запити про
    фінансову, людську та матеріально-технічну підтримку. Тиждень тому десятки
    профспілок з питань охорони здоров’я та соціального забезпечення провели перший
    протест під назвою «Мітинг виснаження», незадоволені «непослідовною кризовою
    стратегією» влади у боротьбі з епідемією. «Санітас» вирішив проводити такі
    публічні демонстрації перед урядом щовівторка, починаючи з 3 листопада, до
    вжиття конкретних заходів.

    СНО – НАТО не може
    залишитися без ядерної зброї, поки Росія і Китай не відмовляться від цього типу
    озброєнь, заявив у вівторок генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг на щорічній конференції
    Альянсу на тему контролю над озброєннями, роззброєнням і нерозповсюдженням
    зброї масового ураження, організованою Міністерством закордонних справ Румунії. Він додав, що
    ядерна зброя була скорочена на 90% в останні 40 років, а в НАТО тільки три
    союзники мають таку зброю, але вони надають гарантії безпеки всім іншим. Зі
    свого боку, румунський міністр закордонних справ Богдан Ауреску висловився за
    глобальний підхід до ядерного нерозповсюдження та уточнив, що, з точки зору
    Румунії, Китай повинен брати участь разом із Росією та США в новому договорі
    про ядерне роззброєння СНО. Зустріч відзначає 50-ту річницю набрання
    чинності Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та передує оціночній
    конференції цього договору, запланованій на серпень наступного року. Захід
    повинен був відбутися в Бухаресті в березні в знак визнання особливого місця Румунії
    в Альянсі, але був перенесений у формат відеоконференцій через пандемію
    COVID-19.

    COVID-19
    – Румунський фрегат «Королева Марія» перервав свою участь у місії Постійної
    морської групи НАТО і у вівторок покинула турецький порт Аксаз, майже на місяць
    раніше, через велику кількість захворювань на новий коронавірус серед екіпажу.
    За даними Генерального штабу ВМС Румунії, фрегат брав участь, починаючи з 27
    жовтня, у місії з моніторингу морського руху в Східному Середземномор’ї, що
    мала б закінчитися 7 грудня, але через зростання кількості нових випадків
    захворювання на Covid-19 серед 230 членів екіпажу було прийнято рішення
    повернутися додому раніше.

    ОЧЕС – Департамент сталого розвитку уряду
    Румунії організував у вівторок онлайн-конференцію
    високого рівня держав-членів Організації Чорноморського економічного
    співробітництва (ОЧЕС). Були
    обговорені такі теми як:
    транспорт у контексті COVID-19,
    навколишнє середовище та зелена енергія, сталий економічний розвиток та
    конкурентоспроможність. Цього року Румунія є головуючою країною в ОЧЕС. Гасло
    шостого головування Румунії «Союз берегів, покращуючи згуртованість»,
    відображає переконання Румунії, що передумовою для консолідації діяльності ОЧЕС
    має бути згуртованість, взаємозв’язок та діалог.




    РИНКИ – Румунські виробники
    сільськогосподарської продукції невдоволені рішенням уряду закрити, починаючи з
    9 листопада, агропродовольчі ринки,
    що діють в закритих павільйонах, на тлі зусиль із запобігання поширенню нового коронавірусу. Місцевим органам влади по всій країні
    довелося шукати рішення, щоб громадяни мали можливість надалі запасатися продовольчими та непродовольчими
    товарами, які, зазвичай продаються у таких місцях. Вони демонтували вікна, облаштовували
    зовнішні кіоски на тротуарах, у наметах або в дерев’яних будиночках, що раніше використовувались
    для різдвяних та великодніх ярмарків. Іншим рішенням є пересувні ринки,
    відкриті в певні дні. Однак торговці заявляють, що товари швидко псуються та,
    що їх буде важко зберігати в належних умовах.

    КІНО – Румунські документальні фільми «Вдома»
    режисера Раду Чорнічука
    та «колектив» режисера Александра Нанау були номіновані на премії Європейської
    кіноакадемії (EFA Awards), який буде оголошено під час серії онлайн-подій, запланованих на 8-12 грудня. Згідно з
    офіційним веб-сайтом заходу, «щоб розширити платформу якомога більшої кількості європейських
    фільмів у такі важкі часи для європейського кіно та акторів, керівництво EFA вирішило виключно збільшити
    кількість номінацій для художніх та документальний фільм з п’яти до шести. «Вдома»
    розповідає про сім’ї, яка 18 років прожила у дельті річки Векерешть, посеред
    Бухареста, і яка бореться за власне визначення свободи. «колектив» – це історія
    першого року після нищівної пожежі в бухарестському рок-клубі «Колектив», яка
    сталася 30 жовтня 2015 року і призвела до смерті 64 осіб. Стрічка стала пропозицією
    Румунії на Оскара-2021 року в розділі «Найкращий міжнародний художній фільм».

  • 20 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За даними Групи стратегічної
    комунікації, станом на 20
    вересня в Румунії зафіксовано 1 231
    новий випадок коронавірусної хвороби COVID-19 і
    теж за останню добу внаслідок ускладнень, викликаних хворобою, померли 33
    людини. Загалом в Румунії понад 112тис. лабораторно підтверджених випадків
    COVID-19, із них 4 435
    летальних, майже 90 тис.
    пацієнтів одужали. За минулу добу було проведено понад 13 300 тестувань
    методом ПЛР. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 470 тяжко хворих. Тим
    часом у суботу в Бухаресті відбувся протест проти заходів протиепідемічного
    захисту, зокрема проти обов’язковості носіння захисних масок та дотримання
    фізичної дистанції. Протестувальники поставили під сумнів спеціалізовані
    дослідження, які демонструють ефективність цих заходів щодо обмеження
    розповсюдження нового коронавірусу та ризику COVID-19 для життя. Подібні акції протесту відбулися в Клужі
    (північний захід), Тімішоарі (захід), Ораді (північний захід). У свою чергу,
    фахівці говорять про занепокоєння щодо ризиків, пов’язаних із зараженням новим
    коронавірусом і закликають усіх до відповідальності та дотримання
    протиепідемічних правил. Лікарі підкреслюють, що носіння захисної маски є одним
    з найпростіших та найефективніших заходів для запобігання зараженню COVID-19.






    РІЧНИЦЯ – Столиця Румунії – Бухарест, сьогодні
    святкує своє 561 річчя першої документальної згадки про місто. Цього року
    заходи, присвячені Дню Бухареста, відбуваються в особливому контексті,
    викликаному пандемією коронавірусу. Сьогодні ввечері запланована онлайнова
    ретроспектива Бухарестського міжнародного фестивалю iMapp з оглядом попередніх
    шести видань. Мешканці та гості столиці зможуть побачити відеопроекції на
    фасадах Національного театру, готелю InterContinental та Університету. Проекції
    не супроводжуватимуться звуком, а художній зміст буде коротким, аби людям не
    треба було зупинятися і таким чином уникнути скупчення перехожих. Кілька трамваїв
    із графіті, здійсненими найкращими стріт-арт-художниками курсують по Бухаресту
    в рамках пересувної виставки вуличного мистецтва.




    ДИПЛОМАТІЯ
    – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок в Брюсселі
    візьме участь у зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн-членів
    Європейського Союзу. Перед зустріччю міністр Ауреску разом з іншими міністрами
    ЄС візьме участь у робочому сніданку з лідером білоруської опозиції Світланою
    Тихановською. Під час зустрічі міністри закордонних справ та Верховний
    представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель
    розглянуть, серед іншого, ситуацію у Східному Середземномор’ї, Лівані та
    Венесуелі, а також відносини ЄС-Китай та ЄС-Росія. Водночас до порядку денного
    зустрічі було включено обговорення майбутнього партнерських відносин ЄС із
    державами південного сусідства. Також у кулуарах міністерської зустрічі глава
    румунської дипломатії проведе двосторонню зустріч із Мирославом Лайчаком,
    спеціальним представником ЄС з діалогу між Белградом та Приштиною.


    ТЕАТР – У м. Крайова, на півдні Румунії, у
    понеділок ввечері відбудеться урочисте вручення щорічних нагород Театральної
    спілки Румунії (UNITER). На церемонії яка, через пандемію нового коронавірусу
    пройде просто неба у Літньому театрі в парку ім. Ніколая Романеску будуть
    присутні близько 250 театральних і культурних діячів. Журі оголосить переможців
    в 11 категоріях. Організатори повідомляють, що цього року відзначатимуть
    потрійне свято: 30 років від створення UNITER, 170 років від створення театру ім.
    Маріна Сореску в Крайові та… радість новій зустрічі театральних діячів після
    піврічного очікування через коронавірусну кризу, враховуючи те, що, як правило,
    премії UNITER присуджувались у квітні/травні. Радіо Румунія як і в попередні
    роки виступає традиційним медіапартнером.






