Tag: автономія

Міністр закордонних справ Румунії, Богдан Ауреску, та Угорщини, Петер Сіярто, провели, у вівторок, зустріч у Бухаресті, в
контексті недавньої напруженості між двома сусідніми державами, що виникнула на тему автономії так званого Секлерського
краю, регіону, розташованого в центральній Румунії, в
Трансільванії, до якого входять повіти Ковасна, Гаргіта та частинаМуреського повіту і населеного здебільшого секлерами, угорською етнічною групою.

За даними перепису
населення від 2011 року, угорці становлять 6,5% населення Румунії, що означає понад
1,2 мільйона людей, і є найбільшою етнічною меншиною Румунії. У квітні проєкт, ініційований ДСУР, який передбачав
перетворення так званого
Секлерського краю на автономний регіон з
юридичною особою, був прийнятий
спочатку, мовчазною процедурою, Палатою депутатів, але пізніше
був відхилений Сенатом більшістю
голосів.

Глава румунської держави Клаус Йоханніс відреагував, говорячи тоді про закулісну домовленість між лідерами СДП (в опозиції) та ДСУР що до схвалення законопроекту. Тепер, міністри закордонних
справ Румунії та Угорщини, Богдан Ауреску та Петер Сіярто, встановили, що
обидві країни мають подолати через діалог та прагматизм напруженість і
домовилися про те, що у наступний період угорські чиновники, які прибудуть до
Румунії, не виступатимуть із заявами, які можуть суперечити стратегічному
партнерству з Бухарестом.

Міністр закордонних справ Угорщини підкреслив, що у
зв’язку з угорським планом економічного розвитку Трансільванії, Будапешт мав
усну домовленість з тодішнім урядом СДП-АЛДЕ щодо її застосування в
Трансільванії. У свою чергу, міністр Богдан Ауреску зазначив, що тільки письмова
угода може мати юридичної вартості, і що будь-яка інша минула словесна угода з якимось
румунським лідером не може бути дійсною. Румунський посадовець уточнив, що
угорська програма не має згоди нинішньої румунської влади. Богдан Ауреску: Ми
запропонували обговорити укладення угоди щодо цієї програми, яка повинна
враховувати прозоре та недискримінаційне управління, і не на етнічних засадах,
не порушуючи європейське чи румунське законодавства щодо ринкової конкуренції.

З іншого боку, міністр
закордонних справ Румунії заявив, що стосовно Тріанонського договору, кожна з
двох країн може мати свою власну історичну інтерпретацію, але що вони повинні
дивитись у майбутнє. Підписаний 4 червня 1920 р. Союзними державами, які
перемогли у Першій світовій війні, з Угорщиною, у якості правонаступниці
Австро-Угорської імперії, Тріанонський мирний договір закріпив міжнародне
визнання кордонів Румунії, а також визнав громадянські та політичні права
румунів, які були мажоритарним населенням в Трансільванії, права, які вони не
мали в дуалістичній Австро-Угорській імперії.

Коронавірус
у Румунії

Майже
15 тис. підтверджених випадків захворювання на Covid-19 – таким є баланс коронавірусної
епідемії у Румунії станом на суботу. Президент Клаус Йоганніс попередив, що
ситуація не покращилася і що епідемія не минула, але повторив, що після 15
травня надзвичайний стан, запроваджений у середині березня, не буде продовжений,
а перейде в режим надзвичайної ситуації. Румуни зможуть знову вільно
пересуватися, без необхідності заповнювати і мати при собі декларацію під власну
відповідальність. Знову запрацюють салони краси, стоматологічні кабінети, відкриються
музеї, але за умови дотримання «масочного режиму» та соціальної дистанції. Водночас
румуни будуть надалі зобов’язані носити захисну маску в закритих громадських
місцях, а також під час проїзду в громадському транспорті. Заходи щодо послаблення
режиму обмежень не поширюються на закриті на карантин населені пункти: місто Сучаву
(північний схід), місто Цендерей (південь) та два мікрорайони міста Бузеу
(південний схід).

