Radio România Internațional

Tag: транспорт

  • 30 вересня 2018 року

    ПРАВОСУДДЯ – Ситуація
    в Румунії, у тому числі незалежність судочинства, стане у понеділок предметом
    обговорень членів Комітету Європейського парламенту з питань громадянських
    свобод будуть мати в Страсбурзі з віце-президентом Європейської комісії Франсом
    Тіммермансом. Згідно з інформацією на сайті Європарламенту, будуть розглянуті
    попередні висновки Венеційської комісії щодо нових редакції трьох законів, що
    регулюють сферу правосуддя: «Про статус
    суддів та прокурорів», «Про судоустрій» та «Про вищу раду магістратури».
    Зустріч передує дебатам у Страсбурзі у середу, присвяченим верховенству закону
    в Румунії, на які була запрошена й глава румунського уряду Віоріка Денчіле. Ця
    тема стала центральною під час зустрічей Віоріки Денчіле на цьому тижні в
    Брюсселі з представниками основних груп в Європейському парламенті.




    СТИХІЯ – Кількість жертв землетрусу і цунамі, що сталися
    у п’ятницю в Індонезії перевищила 830 осіб, – повідомляє Національне агентство
    по боротьбі зі стихійними лихами. Багато людей на острові Сулавесі опинилися в
    пастці під уламками будівель, що обвалилися в результаті землетрусу магнітудою
    7,5 балів за шкалою Ріхтера, що потім спричинив потужне цунамі, хвилі якого
    сягали шести метрів у висоту. Рятувальники в місті Палу, розташованому на
    західному узбережжі Сулавесі, докладають великих зусиль у пошуку тих, хто міг
    вціліти. Більшість жертв були зафіксовано у Палу. Міністерство закордонних
    справ Румунії висловило глибокі співчуття рідним і близьким загиблих. МЗС
    Румунії висловлює своє глибоке співчуття родинам загиблих внаслідок землетрусу
    і цунамі та солідарність з народом і владою Індонезії, а також висловлює
    глибокий жаль з приводу великої кількості жертв та величезних збитків,
    заподіяних стихійним лихом




    ІНВЕСТИЦІЇ – Міністерство фінансів Румунії винесло на
    громадське обговорення проект закону «Про створення Суверенного фонду розвитку
    та інвестицій». Документ визначає правову форму, статутний капітал, стратегію
    та управління цим фондом, який уряд вважає необхідним для об’єднання наявних
    фінансових ресурсів та спрямування їх на впровадження вигідних проектів. За
    інформацією міністерства, метою Фонду є розробка та фінансування, з власних і
    залучених коштів, економічно ефективних та стабільних інвестиційних проектів.
    Фонд буде створений з 33 державних компаній, а його статутний капітал складе 9
    мільярдів лей, тобто приблизно 2 мільярди євро.




    ПАСАЖИРОПЕРЕВЕЗЕННЯ – За підсумками першого півріччя
    обсяг пасажирських перевезень автотранспортом в Румунії збільшився на майже 14%
    порівняно з аналогічним періодом минулого року, а повітряним транспортом – на
    7,5%. Про це повідомляє Національний інститут статистики. Кількість пасажирів,
    які упродовж перших шести місяців року користувалися послугами авіакомпаній,
    становила майже 10 млн осіб, з них 86,6% обслуговані на міжнародних рейсах.
    Водночас обсяг пасажирських перевезень на залізничному транспорті скоротився на
    2,7%. На 23,4% зменшився обсяг перевезень пасажирів внутрішнім водним
    транспортом, якому надали перевагу всього 49 тис осіб. За цей період у Румунії
    не здійснювалися перевезення пасажирів на морському транспорті.




    РЕКОРД – 4807 осіб, переважно учні з усієї Румунії, у
    суботу в місті Алба-Юлія (центр країни) встановили новий світовий рекорд,
    створивши найбільшу карту країни, що складається з людей. Усередині карти юнаки
    та дівчата одягнені в білі плащі створили цифру 100, до сторіччя створення Румунської
    унітарної національної держави. Попередній рекорд був встановлений у М’янмі, де
    лютому 2018 року 3466 людей створили карту своєї країни.



  • Розвиток транспортного сполучення між Румунією та Україною

    Розвиток транспортного сполучення між Румунією та Україною

    17-18
    травня 2018 року в місті Чернівці відбулося засідання Робочої групи з питань транспорту
    та інфраструктури між Румунією та Україною. Румунську делегацію очолила Державний
    секретар Міністерства транспорту Марія Магдалена Грігоре, а українську
    сторону очолив заступник Міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань.




    Сторони обговорили цілий ряд питань, що стосуються
    розвитку залізничного та автомобільного сполучення, організації пасажирських та
    вантажних перевезень (зокрема пов’язаних з перетином кордону та роботою пунктів пропуску),
    а також дозволів на двосторонні й транзитні перевезення.




    Таким чином по залізничних пасажирських перевезеннях
    сторони домовилися про введення з 1 січня
    двох пар поїздів (4 потяги) в обидві сторони, які забезпечать сполучення
    між румунським містом Сучава та українським містом Чернівці, з пересадкою на
    станції Вадул-Сірет. Курсування цього потягу може сприяти розвантаженню
    міжнародного пункту перетину кордону «Сірет-Порубне» та водночас збільшенню
    потоку пасажирських перевезень між Румунією та Україною. Так само відкриття
    постійного залізничного зв’язку між Сучавою та Чернівцями сприятиме розвитку
    торгівлі і туристичного потенціалу прикордонних районів.