    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп, друга
    ракетка світу, сьогодні вийшла до фіналу турніру Жіночої тенісної асоціації (WTA) серії Premier 5 в Римі (Італія) з призовим фондом 1,7
    мільйона євро. У півфіналі румунка здобула перемогу 6:3, 4:6, 6:4 над
    представницею Іспанії Гарбіне Мугурузою. 28-річна румунська тенісистка зіграє
    свій третій фінал у Римі, після того як у 2017 та 2018 роках у фінальній
    зустрічі цього турніру вона поступилася українці Еліні Світоліній. Змагання в Італії проходять без глядачів, а
    учасники повинні дотримуватися суворих правил, щоб запобігти зараженню вірусом
    SARS-CoV-2.

  • 19 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За даними Групи стратегічної
    комунікації, станом на 19 вересня в Румунії зафіксовано 1 333 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19 і теж за останню добу внаслідок
    ускладнень, викликаних хворобою, померли 42 людини. Загалом в Румунії 111 550 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із
    них 4 402 летальних, 89 119 пацієнтів одужали. За минулу добу було проведено понад 23 тис. тестувань методом ПЛР. У відділеннях інтенсивної терапії перебуває 461
    тяжко хворий. Європейська комісія рекомендує широкомасштабне тестування для вчасного
    виявлення випадків захворювання на Covid-19 та пропонує спільну загальносоюзну стратегію. ЄК включила Румунію до списку 6 європейських
    країн, які проводять тестування за пріоритетною системою, через недостатню
    потужність тестування. 18 держав-членів мають обов’язкову систему, тоді як інші
    заохочують добровільне тестування.

    ПРОТЕСТ – У
    Бухаресті в суботу відбувся протест проти заходів протиепідемічного
    захисту, запроваджених у навчальних закладах після початку нового
    навчального року. Учасники заходу оскаржили всі медичні рекомендації, такі як
    носіння захисних масок та фізична дистанція. Вони також поставили під сумнів
    спеціалізовані дослідження, які демонструють ефективність цих заходів щодо
    обмеження розповсюдження нового коронавірусу та ризику COVID-19 для
    життя. Жандармерія привернула увагу протестувальників на те, порушують
    чинні норми. запроваджені в умовах режиму надзвичайної ситуації відносно заходів,
    організованих просто неба, кількість учасників яких не може перевищувати 100
    осіб. Правоохоронці також нагадали їм про обов’язкові правила в людних місцях:
    дотримання дистанції та носіння захисних масок.




    ВИБОРИ – Центральне виборче бюро Румунії прийняло
    низку рішень, які будуть застосовані під час місцевих виборів у Румунії
    наступної неділі. Таким чином, було встановлено, серед іншого, що голосування
    буде дійсним, навіть якщо штамп, поставлений на виборчому бюлетені, виходить за
    межі чотирикутника, коли вибір виборця очевидний. У той же час людина може
    голосувати, навіть якщо моніторингова комп’ютерна система сповіщає, що вона вже
    проголосувала. Однак їй доведеться розписатися на протоколі, яким бере до
    відома інформацію про кримінальну відповідальність за порушення виборчого
    законодавства, що карається позбавленням волі або штрафом. 27 вересня румуни обиратимуть
    41 голову повітової ради, близько 3200 мерів, понад 1300 членів повітових рад
    та 40 тисяч членів місцевих рад. Місцеві вибори мали пройти у червні, але були
    відкладені через пандемію, а повноваження місцевих обранців були продовжені на
    півроку. Вибори пройдуть з дотриманням протиепідемічних обмежень, запроваджених
    для запобігання зараженню новим коронавірусом. Після місцевих виборів 6 грудня
    мають відбутися парламентські перегони.




    ПОСУХА – Румунські фермери повинні швидко
    адаптуватися до наслідків зміни клімату. Новий посівний період розпочався цього
    місяця в умовах посухи – кажуть
    метеорологи, які попереджають, що посушливі місяці стануть частішими. В
    інтерв’ю нашій радіостанції директор Національного метеорологічного управління Елена
    Матеєску заявила, що фермери повинні змінити технології сівби. Таким чином,
    рекомендуються сорти рослин із стійкістю до високих температур та коротшими
    періодами вегетації. Водночас, на думку Елени Матеєску, посівні роботи мають
    бути відкладені. За офіційними даними, цього року посуха знищила близько 1 млн.
    га посівів.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп, друга
    ракетка світу, сьогодні вийшла до півфіналу турніру Жіночої тенісної асоціації
    (WTA) серії Premier 5 в Римі (Італія)
    з призовим фондом 1,7 мільйона євро. Румунка здобула перемогу 6:2, 2:0, після
    того як представниця Казахстану Юлія Путінцева знялася з турніру в Римі через
    травму. Теж у суботу румунсько-французька пара Ралука Олару/Анна-Лена Фрідзам,
    пройшла у фінал парного розряду турніру, після перемоги над японським дуетом
    Сюко Аояма/Єна Шібахара з рахунком – 3:6, 6:2, 10:4. Змагання в Італії проходять без глядачів, а
    учасники повинні дотримуватися суворих правил, щоб запобігти зараженню вірусом
    SARS-CoV-2.

    ЛЕГКА АТЛЕТИКА – Асоціації Балканських
    легкоатлетичних федерацій у співпраці з Федерацією легкої атлетики Румунії організовує в Клуж-Напоці (північний захід) з 19 по 20
    вересня 73-й Балканський чемпіонат з легкої атлетики. У ньому
    беруть участь представники Боснії і
    Герцеговини, Болгарії, Вірменії, Хорватії, Косово, Македонії, Республіки
    Молдова, Чорногорії, Туреччини, Румунії, Сербії та України. Румунію представляє делегація з
    64 спортсменів.

  • 19 серпня 2020 року

    ПРОТЕСТ
    – Тераси і ресторани у всій Румунії були закриті у середу, в другій половині
    дня, протягом години, в знак протесту проти відсутності заходів влади по
    підтримці індустрії гостинності. Власники цих закладів незадоволені тим, що
    ресторани залишаються закритими і стверджують, що, з цих причин, в холодному
    сезоні 400 тисяч працівників можуть залишитися без робочих місць, оскільки
    бізнес в галузі ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) не вистоїть.
    Прем’єр-міністр Людовик Орбан уточнив, що негайно ж після того, як
    епідеміологічний стан поліпшиться, уряд дозволить відкриття ресторанів,
    підкресливши при цьому, що мова йде не про відсутність доброзичливості, а про
    охорону здоров’я людей. Внесок галузі ГоРеКа у ВВП Румунії становить 5%.




    КОРОНАВІРУС
    – У Румунії зафіксовано понад 73.600 підтверджених випадків зараження
    коронавірусом від початку пандемії і 3.106 смертей в результаті цієї хвороби.
    Звіт Національного інституту суспільної охорони здоров’я вказує, що на минулому
    тижні число нових випадків зараження, але і летальних випадків було трохи
    менше, ніж на попередньому тижні. Приблизно третина нових випадків зараження
    була зафіксована у повітах Прахова (південь),
    Арджеш (південь), Біхор (північний захід) і Тіміш (захід). Більшість
    випадків зараження коронавірусом з початку пандемії було зафіксовано в
    Бухаресті, Сучаві (північний-схід) та Арджеші. Майже 95% померлих мали хоча б
    одну супутню захворюваність, тоді як майже 80% жертв були старше 60 років. Міністр
    охорони здоров’я Нелу Татару попередив, що кількість молодих людей, заражених
    новим коронавірусом, збільшується.




    САМІТ – Держави-члени
    ЄС не визнають результат президентських виборів від 9 серпня в Білорусі, в яких
    переможцем був оголошений чинний президент Олександр Лукашенко, оголосили в
    середу лідери ЄС, які провели позачерговий саміт у режимі відеоконференції.
    Вибори не були ані справедливими, ані вільними і не відповідали
    міжнародним стандартам, – заявив президент Європейської ради Чарльз
    Мішель на прес-конференції наприкінці наради. Він також заявив, що ЄС прийме
    санкції проти посадових осіб, які відповідають за насильство під час протестів та
    фальсифікацію виборів. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, чия країна головує зараз у Раді ЄС, засудила
    жорстоке насильство проти протестуючих. Масові протести почалися 10
    днів тому, негайно ж після виборів, на яких Лукашенко, був оголошений
    переможцем з 80% голосів. На протестах, принаймні двоє людей
    загинули, кілька сот отримали поранення і понад 6700 були затримані.