Неконституційні
штрафи

Конституційний
суд Румунії, що вже багато часу перебуває під шквалом критики, залишається суперечливим арбітром. У справі за
конституційним поданням Омбудсмена, судді КСР прийшли до висновку, що штрафи, виписані
за порушення режиму карантину та самоізоляції, є неконституційними. Однак вони
не будуть скасовані автоматично, а мають бути оскаржені в суді. Прем’єр-міністр,
ліберал Людовік Орбан вважає, що унаслідок цього рішення уряд та інші органи
влади опинилися в ситуації неможливості захищати здоров’я та життя румунів. Міністр
фінансів Флорін Кицу наголосив, що роль цих штрафів полягає не в поповненні
державної казни, а в зниженні ризику поширення епідемії. Раніше, однак, його колега
по уряду, міністр внутрішніх справ Марчел Вела визнав факти зловживання поліцейських під час перевірки дотримання режиму обмеженого пересування. З моменту запровадження
надзвичайного стану загальна сума штрафів, виписаних громадянам Румунії за
порушення карантину, становить 120 мільйонів євро.

ЄСПЛ
проти КСР

Прокурор
Лаура Кодруца Кьовеші виграла справу в ЄСПЛ проти Румунії. Європейський Суд з Прав
Людини прийняв рішення на користь колишнього головного прокурора Національного
антикорупційного директорату Румунії. Кьовеші оскаржила в ЄСПЛ рішення, яким Конституційний
Суд Румунії зобов’язав президента Клауса Йоганніса підписати указ про її звільнення
до завершення законного терміну на посаді. У цій справі ЄСПЛ одноголосно встановив,
що держава порушила права Кьовеші на справедливий суд та на свободу вираження
поглядів, позбавивши її можливості оскаржити в суді рішення про свою передчасну
відставку. Лаура Кодруца Кьовеші, яка сьогодні очолює Європейську прокуратуру,
створену для боротьби з шахрайством у витраті коштів ЄС, заявила, що не вимагала
сплати фінансових компенсацій, оскільки їх мали б сплатити румунські платники
податків.

Криза після пандемії

Економіка
Румунії скоротиться на 6% у цьому році.
Принаймні це випливає з весняних оцінок Європейської Комісії. До речі
Європейський Союз переживе найбільший у своїй історії економічний спад,
європейська економіка знизиться на рекордні 7,4%. Комісар ЄС з питань
економіки Паоло Джентілоні заявив, що за попередніми оцінками дефіцит бюджету
Румунії становитиме щонайменше 8%, додавши що в цій ситуації знаходяться більшість
країн ЄС, оскільки змушені підтримувати економіку ліквідністю та захистити
робочі місця. Єврокомісар попередив, що хоча вже було вжито низку заходів, а
інші будуть вжиті найближчим часом, потрібно ще більше таких ініціатив, оскільки безробіття зросте
та зменшиться кількість робочих годин.
За даними Європейської Комісії у Румунії рівень безробіття становитиме 6,5% в
цьому році та 5,4% в наступному. Що стосується інфляції, то в цьому році вона
досягне 2,5% та зросте наступного року, також повідомляє Єврокомісія.

Братська допомога

У четвер до столиці
Республіки Молдова прибув конвой з 20 вантажівок з гуманітарною допомогою з
Румунії, що включає 500 тис. захисних масок, 50 тис. захисних комбінезонів,
ліки, які використовуються в лікуванні пацієнтів з COVID-19 та інше. Конвой
супроводжувала офіційна делегація, до складу якої входили міністр охорони
здоров’я Нелу Тетару, начальник управління з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат
та державний секретар Департаменту з питань взаємодії з Республікою Молдова Ана
Гуцу. Уряд Румунії вирішив підтримати сусідню країну в боротьбі проти епідемії
COVID-19 та надати гуманітарну допомогу на загальну суму 3,5 млн. євро. Раніше Румунія
також направила кілька десятків лікарів і медсестер, які допомагають своїм молдовським
колегам лікувати хворих на коронавірус.

