Tag: режисер

Клузький Угорський державний театр упродовж років подарував публіці одні з найцінніших та найбільш нагороджуваних вистав, будучи оціненим в останні сезони як найкращий театр країни. Нещодавно керівництво установи оголосило сім прем’єр у новому 2015-2016 сезоні.

Артистичний директор Ондраш Вішкі: Угорський державний театр оточений громадою, яка чекає досить високої різноманітності жанрів, від сучасних проектів до класичних, тому кожен сезон задуманий таким чином, щоб привернути увагу й дітей, бодай однією виставою, присвяченою їм. У цьому сезоні ми маємо шість таких нових проектів.

Першою прем’єрою з 9 жовтня є Юлій Цезар Вільяма Шекспіра в режисурі Сільвіу Пуркерете. Ондраш Вішкі є драматургом цієї вистави: “Юлій Цезар є, на наше нещастя, дуже актуальною виставою. Це політична вистава, але здається, що цей політичний вимір описує, звичайно ж, із універсальної перспективи, ці моменти транзиції, які ми переживаємо. І я не маю на увазі Румунію, а Європейський Союз. Спосіб, у який Сільвіу Пуркерете підходить до цієї шекспірівської партитури, носить, з одного боку, дотик Пуркерете, а з іншого – існує й цей шекспірівський песимізм, який має специфічну цінність в наші дні. Історичні твори Шекспіра завжди закінчуються апокаліптично, практично, всі зникають зі сцени, приходить нове покоління, яке дуже часто не обіцяє глибокого примирення з минулим. І минуле, з яким ми не створюємо рефлексивні й послаблюючі звязки, залишається з нами. У цій виставі головною метафорою, гадаю, є тіло вже вбитого Цезаря, який залишається протагоністом подій зі сцени. Ставити Шекспіра завжди ставить проблему тексту, обраного нами регістру. Сільвіу Пуркерете попросив у мене поетичного тексту, але в той час і сучасного.

Наступною постановкою в цьому сезоні є вистава про міграцію, яка є адаптацією за романом Америка Франца Кафки, чиїм режисером є директор Празького Національного театру Міхал Дочекал. Незграбний чаклун Пала Бекеша є музичною виставою для дітей, яка буде поставлена на сцені Ласло Берешем. У лютому 2016 року режисер Фелікс Алекса повернеться до Угорського театру з Пеліканом Августа Стріндберга. За словами художнього директора Андраш Вішкі, текст Пелікан, який є менш відомим, ніколи дотепер не був поставлений угорською мовою. Місяць пізніше французький режисер Домінік Серрард, удостоєний двох нагород Тоні, поставить експериментальну музичну виставу, основану на реквіємах з історії класичної музики. У травні 2016 року відбудеться світова премєра вистави Калоші драматурга Дьордя Дрогомана, родом з Тиргу Мурешу, яка буде поставлена на сцені відомим кінорежисером Яношем Сасом. А Міхаела Панаінте є режисером вистави за поемою Книга старих Домокоша Сіладі, який є, мабуть, найважливішим угорським поетом Трансільванії 60-70 років, на думку Ондраша Вішкі.

За словами артистичного директора Клузького Угорського державного театру, метою цієї установи є служити глядачам, громаді. Ондраш Вішкі: Займаючись комунікацією в театрі, я дуже багато попрацював із іміджем театр міста, отже, ми дещо віддалилися від іміджу театру меншини, тому що в глобальній культурі ми всі є меншиною. Для мене це не вислів із негативним значенням, тому що сама культура, мистецтво, література являють собою меншинний аспект нашого повсякденного життя. З цієї точки зору, з меншинної позиції, я відчуваю себе агентом суті культури. Отже, ми є театром для всіх глядачів міста. Це означає, що для кожної вистави ми пропонуємо й титри, тож число глядачів, які володіють румунською, зростає. Я беру участь у багатьох дискусіях, в різних регіональних програмах, і вже стає відчутним, що театр став театром міста, театром регіону і ми присутні на сцені театру Румунії нормальним чином. Ми беремо участь у важливих фестивалях. В той же час, будучи членами Спілки театрів Європи, ми регулярно й само собою зрозуміло, є частиною європейського театрального руху. Беремо участь у багатьох фестивалях і це є важливою річчю як для творців, які приходять ставити у нас вистави, так і для наших акторів. І для нас важливо бути частиною цього культурного європейського та універсального діалогу.

