Tag: Шевченко

Місяць березень для
українців з відусіль традиційно є приуроченим Тарасу Г. Шевченку – українському
романтику, знаковій національній постаті, видатному письменникові, поетові,
прозаїку, драматургу, засновнику нової української літератури, великому
художнику, фольклористу, етнографу, політичному і громадському діячеві,
геніальному мислителю, пророку і провидцю. Тарас Григорович Шевченко – співець нашої історичної слави та гіркої
долі; він – наша душа і наша мудрість;
він – духовний батько
нації і символ України, а також наш великий сучасник. Його твори відомі
сьогодні в багатьох країнах світу. Їх перекладено мовами понад ста народів,
вони ввійшли у скарбницю світової культури. На його честь у світі встановлено
більше 1300 пам’ятників.

Метою березневих культурно-освітніх заходів присвячених пам’яті Шевченка є розкриття його величі,
наближення його до серця кожного з нас, спонукання до власного розуміння
постаті Кобзаря та його місця в нашій сучасності. Саме про це йшлося і на
заході організованому і проведеному у Клузькому Університеті імені
Бабеша-Бойоя, на кафедрі слов’янських мов при факультеті іноземних мов, відділ
української мови та літератури за фінансової підтримки Союзу Українців Румунії.

Першою була доповідь:
«Тарас Шевченко – голос спадковості у національній українській ідентичності»,
зачитана студентом-першокурсником Чіпріаном Лушканом. В ній було не тільки
стисло переданий життєвий і творчий шлях митця, огляд його творів і видань, а й
підведені підсумки його різносторонньої діяльності. Доповненням став
документальний фільм на цю ж тему, де особливо виділялась теза про те, щовсе своє життя і творчість
Тарас Григорович присвятив українському народу. Для нього
поезія стала найсильнішою формою національного служіння, його історичним
покликанням. Критики однозначно визнають: «…своїм вогнистим словом він
закликав до пошуку правди і боротьби за народну волю. Своєю самопожертвою,
всеохоплюючою любов’ю до
Батьківщини він зумів залучити усі скарби народного духу, всю героїку
української історії до процесу національного відродження…».

Про своєрідне
Шевченкове ставлення до Бога, євангельські мотиви у його творчості і світогляді
йшла мова у другому рефераті:
«Релігійний світогляд у Шевченковій «Марії», яку зачитала першокурсниця Діана Співалюк. Кобзар часто звертався до біблійної тематики. В
його поезіях зустрічаються досить відверті демонстрації релігійності. Та саме
поему «Марія» критики вважають однією з «…найкращих, найглибше задуманих та
гармонійно викінчених поем Шевченка…»; вона «…відображає неймовірну висоту
релігійного світогляду, наділена незрівнянно тонкою мистецькою правдою,
глибоким почуттям, прекрасною простотою». Автор згадала про специфічний ввіду текст поеми про Ісусову
матір українських мотивів. Вся поема переповнена: «…сяйвом любові, високою
моральністю, красою шляхетних вчинків.»

Про «Феномен
української козаччини у творчості Тараса Шевченка» йшла мова в останній
доповіді, яку зачитав голова Клузької повітової організації Союзу українців
Румунії,лектор І.Гербіль.
Шевченко, як типовий представник романтизму, не раз висловлював сподівання на
те, що український народ зміг би ожити, відродитися, вибороти собі волю і
незалежність. Гнітюча дійсність того часу, коли царський уряд проводив жорстоку
політику асиміляції щодо України, вважав, що з Україною, як історичним явищем,
уже закінчено, що вона вже стала складовою частиною тодішньої Російської
Імперії, спонукала Т.Г.Шевченка звернутися думкою до минулого країни, до історичних тем. Цим поет повернув
українському народу історичну пам’ять. Бо ніякі наукові дослідження не мали такого
глибокого і загального впливу, як його історичні поеми, драми, вірші, малюнки.
Там йшла мова про буття народу, славу гетьманського правління, минулу козацьку
вольницю. Оспівувалися народні месники і їх боротьба проти кріпосного та
національного гніту, ідеалізувався образ січового козака як оборонця
Батьківщини і борця за вільне і суверенне державне майбуття; було показано
етнічну і культурну самобутність українського народу.

Протягом заходу
студенти та члени аматорського театрального гурту «Жар-птиця» продекламували вірші поета, в тому числі і переклади на румунську мову; виконали відомі пісні
на його слова. Дивлячись на них я зрозуміла, що ми всі
є нащадками славного Шевченка і це до нас він звертався у своїх творах. Це ми
маємо вчитися в нього любити свою рідну землю, свій народ і себе в тій країні;
чесно працювати на благо України; бути чесними, милосердними і справедливими до
ближнього; спільними силами змінювати світ на краще і т.ін. Про все це ми чули
і вивчали ще у школі. Але це не все. Адже Шевченко як явище – це щось велике і
вічне, такий універсальний і багатовимірний,невичерпний і нескінченний, що ми часом не в стані цього збагнути.Він росте і розвивається в
часі, в історії, і нам треба йти і йти до його осягнення.

Тому у кожного – свій
Шевченко, бо ми вибираємо в його
спадщині те, що нам найближче. Для когось він несхибний борець, для когось -
неперевершений лірик, для інших – найкраще втілення і оспівування туги та болю.
Студентка Олександра Монастирліу, одна з молодих учасниць заходу, висловилася
так: « …почула його вірші, пісні… і я зрозуміла – так мені зараз хочеться вдома, в Україні опинитися… Здається,
що його сум за рідною землею я розумію і поділяю… Слова такої великої людини,
як Шевченко не можуть не зачепити. В них є все: і кохання, і ненависть, і біль,
і надія, і страждання, і боротьба! Для кожного вони розкриваються по різному,
але суть одна – Україна!». Мені ж особисто видаються самими правдивими слова
українського літературознавця, кандидата філологічних наук, доцента кафедри
теорії і практики журналістики Львівського Національного Університету ім.
І.Я.Франка Богдана Тихолоза: «. Шевченко заповів бути собою, розуміти, що я -
це не лише я, а й моя спільнота, моя Батьківщина. Заповів, що все це варте
того, аби за нього боротися. В іншому випадку ми не виконаємо Божої волі бути
собою на цій землі, творити добро та любов.» (Автор: Ольга Сенишин)

З 18 по 24 березня 2016 року в Сучавському повіті, де проживає значна українська громада, мали місце кілька урочистих заходів, присвячених вшануванню пам’яті Тараса Шевченка з нагоди 202-ої річниці з дня його народження. Йде мова про панахиду відправлену в церкві села Негостина, де більшість населення складають етнічні українці, покладання квітів до погруддя Кобзарю, розташованому в центрі села, концерт у Негостинській школі, святковий концерт у місті Радівці та літературна конференція Тарас Шевчено у віршах та піснях, організована Кафедрою української мови Сучавського Університету Штефан чел Маре.

Негостинський вчитель, фольклорист, письменник та громадсько-культурний діяч, палкий любитель творчості Швеченка Іван Кідещук взяв участь у заходах присвячених великому поету та поділився своїми враженнями: Українці Буковини завжди вшановують Тараса Шевченка, українського генія і вірного сина українського народу, який кожного березня завітає до нас із Саду божественних пісень – царства найбільших митців світу, поетів романтиків та малярів таких як: Віктор Юго, Байрон, Шіллер, Шекспір, Лермонтов, Міцкевич, Брюлов та інші, на щорічній зустрічі з своїми побратимами – буковинцями. Святкові події відбулися 18-24 березня, за сприянням Союзу українців Румунії. До нас завітали почесні гості із України: заслужений артист України, заступник голови Всеукраїнського товариства Просвіта імені Тараса Шевченка Іван Дерда, викладач Кафедри музики Чернівецького університету, його дочка Мирослава Дерда, асистент на тій же кафедрі і троє дівчат із Києва, підготовлені народним артистом України Мар’яном Гаденком та Іваном Дердою. Ми були раді брати участь в святкових подіях, так званих уроках Шевченківської поезії та пісні. Подія почалася, покладанням квітів до погруддя Кобзарю, розташованому в центрі села, панахидою та концертом у Негостинській школі, де учні, викладачі, жителі села мали нагоду побачити надзвичайний концерт. Цю зустріч зорганізував Борислав Петрашук, інженер за фахом, який нещодавно заснував у Сучавському повіті Культурне освітянське товариство Просвіта імені Тараса Шевченка. Були присутні також Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк, депутат української меншини Іван Марочко, які у своїх виступах привітали негостинців та всіх українців Буковини за те, що кожного року вшановують пам’ять великого Шевченка в Негостині, тому що Шевченко є нашим сучасником і об’єднує духовно весь українських світ. Перед гостями Шевченківського свята мені пощастило представити найбільший мій подарунок на пам’ять сина українського народу, Тараса Шевченка, а саме книгу Шевченко у піснях, яку я видав у співпраці з покійним композитором і фольклористом Андрієм Клішкою а також мою власну книгу Наш Шевченко видану 2015 року Чернівецьким видавництвом Букрек.

