Tag: Сенат

Президент Румунії
Клаус Йоханніс прийняв у Бухаресті свого словацького колегу Андрея Кіску

Румунія і
Словаччина є прикладом для ЄС, обидві країни маючи значне зростання ВВП, – оцінили
президент Клаус Йоханніс та його словацький колега Андрей Кіска. Вони
обговорили, в Бухаресті можливості поглиблення двосторонніх відносин. Лідери двох країн зійшлись на необхідності стратегічного підходу до
Східного партнерства та, зокрема, наголосили на потребі продовження підтримування
демократичних процесів і реформи у Республіці Молдова, з тим, щоб Кишинів продовжив
свій європейський шлях. Клаус Йоханніс і Андрей Кіска обговорили і політичне та
економічне співробітництво між двома країнами, а також боротьбу з корупцією.
Президент Словаччини зустрівся й з
прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем, з яким обговорив питання розвитку сільських
районів, а також політики соціальної інтеграції та підтримки професійної
мобільності. На порядку денному візиту були зустрічі з представниками словацької
і чеської меншин, що є прикладом інтеграції в румунське суспільство.

Офіційний візит
міністра національної оборони Румунії Міхні Мотока до Києва

Міністр національної оборони Румунії Міхня Моток 10 – 11 жовтня здійснив офіційний
візит до Києва на запрошення міністра оборони України Степана Полторака. Офіційні
переговори між двома міністрами були зосереджені на ситуації в нинішньому безпековому
середовищі в регіоні, на регіональному і двосторонньому співробітництві в галузі
оборони і на шляхах розширення співпраці в рамках партнерства НАТО-Україна і
Східного партнерства Європейського Союзу. Під час зустрічі ми обговорили не тільки нинішній
стан нашого співробітництва, а й подальші напрямки розвитку співпраці, – зазначив
румунський міністр. Міхня Моток підтвердив підтримку Румунії суверенітету і
територіальної цілісності України, а також готовність допомогти в процесі внутрішніх
політичних та економічних реформ і в продовженні європейського курсу. Міністри обговорили конкретні можливості з
надання Бухарестом допомоги і підтримки в галузі військової медицини,
військової освіти, реформування сектора безпеки й оборони, кіберзахисту, а
також надання медичної допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення в
зоні АТО. Ми вважаємо
Румунію нашим партнером, другом та добрим сусідом, – наголосив генерал армії Степан
Полторак. Міністр оборони України подякував своєму колезі за дуже конструктивну
та ефективну роботу. У ході візиту міністр Міхня Моток провів
зустріч з секретарем Ради національної безпеки і оборони України Олександром
Турчиновим, з яким обговорив пріоритети співпраці в
сфері оборони і безпеки між Румунією і Україною.

Комісар ЄС з
досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас відвідав Румунію

Комісар
ЄС з досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас ознайомився зі стадією будівництва
Національного науково-дослідного інституту фізики та ядерної технології в
Мегуреле, де незабаром запрацює
найпотужніший в світі лазер (ELI-NP). Він сказав, що про цей проект треба більше говорити як в Європі, так і в усьому світі, і необхідно залучити
якомога більше людей до проведення експериментів з тим, щоб показати
необхідність зробити видимим невидимий світ. Він нагадав, що наразі дуже мало
відомо про темну матерію, яка становить більшу частину Всесвіту і, що цей
проект буде способом домогтися прогресу в напрямку її вивчення. У свою чергу
міністр освіти Мірча Думітру, який відвідав Центр в Мегуреле разом з європейським
комісаром сказав, що проект є екстраординарним досягненням та зазначив, що досить
ймовірно, що через 10-15 років отримані тут результати увійдуть до списку
досягнень вартих Нобелівської премії. Проект фінансується Європейським Союзом і
має бути готовий до 2019 року. На даний час частини лазера пройшли
індивідуальні випробування в Парижі і знаходяться на стадій збирання. У рамках
проекту в Мегуреле вже працюють більше 50 дослідників, багато з них румунського
походження, які працювали раніше за кордоном.

