Tag: підтримка

Ще сильно розділене між ностальгіками за радянською епохою, з одного боку, і прихильниками західних цінностей, з іншого боку, молдовське суспільство висуває відповідні політичні вектори. Вибори призвели до складного співжиття між соціалістичним президентом, проросійським Ігорем Додоном та гетерогенним проєвропейським коаліційним урядом, очоленим Павлом Філіпом. Після інавгурації, Додон три рази відвідав Росію менше, ніж за півроку. Філіп відчуває себе більш комфортно в Бухаресті, Брюсселі чи Страсбурзі.

Підписання в 2014 році Угод про асоціацію та вільну торгівлю між Молдовою і Європейським Союзом дратувало Москву, яка наклала ембарго на експорт товарів Кишиневом. Ні західні партнери не перетравлюють легко тамтешню корупцію, що призвела до зникнення з місцевої банківської системи одного мільярд доларів, що дорівнює приблизно 15% від ВВП. Щоб не кидати гроші в чорну діру, ЄС, МВФ і Світовий банк припинили тимчасово кредитні лінії для Кишинева. Румунія була тоді єдиною готовою надати сусідній державі кредит у розмірі 150 мільйонів євро, на чотири з половиною роки, з пільговою процентною ставкою 1,45%.

Присутній у понеділок на Парламентській асамблеї Ради Європи, прем’єр-міністр Молдови зізнався у заяві кореспонденту Радіо Румунія в Страсбурзі, наскільки важливою є підтримка Бухареста для уряду в Кишиневі. Павло Філіп: «Підтримка Румунії для нас дуже важлива, і я хочу передати подяку, з цієї нагоди, нашим друзям у Бухаресті, тому що ми відчуваємо її не тільки тут, в Раді Європи, але ми відчуваємо цю підтримку щодня. Коли Молдова переживала найважчі моменти, маю на увазі минулий рік, коли фінансування було заблоковане, Румунія надала нам перший кредит, який був необхідний для нас, щоб забезпечити повернення до нормальності в Кишиневі. Не кажучи вже про багато іншої допомоги, наданої Румунією Молдові. Наприклад, ремонт і будівництво численних дитячих садків, надання автобусів для учнів. Але я вважаю, що найважливіше для нас є постійна підтримка, яку надає Румунія для нашого європейського шляху.

Ця підтримка, є до речі, константа політики Бухареста. Створена на частині східних румунських територій, анексованих 1940-го року сталінською Москвою, після ультиматуму, Молдова проголосила свою незалежність 27 серпня 1991 року, разом з розпадом радянської імперії. Румунія була першою країною в світі, котра в той же день, визнала державність свого нового сусіда. І відтоді, незалежно від політичного кольору її урядів, була найпослідовнішим прихильником і прибічником незалежності, територіальної цілісності та європейської інтеграції Молдови.

На спільному засіданні урядів двох країн, проведеного у четвер вперше в місті П’ятра Нямц (північно-східна Румунія), прем’єр-міністр Румунії Сорін Гріндену сказав своєму колезі Павелу Філіпу, що Бухарест хоче більше інвестувати в Молдові і брати участь в процесі приватизації. Він закликав прозахідний уряд у Кишиневі не відмовлятися від європейського курсу.

Сорін Гріндяну: «Румунія очікує від Р. Молдова стабільності і послідовності, і підтверджую, що тільки європейський варіант може принести стійкі відповіді на очікування процвітання, безпеки і стабільності молдовських громадян. Ми готові і далі підтримувати Молдову на цьому шляху.

Прем’єр-міністр Павел Філіп подякував Румунії за відплатну фінансову допомогу, що вважалась дуже необхідною для молдовської економіки в кризі, яка складе 150 мільйонів євро. Він висловив подяку Кишиневу і за 96 мікроавтобусів, що надійдуть протягом декількох тижнів у Молдову, які Румунія надає для перевезення учнів в сільській місцевості. І підсумував, що майбутнє Молдови тільки в Європейському Союзі, поряд з Румунією.

