Tag: академія

  • 29 серпня 2024 року

    29 серпня 2024 року

    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Румунські фермери, чиї посіви були знищені посухою, отримають компенсацію від уряду. Заходи, які будуть прийняті наступного тижня, забезпечать кошти для відшкодування збитків, завданих цього літа, а також механізм страхування осінніх та весняних посівів. Міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що буде надано до 3 000 леїв на гектар (близько 600 євро), що розблокує кредитування для фермерів, відповідно до результатів переговорів з представниками банків. Необхідні кошти надійдуть з національного бюджету, плюс 17 млн євро з Фонду ризиків ЄС. Крім того, схема державної допомоги під назвою «фермерський кредит» буде збільшена на 400 млн леїв (близько 80 млн євро).

     

    ВИБОРИ – Уряд Румунії затвердив календар цьогорічних президентських виборів. Перший тур відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Минулого тижня кабінет міністрів також визначилася з датою проведення парламентських виборів, які заплановані на 1 грудня, в Національний день Румунії. Цього року в Румунії проходять всі види виборів. 9 червня румуни вже обрали своїх представників в Європейському парламенті, а також в органах місцевого самоврядування.

     

    ЄВРОСОЮЗ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сьогодні взяла участь у неформальній зустрічі очільників зовнішньополітичних відомств з країн-членів Європейського Союзу, організованій у Брюсселі Високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем. За повідомленням МЗС, переговори були присвячені збройній агресії Росії проти України та ситуації на Середньому Сході. Переговори щодо російської агресії в Україні пройшли за участі глави української дипломатії Дмитра Кулеби і зосереджені на аналізі останніх подій на місцях та багатовимірній підтримці України з боку Європейського Союзу. Лумініца Одобеску перед зустріччю, наголосила, що Євросоюз має прискорити всебічну підтримку України, в тому числі й  військову. “Ми маємо розблокувати Європейський фонд миру і місію військової допомоги EUMAM, щоб краще забезпечити потреби української армії. Російські стратегічні цілі щодо України залишилися незмінними. Удари по цивільній інфраструктурі, у тому числі по енергетичній інфраструктурі – це “норма” для Москви”, – заявила очільниця МЗС Румунії. Вона наголосила, що партнери мають допомогти Україні підготуватися до зими, а Румунія продовжить допомагати як Україні, так і Республіці Молдова, зокрема й в енергетичній сфері.

     

    КЛАСИЧНА МУЗИКА – У суботу в Бухаресті стартує Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску – 2024. До 27 вересня рекордна кількість кандидатів – 667 музикантів у віці від 13 до 35 років з майже 60 країн – змагатимуться у категоріях композиція, віолончель, альт, скрипка та фортепіано. Цьогорічний конкурс також включатиме Майстер-клас, що складатиметься з музичних майстер-класів для молодих виконавців, які спеціалізуються на диригуванні, грі на скрипці, віолончелі або фортепіано. Майстер-класи проведе румун Крістіан Мечелару, головний диригент Симфонічного оркестру Кельнського радіо та музичний директор Французького національного оркестру. Конкурс імені Джордже Енеску розпочався у вересні 1958 року і проводиться вже удев’ятнацяте. Він проходить щодвароки, чергується з однойменним Міжнародним фестивалем Джордже Енеску, і швидко став одним з найпрестижніших музичних конкурсів Європи, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

     

    АКАДЕМІЯ – Румунська академія відзначає в Бухаресті, Клуж-Напоці (північний захід) та Яссах (північний схід) День румунської мови, встановлений законом 31 серпня. Сьогодні в Аулі Академії в столиці було організовано святкове засідання. З п’ятниці Інститут лінгвістики та історії літератури в Клужі організовує культурні, наукові та освітні заходи під егідою «Тиждень румунської мови – слова, які нас об’єднують». 31 серпня філія Румунської академії в Яссах організовує в Ботанічному саду захід під назвою «День румунської мови – свято румунів з усього світу». У цей період також організовуються заходи в діаспорі, а День румунської мови є одним з найважливіших заходів культурної дипломатії, спрямованих на висвітлення різноманітності та культурного багатства різних румуномовних громад у всьому світі.

