Tag: автомагістраль

  • Гроші на модернізацію транспортної інфраструктури

    Гроші на модернізацію транспортної інфраструктури

    Понад 12 мільярдів леїв, або близько 2,4 мільярдів євро, виділив румунський уряд на відновлення транспортної інфраструктури країни. Вчора в Бухаресті відбулося засідання виконавчої влади, на якому було схвалено, серед іншого, дві великі інвестиції в залізничний та автомобільний сектори. Перший проєкт – це реабілітація залізничної лінії, що з’єднує Фокшани, адміністративний центр повіту Вранча на південному сході країни, з Романом, північно-східним містом повіту Нямц.

    Маршрут протяжністю майже 150 кілометрів є частиною Пан’європейського коридору 9 довжиною 3400 км, що з’єднує столицю Фінляндії Гельсінкі на Балтійському морі з грецьким містом Александруполі, портом на Егейському морі в південній Європі. Проєкт, включений до Генерального транспортного плану Румунії, отримав трохи більше 11 мільярдів леїв (близько 2,2 мільярда євро). За словами виконавчого органу, гроші надходять із безповоротних зовнішніх коштів, через Транспортну програму 2021-2027 та Європейський механізм взаємозв’язку, з державного бюджету, з власних доходів Національної залізничної компанії, а також з інших законно встановлених джерел.

    Роботи, які триватимуть 36 місяців, спрямовані на підвищення безпеки в районах перетину залізничних колій з автомобільною мережею, значне поліпшення транспортних умов, будівництво шляхопроводів та модернізацію залізничних переїздів – цілі, які, на думку уряду, відіграють важливу роль у сталому розвитку населених пунктів, розташованих уздовж маршруту, шляхом зменшення викидів забруднюючих речовин, скорочення часу в дорозі та збільшення кількості пасажирів і обсягів перевезених вантажів.

    Інший проєкт, який отримав фінансування, спрямований на реабілітацію ділянки між 44-м і 86-м кілометрами автомагістралі A1 Бухарест-Пітешть, найбільш завантаженої в країні. Роботи будуть спрямовані на відновлення дорожнього покриття та мостів на 42 кілометрах ділянки і, за словами Міністерства транспорту, призведуть до підвищення рівня безпеки дорожнього руху, скорочення часу в дорозі, зменшення витрат на запобігання забрудненню навколишнього середовища та збільшення тривалості експлуатації.

    Уряд виділив 1,1 млрд леїв (близько 221 млн євро) з державного бюджету на цей проєкт, який триватиме 48 місяців. Транспортна інфраструктура Румунії застаріла і за останні десятиліття перетворилася на справжній бездонний мішок. З понад 22 000 кілометрів залізниць, що проходять через країну, електрифіковано трохи більше 8 500.

    Що стосується дорожньої інфраструктури, то Румунія має майже 90 000 кілометрів доріг загального користування, але менше половини з них модернізовані. Щодо автомагістралей, то минулого року Румунія перевищила позначку в 1 000 кілометрів, поступаючись Угорщині та Хорватії, утім випереджаючи Болгарію, Сербію і Словенію, але в умовах, коли наша країна має площу поверхні та населення, що явно перевершує згадані країни.

  • Європейські кошти на розвиток румунської інфраструктури

    Європейські кошти на розвиток румунської інфраструктури










    Майже
    будь-які внутрішні дебати щодо занадто повільного процесу модернізації Румунії
    починаються і закінчуються нездатністю, наочно видимою,
    усіх адміністрацій, незалежно від політичного кольору, покрити національну
    територію мережею сучасних швидкісних автомобільних
    доріг, як це зробили всі решта екскомуністичних
    країн. Від падіння диктатури минуло
    понад 30 років, вже 13 років Румунія є членом Європейського
    Союзу, але в даний час країна має всього
    800 кілометрів автострад, з яких
    близько 100 дісталися у спадок від комуністичного режиму, і
    жодна магістраль не перетинає гори.

