Tag: Республіка Молдова

  • Результати виборів в Республіці Молдова

    Результати виборів в Республіці Молдова

    Центральна виборча комісія Республіки Молдова підтвердила кінцеві результати парламентських виборів від 24 лютого та повідомила про кількість мандатів, які будуть мати партії у новому Парламенті в Кишеневі. Таким чином, ліва Соціалістична партія, яка виступає за зближення з Росією, отримала 35 мандатів, лівоцентристська Демократична партія, якою керує суперечливий олігарх Володимир Плахотнюк – 30, проєвропейський блок АКУМ – 26. Популістська Партія Шор, яку очолює Ілан Шор, проросійський бізнесмен мер міста Оргей, який був засуджений судом першої інстанції до 7,5 років позбавлення волі за звинуваченням у крадіжці мільярда доларів з банківської системи Республіки Молдова, отримала 7 мандатів.

    До парламенту пройшли й 3 незалежних депутати. Не потрапили до Парламенту колишня комуністична партія радянської епохи та, вперше, угрупування, які б чітко виступали за ідеал возз’єднання з Румунією, так як робили після оголошення незалежності республіки християн-демократи, а пізніше ліберали. Оскільки голосування не визначило чіткої більшості в парламенті, жодна з партій не набравши 51 зі 101 мандату для формування уряду, можливі будь-які політичні сценарії. Проєвропейська опозиція вже відкинула пропозицію Демократичної партії сформувати коаліційний уряд, який би продовжив реформи та зближення до Європейського Союзу та боротьбу з корупцією.

    Лідери партії АКУМ Мая Санду та Андрій Нестасе, які поскаржилися на безпрецедентні порушення під час виборів та на спроби отруєння важкими металами напередодні парламентських виборів, стверджують, що вони не будуть створювати коаліцію з партією, яка вважається глибоко корумпованою. Союз між соціалістами і демократами утворив би зручну більшість та контролював би дві третини законодавчого органу. Але сторони, здається, що є несумісними, як з політичної, так і з геополітичної точок зору. Демократична партія ще вживає про-європейську риторику, в той час як Соціалістична партія користується підтримкою Москви. Президент Ігор Додон попередив, що буде домагатися дострокових виборів, якщо сторонам не вдасться сформувати коаліційний уряд. Ігор Плахотнюк, який вважається сильним політиком в Кишиневі, сказав, що він готовий вести переговори з будь-ким та може ігнорувати доктрині розбіжності. Політичні оглядачі схильні вважати, що йому знову вдасться створити більшість, гуртуючи навколо Демократичної партії, якщо ні партії, бодай депутатів, які готові відмовитися від партії на списках якої вони були обрані.

    Найбільш послідовним і рішучим прихильником суверенітету, територіальної цілісності і державної модернізації сусідньої держави, Румунія вважає, що етапи, які відбудуться після виборів, мають дотримуватися демократичних принципів, необхідних для підтримки стабільності і європейської перспективи. Тому що лише ця перспектива, стверджує румунська дипломатія, здатна дати чіткі відповіді на очікування щодо добробуту громадян республіки.

  • Вибори в Республіці Молдова

    Вибори в Республіці Молдова




    Офіційний Бухарест, найбільш послідовний і
    найактивніший прибічник суверенітету і територіальної цілісності сусідньої
    Молдови, відреагував стримано на результати парламентських виборів у цій
    країні. Міністерство закордонних справ Румунії вважає, що вибори проводилися досить коректно і
    відповідно до правових норм та демократичних стандартів. За словами
    Міністерства закордонних справ у Бухаресті, важливо, щоб етапи після виборів
    відбувалися відповідально, поважаючи демократичні принципи, необхідні для
    стабільності та європейської перспективи країни. Бо тільки це – за оцінкою
    румунської дипломатії, може привести до довгострокових відповідей на легітимні очікування
    громадян цієї республіки.




    Утім права опозиція в Бухаресті зайняла
    набагато жорсткішу позицію. Член Націонал-ліберальної партії (НЛП) Матей Добровіє
    вважає, що вибори не були ані вільними, ані коректними, ані демократичними. Він
    ствердив, що на відміну від попередніх виборів, на цей раз виборцям було заборонено
    голосувати на основі посвідчення особи, і скаржився на те, що десятки тисяч
    осіб з сепаратистського Придністров’я, що
    з 1992 року вийшло з-під контролю Кишинева, організовано прибули голосувати на
    виборчих дільницях Республіки Молдова. Проєвропейська опозиція в Кишиневі
    вважає, що ці вибори були найбільш недемократичними в історії республіки. Однак
    цифри говорять самі за себе. Так як вказували й опитування про наміри
    голосування, переможцями стали соціалісти президента Ігоря Додона.




    Їм вдалося здобути 35 з 101 депутатських
    мандатів. Перша скрипка прозахідного урядування, ліво-центристська Демократична
    партія суперечливого олігарха Володимира Плахотнюка матиме 30 депутатів, альянс
    проєвропейських правих партій АКУМ – 26. 7 депутатських мандатів здобула популістська
    партія мера міста Оргей (центр) Ілана Шора, якого суд першої інстанції засудив до
    семи з половиною років позбавлення волі за розтрату одного мільярда доларів з
    банківської системи республіки. Стануть депутатами також три незалежні
    кандидати.




    Зникнуть з Парламенту колишня комуністична
    партія з радянської епохи а також партії, що виступали за возз’єднання з
    Румунією, тобто християн-демократи та ліберали. Президент Додон застеріг, що оголосить дострокові
    вибори, якщо після цих виборів партіям не вдасться сформувати урядову коаліцію.
    Тверда рука молдовської політики, Плахотнюк оголосив себе відкритим до
    переговорів і уникнення доктринальних відмінностей, а оглядачі схильні вважати,
    що йому знову вдасться створити більшість, шляхом об’єднання навколо Демократичної
    партії якщо ні партій, то принаймні депутатів, готових будь-коли покинути партії,
    з рядів яких вони походять.

  • Республіка Молдова між Сходом і Заходом

    Республіка Молдова між Сходом і Заходом

    Заплановані на листопад минулого року парламентські вибори в
    Республіці Молдова були перенесені на 24 лютого 2019 року. Причиною є той факт, що парламентські вибори будуть
    організовані за новою виборчою системою, яка вимагає більше часу для кращої
    організації. Йдеться про змішану виборчу
    систему, що була піддана критиці з боку міжнародної
    спільноти та
    опозиції в Кишиневі. Відповідно
    до нової системи,
    50 депутатів будуть обрані за
    партійними списками й ще 51 на одномандатних виборчих округах – під час одного
    туру.

    Критики
    цієї системи стверджують, що це складна система, яка залишає місце двозначності. Найбільші шанси пройти в Парламент мають три партії різного політичного спрямування. Йдеться про проросійську Партію соціалістів президента Ігоря Додона, виборчий блок
    ACUM (Тепер), до
    якого входять Партія «Дія і справедливість», очолена Маєю Санду та Партія «Платформа
    гідність і порядок», очолена Андрієм Настасе, тобто права проєвропейська політична сила та про лівоцентристську Демократичну партію,
    що наразі очолює парламентську коаліцію, яка вважається прозахідною партією, але яка через багато своїх
    антидемократичних дій призвела до охолодження відносин Республіки Молдова з Брюсселем.




    Голова Демократичної партії Молдови Владимір Плахотнюк нещодавно оголосив себе прихильником
    четвертого шляху, але ні на Схід, ні на Захід, ні на союз із Румунією, а шлях про-Молдова, пояснив для Радіо Румунія Дан Дунгачу, директор Інституту політичних наук та міжнародних відносин Румунської академії, який говорив про можливі альянси після виборів та про
    ставку парламентських виборів: У Республіці Молдова завжди та сама ставка, ще з тих пір коли вона проголосила
    свою незалежність: вибори в Республіці Молдова не є політичними, а геополітичними,
    партії не є політичними, а геополітичними, кожного разу виникає ця напруга, цей
    тиск, ця нерішучість Республіки Молдова прямувати твердо і послідовно, тобто не
    тільки під час одного виборчого циклу, на Захід або на Схід. Оскільки таке балансування, яке відбувалося кожного разу, іноді навіть під час тих самих президентів, важливі політичні діячі в Республіці Молдова здобули виборчий політичний мандат з прозахідною пропозицією, а інший мандат з
    просхідною пропозицією, саме тому тепер наявна та сама неоднозначність.
    Звичайно, що кожного разу, наступні вибори здаються більш важливими ніж
    всі попередні.