    ІНФЛЯЦІЯ
    – Румунія значилася серед країн ЄС з найвищим річним рівнем інфляції і в липні
    – 2,5%, в порівнянні з 2,2% в червні, повідомила Статистична служба
    Європейського союзу – Євростат. Згідно Євростат, країнами членами з найвищими рівнями
    інфляції залишаються Угорщина, Польща, Чехія і Румунія. На протилежному полюсі
    знаходяться Греція, Кіпр та Естонія. У порівнянні з ситуацією червня місяця,
    річний рівень інфляції в липні знизився в 10 країнах членах, залишився на місці
    в трьох країнах і підвищився в 14 країнах ЄС.




    США – Демократична
    партія США офіційно висунула Джо Байдена своїм кандидатом на виборах президента
    2020 року, що пройдуть 3 листопада, коли він зіткнеться з чинним президентом Дональдом
    Трампом. Рішення висунути Байдена прийняли на загальнонаціональному з’їзді в
    Мілуокі, штат Вісконсин. Офіційний процес затвердження відбувся на другий день
    масштабного партійного з’їзду, який триває в онлайн-форматі. 77-річний Джо
    Байден повинен виступити з промовою у четвер. Не бажаючи дозволити демократам
    отримати повну увагу ЗМІ, Дональд Трамп відвідав декілька штатів США – Айову,
    Арізону, Міннесоту та Вісконсин. З цього приводу він відновив свої напади, прозвавши
    Джо Байдена Спячим Джо, заявивши, що він маріонетка радикальних
    лівих.

  • Два роки від антиурядового протесту 10 серпня

    Два роки від антиурядового протесту 10 серпня




    У
    Румунії триває юридична одіссея суперечливої кримінальної справи «10 серпня». Вона
    була порушена за фактом невиправдано жорстких дій Жандармерії під час
    масштабних акцій протесту влітку 2018 року, коли приблизно 100 000 румунів,
    багато з них щойно повернулися з-закордону, зібралися на площі Вікторієй перед
    будівлею уряду в Бухаресті, вимагаючи відставки кабінету міністрів на чолі з
    прем’єр-міністром Віорікою Денчіле. Люди були незадоволені судовою реформою соціал-демократичної
    більшості, змінами до Кримінального кодексу, а також звільненням Лаури Кодруци
    Кьовеї з посади головного прокурора Національної антикорупційної дирекції.
    Сотні скарг подали протестувальники до прокуратури, звинувачуючи жандармів у
    надмірному насильстві та невиправданому застосуванні сльозогінного газу.




    Учасники
    кажуть, що демонстрація була переважно мирною, а сутички з жандармами спровокувала
    незначна група осіб, яку сили правопорядку могли легко ізолювати та нейтралізувати.
    Справа «10 серпня», яку розслідує Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом (DIICOT), була закрита минулого місяця. У постанові про
    закриття кримінального провадження зазначається про «моральне пособництво» мирних
    протестувальників на площі Вікторієй, які не віддалилися від хуліганів і своїм
    ставленням навіть заохочували їх агресивну поведінку. Водночас, прокурори по
    справі прийшли до висновку, що обвинувачення, висунуті у справі як жандармами,
    так і лідерами Соціал-демократичної партії, у тому, що протест нібито був спробою
    державного перевороту, є безпідставними.




    Однак минулого тижня головний
    прокурор DIICOT Джорджіана Хосу частково скасувала рішення про закриття
    провадження та постановила відновити кримінальне розслідування у справі щодо колишніх
    начальників Жандармерії. Вона пояснила своє рішення тим, що прокурор по справі не
    переглянув докази, зібрані Військовою прокуратурою, а також не допитав повторно
    підозрюваних, потерпілих та свідків. Якщо рішення головного прокурора DIICOT
    буде підтверджено суддею, – пише агентство Agerpres, прокурори мають відновити кримінальне
    розслідування за фактом зловживання службовим становищем, службового
    підроблення, підробки документів, пособництва вчиненню злочину тощо.




    Апеляційний
    суд м.Бухарест у понеділок постановив, що не має повноваження розглядати
    подання Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом про
    відновлення розслідування у справі проти колишніх начальників Жандармерії, а розгляд
    справи було перенесено до Бухарестського трибуналу, суд задовольнивши
    відповідне клопотання колишніх керівників Жандармерії. Віце-прем’єр-міністр,
    лібералка Ралука Туркан заявила, що 10 серпня 2018 року є «незагоєною раною румунської
    демократії», додавши, що Правосуддя має прояснити
    це питання. Вона наголосила, що жорстке порушення цивільних прав має бути
    покаране.

    Президент Клаус Йоганніс сказав минулого тижня, що «справжні винуватці»
    мають бути притягнуті до відповідальності і висловив жаль з приводу того, що розслідування
    «триває так довго». Минулого року тимчасово виконуючий обов’язки лідера Соціал-демократичної
    партії Марчел Чолаку заявив, що підхід до подій 10 серпня був «помилковим та дещо
    ризикованим» і соціал-демократи поплатилися за свою позицію, це будучи однією з
    причин того, що їхній кандидат програв президентські вибори.

  • 10 червня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Нові
    летальні випадки від коронавірусу були зареєстровані
    у середу, а загальна кількість померлих становить 1360 осіб. За
    даними Групи стратегічної комунікації станом на 10 червня загальна кількість
    підтверджених випадків зараження коронавірусом у Румунії сягнула 20 945 осіб, з
    них 196 було підтверджено за останню добу. Водночас вже одужали і були виписані 15103 особи. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 150 хворих.
    Кількість активних випадків коронавірусу тепер складає 4.482. За кордоном
    коронавірус було підтверджено у понад 3.300 румунів, найбільше в Італії,
    Німеччині та Іспанії, також в інших країнах померли 114 громадян Румунії. Теж у
    середу стартувала програма тестування населення у Бухаресті, яка має на меті
    встановити ступінь імунізації від нового коронавірусу. Для участі в цій
    програмі було відібрано 10500 людей на основі вибірки, проведеної Національним
    інститутом охорони здоров’я.




    ПРОТЕСТ -
    Національна федерація профспілок працівників служби швидкої медичної допомоги «Ambulanţa» сьогодні
    організувала двогодинну акцію протесту в Бухаресті та в усіх службах швидкої
    допомоги Румунії. Протестувальники незадоволені відкладенням прийняття проєктів, що
    впливають на персонал та організацію національних служб швидкої допомоги. На
    всіх каретах швидкої допомоги Румунії були розміщені таблички з написом
    «національний протест». Крім усього іншого, працівники скаржаться на те, що
    вони не отримують доплату за небезпечну роботу в умовах поширення COVID-19, а також
    інші права. Вони також незадоволені нехтуванням можновладцями низкою
    законодавчих пропозицій, ініційованих членами федерації.




    ФЕСТИВАЛЬ – 272
    молоді музиканти з 41 країни змагатимуться у розділах віолончель, скрипка,
    фортепіано та композиція Міжнародного конкурсу імені Джордже Енеску, який
    відбудеться в Бухаресті з 29 серпня та 20 вересня. Як повідомляють
    організатори, більшість конкурентів – 50 осіб, прибудуть з Південної Кореї. На
    другому місці за кількістю заявок знаходиться Румунія – 27 конкурентів, а третє
    місце займає Китай – 21 учасник. З Європи прибуде 131 учасник, найбільше з
    Франції та Росії (по 13), Італії (12), Німеччини (10), Великобританії (10). Так
    само будуть і троє конкурентів з Нової Зеландії та двоє з Австралії. Міжнародний
    фестиваль ім. Джордже Енеску, що вважається найважливішою міжнародною
    культурною подією Румунії, цього року матиме 19 концертів, відкритих для
    широкої публіки. Організатори також заявляють, що впевнені в результати
    заходів, вжитих на національному та міжнародному рівнях у боротьбі з COVID-19.