Святкові заходи присвячені Тарасу Шевченку продовжилися того ж дня з надзвичайним концертом у Будинку культури міста Радівці. Іван Кідещук: Привітав присутніх Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк, який у своїй промові сказав, що кожен народ вшановує своїх національних поетів, в тому числі Україна та українці, які потребують зараз Шевченка як символ і невтомленного борця за правду, волю, єдність та братолюбство. Потім на сцені виступили народні артисти з України, гурт Оберіг з міста Заставна, Червона калина із Негостини, Надія із Келіменешть-Купаренку та вокальні гурти з Мілішівців та Радівців, які виконали пісні на вірші Шевченка народні пісні й танці. Виступили також народні солісти: Фелічія Облежнюк та отець Михайло Кобзюк. Всі були обдаровані квітами та грамотами. Концерт відбувся у прекрасних умовах.

Остання подія Буковинської Шевченкіади, а саме літературна конференція «Тарас Шевченко у віршах та піснях», відбулася 24 березня у Сучавському університеті Штефан чел Маре. Деталі подає Іван Кідещук: Організаторами виступили Кафедра української мови Сучавського університету Штефан чел Маре, на чолі з професором доктором Володимиром Антофійчуком та лектором Анною Герцану, також Сучавська філія СуР-у, на чолі зі заступником голови Іваном Боднарем, інспектор Лучія Мігок, голова культурного освітянського товариства Просвіта імені Тараса Шевченка Борис Петрашук. У відкритті професор Володимир Антофійчук представив короткий синтез про діяльність буковинських письменників, тому що Буковина має цілу когорту письменників, які кохають літературне слово. Я та вчитель Євсебій Фрасенюк влаштували виставку про творчість Тараса Шевченка. У моєму слові я підкреслив, що румунська Шевченкіана збагатилася дуже багато останнім часом завдяки дослідникам і спеціалістам, таких як: Магдалина Ласло-Коцюк, Іван Ребошапка, Стеліан Груя Яцентюк, поет перекладач Йон Козмей та інші цінителі українського слова і творчості Шевченка. Присутні зацікавилися моєю книгою Шевченко у пісня, куди ввійшли пісні на слова Тараса Шевченка, а також народні й авторські пісні про Кобзаря, які співають в Румунії та Україні. Книга, яка прекрасно оформлена була підготовлена до друку в видавництві Букрек, але через фінансові причини була видана 2015 року Сучавським видавництвом Лідана. Також я представив книгу Наш Шевченко, яку видало видавництво Букрек у 2016 році. Цей том зацікавив присутніх своєю тематикою. Я заявив, що книга старається дати відповіді на повсякденні питання Шевченка – мученика, пророка, хранителя рідної мови, поета правди, волі та любові символ українського народу. Далі взяли слово Євсебій Фрасенюк, Іван Боднар, Лучія Мігок, Борислав Петрашук, які підкреслили, що насправді, Шевченко для нас залишається найвірнішим сином українського народу, він є нашим сучасником і треба нам всім вивчати його твори і слідувати за ним бо він насправді є світоч української духовності. Було наголошено на потребі відновлення конкурсу Декламування поезії Шевченка. Євсебій Фрасенюк продекламував вірш Саул Тараса Шевченка. В кінці гурт Негостинські голоси заспівав кілька пісень із творчості Тараса Шевченка, а вчитель Петро Шойман та соліст Дмитро Федюк заспівали в дуеті Заповіт, який зворушив всіх присутніх. Тарас Шевченко своїми віршами своїм святим словом, якого він любив понад все доказує, що його поезія, є поезія пісні, яку тільки серцем треба слухати. Ми подарували Сучавському університету книги, а студентам кілька примірників Українська літературна газета, Національної спілки письменників України, а також календарі. Ця подія, яка відбулася у дружній атмосфері разом з молодим поколінням, завершила незабутній тиждень Шевченкіани на Буковині.

З 18 по 24 березня 2016 року в Сучавському повіті, де проживає значна українська громада, мали місце кілька урочистих заходів, присвячених вшануванню пам’яті Тараса Шевченка з нагоди 202-ої річниці з дня його народження. Йде мова про панахиду відправлену в церкві села Негостина, де більшість населення складають етнічні українці, покладання квітів до погруддя Кобзарю, розташованому в центрі села, концерт у Негостинській школі, святковий концерт у місті Радівці та літературна конференція Тарас Шевчено у віршах та піснях, організована Кафедрою української мови Сучавського Університету Штефан чел Маре.

Негостинський вчитель, фольклорист, письменник та громадсько-культурний діяч, палкий любитель творчості Швеченка Іван Кідещук взяв участь у заходах присвячених великому поету та поділився своїми враженнями: Українці Буковини завжди вшановують Тараса Шевченка, українського генія і вірного сина українського народу, який кожного березня завітає до нас із Саду божественних пісень – царства найбільших митців світу, поетів романтиків та малярів таких як: Віктор Юго, Байрон, Шіллер, Шекспір, Лермонтов, Міцкевич, Брюлов та інші, на щорічній зустрічі з своїми побратимами – буковинцями. Святкові події відбулися 18-24 березня, за сприянням Союзу українців Румунії. До нас завітали почесні гості із України: заслужений артист України, заступник голови Всеукраїнського товариства Просвіта імені Тараса Шевченка Іван Дерда, викладач Кафедри музики Чернівецького університету, його дочка Мирослава Дерда, асистент на тій же кафедрі і троє дівчат із Києва, підготовлені народним артистом України Мар’яном Гаденком та Іваном Дердою. Ми були раді брати участь в святкових подіях, так званих уроках Шевченківської поезії та пісні. Подія почалася, покладанням квітів до погруддя Кобзарю, розташованому в центрі села, панахидою та концертом у Негостинській школі, де учні, викладачі, жителі села мали нагоду побачити надзвичайний концерт. Цю зустріч зорганізував Борислав Петрашук, інженер за фахом, який нещодавно заснував у Сучавському повіті Культурне освітянське товариство Просвіта імені Тараса Шевченка. Були присутні також Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк, депутат української меншини Іван Марочко, які у своїх виступах привітали негостинців та всіх українців Буковини за те, що кожного року вшановують пам’ять великого Шевченка в Негостині, тому що Шевченко є нашим сучасником і об’єднує духовно весь українських світ. Перед гостями Шевченківського свята мені пощастило представити найбільший мій подарунок на пам’ять сина українського народу, Тараса Шевченка, а саме книгу Шевченко у піснях, яку я видав у співпраці з покійним композитором і фольклористом Андрієм Клішкою а також мою власну книгу Наш Шевченко видану 2015 року Чернівецьким видавництвом Букрек.

Святкові заходи присвячені Тарасу Шевченку продовжилися того ж дня з надзвичайним концертом у Будинку культури міста Радівці. Іван Кідещук: Привітав присутніх Тимчасовий повірений у справах України в Румунії Теофіл Рендюк, який у своїй промові сказав, що кожен народ вшановує своїх національних поетів, в тому числі Україна та українці, які потребують зараз Шевченка як символ і невтомленного борця за правду, волю, єдність та братолюбство. Потім на сцені виступили народні артисти з України, гурт Оберіг з міста Заставна, Червона калина із Негостини, Надія із Келіменешть-Купаренку та вокальні гурти з Мілішівців та Радівців, які виконали пісні на вірші Шевченка народні пісні й танці. Виступили також народні солісти: Фелічія Облежнюк та отець Михайло Кобзюк. Всі були обдаровані квітами та грамотами. Концерт відбувся у прекрасних умовах.

