Tag: річниця

  • 26 червня 2018 року

    ВОТУМ
    НЕДОВІРИ
    – Резолюція про недовіру коаліційному уряду, ініційована опозиційною Націонал-ліберальною
    партією та підтримана Союзом «Рятуйте
    Румунію» і Партією «Народний рух» буде
    обговорена та винесена на голосування на пленарному засіданні у середу 27
    червня. Ініціатори документу дорікають владі, серед іншого, збільшення індексу ROBOR, що
    враховується при встановленні банківських процентних ставок, збільшення рівня
    інфляції, суперечливі поправки до Податкового кодексу та затримки з виконанням
    робіт з розбудови дорожньої інфраструктури. Крім того, опозиція стверджує, що правосуддя
    та державні установи стали політичними інструментами в руках маріонеткового
    уряду, що перебуває під контролем лідера Соціал-демократичної партії Лівіу
    Драгні, який обіймає посаду спікера Палати депутатів. Якщо більшість
    парламентаріїв підтримають пропозицію про вотум недовіри, уряд буде
    відправлено у відставку.




    БЕЗПЕКА
    – Румунія щодня стикається з агресивністю Росії в Чорноморському регіоні, а
    також з хвилею кібератак і спробами політичного втручання, – заявив в інтерв’ю
    агентству «Associated
    Press» міністр оборони Міхай Фіфор. Він додав, що Румунія намагається бути
    основним постачальником безпеки в регіоні та плацдармом раннього попередження у
    разі загрози для союзників по НАТО. Міхай Фіфор нагадав, що на території країни розміщена велика військова база США, а Румунія прийняла більш проамериканську позицію, ніж її сусіди, що призвело до
    охолодження відносин з Росією. Міністр оборони заявив, що Румунія хоче довести,
    що є чинником стабільності та безпеки в
    регіоні, а також планує збільшити свій контингент в Афганістані з 700 до 900
    військовослужбовців.




    КОРУПЦІЯ – Верховний
    суд Румунії засудив колишнього начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю та
    тероризмом Аліну Біку до
    чотирьох років позбавлення волі. Вона була визнана винною в пособництві, після того, як в 2014 році як головний прокурор управління задовольнила клопотання про скасування арешту
    акцій однієї компанії, хоча не мала таких повноважень. У тій же справі
    власник зазначених акцій, екс-міністр
    економіки Адріан Відяну був виправданий. З іншого боку, теж у вівторок Аліна Біка була виправдана в іншійсправі, в якійвона була звинуваченау скоєнні аналогічного злочину. У даний час Аліна Біка знаходиться в Коста-Ріці, де, за
    словами її адвоката у січні отримала статус політичного біженця.


    ВІДСТАВКА – Начальник
    Поліції Румунії квестор Кетелін Йоніце подав у
    відставку «з особистих причин». Про це у вівторок повідомила прес-служба МВС. Йоніце був призначений на цю посаду строком на шість місяців у січні 2018 року після суперечки між міністром внутрішніх справ Кармен Дан і колишнім
    прем’єр-міністром Міхаєм Тудосе. Новим
    керівником Поліції Румунії став ​​Йоан Буда,
    який раніше очолював Прикордонну
    поліцію. У період 2015-2016
    років Буда обіймав
    посаду державного секретаря МВС Румунії та очолював департамент громадського порядку і безпеки.


    ДЕНЬ
    ПРАПОРА
    – У Бухаресті та інших
    містах країни сьогодні
    відбулися військові
    та релігійні церемонії,а також авіашоу з нагоди Дня національного прапора. У
    церемонії в столиці
    взяли участь міністр оборони Міхай Фіфор, військовослужбовці, ветерани війни
    тощо. День
    національного прапора був проголошений у 1998 році і відзначається щорічно 26
    червня. Ця дата була обрана в пам’ять про день, коли, в 1848 році синьо-жовто-червоний прапор став символом румунської нації.




    ВЕЛОПРОБІГ – У Бухаресті
    сьогодні стартував велопробіг присвячений 100-річчю Возз’єднанню Румунії. Близько 250 велосипедистів-аматорів проїдуть по
    маршруту Бухарест-Ясси (північний схід)-Тімішоара (захід)-Дробета Турну Северін (південний захід) та
    завершать велопробіг в Алба-Юлії (центр країни), місті, в якому 100 років тому, було
    проголошене створення
    румунської унітарної держави. Учасники планують проїхати 500-кілометровий маршрут за 5 днів. До велосипедистів у
    Бухаресті приєднався
    й Президент Румунії Клаус Йоханніс, який з цієї
    нагоди закликав всіх румунів до єдності.