     

    СОБАКИ – Власники собак у Румунії будуть зобов’язані забезпечити мінімальну площу для кожної окремої тварини, щонайменше 4 квадратних метри для маленьких собак і 6 квадратних метрів для великих собак, згідно з документом, винесеним на громадське обговорення Національним управлінням ветеринарії та безпеки тварин. Проєкт також встановлює штрафи в розмірі від 2 000 до 5 000 леїв для осіб, які розводять собак для продажу без реєстрації як розплідника. Документ також встановлює чіткі умови видачі рішень про евтаназію собак у державних і приватних розплідниках і дозволяє місцевим органам влади субсидіювати з власних бюджетів стерилізацію, ідентифікацію та реєстрацію безпритульних собак звичайних порід.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» приймає сьогодні ввечері в Бухаресті австрійський «LASK» Лінц у вирішальному матчі плей-офф Ліги Європи. Перший матч в Австрії завершився внічию 1:1. Також сьогодні віце-чемпіон Румунії клузький «CFR» грає на виїзді другий матч плей-офф Ліги Конференцій проти кіпрського ФК Пафос, після перемоги 1:0 вдома в першому матчі.

     

  • Міжнародна конференція «SEA-CONF 2020», у Констанці

    Міжнародна конференція «SEA-CONF 2020», у Констанці

    Наприкінці травня у Військово-морській академії імені Мірчі Старого, що базується в місті Констанца, чорноморський порт, відбувся шостий випуск Міжнародної конференції «SEA-CONF 2020». Вперше обмін
    ідеями та дискусії відбулися в
    онлайн-середовищі, контекст, в якому власна платформа Військово-морської академії імені
    Мірчі Старого виявилася дуже ефективною і піднялася до рівня міжнародних вимог у сфері віртуального
    спілкування.


    Цьогорічна Міжнародна конференція SEA-CONF проходила по чотирьох секціях: Електротехніка, автоматика та
    інформатика, Фундаментальні, військові, лінгвістичні та соціальні
    науки, Машинобудування та Транспорт і менеджмент. Взяли участь у
    конференції учасники з
    різних країн, серед яких нагадаємо Болгарію, Туреччину, Хорватію, Україну, а також з Румунії, які
    представили 150 доповідей.


    Конференція SEA-CONF – це амбітна
    ініціатива для морської академічної та наукової спільноти на регіональному та
    міжнародному рівнях, яка продовжує давній науковий підхід закладу -
    Nav-Mar-Edu. Щороку захід залучає учасників з різних галузей, що цікавлять
    морську освіту, в країні та за кордоном. Захід – це можливість
    як для організаторів, так і для учасників бути в курсі найновішої інформації в
    галузі досліджень.


    Незважаючи на те, що проводилася в
    Інтернеті, цьогорічна конференція вкотре висунула теми, що цікавлять академічну
    та наукову спільноту в морській галузі, запустивши низку дебатів та заклавши
    основи для майбутніх спільних науково-дослідних проектів. Доповіді, зареєстровані та представлені під час конференції, будуть
    опубліковані у «Науковому віснику Військово-морської академії».


    У січні цього року делегація експертів та викладачів
    Одеського національного морського університету провела навчально-інформаційне стажування у
    Військово-морській академії імені Мірчі Старого, в рамках програми мобільності
    Erasmus +, KA107, реалізованій з університетами країн-партнерів програми. Під час мобільності українські
    партнери пройшли навчання з питань організації та проведення мобільності для
    студентів та викладачів з адміністративної та академічної точки зору.


    Військово-морська академія імені
    Мірчі Старого – це
    установа з більш ніж 140-річною традицією морської вищої освіти в
    Румунії, яка
    користується хорошою міжнародною репутацією, з найкращим рейтингом румунського
    університету в цій галузі (університет освіти та наукових досліджень),
    згідно з національним списком
    здійсненим MENCS.


    У 2010 році Військово-морська академія
    імені Мірчі Старого стала першим університетом,
    акредитованим з максимальним ступенем (Високий ступінь довіри), присвоєним
    Румунським агентством із забезпечення якості вищої освіти. Морська
    академія має партнерські стосунки з понад 20 вищими навчальними закладами в
    країні та за кордоном, а також майже 100 економічними агентами та державними установами
    у військово-морській галузі.