Остання подія Буковинської Шевченкіади, а саме літературна конференція «Тарас Шевченко у віршах та піснях», відбулася 24 березня у Сучавському університеті Штефан чел Маре. Деталі подає Іван Кідещук: Організаторами виступили Кафедра української мови Сучавського університету Штефан чел Маре, на чолі з професором доктором Володимиром Антофійчуком та лектором Анною Герцану, також Сучавська філія СуР-у, на чолі зі заступником голови Іваном Боднарем, інспектор Лучія Мігок, голова культурного освітянського товариства Просвіта імені Тараса Шевченка Борис Петрашук. У відкритті професор Володимир Антофійчук представив короткий синтез про діяльність буковинських письменників, тому що Буковина має цілу когорту письменників, які кохають літературне слово. Я та вчитель Євсебій Фрасенюк влаштували виставку про творчість Тараса Шевченка. У моєму слові я підкреслив, що румунська Шевченкіана збагатилася дуже багато останнім часом завдяки дослідникам і спеціалістам, таких як: Магдалина Ласло-Коцюк, Іван Ребошапка, Стеліан Груя Яцентюк, поет перекладач Йон Козмей та інші цінителі українського слова і творчості Шевченка. Присутні зацікавилися моєю книгою Шевченко у пісня, куди ввійшли пісні на слова Тараса Шевченка, а також народні й авторські пісні про Кобзаря, які співають в Румунії та Україні. Книга, яка прекрасно оформлена була підготовлена до друку в видавництві Букрек, але через фінансові причини була видана 2015 року Сучавським видавництвом Лідана. Також я представив книгу Наш Шевченко, яку видало видавництво Букрек у 2016 році. Цей том зацікавив присутніх своєю тематикою. Я заявив, що книга старається дати відповіді на повсякденні питання Шевченка – мученика, пророка, хранителя рідної мови, поета правди, волі та любові символ українського народу. Далі взяли слово Євсебій Фрасенюк, Іван Боднар, Лучія Мігок, Борислав Петрашук, які підкреслили, що насправді, Шевченко для нас залишається найвірнішим сином українського народу, він є нашим сучасником і треба нам всім вивчати його твори і слідувати за ним бо він насправді є світоч української духовності. Було наголошено на потребі відновлення конкурсу Декламування поезії Шевченка. Євсебій Фрасенюк продекламував вірш Саул Тараса Шевченка. В кінці гурт Негостинські голоси заспівав кілька пісень із творчості Тараса Шевченка, а вчитель Петро Шойман та соліст Дмитро Федюк заспівали в дуеті Заповіт, який зворушив всіх присутніх. Тарас Шевченко своїми віршами своїм святим словом, якого він любив понад все доказує, що його поезія, є поезія пісні, яку тільки серцем треба слухати. Ми подарували Сучавському університету книги, а студентам кілька примірників Українська літературна газета, Національної спілки письменників України, а також календарі. Ця подія, яка відбулася у дружній атмосфері разом з молодим поколінням, завершила незабутній тиждень Шевченкіани на Буковині.

Кожного року в березні повсюди в Румунії, де компактно проживають українці, проходять урочисті заходи присвячені Великому Кобзареві. 9 березня з ініціативи Посольства України в Румунії, біля погруддя Тарасу Шевченку, розташованому в бухарестському парку Херестреу, відбулися святкові заходи присвячені 202-й річниці від дня народження українського поета. Прийшли віддати пошану Великому Кобзареві представники Бухарестської філії Союзу українців Румунії, депутати Парламенту Румунії та представники Посольства України в Румунії.

Після покладання квітів до погруддя Тарасу Шевченку, радник-посланник Посольства України Теофіл Рендюк звернувся з вітальною промовою до учасників церемонії, в якій зазначив, між іншим: 202 річницю від дня народження Тараса Шевченка, український народ та українці зі всього світу відзначають під дуже цікавим і дуже важливим гаслом – це єднання всього українства і всіх тих, хто підтримує Україну і український народ у цій складній ситуації для нашої держави. Гасло єднання означає, що разом з українським народом цю подію також відзначають 20 мільйонів українців, які проживають за межами України, в тому числі і в Румунії, де офіційно є 52.700 українців. Ви представляєте чудову українську громаду Румунії і ми дуже вдячні тим, хто сьогодні поруч з нами. Хотів би додати що, подія котра мала місце у Лугожі 4 березня цього року, а саме відкриття п’ятого погруддя в Румунії Шевченку, відкрила каскад днів Шевченка в Румунії, які будуть проходити як в Бухаресті, так і в інших регіонах компактного проживання українців.

У своєму виступі, Голова Бухарестської філії СУР Ярослава Колотило відмітила: Я щаслива, що якраз сьогодні у день народження Шевченка нам вдалося прийти сюди, поклонитися Шевченкові та принести квіти. Шевченко – наша душа, Шевченко – наша любов, наша надія. Шевченку як нікому іншому письменнику чи великому діячу підняли аж 4385 пам’ятників до цих пір, а в Румунії вже був споруджений п’ятий пам’ятник. Дай Боже, щоб Шевченко був у наших душах, у душах наших дітей, щоб вони продовжували його діяльність.

На святі був присутній й головний редактор газети Кур’єрул украінян (Український вісник) Іван Робчук, який ствердив: Усе своє творче життя Тарас Шевченко боровся за волю і щастя народу. Його поезія є унікальним і неповторним явищем. Вона глибоко хвилює всіх тих, кому дорогі свобода, демократія, дружба народів. Тому ми радуємося, що ідеали, за які боровся Тарас Шевченко стали сьогодні в Україні дійсністю. Українці всього світу гордяться славою великого українського поета. Хай буде благословенна земля та народ, які породили Шевченка.

На заході також виступили депутат Парламенту Румунії від української громади Іван Марочко та депутат Парламенту Румунії від татарсько-турецької громади Варол Aмет. Марта Кузьменчук та Вероніка Марченко продекламували вірші Тараса Шевченка Садок вишневий коло хати та Маленькій Мар’яні. У рамках заходу відбувся також флеш-моб присвячений підтримці Надії Савченко, яку, без жодних звинувачень, вже майже два роки тримають за гратами в Росії. Присутній на заході диякон Степан Лупшак оголосив молитву за здоров’я незаконно утримуваних РФ громадян України: Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та Геннадія Афанас’єва. Отець Михайло Кобзюк, представник Сучавської філії Союзу українців Румунії зачитав Отче наш на славу Україні. Захід завершився колективним виконанням пісень на вірші Кобзаря: Думи, мої і Реве та стогне Дніпр широкий.

Кожного року в березні повсюди в Румунії, де компактно проживають українці, проходять урочисті заходи присвячені Великому Кобзареві. 9 березня з ініціативи Посольства України в Румунії, біля погруддя Тарасу Шевченку, розташованому в бухарестському парку Херестреу, відбулися святкові заходи присвячені 202-й річниці від дня народження українського поета. Прийшли віддати пошану Великому Кобзареві представники Бухарестської філії Союзу українців Румунії, депутати Парламенту Румунії та представники Посольства України в Румунії.

Після покладання квітів до погруддя Тарасу Шевченку, радник-посланник Посольства України Теофіл Рендюк звернувся з вітальною промовою до учасників церемонії, в якій зазначив, між іншим: 202 річницю від дня народження Тараса Шевченка, український народ та українці зі всього світу відзначають під дуже цікавим і дуже важливим гаслом – це єднання всього українства і всіх тих, хто підтримує Україну і український народ у цій складній ситуації для нашої держави. Гасло єднання означає, що разом з українським народом цю подію також відзначають 20 мільйонів українців, які проживають за межами України, в тому числі і в Румунії, де офіційно є 52.700 українців. Ви представляєте чудову українську громаду Румунії і ми дуже вдячні тим, хто сьогодні поруч з нами. Хотів би додати що, подія котра мала місце у Лугожі 4 березня цього року, а саме відкриття п’ятого погруддя в Румунії Шевченку, відкрила каскад днів Шевченка в Румунії, які будуть проходити як в Бухаресті, так і в інших регіонах компактного проживання українців.

У своєму виступі, Голова Бухарестської філії СУР Ярослава Колотило відмітила: Я щаслива, що якраз сьогодні у день народження Шевченка нам вдалося прийти сюди, поклонитися Шевченкові та принести квіти. Шевченко – наша душа, Шевченко – наша любов, наша надія. Шевченку як нікому іншому письменнику чи великому діячу підняли аж 4385 пам’ятників до цих пір, а в Румунії вже був споруджений п’ятий пам’ятник. Дай Боже, щоб Шевченко був у наших душах, у душах наших дітей, щоб вони продовжували його діяльність.

На святі був присутній й головний редактор газети Кур’єрул украінян (Український вісник) Іван Робчук, який ствердив: Усе своє творче життя Тарас Шевченко боровся за волю і щастя народу. Його поезія є унікальним і неповторним явищем. Вона глибоко хвилює всіх тих, кому дорогі свобода, демократія, дружба народів. Тому ми радуємося, що ідеали, за які боровся Тарас Шевченко стали сьогодні в Україні дійсністю. Українці всього світу гордяться славою великого українського поета. Хай буде благословенна земля та народ, які породили Шевченка.