    Зазвичай, ліві партії були сильними партіями, які здобували переважну більшість голосів, додав Дан Дунгачу. На цей раз, однак, відбудеться фрагментація, жоден блок, жодна партія напевно не матиме достатньо голосів, щоби самостійно створити більшість. Принаймні, так показують проведені опитування та, безсумнівно, буде створена або коаліція, або відбудуться дострокові вибори, вважає Дан Дунгачу.




    Як повинна поступати Румунія, за чим повинна вона слідкувати під час виборчого процесу в Республіці Молдова? Знову біля мікрофону Дан Дунгачу: Румунія головує в Раді Європейського Союзу в складний момент, на
    жаль, Республіці Молдова так би мовити «вдалося» створити більш поганий імідж у Брюсселі, ніж,
    мабуть, під час Володимира Вороніна. Тепер, молдовських чиновників більше не приймають до Брюсселя, для них там немає відкритих дверей, навіть ні в Сполучених Штатах. Республіка Молдова ніколи не мала такий поганий імідж. Румунія, з цієї точки зору,
    має ще більше ускладнень, оскільки Румунія, внаслідок тогочасних політичних рішень, на нашу думку не дуже щасливих, підтримувала Республіку Молдову навіть коли Брюссель дав дуже жорсткі
    сигнали та коли впровадив санкції поти Республіки Молдова, у тому числі тоді, коли скоротив фінансування. Тепер фінансування заблоковано для Республіки
    Молдова, слідує тест
    парламентських виборів, які мають відбутися бездоганно. І, з цієї точки
    зору, Румунія повинна передати чіткі сигнали про те, що політична боротьба,
    парламентські вибори повинні проводитися правильно. Румунія, яка взяла на себе включити до порядку денного тему Східного партнерства – надзвичайно
    складну на європейському рівні тему, відомо, що в Брюсселі рівень насиченості в цьому питанні величезний, отже, якщо Румунія
    намагатиметься вести ці обговорення, враховуючи той факт що вона головує тепер в Раді ЄС, але не гарантує,
    що речі в Республіці Молдова є принаймні гідними,
    якщо не є добрими, тоді, звичайно, Румунія ризикує включно свою долю та довіру по відношенню до партнерів Європейського Союзу.




    Одночасно з парламентськими виборами також відбудеться референдум про скорочення
    кількості депутатів з 101 до 61 та про можливість відкликання народного обранця
    його виборцями.
    Підхід, який багато хто вважає популістським, який служить
    нинішній владі, яка хотіла поставити у душки будь-які дискусії
    щодо мови або європейської інтеграції Республіки Молдова.

  • Республіка Молдова напередодні парламентських виборів

    Республіка Молдова напередодні парламентських виборів

    Через чотири роки після останніх парламентських виборів, наприкінці 2014 року, Парламент Республіки Молдова оновить свій склад. Парламентські вибори, заплановані на 24 лютого 2019 року, вперше пройдуть за змішаною системою, відповідно до якої 50 депутатів будуть обрані за партійними списками й ще 51 на одномандатних виборчих округах – під час одного туру. Одночасно з виборами також відбудеться референдум про скорочення кількості депутатів з 101 до 61 та про можливість відкликання народного обранця його виборцями.

    Як кожного разу, вибори в республіці, яка була створена на колишніх східних румунських територія захоплених Радянським Союзом в 1940 році, матимуть не лише політичне, а й геополітичне значення. За результатами попередніх опитувань, в новому складі законодавчого органу Республіки Молдова будуть представлені чотири політичні партії. Фаворитами є проросійська «Партія соціалістів» президента Ігоря Додона, яку підтримують майже 40% виборців, блок ACUM, до якого входять Партія «Дія і справедливість» та Партія «Платформа гідність і порядок», тобто права проєвропейська політична сила з підтримкою у 25% виборців, та лівоцентристська «Демократична партія», що наразі очолює парламентську коаліцію, яка вважається прозахідною партією та за яку готові проголосувати 15% виборців.

    Таким чином, Республіка Молдова може стикнутися з новим критичним моментом на шляху свого розвитку, в той час як зовнішні й внутрішні сили намагаються дестабілізувати країну та розділити суспільство, попередив посол США в Кишиневі Дерек Дж. Хоган. Бухарест та Брюссель, як і Вашингтон вважають ці парламентські вибори вирішальним тестом. Сполучені Штати Америки, додав американський дипломат, закликають владу на всіх рівнях забезпечити вільний, чесний і прозорий виборчий процес, з рівним доступом та умовами для всіх кандидатів, а також виключити можливість їх переслідування або залякування.

    Чинний спікер парламенту Андріан Канду переконаний, що Республіка Молдова матиме прозахідний уряд й після виборів, навіть в тому випадку, якщо більшість візьме Партія соціалістів, оскільки їх представники не матимуть необхідної кількості голосів для формування правлячої коаліції в парламенті. Він додав, що європейські зобов’язання Кишинева настільки сильні, що для того, щоб увійти в європейські структури, можлива відмова від ідеї реінтеграції Придністровського регіону, який вийшов де-факто з-під контролю центральної влади в 1992 році, після збройного конфлікту, який був заморожений коли російські війська втрутилися в конфлікт на боці сепаратистів. Посол Румунії в Кишиневі Данієль Іоніце зі свого боку запевнив, що в поточному семестрі, коли Румунія головує в Раді Європейського Союзу, сусідній республіці буде приділена особлива увага в політичному порядку денному.

  • 21 грудня 2018 року

    ГОЛОВУВАННЯ
    В РАДІ ЄС
    – 1 січня Румунія перейме головування в Раді Європейського Союзу від Австрії,
    серйозного та надійного партнера, – заявив президент Клаус Йоханніс у п’ятницю в Бухаресті
    на спільній прес-конференції з австрійським канцлером Себастьяном Курцем. Глава
    держави підкреслив чудову інституційну координацію дій та підтримку Австрії для
    ефективної передачі головування в Раді ЄС. У той же час Клаус Йоханніс привітав
    результати, здобуті Австрією під час свого головування в Раді ЄС. У свою чергу,
    канцлер Австрії подякував Президенту Румунії за турботу про демократію та
    верховенство права, вважаючи, що глава держави є «гарантом» цих двох цінностей.
    З прем’єр-міністром Віорікою Денчіле Себастьян Курц обговорив пріоритетні теми
    європейського порядку денного, такі як майбутнє Європейського Союзу, а також
    двосторонні відносини між Румунією та Австрією.

    ЧОРНЕ МОРЕ -
    Румунія відкрита до діалогу з Росією з питань, які не суперечать міжнародним
    санкціям, – заявив міністр закордонних справ Теодор Мелешкану в інтерв’ю Радіо
    Румунія. Глава МЗС Румунії пояснив, що однією з тем румунського головування в
    Раді ЄС буде оголошення Чорного моря пріоритетним напрямом для Євросоюзу, як з
    точки зору безпеки, так і економіки, так само як для НАТО. «В останні роки ми глибоко занепокоєні з приводу посилення
    військової присутності Росії на Чорному морі та поблизу східних кордонів
    Європейського Союзу і НАТО. Таким чином, одна з тем, яку ми порушимо під час
    нашого головування буде Чорне море і Чорноморський регіон, з тим щоб на рівні Європейського
    Союзу усі зрозуміли, що Чорне море є для ЄС пріоритетним питанням», – сказав
    Теодор Мелешкану.