  • 25 – 31 березня 2018 року

    25 – 31 березня 2018 року

    100-річчя об’єднання Бессарабії з Батьківщиною


    Парламент
    Румунії у вівторок провів урочисте
    засідання з нагоди 100-ї річниці об’єднання Бессарабії з
    Румунією. Була прийнята Декларація, в якій зазначається, що Парламент вважає
    законним
    бажання тих громадян Р. Молдова, які підтримують
    возз’єднання з Румунією як природне продовження процесу розвитку і становлення румунської нації. Бессарабія,румунська провінція, яка протягом 106 років перебувала під окупацією Російської
    імперії, об’єдналася з Батьківщиною в 1918 році. Однак в 1940 році Радянський Союз виснув Румунії ультиматум і знову анексував цю територію, на частині якої була
    створена нинішня Республіка Молдова. Утиснений та заперечений в часи СРСР, румунізм був спотворений на цій території
    шляхом винайдення в радянських
    лабораторіях молдавської мови і самобутності, окремої від румунської. Тим часом вже багато років, кожен виборчий цикл набуває форму запеклих боїв між політиками, які підтримують європейську
    інтеграцію і тими, хто хоче повернути Республіку Молдова на
    орбіту Росії. Слід ще згадати що в 1992 році російські війська підтримали проросійські
    сепаратистські амбіції в придністровському регіоні, де досі
    знаходиться велика кількість важкої російської зброї. Тому,на думку багатьох аналітиків перспектива возз’єднання з Румунією є відносно далекою. До такого часу більшість румунських політиків усвідомлюють важливість поглиблення зв’язків між Румунією і
    Р.Молдова та підтримки її європейських та євроатлантичних устремлінь найбіднішої в Європі сусідньої
    країни. З іншого боку в середу було підписано угоду про придбання румунською Transgaz аналогічної молдовської компанії Vestmoldtransgaz. У зв’язку
    з цим прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила: «З цього моменту ми можемо стверджувати, що компанія Transgaz стала регіональним гравцем, але в той же час ми раді енергетичному об’єднанню Румунії та Р. Молдова.» Ця угода сприятиме завершенню будівництва газопроводу Унгень-Кишинів, що буде продовження газогону, який з’єднує
    в даний час румунське місто Ясси з молдовським містом Унгень.»




    Суперечлива
    судова реформа



    Опозиційні парламентські Націонал-ліберальна партія та
    Союз Рятуйте Румунію вдруге оскаржили в Конституційному Суді щойно
    схвалену суперечливу судову реформу після того як Конституційний Суд оголосив
    неконституційними окремі положення трьох законів, що були прийняті взимку
    парламентською більшістю. У
    документах, поданих у четвер, зазначено 37 ознак неконституційності у нових
    редакціях трьох законів: про статус суддів та прокурорів, про судоустрій та про
    Вищу раду правосуддя. Опозиція піддала критиці поспішність і поверховість, з
    якими більшість узгодила ці нормативно-правові акти з рішенням Конституційного
    Суду і надалі стверджує, що навіть після внесених змін вони залишають
    можливості для зловживань і ставлять під сумнів незалежність правосуддя. Депутат
    НЛП Габрієль Андронакє наводить приклад: «У день прийняття, в пленумі
    Сенату до закону про внесення змін і доповнень до Закону №303 була внесена
    поправка, яку парламентська більшість назвала «законодавчо-технічною кореляцією»,
    коли фактично вона змінила визначення судової помилки. Ми вважаємо неприйнятним
    такі порушення парламентської процедури. Є також багато інших проблем змісту
    цих поправок, які роблять різні положення токсичними системи правосуддя Румунії.»

    З іншого боку, керівна Соціал-демократична партія каже, що зміни були здійснені
    з дотримання демократичних процедур і наполягають на гострій необхідності
    здійснення реформи правосуддя. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня: «Вони були
    оскаржені в Конституційному суді, Конституційний Суд, за винятком кількох
    статей, оголосив закони такими, що відповідають Конституції. Тепер подивимося,
    що вони знову оскаржать
    .» Судді Конституційного Суду висловлять свою думку. Ця
    відчайдушність врешті-решт закінчиться.» Конституційний Суд Румунії оголосив,
    що розгляне відповідне конституційне
    подання 19 квітня.




    Дипломатичний
    скандал: Росія проти всіх


    Росія зображує із себе жертву і вирішила дати дзеркальну відповідь на рішення Заходу, надалі заперечуючи свою причетність до отруєння 4 березня у Великобританії отруєння колишнього розвідника
    Сергія Скрипаля та його дочки. Тим часом британська поліції
    повідомляє, найбільшу концентрацію нейротоксичної речовини знайшли біля вхідних дверей будинку.Зважаючи
    на послідовне нехтування Росією нормами міжнародного права щодо застосування хімічної зброї та в знак солідарності з Великобританією понад 20 країн Північної Америки, Європи та Австралії вирішили вислати майже 140 російських дипломатів. Крім того, в США
    Адміністрація Дональда Трампа вирішила закрили Консульство РФ в
    Сіетлі, стверджуючи, що воно знаходиться занадто близько до найбільшої американського бази атомних підводних
    човнів. І офіційний Бухаресту понеділок оголосив персоною
    нон-грата і вислав одного
    російського
    дипломата. Глава МЗС Теодор Мелешкану пояснив необхідність в солідарності, особливо в контексті БРЕКЗИТу, щоб довести, що Європейський Союз і надалі хоче мати дуже тісні стосунки
    з Лондоном у сфері оборони і безпеки, незважаючи на вихід
    цієї країни з єврейського співтовариства. Рішення Румунії є, мабуть, «проявом колективного політичного божевілля», -
    відреагувало Посольство Росії в Бухаресті. Згодом, у другій половині тижня, ситуація набула нових масштабів: Москва
    обіцяє дзеркальні кроки кожній країні у відповідь на висилку своїх дипломатів.