  • «Молдавська» мова – це пережиток радянської пропаганди

    «Молдавська» мова – це пережиток радянської пропаганди




    Академія Наук Румунії закликала владу Республіки Молдова зберігати в
    офіційному користуванні правильні та широко визнані поняття «румунська мова» та
    «Історія румунів» як єдино дійсні для позначення реальності, яку вони охоплюють.
    Академія стурбована спробою офіційного Кишинева знову запровадити поняття
    «молдавська мова», винайдене радянською пропагандою. У заяві, розміщеній на веб-сайті Румунська Академія стверджує, що не існує «молдавської» мови, а
    лише румунська з численними говорами, в тому числі молдовським.




    Про це йдеться в офіційній заяві, поширеній нещодавно Румунською Академією
    Наук. «Румунська Академія із занепокоєнням взяла до відома нові спроби запровадження
    в офіційне користування у Республіці Молдова та в інших сусідніх регіонах,
    населених румунами, неіснуюче поняття «молдавська мова», колись підтримуване радянською
    пропагандою і відновлене сьогодні певними політично зацікавленими колами», -
    йдеться в пресрелізі.




    Згідно з Румунською Академією Наук «румунська мова вже більше двох століть
    систематично вивчається румунськими та іноземними лінгвістами, які точно
    встановили її статус та роль. Румунська мова є найбільш східною романською
    мовою, вона має чотири діалекти та багато говорів. Діалекти румунської мови -
    дако-румунський, арумунський (македонський), мегленорумунський та гістрорумунський».




    «Основою румунської мови є дако-румунський діалект, єдиний, яким
    розмовляють на півночі Дунаю, який на думку більшості фахівців є власне румунською
    мовою. Північнодунайська румунська мова має численні, виразні, багаті на
    регіоналізми говори: арделянський (трансільванський), банатський, бігорський
    (кріський), марамуреський, молдовський, волоський, олтенський тощо. Молдовський
    говір поширений між Карпатами, на
    заході, Дністром (іноді і по той бік Дністра), на сході, Черемошем, на півночі
    та Мілковим, Дунаєм і гирлами Дунаю, на півдні», – зазначається в заяві.




    Академія наголошує, що «Прут не є мовною чи говірковою межею і, отже, мова,
    якою розмовляють по обидва боки цієї річки, однакова, а саме: румунська мова. Говори
    румунської мови забезпечують єдність мови і є зрозумілими всім румунам.
    Літературна мова, що народилася у 16 столітті, є загальноприйнятою мовою, яку
    вивчають у школах і, яка підтверджує – у Румунії, Республіці Молдова та в
    будь-яких інших країнах – спільну мовну спадщину. Молдовський говір жодним
    чином не направлений проти єдності з румунською мовою, так само як поняття молдован
    і румун не суперечать одне одному, а доповнюють одне одного.»




    «Мешканці (ред. – історичних румунських провінцій) Олтенії, Марамурешу,
    Банату тощо, є водночас і румунами, так само як більшість молдован є одночасно молдованами та румунами. Аналогічно
    баварці є німцями, тосканці – італійцями, а нормани – французами. Більше того,
    навіть якщо Швейцарія є державою, немає швейцарської мови, придуманої з
    політичних міркувань. Австрія має давню і визнану державність, але мова, яку
    вивчають в австрійських школах не австрійська, а німецька. Ані французьку мову,
    яку вивчають у Бельгії не називають бельгійською», – йдеться в документі,
    опублікованому на сайті Академії Наук Румунії.