На заході також виступили депутат Парламенту Румунії від української громади Іван Марочко та депутат Парламенту Румунії від татарсько-турецької громади Варол Aмет. Марта Кузьменчук та Вероніка Марченко продекламували вірші Тараса Шевченка Садок вишневий коло хати та Маленькій Мар’яні. У рамках заходу відбувся також флеш-моб присвячений підтримці Надії Савченко, яку, без жодних звинувачень, вже майже два роки тримають за гратами в Росії. Присутній на заході диякон Степан Лупшак оголосив молитву за здоров’я незаконно утримуваних РФ громадян України: Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та Геннадія Афанас’єва. Отець Михайло Кобзюк, представник Сучавської філії Союзу українців Румунії зачитав Отче наш на славу Україні. Захід завершився колективним виконанням пісень на вірші Кобзаря: Думи, мої і Реве та стогне Дніпр широкий.

У березні українці у всьому світі, в тому числі в Румунії, вшановують пам’ять геніального українського поета Тараса Шевченка. Но не лише українці в Румунії, а й румуни віддають шану Великому Кобзареві, адже його творчість відома румунському читачеві, оскільки було здійснено багато перекладів Кобзаря на румунську мову. Таким чином, у п’ятницю 11 березня, бібліотека Буковина імені Іона Сб’єрі в місті Сучава у партнерстві з Сучавською повітовою радою організувала Симпозіум: Т. Шевченко- поет романтик, з нагоди 202 річниці з дня його народження. Взяли участь у цьому заході представники румунської та української громадськості регіону, органів самоурядування, учні, румунські культурні діячі та гості з Чернівців.

З доповідями виступили бібліотекарі Чернівецької області та Сучавського повіту, співробітники і партнери у багатьох спільних проектах. У своїх виступах, гості з України, бібліотекарі з Чернівців, Сторожинця і Герци наголосили на заходах, що проводяться в їхніх бібліотеках присвячені Великому Кобзареві: симпозіуми, конференції, видання творів поета, книжкові виставки, соціологічні дослідження.

Про Тараса Шевченка та про Іона Козмея, сучавського перекладача Кобзаря, говорив і Коля Курелюк, який, як зазначив директор бібліотеки Буковина в Сучаві, працював аж до виходу на пенсію бібліотекарем, а й проф. Іван Боднар, котрий кілька років тому, коли був головою Сучавської філії СУР, створив у приміщенні організації художню галерею Тарас Шевченко. Від румунської сторони, між іншими, виступив поет Александру Оівідіу Вінтіле, котрий підкреслив світове значення творчості Т. Шевченка, адже його творчість належить не лише Україні, а й всьому світу.

Директор бібліотеки Буковина імені Іона Зб’єрі, Георге Керебуш зазначив: Метою цього дійства було продовження різних заходів проведених у партнерстві з нашими чернівецькими колегами. Вони дуже гарно зорганізували у Чернівцях захід присвячений нашому національному поету Міхаю Емінеску, на початку січня. І ми, у відповідь, зорганізували цей симпозіум присвячений великому українському поетові Т. Шевченку. Наші заходи, незважаючи на те проводяться у Чернівцях або Сучаві у партнерстві двома бібліотекарськими установами, мають на меті, між іншим, і впровадження спільних проектів. Наприклад, бібліотека Буковина імені Іона Сб’єрі у партнерстві з Черніве́цькою обласною́ універса́льною науко́вою бібліоте́кою і́мені Миха́йла Івасюка́ впроваджувала, у період 2011-2012 рр., транскордонний проект Бібліотеки- відкриті ворота до знань, який фінансувався з європейських коштів, або майбутні спільні проекти, які ми маємо намір впроваджувати в рамках операційної програми Румунія-Україна- Р. Молдова 2014-2020. Також учениця сучавського Ліцею імені М. Емінеску, партнер нашого заходу, Марія Петрашук продекламувала українською і румунською вірші Т. Шевченка.

І оскільки Т. Шевченко був і художником в рамках цього заходу відбувся і вернісаж виставки українського сучавського художника Івана Боднаря Напередодні весни. Це 30 картин з квітами та пейзажами.

Ім’я Тараса Шевченка вперше стало відомим в Румунії 1886 року завдяки журналу Contemporanul (укр. мовою Сучасник). Великі заслуги в популяризації його творчості має літературознавець Константин Доброджану-Геря.

Кожного року у березні всі філії Союзу українців Румунії як і українці з усього світу відзначають річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка — українського поета, письменника, маляра, драматурга, мислителя, громадського та політичного діяча, фольклориста, етнографа; академіка Імператорської академії мистецтв. Ми ще називаємо його і художником, апостолом правди і свободи, генієм, пророком, нескореним борцем за волю України. «Він не був політиком, проте на його ідеях виховувались і виховуються громадські організації і народ в цілому. Він не був полководцем, але його слово мобілізувало і мобілізує мільйони українців до боротьби за власні права і свободи та людську гідність. Він не прагнув бути пророком, проте своїм могутнім словом як Мойсей вивів свій народ з “єгипетського” ярма…» – так пишуть про Шевченка сучасники.

Захід відкрив пан лектор Іоан Гербіль, один з організаторів зустрічі, яка відбулася у Клузькому Університеті імені Бабеша-Бойоя, кафедра слов’янських мов при факультеті іноземних мов, відділ української мови та літератури за фінансової підтримки Союзу українців Румунії. Перегляд невеликої документальної стрічки про головні біографічні та творчі етапи Шевченка відкрив наше святкування. Першою зачитала свою доповідь пані лектор Міхаела Гербіль на тему: «Три літа»-золотий період Шевченка». Період “трьох літ” — це роки формування художньої системи зрілого Шевченка. Цей період охоплює 1843 — 1847 роки (до арешту) і повязаний з двома його подорожами в Україну. Це був чи не найпродуктивніший період в житті Шевченка. Названо його так за назвою збірки “Три літа” (яка включає поезії 1843 – 1845 рр.). Тоді поет пише як реалістичні твори так і твори, в яких реалістичні початки по-різному поєднується з романтичним , а також твори суто романтичні. Таке співіснування романтизму і реалізму в творчості Шевченка є індивідуальною особливістю його творчого методу. Було підкреслено, що домінуючою тенденцією стає прагнення обєктивно відображати дійсність у всій її складності.

Наступні дві доповіді Нарчіси Семенюк: «Тарас Шевченко — символ відродження українського народу» та Беатриси Поповіч: «До 175-ї річниці від першого видання «Кобзаря» розкрили не тільки життєвий та творчий шлях письменника, але і долю його творів і видань. Вибіркові поеми з «Кобзаря» перекладено понад 100 іноземними мовами. Важливими і цікавими були перші видання, сила їхнього впливу, оцінка критиків і читачів. Та найцікавішим і вартим уваги виданням «Кобзаря» можна безпомилково вважати його вишитий варіант (2013 рік). Літератор Олена Медведєва та дизайнер Анна Тимошок з міста Рівне повністю і без скорочень вишили всі поезії Тараса Григоровича, уміщені в першому виданні 1840 року. Текст вишивали у техніці “стебнівка”, а ілюстрації — хрестиком. Окремі зображення містять понад 100 тисяч хрестиків. Кожна сторінка оздоблена традиційним українським орнаментом. Спосіб переплітання та зовнішнього оздоблення «Кобзаря» зроблений на зразок переплітання та оздоблення стародруків. Обкладинка обтягнута шкірою та оздоблена вишивкою хрестиком. Кажуть таке видання надає можливість не просто читати Кобзареве слово ‑ читати історію життя, біль і віру його – але дозволяє доторкнутися до неї навіть пучками пальців і вустами.

Протягом зустрічі члени групи «Жар-птиця» зачитали одні з найвідоміших Шевченкових віршів на українській та у перекладі на румунську мову. Сильним і натхненним було їхнє виконання пісень на вірші поета. Дехто з залу не втримувався і підспівував молодим виконавцям, бо ж музика має тенденцію захоплювати і підносити людей .

Варта наголосити, що Т. Г.Шевченко підніс українську літературу до рівня найрозвиненіших літератур світу. Вважають, що він завершив процес формування української мови, розпочатий Котляревським, Квіткою-Основяненком та іншими через її синтез з живою народною мовою. Поет оспівав долю народу і України, яка постала перед ним поневоленою, сплюндрованою завойовниками з усіх сторін протягом століть. Та відображаючи тогочасне і минуле буття він проектував у своїх творах майбуття. Він виступив на захист України-неньки від поневолювачів, закликав до єдності і до боротьби.