Актриса Мая Моргенштерн, актор Тудор Кіріле, кінорежисер Раду Жуде, сценограф Юліана Вилсан та музикант Луіза Зан перейнялися впродовж декількох днів енергією та емоцією молодих акторів, після чого вирішили, хто заслуговує отримати Головну премію, хто –премію “Найкраща актриса“, “Найкращий актор“, і кому слід вручити особливу премію. Все це відбулося в Костінешть з 8 по 11 вересня на 18-ій Галі Молодого Актора “Хоп – культурному зaході, організованому УНІТЕР та скоординованому режисером Раду Афрімом.

Сценограф Юліана Вилсан вперше побувала на Галі “Хоп в якості члена журі: “Я дуже вимоглива й сувора і дуже часто оцінюю речі досить строго. Першою моєю реакцією як члена журі було те, що я трішки злякалася, але потім спробувала поринути в енергію 20-30-річного віку, яка має особливу інтенсивність, доступність і багатство. І так мені вдалося розслабитися й оцінити з більшою емпатією. У індивідуальному відділі для хлопців та дівчат я пішла скоріше по автентичному відчутті, оцінила тих, кому найкраще вдалося в той момент побороти свої емоції й передати певне запропоноване ними повідомлення. Підняти планку вдалося одному з виступів Дади, дуже добре сприйнятого й вираженого, і він зробив різницю між головною премією й рештою. Ця сила висловлення теми дуже добре засвоєна й продокументована. Я вітаю переможницю Головної премії Дану Марінеч.

Переможниця Премії Штефан Йордаке – Головної премії Гали Молодого Актора “Хоп – Дана Марінеч закінчила UNATC (Національний університет театрального й кінематографічного мистецтва) три роки тому. Незважаючи на те, що молодому актору в 2015 році зовсім нелегко знайти своє місце, стати відомим режисерам та театральним директорам, вона мала віру в себе і брала участь у всіх можливих конкурсах та прослуховуваннях. Щодо теми дадаїзму, якою вона вразила журі “Хоп, вона розповідає: “Вона була дуже важкою, тому що потрібно було, на мою думку, мати структуру. Навіть якщо в дадаїзмі здається все дезорганізованим, ти все-таки повинен знати, що в той момент ти знаходишся на сцені і рапортуєшся на публіку. Ті люди знаходяться там, щоб побачити тебе. Ти повинен зробити так, щоб звідти вони пішли з чимось, пішли трішки змінені. Десь два тижні я просиділа й почитала про дадаїзм, шукала по youtube дадаїстичні перформанси…Так я вийшла на перформенс одного німця, який називався Урсоната/Соната першорядних звуків. Я знайшла текст. Він має 15 сторінок звуків. Вони належать Курту Швіттерсу, дадаїсту. Мені вдалося вивчити той текст і я зрозуміла, що цього недостатньо. І я задумалася: що ж є першорядним? Першорядною є любов. І я вирішила, що буде легко і для мене, і для публіки, якщо за цим моментом я зроблю історію любові“.

Відомий не лише через свої творіння, а й через той факт, що є прихильником молодих акторів, режисер Раду Афрім був вже третій рік поспіль артистичним директором Гали Молодого Актора “Хоп. Концепцією Гали в 2015 році було те, що повинен бути дуже видимим актор, а не текст, ці дві запропоновані теми здаючись, на перший погляд, дещо незбалансованими: Дада та Відпочинок на морі: У перші два роки я констатував, що люди дуже вражені текстами. Якщо текст дуже сильний, емоційний, комічний, актор відходить на другий план. Звичайно ж, що актор є тим, хто представляє його добре чи погано. Проте, якщо дехто мав надзвичайний текст, він одразу ж ставав кандидатом на премію. І я вирішив: а давай я дам акторам майже неможливі тексти, тобто дадаїстичні, щоб побачити, хто бореться сильніше і виходить переможцем зі змагання з текстом. Ті, хто додали цю боротьбу, простір та умови ставали переможцями. І було декілька дуже добрих акторів у цій темі. Отже, цього року ми мали “не-тексти“. У трихвилинній пробі конкуренти повинні були сказати текст однієї мелодії з поп-музики, в основному безглузді тексти, не роблячи з них, якщо можна, пародію, щоб ми побачили, скільки акторства можна добути з тих смішних безглуздих текстів.

Премія Корнел Тодя – Премія за найкращу групу акторів – цього року не була присуджена нікому. Журі дійшло думки, що була дуже велика розбіжність між відділом Група та відділом Індивідуальний. Незважаючи на це, одна із членів журі Юліана Вилсан була вражена молодим поколінням акторів, яке вона побачила на Галі Молодого Актора “Хоп: “З багатьма вразливостями, особливою чутливістю, з емоційним багажем, який вартує досліджувати, тому що має енергію й невимовність, які можуть додати природності тому, що відбувається у нас не сцені. Мені дуже сподобалося… сподобалися мені як готовність.