    З іншого боку, в ході засідання спільної робочої групи з питань транспорту та інфраструктури було досягнуто спільне рішення щодо необхідності
    організації контрейлерних перевезень типу RO-LA територіями України та Румунії та домовилися
    про подальше сприяння їх розвитку. Маршрут курсування контрейлерного поїзда в складі
    22 залізничних платформ та 1 вагону для перевезення водіїв буде через Вадул-Сірет до міста Руссе (Болгарія) завдовжки 605 км, а час курсування становитиме 33
    години. Румунська сторона сприятиме та підтримуватиме користувачів цієї системи
    через механізми компенсації шляхом видачі їм транзитних дозволів.




    Стосовно автомобільних перевезень сторони дійшли згоди збільшити
    загальну квоту дозволів на здійснення міжнародних автоперевезень на 2018-2019 роки.
    Найближчим часом українські перевізники додатково отримають 4500 транзитних та
    1000 двосторонніх дозволів. За підсумками переговорів сторони підписали протокол,
    окремі пункти якого вирішено винести на подальше обговорення під час чергового засідання
    Румунсько-української Змішаної Комісії з питань міжнародного автомобільного транспорту,
    яке відбудеться в липні цього року в Києві.




    Крім цього заступник міністра інфраструктури України
    Віктор Довгань повідомив, що Міністерство транспорту Румунії виступило з
    пропозицією про будівництва європейської колії до Чернівців за прикладом
    проекту Мукачево-Дебрецен. Український чиновник додав, що ця ініціатива буде
    проаналізована українською стороною, оскільки в разі налагодження швидкісного
    сполучення між Сучавою та Чернівцями аеропорти цих двох міст будуть конкурувати
    за пасажирів. Відстань залізницею між Сучавою і Чернівцями становить 92 км. На сьогодні є
    тільки один один вагон, що курсує з Києва до Бухареста, але лише раз на тиждень.




    Нагадаємо, що з 2018 року в Україну зайде румунський лоукостер Blue Air,
    який розглядає можливість відкриття авіасполучення
    між Чернівцями та Бухарестом.

  • 8 червня 2018 року

    Б9 – Президент
    Румунії Клаус Йоханніс та його польський колега Анджей Дуда в п’ятницю у
    Варшаві провели зустріч у форматі «Бухарестська дев’ятка», який включає центральні та східні європейські країни-члени НАТО. Була прийнята спільна заява, яка за
    словами Президента Румунії містить спільні оцінки й цілі для зміцнення євроатлантичної безпеки. Він також заявив, що східний
    фланг НАТО має бути посилений. Клаус Йоханніс зазначив, що виділення 2% ВВП на оборонні витрати та інвестиція в модернізацію озброєння є вкладом у
    власну безпеку, додавши, що Румунія дотрималася обіцянок в цьому відношенні. У свою чергу Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Спільна заява, прийнята на зустрічі в форматі «Б-9» сприятиме
    прийняттю рішень в рамках саміту НАТО, що
    відбудеться наступного місяця в Брюсселі.




    ПРАВОСУДДЯ – Верховний суд Румунії сьогодні знову відклав, на цей раз на 21
    червня, оголошення вироку лідеру керівної Соціал-демократичної партії, спікеру
    Палати депутатів Лівіу Драгні у справі за фактом корупції. Повторне відкладення
    рішення пояснюється тим, що деякі підсудні
    подали письмові зауваження 7 червня, а суддям потрібен час, щоб вивчити їх.
    Минулого місяця прокурори антикорупційного управління просили покарання у виді
    позбавлення волі строком на 7 років і п’ять місяців за підбурювання до зловживання службовим
    становищем і на два половиною роки за підробку документів. За даними прокурорів
    Лівіу Драгня під час перебування на посаді голови Телеорманської повітової ради
    фіктивно влаштував на роботу в повітовому Управлінні соціальної допомоги і
    захисту дітей двох однопартійок. Вони отримували зарплату з державного бюджету,
    хоча в дійсності працювали лише в місцевій філії Соціал-демократичної партії.
    Нагадаємо, що в 2016 році Лівіу Драгня був засуджений до двох років умовно за
    замах на злочин проти виборчих прав.


    ТЕАТР – Близько 13 мільйонів євро складає бюджет
    цьогорічного Міжнародного театрального фестивалю в Сібіу (центр Румунії), який стартував у п’ятницю та до 17 червня пропонує
    широкій публіці 524 вистави. Ювілейний 25-й сібіуський Міжнародний театральний фестиваль об’єднає в місті 3300 театральних
    діячів з 73 країн світу. Уперше фестиваль проходить під подвійним патронатом – Президента Румунії Клауса Йоханніса, колишнього мера міста Сібіу та Принца Уельського Чарльза, відомого своєю пристрастю
    до Трансільванії.




    АВІАСПОЛУЧЕННЯ -
    Міністр транспорту Румунії Лучіан Шова та Посол Канади в Румунії Кевін Гамільтон сьогодні взяли участь в офіційному запуску нових рейсів компанії Air Canada Rouge з Торонто та Монреаля до Бухареста. Міністр
    зазначив, що румунська влада підтримує новий проект канадської національної
    авіакомпанії, яким користуватимуться переважно громадяни
    Румунії, а також канадські бізнесмени, які матимуть можливість розвивати свій бізнес в Румунії. Air
    Canada Rouge є бюджетною дочірньою компанією
    Air Canada. Вона забезпечуватиме з аеропорту імені Анрі Коанде щотижня чотири рейси Бухарест-Торонто та
    Бухарест-Монреаль. Відповідне рішення було
    прийняте після
    того, як з 1 грудня 2017 року у Канаді
    почав діяти безвізовий режим короткострокових поїздок для громадян Румунії.
    Міжнародний аеропорт імені Анрі Коанде обслуговує 47 авіакомпаній, що покривають 103 напрями.