Павел Філіп: Я запевнив прем’єр-міністра, що Молдова, як і раніше твердо прихильна досягненню нашого стратегічного проекту, послідовній імплементації реформ в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Як проект країни, Молдова й надалі дивиться на Захід. Правда полягає в тому, що незалежно від президентського позиціонування, Конституція Республіки Молдова дає більше повноважень парламенту і рішенням уряду. І з цієї точки зору, в наших відносини з Румунією нічого не зміниться, також нічого не зміниться щодо нашого європейського вибору, який, по суті, є нашим проектом країни.

Прем’єр Павел Філіп додав, що бюро зв’язку НАТО буде відкрито в червні в Кишиневі, незважаючи на протидію з боку нового президента країни, проросійського соціаліста Ігоря Додона. Уточнення прем’єр-міністра стали обов’язковим після того, як минулого місяця Додон заборонив молдовським військовослужбовцям брати участь разом зі своїми румунськими та американськими колегами у навчаннях, організованих в Румунії.

Він два рази побував у Москві менше, ніж за три місяці від вступу на посаду, і сказав, що розглядає питання про розірвання угод про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС і поглиблення відносин з Євразійським союзом і федералізацію Молдови, як рішення умиротворити проросійське Придністров’я. Аналітики в Кишиневі, цитовані кореспондентами Радіо Румунія кажуть, що ставка цього питання Додона є виключно електоральною, тобто підтримка Росією соціалістів на парламентських виборах, що пройдуть наступного року.

21 листопада 2016 року у приміщенні Культурно-інформаційного центру у складі Посольства України в Румунії відбувся захід, присвячений відзначенню Дня Гідності та Свободи. У ньому взяли участь представники Посольства України, Союзу українців Румунії, громадських, мас-медіа та культурних кіл Румунії, українці та румуни Бухареста.

Виступаючи перед присутніми Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Євген Левицький зазначив: Це видатна подія, оскільки День Гідності і Свободи відзначається в Україні на честь початку двох революцій. 21 листопада 2004 року почалась Помаранчева Революція і Революція Гідності в 2013 році. Події, що відбулись з Україною на зламі 2013-2014 років та відбуваються й сьогодні мають доленосне значення для України та українців. Це був і є надзвичайно важкий період та іспит для країни, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Тепер кращі сини України боронять східний кордон від російської агресії та сепаратистів Донбасу. Три роки тому українці вийшли на Майдан у Києві, щоб захистити свій європейський вибір, отримати можливість побудувати цивілізовану, демократичну, європейську і вільну країну. Вони вийшли на Майдан, щоб були побаченими і почутими. Мільйони піднялись на захист своєї свободи і незалежності. Їх волі ніщо не могло протистояти. Ні зброя, ні сила, ні підступність. Майдан переміг, значить перемогла Революція Гідності. На жаль, за це ми були змушені заплатити страшну ціну, ціна життя найкращих доньок і синів України. Вічна пам’ять і слава героям, які віддали свою життя за нашу з вами свободу.

Українці Румунії, як і румуни, підтримували в ті дні Майдан відмітив у своєму виступі заступник голови СУР, письменник Михайло Трайста: СУР був з Україною у ті дні, коли на Майдані вмирали люди. Українці Бухареста вийшли на протести. Ми протестували у центрі міста біля Університету і перед Посольством України в Румунії. Зібралося сотні людей, серед яких і румуни. Працівники редколегій Вільного слова, Українського вісника та Нашого голосу відвідали в лікарнях Бухареста поранених на Майдані, а потім і бійців АТО. Як прекрасно сказала- а ви знаєте, що недавно в Сігету-Мармацієї відкрився пам’ятник Т. Шевченку- Ярослава Хортяні, коли один сусід нападає із зброєю в руках на Україну, інший доброзичливий сусід, Румунія, відкриває пам’ятники символу українського народу. Ми українці, СУР, завжди були і будемо з Україною.

Громадянка України, учасниця Євромайдайну-2013 у Києві, яка тимчасово живе в Бухаресті Марія Колесник зазначила: Всі ми мріяли про те, що можна щось змінити на краще, що ми будемо в європейській країні жити. Українці вийшли задля того, щоб боронити себе, своє майбутнє і своїх дітей. І цих героїв ми маємо пам’ятати завжди.

Насамкінець, присутнім на заході було продемонстровано відеоролики про події, що відбулись в Україні восени 2013-го року.