Чи не найвагомішою Шевченковою спадщиною є вплив його творів та висловлених там ідей, закликів до розвитку соціальної і національної свідомості українського народу. Шевченкового слова злякалась вся імперська Росія — йому заборонили писати і малювати, недозволяли жити на Україні, карали казематами і засланням; твори не друкували, вилучали і нищили ручні переписи. Боялась його і російсько-більшовицька влада — з нього робили атеїста, інтернаціоналіста, строго цензуруючи програми Шевченківських концертів, вилучаючи із шкільних програм низку його творів, забороняючи читання його поезій біля пам’ятників Шевченкові в різних містах. В останні роки вже нова влада прикривалась його імям не раз, що могло б відштовхнути людей від його праць. Та геніального Шевченка читали, співали, малювали на Майдані як нікого іншого і як ніколи до того. Думаю, це в першу чергу тому, що Тарас єднає нас і кличе: «Борітеся — поборите». А зараз всі українці дуже хочуть побороти безлад, розєднання і створити незалежну, соборну, сильну і демократичну державу про яку так мріяв наш Шевченко.

(Сенишин Ольга)

У середу, 11 березня, в Бухаресті, у парку Херестреу, біля погруддя Тараса Григоровича Шевченка, відбувся урочистий захід, присвячений 201-й річниці з дня народження Великого Кобзаря. У заході взяли участь представники української громади, громадських та мистецьких кіл Румунії, керівництво Союзу українців Румунії та співробітники Посольства України в Румунії.

З вітальною промовою до учасників церемонії звернувся Посол України в Румунії Теофіл Бауер, який у своєму виступі наголосив на виключному значенні феномену Кобзаря у формуванні національної самосвідомості та культури українського народу, який залишається важливим і сьогодні, коли Україна переживає дуже важкі часи: «Уже не перший рік, і це вже стало доброю, на мою думку, традицією на мальовничому узбережжі цього озера, у парку Херестреу збиратися всім тим, кому не байдужа доля України, не байдуже її майбутнє і, особливо, сьогодні, в цей рік, складно говорити, тому що увага всього світу прикута до нашої країни і наша країна вкотре демонструє зразок відданості принципам боротьби за свободу, за незалежність, за те, за що боролись наші предки і за те, що ми хочемо залишити своїм дітям. А ми хочемо залишити своїм дітям країну, якою б вони пишалися, країну, паспорт якої б вони з гордістю демонстрували всюди, країну, громадян якої б зустрічали би в Європі, в Азії, в Америці як громадян тієї держави, яка виборола для себе право бути незалежною, бути вільною, бути соборною. На жаль, за це ллється сьогодні кров, ллється кров найкращих синів нашої Батьківщини. Хочу тут, біля цього місця побажати всім нам віри, побажати всім нам надії, побажати всім нам терпіння і я переконаний, що майбутнє за нашою державою. Нарешті ми здобули той шлях, вибороли, відвоювали, кровю заплатили за той шлях, який дасть можливість нам стати повноцінною європейською країною з усіма необхідними атрибутами, які будуть задовольняти в першу чергу життя наших громадян.»

З цієї нагоди Теофіл Бауер відзначив сильну підтримку, яку Бухарест надав новій українській владі в Києві та радикальні зміни на краще у відносинах між двома сусідніми державами, які мають багато спільного в своєму історичному розвитку – в минулому і сьогоденні. «Приємно сьогодні констатувати, що держава Румунія, ви, як громада українців тут у Румунії, продемонстрували зразок підтримки, зразок солідарності з усіма подіями, які відбувалися останнім часом в нашій державі і я переконаний, що це заклало добру основну, добрий фундамент у розбудову добросусідських, дружніх відносин між нашими сусідніми країнами, країнами, в яких проживають етнічні групи, які зберігають свої історичні, культурні традиції. Я переконаний, що та непроста історія наших двосторонніх відносин, яка завжди заважала нам дивитися з вірою і з оптимізмом у майбутнє сьогодні зруйнована,зруйнована назавжди, зруйнована вже безповоротно і закладено основи того, на чому будуть будуватися двосторонні відносини між нашими державами у майбутньому, а ці відносини будуть влаштовувати як громадян Румунії, так і громадян України, ці відносини будуть влаштовувати національні відносини як України, так і Румунії, ці відносини будуть наближувати Україну до Європейського Союзу, переймаючи досвід який отримала Румунія на шляху до Європи, до НАТО. Ми, так само, будемо зближуватись з цією країною і розбудовувати відносини добросусідства, дружби, взаємоповаги, довіри, чого нам так бракувало в останній період часу.»

Заступник Голови Союзу українців Румунії Іван Робчук нагадав, що Тараса Шевченка завжди хвилювала тема боротьби рідного народу за свободу і незалежність, відзначивши, що його творчість актуальна й сьогодні: «Усе своє творче життя Тарас Шевченко боровся за волю і щастя народу. Його поезія є унікальним і неповторним явищем, вона глибоко хвилює всіх тих, кому дорогі свобода, демократія, дружба народів. Тарас Шевченко є великою гордістю і славою українців всього світу. Минулого року українці Румунії гідно відсвяткували 200-річчя від народження поета. Чотири групи українців Румунії здійснили поїздку до Канева на могилу Шевченка, щоб йому поклонитися, покласти квіти, промовити емоційні слова. Хай будуть славенні земля і народ, які породили Тараса Григоровича Шевченка.»

У свою чергу голова Бухарестської філії СУР Ярослава Колотило заявила: «Мені приємно сказати, що вже понад 15 років, починаючи з 1999 року, ми зустрічаємося і, разом з Посольством, відзначаємо Шевченка і так, ніби біля Дніпра нам приємно вклонитися йому, радіти, що ми його діти. Як знаєте, минулого року, ніби символічно, тут були й наші герої з Євромайдану, люди, які тут лікувалися, і яким ми, українська громада, намагалися допомогти, підтримати їх.»

Учасники заходу продекламували вірші Тараса Шевченка, а наприкінці виконали пісню на вірш Кобзаря «Реве та стогне Дніпр широкий».

Лауреати Міжнародного пісенного фестивалю “Доля”, організатором якого є народний артист Мар’ян Гаденко: Алла Величко, Світлана Мирвода, сімейний дует Франк-Тодирес, Уляна Філь, Ірина Макеєва, Юлія Мартинова з України та Лавінія Леонте з Румунії, а також отець Михайло Кобзюк з Дерменешть Сучавського повіту та гурт “Молода Надія” з місцевості Сока Тіміського повіту та артистка Дойна Гіцеску виступили, 26 листопада на сцені Бухарестського Будинку культури імені Петефі Шандора, з урочистим концертом “Шевченківські дні — 200 років від народження поета”, оскільки 2014 рік був оголошений роком Великого Кобзаря.

Організаторами виступили Міністерство культури Румунії, Союз українців Румунії та Президентський фонд Леоніда Кучми “Україна”. Серед запрошених були представники Посольства України в Бухаресті, української громади в Румунії, румунських державних установ, гості з України тощо. Ведучими програми були Ірина Макеєва від Державної телерадіокомпанії “Всесвітня служба УТР” та вчитель Євсебій Фрасенюк з Негостини Сучавського повіту.

З привітальним словом виступив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Теофіл Бауер, який відмітив: “У цьому році по всій Румунії, де компактно проживають українці проходили дні, які були приурочені до 200-річчя з дня народження нашого Кобзаря, нашого пророка Тараса Шевченка. Шевченко для українців це як Емінеску для румунів і ми всюди де знаходимось шануємо пам’ять про нього, згадуємо його мистецтво. І мені сьогодні дуже приємно відзначити, що саме в цей рік Союз Українців Румунії, Бухарестська філія, активно включилися до всіх заходів, які були організовані. Сьогодні ми практично підводимо підсумки завершення року Шевченка в Румунії.” Користуючись цією нагодою, Посол України в Румунії вручив пані Ярославі Колотило, раднику в Міністерстві культури, один з організаторів цієї культурної події, яка виходить цими днями на пенсію, пам’ятну адресу від імені Посольства “за вагомий, неоцінений внесок, який вона зробила у розвиток українства, культури та духовних традицій в Румунії.”