    «Молдовські вчені, від Мірона Костіна та Дімітрія Кантеміра до Міхая
    Емінеску та Александра Філіппіді, постійно використовували поняття румунська, а
    не «молдавська» мова. Найвидатніші теоретики назв румун (румунський) та Румунія
    були молдованами. Батьківщиною, для Емінеску, була не Молдова, а Румунія, про
    яку він написав вірш: «Що тобі бажаю, солодка Румуніє!». Дійсно, сьогодні існує
    міжнародно визнана держава Республіка Молдова, але мовою більшості її населення
    є румунська, з її прекрасним молдовським говором. Історія та реальність можуть
    лише слідувати критерію можливої ​​людської правди і ця правда чітко і
    однозначно говорить про румунську мову, розмовну та написану латинським
    алфавітом, по обидва береги Пруту. Поняття «молдавська мова», крім відсутності реальності,
    яку вона має тенденцію називати, суперечить всій культурній історії східних
    регіонів простору населеного румунами і несе загрозу виключення із духовної
    обдарованості східної гілки румунського народу найбільших його письменників,
    які незаперечно вважали себе румунами і писали виключно румунською мовою», -
    йдеться також у заяві.




    «Популяризація ідеї «молдавської» мови, відмінної від румунської – це не
    лише спотворення культурних та ідентитарних реалій, зафіксованих у всіх мовних,
    історичних та літературних синтезах, а й ідеологічна маніпуляція, яку
    міжнародна спільнота ніколи не прийме. Мова народу – визначальна частина його
    ідентичності, тому її ідеологічна інструменталізація через тенденційну лінгвістичну
    політику не може змінити реальність, засновану на багатовіковій традиції і, особливо,
    не може скасувати те, що румуни в Республіці Молдова вважають для себе
    визначальним: приналежність до румунського мовного та культурного простору», -
    зазначається в документі Румунської Академії.




    Таким чином Румунська Академія безумовно підтримує позицію Академії Наук
    Республіки Молдова, її профільних інститутів щодо статусу румунської мови як
    історичної та офіційної мови цієї держави. У світлі цих міркувань Румунська Академія
    прямо просить владу Республіки Молдова зберігати в офіційному користуванні
    правильні та закріплені поняття «румунська мова» та «Історія румунів», як єдині
    правильні для називання реалій, яких вони стосуються.

  • День румунської культури – 2019

    День румунської культури – 2019

    Кожен рік у День румунської культури, що відзначається в день народження видатного національного поета Міхая Емінеску,
    якого критика вважає найбільшим творцем
    історії нашої літератури, на багатьох сценах
    Румунії відбуваються різні урочисті заходи.




    Захід, організований Румунським Атенеумом у Бухаресті, зібрав провідних культурних та політичних діячів, які обговорили роль культури поза національним виміром. Президент Румунської Академії Йоан-Аурел Поп заявив, що румунська культура, передусім, є складовою великої європейської
    культури. «Національну культуру можна уявити лише в її універсальних рамках. У нашому випадку це європейські рамки, європейський вимір, в якому наша культура завжди
    пульсувала, на який посилалася і в чиї течії вона постійно вписувалася, принаймні з часів епохи Відродження.
    По-друге, національна культура має й важливий історичний вимір, без якого вона не може функціонувати, без якого втрачає свій статус і розчиняється в інших культурах, або просто помирає разом з народом, який її створив.»




    У своєму вступі Йоан-Аурел Поп згадав
    і про великі культурні установи в Румунії, без яких місія передачі культурних
    творів публіці була б нездійсненню. «З часів Романтизму і до наших днів європейські
    тенденції ставали все більш інтенсивними, а деякі з них – все більш
    ексцентричними, але всі вони знайшли, в цілому, без часу хронологічного розриву,
    місце в румунській культурі. Синхронізація румунської цивілізації із західною
    цивілізацією, поза межами великого питання про форми без змісту, яку так гарно
    теоретизував Тіту Майореску, була здійснена спочатку через культуру. Європейська
    культурна творчість супроводжувалося створенням культурних закладів, необхідних
    для модернізації, від бібліотек та музеїв до середніх шкіл та вищих навчальних
    закладів, від Трансильванської асоціації літератури та культури румунського
    народу до Румунської Академії. Але усі ці установи могли діяти лише завдяки
    великому пам’ятнику, яким є наша мова. Мова відіграє роль каталізатора,
    коагулянтного елементу, як це відбувається й сьогодні.»