Сенат
Румунії вніс поправки до Закону про освіту

Румунські сенатори постановили, що рішення про
позбавлення наукового ступеня прийматиметься вищим навчальним закладом, який
раніше присудив науковий ступінь доктора наук, а Рада з питань атестації
дипломів, структура, що була створена спеціально для аналізу дисертацій на
предмет плагіату буде тільки колективним органом, який розглядатиме отримані
скарги. Народні обранці, таким чином, не погодилися з позицією президента
Клауса Йоханіса, який повернув цей нормативно-правовий акт у парламент для
повторного розгляду, попереджаючи народних обранців про наявність клімату
недовіри до процесу аналізу дисертацій на предмет плагіату. І державний
секретар з питань освіти Лауренціу Влад заявив в Сенаті, що хоча декларативно,
нова редакція закону спрямована на децентралізацію рішень про присудження або
позбавлення наукового ступеня доктора
наук, в дійсності ця поправка може підірвати якість вищої освіти. Відповідна
поправка була прийнята на тлі палких дискусій у суспільстві довкола імовірного масштабного плагіату в докторських дисертаціях низки
провідних громадських діячів: колишнього прем’єр-міністра Віктора Понти,
колишнього віце-прем’єра Габрієля Опрі, екс-міністра внутрішніх справ Петре
Тобе і навіть Голови Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци
Кьовеші.

Румунська
влада вирішила купити скульптуру «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша

Скульптура «Мудрість Землі» відомого румунського скульптора Константіна Бринкуша буде
куплена румунською владою. Уряд прийняв рішення виділити з
держбюджету кошти, необхідні, щоб покрити різницю між тим, скільки коштує скульптура,
і тим, що було зібрано в рамках національної кампанії зі збору коштів. У рамках краудфандингу
під гаслом «Мій Бринкуш» до 30 вересня було зібрано 1,27 млн євро. Раніше для придбання скульптури уряд виділив 5 млн євро, але було потрібно
зібрати ще 6 мільйонів євро в результаті громадської кампанії зі збору
коштів. Скульптура «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша буде незабаром виставлена
в Музеї села ім. Дімітрія Густі, повідомило Міністерство культури. Крім цього
уряд створив Фонд «К.Бринкуша», з якого будуть купувати твори сучасного мистецтва і
твори, що відносяться до категорії об’єктів культурної спадщини національного
значення.

У наступні роки у Румунії подешевшають лікарські засоби

Міністерство охорони здоров’я оголосило про поетапне подешевшання більшості
ліків, які видаються за рецептом лікаря. Таким чином, згідно з проектом урядової
постанови, який незабаром буде винесений на громадське обговорення препарати,
які вийшли з-під патенту подешевшають у перший рік на 10%, в наступний рік на
ще 10% та на 15% в третій рік. Фармацевти і дистриб’ютори будуть зобов’язані щоденно
повідомляти про наявні запаси лікарських засобів з допомогою спеціальної електронної
системи. Крім того, лікарі і пацієнти зможуть перевірити в Інтернеті, чи певний
препарат знаходиться в продажу, а міністерство зобов’язується вирішити проблему
протягом 7 днів з моменту оповіщення.

Понад 1000 осіб постраждали від повені

В останні дні сильні дощі викликали повені в ряді районів Румунії.
Більшість пошкоджень сталося на сході, півдні і південному сході, де було
евакуйовано понад тисячу осіб, багато сільських домогосподарств були підтоплені.
Було розмито кілька автотрас, в тому числі одна національного значення. Крім
того, в деяких повітах сильні вітри залишили без електрики декілька тисяч
помешкань.

Докторські дисертації, що є виключною прерогативою
академічної еліти та характеризуються
оригінальністю, справжністю і науковою цінністю, стали в Румунії темою
палких дискусій в ЗМІ, суспільстві і серед політиків.

У понеділок румунські сенатори прийняли поправку до закону про освіту, згідно з якою рішення про позбавлення наукового ступеня прийматиметься вищим навчальним закладом, який раніше присудив науковий ступінь доктора наук, а Рада з питань атестації дипломів, структура, що була створена спеціально для аналізу дисертацій на предмет плагіату буде тільки колективним органом, який розглядатиме отримані скарги.