У своїй промові тепло привітав гостей й депутат від української громади у Парламенті Румунії Іван Марочко: ”Я дуже радий бути сьогодні з Вами святкувати разом великого поета Тараса Шевченка. Українська меншина зберігає свою культуру, свою мову і традиції, яких, ми повинні розвивати і передавати нашим дітям та внукам.“

Ярослава Колотило, радник у Міністерстві культури Румунії та голова Бухарестської філії СУР-у, сказала якою була мета цього заходу: “Відзначити нашого великого поета, який заслуговує великої честі і поклону з сторони українців Румунії, тому що це рік Шевченка. Ми сьогодні йому присвятили пісню, яка не тільки на слова Шевченка, а і пісню, яку дарує нам організатор фестивалю “Доля” Мар’ян Гаденко та його лауреати. Ми дуже вдячні, тому що через фонд Леоніди Кучми , який підтримав поїздку артистів з України, відбувся цей гарний урочистий концерт. У нас прекрасні гості, прекрасні голоси. Сьогодні беруть участь представники із боку міністерства освіти та культури а також від Департаменту міжетнічних відносин, які дуже задоволені. Я бачу у них така радість у очах, що українці так гарно співають, що вони знають віддавати шану пісні та культурі.”

Своїми враженнями про урочистий вечір поділився з нами і Мар’ян Гаденко, народний артист України, ініціатор Міжнародного пісенного фестивалю “Доля”, який у 90-ті роки неодноразово відвідував Румунією: “Сьогодні я думаю, що по новому саме українська діаспора подивиться на молодих виконавців з України, на їх професійність, на їх щирість. Я думаю, що сьогодні ми зібралися як родина. Дійсно сьогодні було приємно бути присутнім, дивитися як зал сприймає українську пісню, мову. Нас сьогодні об’єднав Тарас Шевченко. Сьогодні був і вечір спомину щирої людини, яка стояла у витоків відтворення українства в Румунії, пана Степана Ткачука. Я сподіваюся, що такі фестивалі, які я провожу в Україні самий, але і з фондом Леоніди Кучми, тобто фестиваль “Соловейко” та фестиваль “Доля”, об’єднають не тільки українство, яке тут живе, а і наверне румунську частину населення до українців через пісню. Умова буде такою, щоб приїхати на фестиваль в Румунію, українець буде виконувати одну пісню румунською, а одну українською, а хто буде їхати в Україну має співати одну пісню румунською, а іншу українською мовами. Я думаю, що всі плани дійсно здійсняться і що наступного року будуть два великі фестивалі в Європі, це “Соловейко” в Україні та “Соловейко” в Румунії.”

І в співачки Юлії Мартинової, лауреатки Фестивалю “Доля” склалися дуже приємні враження: “У мене було таке враження, що ми співаємо як вдома, тобто, що в залі сидять мої побратими з моєї України, то була справжня, щира українська душа у залі. Нас об’єднає все: оплески, наші погляди і звичайно музика та українська пісня, тому що вона живе у душі та серцях кожного українця.”

Під час розмови з ведучою концерту Іриною Макеєвою ми дізналися, як відчула вона публіку та що саме її найбільш сподобалося: “Я була приємно вражена вокалом юної дівчини, яка по’єднала у себе два народи: народ Румунії та народ України, бо її мати румунка, а батько українець, буковинець. Йде мова про Лавінію Леонте, яка посіла достойне місце на цьогорічному фестивалі “Доля. Нам дуже приємно було, що ми потрапили до Румунії саме у такі дні, дні святкування 200-річчя пророка української нації Тараса Шевченка. Публіка Румунії сприйняла українську пісню як рідну, я розумію, що для багатьох вона і рідна, бо тут багато живе українців, але мені здавалося, що навіть ті, хто не знають українську мову, вони розуміють пісню серцем, бо вона йшла від сердець юних переможців фестивалю “Доля” засновниками, якого є благодійний фонд Леоніда Кучми “Україна” та народний артист України, композитор Мар’ян Гаденко.”

Учитель Євсебій Фрасенюк з Негостини розповів про те, як пройшов коннцерт “Шевчкенківські дні” у Сучавському повіті: “Між виконавцями і публікою створилася така позитивна енергія, вони зуміли передати публіці суть, глибину української пісні, доказом будучи сильні оплески. У Сучавсьому повіті, 24 листопада, відбулися два концерти, у Негостині, та потім у Сереті. Публіка була захоплена виступами артистів. У Сереті були присутні й учні українського відділу ліцею ім. Лацку Воде. Зал був переповнений. І там, як й тут в Бухаресті, склалися незабутні враження. Я думаю, що там десь з небес Тарас Шевченко радіє тим, що його поезія знайшла такий відгук у душі свого рідного народу і не тільки.”

Після того як у концертній залі будинку культури Петефі Шандора, пролунали мелодії і танці артистів та невгамовні оплески, гостей запросили у фойє, де на них чекали столи накриті різними стравами та напоями. На завершення нашої передачі запрошуємо Вас послухати співачку Лавінію Леонте, яка зачарувала присутню публіку на концерті в Бухаресті , але і публіку фестивалю “Доля” з України.

Лауреати Міжнародного пісенного фестивалю “Доля”, організатором якого є народний артист Мар’ян Гаденко: Алла Величко, Світлана Мирвода, сімейний дует Франк-Тодирес, Уляна Філь, Ірина Макеєва, Юлія Мартинова з України та Лавінія Леонте з Румунії, а також отець Михайло Кобзюк з Дерменешть Сучавського повіту та гурт “Молода Надія” з місцевості Сока Тіміського повіту та артистка Дойна Гіцеску виступили, 26 листопада на сцені Бухарестського Будинку культури імені Петефі Шандора, з урочистим концертом “Шевченківські дні — 200 років від народження поета”, оскільки 2014 рік був оголошений роком Великого Кобзаря.

Організаторами виступили Міністерство культури Румунії, Союз українців Румунії та Президентський фонд Леоніда Кучми “Україна”. Серед запрошених були представники Посольства України в Бухаресті, української громади в Румунії, румунських державних установ, гості з України тощо. Ведучими програми були Ірина Макеєва від Державної телерадіокомпанії “Всесвітня служба УТР” та вчитель Євсебій Фрасенюк з Негостини Сучавського повіту.

З привітальним словом виступив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Теофіл Бауер, який відмітив: “У цьому році по всій Румунії, де компактно проживають українці проходили дні, які були приурочені до 200-річчя з дня народження нашого Кобзаря, нашого пророка Тараса Шевченка. Шевченко для українців це як Емінеску для румунів і ми всюди де знаходимось шануємо пам’ять про нього, згадуємо його мистецтво. І мені сьогодні дуже приємно відзначити, що саме в цей рік Союз Українців Румунії, Бухарестська філія, активно включилися до всіх заходів, які були організовані. Сьогодні ми практично підводимо підсумки завершення року Шевченка в Румунії.” Користуючись цією нагодою, Посол України в Румунії вручив пані Ярославі Колотило, раднику в Міністерстві культури, один з організаторів цієї культурної події, яка виходить цими днями на пенсію, пам’ятну адресу від імені Посольства “за вагомий, неоцінений внесок, який вона зробила у розвиток українства, культури та духовних традицій в Румунії.”

У своїй промові тепло привітав гостей й депутат від української громади у Парламенті Румунії Іван Марочко: ”Я дуже радий бути сьогодні з Вами святкувати разом великого поета Тараса Шевченка. Українська меншина зберігає свою культуру, свою мову і традиції, яких, ми повинні розвивати і передавати нашим дітям та внукам.“

Ярослава Колотило, радник у Міністерстві культури Румунії та голова Бухарестської філії СУР-у, сказала якою була мета цього заходу: “Відзначити нашого великого поета, який заслуговує великої честі і поклону з сторони українців Румунії, тому що це рік Шевченка. Ми сьогодні йому присвятили пісню, яка не тільки на слова Шевченка, а і пісню, яку дарує нам організатор фестивалю “Доля” Мар’ян Гаденко та його лауреати. Ми дуже вдячні, тому що через фонд Леоніди Кучми , який підтримав поїздку артистів з України, відбувся цей гарний урочистий концерт. У нас прекрасні гості, прекрасні голоси. Сьогодні беруть участь представники із боку міністерства освіти та культури а також від Департаменту міжетнічних відносин, які дуже задоволені. Я бачу у них така радість у очах, що українці так гарно співають, що вони знають віддавати шану пісні та культурі.”