    ОБОРОНА – Чудові відносини співпраці в сфері оборони, із наголосом на внеску британських військових в Румунії, були
    обговорені у п’ятницю в Брюсселі під час зустрічі румунського
    міністра оборони Міхя Фіфора з його британським колегою Гевіном Вільямсоном. Двостороння зустріч
    Румунія – Великобританія відбулася в кулуарах зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО,в штаб-квартирі Альянсу.
    Міхай Фіфор високо оцінив активну участь Великої Британії у місія повітряної поліції НАТО і військово-морську
    присутність у Чорному морі, демонструючи підтримку політики НАТО зі стримування й оборони
    в цьому регіоні. У свою чергу,
    британський міністр оборони підкреслив, що Румунія є чинником регіональної
    стабільності і робить значний вклад в забезпечення безпеки в Чорноморському
    регіоні та на Західних Балканах.





  • 23 листопада 2017 року


    СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО – Президент Румунії Клаус Йоханніс у п’ятницю
    в Брюсселі візьме участь у п’ятому Саміті Східного партнерства, організованому під егідою естонського головування у Раді ЄС. Як повідомляє Адміністрація
    Президента Румунії, глава держави виступить за продовження міцної політики ЄС щодо своїх східних сусідів, які через незворотний прогрес повинні стати
    передбачуваними, стабільними і процвітаючими просторами, прив’язаними до
    європейських цінностей та принципів. З цієї нагоди буде схвалено 20 завдань,
    які будуть визначені у дорожній карті, що діятиме до 2020 року, – повідомляє
    прес-служба Президента Румунії. Східне партнерство, започатковане у 2009 році,
    має на меті сприяти політичній асоціації та економічній інтеграції між ЄС та
    шістьма країнами-партнерами у Східній Європі: Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією,
    Грузією, Республікою Молдова та Україною.

    ЗУСТРІЧ – Державний секретар МЗС Румунії Дан Некулаєску у четвер
    прийняв президента Світового конгресу українців Євгена Чолія. Як повідомляє
    прес-служба зовнішньополітичного відомства під час зустрічі румунський дипломат
    озвучив позицію Румунії щодо Закону України «Про освіту», від способу його
    прийняття, без консультацій з представниками румунської меншини в Україні, до
    його негативного впливу на чинні права румунської меншини в Україні вчитися
    рідною мовою. У цьому контексті Дан Некулаєску висловив сподівання, що українська
    влада в повній мірі виконає рекомендації Венеціанської комісії, відповідно до взятих на себе
    зобов’язань і вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення уникнення обмеження
    мовних прав етнічних румунів України. Так само сторони обмінялися думками щодо
    подій в Україні та співробітництва з ЄС і НАТО.

    КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії у
    четвер відхилив подання спікера Сенату Келіна Попеску-Терічану про можливий
    правовий конфлікт між Урядом та Генеральною прокуратурою щодо прийняття
    урядових постанов. Голова верхньої палати румунського парламенту ініціював це
    подання після того як Національний антикорупційний директорат порушив кримінальне
    провадження проти двох колишніх членів нинішнього уряду: колишнього
    віце-прем’єра та міністра регіонального розвитку Севіль Шайде і екс міністра
    європейських фондів Ровани Плумб. Минулого місяця останні пішли у відставку,
    після пред’явлення їм обвинувачень. НАД стверджує, що в 2013 році дві території
    в районі дунайської заплави були переведені незаконною постановою уряду з
    державної власності у власність Телеорманського повіту (південь) та управління
    Телеорманської повітової ради. У той час Шайде була державним секретарем у
    Міністерстві регіонального розвитку, а Плумп була міністром навколишнього
    середовища.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент Румунії не
    підтримав вотум недовіри уряду, ініційований опозиційними партіями. Вотум
    недовіри підтримали лише 156 народних обранців з мінімально необхідних 223. Ініційований парламентаріями
    Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румнуію», Партії «Народний рух» та
    кількома незалежними депутатами й сенаторами, документ вимагав відставки
    кабінету міністрів на чолі з соціал-демократом Міхаєм Тудосе через
    спантеличення економіки та правової системи країни й погіршення життєвого рівня населення. У своєму виступі прем’єр-міністр заявив, що завдяки
    податковій реформі в наступному році буде більше коштів у держбюджеті й
    Пенсійному фонді, а компанії матимуть в розпорядженні спрощену процедуру роботи
    з державою.




    ПРАВОСУДДЯ – Спеціальна парламентська
    комісія з питань розгляду законопроектів про внесення змін до системи
    правосуддя сьогодні схвалила поправку, згідно з якою Президент Румунії не може
    відмовити в призначенні суддів і прокурорів. Таким чином, була скасована
    відповідна стаття чинного закону «Про статус суддів і прокурорів», згідно з якою
    президент має право один раз відхилити запропоновану кандидатуру на посаду
    судді чи прокурора. Представники Націонал-ліберальної партії розкритикували цю
    зміну, стверджуючи, що президент є главою Верховної ради оборони країни і повинен мати право відмовити в призначенні судді або
    прокурора. Комісія почала свою роботу в середу і вже викликала суперечки між
    владою та опозицією. Ліберали покинули роботу комісії через відхилення її
    головою пропозиції про розгляд закону в нормальній парламентській процедурі, а не
    спеціальною комісією. Ініційовані коаліційною більшістю зміни до системи
    правосуддя викликали шквал критики з боку громадянського суспільства, а
    президент Клаус Йоханніс сказав, що він дуже стурбований цим питанням.




