Tag: Адміністрація Президента

  • Наново про Посольство Румунії в Ізраїлі

    Наново про Посольство Румунії в Ізраїлі




    Глава
    румунського уряду Віоріка Денчіле здивувала своєю заявою багатьох коли повідомила, в неділю, що Посольство
    Румунії в Ізраїлі буде переміщене з Тель-Авіва до Єрусалима після завершення
    аналізу поточної ситуації щодо доцільності такого рішення та його погодження з
    усіма зацікавленими сторонами. В повідомленні прем’єр-міністра, зробленого під
    час конференції Американсько-ізраїльского комітету, також йшлося і про зобов’язання
    щодо введення процедури надання румунського громадянства євреям, які були
    вимушені покинути Румунію під час комунізму, а також про пенсії євреям, що
    пережили Голокост.




    Згодом,
    з боку президента Румунії Клауса Йоханніса, що представляє країну на зовнішній
    арені, пролунала критика на адресу прем’єра. Зокрема, Йоханіс зазначив, що,
    враховуючи певні нюанси, Віоріка Денчіле висловила особисту думку про
    перенесення посольства. Однак глава уряду у своїй заяві цього не стверджувала:
    «Я рада повідомити сьогодні, що після завершення аналізу ситуації всіма причетними до цього питання конституційними
    акторами у моїх країні і в разі повної згоди, я, у якості прем’єр-міністра Румунії
    та учолюваний мною уряд перемістимо Посольство Румунії до Єрусалима, столиці
    Ізраїлю».




    На
    ці слова відразу відреагував прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху,
    привітавши заяву глави румунського уряду, а секретар Організації визволення
    Палестини та офіційний представник на переговорах з Ізраїлем Саїб Ерекат
    розкритикував наміри румунської сторони та закликав Європейський Союз вжити
    заходів. Прем’єр-міністр Денчіле черговий раз продемонструвала відсутність
    розуміння сфери закордонної політики що стосується прийняття відповідних
    важливих рішень від імені румунської держави, вважає Президент Йоханніс. Також
    в Адміністрації Президента підкреслили, що ініціюючи дії, які не належать лише
    до компетенції уряду, прем’єр-міністр поспішає із заявами, без спільного рішення
    всіх вирішальних факторів. В Адміністрації Президента вважають, що рішення про перенесення Посольства
    Румунії з Тель-Авіва до Єрусалима, буде прийняте лише після завершення поточної
    оцінки ситуації й тільки при погодженні з усіма установами, які відповідальні у
    сфері зовнішньої політики й національної безпеки.




    Остаточне
    рішення належить Президенту Румунії, який, відповідно до Конституції,
    відповідає за зовнішню політику та прийняття рішень в цій сфері та представляє
    країну на міжнародному рівні, – сказано в прес-релізі Адміністрації президента.
    Як відмітила прем’єр-міністр, вона розчарована реакцією президента, бо на її
    думку, перенесення посольства є правильним рішенням для країни й це
    продемонструє бажання наблизитися у відносинах до Ізраїлю і США. Вона додала,
    що не це означає, що Румунія відмежовується від Європейського Союзу. Наразі всі
    посольства країн-членів ЄС знаходяться в Тель-Авіві. Ідея переміщення Посольства
    Румунії в Єрусалим була висловлена лідером провладної в уряді Соціал-демократичної
    партії Лівіу Драгня. Його слова були розцінені, як спроба стати ближче до
    республіканської адміністрації у Вашингтоні, й одночасно як намір зменшити
    конституційний статус нинішнього президента Румунії.

  • Парламент повторно обговорить держбюджет Румунії

    Парламент повторно обговорить держбюджет Румунії


    Вже приблизно чотири місяці, як державний бюджет
    Румунії на 2019 рік мав би бути прийнятий та схвалений, але документ все ще
    перебуває на стадії розробки, через серйозні розбіжності щодо його формування
    між коаліцією Партії соціал-демократів та Альянсу лібералів та демократів, з
    одного боку, та Президентом Клаусом Йоханнісом й опозицією, з іншого. Документ потрапив в парламент
    лише у лютому, після чого був оскаржений Президентом в Конституційному Суді,
    потім, попри рішення суду про відповідність законопроекту конституційним
    нормам, Президент вирішив ініціювати повторний розгляд бюджету, який він назвав
    «національною ганьбою». Як підтверджують європейські та міжнародні інституції,
    бюджет передбачає нереальні сценарії без гарантій його реалізації, каже Президент
    Клаус Йоханніс, погоджуючись і з позицією правої опозиції, щодо
    цього питання.