  • 21 грудня 2017 року

    РІЧНИЦЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні звернувся до румунського народу
    з нагоди 28-ої річниці початку Антикомуністичної революції. Він заявив, що в 1989 році румуни вигукували «Геть комунізм!», гасло, яке лунає досі, що має стати сигналом для
    політиків, які в ці дні демонструють, що не хочуть розпрощатися з комуністичним
    минулим. Захист ідеалів Румунської революції означає захист верховенства права
    та цінностей свободи і демократії, таких як повага до громадян, зазначає глава
    румунської держави, наголошуючи на необхідності якнайшвидшого завершення
    розслідування в справі «Революції», а ті, хто скоїв злочин і зловживання в
    грудні 1989 року повинні бути покарані. Парламент Румунії у четвер провів
    урочисте засідання, присвячене румунській антикомуністичній революції. Пам’ятні
    заходи на честь загиблих в грудні 1989 року відбулися четвер в Бухаресті та
    інших містах країни. Нагадаємо, що після чотириденних протестів, що почалися в
    Тімішоарі 16 грудня 1989 року, які комуністична влада спробувала придушити, що
    призвело до загибелі та поранення десятків людей, армія перейшла на бік
    протестувальників, які створили першу демократичну політичну платформу.
    Революційна хвиля швидко поширилися на всю країну і кульмінувала 22 грудня,
    коли диктатор Ніколає Чаушеску спробував втекти на гелікоптері. У цілому з 16
    по 25 грудня 1989 року загинуло понад 1000 осіб, майже 3400 людей отримали
    поранення, а Румунія стала єдиною країною у Центрально-східній Європі, в якій
    зміна режиму мала кривавий характер і в якій лідери – Ніколає та Елена Чаушеску
    були страчені.




    ПРАВОСУДДЯ – Сенат Румунії сьогодні прийняв скандальні поправки до
    закону про Вищу раду правосуддя. Це був останній нормативно-правовий акт із
    трьох основних законів, що регулюють правосуддя, до яких парламентарії внесли
    низку суперечливих поправок, після закону про судоустрій та про статус суддів і
    прокурорів. Теж у четвер Верховний
    суд повідомив, що звернеться до Конституційного Суду Румунії з поданням щодо конституційності
    ряду поправок, внесених Парламентом до закону про статус суддів і прокурорів.
    Зміни, які лівоцентристська правляча більшість внесла до цих
    законів, були піддані гострій критиці опозиційними партіями та частиною
    громадянського суспільства. Крім того, сотні суддів та прокурорів провели перед
    будівлями судів мовчазний протест проти суперечливої судової реформи, яку вони
    називають непрозорою. Докладніше про це
    ТУТ.

    КРИТИКА – Посольства семи країн ЄС в Румунії у четвер оприлюднили спільну
    заяву, в якій закликають всіх учасників процесу реформування правосуддя уникнути
    будь-яких дій, які можуть призвести до послаблення незалежності судової влади
    та боротьби з корупцією. У відкритому листі дипломатичні представництва
    Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів та Швеції наголошують
    на ризиках, що можуть викликати схвалені парламентом поправки до законів, що
    регулюють судочинство в Румунії. «Ми визнаємо, що Румунія досягла значного
    прогресу упродовж останнього десятиріччя у створенні дорожньої карти та
    здійсненні реформ у сфері правосуддя. Проте ми вважаємо, що поправки до законів
    щодо судової реформи в їх нинішньому вигляді, а також ініційовані поправки до
    Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу ставлять під
    загрозу цей прогрес, – зазначається у відкритому листі.




    ДЕРЖБЮДЖЕТ – У парламенті триває засідання, на якому
    розглядається проект Державного бюджету Румунії на 2018 рік. Бюджети
    найважливіших відомств були схвалені в урядовому варіанті, майже без правок, а
    всі зміни, запропоновані опозицією були відхилені більшістю.
    Держбюджет-2018 побудований на прогнозі
    росту ВВП до 5,5%, середньорічного курсу 4,55 леїв до євро та середньомісячної
    зарплатні в 2646 леїв (близько 565 євро). Уряд передбачає на наступний рік
    дефіцит у розмірі 2,97% ВВП. Пріоритетними напрямами бюджетної політики в 2018
    році стануть охорона здоров’я, освіта та інфраструктура. Права парламентська
    опозиція критикує урядовий проект, стверджуючи, що цей бюджет є ризикованим і
    призведе до збільшення державного боргу. Остаточне голосування щодо Державного бюджету Румунії та Бюджету соціального забезпечення намічене на 22 грудня.


    САНКЦІЇ ЄС – Президент Польщі Анджей Дуда підписав два суперечливі закони, які є
    частиною суперечливої судової реформи, які збільшують урядовий контроль над
    судовими структурами, всього через кілька годин після того, як Європейська
    комісія вперше в історії вирішила розпочати щодо Польщі санкційну процедуру
    відповідно до статті 7 Договору про Європейський Союз, через порушення
    верховенства права. У результаті цього Варшава може втратити право голосу в
    Європейській Раді. Перший віце-президент Ради Європи Франс Тіммерманс заявив,
    що іншого варіанту не було і що Польща має три місяці для виконання
    рекомендацій ЄК, після чого лідери країн ЄС мають розглянути питання про
    схвалити санкції. Франція та Німеччина оголосили, що підтримують рішення
    Єврокомісії, але Угорщина заявляє, що використає своє право вето, щоб зупинити
    те, що називає «зловживанням санкціями відносно демократично обраного уряду».

  • 20 років румунсько-американського стратегічного партнерства

    20 років румунсько-американського стратегічного партнерства

    Румунсько-американські
    дипломатичні відносини були встановлені у 1880 році,розірвані
    в 1941 році та відновлені в 1946 році, в 1964 році були встановлені дипломатичні
    відносини на рівні посольств. У 1993 році Румунія отримала від США «Режим
    найбільшого сприяння в торгівлі», а через десять років Вашингтон надав румунській
    економіці статус «ринкової».

    Стратегічне партнерство між двома державами було
    укладене 11 липня 1997 року під час візиту Президента США Білла Клінтона до
    Бухареста. Це була важлива мета закордонної політики Румунії і стала ефективним
    інструментом підтримки внутрішніх зусиль у сфері політичної, економічної,
    військової та адміністративної реформи.