Своїми враженнями про урочистий вечір поділився з нами і Мар’ян Гаденко, народний артист України, ініціатор Міжнародного пісенного фестивалю “Доля”, який у 90-ті роки неодноразово відвідував Румунією: “Сьогодні я думаю, що по новому саме українська діаспора подивиться на молодих виконавців з України, на їх професійність, на їх щирість. Я думаю, що сьогодні ми зібралися як родина. Дійсно сьогодні було приємно бути присутнім, дивитися як зал сприймає українську пісню, мову. Нас сьогодні об’єднав Тарас Шевченко. Сьогодні був і вечір спомину щирої людини, яка стояла у витоків відтворення українства в Румунії, пана Степана Ткачука. Я сподіваюся, що такі фестивалі, які я провожу в Україні самий, але і з фондом Леоніди Кучми, тобто фестиваль “Соловейко” та фестиваль “Доля”, об’єднають не тільки українство, яке тут живе, а і наверне румунську частину населення до українців через пісню. Умова буде такою, щоб приїхати на фестиваль в Румунію, українець буде виконувати одну пісню румунською, а одну українською, а хто буде їхати в Україну має співати одну пісню румунською, а іншу українською мовами. Я думаю, що всі плани дійсно здійсняться і що наступного року будуть два великі фестивалі в Європі, це “Соловейко” в Україні та “Соловейко” в Румунії.”

І в співачки Юлії Мартинової, лауреатки Фестивалю “Доля” склалися дуже приємні враження: “У мене було таке враження, що ми співаємо як вдома, тобто, що в залі сидять мої побратими з моєї України, то була справжня, щира українська душа у залі. Нас об’єднає все: оплески, наші погляди і звичайно музика та українська пісня, тому що вона живе у душі та серцях кожного українця.”

Під час розмови з ведучою концерту Іриною Макеєвою ми дізналися, як відчула вона публіку та що саме її найбільш сподобалося: “Я була приємно вражена вокалом юної дівчини, яка по’єднала у себе два народи: народ Румунії та народ України, бо її мати румунка, а батько українець, буковинець. Йде мова про Лавінію Леонте, яка посіла достойне місце на цьогорічному фестивалі “Доля. Нам дуже приємно було, що ми потрапили до Румунії саме у такі дні, дні святкування 200-річчя пророка української нації Тараса Шевченка. Публіка Румунії сприйняла українську пісню як рідну, я розумію, що для багатьох вона і рідна, бо тут багато живе українців, але мені здавалося, що навіть ті, хто не знають українську мову, вони розуміють пісню серцем, бо вона йшла від сердець юних переможців фестивалю “Доля” засновниками, якого є благодійний фонд Леоніда Кучми “Україна” та народний артист України, композитор Мар’ян Гаденко.”

Учитель Євсебій Фрасенюк з Негостини розповів про те, як пройшов коннцерт “Шевчкенківські дні” у Сучавському повіті: “Між виконавцями і публікою створилася така позитивна енергія, вони зуміли передати публіці суть, глибину української пісні, доказом будучи сильні оплески. У Сучавсьому повіті, 24 листопада, відбулися два концерти, у Негостині, та потім у Сереті. Публіка була захоплена виступами артистів. У Сереті були присутні й учні українського відділу ліцею ім. Лацку Воде. Зал був переповнений. І там, як й тут в Бухаресті, склалися незабутні враження. Я думаю, що там десь з небес Тарас Шевченко радіє тим, що його поезія знайшла такий відгук у душі свого рідного народу і не тільки.”

Після того як у концертній залі будинку культури Петефі Шандора, пролунали мелодії і танці артистів та невгамовні оплески, гостей запросили у фойє, де на них чекали столи накриті різними стравами та напоями. На завершення нашої передачі запрошуємо Вас послухати співачку Лавінію Леонте, яка зачарувала присутню публіку на концерті в Бухаресті , але і публіку фестивалю “Доля” з України.

Нещодавно делегація членів Союзу Українців Румунії відвідала Шевченківський національний заповідник у Каневі. Українці з Марамуреського, Сучавського та Клузького повітів, а також з Бухареста побачили й Києво-Печерську Лавру, пройшлися Хрещатиком та побували на майдані Незалежності.

Це четверта завершальна поїздка українців Румунії до України. Вона відноситься до міжнародної акції “Дорогою до Тараса”, присвяченої 200-річчю від народження українського національного поета Тараса Шевченка. Вона була спланована в результаті підписання Угоди про співробітництво між Союзом Українців Румунії та Товариством “Україна-Світ” у березні 2013 року під час візиту голови Товариства Івана Драча до повіту Сучава з метою участі у Шевченківських святах. Загалом, майже 200 членів СуР-у побачили Канев та Київ.

Ми запросили вчителя Юрія Чигу, палкого любителя гуцульського фольклору, з Ульми Сучавського повіту розповісти коротенько про цю подорож. Юрій Чига: “Ми прибули до Києва ввечері 10 жовтня. Наступного дня, 11 жовтня, ми відвідали могилу Тараса Шевченка та його заповідник. Там нас зустріли директор Шевченківського Національного заповідника,народний депутат України та письменник Іван Драч, заступник заповідника Світлана Брижицька, голова секретаріату Товариства “Україна-Світ” Алла Кендзера та режисер Валентин Сперкач, який нещодавно презентував документальний фільм про задунайських козаків в Румунії. Після урочистого покладання квітів, українська делегація з Румунії відвідала відновлений музей Тараса Шевченка. Потім відбулася прес-конференція, на якій виступили письменник Іван Драч, пані Світлана Брижицька, а з боку нашої делегації професор доктор Іван Робчук, радник у Міністерстві культури Ярослава Колотило, а також я з коротенькою промовою “Шевченко на Гуцульщині”. Атмосфера була святковою. Ми дуже добре почували себе, виконували пісні на слова Тараса Шевченка, а студенти декламували вірші. Це був святковий момент, який назавжди залишиться в наших серцях. Після прес-конференції ми відвідали місто Київ, члени нашої делегації були дуже зацікавлені бачити Євромайдан. Там ми зустріли молодих людей, котрі молилися за героїв Євромайдану, за героїв України, співали, розмовляли з нами. Я думаю, що у києвян високий рівень оптимізму. Ми бачимо, що Україна готується дуже серйозно до Євросоюзу. Ми також відвідали Києво-Печерську Лавру, купили образи, хрестики та інші українські суверіни. Ці події, яких організує керівництво СуР-у є надзвичайно корисні для нас. Повернувшись додому, я поділився враженнями з моїми односельчанами.”

Поклонилася Тарасові Шевченку в Каневі й радник у Міністерстві культури, голова Бухареської філії СуР-у Ярослава Колотило, яка ствердила: “Я була дуже приємно вражена. Це була третя поїздка моя до Канева. Колись я їхала пароплавом, машиною, а зараз у такому колі друзів українців з Румунії, які здавна поставили собі за мету відвідати могилу Шевченка, яка є “меккою” нашого українського народу. Як завжди ми хвилювалися біля пам’ятника, покладали квіти, слухали промови пана Івана Драча, якого супроводжувала Алла Кензера, які піклувалися нами, пана Івана Рорбчука. Я також мала честь виразити кілька теплих слів про те, що означає для нас українців з Румунії Шевченко і про те те як багато означає для нас, що ми мали можливість поклонитися Тарасу Шевченку якраз коли виповнюються 200 років від його дня народження. Заходили ми і до залу прес-конференції, де мали нагоду поділитися нашими думками. Там нас зустріла заступник заповідника Світлана Брижицька, яка подарувала нам книги. Враження дуже приємні. Ціль нашої організації полягала в тому, щоб наші українці більше усвідомлювали хто ми такі, якого ми духовного вождя маємо. Тарас Шевченко для нас є той, який зберігав націю, який не дав нам пропасти і тому всі мріють бачити його могилу. Ми є ті щасливі люди, які мали нагоду поклонитися Тарасу Шевченку.”

Цю дуже гарну й корисну програму схарактеризував і економічний директор СуР-у Мирослав Петрецький, один з провідників екскурсії: “Найважливішим є той факт, що наші українці були щасливими, що мали нагоду побувати в Каневі та здійснити мрію кожного діаспорного українця, а саме побачити могилу Тараса Шевченка, де вони могли згадати Великого Кобзаря “незлим, тихим словом”.

Камелія Сакале, студентка третього курсу Бухарестського Факультету іноземних мов – український відділ – за походженням з Вишавської Долини Марамуреського повіту, яка бере активну участь у заходах, організованих СУР-ом, член гурту “Зоря”, також поділиться своїми враженнями від перебування на Україні: “Мені дуже сподобалося у Каневі. Побачити могилу Тараса Шевченка це була моя мрія ще з дитинства, яка народилася на уроках з української мови, коли ми вивчали твори Великого Кобзаря. Тоді коли ми піднімалися до пам’ятника Шевченка, щоб вклонитися йому, мене охопили такі міцні почуття, які ніколи я не відчувала у моєму житті. Тоді з зрозуміла, що серце, яке б’ється у моїх грудях, то справжнє українське серце. Воно так щиро раділо, що побачило красу, про яку я читала у дитинстві у “Заповіті” Тараса Шевченка. На горі, у Каневі, природа така приємна, що не хотілося відходити звідти, а хотілося залишитися там і милуватися довго-довго пам’ятником Тараса Шевченка.”