Автономія під
час пандемії

Сенат Румунії,
більшістю голосів, відхилив законопроєкт про автономію угорськомовного Секейського
краю, в центрі країни. Згідно з цим суперечливим проєктом ця територія мала
стати угорською автономією з правосуб’єктністю. Раніше
законопроєкт,
ініційований народними обранцями Демократичного Союзу Угорців Румунії (ДСУР), був
прийнятий Палатою
депутатів за процедурою «мовчазного схвалення». Єдиний регіон Румунії, де угорці складають
більшість населення, Секейський край,
мав об’єднати в своєму складі нинішні повіти Ковасна і Гаргіта та частину Муреського
повіту, в тому
числі місто Муреш, мав би отримати свого президента, власні установи, в яких угорська мова мала б стати офіційною, а
також право вільно використовувати
«символіку угорської нації».П ісля цього
настала черга
Палати депутатів відхилити проєкт внесення змін до Адміністративного кодексу
Румунії, який був раніше прийнятий у Сенаті за тією ж процедурою «мовчазного схвалення». Ініційовані тим
же ДСУР, поправки надавали право використовувати мову
національних меншин в органах місцевої влади та державних установах у населених
пунктах, де національні меншини становлять не менше, ніж 20% населення, а також право вивішувати
прапор Секейського
краю на державних установах.
Президент Клаус Йоганніс піддав гострій критиці опозиційну Соціал-демократичну
партію, яка має
більшість в обох палатах парламенту, звинувативши її у пособництві ДСУР та Будапешту. Соціал-демократи
відповіли не менш гостро, а політична атмосфера знову починає
загострюватися у перспективі намічених на другу половину цього року місцевих та парламентських виборів.

У середу Сенат Румунії відхилив, з великою
більшістю голосів, як орган, що приймає рішення, суперечливий законопроект про
Статут автономії Краю секлерів, який передбачав перетворення його на автономний
регіон з юридичною особою. Законодавча
пропозиція спочатку була прийнята Палатою депутатів за мовчазною процедурою,
без дебатів, у формі, поданій її ініціаторами – двома депутатами від ДСУР. Так
званий «Край секлерів» – це область в центрі країни, де більшість населення становлять
етнічні угорці, і охоплює повіти Ковасна, Харгіта та частину повіту Муреш.

Проект визначає також межі території, яка має
стати Секлерським краєм, з власним адміністративним устроєм, власними установами,
з використанням угорської мови як офіційної мови та символів угорської нації. Так звана «мовчазна процедура» прийняття законопроекту, який викликав різкі політичні реакції та емоції в суспільстві, є законодавчою процедурою, згідно з якою в Палаті депутатів, коли вона є першою палатою, яка має приймати рішення у певному питанні, якщо депутати не приймають рішення щодо ініціативи протягом певного часу, вона вважається прийнятою і подається на розгляд Сенату для остаточного рішення.

Однак президент Клаус Йоханніс звинуватив СДП
– найважливішу опозиційну партію – у тому що вона допомогла ДСУР у прийнятті
цього нормативного акту в Палаті депутатів. Клаус Йоханніс: «Поки ми – я, уряд,
інші органи влади – боремося з коронавірусною пандемією, боремося за життя
румунів, СДП бореться в секретних кабінетах Парламенту за те, щоб відступити Трансільванію
угорцям! Jó napot, Чолаку. Що вам обіцяв лідер з Будапешта, Віктор Орбан, в
обмін за цю домовленість?»

Спікер Палати депутатів і тимчасовий лідер
СДП Марчел Чолаку заперечив звинувачення: «Ніхто не продав Трансільванію і
ніколи її не продаватиме! Трансільванія була, є і буде частиною Румунії. Звертаюсь
із закликом до служб інформацій зізнатися чи надіслали вони президентові Йоханнісу
якусь інформацію про звинувачення проти мене та СДП, оскільки не можна підняти
виборчу боротьбу до такого рівня.»