Від імені технократичного уряду державний секретар з
питань освіти Лауренціу Влад заявив в Сенаті, що хоча декларативно, нова
редакція закону спрямована на децентралізацію рішень про присудження або
позбавлення наукового ступеня доктора
наук, в дійсності ця поправка може підірвати якість вищої освіти. Лауренціу Влад: На сьогодні ми маємо в Румунії більше 50
закладів, в яких відкрито докторантуру. Деякі з них здатні брати на себе всю
відповідальність присудження наукового ступеня доктора наук, інші ні.

У відповідь на це голова комітету з питань освіти,
сенатор від Соціал-демократичної партії та екс-міністр освіти Екатерина
Андронеску зазначила, що законопроект підвищує відповідальність університетів,
додавши, що ніде в світі не існує надуніверситетської структури, яка б видавала
дипломи доктора наук. Вона стверджує, що Національна рада з питань атестації
дипломів, голова якої Віорел Барбу подав у відставку на тлі рішення Сенату,
існуватиме й надалі. Екатерина Андронеску: Рада буде виконувати роль органу
оскарження докторської дисертації, на основі якої видається наказ міністра
про присудження докторського ступеня. І позбавлення докторського ступеня здійснюється теж наказом міністра, отже Національна рада з питань атестації дипломів залишається органом
оскарження у випадках виявлення порушень.

Тепер президент Клаус Йоханніс буде зобов’язаний
підписати нову редакцію Закону про освіту, прийняту сенаторами, хоча раніше він
повернув цей нормативно-правовий акт у парламент для повторного розгляду,
попереджаючи народних обранців про наявність клімату недовіри до процесу
аналізу дисертацій на предмет плагіату. Щойно після оприлюднення результатів голосування він назвав підозрілою
поспішність, з якою сенатори внесли зазначену поправку до Закону про освіту,
без її обговорення по суті, і в умовах високих очікувань у суспільстві щодо
доброчесності та продуктивності.

Думку президента поділяють
і провідні оглядачі та ЗМІ, тим більше, що голосування в Сенаті відбулося через
три дні після оголошення рішення, що
підтвердило факти масштабного плагіату в докторських дисертаціях колишнього
міністра внутрішніх справ Петре Тобе і мера міста Волунтарь Флорентина Панделе.
До цього висновку прийшли експерти, які проаналізували ці дві дисертації на
предмет плагіату, а у п’ятницю воно було підтверджене й Міністерством освіти.

Таким
чином доктори наук Тобе і Панделе стали суб’єктами палких дискусій в румунському
суспільстві на тему наукової цінності та підозри щодо плагіату в дисертаціях низки
провідних громадських діячів: колишнього прем’єр-міністра Віктора Понти, колишнього
віце-прем’єра Габрієля Опрі або навіть Голови Національного антикорупційного
управління Лаури Кодруци Кьовеші.

5 вересня, сенатори і депутати в Бухаресті повернулися працювати в ході останньої сесії нинішнього скликання Парламенту, яке буде коротким, всього три місяці, і передує виборам від 11 грудня.

Одночасно з поверненням народних обранців у свої крісла, відновили свою діяльність і найгрізніші противники політичної корупції: прокурори НАД та, відповідно, активні члени громадськості – демонстранти. Тисячі людей зібралися, в четвер, перед Палацом Парламенту в Бухаресті, а також на центральних площах інших міст країни на знак протесту проти не схвалення в Сенаті запиту НАД про порушення кримінального провадження проти сенатора Габріеля Опрі, колишнього заступника прем’єр-міністра і міністра внутрішніх справ.

Це політичний голос, що блокує судову систему, зазначила голова НАД Лаура Кодруца Кьовеші після того, як парламентарії захистили імунітет Габрієля Опрі. Він звинувачується в навмисному вбивстві, після того, як майже рік тому, поліцейський, який супроводжував офіційний кортеж колишнього міністра, загинув в результаті ДТП. За даними НАД, заступник прем’єр-міністра рухався тоді в приватному інтересі, а це не давало йому право користуватися офіційним кортежем.