    РЕВОЛЮЦІЯ -
    Сьогодні виповнюється 29 років від початку антикомуністичної революції в
    Тімішоарі, на заходні Румунії, яка потім поширилися на Бухарест та інші міста
    країни. В пам’ять про тих, хто віддав своє життя за свободу по всій країні
    відбуваються урочисті заходи. Більше тисячі людей загинули і близько трьох тисяч
    отримали поранення в результаті зіткнень, що сталися в ті дні у Румунії, єдиній
    країні колишнього соціалістичного табору, в якій зміна режиму сталася ціною
    людських життів, а комуністичні лідери Ніколає
    та Єлена Чаушеску були страчені. З іншого боку, сьогодні військові прокурори
    Генеральної прокуратури повідомили про обвинувачення колишнього президента Йона
    Ілієску в справі «Революція». Згідно з прокурорами збройні інциденти, що
    сталися після 22 грудня 1989 року вказують на те, що все відбувалося відповідно
    до заздалегідь розробленого плану, який був спрямований на перейняття влади
    новими лідерами, в тому числі Йоном Ілієску, та їх легітимізації. Усі фігуранти
    справи відкидають звинувачення.




    КРИЖАНИЙ ГОТЕЛЬ
    – 23 грудня відбудеться відкриття єдиного в Румунії крижаного готелю в районі
    озера Биля. Офіційне відкриття всього комплексу, який включатиме кілька іглу
    та крижану церкву відбудеться в лютому наступного року. Крижаний готель
    побудований виключно з льодових блоків, вирізаних у найбільшому льодовиковому
    озері у горах Фегераш, що знаходиться на висоті 2034 метри над рівнем моря.
    Цього року темою, обраною для оформлення 16 номерів і ресторану на 60 місць
    ефемерної будівлі є «Крижана любов» просуваючи, таким чином, любов і пристрасть
    до природи, свіжого повітря і гірських мандрівок в холодну погоду. Уперше в
    цьому році були випущені й однойменні парфуми. Бронювання
    номерів, охочими переночувати у крижаному готелі при температурі мінус 2 градуси за
    Цельсієм було зроблене кілька місяців тому. Першими клієнтами готелю будуть туристи
    з Великобританії. Крижаний готель будується в Румунії з 2005 року.




    БЕЗВІЗ -
    Європейська Комісія закликала Республіку Молдова негайно вжити конкретних та
    невідкладних заходів для боротьби з корупцією, відмиванням грошей та незаконною
    міграцією. В протилежному випадку, угода, яка передбачає запровадження
    безвізового режиму до країн Європейського Союзу для громадян Р.Молдова, може
    бути призупинена. Радіо Кишинів повідомляє, що Міністерство закордонних справ
    та європейської інтеграції Р.Молдова взяло до уваги оцінку та рекомендації
    Єврокомісії, зазначивши, що Брюссель також відзначив позитивні зрушення,
    зареєстровані після минулорічних рекомендацій. Республіка Молдова стала першою
    державою Східного партнерства яка здобула безвіз з ЄС 28 квітня 2014 року. З тих
    пір майже два мільйони громадян Р.Молдова, майже дві третини населення,
    здійснили подорож до Шенгенської зони на підставі молдовського закордонного
    паспорту.

  • Румунія, підтримка для Республіки Молдова

    Румунія, підтримка для Республіки Молдова

    Нещодавно, у румунському просторі, але і в сусідній Республіці Молдова, появилися інформації, згідно з якими критичні висновки
    стосовно Республіки Молдова мали бути ухвалені, у Брюсселі, головами
    міністерств закордонних справ держав-членів ЄС під час засідання Ради ЄС із закордонних справ.
    Радіо
    Вільна Європа / Радіо Свобода, цитовані Agerpres, стверджують, що в документі зазначено, що розвиток подій у Республіці Молдова з лютого поточного року
    викликали
    серйозні побоювання щодо виконання
    Кишиневом своїх зобов’язань
    стосовно демократичних принципів, верховенства закону та дотримання прав людини.




    У документі також зазначено, що міністри закордонних справ держав-членів ЄС очікують проведення парламентських виборів,
    запланованих на лютий 2019 року, відповідно до міжнародних стандартів та закликали молдовську владу
    забезпечити всім кандидатам рівні можливості
    та
    доступ до засобів масової інформації, а також забезпечити наявність відповідної кількості виборчих дільниць, як всередині країни, так і
    за кордоном.




    Міністерство закордонних справ у Бухаресті роз’яснило! Румунія далі підтримуватиме європейський шлях Республіки Молдова та
    сприятиме необхідності здійснення реформ, які Кишинів взяв на себе у відносинах з Європейським Союзом. До речі – зазначає дипломатія в Бухаресті – Румунія, як держава-член
    Європейського Союзу, повністю налаштована на сприяння спільній політиці Євросоюзу у відносинах з Республікою Молдова, приділяючись своїм власним досвідом та проектами
    допомоги у процесі консолідації політичної асоціації та економічної інтеграції між Європейським Союзом та Республікою Молдова.


    Слід нагадати, в цьому контексті, що підтримка Румунії для
    того, щоб критичний звіт міністрів закордонних справ держав-членів ЄС не був
    прийнятий, має місце після того як наприкінці листопада Європейська комісія вже
    вирішила скоротити фінансову допомогу для Республіки Молдови на понад 22
    мільйони доларів щорічно як для 2017 року, так й для 2018 року, на тлі занепокоєння з приводу
    верховенства права та порушення демократичних норм. Єврокомісія також
    призупинила програму макрофінансової допомоги в розмірі 113 мільйонів доларів доти,
    доки не буде ухвалено інше рішення.




    На думку Бухареста, Європейський Союз повинен проводити зважену,
    послідовну і прагматичну політику щодо країн-сусідів, на основі постійного і змістовного діалогу між офіційними особами Брюсселя та владою Республіки
    Молдова. Незважаючи на наявність угоди про відносини з Республікою Молдовою на
    рівні держав-членів Європейського Союзу щодо визначення найбільш ефективних
    способів дій, можуть з’явитися деякі нюанси щодо підходу. Отже, Румунія вважає,
    що наразі не виконані всі умови для прийняття
    висновків Ради ЄС із
    закордонних справ стосовно Республіки Молдова.

  • 27 листопада 2018 року

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоханніс та його французький
    колега Еммануель Макрон у вівторок в Єлисейському палаці підписали політичну
    декларацію в рамках Стратегічного партнерства між двома державами. Обидві країни
    зобов’язуються посилити діалог з європейських справ, в тому числі і з іншими
    європейськими партнерами, особливо в тристоронньому форматі Румунія-Франція-Німеччина,
    йдеться в документі. Крім того Бухарест і Париж продовжать консультацію щодо
    посилення Шенгенського простору, а Франція і надалі підтримуватиме зусилля
    Румунії щодо вступу до Шенгену. У документі також йдеться про співпрацю з
    країнами Східного партнерства та Південного сусідства, Румунія і Франція,
    показуючи, що, між іншим, приділятимуть особливу увагу з’єднанню Р. Молдови з
    ЄС. Що стосується співпраці в галузі оборони, безпеки та на міжнародному рівні,
    обидві країни закликають європейців активізувати свої зусилля зі створення
    сильнішої і безпечнішої Європи. З нагоди візиту президента Клауса Йоханніса у паризькому Центрі Жоржа Помпіду офіційно стартував Культурний
    сезон Румунія-Франція, в рамках якого до 14 липня наступного року в обох країнах
    буде організовано понад 400 заходів. Програмою Культурного сезону передбачено
    проведення заходів у сфері культури, освіти, інновації, підприємництва,
    гастрономії, туризму, спорту та співробітництва між місцевими органами влади. У
    понеділок, в приміщенні Посольства Румунії в Парижі Клаус Йоханніс провів
    зустріч з представниками румунської діаспори у Франції.