    ФОНДИ ЄС – Румунія в даний час має в розпорядженні
    понад 5 мільярдів євро у рамках програми «Велика інфраструктура», але для
    ефективного освоєння цих коштів потрібні реалістичне планування, ретельна
    підготовки та ефективне здійснення транспортних проектів. Про це заявила
    Комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу після зустрічі в
    Брюсселі з міністром транспорту Румунії Феліксом Строє, з якими обговорила
    транспортні проекти і проекти, що перебувають в стадії розробки, в рамках
    оперативної програми «Велика інфраструктура 2014-2020 роки», що
    співфінансується Європейським фондом регіонального розвитку та Фондом
    згуртування. Коріна Крецу зазначила, що румунське транспортне відомство має
    взяти на себе роль лідера в управлінні учасниками проекту, з огляду на те, що
    договірні суперечки між підприємцями і основними бенефіціарами призвели до
    затримок в реалізації проектів. У даний час румунська влада співпрацює з
    міжнародними експертами над розробкою нового типового договору з арбітражним
    застереженням щодо вирішення конфліктів.




    КНИГИ – У Бухаресті триває Міжнародний книжковий ярмарок – Гаудеамус, організований Румунським радіо. З-поміж найцікавіших подій другого дня ярмарку слід
    відзначити не тільки презентації книг, а численні зустріч та круглі столи.
    Серед них – круглий стіл на тему «Життя після життя – нерозшифровані долі». За
    п’ять днів ярмарку, що завершиться у неділю, у ньому візьмуть участь понад 300
    учасників та пройдуть більше 800 редакційних та професійних заходів. Традиційно
    у цьому заході беруть участь румунські видавництва, ВНЗ, книгорозповсюджувачі
    та публікації, професійні асоціації та неурядові організації, в тому числі Союз
    українців Румунії. Почесним головою Міжнародного книжкового
    ярмарку – Гаудеамус в цьому році є видатний румунський
    драматург і журналіст, який проживає у Франції Матей Вішнєк, а почесним гостем
    заходу в цьому році стала Європейська Комісія.













  • 8 вересня 2017 року

    НАЦМЕНШИНИ -
    Міністр з питань закордонних румунів Андрея Пестирнак сьогодні провела зустріч
    з Послом України в Румунії Олександром Баньковим, під час якої висловила незадоволення новим
    законом України Про освіту, прийнятим днями Верховною Радою. Міністр
    наголосила на необхідності внесення змін до цього нормативно-правового акту. Він, за
    словами румунського Андреї Пестирнак, підриває право етнічних румунів в Україні
    навчатися рідною мовою та суперечить раніше вираженій українською владою
    готовності підтримувати освіту для етнічних румунів та до розширення двостороннього
    співробітництва в галузі освіти. Раніше Міністерство закордонних справ Румунії
    нагадало, що відповідно до положень Рамкової конвенції про захист національних
    меншин, держави зобов’язуються визнати за кожною особою, яка належить до
    національної меншини, право вивчати рідну мову. Майже півмільйона етнічних
    румунів живуть в Україні, більшість на територіях, анексованих Радянським
    Союзом в 1940 році, які перейшли до України в 1991 році як до
    держави-правонаступниці.




    БЮДЖЕТ – Міністр фінансів Румунії Йонуц Міша
    у п’ятницю оголосив про позитивне коригування державного бюджету. Він сказав, що за підсумками
    економічного зростання упродовж перших восьми місяців року ВВП країни зріс на
    5,6% проти 5,2% планових. Виходячи з цього, в результаті коригування бюджету
    більше коштів отримають міністерства
    сільського господарства, охорони здоров’я, праці, юстиції та внутрішніх справ,
    а також Румунська служба інформації. Натомість міністерства регіонального
    розвитку, транспорту та комунікації отримають менше грошей.




    РОЗВИТОК – Комісар ЄС з регіональної
    політики Коріна Крецу у п’ятницю в Бухаресті заявила, що Румунії потребні
    як повітря інвестицій у транспорту систему, додавши, що нинішня
    ситуація у цій галузі викликає занепокоєння. Вона зазначила, що однією з тем
    зустрічі з міністром транспорту Резваном Куком є проект нової гілки метро між
    Бухарестом та Міжнародним аеропортом Отопень, що на її думку є дуже важливим, особливо з точки зору
    Чемпіонату Європи з футболу 2020 року, коли в Румунії пройдуть кілька матчів
    фінального турніру.




    ЗЕМЛЕТРУС – У Міністерстві закордонних справ
    Румунії був скликаний кризовий штаб після землетрусу в Мексиці, потужністю
    понад 8 балів за шкалою Ріхтера. Громадяни Румунії, які постраждали від
    землетрусу можуть звернутися за консульською допомогою у Посольство Румунії в
    Сьюдад-де-Мексико. Землетрус, з епіцентром біля узбережжя Мексики, сильно
    вдарив по столиці країни, де кілька районів залишилися без електрики. Влада країни
    ще не опублікували попередню оцінку збитків від землетрусу. У 1985 році
    землетрус магнітудою 8.1 балів забрав понад 10 тисяч життів і спричинив значні
    руйнування в столиці. Мексика знаходиться в районі стику п’яти тектонічних плит з сильною сейсмічною активністю,
    зазначає агентство Франс-Прес.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває ХХІІІ-й
    Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Програмою фестивалю сьогодні
    передбачено виступ відомого ансамблю «L’Arpeggiata», Піттсбурзького симфонічного оркестру в
    розділі «Великі оркестри світу» у супроводі хору філармонії ім. Дж. Енеску, а
    також виступ оркестру «Les Musiciens Du Louvre». Фестиваль, одна з найпрестижніших музичних
    подій в Європі, включає понад 80 концертів та заходів упродовж трьох тижнів та
    виступ понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів на сценах фестивалю в
    Бухаресті та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є єдиним в країні ЗМІ,
    що транслює концерти в прямому ефірі.