    Румунський політичний
    клас одностайно привітав двадцяту річницю підписання Стратегічного партнерства
    з США, відзначену у вівторок в Сенаті. Ця позиція означає визнання покликання Румунії брати участь поряд
    з США у просуванні в світі безпекові умови, стабільні та сприятливі для культури
    свободи, верховенства права, представницької демократії та вільного ринку, – зазначається
    в тексті прийнятої заяви, зачитаної спікером Сенату Келіном Попеску Теріачану.

    Він наголосив на внеску колишніх президентів Румунії Еміля Константінеску
    і Траяна Бесеску, а також інших політичних лідерів у підписання та зміцнення
    Партнерства.




    Келін
    Попеску Терічану: «Румунія знаходилася тоді в сірій зоні, звідки Стратегічне
    партнерство з США було покликане вивести її назавжди та долучити до родини демократичних
    і вільних націй, аби пізніше дати їй можливість досягти своєї стратегічної мети:
    входження до ЄС.»


    Колишній
    президент Румунії Еміль Константінеску нагадав про довіру, яку США проявили
    тоді до Румунії: «Чого ми не мали 20 років тому і що ми здобули? Ми здобули гарантію
    національної безпеки від першої світової військової сили, надійність якої
    заснована на захисті своїх союзників від будь-якої зовнішньої агресії. Що ми мали
    і, що втратили? Ми втратили національну солідарність і це сталося, незрозуміло
    чому, після вступу в НАТО та ЄС.»





    Відзначення двох
    десятиріч стратегічного партнерства з США є політично правильним та необхідним
    жестом, – зазначив інший колишній президент Румунії Траян Бесеску: «Маючи цей
    документ, як офіційний документ між двома країнами, ми робимо на нього
    посилання кожного разу під час зустрічей на високому або на найвищому рівнях,
    тому що це політичне рішення лежить в основі всіх угод, які ми маємо з США і воно
    було продовжене від президента до президента, від адміністрації до
    адміністрації, від парламенту до парламенту США.»





    Заява
    була прийнята сенаторами Румунії одноголосно.

  • 12 вересня 2017 року

    ОБОРОНА – Уряд Румунії, сформований коаліцією Соціал-демократична партія – Альянс
    лібералів та демократів, має з вівторка двох нових міністрів. Міхай Фіфор, який
    раніше обіймав посаду міністра економіки очолив оборонне відомство, а на йому місце був призначений депутат
    Георге Шімон. Вони були приведені до присяги
    у присутності глави держави Клауса Йоханніса. Колишній міністр оборони Адріан
    Цуцуіану подав у відставку минулого тижня після того як прем’єр-міністр Міхай
    Тудосе дорікнув йому за нездатність контролювати ситуацію зв’язку з поширенням
    інформації про заробітки працівників цього відомства. Міністерство оборони оголосило, що 15 вересня працівники відомства отримають заробітну плату, але без грошової норми харчування та без грошей на
    оренду помешкання, а їх страхові внески до державного бюджету і податок на
    прибуток будуть сплачені пізніше. Прем’єр-міністр і Міністерство фінансів
    спростували цю інформацію, стверджуючи, що немає жодних проблем з виплатою
    зарплатні співробітникам оборонного відомства. Опозиція, в особі лідера
    Націонал-ліберальної партії Людовіка Орбана звинуватила уряд у невиконанні
    зобов’язання виділити 2% від ВВП для оснащення армії. Тимчасово виконуючим
    обов’язки міністра оборони був призначений віце-прем’єр Марчел Чолаку.




    НЕДОВІРА – Палата депутатів обговорила
    сьогодні резолюцію про недовіру міністру юстиції Тудорелу Тоадеру, ініційовану
    опозиційними Націонал-ліберальною партією та Союзом «Рятуйте Румунію».
    Ініціатори документу стверджують, що поправки, запропоновані Тудорелом Тоадером
    до законів, що регулюють правосуддя є прямим посяганням на незалежність юстиції
    та спробою зупинити прогрес в цій сфері. У своєму виступі міністр Тодєр підкреслив, що запропоновані ним поправки необхідні, оскільки чинне законодавство датується 2004 роком, а Вища рада правосуддя з 2015 року неодноразово зверталася з проханням про його оновлення. Серед суперечливих змін, оголошених
    міністром налічується призначення Генерального прокурора та голів управлінь по
    боротьбі з корупцією й організованою злочинністю Вищою радою правосуддя за
    поданням Міністра юстиції, а не Президента Румунії, як це передбачено чинними
    законодавством, підпорядкування Судової інспекції Міністерству юстиції та
    підвищення вікового цензу суддів до 30 років. Резолюція буде винесена на
    голосування на пленарній сесії у середу. На початку цього року намір уряду
    прийняти термінову постанову про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів вивела на вулиці Бухареста та інших міст в
    країні та за кордоном сотні тисяч
    румунів, які звинуватили владу в спробі звільнити від кримінальної
    відповідальності за корупційні злочини впливових осіб у політиці та державному
    управлінні.




    РІЧНИЦЯ – Сенат Румунії сьогодні прийняв
    політичну заяву про відзначення 20-ої річниці Стратегічного партнерства з США.
    Почате 11 липня 1997 року під час візиту Президента США Білла Клінтона до
    Бухареста з ініціативи тодішнього глави румунської держави Еміля Константинеску
    Партнерство дозволило встановити привілейовані відносини між двома країнами,
    посилені після приєднання Румунії до НАТО у 2004 році. На території Румунії
    розміщені військові бази та елементи системи протиракетної оборони США, а
    румунські військовослужбовці воювали разом з американцями в Афганістані та
    Іраку. Нещодавно Міністерство закордонних справ Румунії висловило
    переконання, що Стратегічне партнерство між Румунією та Сполученими Штатами
    Америки буде поглиблене і розширене, використовуючи всі можливості та потенціал
    відмінних двосторонніх відносин.




    ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ – На румунському гірському
    курорті Сіная сьогодні відбувається щорічна зустріч суспільних
    телерадіомовників, у продовження міжнародної конференції Медіа
    2020, організованої Румунським Радіо та Азійсько-тихоокеанським мовним
    союзом. Упродовж двох днів експерти з радіо та телебачення із кількох десятків
    країн обміняються досвідом та ідеями щодо того, як краще реагувати на
    специфічні проблеми, з якими стикаються ЗМІ. Обговорюються, так само, й
    цінності, які мають просувати суспільні
    телерадіокомпанії на тлі стрімкого розвитку соціальних платформ.


    МУЗИКА – У Бухаресті триває ХХІІІ-й
    Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Програмою фестивалю сьогодні
    передбачено другий виступ Лондонського Королівського філармонічного оркестру,
    який виконує, окрім Румунської рапсодії Джордже Енеску, твори Мориса Равеля та
    Клода Дебюссі. Солісткою виступає відома піаністка Марта Аргеріч, а очолить
    оркестр знаменитий диригент Чарльз Дутоїд. Фестиваль, одна з найпрестижніших
    музичних подій в Європі, включає понад 80 концертів та заходів упродовж трьох
    тижнів та виступ понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів на сценах
    фестивалю в Бухаресті та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є єдиним в
    країні ЗМІ, що транслює концерти в прямому ефірі. Міжнародний фестиваль ім.
    Джордже Енеску традиційно відбувається кожні два роки.

  • 7 травня 2017 року

    ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Французи сьогодні обирають президента на наступні
    п’ять років. Право голосу на виборах мають приблизно 47,5 мільйонів громадян
    Франції. Французи, які перебувають у Румунії можуть голосувати на трьох виборчих дільницях – у Бухаресті,
    Клуж-Напоці та Яссах, повідомляє Посольство Франції
    в Бухаресті. Після напруженої виборчої кампанії перед вирішальним другим туром найбільші шанси на перемогу має колишній банкір і екс-міністр економіки, проєвропейський кандидат, центрист Еммануель Макрон. Згідно соцопитуванням за
    нього висловили готовність проголосувати понад 60% французів. Водночас Марін Ле Пен, ультраправий кандидат, яка є відвертим єврофобом, користується підтримкою менш ніж 40 відсотків громадян Франції. Уперше в
    останні 50 років ні праві консерватори, ні ліві соціалісти не мають кандидата в
    президенти. Обидва кандидати
    кажуть, що вони є виразниками оновленого політичного класу, але один захищає
    вільну торгівлю і хоче поглибити європейську інтеграцію, а інший засуджує «дику
    глобалізацію» та імміграцію і обіцяє «розумний протекціонізм», повідомляє агентство Франс-Прес. Як передає наш кореспондент у Парижі, вибори, які французькі ЗМІ називають історичними і несподіваними, принесуть не тільки
    переможця президентських перегонів, а й складну політичну дилему. З огляду на
    те, що в червні відбудуться парламентські вибори, постає запитання: з яким
    урядом буде керувати країною новообраний президент.




    ВІЗИТИ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    виступить із посланням в парламенті з нагоди
    відзначення 140-річчя з дня проголошення незалежності Румунії від Османської імперії в травні 1877 року і
    Дня Європи. У контексті Дня Європи та
    10-ої річниці вступу Румунії до ЄС, до Бухареста з візитом прибуде голова
    Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер. Він зустрінеться у четвер з румунськими
    громадянами в рамках діалогу про майбутнє ЄС та про спосіб у який інститути
    європейського співтовариства могли б краще задовольнити потреби європейців. З іншого боку, у понеділок до Румунії з дводенними офіційним візитом прибуде Комісар ЄС з питань регіональної політики, румунка Коріна Крецу. Вона
    відвідає проект Румунської Патріархії, що фінансується з фондів ЄС і буде
    присутня на старті Каравану структурних фондів-2017, проекту, що включає
    проведення ряду регіональних конференцій на тему освоєння коштів з фондів ЄС.




    ПРОФСПІЛКИ – Міжнародна конфедерація
    профспілок, від імені румунських профспілкових організацій, закликає Уряд
    Румунії змінити правову базу щодо відновлення соціального діалогу. Конфедерація
    зазначає, що, якщо до чинного законодавства не будуть внесені поправки, вона
    має намір через відповідні механізми моніторингу в рамках Організації
    Об’єднаних Націй, представити постійні і систематичні порушення основних прав у
    Румунії. У прес-релізі, поширеному Національним профспілковим блоком Румунії
    зазначається, що зміни до законодавства, внесені у 2011 році негативно вплинули
    на права працівників на ведення колективних переговорів та на об’єднання у
    професійні спілки.




    БЕЗРОБІТТЯ – У
    Румунії рівень безробіття знизився до 4,55% в березні, в порівнянні з
    попереднім місяцем, в той час як кількість зареєстрованих безробітних становила
    майже 400 тисяч осіб. Відповідні дані оприлюднило Національне агентство з
    питань зайнятості населення. Серед зареєстрованих безробітних більшість складають чоловіки у віці від 40 до 49 років, які проживають у сільській місцевості і
    мають низьку професійну підготовку. Найбільше безробітних мають повіти: Васлуй
    (схід), Телеорман (південь), Мехедінць (південний захід) і Бузеу (південний
    схід), а найменше безробітних зареєстровано в повіті Ільфов (південь).