У прес-релізі, опублікованому після відхилення
Сенатом законопроекту, президент Румунії звертає увагу на той факт, що
просування таких законодавчих пропозицій шкодить насамперед угорській громаді
та створює штучну напруженість в суспільстві. Кілька сенаторів наголосили на
неконституційному характері ініціативи, ствердивши, що вона не мала б мати жодного
шансу в Конституційному суді.

З іншого боку ДСУР вважає, що вимоги угорської
меншини є абсолютно виправданими і скаржиться на те, що Сенат
відмовив провести справжні дебати з цього питання. У сусідній Угорщині, міністр
закордонних справ Пітер Сіярто закликав президента Румунії проявити
більше поваги до угорців. У відповідь Міністерство закордонних
справ у Бухаресті назвало провокаційними та неадекватними заяви Угорщини,
звертаючи увагу на той факт, що угорський посадовець абсолютно невдало відволікнув
увагу від справжнього змісту заяв румунського глави держави.

Автономія, так! Регіоналізація, так! Децентралізація, так! Але ніколи на основі етнічних критеріїв! Таким було послання Президента Клауса Йоханніса адресоване місцевим органам влади так званого Краю Секлерів, що у центральній Румунії. Територія складається з повітів Ковасна та Харгіта – де кількість угорців набагато перевищує число румунів – і частина повіту Муреш. У повітах Ковасна та Харгіта, населені пункти управляються в основному обранцями з боку Демократичного союзу угорців Румунії, який завжди був складовою посткомуністичного Парламенту в Бухаресті і навіть, інколи, частиною різних коаліцій, що управляли Румунією. Румунію завжди хвалили за її турботу щодо захисту всіх етнічних громад, які складають близько 11% із загального числа 20 мільйонів громадян Румунії.

Угорці є найбільшою етнічною громадою – яка, однак, є настільки незадоволеною правами, до речі численними, що хотіла б отримати й етнічну автономію. Вони бачать Край секлерів регіоном з власними символікою, президентом, урядом і Парламентом. Перебуваючи з візитом, у вівторок, у повітах Ковасна та Харгіта, Президент Клаус Йоханніс зазначив, що дуже часто, реалії двох повітів інтерпретуються такою манерою, що тільки розділяє і збільшує не тільки відмінності, а й сприяє ворожості, нетерпимості та відхиленні членів інших етнічних груп.

Вони є явними шляхами для блокування розвитку як громад, так і країни в цілому, – підкреслив Клаус Йоханніс: На мій погляд, децентралізація є обов’язковою, тому що місцеві обранці найкраще знають чого саме потребує громада і вони повинні мати для цього інструменти необхідні аби діяти в інтересі місцевої громади. Регіоналізація є бажаною, але тільки якщо це призведе до модернізації управління, щоб воно стало більш ефективним в інтересах громадян, і якщо це приведе до створення нових робочих місць за рахунок економічного зростання. Місцева і регіональна автономія можуть допомогти, але автономія на основі етнічних критеріїв не є бажаною, тому що це перешкоджає розвитку.

За словами глави держави, повіти Ковасна та Харгіта мають, наприклад, надзвичайний потенціал зростання, особливо в сфері туризму. Тому місцеві органи влади повинні брати активнішу участь в просуванні цієї галузі. Знову ж, Клаус Йоханніс: У цьому регіоні є історичні пам’ятники, що наділяють особливим колоритом регіон, є бальнеологічні курорти загальнодержавного значення, є запаси якісних мінеральних вод. Багато народних та етнографічних областей необхідно зберегти, тому що вони мають величезний потенціал для залучення румунських і іноземних туристів. Тому, представники місцевої влади повинні брати активнішу участь у відновленні цього сектора.