І тому, що кожен українець хоч раз у житті має побувати на могилі Тараса Шевченка, сподіваємось, що і решта українців Румунії матимуть нагоду вклонитися Великому Кобзареві.

Нещодавно делегація членів Союзу Українців Румунії відвідала Шевченківський національний заповідник у Каневі. Українці з Марамуреського, Сучавського та Клузького повітів, а також з Бухареста побачили й Києво-Печерську Лавру, пройшлися Хрещатиком та побували на майдані Незалежності.

Це четверта завершальна поїздка українців Румунії до України. Вона відноситься до міжнародної акції “Дорогою до Тараса”, присвяченої 200-річчю від народження українського національного поета Тараса Шевченка. Вона була спланована в результаті підписання Угоди про співробітництво між Союзом Українців Румунії та Товариством “Україна-Світ” у березні 2013 року під час візиту голови Товариства Івана Драча до повіту Сучава з метою участі у Шевченківських святах. Загалом, майже 200 членів СуР-у побачили Канев та Київ.

Ми запросили вчителя Юрія Чигу, палкого любителя гуцульського фольклору, з Ульми Сучавського повіту розповісти коротенько про цю подорож. Юрій Чига: “Ми прибули до Києва ввечері 10 жовтня. Наступного дня, 11 жовтня, ми відвідали могилу Тараса Шевченка та його заповідник. Там нас зустріли директор Шевченківського Національного заповідника,народний депутат України та письменник Іван Драч, заступник заповідника Світлана Брижицька, голова секретаріату Товариства “Україна-Світ” Алла Кендзера та режисер Валентин Сперкач, який нещодавно презентував документальний фільм про задунайських козаків в Румунії. Після урочистого покладання квітів, українська делегація з Румунії відвідала відновлений музей Тараса Шевченка. Потім відбулася прес-конференція, на якій виступили письменник Іван Драч, пані Світлана Брижицька, а з боку нашої делегації професор доктор Іван Робчук, радник у Міністерстві культури Ярослава Колотило, а також я з коротенькою промовою “Шевченко на Гуцульщині”. Атмосфера була святковою. Ми дуже добре почували себе, виконували пісні на слова Тараса Шевченка, а студенти декламували вірші. Це був святковий момент, який назавжди залишиться в наших серцях. Після прес-конференції ми відвідали місто Київ, члени нашої делегації були дуже зацікавлені бачити Євромайдан. Там ми зустріли молодих людей, котрі молилися за героїв Євромайдану, за героїв України, співали, розмовляли з нами. Я думаю, що у києвян високий рівень оптимізму. Ми бачимо, що Україна готується дуже серйозно до Євросоюзу. Ми також відвідали Києво-Печерську Лавру, купили образи, хрестики та інші українські суверіни. Ці події, яких організує керівництво СуР-у є надзвичайно корисні для нас. Повернувшись додому, я поділився враженнями з моїми односельчанами.”

Поклонилася Тарасові Шевченку в Каневі й радник у Міністерстві культури, голова Бухареської філії СуР-у Ярослава Колотило, яка ствердила: “Я була дуже приємно вражена. Це була третя поїздка моя до Канева. Колись я їхала пароплавом, машиною, а зараз у такому колі друзів українців з Румунії, які здавна поставили собі за мету відвідати могилу Шевченка, яка є “меккою” нашого українського народу. Як завжди ми хвилювалися біля пам’ятника, покладали квіти, слухали промови пана Івана Драча, якого супроводжувала Алла Кензера, які піклувалися нами, пана Івана Рорбчука. Я також мала честь виразити кілька теплих слів про те, що означає для нас українців з Румунії Шевченко і про те те як багато означає для нас, що ми мали можливість поклонитися Тарасу Шевченку якраз коли виповнюються 200 років від його дня народження. Заходили ми і до залу прес-конференції, де мали нагоду поділитися нашими думками. Там нас зустріла заступник заповідника Світлана Брижицька, яка подарувала нам книги. Враження дуже приємні. Ціль нашої організації полягала в тому, щоб наші українці більше усвідомлювали хто ми такі, якого ми духовного вождя маємо. Тарас Шевченко для нас є той, який зберігав націю, який не дав нам пропасти і тому всі мріють бачити його могилу. Ми є ті щасливі люди, які мали нагоду поклонитися Тарасу Шевченку.”

Цю дуже гарну й корисну програму схарактеризував і економічний директор СуР-у Мирослав Петрецький, один з провідників екскурсії: “Найважливішим є той факт, що наші українці були щасливими, що мали нагоду побувати в Каневі та здійснити мрію кожного діаспорного українця, а саме побачити могилу Тараса Шевченка, де вони могли згадати Великого Кобзаря “незлим, тихим словом”.

Камелія Сакале, студентка третього курсу Бухарестського Факультету іноземних мов – український відділ – за походженням з Вишавської Долини Марамуреського повіту, яка бере активну участь у заходах, організованих СУР-ом, член гурту “Зоря”, також поділиться своїми враженнями від перебування на Україні: “Мені дуже сподобалося у Каневі. Побачити могилу Тараса Шевченка це була моя мрія ще з дитинства, яка народилася на уроках з української мови, коли ми вивчали твори Великого Кобзаря. Тоді коли ми піднімалися до пам’ятника Шевченка, щоб вклонитися йому, мене охопили такі міцні почуття, які ніколи я не відчувала у моєму житті. Тоді з зрозуміла, що серце, яке б’ється у моїх грудях, то справжнє українське серце. Воно так щиро раділо, що побачило красу, про яку я читала у дитинстві у “Заповіті” Тараса Шевченка. На горі, у Каневі, природа така приємна, що не хотілося відходити звідти, а хотілося залишитися там і милуватися довго-довго пам’ятником Тараса Шевченка.”

І тому, що кожен українець хоч раз у житті має побувати на могилі Тараса Шевченка, сподіваємось, що і решта українців Румунії матимуть нагоду вклонитися Великому Кобзареві.

На початку серпня делегація членів Союзу Українців Румунії на чолі з Головою СУР-у Степаном Бучутою побувала в Україні. Головною метою поїздки було відвідання Шевченківського національного заповідника у Каневі, а окрім цього — побачити Київ, відвідати Києво-Печерську Лавру, Хрещатик та інші пам’ятки історії й архітектури.

Делегацію українців з Румунії супроводжувала до Канева голова секретаріату Товариства «Україна-Світ» Алла Кендзера, Ніна Носенко та письменник з Канева Михайло Іщенко, який ще у 1939 році брав участь у відкритті пам’ятника Тарасу Шевченку на Чернечій горі.

До могили Тараса Шевченка українці з Румунії піднімалися із хвилюванням. Багато з них навіть і не думали, що колись зможуть відвідати і покласти у її підніжжя квіти. Розчулені, зі сльозами на очах слухали пісню «Заповіт», а потім члени Марамороського хору «Ронянські голоси», виконали декілька пісень на слова Шевченка та про Шевченка. Після урочистого покладання квітів українська делегація з Румунії відвідала відновлений музей Тараса Шевченка, колекція якого нараховує понад 20 тисяч унікальних памяток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів та ін.

Ця організована поїздка українців Румунії відноситься до міжнародної акції «Дорогою до Тараса», присвяченої 200-річчю від народження українського національного поета Тараса Шевченка. Вона була спланована в результаті підписання Угоди про співробітництво між Союзом Українців Румунії та Товариством «Україна-Світ» у березні цього року під час візиту голови Товариства Івана Драча до повіту Сучава з метою участі у Шевченківських святах.

Це був перший захід цієї акції, у ході якого близько 50 українців з повітів Марамуреш, Сату-Маре та Бухарест відвідали Київ та Канів, зустрілися з відомим українським письменником Іваном Драчем та режисером Валентином Сперкачем, який зараз працює над документальним фільмом про задунайських козаків і сподівається презентувати його в Румунії восени цього року. Незабаром Шевченківську могилу та мальовничий Київ зможуть побачити й українці інших філій Союзу Українців Румунії. Тож можна сказати, що нарешті мрія румунських українців — побувати на могилі улюбленого поета, якого вони люблять і святкують щороку, — здійснилася.