    ВІЗИ – Міністр
    внутрішніх справ Румунії Марчел Вела та посол США в Румунії Адріан Цукерман
    провели зустріч, під час якої обговорили, серед іншого, стратегічне партнерство
    та програму VisaWaiver. Особливу увагу
    було приділено співпраці між Румунією та США в контексті пандемії COVID-19 та боротьбі з організованою злочинністю. Марчел Вела підтвердив рішучість румунської влади
    продовжити зусилля щодо включення Румунії до програми безвізового в’їзду на
    територію США Visa Waiver. На сьогодні лише Румунія, Болгарія, Хорватія та Кіпр з 27 країн ЄС не включені
    до відповідної програми. Їх включення до
    програми Visa Waiver може бути
    здійснене на підставі рішення Конгресу США з цього приводу або коли рівень відмови
    у видачі віз буде менше 3%. За даними Міністерства закордонних справ для
    громадян Румунії цей показник минулого року знизився до 9,11%.




    АВТОРИНОК -
    Румунський автомобільний ринок зафіксував у травні різке скорочення кількості
    зареєстрованих нових машин, внаслідок обмежень, які влада почала послаблювати лише усередині
    минулого місяця. Про це повідомляє Управління з питань видачі посвідчень водія
    та реєстрації транспортних засобів. Так, у травні на місцевому ринку було
    зареєстровано майже 7200 нових автомобілів, що на 45% менше порівняно з
    аналогічним періодом минулого року. Найпопулярнішою маркою нових авто була Dacia, яких зареєстрували 2200 одиниць.

  • 15 листопада 2019 року

    ВИБОРИ -
    Сьогодні у Румунії стартувала виборча кампанія до другого туру чергових
    виборів президента, що завершиться в суботу, 23 листопада, о 7:00 ранку. Чинний
    президент Клаус Йоганніс, за підтримки керівної Націонал-ліберальної партії, та
    лідер Соціал-демократичної партії, колишня прем’єрка Віоріка Денчіле
    змагатимуться у другому турі перегонів. У першому турі, 10 листопада, вони
    отримали 37,82%, відповідно 22,26% голосів, згідно з остаточними результатами,
    оголошеними у четвер Центральним виборчим бюро. На закордонних виборчих
    дільницях голосування триватиме три дні: у п’ятницю з півдня до 21 години та у
    суботу і неділю з 7:00 та 21:00 з можливістю продовження голосування до опівночі.




    РОКОВИНИ
    – Страждання, які пережили герої антикомуністичної боротьби в Румунії, не можна
    забувати, – заявив прем’єр-міністр Людовік Орбан у зверненні з нагоди 32-ої
    річниці антикомуністичного повстання робітників 15 листопада 1987 року у
    Брашові (центр Румунії). Ми всі, суспільство, установи, політичний клас, несемо
    відповідальність і зобов’язані цінувати їхню боротьбу та вшановувати пам’ять, -
    додав прем’єр-міністр. 15 листопада 1987 року працівники брашовського заводу
    розпочали протест проти керівництва та скандували гасла проти диктатора Ніколая
    Чаушеску. Репресійні органи жорстоко придушили повстання. У наступні дні було
    заарештовано сотні людей і багато з них так і не повернулися додому. Справа, порушена
    за цими фактами у 2018 році була передана Військовою прокуратура до Спеціального
    відділу з розслідування злочинів, скоєних магістратами (суддями і прокурорами). У рамках відповідної
    справи, що є складовою провадження під назвою «злочини комунізму», військові
    прокурори вели попереднє розслідування щодо злочинів проти людяності, вчинених тими,
    хто був причетний до систематичних репресивно-каральних дій відносно протестувальників.




    КОРУПЦІЯ – У Румунії прокурори Національного антикорупційного директорату
    (НАД) передали до суду справу колишнього міністра фінансів Себастіана Вледеску.
    Йому інкримінують одержання хабара і торгівлю впливом у корупційній справі щодо ремонту окремих
    залізничних ділянок. У цій же справі колишньому депутату Крістіану Боуряну пред’явлено
    звинувачення у торгівлі впливом. Згідно з повідомленням НАД, матеріали справи
    стосуються корупційних правопорушень, вчинених між 2005-2017 роками, відповідно
    здійснення іноземною компанією неформальних платежів румунським посадовцям на
    суму близько 20 мільйонів євро у вигляді комісії за укладання та
    виконання кількох договорів про ремонт залізничної колії.




    ІНФЛЯЦІЯ
    В ЄС
    – У жовтні найвищі річні показники інфляції в ЄС були зареєстровані у Румунії
    (3,2%), Угорщині (3%) та Словаччині (2,9%). Про це у
    п’ятницю повідомив Європейський офіс статистики – Євростат.
    На протилежному кінці списку – Кіпр (мінус 0,5%), Греція (мінус 0,3%) та
    Португалія (мінус 0,1%). Порівняно з попереднім місяцем річна інфляція
    знизилась у 15 державах-членах, залишалася незмінною у вісьмох і
    зросла у п’ятьох державах-членах. Річний рівень інфляції
    в єврозоні у жовтні становив 0,7%, на 0,1% менше
    ніж у вересні, а в Європейському Союзі – 1,1%, теж на
    0,1% менше ніж у попередньому місяці.




    РІЗДВО -
    У Сібіу (центр Румунії) сьогодні відкрився Різдвяний ярмарок, який вважається
    найгарнішим у Румунії. На відвідувачів чекають понад 100 дерев’яних кіосків із різдвяними
    прикрасами, сувенірами, сезонними подарунками та кулінарними виробами. Для
    дітей розважальний міні-парк та майстерня Діда Мороза, а також працюватиме
    штучна ковзанка. Сібіуський різдвяний ярмарок, який цього року проводиться
    утринадцяте, став справжнім туристичним брендом, який щорічно приваблює більше 100
    тисяч туристів з Румунії та закордону.




    ПОЛІТИКА
    – Члени Союзу «Рятуйте Румунію», третьої за величиною політичної сили у парламенті
    Румунії, впродовж 5 днів, починаючи з п’ятниці, беруть участь у голосуванні
    щодо подальшої долі лідера партії Дана Барни. Останній оголосив, що готовий
    зробити крок назад, якщо більшість членів союзу проголосують
    за його відставку. Голосування проводиться за підсумками першого туру
    президентських виборів, на якому Дан Барна, кандидат від Альянсу СРР-PLUS, посів третє
    місце, не зумівши пробитися у другий тур.



  • 05 листопада 2019 року

    УРЯД – 16 членів нового ліберального кабінету міністрів, на
    чолі з Людовіком Орбаном сьогодні перейняли керівництво міністерств, після
    того як парламент напередодні призначив новий склад уряду меншості. Вже у
    понеділок, після складання присяги в присутності президента Румунії Клауса
    Йоганніса, урядова команда провела перше неформальне засідання, на якому
    Людовік Орбан попросив своїх міністрів якнайшвидше здійснити інвентаризацію
    нагальних проблем. Він пообіцяв, що кабінет міністрів буде відкритий до
    постійного діалогу та враховуватиме очікування румунів. Нагадаємо, що
    ліберальний уряд був призначений після оголошення вотуму недовіри та
    відправлення у відставку уряду соціал-демократів на чолі з Віорікою Денчіле.




    Р.МОЛДОВА – Блок ACUM проєвропейського прем’єр-міністра Майї
    Санду отримав найбільше мандатів у другому турі місцевих виборів, який відбувся
    в неділю в Республіці Молдова. Про це повідомив сьогодні голова Центральної
    виборчої комісії Дорін Чіміль. За
    озвученими ним даними блок ACUM виграв 91 з 384 посад мерів у населених пунктах, де відбувся другий тур
    виборів. Друге місце посіла партія соціалістів партія проросійського президента Ігоря
    Додона – 83 мандати, в тому числі мера Кишинева. На третій позиції знаходиться
    Демократична партія колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа, яка виграла 71
    мандат.






    СОЦМЕРЕЖІ – Уряди
    все частіше використовують соціальні мережі для маніпуляцій та шпигунства за
    виборцями у всьому світі, що є надзвичайно тривожною для демократії тенденцією,
    – зазначається у дослідженні, опублікованому у вівторок неурядовою
    організацією Freedom House. Організація знайшла докази існування
    «таємних програм спостереження у соціальних мережах» щонайменше у 40 із 65
    проаналізованих країн. У деяких державах влада просто вдається до відключення
    Інтернету, коли це відповідає її інтересам, а в інших – використовує «цілу
    армію» професіоналів для маніпулювання інформацією в Інтернеті та
    розповсюдження фальшивої інформації, поки вона не стане найбільш поширеною.
    Китай є найгіршим прикладом обмеження свободи в Інтернеті, на тлі посилення
    владою зусиль з контролю інформації про протести в Гонконзі або про 30-ту
    річницю придушення студентських протестів на площі Тяньаньмень у Пекіні. У
    США «правоохоронні органи та імміграційні служби розширили свої спостереження в
    обхід механізмів прозорості, контролю та підзвітності, які, могли б обмежити
    їхні дії», – стверджує Freedom House.