Як експерти у правовій сфері, так і оглядачі ЗМІ вважають вельми суперечливими ці обвинувачення і кажуть, що Опря, який розслідується і в інших кримінальних справах, набагато серйозних, не ризикує бути засуджений у цій справі за фактом смерті поліцейського, який загинув випадково. Бунт демонстрантів був, однак, викликаний відмовою сенаторів схвалити запит НАД щодо переслідування одного з їх колег.

Протестуючі заявили журналістам Радіо Румунія: Ми хочемо справедливості, а не імунітету. – На жаль, нами управляють парламентарії з депутатською недоторканністю, які нічого не можуть робити, як тільки красти і руйнувати нас. Як довго ми будемо цього витримувати? -: Не дотримуються правил і правила є різними для різних людей. Цього я пояснив моїй дитині, коли він запитав, чому ми виходимо на вулицю. – Парламент плюнув на обличчя правосуддя і сім’ї, не схваливши запит.

Протести ці дорівнювали з точки зору безпрецедентної вірулентності і масштабу протестам з листопада 2015 року, коли коаліційний уряд на чолі з соціал-демократом Віктором Понтою пішов у відставку під тиском величезних маршів протесту проти корупції. І за менш ніж три місяці до виборів, політичний клас, здається, злякав людей. Президент Клаус Йоханніс застеріг, що необхідно переоцінити систему імунітетів, в тому числі президентського імунітету. НЛП закликала до повторення голосування щодо скасування імунітету Габрієля Опрі, а Соціал-демократична партія погодилася з цією пропозицією.

Урешті-решт у п’ятницю Габрієль Опря оголосив, що наступного тижня піде у відставку з парламенту. Я не ховаючись за недоторканістю, – написав сенатор на своїй сторінці в соціальній мережі.

Напередодні парламентських канікул, Сенат Румунії прийняв, у вівторок, кілька спірних рішень. Перше з них пов’язане з відхиленням проекту, що дозволяє Уряду видавати розпорядження під час парламентських канікул. Відповідно до безпрецедентного за останні 25 років рішення, проект був відхилений із 77 голосами проти, 25 голосами за і 8 утриманнями. Проект передбачав, що основними галузями щодо яких Уряду дозволено видавати термінові розпорядження є державні фінанси та економіка, регіональний розвиток і державне управління, охорона здоров’я, юстиція, культура, сільське господарство, транспорт. Останнє слово в цьому питанні відведено, однак, Палаті Депутатів, як вирішальному органу.

Сенатор з боку Соціал-демократичної партії Шербан Ніколає пояснив тим, що рішення надати уряду технократів право займався тільки поточними питаннями, відповідає інтересам Румунії та її громадян. Замість цього, ліберал Пую Гашотті заявив, що ніколи в історії постреволюційної Румунії не було відкинуто звернення Виконавчого органу видавати термінові розпорядження під час парламентських канікул, додавши, що не раз протягом років Парламент проголосував на користь видачі урядових розпоряджень навіть урядами меншості.

З іншого боку, Сенат в Бухаресті, як вирішальний орган забезпечив мерам, заступникам мерів, головам та заступникам голів Повітових рад безтурботної старості, після того як прийняв рішення про виділення їм спеціальних пенсій після щонайменше одного повного мандату. Не отримуватимуть ці пенсії державні посадовці, які були остаточно засуджені під час виконання функції. За підтримки соціал-демократів, законопроект був підданий критиці під час дебатів лібералами, які ствердили, що проект цей носить популістський характер. Ліберальний сенатор Октавіан Моток вважає, що мери повинні мати більш високу заробітну плату, а не спеціальні пенсії.

Ще одне рішення, прийняте Сенатом і піддане критиці навіть главою держави Клаусом Йоханнісом стосується сенатора СДП Тітуса Корлецяна, обвинуваченого НАД у зловживанні службовим становищем і перешкоджанні здійсненню виборчого права. Він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності у справі голосування у діаспорі під час президентських виборів у листопаді 2014 року, тому що Сенат не задовольнив подання прокурорів Національної антикорупційної дирекції щодо скасування депутатської недоторканності сенатора Соціал-демократичної партії.