Встановлений в 2015 році, Парламентом, День румунів зі всього світу відзначається в останню неділю травня. Цього року заходи приурочені цьому національному святу пройшли як в країні, так і за її межами, особливо в регіонах компактного проживання етнічних румунів. У суботу в Центральній університетській бібліотеці в Бухаресті, на захід під назвою Виняткові румуни за кордоном були запрошені румуни, котрі проявили себе в дослідженні, щоб обговорити ряд важливих питань для тих, хто хоче повернутися в Румунію, а також для тих, хто хоче внести свій внесок, навіть якщо вони живуть за кордоном, для розвитку Румунії. На конференції обговорювали тему національної ідентичності за кордоном, формуючу роль румунської освіти, здатну стимулювати молоде покоління успішними моделями.

У неділю президент Клаус Йоганніс закликав уряд представити дорожню карту, щоб румунська діаспора насправді стала національним пріоритетом, щоб не витрачати даремно потенціал румунів за кордоном, тих, хто може внести свій вклад у розвиток Румунії. У зверненні до співвітчизників за межами кордонів, президент попросив їх висловлювати свою любов до країни будучи кращими, відповідальними, роблячи речі більш ретельно, більше турбуватись один про одного, щоб Румунія стала сильнішою і процвітаючою. Деяких румунів, нещасні історичні обставини відділили від батьківщини, і є нашим обов’язком підтримати їх, щоб зберегли свою ідентичність, традиції і культуру. Тих, хто обрав, на даний момент, жити і працювати за кордоном, ми повинні підтримати, щоб їхні права і свободи були захищені, – сказав президент Йоганніс.

З-поміж заходів, присвячених румунам з-за кордону нагадаємо Ярмарок народних традицій румунських громад навколо кордонів: Історичного Марамурешу – Україна, Долини Тимоку – Сербія, Болгарії, Бессарабії – організований в Національному музеї села імені Дімітрія Густі в Бухаресті. У зв’язку з цими громадами міністр у справах діаспори Дан Стоєнеску, оголосив про створення в Ізмаїлі – Одеська область, Румунського інформаційного центру. Він сказав в інтерв’ю Радіо Румунія, що цей Центр допоможе реалізувати проекти і програми спрямовані на підтримку румунської мови і культури. Ми маємо, зазначив у контексті міністр Дан Стоєнеску, більше 3,5 мільйона румунів у діаспорі, і нормально, щоб румунська держава мала політики для їх підтримки, Є нормально, щоб румунська держава захищала їхні права.

Румунія зацікавлена в зміцненні стабільності Р. Молдова та збереженні її твердого і послідовного європейського курсу. Так звучало головне послання, яке міністр зі зв’язків з румунами у всьому світі в уряді в Бухаресті Дан Стоєнеску передав своїм співрозмовникам в сусідній державі, яку відвідав минулого тижня. Поглиблення реформ, додав румунський чиновник, є найбільш твердою передумовою для досягнення цих цілей і найбільш адекватною відповіддю на очікування висловлені громадянами Молдови. Протягом понад чверть століття, Кишинів є одним з пріоритетів порядку денного Бухареста.

27 серпня 1991 року, після провалу нео-більшовицького путчу у Москві, Молдова проголосила свою незалежність від Радянського Союзу, Румунія визнала в той же день, державність нового сусіда, створеного на частині східних румунських територій, анексованих Сталіним в 1940 році, після ультиматуму. Спільна мова, історія та культура були постійним засобом для підтримки Бухарестом цілісності, суверенітету і прагнення європейської інтеграції країни. Зіткнувшись відразу після отримання незалежності, із промосковським сепаратистським заколотом у Придністров’ї (Схід), управляючого протягом майже десятиліття, до початку 2000 року комуністичним урядом, а потім прозахідною коаліцією позначеною корупцією і некомпетентністю, Кишинів втратив кілька поїздів в Європу.

Експерти відзначили, зокрема, економічні статистики, згідно з якими, в момент краху комунізму, між Румунією та Молдовою не було великої різниці щодо ВВП на душу населення. На сьогоднішній день частка становить від 20 до 1 на користь Румунії. Бухарест є членом НАТО і ЄС, і Кишинів, який завжди коливається між Москвою і Брюсселем, залишився в тій же сірій зоні на перетині двох світів. У 2014 році, Молдова уклала Угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Пізніше, однак, нічого не працювало в урядовій коаліції. Так що тепер, в опитуваннях про наміри голосування, фаворитами є дві проросійські партії – соціалісти, відповідно, популісти з Нашої партії на чолі з мером міста Бельц Ренато Усатим.