    СТРАЙК – Гірники
    двох шахт у долині річки Жіу, які вже більше тижня перебувають під землею і
    відмовляються підніматися на поверхню, продовжили протест і у вівторок, попри
    проблеми зі здоров’ям. Деякі з них були доставлені до лікарні після того, як
    лікарі виявили у них підвищений артеріальний тиск або рівень цукру в крові
    понад норми. Гірники, яких 1 січня будуть звільнені, вимагають від уряду
    прийняти термінову постанову про надання їм тих самих прав, що й інші
    звільнені працівники цього сектору: щомісячну виплату упродовж двох років та
    зарахування цього періоду до стажу роботи. За словами нового прем’єр-міністра
    Людовіка Орбана, у середу на порядку денному засідання уряду буде прийняття
    нормативно-правового акту про надання шахтарям відповідних компенсаційних
    виплат. Нагадаємо, що наприкінці 2017 року ці дві шахти були включені до
    програми закриття та екологізації.




    МІГРАЦІЯ -
    Працівники Прикордонної поліції Румунії виявили 11-ох нелегальних мігрантів у
    прикордонному пункті «Недлак-2» (захід). Вони приховувалися у мікроавтобусі,
    яким керував громадянин Болгарії, який прямував до Словаччини та перевозив
    автозапчастини. Мігранти – чотири чоловіки, одна жінка та шість підлітків -
    походять з Іраку, Еритреї та Ірану і планували потрапити до Шенгенської
    зони.



  • 21 травня 2019 року

    ДОВКІЛЛЯ -
    На тлі головування Румунії в Раді
    Європейського Союзу 20-21
    травня у Бухаресті пройшла неформальна
    зустріч міністрів навколишнього середовища країн ЄС. Були обговорені заходи,
    які мають бути вжиті на європейському та міжнародному рівнях щодо створення необхідних
    рамок для скорочення викидів парникових газів. Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, морських справ і рибальства Кармену
    Велла оголосив, що Єврокомісія
    незабаром прийме нові керівні принципи щодо інтеграції екосистемних послуг у процесі прийняття зелених рішень та створення зеленої інфраструктури, задля
    стимулювання розвитку регенеративної,
    циркулярної економіки та сталої
    сільськогосподарської політики. Європейський чиновник заявив, що ЄС здобуде
    ефективний прогрес у сфері навколишнього середовища шляхом співпраці між відповідними
    міністрами.




    ЧОРНЕ МОРЕ – У Бухаресті сьогодні відбулася міністерська
    конференція щодо прийняття Спільного порядку денного заради Чорного моря,
    організована Міністерством закордонних справ Румунії та Європейською Комісією.
    Метою конференції є об’єднання представників чорноморських держав (Болгарії,
    Грузії, Румунії, Російської Федерації, Туреччини, України) та Республіки
    Молдова з метою прийняття спільної програми дій заради Чорного моря. Документ,
    який був погоджений за підтримки Європейської Комісії, зосереджується на різних
    секторах діяльності, які можуть сприяти сталому економічному розвитку регіону
    та, зокрема, прибережних районів. Йдеться зокрема про такі галузі як: морські
    справи, рибальство й аквакультура, дослідження та інновації, комунікації,
    навколишнє середовище, туризм, освіта, здобуття та розвиток навичок з морської
    економіки.




    УКРАЇНА – Віце-Прем`єр-міністр Румунії з питань
    імплементації стратегічного партнерства Ана Бірчал взяла участь у церемонії інавгурації Президента України Володимира
    Зеленського. Анна Бірчал провела двосторонню зустріч з главою української
    держави під час якої підтвердила рішучу підтримку Бухареста незалежності,
    суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних
    кордонів. Зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні є нашою спільною метою, -
    сказала Ана Бірчалл, додавши, що Україна є надзвичайно важливим партнером для Румунії та
    розширеного регіону Чорного моря. Під час
    розмови вона торкнулася ситуації з правами осіб, які належать до румунської
    меншини в Україні, наголосивши що румунська меншина в Україні та українська – в
    Румунії є мостом між двома країнами. Сторони підкреслили важливість пошуку
    рішень для забезпечення прав румунської громади в Україні. Майже 500 тисяч
    етнічних румунів мешкають в Україні, більшість на колишніх румунських
    територіях, анексованих Радянським Союзом у 1940 році й успадкованих Україною в
    1991 році.




    НАТО – Більше 1200 румунських та іноземних військовослужбовців у ці дні беруть
    участь у найбільших навчаннях НАТО у сфері комунікацій та інформатики – Steadfast
    Cobalt 2019, які проходять у місті Отопень, під Бухарестом. Метою навчань є спільна
    підготовка для надання міжнародної підтримки в операціях НАТО і виконання
    стандартних процедур, необхідних для досягнення взаємної сумісності людських і
    технічних ресурсів.




    ПРОТЕСТ – Профспілки працівників румунських
    пенітенціарних установ призупинили протест, початий цього місяця, після
    отримання запрошення на переговори з представниками уряду, намічені на середу,
    22 травня. У середині квітня члени профспілок діячі оголосили про початок
    безстрокової акції протесту через зменшення заробітної плати більшості
    працівників системи. Працівники в основному вимагають прийняття Статуту поліцейського
    пенітенціарної системи та негайного набуття чинності розпорядження міністра
    юстиції про оплату понаднормової роботи.




    МІГРАЦІЯ – Румунія у 2017 році надала понад 54 тис. дозволів
    на проживання громадянам країн з-за меж Європейського Союзу, що на понад 14%
    менше порівняно з попереднім роком, коли було надано майже 63 тис. таких
    дозволів. Як випливає з даних Євростату це найбільше скорочення зазначеного
    показника серед держав-членів. На відміну від цього, в Угорщині у 2017 році
    було надано понад 117 тис. дозволів на проживання, що більш ніж удвічі більше
    ніж у 2016 році. Кількість подібних дозволів значно зросла також у Болгарії – на
    41%, Мальті – 25% і Словаччині – 21%. На рівні ЄС станом на кінець 2017 року
    було видано понад 20 мільйонів дозволів на проживання особам, що походять з
    країн, що не входять до ЄС. Три чверті з них видали п’ять країн: Німеччина,
    Італія, Франція, Іспанія та Великобританія.

  • 17 квітня 2019 року

    РЕФЕРЕНДУМ – Парламент Румунії на спільному засіданні двох
    палат схвалив ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня, одночасно з виборами до Європейського
    Парламенту. Теми, запропоновані главою держави стосуються заборони амністії та
    помилування за корупційні правопорушення та заборони уряду приймати термінові постанови у сфері кримінальних
    правопорушень та судоустрою.
    Глава держави хоче, так само, запитати виборців, чи згодні вони з тим, щоб і інші державні органи, крім Омбудсмена отримали право оскаржувати термінові
    постанови у Конституційному суді. З такою ініціативою президент виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя, здійснених парламентською
    більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі критики як в країні,так і з боку європейських партнерів Румунії. Позиція законодавчого
    органу щодо проведення
    референдуму має консультативний характер. Ініціатива президента, котрий минулого тижня провів консультації з
    цього питання з парламентськими партіями, отримала у вівторок одностайну підтримку членів комітетів з
    питань правової політики та правосуддя.




    ЗАКОНОДАВСТВО – Сенат сьогодні схвалив
    ряд поправок до Кримінального кодексу Румунії, які наступного тижня будуть
    винесені на розгляд Палати депутатів. Вони були схвалені у вівторок спеціальною
    парламентською комісією з питань реформи правосуддя, після того, як міністр
    юстиції Тудорел Тоадер не погодився прийняти відповідні поправки до Кримінального
    кодексу терміновою постановою уряду. Голова комісії, соціал-демократ Флорін
    Йордакє пояснив, що терміновість пояснюється тим фактом, що чинний уряд не втілив
    у законодавство статті, що були визнані суддями Конституційного суду такими, що
    відповідають Конституції. У вівторок на засіданні комісії міністр юстиції
    Тудорел Тоадер заявив, що парламент зобов’язаний привести Кримінальний та
    Кримінально-процесуальний кодекси у відповідність до рішень Конституційного
    Суду, оскільки у цьому випадку йдеться про законопроект. Парламентська опозиція
    звинувачує більшість у тому, що ці поправки були схвалені, щоб звільнити низку
    політичних лідерів від кримінальної відповідальності.