  • Пульс столиці в 12-ох сферах

    Пульс столиці в 12-ох сферах

    Наскільки добре знають жителі Бухареста своє місто? І, перш за все, наскільки точні установи та їх спостереження тоді, коли стикаються зі статистичними даними, об’єктивними, про місто? Наприклад, дуже інтенсивний транспортний рух та затори на головних вулицях складають враження, що ми живемо в перенаселеному місті. Статистики, однак, кажуть інше. 1 січня 2016 року, Бухарест мав офіційно 1,844,576 жителів у порівнянні з 1992 роком, коли чисельність населення досягла рекордного числа 2,067,545. Щоб забезпечити якнайточнішу картину про загальну ситуацію Спільнотний фонд Бухареста запустив дослідження, яке об’єднує офіційну інформацію про 12 ключових сфер міста, які включають: демографію, освіту, безпеку, соціальне здоров’я, культурне споживання, дорожній рух, житло і почуття приналежності до району проживання.

    Під назвою «Бухарест: пульс спільноти», дослідження проводилося групою соціологів і антропологів, котрі зібрали в основному інформації від Національного інституту статистики і місцевих органів влади в шести районах міста. Одним з висновків дослідників був той, що суперечності зберігаються при порівнянні офіційних даних. Наприклад, щоб побачити, яким є розрив між багатими і бідними, був необхідний збір інформації з департаментів соціального захисту кожного району, збір, який виявився надзвичайно важким і дивним, вважає Валентина Марінеску, соціолог і університетський викладач: Мені було дуже важко зробити порівняння між районами Бухареста. Є мерії і мери. Є мерії дуже добре організовані, що дали мені необхідні дані. А є районні мерії у яких я просила відповідні дані і отримала аркуш паперу. Це багато говорить про адміністративний апарат, який оплачується з наших податків. Через це було важко порівнювати те, що відбувається з однобатьківськими родинами, бідними і багатими Бухареста з дітьми, що потребують допомоги та літніми людьми.

    Через поганий збір даних, деякі результати парадоксальні: мерії деяких районів, які на перший погляд краще позиціонуються з матеріальної точки зору, мають більше людей яким виділяють соціальну допомогу, ніж, як правило, бідніші мерії. Валентина Марінеску: У першій половині 2016 більше 50% соціальної допомоги в Бухаресті, здається, було виділено першому району. Якщо порівняти ці дані з даними інших районів, здається, що більшість людей, які потребують соціальної допомоги – за винятком 2 району, в зв’язку з яким ми не знаємо багато даних, тому що ми не отримали всі дані – походять з району де є найбільше транснаціональних корпорацій, у кварталі Піпера. У шостому районі було зареєстровано 108 людей, в п’ятому районі 112 і в 3-му районі 548. Все залежить від того, як ці випадки реєструються, і як управляють грошима, які повинні йти на соціальну допомогу,у випадку кожної мерії окремо.

    І що стосується освіти, Бухарест має особливу ситуацію. Хоча шкільна інфраструктура краща, ніж в інших містах, у Бухаресті рівень невідвідування школи досить високий – близько 15% – відсоток випускників ліцеїв, які склали іспит на атестат зрілості становить 53%, .що не перевищує середній національний показник. Валентина Марінеску: Ми, жителі столиці трохи нетипові з точки зору освіти. Приділяється більше уваги вдосконаленню в освіті і зв’язку досягнень з освітою, більш ніж в інших регіонах країни. Цікаво було б зробити окреме дослідження і дізнатися, скільки грошей вкладено в позашкільні установи та приватне репетиторство. З іншого боку, той факт, що в Бухаресті 53% випускників ліцеїв склали іспит на атестат зрілості не означає, що ми слабші, ніж в провінції. У них критерії оцінення дітей не такі строгі.

    Освіта тісно пов’язане з культурним споживанням. Соціологічне дослідження проведене 2015 року, цитоване авторами дослідження «Бухарест: пульс спільноти», показує, що 54,2% жителів Бухареста віддають перевагу театральним виставам, 35,1% поп музиці і 14,6% народній музиці. В цілому, однак, 71,8% жителів столиці не ходять в театр. Влад Одобеску, журналіст і антрополог, один з авторів дослідження, розпочатого Спільнотним фондом Бухареста, розповідає про культурні переваги жителів Бухареста: Це не означає, що вони не беруть участь в культурному житті міста. Останнім часом, особливо, генеральна мерія і районні мерії організовують заходи під відкритим небом. Я не знаю, якою мірою їх можна вважати культурними, але є способом залучити людей до цієї сфери. Ця цифра може бути поєднана з 40% жителів Бухареста, які проводять свій вільний час в торговому центрі або супермаркеті. Це багато говорить про культурну інфраструктуру міста. У 1990 році у нас було 77 кінотеатрів, тепер тільки 17. Дослідження включає і повіт Ілфов, сусідній зі столицею, і стосується кінотеатрів державної мережі.