Тому коментатори вважають своєчасним і відважним рішення міністра Стоєнеску про створення інформаційного Центру Румунії саме в цьому північному місті, друге за величиною в країні і де, чисельно громади румунів, відповідно – російська і українська -близькі до паритету. Просування Румунії, румунської культури та цінностей Європейського Союзу будуть основними напрямками діяльності майбутнього центру.

Минуло 98 років, відколи 27 березня 1918 року, в кінці Першої світової війни, на тлі розпаду царської імперії, Рада країни (законодавчий орган Бессарабії) проголосувала за об’єднання цієї провінції з переважно румунським населенням з Батьківщиною. Це був перший акт створення румунської національної держави, процес, який в кінці того ж року, завершився зі вступом під керівництво Бухареста, Буковини, Трансільванії (центр), Банату, Марамурешу і Крішани (захід), які до тоді знаходились під окупацією Габсбурзької імперії. Об’єднання тривало всього 22 роки.

Влітку 1940 року, після ультиматуму, Москва Сталіна анексувала Бессарабію та Північну Буковину, території, що належать, тепер Р. Молдова та Україні. Сотні тисяч молдаван втекли в Румунію, інші десятки тисяч були депортовані до Сибіру або Казахстану, а на їх місця прибули поселенці з усіх куточків імперії. Незалежна з 1991 року, сьогоднішня республіка не є Бессарабією 1918 року, ні з точки зору етнічного складу, або території і кордонів. Р. Молдова дуже розділена з політичної, адміністративної, етнічної, мовної, релігійної точок зору, ніж Бессарабія 1918 року , – підкреслив посол Кишинева у Бухаресті Міхай Грібінча.

Він попередив, що найсерйознішим наслідком півстолітній окупації є те, що хоча Молдова вийшла з Радянського Союзу, на рівні менталітету Радянський Союз не вийшов з Молдови. Посол закликав до реалізму, мудрості і зрілості» що стосується питання можливого об’єднання з Румунією, яке все частіше висувається в Бухаресті та Кишиневі. В останні роки в обох столицях, десятки тисяч людей брали участь, під гаслом Бессарабія це Румунія, у так званих уніоністських маршах.

Вони переконані, що для Молдови керована глибоко корумпованим політичним класом, ослаблена проросійським сепаратизмом в Придністров’ї, яку всі рейтинги по спеціальності вважають найбіднішою європейською країною, єдиним рішенням є об’єднання з Румунією член ЄС і НАТО, з функціональним верховенством закону і ВВП на душу населення, на думку експертів, в 20 разів вище.

Наближення сторіччя об’єднання в 1918 році, дата з сильним символічним навантаженням, додатково підживлює уніоністську течію в засобах масової інформації і суспільстві в цілому. Паралельно, офіційний Бухарест – Адміністрація Президента, Уряд, Парламент, Міністерство закордонних справ – залишаються найбільш послідовним і енергійним прихильником суверенітету і цілісності сусідньої держави та її прагнення до європейської інтеграції.

У Кишиневі, політичний клас і вулиця, здається залишаються на непримиренних позиціях. Змішані ніж будь-коли, обидві сторони включають прозахідні і проросійські геополітичні вектори. Затвердження 20 січня, уряду, який оголосив себе проєвропейським, на чолі з Павелом Філіпом, було здійснено з голосами гетерогенної більшості, починаючи від лібералів прихильників возз’єднання з Румунією, до колишніх комуністів, традиційно промосковських, через ніч перетворених на соціал-демократів. На вулиці, демонстранти, мобілізовані соціалістами і популістами, про яких багато хто говорить, що керовані з Москви, об’єднались з прихильниками платформи Істина і гідність, яка об’єднує низку неурядових організацій, що виступає на користь західних цінностей.