    ІННОВАЦІЯ -
    Румунія виграла Ґран-прі Міжнародного
    салону Іннова Барселона – 2017 завдяки винаходу двох дослідників з
    Національного інституту з досліджень і розробок міста Решица (південь). Вони розробили спосіб отримання адсорбенту з
    частки незгорілого вуглецю, що можна буде використати в процесах боротьби із
    забрудненням довкілля газоподібними продуктами згоряння або в процесах поділу
    твердої речовини-газу. Загалом на румунському стенді, організованому
    Міністерством науки і інновацій, було представлено 30 винаходів, які були
    відзначені 27-ма золотими медалями, трьома срібними і 19-ма спеціальними
    призами. Інші чотири румунські винаходи, що були представлені на стенді
    «Охорона навколишнього середовища», виграли дві золоті і дві срібні медалі. На
    заході в Іспанія взяли участь винахідники з десяти країн, які представили більш
    ніж 200 інноваційних проектів.

  • 21 квітня 2017 року

    ТЕРАКТ – Румунія приєдналася до країн міжнародного співтовариства, які
    засудили теракт, скоєний у четвер у Франції. Бухарест висловив солідарність з
    Францією і виступає за більш ефективні заходи
    попередження терактів. У Парижі президент Франсуа Олланд сьогодні очолив
    міжвідомчий кризовий штаб, скланий після того, як терористична організація
    «Ісламська держава» взяла не себе відповідальність за вчорашній напад. Один
    поліцейський був убитий і ще двоє одержали поранення після того як невідомий
    чоловік відкрив вогонь по поліцейських на Єлисейських Полях у Парижі. Нападник,
    раніше судимий 39-річний громадянин Бельгії Карім Шерфі був вбитий
    правоохоронцями. Він був засуджений до 20 років тюремного ув’язнення після
    замаху на кількох поліцейських у 2001 році, але був умовно-достроково
    звільнений на початку 2016 року. Французька поліція оголосила в розшук ще
    одного підозрюваного. Напад на Єлисейських полях викликав додаткову напруженість
    напередодні президентських виборів, які пройдуть в неділю у Франції. Чотири основні
    кандидати скасували намічені на сьогодні зустрічі з виборцями. Три дні тому в
    Марселі було заарештовано двох радикально налаштованих молодих людей, які
    готувалися вчинити теракт від імені «Ісламської держави». Франція ввела режим
    надзвичайного стану у 2015 році після нападів у січні того року на редакцію
    журналу «Charlie Hebdo» і на єврейський магазин, в результаті яких 16 осіб загинуло. Францію та Бельгію накрила хвиля терактів,
    вчинених переважно молодими людьми, які народилися і виросли у цих країнах.




    ВЗАЄМИНИ – Румунія наполягає на розробці єдиної, послідовної і справедливої
    стратегії в рамках майбутніх переговорів довкола виходу Великобританії з ЄС, -
    заявила міністр без портфеля з європейських справ Ана Берчалл, в ході робочого
    візиту до Австрії. Відповідно до прес-релізу МЗС, під час зустрічей з
    австрійськими посадовцями пані Бірчалл також обговорила такі питання як:
    багаторічні фінансові рамки ЄС, міграція та функціонування Шенгенської зони,
    Стратегія ЄС для Дунайського регіону, Західні Балкани, Східне партнерство та
    важливість зміцнення співпраці в перспективі австрійського головування в Раді
    ЄС у другій половині 2018 року та румунського головування в першій половині
    2019 року. Сторони наголосили, що Румунія та Австрія виступають проти ідеї «багатошвидкісного»
    ЄС. Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Австрії Майкл Лінхарт
    підтвердив, з іншого боку, підтримку Відня щодо приєднання Румунії до Шенгену.




    РІЧНИЦЯ – Міністри закордонних справ
    Румунії та Німеччини Теодор Мелешкану і Зігмар Габріель у п’ятницю оприлюднили
    спільну заяву з нагоди 25-річниці укладення Договору про дружбу між двома
    країнами. У заяві, глави зовнішньополітичних відомств зазначають, що
    Румунія і Німеччина «тісно співпрацюють задля зміцнення цінностей, на яких заснований
    ЄС: повага до основних прав і свобод людини, демократії і верховенства закону».
    Вони також підтвердили тверду прихильність обох країн до європейського проекту, що є
    проектом миру і свободи та готовність двох країн, яка була зазначена і в
    Римській декларації 25 березня 2017 року, до підходу в дусі єдності до
    викликів, з якими стикається Євросоюз і, які створюють загрозу згуртованості
    між державами-членами. У документі також відзначається внесок двох національних
    меншин: німецької в Румунії та румунів, які проживають в Німеччині, у зміцнення відносин між двома країнами.




    СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА – Румунські
    гімнастки Лариса Йордакє, Олівія Кимпян та Йоана Крішан зуміли пробитися у фінал
    в індивідуальних вправах: на колоді, опорний стрибок і вільні вправи на чемпіонаті Європи, що проходить в ці дні у місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії. Триразова олімпійська чемпіонка
    Кетеліна Понор виступатиме у фіналі на колоді та у вільних вправах. Вона втратила кваліфікацію в опорному стрибку після того, як арбітри переглянули
    надану раніше оцінку. У цьогорічному чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики беруть
    участь 274 спортсменів з 37 країн. Румунію представляють 10 спортсменів. Жіноча
    команда складається з Олівії Кимпян, Йоани Крішан, Кетіліни Понор і Лариси Йордакє,
    а до складу чоловічої команди входять Маріан Дрегулеску, Крістіан Бацаге, Влад
    Котуна, Аделін Котронг, Лауренціу Ністор та Андрей Урсакє. У змаганнях серед
    чоловіків Румунія має лише одного фіналіста – Маріана Дрегулеску, який у середу
    здобув путівку у фінал в опорному стрибку та вільних вправах. В останнє
    чемпіонат Європи зі спортивної гімнастики проходив у Румунії в 1957 році.






    ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу у
    суботу вдома проведе матч проти команди
    Великої Британії в рамках плей-оф за право залишитись в Другій групі
    Кубка Федерації. Поєдинки пройдуть 22 і 23 квітня на чорноморському курорті
    Мамая. До складу румунської команди входять: Сімона Халеп (5 WTA),
    Ірина-Камелія Бегу (33 WTA), Моніка Нікулеску (47 WTA) і Сорана Кирстя (61
    WTA). За збірну Великої Британії гратимуть дві спорстменки, що входять до
    списку 100 найкращих тенісисток планети: Джоанна Конта (10 WTA) і Гетер Вотсон (72 WTA). Румунія і Великобританія грали п’ять разів у матчах Кубку Федерації,
    при чому румунські тенісистки виграли чотири рази.

  • 25-та річниця встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Україною

    25-та річниця встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Україною






    Сьогодні, 1 лютого,
    Румунія та Україна відзначають 25-ту річницю встановлення дипломатичних
    відносин між двома сусідніми країнами. З цієї нагоди, відбувся обмін вітальними
    листами між міністром закордонних справ Румунії Теодором Мелешкану і міністром
    закордонних справ України Павлом Клімкіним.




    У своєму листі
    глава румунської дипломатії підкреслив важливість діалогу з питання про
    зміцнення двосторонніх відносин і відзначив, що Румунія готова до поглиблення
    співробітництва з Україною в рамках існуючих форматів співпраці.




    Т. Мелешкану підкреслив,
    що Румунія і Україна мають цілий ряд інструментів, в тому числі програми транскордонного
    співробітництва, міцні зв’язки між прикордонними адміністративно-територіальними
    одиницями двох країн і високий рівень мобільності в прикордонних регіонах. Крім
    того, румуни в Україні та українці в Румунії є важливими ланками між двома
    країнами, сприяючи розвитку громад, в яких вони живуть.




    Румунія буде і
    надалі підтримувати суверенітет, незалежність, територіальну цілісність і
    єдність України, прагнення українського народу до вступу в європейське
    співтовариство і зусилля української влади у великому процесі реформи, яка здійснюється
    за підтримки міжнародних партнерів.





    Сьогодні Румунія і Україна поділяють зацікавленість до регіональної стабільності і розбудови відносин,
    на основі підходу в європейському дусі до двостороннього порядку денного.

  • Румунському радіо 88!

    Румунському радіо 88!








    З 1 листопада 1928 року вийшла в ефір перша
    передача Товариства радіотелефонного мовлення Румунії. Ало, говорить радіо
    Бухарест! стали першими словами вимовленими першим головою установи, фізиком
    Драгоміром Гурмузеску.




    Для Румунського радіо, це 88 років позначених
    історією та політичними й соціальними реаліями, майже дев’ять десятиріч,
    упродовж яких радіо підтримувало румунську культуру і було одним з основних акторів у формуванні видавничої ідентичності. Радіо Румунія в даний час є
    найважливішим засобом масової інформації в країні, враховуючи кількість
    слухачів, які щоденно надають перевагу його передачам, а також з урахуванням
    кампаній та великих культурних проектів, в яких бере участь як організатор або
    медіа-партнер.




    Крім загальнонаціональних каналів: Актуалітець,
    Культурал, Музикал! і Антена сателор, до складу Румунського радіо
    входять регіональні і місцеві студії, он-лайн канали для дітей та молоді та
    Всесвітня Служба Радіо Румунія, яка веде мовлення на закордон арабською,
    китайською, англійською, французькою, німецькою, італійською, сербською,
    іспанською, українською, російською та румунською мовами й арумунським
    діалектом.




    З нагоди 88-их роковин свої привітання всім
    румунам передала Елеттра Марконі, дочка відомого італійського винахідника
    Гульєльмо Марконі: Прийміть мої найтепліші побажання довгого життя! Пам’ятайте мого батька, який відкрив спосіб бездротового зв’язку – радіо, щоб врятувати
    людей, щоб допомогти світу, щоб транслювати новини всюди. Радіо означає правда
    і свобода, воно вільно транслює тільки правду.





    Через 88 років виходу в ефір першої передачі
    Румунське суспільне радіо, а також Національна телекомпанія Румунії стикаються
    з безпрецедентною ситуацією. Ініційований Соціал-демократичною партію закон
    може привести до скасування абонентської плати за суспільне телерадіомовлення
    (телерадіоподаток) і перехід на фінансування з державного бюджету. У той час як
    лідер соціал-демократів Лівіу Драгня стверджує, що таким чином буде забезпечена
    передбачуваність у роботі громадського радіо і телебачення, багато голосів
    із-середини і ззовні відповідних установ б’ють на сполох, стверджуючи, що ця
    зміна підвищує ризик політичної підпорядкованості та впливу на редакційну
    політику.




    Коментуючи ситуацію
    прем’єр-міністр Дачіан Чолош у вівторок заявив, що радіоподаток не є звичайним податком, а внеском у забезпечення права громадян на вільне отримання інформації і в забезпечення
    незалежності громадських установ. Він також зазначає, що в більшості
    європейських країн – в тому числі у Франції, Німеччині, Італії та
    Великобританії – цей податок є джерелом фінансування суспільного радіо і
    телебачення.