    АЗОВ – Президент
    Росії Володимир Путін висловив серйозну заклопотаність у зв’язку з рішеннями
    Києва про приведення своїх Збройних сил в повну боєготовність і оголошенням воєнного стану, – йдеться в прес-релізі прес-служби Кремля. Напередодні
    Верховна Рада України схвалила введення з 28 листопада воєнного стану у 10
    областях, в основному на кордоні з Росією, але й в двох регіонах на південному
    сході – Одещині та Вінниччині, які межують з придністровським регіоном сусідньої
    Р. Молдова. Аби не впливати на президентські вибори, намічені на березень
    наступного року, воєнний стан буде запроваджений не на 60, як раніше
    рекомендувала РНБО, а на 30 днів. Воєнний стан передбачає тимчасове обмеження
    конституційних прав і свобод громадян, а також може обмежити право на вільне
    пересування. Мирні публічні збори заборонені, а надання публічної інформації,
    в тому числі по радіо, телебаченню та в інших ЗМІ здійснюватиметься під контролем
    влади. Відповідний указ президент Петро Порошенко підписав після захоплення у неділю
    трьох кораблів ВМС Збройних сил України Береговою охороною ФСБ Росії в районі
    Керченської протоки. Інцидент призвів до поранення шістьох українців, з яких
    двоє перебувають у важкому стані, – повідомляє офіційний Київ.




    АЗОВ-РЕАКЦІЯ -
    Румунія готова до будь-якого сценарію розвитку подій в російсько-українському
    конфлікті, – заявив президент Клаус Йоханніс, який закликав, однак, причетні сторони
    реагувати на ситуацію спокійно. Раніше МЗС Румунії висловило свою глибоку
    стурбованість подіями в Азовському морі і Керченській протоці, стверджуючи, що
    агресія та порушення міжнародного права підривають безпеку всього регіону. У
    заяві румунського зовнішньополітичного відомства зазначається, що Румунія
    повністю підтримує територіальну цілісність та суверенітет України та її право
    використовувати свої територіальні води. Захоплення українських суден,
    поранивши членів їх екіпажів є серйозним загостренням ситуації та порушенням
    міжнародних норм, – заявив Держсекретар США Майк Помпео. Він сказав, що США
    засуджують ці агресивні дії Росії. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг
    закликав Росію закликав Росію звільнити затриманих українських моряків і
    повернути Україні кораблі, додавши, що немає жодного виправдання застосуванню
    сили проти українських кораблів і моряків. Голова Європейської ради Дональд
    Туск вважає, що Росія повинна повернути українські кораблі і моряків, які були
    затримані і закликав Москву утриматися від будь-яких провокацій.

    РУМУНІЯ-Р.МОЛДОВА – Спікер молдовського парламенту
    Андріан Канду у вівторок в Бухаресті провів зустріч з головою Палати депутатів Румунії Лівіу Драгеню. Розмова була
    зосереджена на статусі спільних проектів та імпульсі процесу реформ, які
    Кишинів зобов’язався здійснити в рамках Угоди про асоціацію з Європейським
    Союзом. Лівіу Драгня заявив, що перейняття Румунією головування в Раді ЄС з 1
    січня 2019 року відкриває нові можливості для Молдови в плані наближення до
    європейської родини. Андріан Канду провів переговори і з головою Сенату Келіном
    Попеску Терічану, який сказав, що Румунія підтримує процес врегулювання
    придністровського конфлікту з дотриманням суверенітету і територіальній
    цілісності Р. Молдова. Спікер молдовського парламенту був прийнятий
    спадкоємицею Королівського дому Румунії Маргаретою, якій вручив «Медаль
    Демократії» Парламенту Республіки Молдова




    АВТОПРОМ -
    Румунія конкурує з Болгарією та Угорщиною за будівництво нового автозаводу Skoda. Інвестиція в
    розмірі понад 1 млрд. євро може призвести до створення приблизно 5 тис. нових
    робочих місць, – повідомляє публікація AutomotiveNewsEurope. 18
    листопада голова правління VolkswagenGroup Герберт
    Дісс заявив, що група шукає нове місце у Східній Європі для будівництва ще
    одного заводу Skoda, на
    якому планує почати виробництво після
    2022 року. Так необхідність виникла після того як VW випускатиме на
    завод в Емдені лише електрокари, а виробництво автомобілів моделі Passat здійснюватиметься на теперішньому заводі Skoda у Квасіні
    (Чехія), який зараз випускає Skoda Superb. На
    майбутньому заводі випускатимуться позашляховики Skoda Karoq і Seat Ateca, які в даний
    час збираються в Квасіні.




    ТЕНІС -
    Австралієць Даррен Кахілл, який в останні роки був тренером «першої ракетки»
    світу, румунської тенісистки Сімони Халеп, був номінований Жіночої тенісної
    асоціації (WTA) на
    звання кращого тренера 2018 року в жіночому тенісі. Цього року Дарін Кахілл допоміг
    Сімоні Халеп виграти свій перший титулів на турнірі Великого Шолому Роланд
    Гаррос. Румунка також стала переможницею турнірів у Шеньчжені та Монреалі та
    зіграла у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу, а також на турнірах
    у Римі та Цинциннаті. 9 листопада Даррен Кахілл заявив, що в 2019 році
    припинить співпрацю з Сімоною Халеп з сімейних міркувань.

  • Європарламент застерігає Республіку Молдова

    Європарламент застерігає Республіку Молдова




    Колись, Молдову вважали преміанткою Східного партнерства, програми, за допомогою якої Європейський
    Союз прагне поширювати демократію і процвітання в країнах колишнього радянського простору, який включає також Грузію, Україну, Вірменію,
    Азербайджан і Білорусь. Кишинів, разом з Тбілісі та Києвом, чотири роки тому
    підписав з Брюсселем угоди про
    асоціацію та вільну торгівлю, важливий крок
    на шляху до європейської інтеграції. Проте з часом оцінка європейських установ стала більш суворою. У вівторок, Комітет
    закордонних справ Європейського парламенту схвалив проект звіту про застосування Угоди про асоціацію з Республікою Молдова, і в цьому документі висловлюється
    занепокоєння з приводу погіршення стану дотримання демократичних цінностей.


    Як застерігали
    й фахівці
    Венеціанської комісії, прийняття змішаної системи голосування на парламентських
    виборах наступного року, коли половина депутатів буде обрана по списках, а інша половина по
    одномандатним округам, є вигідною так званим великим
    партіям – тобто Демократичній партії, прозахідній, та правлячій Соціалістичній партії, президента Ігоря Додона. Відхиленням від стандартів
    демократії є й скасування червневих виборів до кишинівської мерії. Їх переможець,
    колишній громадянський активіст та один із лідерів проєвропейської опозиції
    Андрій Настасе, був визнаний винним у порушенні Виборчого кодексу, оскільки він
    закликав громадян голосувати в день виборів.


    Сам прем’єр-міністр Павел Філіп тоді визнав, що рішення суду
    ставить багато запитань і що виникають різні спекуляції, які не є на користь нинішньому урядуванню. Із сусідньої Румунії, яка
    завжди підтримувала прагнення Кишинева до інтеграції, міністр закордонних справ
    Теодор Мелешкану
    попередив, що рішення це
    може вплинути на стабільність республіки.


    Посли європейських країн, з іншого
    боку, оцінили, що рішення скасувати голосування
    та спосіб прийняття цього
    рішення позбавляє права кишинівських громадян мати демократично обраного мера. І Єврокомісія оголосила, що до коли
    не будуть виконані політичні умови, пов’язані з
    демократією, верховенством права та правами людини, виплату першого
    траншу макрофінансової
    допомоги у розмірі 100 млн. євро Молдові буде припинено. У доповіді Комітету із закордонних
    справ Європейського парламенту також засуджується тиск на лідерів опозиції,
    відсутність незалежності судової влади та монополія влади над засобами масової
    інформації.


    Оглядач Йон Теберце, цитований
    кореспондентами Радіо Румунія, зазначає, що відносини Кишинева з Брюсселем погіршуються,
    і висловив побоювання що, крім припинення макрофінансової допомоги, існує ризик
    повернення до візового режиму для громадян Республіки Молдови, які подорожують
    до Європейського Союзу.