Влада стверджує, що від її стабільності залежить не тільки збереження європейського курсу, але й сама державність Республіки Молдова. Опозиція звинувачує адміністрацію в корупції під час якої з банківської системи зник мільярд доларів, або близько 15 відсотків ВВП. У ході одного з перших засідань весняної парламентської сесії буде затверджено проведення референдуму з питань прямого обрання президента громадянами, не як досі, депутатами. Захід вважається аналітиками поступкою протестувальникам, яку вони вважають недостатньою, і продовжують вимагати відставки представників влади і проведення дострокових парламентських виборів.

На цьому напруженому фоні, прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош направив у суботу своєму колезі в сусідній державі, Павлу Філіпу, листа в якому були перераховані обов’язкові умови, які Кишинів повинен якнайшвидши виконати, щоб отримати перший транш у розмірі 60 млн. євро з кредиту в 150 млн, запропонованого Бухарестом. З-поміж цих вимог налічується термінове впровадження Порядку денного асоціації ЄС-Молдова, прийняття низки законів для поліпшення бізнес-середовища, погодження дорожньої карти для укладення кредитної угоди з МВФ і призначення голови Національного банку.

Чолош також закликає Філіпа визначити і виправити уразливості банківської системи, реформувати судову систему, боротися з корупцією та консультації з громадянським суспільством. Два прем’єри здається вже мають функціональні відносини. Менш ніж через тиждень після затвердження, Філіп здійснив свій перший візит до Бухареста. Румунія є і залишиться з Республікою Молдова, – відмітив глава уряду в Бухаресті, але попередив, що підтримка прийде поступово, залежно від зусиль Кишинева щодо здійснення демократичних, економічних та інституційних реформ.

Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп зустрівся у вівторок у Бухаресті з президентом Румунії Клаус Йоганнісом і прем’єр-міністр Дачіаном Чолошом. Основна тема переговорів – фінансова допомога, яку Бухарест може надати, щоб подолати економічну кризу. Якщо уряд у Кишиневі почне втілювати реформи і відновить діалог з МВФ, Румунія підтримає ці зусилля. Дачіан Чолош: Ми хочемо бачити від уряду Р. Молдова чіткі зобов’язання щодо реформ, не тільки словом а й ділом. Уряд Румунії готовий, в таких умовах підтримати Молдову зберегти європейський курс і цю програму реформ.

Чолош уточнив, що уряд Румунії має намір надати допомогу нужденним молдавським громадянам, а потім і відплатну фінансову допомогу. Кишинів сподівається отримати хоча б перший транш з допомоги у розмірі 150, млн євро. Однією з основних цілей уряду в Кишиневі, заявив прем’єр-міністр Молдови, є забезпечення фінансової, економічної та соціальної стабільності. Павел Філіп: Програма реформ передбачена в Угоді про асоціацію з ЄС і відновлення співпраці із зовнішніми партнерами є пріоритетом для Кабінету Міністрів. Ми будемо діяти таким чином, щоб зберегти проєвропейський курс, щоб уряду в Кишиневі довіряли.

Павел Філіп був прийнятий президентом Клаусом Йоганніс, який запевнив його в підтримці Румунії. Клаус Йоганніс: У вас є великий шанс, щоб шляхом реформ повернути Р. Молдова політичну, економічну та фінансову стабільність, щоб молдовські громадяни відчували себе в безпеці, що є уряд, який займається їхніми та Молдови проблемами.

Згідно пресі в Бухаресті, щоб отримати румунську допомогу, Кишинів повинен призначити керівника Нацбанку, прийняти пакет антикорупційних законів та банківсько-фінансове законодавство. Крім того, уряд повинен прийняти делегацію МВФ в Кишиневі. Молдова переживає серйозну економічну та політичну кризу. Якщо не зуміє укласти нову угоду з МВФ, може опинитись у складному становищі. Новий уряд, встановлений після тривалого періоду нестабільності, сильно заперечений. У Кишиневі відбуваються масштабні протести, як проросійські, так і проєвропейські вимагають відставки уряду і проведення дострокових виборів. Ультиматум вулиці закінчується в четвер після обіду.

11 травня 2015 р. в концертному залі Молодь Румунії м. Бухарест відбувся мистецько-інформаційний захід в рамках проекту Європа з Україною. Заслужена артистка України Леся Горова та заслужений діяч мистецтв України Володимир Гонський виступили з концертом. Вони і керівник секретаріату товариства Україна-Світ Алла Кендзера та представник волонтерської організації Борис Боднар поінформували присутніх про внутрішньополітичну ситуацію в Україні, героїчну боротьбу українського народу проти зовнішньої агресії та закликали присутніх підтримати Україну.