Прокурори стверджують, що на тлі організування виборів, Тітус Корлецян, як міністр закордонних справ, дискреційним методом організував виборчі дільниці за кордоном, і, таким чином, отримав неправомірну вигоду для Віктора Понти, кандидата запропонованого і підтриманого партією, чиїм членом він був. Неправомірна вигода для іншого полягала в обмеженні числа румунських громадян, які могли здійснювати своє право голосу за кордоном, стверджують прокурори. У листопаді 2014 року, румуни з великих європейських міст – Лондону, Дубліну, Мадриду, Парижа, Відня – скаржилися на недостатню кількість виборчих дільниць і персоналу виборчих комісій.

25 січня 2016 року з ініціативи
української сторони Посол України в Румунії Теофіл Бауер зустрівся з Головою Комітету у закордонних справах Сенату Румунії Петром Філіпом.

У ході зустрічі Петру
Філіп знову підтвердив необхідність продовження зусиль сторін у пошуку шляхів
мирного врегулювання конфлікту в Україні і висловив зацікавленість в отриманні
деталей про ситуацію в Східній Україні та про стан виконання мінських
домовленостей.

Посол Теофіл Бауер
поінформував співрозмовника про розвиток подій в Україні, а також про загальну
ситуацію в Чорноморському басейні в нинішньому регіональному контексті і про складні
питання, що стоять перед країнами Східного партнерства, які повинні бути в
центрі уваги Європейського Союзу і міжнародного співтовариства.

Так само, керівник
української дипломатичної установи також ознайомив Голову Комітету у
закордонних справах Сенату Румунії з процесом проведення внутрішніх реформ в
Україні, зокрема в сфері правосуддя, а також з впровадженням починаючи з 1
січня 2016 року положень Угоди про вільну торгівлю з ЄС. Теофіл Бауер підкреслив,
що скасування візового режиму з ЄС є сильними стимулом для громадян України.

Посол України в
Бухаресті повідомив румунську сторону про порядок денний двосторонніх відносин
з Румунією та Україною, зазначивши необхідність налагодження прямих контактів
на політичному рівні.

Під час зустрічі
сторони обговорили також питання, пов’язані з активізацією міжпарламентського
співробітництва у 2016 році.

Петру Філіп поновив підтримку Румунією європейського
шляху України.

І місцеві обранці, не тільки парламентарії, матимуть
спеціальні пенсії! Сенат у понеділок
прийняв закон, в якому передбачено, що мери, віце-мери, голови і
заступники голів повітових рад, при досягненні ними загального пенсійного віку,
після завершення свого мандату, якщо не були обрані на другий термін, мають
право на спеціальну пенсію.

За прийняття відповідного закону проголосували 86
сенаторів і лише один – проголосував проти. Відповідно до нового закону, розмір
найменшої спеціальної пенсії становить 891 лей (близько 190 євро), плюс
нормальна пенсія. Найбільший додаток до пенсії отримає особа, яка виконувала
обов’язки мера столиці, а саме 2,130 леїв (близько 480 євро) за чотири роки
перебування в кріслі столичного голови.

Суми ростуть пропорційно до кількості мандатів, але не
більше ніж утричі. Єдина погана новина для обранців полягає в тому, що ті, хто
отримує іншу спеціальну пенсію, наприклад як парламентарій, мусять обирати одну
з них. Це положення закону не стосується осіб, які були остаточно засуджені за
корупційні злочини.

Якщо Соціал-демократична партія оголосила раніше про свою
підтримку відповідній ініціативі, яку, до речі, висунули саме її члени,
ліберали піддали критиці цей закон, стверджуючи, що вони не згодні з
призначенням спеціальних пенсій для місцевих обранців. Вони наполягають на
необхідності прийняття закону про оплату праці працівників бюджетної сфери, у
тому числі місцевих обранців, на основі Єдиної тарифної сітки. Перед
голосуванням усі сенатори від Націонал-ліберальної партії покинули зал засідань.