    НАТО – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні у Бухаресті відкрив міжнародну
    конференцію «Зміцнення Східного флангу НАТО: виклики та стратегії узгодження
    заходів Балтійського та Чорноморського регіонів». Глава держави твердо
    підтримав унітарну, консолідовану і цілісну присутність НАТО на всьому Східному
    фланзі. Така присутність потрібна від Балтійського до Чорного морів для
    досягнення ефективного потенціалу стримування та оборонної позиції НАТО, – сказав Йоханніс.
    Він зазначив, що Чорноморський регіон продовжує стикатися із замороженими
    конфліктами і латентною напруженістю. Крім того зростає клімат конфронтації та
    сильної мілітаризації Чорного моря, а також спостерігається активізація
    гібридних дій, які є дуже небезпечними з огляду на їх наслідки, як для Румунії,
    так і для румунських партнерів і партнерів НАТО в регіоні.




    НОТР-ДАМ – Сьогоднішнє засідання французького уряду, яке очолив президент
    Еммануель Макрон було присвячене ліквідації наслідків пожежі, яка частково
    зруйнувала собор Нотр-Дам у Парижі, найбільш відвідуваний пам’ятник архітектури
    в Європі. Еммануель Макрон вчора, в інтерв’ю французькому телеканалу, пообіцяв,
    що реконструкція не триватиме більше п’яти років. Французький лідер також
    віддав належне пожежникам, які зменшили масштаби катастрофи. Пожежа, що сталася
    у понеділок увечері в Нотр-Дам, викликала хвилю емоцій по всьому світу і
    приплив пожертвувань для реконструкції собору, що є об’єктом Всесвітньої
    спадщини ЮНЕСКО, який щороку приваблював мільйони туристів. Сума пожертвувань
    на реконструкцію Собору Паризької Богоматері досягла майже 1 млрд євро. Чільні
    посадовці Румунії та Румунська Православна Церква висловили свою солідарність з
    французьким народом.




    ПРОТЕСТ – Конфедерація транспортних операторів і ліцензованих перевізників
    Румунії сьогодні провела акцію протесту перед будівлею уряду проти наміру чинної
    влади прийняти термінову постанову, котра на думку перевізників призведе
    до збереження явища незаконних пасажирських перевезень. Віце-прем’єр-міністр та
    міністр розвитку Данєль Сучу у понеділок
    заявив, що протягом двох днів термінова постанова про регулювання діяльності
    онлайн-платформ в сфері перевезення пасажирів буде опублікована в Офіційному віснику.
    Таксисти вимагають відповідних законодавчих змін у парламенті, з пройденням
    всіх етапів прийняття законів, а не в уряді в терміновому порядку. Вони
    наполягають на обмеженні діяльності онлайн-платформ в сфері перевезення
    пасажирів і на запроваджені для останніх нових правил ліцензування, контролю та
    оподаткування, аналогічних тим, що застосовуються відносно водіїв таксі. Минулого місяця, перевізники організували
    кілька акцій протесту в столиці проти незаконних пасажирських перевезень, але сьогоднішній
    є найбільшим.




    НЕДОВІРА – Засідання Сенату, на якому учетверте мала бути розглянута і винесена
    на голосування ініційована опозиційними Націонал-ліберальною партією та
    Союзом «Рятуйте Румунію» резолюція про недовіру міністру юстиції Тудорелу
    Тоадеру було відкладене через відсутність кворуму. Обговорення цього питання були
    відкладене двічі минулого тижня і один раз на цьому тижні. Ініціатори резолюції
    закликали міністра Тоадера відмовитися від того, що вони називають шкідливими
    змінами кримінального законодавства та почати його узгодження з рішеннями Конституційного
    суду. Вони також зажадали відкликати законодавчі зміни у сфері правосуддя, що
    суперечать принципам верховенства права. Опозиція також просить міністра
    юстиції підтримати законодавчу ініціативу про розпуск Спеціального управляння з
    розслідування правопорушень вчинених суддями і прокурорами. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня заявив, що міністр Тудорел Тоадер
    зрадив соціал-демократів у питанні прийняття низки термінових постанов в сфері
    правосуддя.



  • 21 березня 2019 року

    САМІТ ЄС – Лідери країн-членів ЄС у четвер і п’ятницю проведуть у Брюсселі весняний саміт ЄС, в рамках якого зосередяться на зміцненні
    європейської економічної бази. Інші теми порядку денного – зміна клімату,
    майбутній саміт ЄС-Китай та шляхи боротьби з
    дезінформацією. Румунію
    представляє Президент Клаус Йоханніс, який виступить за продовження зусиль
    держав-членів щодо консолідації та поглиблення єдиного ринку ЄС в усіх його
    вимірах. Він також підкреслить, що сильний цифровий ринок має важливе значення
    для збереження позиції Європи як однієї з найважливіших економік світу. Президент
    Румунії підкреслить важливість боротьби з явищем дезінформації в контексті
    майбутніх виборів до Європарламенту. З іншого боку, європейські лідери розглянуть
    прохання прем’єр-міністра Терези Мей відкласти вихід Великобританії з ЄС до 30
    червня.




    ПРОТЕСТИ – Уряд Румунії затвердить на наступному засіданні поправки до
    законодавства в сфері перевезення пасажирів. Таку обіцянку отримали від
    Міністерства транспорту великі конфедерації проспілок у цій галузі, після масштабних
    протестів, організованих в середу і четвер у центрі столиці, у яких взяли
    участь сотні автомобілів таксі, маршруток і автобусів. Після протесту у середу федерації
    FORT, сьогодні прийшла черга водіїв, що є членами Конфедерації
    авторизованих траспортних операторів і перевізників Румунії (COTAR), в
    основному таксистів, котрі вимагали внесення змін до законодавства, що регулює альтернативний міський транспорт, який на їх думку чинить недобросовісну
    конкуренцію. І профспілки бухарестського метро оголосили про проведення
    одногодинного пікету перед Міністерством транспорту в четвер і п’ятницю. Вони
    звинувачують владу в байдужості до проблем безпеки в метрополітені.




    СТАРТАП – Комісар ЄС з економіки та цифрового суспільства Марія Габріель у
    четвер у Клужі, північно-західна Румунія, заявила, що перша європейська
    програма «Цифрова Європа» матиме у розпорядженні 9 млрд євро в період з 2021 по
    2027 роки. На відкритті конференції Європейський
    саміт стартапів – 2019 єврокомісар закликала представників стартапів з 35 країн
    співпрацювати і скористатися можливостями, які відкриваються в ЄС у цій сфері.
    Марія Габріель сказала, що будуть значні інвестиції в комп’ютери, штучний
    інтелект, кібербезпеку, центри цифрових інновацій. У свою чергу, міністр
    зв’язку та інформаційного суспільства Румунії Александру Петреску заявив, що досьє
    цієї надзвичайно важливої ​​програми було закрите у лютому під час головування
    Румунії в Раді Європейського Союзу. Протягом двох днів в Клуж-Напоці проходить
    одна з найважливіших європейських зустрічей, присвячених стартапам.




    IT – Комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу у п’ятницю здійснить
    робочий візит до Бухареста для обговорення інвестиційних пріоритетів наступного
    бюджету ЄС. Вона візьме участь у презентації національного звіту для Румунії в
    рамках європейського семестру та у конференції «Інвестиційні пріоритети Румунії
    у 2021-2027 роках». Як повідомляє Єврокомісія, напередодні Коріна Крецу заявила,
    що в Румунії кошти з європейських фондів повинні бути спрямовані передусім на інновації,
    МСП, перехід до низьковуглецевої економіки, розбудову стратегічних транспортних
    мереж та на фінансування заходів щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості
    населення та соціальної інтеграції.