    Незважаючи на все це Бухарест залишається, однак, динамічним містом як в економічному, так і в плані культурного виробництва. Але його динамізм не обов’язково пов’язаний з молодим населенням, адже тільки одна чверть жителів Бухареста має до 24 років. Це набагато нижче, ніж показник в інших великих містах Румунії. Можливо, з демографічної точки зору, це не є молоде місто, але, здається, безпечне місто. Влад Одобеску розповідає: В останні роки, Бухарест є безпечним містом, і відповідно до більш загальних даних, які ми маємо в розпорядженні, в рейтингу європейських міст, розташований перед містами Прага, Братислава, Вільнюс і т.д. У порівнянні з Румунією, Бухарест менш безпечним, ніж інші міста, такі як Клуж і Ясси. Є кілька показників, які вивчаються, щоб встановити це: злочини проти осіб (крадіжки і грабежі), сексуальне насильство, безпека дорожнього руху.

    І на емпіричному і об’єктивному рівнях, Бухарест досі не дуже добре відомий. Початок було зроблено, проте,цілком можливо, що парадокси можуть виявитися навіть частиною його чарівності.

  • Європейські кошти для розвитку транспортної інфраструктури

    Європейські кошти для розвитку транспортної інфраструктури




    Європейська Комісія схвалила виділення понад 226 млн євро на реабілітацію
    двох ділянок залізниці, що зв’язують Бухарест з Констанцою, найбільшим
    румунським портом на узбережжі Чорного моря.

    Проект є складовою Оперативної
    програми «Транспорт і транспортна інфраструктура» на період 2007 – 2013 рр.,
    пріоритетна вісь «Модернізація і розвиток Транс’європейської транспортної
    мережі (TEN-T)» з метою розвитку сталої транспортної системи та її інтеграції в
    транспортні мережі ЄС.




    Роботи з модернізації понад 80 км залізничної лінії на двох ділянках:
    Бухарест Північ – Бухарест Беняса, відповідно Фетешть – Констанца на південному
    сході, були профінансовані спочатку з румунського бюджету, а загальна вартість
    проекту становить майже 475 млн євро.




    За словами Комісара ЄС з питань регіональної
    політики Коріни Крецу, Єврокомісія бере на себе частину початкових витрат, понесених
    румунською державою для модернізації двох зазначених ділянок. Вона пояснила, що
    рішення вписується в політику Європейської комісії щодо співфінансування ретроспективних
    проектів з метою збільшення рівня освоєння Румунією коштів з європейських
    фондів. Єврокомісар сказала, що в Брюсселі були затверджені й інші проекти розбудови транспортної
    інфраструктури Румунії на суму близько 450 мільйонів євро з Фонду згуртування та
    Фонду регіонального розвитку ЄС.




    Модернізація залізничної колії між Бухарестом і
    Констанцою була спрямована, головним чином, на скорочення часу прямування поїздів
    між цими двома містами, зміщення вантажопотоків між столицею і узбережжям, що
    зараз здійснюється переважно на автомобільному транспорті, до більш безпечного і
    сучасного залізничного транспорту і зменшення забруднення навколишнього
    середовища. У результаті реабілітаційних робіт передбачається, що до 2030 року приблизно 3,7
    млн пасажирів щорічно здійснюватимуть поїздки залізничним транспортом між Бухарестом
    і Констанцою, а залізничні вантажоперевезення зростуть до 21 млн тонн щорічно. У
    даний час пасажирські потяги курсують між Бухарестом і Констанцою зі швидкістю
    до 160 км/год, а максимальна швидкість вантажних поїздів сягає 120 км/год.




    На сьогодні обсяг освоєння коштів в рамках Оперативної програми «Транспорт і
    транспортна інфраструктура 2007-2013 рр.» перевищує 80%. До 2020 року Румунія має в
    розпорядженні 9,4 млрд євро для розбудови великої транспортної інфраструктури, як
    з Фонду регіонального розвитку, так і з Фонду згуртування ЄС. Більше половини
    цих коштів (у тому числі румунська частина співфінансування), відповідно 6,8
    млрд, будуть спрямовані на відновлення транспортної інфраструктури, 37% – на
    розвиток екологічного сектора і 5% – екологічної сфери.

  • 5 квітня 2016 року

    УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ
    ПОДАТКІВ     – Головний прокурор Дирекції з
    розслідування організованої злочинності та тероризму в Румунії (DIICOT) Данієль Хороднічану оголосив у вівторок, що очолювана
    ним установа перевірить інформацію, що випливає з так званих панамських документів. Він сказав, що очікує
    більше інформації від Національного управління з попередження та боротьби з
    відмиванням грошей. І Національне агентство з питань податкового управління (ANAF) у вівторок підтвердило проведення перевірки відповідних даних. У Панамських документах фігурують приблизно 100 румунів, переважно бізнесмени. Податкові органи цілої низки країн почали розслідування після оприлюднення в засобах
    масової інформації по всьому світу конфіденційних даних від
    панамської юридичної фірми Моссак Фонсека. Уся оприлюднена інформація в результаті найбільшого
    в історії витоку податкових документів,
    показує, як високопоставлені
    державні діячі, колишні і нинішні провідні політики, бізнесмени і спортсмени, а також організовані злочинні угруповання приховують свої статки в податкових раях. У опублікованому списку фігурують особи з близького оточення президента Росії Володимира Путіна, батько прем’єр-міністра
    Великобританії Девіда Кемерона і президент України Петро Порошенко.




    АВТОПРОМИСЛОВІСТЬ – У місті Себеш, в центральній частині
    Румунії, була відкрита нова фабрика з виробництва компонентів для автомобілів,
    в результаті найбільшої інвестиційний
    з нуля на суму 300 мільйонів євро. Німецький концерн Даймлер вироблятиме тут
    найсучасніші коробки передач у світі. Вони будуть встановлені 20-ох моделях
    автомобілів марки Mercedes, які продаватимуться у приблизно 200 країнах. Після
    прийняття на роботу 500 осіб, що працюватимуть на новій фабриці Даймлер, у
    місті Себеш, населення якого становить 24 тисячі жителів, рівень безробіття
    знизився до 2%.