  • Р. Молдова: 27 років незалежності

    Р. Молдова: 27 років незалежності

    27
    серпня 1991 року на карті Європи з’явилася нова держава – Республіка Молдова,
    створена на частині колишніх східних румунських територій, відірваних Радянським
    Союзом в 1940 році. Румунія, яка попрощалася з комунізмом двома роками раніше, стала
    першою країною, котра визнала нову державу. Через 27 років Румунія є членом ЄС та
    НАТО, а також найзапеклішим захисником ідеї європейської інтеграції сусідньої,
    переважно румуномовної держави, згідно з заявленими прагненнями офіційного Кишинева.
    І обіцяє надалі робити це упродовж свого головування в Раді ЄС у першій
    половині наступного року.




    Проте
    ці майже три десятиліття, що минули від проголошення незалежності не принесли процвітання
    та соціального спокою молодій молдовській державі.У 1992 році
    Придністров’я, за підтримки Москви, вийшла з-під контролю Кишинева після збройного
    конфлікту, що забрав сотні життів. Статус східного сепаратистського
    регіону не був врегульований досі.

    Р. Молдова пережила гострі економічні кризи, які
    посилили небажану першу позицію цієї країни в списку найбідніших європейських
    держав та спровокували масштабний відтік робочої сили. Внутрішні конвульсії та масштабні
    протести призвели до зміну владній верхівці. А після того як у 2009 році
    головною метою закордонної політики стало зближення з Європейським Союзом,
    Республіка Молдова досягла значних успіхів у цьому напрямку, отримавши
    скасування візового режиму з ЄС та підписання Угоди про вільну торгівлю з
    державами європейського співтовариства.




    Відносини з Брюсселем, однак, погіршилися після того як у
    2014 році з банківської системи Республіки Молдова зник щонайменше 1 мільярд
    доларів, а реформи, в тому числі в сфері правосуддя, зайшли в глухий кут. Крім
    цього на президентських виборах 2016 року переміг проросійський політик Ігор
    Додон. Сьогодні західні партнери Кишинева стурбовані скасуванням старої виборчої
    системи за партійними списками та переходом на змішану систему. Їх невдоволення
    досягли апогею після скасування, на сумнівних підставах, результатів виборів
    столичного мера, на яких переміг лідер проєвропейської коаліції «ДА» Андрей Нестасе.




    Невиконання низки критеріїв правової держави, демократії та
    здорової ринкової економіки роблять уразливою молдовську державу і підсилюють побоювання
    з приводу її майбутнього. Це добре усвідомлюють прихильники проєвропейської
    опозиції. Тисячі з них у неділю взяли участь в антиурядовому протесті в Кишиневі,
    організованому Рухом національного опору «АКУМ», створеним після скасування результатів
    виборів у столиці. Протестувальники засудили корупцію серед тих, хто управляє
    країною і зажадали відставки уряду Павла Філіпа, який на їх думку несе
    відповідальність за погіршення ситуації в країні та ізоляції молдовських громадян
    в Європі.

    «Багато молодих людей були вигнані з дому, нас залишається все менше. Ми не можемо більше
    вірити брехні цього корумпованого режиму, більше не можемо дозволити красти цьому
    авторитарному режиму, ми не можемо виховати й вчити своїх дітей, коли зарплатня
    нижче прожиткового мінімуму, ми не можемо дозволити їм принижувати нас надалі»
    ,
    – заявила лідер партії «Дія і солідарність» Майя Санду.

  • 100-річчя від об’єднання Бессарабії з Румунією

    100-річчя від об’єднання Бессарабії з Румунією

    Рівно
    100 років тому, 27
    березня 1918 року наприкінці
    Першої світової війни, на тлі розпаду Російської імперії, Сфатул Церій – вищий
    представницький орган Бессарабії,
    проголосував за приєднання цієї провінції з
    переважно румуномовним населенням до Королівства Румунія. Це був перший акт створення
    румунської національної унітарної держави, процес, який, наприкінці того ж року, завершився
    входом під керівництво Бухареста, Буковини (північний-схід), Трансільванії (центр), Банату,
    Марамурешу і Крішани (захід), які до тоді перебували під владою Габсбурзької
    імперії. Об’єднання протривало всього 22 роки.




    Влітку
    1940 року, Москва Сталіна висунула ультиматум і знову анексувала Бессарабію та Північну Буковину, території, що належать, в
    даний час Республіці Молдова та Україні.
    Сотні тисяч молдован втекли тоді в Румунію, десятки тисяч були депортовані до
    Сибіру та Казахстану, і на їх місце окупанти привезли людей з усіх куточків Імперії.




    Рішення, прийняте Сфатул Церій в
    Кишиневі було політичним та патріотичним жестом, який робить честь елітам тих часів та всім тим, хто мріяв і працював для його виконання, – наголосив
    у посланні Президент Клаус Йоханніс. Він також вважає, що акт сторічної давнини є й постійним джерелом натхнення для подальшого розвитку і поглиблення
    стратегічного партнерства між Румунією та Республікою Молдова.


    В урочистій декларації,
    прийнятої сьогодні на
    спільному засіданні Парламенту Румунії,
    сенатори і
    депутати, у свою чергу, підтверджують єдність румунського народу та румунської мови, роль, відіграну політичними діячами тих часів та шлях, яким мають прямувати нинішні політики, а також загальне бажання продовжувати процес
    модернізації та інституційної інтеграції Республіки Молдова в Європейський
    Союз. У своєму виступі спікер
    Палати депутатів, соціал-демократ Лівіу Драгня чітко висловився за возз’єднання. Ми – дві держави, але одна
    країна, тому що Бессарабія це Румунія, – зазначив, у свою чергу, ліберал Віктор Паул Добре. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле ствердила, що
    приділяється особлива увага двостороннім відносинам та спільним проектам.




    Присутній на урочистому засіданні Парламенту Румунії, спікер
    Парламенту Республіки Молдова Андріан
    Канду відмітив привілейовані
    двосторонні відносини, встановлені на
    спільності мови, історії, культури і цивілізації, та виступив на користь посилення економічної співпраці. Правнучка короля Фердинанда, який був основоположником Великої Румунії у 1918 році, крон-принцеса
    Маргарета, в
    свою чергу, поновила підтримку Королівського дому європейським устремлінням Республіки Молдова.

  • 6 лютого 2018 року

    ВЗАЄМИНИ – Стратегічною метою
    Румунії в стосунках з Республікою Молдова залишається європейська інтеграція
    сусідньої держави, – заявив у вівторок в Бухаресті міністр закордонних справ
    Теодор Мелешкану після переговорів зі своїм молдовським колегою Тудором Ульяновським.
    Міністри обговорили способи зміцнення інвестиційної присутності Румунії в Р.Молдова
    та перспективи енергетичного взаємозв’язку. Глава румунської дипломатії прокоментував
    ініціативу кількох молдовських населених пунктів зі збору підписів за
    об’єднання з Румунією, яку президент Р.Молдова Ігор Додон вважає такою, що може
    викликати в країні «громадянську війну». Зокрема Теодор Мелешкану сказав, що заяви на місцевому рівні щодо
    об’єднання з Румунією, з точки зору Бухареста відображають лише бажання громадян
    Р.Молдови зблизитися з громадянами Румунії без жодних юридичних наслідків. У
    свою чергу, міністр закордонних справ та європейської інтеграції Тудор Ульяновські
    високо оцінив зусилля Румунії, спрямовані на «зміцнення суверенітету Республіки
    Молдова». Він підкреслив, що Румунія є основним торговим партнером Р.Молдова. Ульяновські
    сказав, що «європейська орієнтація Республіки Молдова залишається незмінним
    основним пріоритетом» внутрішньої і закордонної політики Кишинева.