    ТЕНІС – На турнірі Miami Open серії Premier Mandatory, з призовим фондом понад 9 мільйонів доларів, що стартував у США
    19 березня, одразу кілька румунських тенісистів почнуть змагання. Ірина Бегу (70 WTA) в першому раунді зіграє з канадкою
    румунського походження Б’янкою Андреєску (24 WTA), котра напередодні стала
    переможницею в Індіан-Вельсі, а Моніка Нікулеску (138 WTA) зіграє проти Тамари
    Зіданшек (66 WTA) зі Словенії. Краща ракетка Румунії Сімона Халеп, пропускає
    матч першого кола, а в другому зустрінеться з переможницею матчу Тейлор
    Таунсенд (96 WTA) і Йоханна Ларссон (79 WTA). У чоловічому одиночному розряді Маріус
    Копіл (73 АТР) в першому раунді зіграє проти іспанця Альберта Рамоса Віноласа
    (86 АТП).

  • Лівіу Бабеш – румунський герой-мученик

    Лівіу Бабеш – румунський герой-мученик




    2 березня 1989 року сотні туристів, які каталися на
    лижах на гірському курорті Пояна Брашов, побачили охопленого полум’ям чоловіка,
    який спускався з гори на лижах. Впавши біля одного дерева, кричачи від
    болю, він знайшов в собі силу сильно обгорілими руками вийняти з-під палаючої
    куртки шматок картону з написом англійською «Stop Murder. Braşov=Auschwitz» (Зупиніть
    вбивства. Брашов – це Аушвіц). Це був протест проти тієї безвиході, в яку
    комуністичний режим завів румунське суспільство. Водночас це було криком
    солідарності з антикомуністичними страйками брашовських робітників заводів
    «Стягул рошу» і «Тракторул» у листопаді 1988 року, які були жорстоко придушені
    тодішньою владою.




    Через 30 років дуже важко зрозуміти цей крайній вчинок Лівіу Бабеша, зрозуміти чому він вдався до самоспалення як форми політичного
    протесту. Це був крик відчаю і безпорадності перед пасивністю людей і відсутністю
    горизонту у повсякденному житті румунів. Жертвуючи власним життям, щоб змусити
    суспільство отямитися Лівіу Бабеш продемонстрував ставлення громадянського
    мученика, як і багато інших людей, які жили під червоним ярмом комунізму. Серед
    тих, хто обрав самоспалення як вираження протесту проти комуністичного
    тоталітаризму налічуються чехи Ян Палах, Евжен Плоцек та Ян Заїц, поляк Ришард
    Сівець, литовець Ромас Каланта, українці Василь Макух та Олекса Гірник, угорець
    Шандор Бауер.




    Лівіу Бабеш народився 10 вересня 1942 року. Він
    працював електротехніком на одному брашовському підприємстві з виробництва панелей-напівфабрикатів
    для будівництва. Бабеш був і художником-аматором. На зворотному боці своєї
    останньої картини він зробив малопомітний напис німецькою мовою: «Ende/Кінець».
    Це було за кілька тижнів до акту самопожертви. Він був незадоволений
    погіршенням політичної, економічної, соціальної, культурної та моральної
    ситуації в Румунії 80-их років, а страйки працівників заводів «Стягул рошу»
    і «Тракторул» спричинили його вдатись до такого вчинку. Його дружина розповідала,
    що він часто запитував себе: «Що ми за люди румуни, терпимо усе, що з нами
    відбувається і нічого не робимо!»




    Журналіст та письменник Мірча Бренчу написав книгу «Мученик»,
    яку присвятив Лівіу Бабешу. Він написав її з відчуття морального обов’язку
    перед пам’яттю цієї людини, кажучи, водночас, що для нього це було великою
    честю. Мірча Бренчу каже, що Лівіу Бабеш був потужним інтелектуалом, а його
    самопожертва мала потужний суспільний резонанс: «Бабеш був інтелектуалом, я б сказав навіть витонченим інтелектуалом. Він мав кілька власних виставок,
    продав багато картин, на той час він був відомим художником у Брашові. А його
    вчинок, на мій погляд, має сатерологічний характер, лише інтелектуал міг
    відважитись на самопожертву. Бабеш відноситься до категорії румунських
    інтелектуалів, які терпіти не могли жорстокість комуністичного режиму. Але
    водночас він був сильно прив’язаний до народних мас, тому що будучи
    електротехніком він працював зі звичайними людьми. Він був своєрідною ланкою між двома
    соціальними прошарками. Його вчинок містить велику культурну значимість та став
    результатом тривалих роздумів. Це був абсолютно тверезий, свідомий вчинок. А послання,
    яким стало його самоспалення на лижній трасі, свідчить про певний культурний
    рівень людини, яка його вчинила. Напис на шматку картону, який він залишив на
    снігу «Stop Murder. Brasov=Auschwitz» (Зупиніть вбивства. Брашов – це Аушвіц) не
    може бути задумом звичайної людини.»




    У 1968 році чеський студент Ян
    Палах вчинив акт самоспалення на знак протесту проти вторгнення військ
    Варшавського договору, які придушили «Празьку весну». Але якщо ім’я Яна Палаха
    відомо всьому світові, Лівіу Бабеш залишився практично
    невідомим. Мірча Бренчу наголосив на різниці між вчинками
    Палаха та Бабеша: «З точки зору його
    здійснення, глибини задуму, вчинок Бабеша можна вважати геройським. Ян Палахвдався
    до самоспалення у момент психічної кризи, в той час як Бабеш зробив це свідомо.
    Перед тим, як підпалити себе в Пояні Брашов, він зустрівся з багатьма знайомими,
    жартував та розмовляв з ними так, ніби то життя тоді розпочиналось. Він знав,
    що не міг сказати комусь про свій задум, тому що за ним весь час стежили
    секретні служби. Палах вдався до цього вчинку, коли тисячі чехословаків протестували
    проти вторгнення радянських військ, в той час коли Бабеш самотужки виступив проти
    жорстокості диктатури Чаушеску.»




    За словами Мірчі Бренчу найбільшою проблемою у
    процесі написання книги «Мучевник», була відсутність джерел інформації,
    документів. «Ніхто не знає що сталося після того як він підпалив себе і його забрала
    «швидка». Мені здається дивним те, що він помер дуже швидко для постраждалого з
    опіками. Людина, яка має опіки по всьому тілу не вмирає того ж дня. Такі люди зазвичай живуть кілька днів, поки не
    відмовляють нирки. Бабеш помер того ж дня, а коли його тіло привезли додому для
    поховання членам родини заборонили піднімати кришку труни. Ексгумація його
    тіла могла б допомогти, але я сумніваюся, що ми колись дізнаємося правду. Тому наразі
    ми можемо робити лише припущення.»






    Лівіу Бабеша поховали у віддаленому куточку
    брашовського міського кладовища під пильним наглядом Секурітатє (колишньої
    політичної поліції). Через 12 годин після поховання про його вчинок
    повідомило Радіо Свобода у результаті чого весь вільний світ дізнався про мученицьку
    смерть румуна Лівіу Бабеша 30 років тому.

  • 15 березня 2019 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ -
    Президент Клаус Йоханніс сьогодні підписав закон «Про Державний
    бюджет Румунії на 2019 рік». Він сказав, що хотів би промульгувати значно
    кращій бюджет для Румунії та румунів, але цього не сталося. Президент піддав
    критиці той факт, що головна керівна Соціал-демократична партія присвятила лише
    один день на повторний розгляд цього нормативно-правового акту, який глава
    держави повернув у парламент, а також те, що парламентська більшість не
    врахувала його зауваження і пропозиції. Це не просто безвідповідальність,
    це прояв зловмисності, – сказав Клаус Йоханніс. За словами глави держави, всі
    дії соціал-демократів при владі – це велика чорна діра для румунської економіки
    та суспільства загалом. Нагадаємо, що у середу парламент прийняв у своєму
    первісному вигляді Закон «Про Державний бюджет Румунії на 2019 рік». Напередодні
    президент звернувся до Конституційного суду з поданням щодо конституційності
    відповідного закону, але судді Конституційного суду визнали його таким, що відповідає
    Конституції Румунії. Керівна коаліція стверджує, що бюджетом передбачені ресурси,
    необхідні для всіх основних галузей економіки, особливо для освіти, охорони
    здоров’я та інвестицій.