    Президент Румунії Клаус Йоханніс
    піднявся на сцену Румунського Атенеуму, щоб наголосити на культурних цінностях
    румунського народу і згадати видатних культурних діячів та їх твори, які були
    визнані на європейському рівні. «Коли ми говоримо про румунську культуру, не
    можемо не згадати про її суттєву роль в модернізації нашої країни. Цей процес
    призвів до утвердження великих цінностей румунської літератури, музики та
    мистецтва в універсальній культурі. Твори Джордже Енеску, Константіна Бринкуша,
    Єуджена Йонеско, Еміля Чорана або Трістана Тцари продемонстрували сумісність
    між традицією і сучасністю та демонструють спорідненість нашої культури з
    європейським духом і міжнародними художніми цінностями. Похвально, що нові
    покоління творців у літературі, кіно, образотворчому або виконавському мистецтві
    здатні надалі та з винятковими результатами використовувати цей діалог між національним
    та універсальним вимірами.»




    Звичайно, національний вимір
    румунської культури проявляється, як і в будь-якому іншому прикладі в історії,
    головним чином через мову, яка не раз була найпотужнішим інструментом
    національних прагнень як у минулому, так і сьогодні. Клаус Йоханніс: «2019-ий рік є
    роком Культурного сезону Румунія-Франція, фестивалю ім. Джордже Енеску та
    фестивалю «Європалія» – великих міжнародних культурних проектів, які
    відбудуться під моїм високим патронатом, неперевершеною можливістю знову
    показати, що Румунія є простором
    художнього прояву. Ми святкуємо культуру в день народження Міхая Емінеску і тому,
    що румунська мова стала, починаючи з віку світла, аргументом і фундаментом
    наших прагнень до національної єдності та соціального прогресу. До реалізації
    як результат політичного бачення і народного зобов’язання, національна єдність
    здійснювалася через румунську мову.»




    Літературний критик Єуджен Сіміон,
    президент відділу філології та літератури Румунської Академії в своєму виступі
    спробував дати відповідь на запитання «Якою за рахунком владою є культура?» «Справжня
    сила культури, на мій погляд, полягає в тому, що вона є зброєю, яка дає людям
    силу вижити в історії. Це тиха зброя, що проявляється у великій історичній
    серії, для забезпечення майбутнього нації, в історії з численними невідомими.
    Культура, однак, є маргіналізованою владою, яка завжди була змушена долати
    постійні випробовування, іноді заперечена в її ідентичності та в її символах.
    Нарешті, це явище, що мусить боротися із законами ринкової економіки. Чи встоїть,
    виживе, переможе румунська культура, яка пережила багато складних ситуацій? Доти,
    доки в румунській мові будуть та виникатимуть або читатимуться поети, як
    Емінеску, Аргезі, Блага і, з вашого дозволу, Нікіта Стенеску, доти, доки читатимуться
    твори істориків, як Ніколає Йорга, літературних та історичних критиків Еуджена
    Ловінеску та Джордже Келінеску, румунська культура надалі буде великою мовчазною,
    таємною силою, буде, на моє тверде переконання, нашою найвитонченішою та найбільш
    проникливою дипломатією. Залишиться нашою найкращою в історії оборонною силою.»




    У фойє Румунського Атенеуму
    відбулася фотодокументальна виставка, організована Бібліотекою Румунської
    Академії у партнерстві з Національним літературним музеєм Румунії. Глядачі
    змогли побачити один з найцінніших рукописів Емінеску, наявний у колекції Бібліотеки
    Румунської Академії – Рукопис №2261, що
    містить «Легенду про Лучафера (Вечірню зірку)», а також 30-томне факсимільне
    видання «Рукописів Міхая Емінеску». Проект був здійснений під керівництвом
    академіка Єуджена Сіміона.

  • 6 квітня 2018 року

    ОЕСР – Міністр закордонних справ Теодор
    Мелешкану у п’ятницю в Парижі заявив, що
    приєднання Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку
    (ОЕСР) є способом стимулювання реформ всередині країни. У своїй промові на
    засіданні ОЕСР присвяченому Румунії він також заявив, що це сприятиме природному
    розвитку Румунії після вступу до НАТО у 2004 році та до ЄС у 2007 році. Міністр
    закордонних справ Румунії зустрівся з Генеральним секретарем організації
    Ангелом Гуррією та постійними представниками держав-членів. Як повідомляє МЗС Румунії
    35 членів ОЕСР (більшість європейські країни – 23) є розвинутими державами, що мають
    разом понад 70% світового виробництва і торгівлі та 90% світового рівня прямих
    іноземних інвестицій.