    Відповідний закон, який
    скасовує більше ста неподаткових зборів, в тому числі абонентську плату за
    суспільне телерадіомовлення, був прийнятий минулого тижня парламентом і
    направлений президенту Клаусу Йоханнісу для промульгації. Однак деякі
    спостерігачі наголошують на популістському характері цього нормативно-правового
    акту прийнятого нашвидкуруч, напередодні грудневих парламентських виборів, без
    публічного обговорення його наслідків на стратегічні національні інтереси.

  • 27 серпня 2016 року

    ЗЕМЛЕТРУС – Сьогодні в Італії день жалоби за загиблими під час потужного землетрусу, що стався в
    ніч проти середи в центральній частині країни. Теж у суботу відбулися урочисті
    похорони 50 жертв стихії. За останніми даними, внаслідок землетрусу загинули
    щонайменше 290 осіб, майже 400 отримали поранення, 2500 людей залишилися без
    даху над головою. З четверга рятувальники не знайшли жодного вцілілого, а
    рятувальні операції ускладнені численними підземними поштовхами, яких до тепер
    було не менше 1000, що підвищує ризик падіння і решти будинків у постраждалих
    населених пунктах. Тим часом румунське МЗС сьогодні підтвердило загибель 11 громадян Румунії від підземних поштовхів в Італії, 14 румунів
    оголошено зниклими безвісти. Сьогодні з Бухареста до Італії відбула група
    консульських працівників на підтримку румунських дипмісій в Римі і Болоньї, – повідомляє прес-служба
    Міністерства закордонних справ Румунії.




    ВЗАЄМИНИ – Двосторонні відносини між Румунією та
    Польщею дуже інтенсивні і є всі передумови для їх посилення та узгодження
    позицій з європейських питань. Про це заявив глава румунського уряду Дачіан
    Чолош у суботу в місті Гура-Хуморулуй (північний схід) під час зустрічі зі
    своїм польським колегою Беатою Шидло. Наприкінці
    зустрічі прем’єр Чолош наголосив на важливості збереження діалогу між ЄС і
    Туреччиною, в тому числі щодо зобов’язань останньої в проблемі нелегальної
    міграції до ЄС. Крім того, Дачіан Чолош сказав, що для
    Румунії та Польщі збереження Східного партнерства на європейському порядку
    денному є важливою темою. За його словами Румунія і Польща зацікавлені в тому,
    щоб Європейський Союз продовжив програму співпраці з Україною і Молдовою.






    НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – Президент
    Румунії Клаус Йоханніс у суботу направив своєму молдовському колезі Ніколаю
    Тімофті привітання з нагоди Дня Незалежності Р.Молдова. Глава румунської держави підтвердив рішучу підтримку
    проектів з покращення життя молдовських громадян та сповнення їх європейської
    долі. З іншого боку Міністерство закордонних справ заявило, що Румунія надалі
    підтримуватиме процес демократичних реформ і модернізації молдовської держави.
    Кишинів відзначає в суботу 25-ту річницю незалежності Р. Молдова. 27 серпня
    1991 року в центрі Кишинева пройшли Великі Національні Збори та проведено
    позачергове засідання парламенту, на якому абсолютною більшістю голосів була
    прийнята декларація про незалежність Молдови від СРСР. Румунія була першою країною, яка визнала незалежність
    Молдови.




    РІЧНИЦЯ – У Румунії сьогодні відзначається
    сто років від входження країни в Першу світову війну, яка принесла найбільше
    досягнення національної історії – створення Великої Румунії 1 грудня 1918 року.
    Рівно 100 років тому, 27 серпня 1916 року Румунія оголосила війну
    Австро-Угорщини, а румунські збройні сили перетинаю Карпати в Трансільванію, яка
    тоді входила до складу Угорщини. До кінця війни більше 330.000 солдатів
    загинули під час бойових дій. Урочисті церемонії були проведені в місцевості
    Фундата (центр країни), де загинув перший римський офіцер, а також в місті
    Куртя-де-Арджеш, біля гробниці короля Фердинанда. У поширеному сьогодні
    посланні Принцеса Румунії Маргарета нагадала про роль свого прадіда – короля
    Фердинанда, у вступі Румунії в Першу світову війну та у Великому возз’єднанні.
    Завдяки цьому Фердинанда пізніше назвали об’єднувачем, – зазначила Принцеса
    Маргарета. Незважаючи на перевагу сил противника, румуни витримали і всього за
    два роки досягли найвищого ідеалу, зміцнюючи свою ідентичність і майбутнє, -
    йдеться в повідомленні Королівської родини.

    ТЕНІС – Румуно-індійський дует Моніка Нікулеску/Сані Мірзи у п’ятницю ввечері одержав перемогу над словенським тандемом Андрея Клепач/Катаріна Среботнік в півфіналі тенісного турніру в Нью-Хейвені (США) з призовим фондом 695 900 доларів. У фіналі вони зустрінуть україно-тайванський дует Катерина Бондаренко/Чіа-Чуанг Юнг. У понеділок стартує US Open, останній турнір року із серії Великого шолома, в якому Моніка Нікулеску (57 WTA) зіграє проти Барбори Заглавової-Стрицової (19 WTA) із Чехії. У першому колі змагань США п’ята ракетка світу румунка Сімона Халеп зустріне бельгійку Кірстен Фліпкенс (68 WTA) а Ірину Бегу (22 WTA) гратиме грати Лесі Цуренко з України (80 WTA). Патрічія Марія Ціг (129 WTA) зіграє у першому колі з німкенею Лаурою Зігемунд (28і WTA), а Ана Богдан (117 WTA) зустріне іншу румунку Сорану Кирстю (88 WTA).