    ТЕРАКТ -
    Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило збройні напади в
    п’ятницю на дві мечеті в новозеландському місті Крайстчерч, внаслідок яких близько
    50 осіб загинуло і щонайменше 20 отримали поранення. МЗС Румунії висловило
    глибоке співчуття родинам жертв і підтвердило підтримку Румунії у боротьбі з
    тероризмом. Прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн оголосила про підвищення
    рівня національної загрози, після кривавого інциденту, який вона назвала
    терористичним актом. Вона повідомила про затримання чотирьох підозрюваних, які
    мали екстремістські погляди, стверджуючи, що досі вони не були в жодному списку
    поліцейського моніторингу. Прем’єр-міністр наголосила, що Нова Зеландія є країною
    різноманітності, добра, співчуття, домом для тих, хто поділяє ці цінності, що
    не будуть потрясені цими нападами. Політичні та ісламські лідери ряду азійських
    країн висловили свою огиду в зв’язку з цими нападами, у результаті яких
    загинули кілька їхніх співгромадян.




    ЗУСТРІЧ -
    Президент Клаус Йоханніс зустрівся з віце-прем’єр-міністром і міністром
    закордонних справ Хорватії Марією Пейчинович-Бурич, яка відвідала Бухарест з офіційним
    візитом. Як передає прес-служба Адмінітрації Президента Румунії переговори були
    зосереджені на двосторонньому політичному діалозі, економічному співробітництві
    та ситуації румуномовних громад в Хорватії і хорватської меншини у Румунії.
    Клаус Йоханніс наголосив на важливості продовження тісної румунсько-хорватської
    співпраці з точки зору головування, вперше для обох країн, у Раді Європейського
    Союзу в рамках однієї трійки разом з Фінляндією. У цьому контексті глава
    румунської держави заявив що до тепер Румунія досягла гарних результатів у
    виконанні свого мандата на посаді головуючої країни в Раді ЄС. Сторони висловили
    впевненість у тому, що неформальний саміт у Сібіу 9 травня стане гарною нагодою
    продемонструвати єдність, проєвропейську підтримку та окреслити позитивну перспективу
    для майбутнього Європейського Союзу.




    ПРОТЕСТ – У п’ятницю, 15 березня, о 15.00
    годині за Бухарестським часом численні
    компанії та їх працівники по всій країні, футболісти і клуби, лікарі, журналісти та ЗМІ, представники мерій, видатні діячі різних галузей, учні, студенти,
    профспілки, водії, а також пересічні румуни на 15 хвилин
    припинили свою діяльність, в знак солідарності з акцією протесту «Румунія
    хоче автострад». Її ініціював сучавський бізнесмен, який побудував
    за власні кошти та сьогодні символічно відкрив перший метр автостради в історичній румунській провінції Молдові (північний схід країни). Цим самим ініціатор протесту та учасники
    хотіли привернути увагу влади до
    поганого стану дорожньої інфраструктури в Румунії, передусім на відсутності автомагістралей. Станом на кінець 2018 року, через майже тридцять років від падіння комунізму та через 10 років від
    вступу до Європейського Союзу, Румунія мала лише близько 800 кілометрів
    автомагістралі.




    ЄВРОСОЮЗ – Учасники VIII-го Європейського саміту регіонів і міст у п’ятницю прийняли
    Бухарестську декларацію, під назвою «Будівництво ЄС з основи, разом з регіонами та
    містами». Ця заява у п’ятницю була
    офіційно вручена президенту Клаусу Йоханнісу
    головою Європейського комітету
    регіонів Карлом-Хайнцем Ламберцем і є внеском місцевих і
    регіональних обранців країн ЄС до підготовки стратегічного
    порядку денного на 2019-2024 роки. Документ включає десять заходів, спрямованих
    на зміцнення демократичної основи Європейського Союзу та посилення дій ЄС на
    місцевому рівні задля кращого майбутнього
    європейських громадян.





  • 7 березня 2019 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у четвер, в останній день свого візиту до Брюсселя, провела зустріч з головним переговірником Європейського Союзу з питань Брекзиту Мішелєм Барньє, в контексті наближення наміченої дати виходу Великої Британії з ЄС – 29 березня. Переговори були зосереджені на захисті прав європейських громадян. У середу, у перший день свого візиту, прем’єр-міністр Румунії зустрілася з віце-президентом Європейської Комісії Франсом Тіммермансом, з яким обговорила останні поправки до законів, що визначають правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії. Представник Єврокомісії висловив зростаючу стурбованість останніми подіями у питаннях, пов’язаних з Механізмом співробітництва і контролю в сфері правосуддя. Вони домовились про зустріч експертів Румунії та Європейської комісії на наступному тижні для обговорення відповідних питань.

    РЮВС – Рада ЄС сьогодні прийняла рішення про внесення змін до механізму цивільного захисту. Таким чином, ЄС посилює свої спроможності щодо покращення системи запобігання ризикам та надання своєчасної підтримки державам-членам та іншим країнам-учасницям при будь-якій природній або техногенній катастрофі. Схвалений сьогодні Радою юстиції та внутрішніх справ нормативно-правовий акт передбачає створення резерву додаткових ресурсів – rescEU, для надання допомоги в ситуаціях, коли існуючі загальні можливості є недостатніми. Засідання міністрів юстиції на внутрішніх справ країн ЄС очолила міністр внутрішніх справ Кармен Дан у контексті головування Румунії в Раді ЄС. Порядок денний також включав співпрацю на європейському рівні у сфері юстиції та безпеки кордонів, реформування Спільної європейської системи надання притулку, відповіді ЄС на міграцію та тероризм. У п’ятницю міністрам юстиції буде надано актуалізовану інформацію про останні кроки, вжиті для створення Європейської прокуратури, яка має запрацювати у 2020 році.

    ПРАВОСУДДЯКолишня
    очільниця Національного антикорпційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші
    сьогодні після допиту в спеціальному
    відділі з розслідування злочинів
    вчинених суддями і прокурорами, заявила, що
    була викликана для давання показань в одній справі і констатувала, що проти неї
    була порушена ще одна кримінальна справа за фактом створення організованого
    злочинного угруповання, що складалося з прокурорів антикорупційного
    управління. Лаура Кодруца
    Кьовеші також повідомила, що в процесі ознайомлення
    нею з новими обвинуваченнями, прокурором у другій справі були порушені всі її
    процесуальні права, а одним з таких порушень є вручення їй
    документів, що не мають підпису прокурора. Нагадаємо, що колишній головний
    антикорупціонер Румунії сьогодні
    була викликана на допит як підозрювана у справі за фактами зловживання службовим становищем, хабарництва та завідомо
    неправдиві показання. Усі звинувачення вона відкидає. Переше провадження проти
    неї було порушене за скаргою колишнього депутата від Соціал-демократичної
    партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох корупційних справ і в даний
    час ховається в сусідній Сербії. Лаура
    Кодруца Кьовеші є головним фаворитом на посаду головного прокурора Європейської прокуратури. Наприкінці лютого вона отримала
    найбільшу кількість голосів у комітетах громадянських свобод та з питань
    бюджетного контролю Європейського парламенту, за підсумками слухань трьох
    кандидатів на посаду першого в історії головного прокурора Європейської
    прокуратури.

    ПРОТЕСТ – Викладачі та студенти Національної школи політичних та адміністративних наук у четвер висловили свою солідарність з протестом магістратів та приєдналися акції своїх колег з різних румунських вишів. Вони засудили «будь-яку спробу політичного підпорядкування» правосуддя в Румунії. Нагадаємо. Що раніше й актори кількох театрів у Бухаресті та інших містах Румунії організовували акції протесту на знак солідарності з суддями та прокурорами. Нещодавня термінова постанова уряду, що вносить низку суперечливих змін до законів, що визначають правові засади здійснення правосуддя у Румунії наразилася на шквал критики з боку магістратів. Прокурори і судді близько 80 прокуратур і судів у більш ніж половині повітів країни розпочали акцію протесту, що припускає тимчасове призупинення роботи та проведення мовчазних протестів перед судовими інстанціями.

    ЦЕНТРОБАНК – Сприяння фінансовому співробітництву та економічні і фінансові події на глобальному рівні стали центральними темами візиту голови НБР Мугура Ісереску до Китаю на запрошення свого колеги у Пекіні Ганя Ї. Як повідомляє прес-служба Національного банку Румунії, з 28 лютого по 5 березня румунська делегація мала зустрічі з керівництвом китайського центрального банку, Банку Китаю, одного з найбільших комерційних банків, що контролюються державою, та Азійського міжнародного інфраструктурного банку, міжнародного банку, створеного у Пекіні в 2016 році, що інвестує в інфраструктуру та інші сектори азійських країн.