    Однак останнім часом справи почали
    рухатися. У четвер Європейська Комісія оголосила, що надасть Румунії понад 875
    мільйонів євро на перший етап будівництва автостради Сібіу-Пітешть, яка перетне
    Південні Карпати з півночі на південь. Кошти, виділені Брюсселем, походять з Фонду згуртованості, метою якого є зменшення різниці у розвитку між
    різними регіонами та державами ЄС. Коли будівництво завершиться, Румунія матиме першу швидкісну автомагістраль, що перетинатиме Карпати,
    забезпечуючи безперебійне сполучення по вісі Схід-Захід, від порту Констанца до пункту пропуску через румунсько-угорський
    кордон Недлак, що практично закриє IV-й Європейський транспортний коридор Рейн-Дунай.




    Європейський комісар з
    питань згуртованості та реформ Еліза Феррейра заявила, що після
    завершення будівництва проєкт усуне велику пробку в румунській транспортній мережі,
    підвищить безпеку дорожнього руху, скоротить час поїздки та зменшить витрати на
    перевезення пасажирів та вантажів. Крім того, це безперебійне транспортне сполучення румунською територією матиме позитивні наслідки для
    всього коридору Рейн-Дунай транс’європейської транспортної мережі.






    Автострада
    поділена на п’ять ділянок і на одній із них уже
    ведуться роботи. Водночас вже був підписаний
    договір на проєктування та будівництво 5-ої ділянки, яка
    перебуває на стадії завершення проєктної документації. Стосовно
    4-ої ділянки вже були подані заявки, а документація
    щодо 2 та 3 ділянок була подана до
    Національного управління державних
    закупівель і незабаром буде розпочато тендерну процедуру. З
    іншого боку ще дві автомагістралі перетинатимуть Східні Карпати. Йдеться
    про автостраду Об’єднання Тиргу Муреш-Яси-Унгень та
    ділянка магістралі Бакеу-Брашов,
    що з’єднують Молдову, найбіднішу історичну провінцію на
    сході Румунії та єдину, яка не має жодного
    метра автостради, із західною частиною Румунії – Трансільванією.




    Прем’єр-міністр
    Людовік Орбан заявив,
    що від модернізації інфраструктури та її приведення до європейських стандартів
    залежить подальший економічний розвиток країни. З іншого боку, у
    четвер Єврокомісія також виділила понад 578 млн. євро з
    Фонду згуртування для покращення спроможності Румунії реагувати на катастрофи.
    Ця інвестиція покращить можливості реагування на суходолі, в повітрі та на морі
    за рахунок придбання нового обладнання, а також навчання персоналу.

  • 25 квітня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Ще 12 румунів, хворих на новий коронавірус, померли сьогодні, а загальна
    кількість летальних випадків сягнула 579. Офіційна статистика
    показує, що на національному рівні смертність становить 6% від загальної кількості людей,
    підтверджених на COVID 19. 25 квітня у Румунії зафіксовано 218 випадків Covid-19, на понад 100
    менше, ніж за попередню добу. Таким чином кількість вилікуваних перевищила 2890 осіб, тобто більше 27% від загальної
    кількості заражених, яка на сьогодні становить 10.635
    осіб. У відділеннях інтенсивної терапії на даний момент госпіталізовано щонайменше 235 пацієнтів. Серед румунів, які перебувають за кордоном, було підтверджено майже
    1500 інфікованих коронавірусом і 73 померлих.




    ВИБОРИ – Прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан заявив, що
    місцеві вибори можуть відбутися в кінці вересня або у жовтні. Глава уряду
    сказав, що все залежить від того, як розвиватиметься ситуація з пандемією у
    Румунії. Людовік Орбан нагадав, що за словами лікарів виборча кампанія може
    бути організована восени у безпечних умовах. Місцеві вибори мали відбутися в
    кінці червня, а парламентські вибори були призначені на листопад.

    ВЗАЄМИНИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс
    у суботу провів телефонну розмову
    зі своїм американським колегою Дональдом Трампом з ініціативи американської
    сторони. За словами Адміністрації Президента Румунії, дискусії були зосереджені на
    епідеміологічній кризі, спричиненій новим коронавірусом, та на шляхах
    консолідації трансатлантичних відносин і
    Румунсько-Американського Стратегічного
    Партнерства. Президент Йоганніс
    висловив вдячність за підтримку США, подякувавши,
    серед іншого, за сприяння США у використанні
    транспортних літаків «Стратегічні авіаперевезення» під командуванням
    НАТО, які доставили необхідні засоби індивідуального захисту для медичних працівників. У свою чергу Дональд Трамп пообіцяв надати Румунії певну кількість апаратів ШВЛ для оснащення лікарень.




    БАНКИ – Станом на сьогодні
    майже 260 тис. фізичних осіб та близько 10 тис. компаній подали до банків
    прохання про відтермінування платежів за кредитами. Це, згідно з даними
    Румунської асоціацією банків, означає приблизно 17% позик, наданих фізичним
    особам, і менше 10% від загальної суми позик, якими користуються юридичні
    особи. До тепер було розглянуто 175 тис. запитів, тобто 65% від загальної кількості,
    а решта перебувають на стадії обробки. Відповідні заявки можуть подавати
    клієнти, на доходи яких безпосередньо чи опосередковано впливає ситуація,
    спричинена пандемією коронавірусу.




    РЕЙТИНГ – Міжнародне
    рейтингове агентство Moody’s залишило незмінним прогноз рейтингів уряду Румунії
    на рівні Baa3/A-3 щодо довгострокової та короткострокової заборгованості в
    іноземній та національній валютах, але погіршило прогноз країни з «стабільного»
    на «негативний», повідомило сьогодні Міністерство фінансів. За словами
    цитованого джерела, рішення агентства про підтвердження рейтингу країни
    ґрунтується на міцному потенціалі економічного зростання Румунії, навіть в
    умовах пандемії вірусу SARS-CoV-2, а також на помірній інституційній спроможності
    румунської держави. За оцінками агентства, Румунія має більшу економіку, яка
    зростає швидше, ніж в інших державах у тій же рейтинговій категорії (Baa3). Мінфін
    Румунії стверджує, що прогноз Moody’s спричинений структурним погіршенням
    державних фінансів, посиленим збільшенням довгострокової заборгованості
    внаслідок пенсійної реформи, проведеної у 2019 році, а також погіршенням
    зовнішньої позиції Румунії.




    COVID-19 – Літак ВПС Румунії доставив до Мілана (Італії) вантаж із 90 тис.
    захисних масок типу FFP 2. Ці матеріали були частиною резерву медичних
    контрзаходів проти епідемії COVID-19 у Румунії та були придбаної нашою країною
    з коштів гранту на суму 10 мільйонів євро, відповідно до домовленості між
    Бухарестом та Європейською комісією. На зворотному шляху літак привіз в Румунію
    групу румунських лікарів і медсестер, які з 7 по 24 квітня допомагали своїм
    італійським колегам боротись з коронавірусом в Італії.




    АВТОТРАСИ – Станом
    на кінець минулого року Румунія мала 866 км швидкісних автомобільних
    доріг, що становить 4,8% від загальної кількості національних доріг.
    Принаймні це випливає з останніх даних Національного інституту
    статистики. Мережа автомобільних доріг загального
    користування Румунії має протяжність близько 86 тис. км, з них
    майже 21% – це дороги національного
    значення, близько 40% – повітового,майже
    39% – місцевого значення, а решта – щебеневі і гравійні. Також станом на 31
    грудня 2019 року протяжність магістральних залізничних ліній загального
    користування склала 10 759 км.