    ТРАНСПОРТ – Остаточний варіант Генерального плану мережі
    транспортних коридорів Румунії буде внесений до парламенту наступного місяця,
    після завершення переговорів з експертами Європейської комісії, – оголосив у
    вівторок міністр транспорту Дан Костеску. Виступаючи перед членами профільного
    парламентського комітету глава транспортного відомства зазначив, що
    пріоритетними залишаються інфраструктурні проекти в центрі і на заході країни,
    але влада працює зараз і над транспортними коридорами на сході Румунії. Дан
    Костеску торкнувся й можливого створення нового європейського транспортного коридору
    в районі Каспійського і Чорного морів, в результаті збільшення вантажопотоку з
    Китаю. Румунія спроможна прийняти цей потік товарів з Китаю в Європу, – сказав
    міністр транспорту.

    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Міхня Моток сьогодні в Бухаресті обговорив із заступником міністра оборони Туреччини Шуаєм Алпаєм двосторонню співпрацю, зосередивши увагу на оборонній промисловості. Міхня Моток підкреслив, що підписання угоди між урядами двох країн про співпрацю в оборонній промисловості в травні 2015 року є важливим кроком для відновлення співпраці в цій галузі. У місті Констанца турецькі та румунські компанії, що діють в оборонній промисловості підписали протокол про співпрацю з модернізації румунського фрегата Король Фердинанд і Королева Марія. Військові кораблі будуть оснащені новітніми ракетними системи та сенсорами. З іншого боку, три турецькі військові кораблі, що беруть участь в навчаннях Морська зірка 2016 протягом двох днів перебували в румунському порті Констанца.

    РЕВОЛЮЦІЯ – Тимчасово виконуючий обов’язки
    Генерального прокурора Румунії Богдан Ліку у вівторок оголосив про відновлення
    слідства у раніше закритій кримінальній справі Революція, зокрема про повторне розслідування подій, що призвели до падіння комуністичного режиму в грудні 1989
    року. Рішення прокурорів Військової прокуратури про закриття відповідного
    кримінального провадження в жовтні минулого року є незаконним, засноване на
    неповному розслідуванні фактів, нехтуючи важливими документами, – сказав Ліку.
    Він зазначив, що в справі не можна говорити про звільнення від кримінальної
    відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Нагадаємо, що
    Румунія була засуджена ЄСПЛ за затримки в розслідуванні справи Революція. На
    думку суддів європейського суду, важливість цієї справи для румунського
    суспільства мала б заохотити румунську владу до її розслідування в найкоротші
    терміни. ЄСПЛ вважає, що з плином часу зменшуються шанси на повне, всебічне та об’єктивне встановлення всіх обставин справи. За офіційними даними
    в грудні 1989 року понад 1100 людей загинули і близько трьох тисяч отримали
    поранення.

  • 22 – 28 лютого 2015 року

    22 – 28 лютого 2015 року


    Офіційні візити Президента Румунії до Р.Молдова та Німеччини



    На цьому тижні президент Румунії Клаус Йоханніс мав доволі насичений порядок денний. Він здійснив офіційні візити в сусідню Молдову та в Німеччину, перші після вступу на посаду глави румунської держави. У Кишиневі Клаус Йоханніс мав зустрічі зі своїм молдовським колегою Ніколаєм Тімофті та з новим премєром Кирилом Габурічем, в ході яких ще раз підкреслив, що Румунія підтримає Молдову на її європейському і демократичному шляху. У свою чергу, Ніколає Тімофті пообіцяв продовжити правові реформи, боротьбу з корупцією та економічний розвиток країни, які залишаються пріоритетами молдовського уряду. У Берліні Клаус Йоханніс зустрівся зі своїм візаві Йоахімом Гауком та з канцлером Ангелою Меркель, з якими обговорив різні аспекти двостороннього економічного співробітництва та вступ Румунії до Шенгенської зони. Глава румунської держави відзначив великий потенціал розвитку економічного співробітництва між двома країнами за рахунок збільшення інвестицій і розширення торгівлі. Стосовно приєднання Румунії до Шенгену, процес, в якому Бухарест розраховує на підтримку Берліна, канцлер ФРН Ангела Меркель сказала, що на даний час не може висловитись про можливе членство в цьому році. Питання щодо ситуації в Україні було порушене президентом Румунії як у Молдові, так і в Берліні. Клаус Йоханніс, Ніколає Тімофті і Ангела Меркель підтвердили свою стурбованість з приводу кризи в Україні, яка може вплинути на стабільність і безпеку в регіоні.



    Мастер-план розвитку траспортної інфраструктури Румунії протягом наступних 15 років



    Уряд затвердив остаточний варіант Генерального плану розвитку транспортної галузі Румунії, що встановлює пріоритети розвитку інфраструктури до 2030 року. Загальна вартість проектів розвитку транспортної мережі Румунії – автомобільної, повітряної, морської і залізничної – становить понад 45 мільярдів євро. Документом передбачено, зокрема, будівництво упродовж найближчих 15 років 1300 кілометрів автодоріг, 1800 км швидкісних доріг, а також понад 3000 км доріг регіонального та європейського значення. У залізничному секторі планується ремонт понад 3000 км залізничних колій, електрифікація 425 км залізничних ліній і будівництво високошвидкісних залізничних магістралей. У морській галузі передбачається будівництво 752 км водних шляхів та модернізація 12 портів. Румунська влада планує також в наступні 15 років модернізувати й 14 аеропортів. Міністр транспорту Йоан Рус повідомив, що Генеральний план розвитку транспортної інфраструктури Румунії 9 – 13 березня буде представлений в Єврокомісїі, яка має прийняти кінцеве рішення по ньому у квітні-травні.