    СТРАСНА П’ЯТНИЦЯ – Сьогодні Велика п’ятниця. Для православних вірян і
    греко-католиків це найскорботніший день Страсного тижня, який нагадує про страждання, розп’яття та поховання Ісуса Христа. У цей день, який
    називають і Страсною п’ятницею, Ісуса привели до римського губернатора Понтія
    Пилата. За рішенням натовпу Пилат оголосив вирок: розп’яти Ісуса Христа. У
    Велику п’ятницю віряни згадують про зняття Ісуса з Хреста і Його покладення до
    Гробу. У середині церков розміщується великий хрест, на якому зображений
    розіп’ятий Ісус. Перед Хрестом розміщується Плащаниця, ікона, що описує
    євангельську сцену погребіння Ісуса Христа. У середині дня відправляється
    вечірня з чином виносу плащаниці, а ввечері у Велику п’ятницю в храмах
    правиться утреня Великої суботи з чином поховання Плащаниці. Люди приносять до
    Плащаниці квіти та обносять її навколо церкви.

    КІР – Від початку спалаху
    захворюваності на кір в Румунії померло 46 дорослих та дітей. Останньою в місті
    Констанца від кору померла 9-місячна дитина, яка не була щеплена. За даними Інституту
    громадського здоров’я в Румунії за минулий тиждень на кір захворіло понад 200 осіб
    у 23 повітах та в Бухаресті. У столиці було зафіксовано 10 лабораторно
    підтверджених випадків кору, – повідомляє Інститут громадського здоров’я.




    АКАДЕМІЯ – Історик Йоан-Аурел Поп, ректор
    університету ім. Бабеша-Боляя в м.Клуж-Напока, у четвер став новим Президентом
    Румунської Академії. Він отримав 86 зі
    148 голосів членів Генеральної Асамблеї Румунської Академії. Обраний строком на
    чотири роки новий Президент Румунської Академії має зайняти нову посаду через
    15 днів з дати виборів. 20 квітня відбудуться вибори чотирьох віце-президентів та генерального секретаря. Колишній
    Президент Румунської Академії Йонел Валентин Влад помер у грудні минулого року.




    ПРАВОПОРЯДОК – Понад 50 тисяч працівників МВС Румунії
    забезпечуватимуть правопорядок під час великодніх свят. Вони діятимуть
    переважно поблизу храмів. Протягом найближчих кількох днів в країні буде
    проведено близько 700 громадських заходів, в яких передбачається участь понад
    250 тис. людей. Дорожня поліція працюватиме на автотрасах з більш ніж 300
    радарними пристроями та патрулюватиме на вертольотах Генерального інспекторату
    авіації. Так само понад 800 пожежних машин і екіпажів Служби швидкої
    медичної допомоги, реанімації та вивільнення чергуватимуть на великодні свята.




    ОТРУЄННЯ -
    Нервово-паралітична речовина Новічок , застосована проти Сергія Скрипаля була розроблена на військовій дослідницькій базі в закритому місті Шихани
    Саратовської області Росії. Про це пише публікація The Times з посиланням на
    звіт британської розвідки. Звіт, який був надісланий союзникам Лондона, призвів
    до вислання російських дипломатів з 28 країн, в тому числі з Румунії.
    Британські служби також кажуть, що на військовій базі Шихани було проведено
    дослідження, щоб визначити, чи можна використовувати Новічок для вбивства
    людей за межами кордонів Росії. Сергій Скрипаль та його дочка Юлія, які жили у
    Великобританії, були отруєні 4 березня в місті Солсбері, на південному заході
    Англії. Лондон відкрито звинуватив Москву в причетності до справи і оголосив
    про висилку російських дипломатів з британської території, після чого
    аналогічне рішення прийняли США та ще понад 20 країн, з яких було вислано
    загалом 150 російських дипломатів. Москва, яка заперечує свою причетність,
    відповіла висилкою 60 американських дипломатів і закриттям консульства США в
    Санкт-Петербурзі, а також зажадала від Лондона
    скоротити кількість своїх працівників у посольстві та консульствах у Росії.