На заході були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Теофіл Бауер, Голова Союзу українців Румунії Степан Бучута, депутат Парламенту Румунії від української меншини Іван Марочко, голова Бухарестської філії СУРу Ярослава Колотило, представники української громади, громадських кіл Румунії та колективу Посольства України. Відкриваючи захід голова Бухарестської філії СУР Ярослава Колотило зазначила: Сьогодні я маю честь привітати вас у цьому залі в Бухаресті де ми зібрались, щоб поклонитися людям, що борються в Україні, щоб знав світ, що відбувається там. Сьогодні приїхала до нас з України, з Києва, група людей під керівництвом Алли Кендзери, щоб розказати нам, що відбувається на Сході України і заспівати пісні.

Керівник секретаріату тов. «Україна-Світ» Алла Кендзера подякувала Союзу українців Румунії за підтримку: Головна мета нашого проекту розказати про війну, яка зараз відбувається в Україні. У рамках проекту ми побували в Польщі де виступали, потім ми виступали в Словаччині та Угорщині, а сьогодні ми приїхали до Бухареста. Але перед цим ми були в селі Поляни Марамуреського повіту та в місті Сігеті. Завтра виїжджаємо до Тульчі, а потім їдемо в Молдову де виступимо в Кишиневі. Концерти, які відбувались в Румунії пройшли на високому рівні, Я хочу подякувати Союзу українців Румунії, який зорганізував ці концерти. Ми себе дуже гарно почуваємо тут. Але ми дуже хочемо розказати правду про те, що відбувається на Сході України, і вам думаю сподобається все, що ви почуєте.

Привітав гостей з України і депутат румунського парламенту Іван Марочко: Я як представник української меншини в Парламенті Румунії дуже радий бути тут з вами. Я дуже радий, що українська меншина в Румунії займалась і гарно приймала вас, старалась, щоб ваші концерти відбулись у нас в Румунії. Я хочу поздоровити організаторів цієї гарної події і бажаю вам успіхів і міцного здоров’я. Дай Боже, щоб в Україні був мир і спокій.

Союз українців Румунії прилучився до проекту Європа з Україною. Його голова Степан Бучута наголосив: Хочу подякувати МЗС України, Міністерству культури, Посольству України в Румунії, українському телебаченню за те, що вони підтримують цей проект. Бо без їхньої підтримки ця подія не могла відбутись. Це головний проект як для нас, так і для України, тому що сусідні з Україною країни, як Польща, Словаччина Угорщина та Румунія повинні доказати, що ми разом з Україною і підтримуємо її на європейському шляху. Ми українці в Румунії, як і румунська держава підтримуємо незалежність і територіальну цілісність України.

По завершенні концерту гості з України хотіли дізнатись як сприймаються тут в Румунії події, що відбуваються зокрема на Сході Україні. Звичайно всі присутні висловили підтримку Україні, а Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Теофіл Бауер додав: Румунське суспільство з великим інтересом, тривогою та співчуттям стежить за тим, що відбувалось і відбувається сьогодні в Україні. Колишній президент Румунії першим з європейських лідерів назвав Росію країною агресором. Румунія першою з країн ЄС ратифікувала угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Румунія прийняла перших поранених з Євромайдану, 11-ох наших співвітчизників, і надала їм всіляку медичну і реабілітаційну допомогу. Румунія взяла на лікування 10-ох військовослужбовців, які були поранені в боях на Сході України. Румунія сьогодні виступає серед тих країни, які активно засуджують анексію Криму. Румунія виступає за більш жорсткі санкції проти Росії. Румунія сьогодні підтримує Україну у всіх європейських структурах, і в ПА Ради Європи, в рамках ЄС та ОБСЄ. Румунія також підтримує Україну у всіх міжнародних організаціях учасником яких вона є сьогодні. Ми так само почули підтримку від журналістських, експертних та політичних кіл Румунії щодо всього того, що відбувається сьогодні в Україні в нашій боротьбі. Ми тут серцем з вами з тими подіями, з тими людьми, які сьогодні захищають зі зброєю в руках нашу свободу. І тут на дипломатичній ниві докладаємо максимум зусиль для того, щоб там менше гинуло людей, аби зупинити агресора силою дипломатії та санкцій, силою того супротиву, який весь світ направив країні агресору, яку ми до недавна вважали дружньою до нас країною. Тут у залі сидить депутат (І.Марочко), який постійно в залі румунського Парламенту виступає за звільнення нашої Надії Савченко, і сьогодні продовжує цю роботу. Я йому хочу висловити вдячність за його активність і щодо тих подій, які є сьогодні у нас. Велике вам спасибі, що ви привезли дух свободи з України сюда в Румунію де пам’ятають ті революційні події 89 року, і розуміють як ніхто нас сьогодні в Європі, що тільки об’єднавшись можна подолати таке лихо, яке ми маємо сьогодні.