Нагадаємо, що в листопаді відповідний законопроект був
прийнятий Палатою депутатів, а профільні комітети Сенату схвалили цей
нормативно-правовий акт. Більше того, Сенат прийняв цей законопроект менш ніж
через тиждень після прийняття закону про спеціальні пенсії депутатів та сенаторів і це в умовах, коли пенсія
решти румунів збільшиться з 1 січня всього на 5%, а підвищення мінімальної
зарплатні було відкладене урядом на щонайбільше до кінця року.

Міністерство
праці має розглянути всі пропозиції, прогнози і дані, отримані від профспілок і
роботодавців, щоб уникнути ризику дестабілізації певних економічних секторів в
результаті збільшення мінімальної заробітної плати. У випадку щойно прийнятого
закону про спеціальні пенсії ще не була проведена оцінка бюджетного впливу.

Закон
про спеціальні пенсії для місцевих обранців буде направлений на підписання
президентові Клаусу Йоханнісу, який може повернути його зі своїми пропозиціями до
парламенту для повторного розгляду. До речі, глава держави минулого тижня
повернув у парламент для повторного розгляду закон про спеціальні пенсії
депутатів і сенаторів, але останні взяли до уваги лише деякі пропозиції
президента, який врешті решт був зобов’язаний промульгувати документ, яким
народні обранці призначили собі спеціальні пенсії.

З
ініціативи спікера Сенату Келіна Попеску Терічану у середу відбулося урочисте
засідання верхньої палати румунського парламенту, присвячене Національному дню
Румунії. 1 грудня, 97 років тому, завершився процес об’єднання історичних
румунських провінцій в єдину державу.

У
засіданні взяли участь сенатори, колишній президент Румунії Еміль
Константінеску, прем’єр-міністр Дачіан Чолош і члени його технічного уряду,
голова Конституційного Суду, голова Рахункової палати, ветерани війни, іноземні
дипломати, акредитовані в Румунії. Президент Клаус Йоханніс та колишні
президенти Іон Ілієску і Траян Бесеску через поважні причини не змогли взяти
участь.

Келін
Попеску Терічану заявив, що запропонує щороку проводити спільне урочисте
засідання обох палат парламенту Румунії. «Я вважаю, що урочисте відзначення
Національного дня Румунії в парламенті є не просто бажаною, а обов’язковою подією.
Саме тому ініціював це урочисте засідання. Я запропоную на спільному засіданні
постійних бюро румунського парламенту щороку проводити таке спеціальне
засідання обома палатами парламенту, присвячене нашому національному святу.»

Колишній президент Румунії Еміль
Константінеску у своєму виступі привернув увагу до моральної кризи, яку
переживає зараз країна, стверджуючи, що парламент має вирішальну роль в її
вирішенні. Еміль Константінеску: «З огляду на те, що розграбування національних
ресурсів сталося на тлі вакууму і хаосу законодавства, та через компроміс або
самовдоволення у стосунках між парламентом урядом і правосуддям, я вважаю, що
зараз, коли час не має терпіння, потрібно переглянути законодавство, зокрема прийняти в
терміновому порядку низку чітких законів із серйозними покараннями і суворим
контролем парламенту за дотриманням закону всіма членами суспільства.»

І
прем’єр-міністр Дачіан Чолош виступив промовою, в якій він заявив про
необхідність створення національного проекту за підтримки основних політичних
партій та установ країни. Він говорив також і про єдність румунів, в умовах
неспокійного міжнародного клімату. Дачіан Чолош: «Я закликаю всіх румунів
зрозуміти, що в умовах насильства і конфліктів, нестабільності та змін на
міжнародному рівні, дуже важливо, щоб ми зберегли єдність і продемонстрували
активну солідарність по відношенню до себе, до інших, до наших партнерів в
Європі і в НАТО, до наших братів в Республіці Молдова. Так само як 1 грудня
1918 року, сьогодні, через 97 років, я переконаний, що тільки разом ми можемо
досягти успіху.»

Слід
зазначити, що в місті Алба-Юлія, де відбувся З’їзд румунської духовності, було
схвалене звернення, підписане 70-ма видатними діячами з Кишинева, в якому вони
закликають до об’єднання Молдови з Румунією.