    ЗЕМЛЕТРУС – У ніч проти суботи в Румунії сталося два землетруси: один магнітудою 5 балів за шкалою Ріхтера та з епіцентром
    на сході,а інший, потужністю 2,7 балів – на заході. Нагадаємо, що 4
    березня 1977 року землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера сколихнув Румунію.
    Жахлива трагедія забрала 1570 безневинних життів, в основному в Бухаресті, і
    завдала матеріальної шкоди, яка оцінюється в понад 2 млрд. доларів. Близько 230
    тисяч будинків були вщент зруйновані або серйозно пошкоджені, а сотні
    підприємств збанкрутіли. Землетрус спричинив масштабну соціо-економічну кризу,
    наслідки якої, на думку істориків, комуністична диктатура не зуміла подолати до
    свого падіння в 1989 році Експерти попереджають, що в разі аналогічного
    землетрусу у Бухаресті обваляться сотні
    будівель.

  • Проекти дорожньої інфраструктури

    Проекти дорожньої інфраструктури




    В
    понеділок відбудеться запуск аукціону для будівництва автомагістралі Плоєшть – Брашов, яка перетинатиме з півдня на північ Південні Карпати. Оголошення було зроблено прем’єр-міністром Віорікою Денчіле, яка оцінила, що до кінця року буде підписано угоду про реалізацію цього
    проекту в режимі державно-приватного партнерства.
    Віоріка Денчіле: Довгоочікуваний
    проект, щодо якого Уряд
    доклав зусиль останніми місяцями. Протягом 30 днів румунські та іноземні
    інвестори зможуть подавати заявки, а тип аукціону буде конкурсний відбір. Слідуватимуть згодом переговори з відібраними інвесторами,
    так що у грудні ми плануємо підписати угоду про державно-приватне
    партнерство для будівництва цієї автомагістралі.




    Уряд
    поки що нічого на каже про суму призначену для будівництва автомагістралі Плоєшть-Брашов. Ці два міста, в
    даний час,пов’язані
    європейською
    дорогою, яка проходить через
    найпопулярніші гірські курорти в Румунії, а пекельний
    трафік, особливо по
    вихідних та святах, розташовує цю дорогу на
    перших місцях списку найбільш
    завантажених доріг на південному сході континенту. Рішення
    про фінансування в режимі
    державно-приватного партнерства, яке також
    було обране й у випадку Автомагістралі «Молдова», що зв’язуватиме центральну
    частину Румунії з північно-східною, викликало
    незрозумілість і було піддано критиці парламентською опозицією.

    У тоні з європейським комісаром у справах регіонального розвитку Коріною Крецу,
    лідер НЛП Людовік Орбан звернувся із закликом до Уряду Румунії використовувати безвідплатні фонди Європейської
    комісії для фінансування Автомагістралі Молдова. Людовік Орбан: Фактично, рішенням
    уряду СДП фінансувати цю Автомагістраль «Молдова» у режимі державно-приватного
    партнерства, Уряд дав нам зрозуміти, що не вважає пріоритетним будівництво цього важливого автошосе,
    і що фактично не має на меті збудувати цю важливу ділянку автомагістралі. Нам
    чітко пояснила комісар ЄС Коріна Крецу, цей автобан можна побудувати з
    європейських безвідплатних коштів в рамках Операційної програми з питань
    інфраструктури.




    Коріна
    Крецу рішуче критикувала уряд з Бухареста за відсутність інфраструктурних
    проектів, це будучи розділом, де Румунія може отримати європейські кошти. Вона
    сказала, що в транспортному секторі вже було втрачено два мільярди євро, і докладаються
    зусилля для уникнення втрачення інших коштів, виділених на 2014-2020 роки.
    Влада оголосила, що в цьому році буде здано в експлуатацію близько 100 км автобану
    на північному заході та заході країни. Румунія має менш ніж 750 кілометрів шосе,
    з яких приблизно 100 були успадковані ще від комуністичного режиму. У пресі з’явилася
    гірка статистика, згідно якій, якщо всі обіцянки, зроблені міністрами
    транспорту протягом останніх п’яти років, збулися би, то в нашій країні було б тепер
    8000 кілометрів автомагістралі.