Затвердження в лютому нового міноритарного уряду в Кишиневі, в тому числі за допомогою голосів депутатів-комуністів, викликало сумнів щодо європейського зобов’язання команди Кирила Габуріча. Він повинен ще довести, що може продовжити шлях, відкритий його попередниками на посаді глави уряду, прозахідними Владом Філатом і Юрієм Лянке. Проведені ними реформи дозволили укладення Угод про асоціацію та вільну торгівлю між Кишиневом і Брюсселем і збільшили надію, що Молдова може стати членом ЄС у 2020 році У понеділок, новий премєр поїхав вдруге, менш ніж за місяць, в Брюссель де за участю європейських міністрів закордонних справ відбулося перше засідання ЄС — Р. Молдова.

Глава дипломатії в Бухаресті, Богдан Ауреску знову закликав ЄС, щоб диференційовано відповів шести колишнім радянським партнерам, залежно від реального прогресу кожного з них. Р. Молдова, підкреслив він, є найбільш просунутою країною в Східному партнерстві: “Ми спостерігли, що укладення угоди про вільну торгівлю мало позитивний вплив на товарообіг Р. Молдова. Цифри досить цікаві в цьому сенсі. Вже є зміни в товарообігу, в тому сенсі, що торгівля Р. Молдова більше зорієнтована на європейський ринок. Є збільшення експорту до країн ЄС. Згідно даним, найбільше зріс експорт в Румунію.”

Богдан Ауреску знову закликав всіх членів ЄС ратифікувати угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Кишиневом, і двома іншими колишніми радянськими республікам, які обрали курс на Європу, Україною та Грузією. Румунія була першою, яка ратифікувала ці угоди, і питання європеїзації сусідньої держави є надпартійним. Не тільки соціал-демократичний уряд, а й правоцентристська опозиція послідовно виступають на користь євроінтеграції Молдови. Євродепутат від Європейської народної партії Зігфрід Мурешан заявив кореспонденту Радіо Румунія в Брюсселі: “Російська Федерація хоче слабких держав, яких можна шантажувати, щоб контролювати їх. Так сталося і в Україні. Занадто багато сподівався український народ на допомогу Росії, яка завжди була короткостроково обумовлена, яку Росія могла будь-коли припинити. ЄС сприяв розвитку держав Центральної та Східної Європи, і я думаю, що це фундаментальна різниця. Тепер дуже важливо пояснити людям Р. Молдова, тамтешнім румунам та російській меншині, які конкретні переваги від зближення з ЄС.”

У ході своєї першої зустрічі з премєр-міністром Габурічем, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг пообіцяв, в свою чергу, допомогти модернізувати оборонний сектор в Р. Молдова.

Людський ланцюг був створений в неділю між приміщенням Міністерства закордонних справ Румунії та Посольством Р. Молдова в Бухаресті, щоб вимагати видалення паспортів при перетині кордону через річку Прут- природній кордон між двома країнами. Організатори, платформа “Акція 2012”, яка виступає за воззєднання Молдови з Румунією, стверджує, що були подані в Міністерство закордонних справ і Посольство Р. Молдова в Бухаресті прохання щодо узаконення доступу громадян ЄС в Р. Молдова з вимогою прид’явлення, альтернативно, закордонного або внутрішнього паспорту.