    ДИПЛОМАТІЯ – Глава угорської дипломатії
    Петер Сійярто у понеділок здійснив робочий візит до Бухареста, в рамках якого зустрівся з головами
    обох палат румунського парламенту Келіном Попеску Терічану та Лівіу Драгня, а
    також зі своїм румунським колегою Теодором Мелешкану. Переговори були зосереджені на двосторонньому
    співробітництві, зокрема у сфері енергетики та інфраструктури. Міністр Петер Сійярто
    заявив, що Румунія є важливим стратегічним партнером Угорщини, відзначивши високий
    рівень товарообігу між двома країнами. Було також підкреслено важливий внесок,
    який мають румунська громада в Угорщині та угорська громада в Румунії у забезпечення
    безперервності двостороннього діалогу з різних аспектів. Як передає наш
    кореспондент в Будапешті Петер Сійярто заявив, що Румунія до 2020 року створить
    технічні умови для експорту газу в Угорщину. Міністри закордонних справ Румунії
    та Угорщини обговорили й Закон України «Про освіту», згідно з яким нацменшини
    мають можливість отримувати освіту своєю рідною мовою лише у дитячих садках та
    початкових школах і домовилися про подальшу співпрацю в цьому питанні з тим,
    щоб Україна не порушувала здобуті нацменшинами права – повідомляє угорське
    агентство MTI.




    ФОНДОВИЙ РИНОК – Торги на
    Американській фондовій біржі в понеділок закінчилися рекордним падінням
    основних фондових індексів. Індекс Dow Jones втратив 1.175 пунктів, що є найсильнішим
    падінням цього індексу з часів фінансової кризи 2008 року. Аналогічна ситуація спостерігалися з індексами S&P 500 і Nasdaq. Слідом
    за американськими ринками у вівторок впали й азійські, де японський Nikkei втратив майже 7%,
    а інші основні ринки в регіоні знизилися на 5%. Європейські фондові біржі сьогодні також відкрили торги з падіння на 2,4%. Під впливом ситуації в США Бухарестська біржа закрила торги із падінням основного індексу на 2%. .




    DIICOT – Управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT) сьогодні представило Звіт про
    результати роботи в 2017 році, в якому зазначається, що ісламська радикалізація
    в Румунії є одним з основних ризиків. У документі зазначається, що це явище
    набирає обертів в останні роки і наголошується на необхідності внесення ряду
    змін і поправок до закону про запобігання та боротьбу з тероризмом. За даними
    прокурорів упродовж минулого року Румунія не стикалася з конкретною та реальною
    терористичною загрозою. З іншого боку, у звіті зазначається, що в 2017 році було
    виявлено і вилучено понад 2 000 кг наркотиків. Найбільш поширеним наркотиком в
    Румунії був канабіс, який завозиться переважно автомобільним транспортом з
    Іспанії та Нідерландів. Що стосується транскордонного незаконного обігу
    наркотиків, Румунія залишалася транзитною країною для «балканського маршруту»,
    яким перевозяться зокрема героїн, кокаїн та екстезі.

    ПРАВОСУДДЯМіністр юстиції Румунії Тудорел Тудор сьогодні зустрівся з віце-президентом Європейської комісії Франсом
    Тіммермансом, з яким обговорив хід та ситуацію викликану судовою реформою та плани нинішньої
    керівної більшості внести змін до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів Румунії. Іншою темою розмови було нещодавнє рішення Конституційного суду про доброчесність в роботі працівників
    державних органів та органів місцевого самоврядування.
    Європейський
    парламент у середу обговорить ситуацію верховенства права та наслідки
    суперечливої судової реформи у Румунії. Нагадаємо, що 24 січня Європейська
    Комісія висловила стурбованість у зв’язку з останніми подіями в Румунії і закликала
    румунський парламент переглянути зміни до законодавства, що регулює судочинство
    в Румунії. Незалежність судової системи та її здатність ефективно боротися з
    корупцією є наріжним каменем сильної Румунії в ЄС, – зазначається в спільній
    заяві президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера та першого
    віце-президента Фанса Тіммерманса. Комісія детально вивчить остаточні зміни до чинного
    законодавства в результаті суперечливої судової реформи, щоб визначити їх вплив
    на зусилля щодо забезпечення незалежності судової системи та боротьби з
    корупцією, йдеться в спільній заяві. Наприкінці минулого року, парламентська більшість
    СДП – АЛДЕ схвалила судову
    реформу попри гостру критику суддів, прокурорів та опозиції, які звинувачують керівну
    більшість у спробі підпорядкувати собі судову гілку влади.

  • Угода про вільну торгівлю ЄС-Р.Молдова

    Угода про вільну торгівлю ЄС-Р.Молдова


    13 листопада 2014 року Європейський парламент
    ратифікував Угоду про асоціацію між ЄС і Республікою Молдова – міжнародний договір, який
    передбачає співробітництво в таких сферах, як торгівля, політика, безпека і
    культура, сприяючи поглибленню інтеграції в політичному і економічному планах
    між двома сторонами. Угода про асоціацію включає в себе й Угоду про глибоку та
    всеосяжну зону вільної торгівлі, спрямовану на зменшення торговельних перепон
    між Молдовською державою та Євросоюзом.
    Цей документ надає кожній стороні спрощений доступ до ринку, включаючи
    скасування імпортних мит (та експортних, якщо такі є) у торгівлі товарами.




    Як зазвичай поступає Брюссель при
    встановленні зі своїми торговельними партнерами по зоні вільної торгівлі, й у
    випадку з Республікою Молдова були передбачені певні сфери, які виходять за
    рамки звичайної торгівлі, ґрунтуючись на тому, що вона не може бути від’єднана
    від внутрішньої політики закупівель, конкуренції, інтелектуальної власності або
    сталого розвитку. Республіці Молдова статус члена Східного партнерства надавав
    особливу позицію у відносинах з Брюсселем, а угода містить положення, узгоджені
    з європейським доробком. Усе це для модернізації економіки, залучення
    європейських інвестицій в цю країну та більш передбачуваної державної політики.




    Угода про вільну торгівлю з ЄС надає Кишиневу ряд переваг, але в цьому вимірі співпраці є великий невикористаний потенціал, – привернула увагу в Кишиневі Комісар ЄС з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем. Вона здійснила візит до молдовської столиці
    на тлі бажання молдовського уряду поглибити реалізації угоди про вільну торгівлю, в той час як проросійський президент Ігор Додон вимагає її перегляду. Виступаючи на спільній
    прес-конференції з прем’єр-міністром Павлом Філіпом, єврокомісар згадала й про можливість проведення переговорів щодо експорту до країн європейського співтовариства продуктів тваринного походження з Республіки Молдова.

    За словами Сесілії Мальмстрем, крім
    додаткових технічних
    умов, які мають бути виконані, наприклад, правила
    безпеки харчових продуктів, потрібно прийняти ряд передбачуваних та прозорих законів для
    забезпечення впевненості інвесторів. Молдовський експорт на європейський ринок
    зростає, а в даний час обговорюється можливість
    поставок до ЄС м’яса й яєць з Республіки
    Молдова сказав прем’єр Павло
    Філіп: Я говорю перш за всепро можливість експорту продуктів тваринного походження. Звичайно, ми маємо
    багато чого зробити у цьому відношенні, але перспективи для нас дуже чіткі.


    За словами аналітика Влада Цуркану торгівля з
    ЄС допомогла Республіці Молдова залишитися на плаву після послідовних потрясінь
    економіки країни протягом останніх 20 років. У той же час він піддав критиці
    ідеї президента Ігоря Додона, який хоче, щоб Республіка Молдова експортувала сировину
    до Російської Федерації. За словами Влада Цуркану ідея, висунута проросійським
    лідером є невигідною для вітчизняних виробників: Що я запам’ятав з усієї цієї
    фразеології Ігоря Додона при кожній нагоді, це те, що ми повинні зосередити
    свою увагу на відносинах з Російською Федерацією, експортувати овочі, фрукти
    та вино до Російської Федерації. Тобто це модель за якою діяла Молдавська РСР
    до 1991 року. Це означає поставка сировини до Російської Федерації, а додана
    вартість, яку б отримували наші виробники не перевищувала одного відсотка.