    Попередження Єврокомісії щодо економічної та податково-бюджетної політик Румунії



    Податково-бюджетній політиці Румунії бракує послідовності, передбачуваності та стратегічного планування, в той час як рівень збирання ПДВ залишається проблемним, зазначається в доповіді Європейської комісії щодо Румунії, опублікованій в четвер у Брюсселі. Напередодні Єврокомісія прийняла рішення порушити процедуру макроекономічної незбалансованості щодо Румунії та Португалії, двох із 16 країн ЄС, в яких у листопаді минулого року були констатовані економічні дисбаланси. Єврокомісар з економічних і валютних питань Пєр Московісі, пояснив, що однією з причин включення Румунії в цей список було рішення румунської влади відмовитися у 2015 році від програми зовнішньої фінансової допомоги. Згідно прес-релізу Єврокомісії, у Румунії спостерігаються макроекономічні дисбаланси, що вимагають проведення моніторингу і вжиття адекватних дій. Під час впровадження трьох послідовних програм допомоги від ЄС і МВФ зовнішні і внутрішні дисбаланси значно скоротилися. Тим не менш, ризики, викликані негативною величиною чистих іноземних інвестицій і низьким експортним потенціалом у середньостроковій перспективі потребують особливої уваги. Так само, попри стабільність фінансового сектора загалом, банківська галузь залишається уразливою перед внутрішніми й зовнішніми шоками.



    Підсумки діяльності Національної антикорупційної дирекції Румунії за 2014 рік



    2014 став роком премєр і рекордів у роботі Національної антикорупційної дирекції Румунії, заявила головний прокурор НАД Лаура Кодруца Кьовеші, представляючи результати діяльності цієї установи за минулий рік. За її словами, у минулому році прокурори НАД довели до кінця 4100 справ, в яких було предявлено звинувачення найбільшій кількості чиновників і повернуто в державну казну понад 310 мільйонів євро, утричі більше ніж в 2013 році. Водночас минулого року 86 прокурорів надіслали до суду найбільшу кількість обвинувальних актів у кримінальних провадженнях з 2002 року, коли була створена відповідна структура. Лаура Кодруца Кьовеші відзначила рекордно високий рівень довіри громадян до Національної антикорупційної дирекції у 2014 році та збільшення майже на 80% кількості скарг від громадян. Вона запевнила, що у 2015 році НАД продовжить розслідування у кримінальних провадженнях, незалежно від адміністративної чи політичної функції підозрюваних. Головний прокурор Національної антикорупційної дирекції заявила, що пріоритетними напрямками прокурорського нагляду будуть також справи за фактами порушень в сфері державних закупівель, освоєння коштів з європейських фондів, корупції в сферах бізнесу, правосуддя, освіти, охорони здоровя, з особливим наголосом на відшкодуванні завданих злочинами збитків.


  • Генеральний транспортний план Румунії

    Генеральний транспортний план Румунії

    З одного боку, йдеться про настільки необхідну модернізацію європейської Румунії. З іншого боку, – вважає міністр транспорту Іоан Рус – стає можливим повернення до країни багатьох працівників, які, обрали, в останні роки,шлях чужини сподіваючись на кращі заробітки. Початок робіт в рамках Транспортного мастер-плану може бути можливістю для них повернутися на батьківщину, як, наприклад, поступили 15 років тому португальці, які вирішили повернутися додому, щоб працювати в національній інфраструктурі. Виконавча влада в Бухаресті схвалила, у середу, остаточну версію Загального транспортного плану, стратегічного для Румунії.



    Шляхом цього документу, встановлено загальний обсяг необхідного фінансування у понад 45 млрд. євро до 2030 року для проектів дорожніх, залізничних, морських, повітряних і змішаних (що обєднують щонайменше два різних видів транспорту). Міністр Рус пояснив якими є основні показники розглянуті для модернізації дорожнього сектору: “Для автомобільного транспорту: 1.300 км автобану, що означає 13,7 мільярдів євро; 1.825 км. швидкісних доріг — 9,9 мільярдів євро; дороги регіонального значення — 2.870 км — 1,6 млрд євро; дороги європейського значення – 343 км, 190 млн євро”.



    У залізничній галузі також було передбачено роботи з реабілітації та електрифікації залізничних ліній та розвиток швидкісних залізничних секторів. У морській галузі, передбачається будівництво водних навігаційних шляхів та модернізація портів, загальний обсяг інвестицій оцінюється приблизно в 4 млрд. євро. Мастер-план не обійде повітряний сектор, де передбачені інвестиції обсягом 1,3 мільярдів євро. Цим Генеральним транспортним мастер-планом, Бухарест вступає в новий етап і обирає новий шлях інвестиції в інфраструктуру, віддаючи пріоритет тим проектам, що відповідають критеріям економічної ефективності, звязку та інвестиціям, які має на увазі ЄС на території Румунії — каже місцева влада, яку не раз люто критикували за інерцією, повільність і відсутність інтересу.



    Фінансова схема Мастер-плану має бути представлена в засіданнях об’єднаних комітетів з питань транспорту Парламенту Румунії, перед її відправленням на розгляд Європейської комісії, де перші дискусії мають відбутися в період з 9 по 13 березня. Якщо Румунія отримає зелене світло з Брюсселя, то вона зможе, по тому, вжити заходів для доступу до структурних фондів в рамках Операційної секторної програми “Велика інфраструктура”.