Референдум з питання про незалежність Шотландії підтвердив дані опитування, згідно з якими більшість респондентів виступали проти незалежності регіону. Шотландці вирішили залишитися у складі Великобританії, Брюссель зітхнув з полегшенням, а голова Європейської ради Херман ван Ромпей відчув необхідність заявити, що Великобританія є і залишатиметься важливим членом ЄС.

“Я вітаю рішення шотландського народу зберегти єдність Великобританії”, – сказав президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, в той час як президент Європейського парламенту Мартін Шульц висловив свою готовність продовжити конструктивний діалог з шотландським урядом в таких важливих областях, як створення робочих місць і політика економічного зростання, енергетика та зміни клімату.

Це дуже чутливі теми, і саме на них зосередилися прихильники єдності Великобританії, наголошуючи на економічних наслідках відокремлення Шотландії та попереджаючи про втрату робочих місць і впливу в світі. З іншого боку, шотландські сепаратисти стверджували, що Великобританією керує в Лондоні англійська еліта, яка відмовляється брати до уваги інтереси Шотландії. Так само, вони кажуть, що шотландцям залишають надто малу частку доходів від видобутку у Північному морі, шотландської нафти. Ця думка, а також той факт, що шотландці не мають права голосу в питанні наявності ядерної зброї в країні, викликали глибоке обурення серед населення Шотландії в останні роки.

Аналітик тенденцій у зовнішній політиці Крістіан Мітітелу заперечив частину цих аргументів: “Немає жодної причини для того, щоб шотландці були сьогодні більш незадоволеними з економічної точки зору, тому що деіндустріалізація сталася переважно в роки правління пані Тетчер, тобто майже 20 років тому, після чого шотландська економіка була реорганізована і в даний час знаходиться на висхідному тренді, так само як економіка Великобританії. Якщо ви подивитеся на ВВП на душу населення, побачите, що в Шотландії цей показник вищий, ніж в Англії. Отож, так звані економічні причини скоріше уявні, на зразок “Мені здається, що я живу гірше, ніж інші.” У дійсності все не так.”

Які наслідки могло мати проголошення незалежності Шотландії? Як би відреагували в ЄС і НАТО на виникнення нової держави, яка б претендувала на членство в цих організаціях? Європейські лідери попередили напередодні референдуму, що якщо Шотландія обере незалежність, вона буде змушена пройти всю процедуру вступу до співтовариства, якщо хоче залишитися в складі ЄС. Шотландський випадок є особливо цікавим, оскільки він не єдиний в Європі.

Томас Фрідріх, член Міжнародної асоціації преси і фахівець з європейських справ торкнувся цього питання в інтервю нашому кореспонденту в Брюсселі: “Шотландія не єдиний випадок в Європі в цілому і в Євросоюзі зокрема. Маємо прагнення каталонців до автономії, подібний рух є в північній Італії і навіть тут, в Бельгії, ми є свідками тенденції розділення цієї маленької країни. Розширюючи перспективу, ці рухи можуть бути екстрапольовані й на Україну. Я думаю, що кожна країна в Європі, говорячи про весь наш континент, і не лише про Європейський Союз, роздроблена на кілька частин, стане набагато слабшою і більш нараженою на різноманітні небезпеки, ніж це було до розколу. Я би надав перевагу німецькому федеративному устрою. Ця модель може бути рішенням і для України, оскільки надає більше адміністративних повноважень і більшу автономію регіонам, зберігаючи при цьому єдиність нації.”

Якби на референдумі шотландці висловилися за незалежність, союз, який тривав протягом 300 років, і що включав в себе Англію, Уельс і Північну Ірландію призвів би до радикальних змін, а Великобританія втратила б 5 із 60 мільйонів своїх громадян. В угорському парламенті депутат від правлячої партії “Фідес” Жолт Немет, заявив, що референдум продемонстрував, що автономія не є дестабілізуючим чинником, а після референдуму не англійці виграли перед шотландцями, а ідея автономії.