    Особливе місце у цьому рівнянні має
    Придністров’є на сході Республіки Молдова. Після парафування Угоди про
    асоціацію у Вільнюсі в листопаді 2013 року придністровський регіон отримав від
    ЄС окремі торговельні переваги. Це призвело до того, що за два роки майже 50%
    придністровських товарів експортувалися на ринок Європейського Союзу. Однак
    строк дії цих торговельних преференцій сплив в кінці 2015 року, а глибока та
    всеосяжна зона вільної торгівлі була поширена з 1 січня 2016 року на всю
    територію Республіки Молдова, в тому числі на придністровський регіон. Таким
    чином, всі молдовські суб’єкти підприємницької діяльності, в тому числі
    придністровські отримали можливість експортувати свої товари до Європейського
    Союзу в умовах режиму вільної торгівлі.




    Тирасполь, проте, оголосив, що не буде
    здійснювати угоду про вільну торгівлю з ЄС, оскільки її положення є
    несумісними з придністровською
    зовнішньою політикою, визначеною за результатом референдуму про
    зближення з Росією та інтеграцію в Євразійський союз. Придністров’я отримало
    асиметричний режим, коли Тирасполь застосовує митні збори, але експортує
    придністровські товари на ринок ЄС без податків. Незважаючи на це, поширення
    цього режиму й на Придністров’я, навіть і в такій формулі, на думку деяких
    аналітиків, є одним з аспектів набагато важливішої ​​мети – возз’єднання
    країни, виходячи з припущення, що поглиблення економічної інтеграції між ЄС і
    Р.Молдова може допомогти у врегулюванні придністровського конфлікту.

  • 26 жовтня 2017 року

    ПРАВОСУДДЯ – Верховний суд
    Румунії звернувся до парламенту з проханням повернути Міністерству юстиції проект
    внесення змін до законів правосуддя. Голова Верховного суду Крістіна Тарча заявила,
    що проект був розроблений непрозоро, без міжвідомчого діалогу і з порушенням
    правових положень, що регулюють механізм розроблення та прийняття нормативно-правових
    актів. Вона додала, що повернення закону розробнику є єдиним прийнятним
    рішенням, зданим забезпечити реалістичні положення, оскільки статус суддів та
    прокурорів, організація та функціонування судів та Вищої ради правосуддя потребують
    проведення аналізу та досліджень наслідків, чого не було зроблено і, відповідно
    до закону, можуть здійснюватися тільки через профільні міністерства.

    ПРОГРАМА ДІЙ УРЯДУ – Уряд
    Румунії на засіданні у
    четвер схвалив законопроект, який надає громадянам
    можливість обирати між картою посвідчення особи, з
    або без зображення відбитків обох вказівних пальців та звичайною ID-карткою
    без чіп-модуля. Теж у четвер міністр фінансів Йонуц Міша
    оголосив значні зміни у фіскальній політиці в 2018 році. За його словами в
    наступному році компанії з оборотом менше одного мільйона євро, будуть платити
    податок у розмірі 1% від обороту замість податку на прибуток на рівні 16%.
    Також з 1 січня, роботодавці будуть платити спеціальний внесок у розмірі 2,25%
    фонду заробітної плати. Міша також оголосив зниження з 16% до 10% податку на
    прибуток, в тому числі на доходи із заробітної плати і пенсій, оренди тощо. Він
    сказав, що з 2018 року Румунія запровадить в національне законодавство
    положення Європейської директиви по боротьбі аутсорсингом прибутку
    транснаціональних компаній. У свою чергу, міністр праці Лія Олгуца Васілеску
    повідомила про збільшення валової мінімальної заробітної плати з 1400 до 1900
    леїв з 1 січня 2018.

    ЧЛЕНСТВО В ЄС – Румунія повинна залишатися міцним партнером
    ЄС в будь-якому проєвропейському заході, а це є обов’язком усіх румунських політичних
    сил, – заявив Президент Клаус Йоханніс у четвер в Бухаресті. Він взяв участь у конференції
    «10 років від вступу Румунії до Європейського Союзу: від згуртованості до конвергенції»,
    організованій Національним банком Румунії. Глава держави зазначив, що за 10
    років членства в ЄС Валовий внутрішній продукт Румунії майже подвоївся, а
    купівельна спроможність населення зросла на 20%. Румунія має історичний шанс освоєння
    коштів, наданих Євросоюзом і повинна кожен рік скористатися цією можливістю, – сказав
    К.Йоханніс. Він додав, що вступ до єврозони є важливим наступним кроком Румунії. У свою чергу голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску заявив, що
    країні потрібна нова національна програма вступу до єврозони, аналогічна тій,
    що була розроблена в перспективі вступу до ЄС, підтримана всіма політичними
    партіями. Він також зазначив, що Румунії потрібні інвестиції, особливо в
    інфраструктуру, де частка державних інвестицій була значно скорочена у складні
    економічні часи, але, на жаль, і в період значного економічного зростання.








    ЄВРОСОЮЗ – Комісар ЄС з питань бюджету та людських ресурсів Гюнтер Еттінґер
    сьогодні у Бухаресті заявив, що існують всі передумови для того, щоб Румунія вписалася
    у 3% дефіцит цього та наступного року. Він зробив цю заяву після зустрічі в парламенті з
    членами парламентських комітетів з європейських справ та з питань бюджету,
    фінансів та банків. З іншого
    боку, Гюнтер Еттінґер
    зазначив, що в переговорах про наступний фінансових період ЄС Румунія, відіграє важливу роль, оскільки в першій половині
    2019 року головуватиме в
    Європейському Союзі. Європейський чиновник зустрівся
    з президентом Клаусом Йоханнісом та
    з прем’єр-міністром Міхаєм
    Тудосе.




    КОРУПЦІЯ – Позитивний
    досвід Румунії в боротьбі з корупцією має важливе значення для Республіки Молдова,
    яка аналізує і частково перейняла румунську антикорупційну модель. Цю заяву зробив
    у середу ввечері в Страсбурзі, колишній молдовський прем’єр Юріє Лянке, співголова парламентського
    комітету ЄС-Р.Молдова, після першого дня п’ятої наради цієї структури
    парламентської співпраці. Сьогодні дискусії були зосереджені на питанні зміни
    виборчої системи в Республіці Молдова, а також на макро-фінансовій допомозі цій
    країні. На початку цього місяця молдовська влада опиналася під шквалом критики
    членів Європарламенту, які зажадали призупинення макрофінансової допомоги в
    розмірі 100 мільйонів євро, затвердженої в липні, через відкладення реформ, відсутність
    прогресу в боротьбі з корупцією та відхилення від демократичних цінностей Республіки
    Молдова.

    ВІЗИТ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану у середу під час офіційного візиту в Палестину мав зустріч з прем’єром Рамі Хамдаллою та своїм палестинським колегою Ріадом аль-Малкі. Згідно із заявою румунського МЗС сторони оцінили стан двосторонніх відносин та домовились про диверсифікацію економічного співробітництва. Теодор Мелешкану зазначив, що Румунія й надалі надаватиме допомогу палестинським установам шляхом обміну досвідом в таких сферах, як сільське господарство, невідкладна медична допомога, а також шляхом надання стипендій в галузях медицини та цивільного будівництва. Під час розмови були також проаналізовані регіональні події із наголосом на перспективі близькосхідного мирного процесу. Теодор МелеIкану підтвердив постійну підтримку Румунії рішення, що припускає мирне і безпечне співіснування двох держав – Ізраїлю та Палестини. Глава румунської дипломатії зустрівся й з представниками румунсько-палестинського бізнес-форуму. Теодор Мелешкану підкреслив важливу роль, яку вони відіграють у зміцненні двосторонніх відносин, зокрема і економічній, освітній та культурній сферах.