    Радник президента Космін Марінеску, який
    оприлюднив аргументи, заявив, що найбільші економіки країн-партнерів Румунії
    уповільнюються, а останні оцінки деяких агентств показують, що негативні
    прогнози можуть зберігатися. Він уточнив, що доходи, закладені в бюджеті
    переоцінені приблизно на 10 млрд леїв (близько 2,1 млрд євро), тобто на 1% ВВП,
    що дуже суттєво стосовно прогнозованого дефіциту бюджету. Водночас, аналіз
    бюджету показує й недооцінювання деяких розділів витрат та навіть негативні
    зміни, як у випадку пенсій.



    За словами представників Адміністрації Президента,
    це бюджет, який ставить під сумнів дотримання міжнародних договорів, учасником
    яких є Румунія, а також законодавство в цій сфері, та який направлений на
    обслуговування переважно політичних інтересів невеликої групи. Однак, в Партії соціал-демократів
    вважають, що бюджет на 2019 рік спланований дуже добре і ретельно, а дії
    президента впливають на функціонування всіх державних інституцій.
    Соціал-демократи кажуть, що всі економічні галузі забезпечуються, відповідно до
    бюджету, необхідними ресурсами, й називають проект державного бюджету
    революційним та таким, що спрямований на підтримку здоров’я та освіти, а підхід
    президента оцінюють, як політичний.




    Заступник голови Палати депутатів Флорін Йордаке вже оголосив про те,
    що вони направлять на підписання закон про державний бюджет у тій самій формі,
    в якій він був прийнятий законодавчим органом: у сформованому бюджеті було
    закладено 5,5% економічного зростання і валовий внутрішній продукт понад тисячу
    мільярдів (еквівалент понад 200 мільярдів євро).

  • Резолюція про вотум недовіри уряду

    Резолюція про вотум недовіри уряду

    Парламент прийняв резолюцію про вотум недовіри, внесену правлячою коаліцією у складі СДП – АЛДЕ проти власного уряду, на чолі з дисидентом соціал-демократом Соріном Гріндяну, що було прем’єрою в історії посткомуністичної Румунії. Він та інші два заколотники виконавчого органу були звинувачені у незрілості і політичній безвідповідальності, бо вони зрозуміли урядувати від власного імені, хоча їм була відкликана політична підтримка. Резолюція про вотум недовіри було єдиним конституційним рішенням правлячої коаліції, у складі СДП + АЛДЕ, в умовах коли, залишившись без підтримки і без переважної більшості міністрів, потім виключений з партії, Сорін Гріндяну відмовився піти у відставку.

    На свій захист, останній заявив, у Парламенті, що не розуміє чому СДП побажала скинути власний виконавчий орган у сприятливий момент урядування, як це було показано в економічній статистиці, і попередив, що прийняття резолюції про вотум недовіри дорівнює виходу цієї партії від урядування, оскільки все залежатиме від президента Клауса Йоханніса. У відповідь на це, лідер СДП Лівіу Драгня сказав, що уряд і прем’єр-міністр не працювали як слід, і що голосування резолюції про вотум недовіри означає продовження урядування коаліції у складі СДП+АЛДЕ, за що висловилися румуни під час парламентських виборів, у грудні минулого року. Нагадаємо, скандал в коаліції почав від оцінки діяльності кабміну Гріндяну, зробленої через шість місяців після призначення.

    Оцінка показала, що існують серйозні недоліки в реалізації програми урядування. Сорін Гріндяну відкинув як необгрунтованими оцінку і оцінювача – колишнього міністра фінансів, розслідуваного за серйозні корупційні злочини. Гріндяну і його бунтарство проти Лівіу Драгні є політичною несподіванкою літа. На перший погляд, вірний солдат партії та її чинного лідера, Сорін Гріндяну показав ту мужність, на яку ніхто не сподівався. Він піддав критиці авторитарний стиль Драгні і вимагав його відставки, як попередню умову для його власної відставки з поста глави уряду. Деякі спостерігачі вважають, що реальною причиною висадки Гріндяну є затримка законів кримінального законодавства, пом’якшення яких послужило би Драгні у справі, в якій він звинувачений у підбурюванні до зловживання службового становища.

    Бунт Гріндяну і реакція керівництва партії на це, резолюція про вотум недовіри проти власного уряду, не можуть залишитися без наслідків у СДП. Її вірному електорату, але й новим прихильникам, які дозволили їй перемогти у парламентських виборах у грудні, буде цікаво дізнатися, що трапилося із силою і згуртованістю партії всього за шість місяців, протягом яких єдиними, які піддали критиці заходи кабінету міністрів та правлячої коаліції, у відсутності сильної парламентської опозиції, були Адміністрація Президента і громадянське суспільство під час вуличних протестів. Для Румунії, голосування резолюції про вотум недовіри має бути першим кроком на шляху до вирішення політичної кризи. Президент Йоханніс запевнив, що, незважаючи на це, Румунія є стабільною країною, тому що має дуже хорошу економічну ситуацію і розглядається як надійний партнер.