    САНКЦІЇ
    – США у п’ятницю ввели нові санкції
    проти 38 російських чиновників, олігархів та їхніх компаній, звинувачених у
    причетності до російських дій проти західних демократій, – повідомляє агентство
    Франс-прес. Це «найжорсткіші» санкції Адміністрації Дональда Трампа проти
    Росії, а під їх дію підпадають 14 російських юридичних осіб, 7 олігархів та 17
    державних чиновників, у тому числі міністр внутрішніх справ РФ Володимир
    Колокольцев та глава Газпрому Олексій Міллер.
    Санкції введені у відповідь на цілу низку зловмисних дій Росії, як
    наприклад анексія Криму,підтримання конфлікту на сході України,
    підтримка сирійського режиму та шкідливі дії в галузі кібернетичної діяльності,
    пише агентство Франс-прес.

    ГАНДБОЛ – Румунська жіноча команда з гандболу CSM (Бухарест) у п’ятницю здобула перемогу з рахунком 34:21 над французьким клубом Metz у першому чвертьфінальному матчі Ліги чемпіонів. В інших трьох матчах угорський Gyor зустріне Buducnost (Чорногорія), FC Midtjyllland (Данія) зіграє проти команди Vardar (Македонія), a Ferencvaros (Угорщина) зустріне команду Ростов на Дону (Росія). Нагадаємо, що румунський клуб став переможцем жіночої гандбольної Ліги чемпіонів в 2016 році.

  • Румунській Академії – 150 років

    Румунській Академії – 150 років

    Румунська Академія відзначила, у понеділок, 150 років з дня заснування, урочистим засіданням, в якому взяли участь представники органів влади, іноземні гості, президенти європейських академій, особистості румунської культури і науки, дійсні члени Академії і члени-кореспонденти з країни та з-за кордону. Заснована в 1866 році, спочатку під назвою Румунське літературне товариство, по тому Румунське академічне товариство, установа, яку вважали вищою румунською науковою та культурною установою, отримала, у березні 1879 року, назву Академія Наук Румунії.

    Її членами є наукові діячі визнані і оцінені на національному та міжнародному рівнях, в найрізноманітніших галузях, від історії, філософії та лінгвістики до ядерної фізики, хімії, макро та мікробіології. В даний час, Румунська академія налічує 84 дійсних членів, 76 членів-кореспондентів, 45 почесних членів, шість з яких знаходяться за кордоном.

    На урочистій сесії, Президент цієї установи Іонел-Валентин Влад зазначив, що після півтора століття безперервної діяльності, Румунська Академія виконала роль захисту національної ідентичності та її глибоких духовних цінностей. Іонел-Валентин Влад: Ось чому, в рамках проектів довгострокового розвитку Румунії, Румунській академії відведено досягнення одного з найбільш важливих, пов’язаного з румунською культурою, з чітко визначеними цілями в галузі освіти і навчання, в притягненні до культури населення країни, особливо молодого покоління.

    Присутній на заході, Президент Румунії Клаус Йоханніс говорив про важливу роль, яку Румунська Академія відіграє в рамках діалогу між різними культурами. Клаус Йоханніс: У нашому суспільстві, ця почесна установа є орієнтиром конкурентоспроможності для нового покоління еліт, а також для румунських особистостей, які живуть і працюють за кордоном протягом тривалого часу.

    На думку глави держави, капітал довіри, який накопичила протягом тривалого часу Академія Наук Румунії дозволяє їй брати участь, з довірою і професіоналізмом, у великих темах розвитку Румунії. У свою чергу, прем’єр-міністр Дачіан Чолош наголосив на тому, що Уряд прагне створити міцні партнерські відносини з Румунською академією, на основі якого використав би краще досвід і дослідження цього інституту в інтересах громадян. Він нагадав, що Академія вже працює над стратегією розвитку Румунії на найближчі 20 років і запропонував організувати в наступний період дебати, які окреслили би план глибокої трансформації країни, призвели би до змін у менталітеті і системі цінностей.