  • Республіка Молдова відзначила 26-ту річницю проголошення незалежності

    Республіка Молдова відзначила 26-ту річницю проголошення незалежності

    27 серпня 1991 року, після невдалого перевороту в Москві, Кишинівський парламент, оточений сотнями тисячами маніфестантами, ухвалив декларацію про незалежність республіки, створеної на румунських східних територіях, які в 1940 році були анексовані Радянським Союзом.

    Того ж дня Румунія була першою країною в світі, яка визнала незалежність сусідньої держави. Згодом, Бухарест був сильним і послідовним прихильником суверенітету, територіальної цілісності та європейської інтеграції Республіки Молдова. У неділю, Міністерство закордонних справ Румунії відновило, що Бухарест далі підтримуватиме Республіку Молдову та її громадян по шляху до європейської інтеграції.

    У свою чергу, посол Румунії в Кишишеві Данієль Іоніце висловив в інтерв’ю кореспондентам Радіо Румунії свою впевненість, що цілі європейської інтеграції можуть бути досягнуті. В Європейський Союз не легко потрапити, – попередив він співрозмовників, але, водночас, сам шлях представляє собою відмінну можливість для здійснення ряду конкретних реформ. А в кінці цього шляху, – сказав румунський дипломат, крім стабільності, передбачуваності та безпеки, що надає приналежність до обраної групи, всі громадяни Республіки Молдова матимуть можливість краще жити.

    Після укладення в 2014 році угод про асоціацію та вільний обмін між Кишиневом і Брюсселем, громадяни Республіки Молдова можуть пересуватися без віз по ЄС, а молдавські компанії мають можливість експортувати до європейського ринку за дуже вигідні умови. Прозахідний коаліційний уряд під керівництвом демократа Павла Філіпа залишається прихильником зближення країни з ЄС, але Президент, проросійський соціаліст Ігор Додон виступає за зближення країни з Росією. Кожного з них підтримує близько половина електорату. Павел Філіп та Ігор Додон є репрезентативними для політичного, геополітичного і ціннісного розриву в суспільстві.

    Причини цього явища – болючі та глибокі. У період сталінської анексії сотні тисяч молдован втекли в Румунію, десятки тисяч були депортовані до Сибіру та Казахстану, і на їх місце окупанти привезли людей з усіх куточків імперії. До речі, саме посол Кишинева в Бухаресті Міхай Грібінча попередив, що сьогоднішня республіка не є Бессарабією 1918 року, ні з точки зору етнічного складу, ні території та кордонів. Р. Молдова набагато більше розділена з політичної, адміністративної, етнічної, мовної та релігійної точок зору, ніж Бессарабія 1918 року. Він додав, що найгірший результат півстолітньої окупації, є той факт, що, хоча Молдова покинула Радянський Союз, на рівні менталітету Радянський Союз не вийшов з Республіки Молдова.

  • 18 січня 2017 року

    ЗАКОРДОННА ПОЛІТИКА – Основними векторами закордонної політики Румунії залишаються поглиблення партнерства зі Сполученими Штатами
    і зміцнення ЄС та НАТО, – заявив сьогодні президент Клаус Йоханніс на
    зустрічі з послами іноземних держав, акредитованих у Румунії. Він додав, що Бухарест має зберегти свою регіональну позицію як важеля стабільності і передбачуваності. Глава держави також зазначив, що Румунія продовжить збільшувати витрати на оборону до 2% від ВВП,
    у відповідності до
    взятих на себе зобов’язань. Клаус Йоханніс сказав, що на жаль
    міжнародні зусилля з врегулювання кризи на сході України не увінчалися успіхом, а
    Мінські угоди не виконуються. Він висловив сподівання, що 2017 принесе
    врегулювання цієї кризи, щоб уникнути перетворення ситуації на затяжний
    конфлікт, що може негативно вплинути на здатність України продовжити процес
    реформ. Глава румунської держави сказав, що з огляду на те, що незаконна окупація Криму та
    мілітаризація півострова і Чорного моря продовжилися в минулому році, на засіданні Європейської ради
    в грудні минулого року він, разом з іншими главами держав і урядів, підтримав продовження санкцій, які будуть діяти до виконання Мінських угод. Президент
    Йоханніс підтвердив, з
    іншого боку, підтримку Румунії процесу зближення Республіки Молдова з
    Євросоюзом. Він наголосив на необхідності забезпечення інтересів румунів які проживають у Великій Британії в рамках переговорів довкола Brexit-у. Серед інших пріоритетів закордонної політики Румунії глава держави згадав боротьбу з
    тероризмом і нелегальною міграцією.




    ПОМИЛУВАННЯ – Міністерство
    юстиції у середу винесло на розгляд громадськості проект термінового
    розпорядження про помилування певних категорій осіб, засуджених до позбавлення волі.
    Відповідний нормативно-правовий акт передбачає відмову держави від подальшого
    виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення
    волі на строк до п’яти років, в тому числі покарань у виді штрафу. Так само
    у проекті передбачено скорочення наполовину покарання особам, які досягли
    60-річного віку, вагітних жінок і людей, які мають неповнолітніх дітей у віці
    до п’яти років. У нормативно-правовому акті зазначається, що помилування не
    стосується рецидивістів і тих, хто скоїв ряд чітко передбачених
    Кримінальним кодексом або спеціальними законами злочинів. Таким чином, не підпадають під
    помилування особи, засуджені за хабарництво, торгівлю впливу або підкуп,
    торгівлю людьми, незаконну торгівлю наркотиками, незаконне транспортування
    мігрантів або комп’ютерні злочини. Новий міністр юстиції Флорін Йордаке
    оголосив закон про амністію і помилування своїм найважливішим проектом.
    Головним аргументом міністра є переповненість пенітенціарних установ. Глава
    держави Клаус Йоханніс і керівники прокуратур виступають проти цієї ініціативи.






    МВФ -
    Делегація Міжнародного валютного фонду на чолі з керівником місії з румунських
    питань Резою Бакіром перебуває з
    семиденним візитом в Румунії, під час якого планує налагодити перший контакт з
    новим кабінетом міністрів. Члени місії зустрінуться з керівництвом Міністерства
    фінансів і Національного банку Румунії, главою уряду та керівниками ряду
    відомств, пов’язаних з економікою. Вони також розглянуть основні показники
    держбюджету на цей рік. Нагадаємо, що на сьогодні Румунія не має договірних
    відносин з МВФ.




    РЕАКЦІЯ
    – Міністерство закордонних справ Румунії у середу оголосило, що взяло до уваги
    заяву Президента Республіки Молдва, соціаліста і русофіла Ігора Додона під час
    візиту до Москві. Румунське зовнішньополітичне відомство вважає, що його
    висловлювання є недоречними і такими, що не відповідають політичній реальності і
    особливому характеру відносини між Румунією та Республікою Молдова. МЗС
    Румунії стверджує, що продовження процесу модернізації і реформ, а також
    реалізації сподівань всіх молдовських громадян вимагає відповідальних дій і
    ставлень. З іншого боку, європейська інтеграція колишньої радянської
    республіки, де більшість населення є румуномовним, залишається головним
    пріоритетом закордонної політики Румунії, – зазначається у заяві прес-служби
    румунського МЗС. Нагадаємо, що Ігор Додон сказав, зокрема, що половина
    території сучасної Румунії є молдовською.




    ФРОНТЕКС
    – Румунські прикордонники врятували 52 людини, в тому числі жінку, на дев’ятому
    місяці вагітності та пораненого чоловіка в акваторії Егейського моря в рамках місії FRONTEX. Відповідно до
    прес-релізу Генерального інспекторату прикордонної поліції, врятовані особи, за
    походженням із Сирії, Малі та Нігерії, опинились посеред моря на дрейфуючому
    човні. Вони були перевезені і передані в розпорядження грецької влади. Корабель
    морського патрулювання Прикордонної поліції Румунії бере участь у Спільних
    операціях EPN POSEIDON SEA, що проводяться Європейським агентством
    FRONTEX у територіальних водах Греції в період з січня по квітень
    поточного року.