Аналогічний демарш був проведений біля МЗС та Європейської інтеграції Р. Молдова, організацією Молдовська молодь. Учасники “Акції 2012” стверджують, що румунські громадяни можуть подорожувати тільки з внутрішнім паспортом до 58 країн і територій, що робить практично майже марним видання паспорту, і більшість румунів з правого боку Пруту вимагають видання паспорту лише, щоб поїхати в Молдову. Вони також стверджують, що в даний час Румунія є головним торговим партнером Р. Молдова, а потім інші країни ЄС. Без підтримки ЄС в цілому та Румунії зокрема, Р. Молдова не може впоратися з бойкотом, введеним Росією на основні експортні товари цієї держави, як, вино і фрукти і анулювання обов’язковості пред’явлення паспорту на кордоні може спростити рух осіб з ЄС у Молдову.

Минулого тижня міністр закордонних справ Молдови Наталія Герман зустрілася в Бухаресті з главою румунської дипломатії Богданом Ауреску. Вони обговорили важливі питання двостороннього порядку денного, зокрема підтримку Румунією проєвропейського курсу Р. Молдова. Богдан Ауреску, в інтервю даному в неділю, Радіо Румунія, зазначив: «У ході того ж візиту відбулось і засідання змішаної Комісії з європейської інтеграції, яка пройшла під головуванням двох міністрів закордонних справ, у якій взяли участь вісім установ з Румунії та Р. Молдова, які розмовляли дуже прагматично про співпрацю у спільних проектах. Я відчув, чітку прихильність від молдавського колеги, але й від інших установ учасниць щодо продовження європейського курсу Р. Молдова.”

До речі, тема інтеграції сусідньої країни в контексті загроз безпеки на пострадянському геополітичному просторі, є під увагою Групи друзів за інтеграцію Р. Молдова скликану в цьому році Францією та Румунією.

Великою ставкою в новій холодній війні, Р. Молдова є тепер одним з полігонів на яких стикаються Брюссель та Москва. З одного боку, повязана з Румунією через мову, історію і культуру та поділяючи те саме західноєвропейське покликання, але з іншого, економічно залежна від Росії, мала колишня радянська республіка, переважно румуномовна, відстоює в ці місяці своє довгострокове майбутнє. Тристороння урядова коаліція, що прийшла до влади пять років тому, обрала проєвропейський шлях і ратифікувала в червні Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Європейським Союзом. Комуністична та соціалістична опозиція погрожують, що якщо після парламентських виборів, що пройдуть цієї осені повернеться до влади, вона поверне Кишинів на орбіту Росії.

Між часом, Москва не економить боєприпасів, щоб саботувати європейський шлях її колишньої колонії. Члени уряду Російської Федерації оголошують циклічні загрози Кишиневу серед яких вже добре відомий віце-премєр Дмитро Рогозін. Вогнище проросійського сепаратизму в Придністровї (схід) і Гагаузії (південний-схід) періодично активізується за допомогою дистанційного керування. А в економічному плані, стає все більше очевидною стратегія блокування молдовського експорту. Після того, як протягом десятиліть, була основним постачальником вина, фруктів та овочів на усьому радянському ринку, Р. Молдова несподівано стала несумісною з фітосанітарними вимогам Російської Федерації.

Спочатку було накладено ембарго на вино. Тепер був заборонений імпорт сільськогосподарської продукції, під тим приводом, що вона заражена. Хоча очікувалось аналітиками, рішення, відповідно до премєр-міністра Юріє Лянке є незрозумілим. Його румунський колега Віктор Понта оголосив, що виступить на користь скасування експортних квот на європейському ринку для молдовських продуктів харчування. З 70 000 тонн фруктів яким накладено ембарго, Румунія може тримати – у державних складах чи приватних компаній – близько 15 тис. тонн.

Вони можуть бути збережені, поки їх можна буде продати на європейському ринку безмитно, швидше за все у жовтні – ствердив після консультацій з галузевим комісаром ЄС румуном Дачіаном Чолошем, міністр сільського господарства в Бухаресті Данієл Константин. Продукти відкинуті Росією можуть, таким чином, вийти на ринки країн ЄС і арабський ринок та Білорусі. Премєр-міністр Понта заявив, що постачання газу з Румунії в Молдову, призначене скоротити залежність Кишинева від російських вуглеводнів почнеться, як і планувалося в наступному місяці. Коли — символічна деталь — Р. Молдова відзначатиме 23-річчя незалежності від Москви.