Журналіст Іштван Патакі, фахівець із зовнішньої політики газети “Magyar Nemzet” вважає, з іншого боку, що не можна проводити паралель між референдумом у Шотландії та прагненнями до автономії угорців Румунії: “Найбільша відмінність між ситуаціями в Шотландії та в Секлерівському краї полягає в тому, що в Румунії йдеться лише про прагнення до автономії, в той час як Шотландія має дуже сильну автономію протягом багатьох років і тепер висловилася щодо незалежності. Чому не можна навести паралель між цими двома ситуаціями? Тому, що в Європі є автономії в багатьох країнах, і кожна країна вирішує окрема, яку форму автономії та в яких умовах надати її національним меншинам, які живуть там і вимагають цього.”

У Бухаресті, глава румунської дипломатії Тітус Корлецян привітав результат референдуму і заявив, що Великобританія із Шотландією в своєму складі, є стратегічним партнером Румунії як на двосторонньому рівні, так і в рамках ЄС і НАТО.

З Каталонії та Країни басків в Іспанії до бельгійської Фландрії, з Корсики і провінції Бретань у Франції до Південного Тіролю в Італії, сепаратистські рухи, які сподівалися, що шотландський референдум створить прецедент в ЄС, змушені тепер змиритися з провалом сецесіоністських рухів. Помірні або енергійні, впливові або ні, ці рухи не приховують своєї солідарності, надають одне одному взаємну політичну підтримку та узгоджують свої дії.

Ані Румунію не оминув цей рух за відокремлення, який охопив центр країни, так званий Край секлерів, де більшість складають етнічні угорці. До тепер, автономію цієї території, як попередній етап до незалежності, утверджували лише угорські радикали Трансільванії, згруповані в позапарламентських партіях. До них тепер приєднався, з власним проектом автономії секлерівських територій, помірний Демократичний союз угорців Румунії.

Провід союзу, який з 1990 року маже безперервно перебуває в румунському парламенті, а з 1996 року увійшов майже до всіх правлячих коаліцій, уповноважив свого лідера, віце-премєра Келемена Хунора представити основні положення цього проекту.

Документ передбачає, що три повіти Трансільванії – Харгіта, Ковасна та Муреш – обєднані в автономну структуру, повинні отримати повноваження за прикладом італійського Південного Тіролю. На карті Румунії вже була така автономна структура в перші два десятиліття комуністичної диктатури, найгірші в сучасній історії країни, під назвою Угорський автономний округ. І не за тірольським, а за радянським зразком.

Проект ДСУР передбачає надання угорській мові офіційного статусу, наряду з румунською та її викладання у всіх школах регіону, в тому числі в румунських. Дві етнічні групи — угорська та румунська — мають бути пропорційно представлені у всіх установах, в тому числі в судовій системі, де дві третини суддів і прокурорів мають бути угорської національності, і одна третина – румунської. Ініціатори проекту хочуть, щоб 50% доходів від зборів і податків, зібраних в регіоні залишилися в місцевому бюджеті.

І нарешті, столицею Краю секлерів ініціатори проекту автономії обрали найбільше місто в регіоні – Тиргу-Муреш, де, до речі, більшість населення складають румуни. “Угорці не хочуть відокремлення або незалежності, а лише ефективні гарантії збереження і розвитку національної ідентичності,” — уточнив Келемен Хунор.

Румунські політики, як соціал-демократи, з якими ДСУР перебуває зараз при владі, так і від правоцентристської опозиції, стверджують, однак, що будь-яка зміна адміністративно-територіального устрою держави має відповідати Конституції, яка передбачає, що Румунія є національною та унітарною державою. Румунські партії, згодні з децентралізацією та регіоналізацією, стверджують, однак, що в основі цих процесів не можуть стояти етнічні критерії, як того хочуть члени Демократичного союзу угорців Румунії.