Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер оголосив, що його країна більше не виступатиме проти приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони і з сухопутними кордонами. Остаточне рішення з цього питання буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ та юстиції ЄС у Брюсселі цього тижня, де для його ухвалення потрібна згода всіх країн-членів ЄС. Австрія виступила проти розширення Шенгенської зони два роки тому, незважаючи на рекомендацію Європейської комісії (ЄК), оскільки вважала, що зовнішній кордон ЄС у Румунії та Болгарії недостатньо добре захищений від нелегальної імміграції.
Герхард Карнер пояснив, що вимоги Австрії щодо боротьби з нелегальною імміграцією призвели до зменшення кількості мігрантів, перехоплених на кордоні з Угорщиною, найпоширенішому маршруті потрапляння біженців до його країни. “Такого значного скорочення кількості нелегальних перетинів кордону не відбулося б, якби ми не наклали вето до цього часу”, – сказав він. Минулого року лише до жовтня ми виявили 70 000 нелегальних мігрантів, а за той самий період цього року – лише 4 000, – сказав Герхард Карнер, – але немає жодної впевненості в тому, що нелегальні мігранти потрапляли до Австрії через Румунію.
У грудні 2023 року Рада ЄС вирішила прийняти Болгарію та Румунію, членів ЄС з 2007 року, до зони вільного пересування. Однак ці дві країни частково приєдналися до Шенгенської угоди в березні 2024 року, скасувавши паспортний контроль у Шенгенській зоні для тих, хто перетинає кордон повітряним і морським транспортом. Міністри внутрішніх справ Австрії, Румунії та Болгарії, а також угорське головування в Раді ЄС нещодавно погодили новий пакет заходів з безпеки кордонів. Згідно з документом, підписаним у Будапешті, навіть після сухопутного вступу, на кордонах Румунії з Угорщиною та Болгарією протягом 6 місяців діятиме режим перехідного періоду прикордонного контролю – умова, висунута Австрією.
Але на болгарсько-грецькому кордоні вони зникнуть. Румунія пройшла через кілька оціночних звітів Шенгену до 2011 року, першого крайнього терміну вступу до Шенгену. Протягом багатьох років такі країни, як Франція, Німеччина, Бельгія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та Австрія виступали проти вступу Румунії, посилаючись на проблеми з корупцією, організованою злочинністю, судовою реформою та міграцією. У травні 2022 року ЄК поновила свою рекомендацію прийняти Болгарію, Румунію та Хорватію до Шенгенської зони. Остання, член ЄС з 2013 року, приєдналася як до зони вільного пересування, так і до єврозони 1 січня 2023 року, тоді як Румунії та Болгарії довелося почекати більше.
У жовтні 2024 року Європейський парламент ухвалив нову резолюцію – четверту за рахунком з 2011 року – із закликом негайно прийняти Болгарію та Румунію. Шенгенська зона є найбільшою в світі зоною вільного переміщення. Наразі вона охоплює понад 4 мільйони квадратних кілометрів з населенням майже 420 мільйонів осіб і включає 27 країн.
