Tag: актори

Румунське кіно було відзначено у вівторок увечері в Бухаресті на церемонії вручення нагород Ґопо, найважливішої події, присвяченої румунському кіно, яка пройшла цього року вже в шістнадцяте. У 20 категоріях було номіновано не менше 19 повнометражних фільмів, що вийшли в кінотеатрах чи онлайн-платформах. Великим переможцем став «Невдалий трах, або Шалене порно» режисера Раду Жуде.

Фільм отримав Трофей за кращий повнометражний фільм, а також нагороди в категоріях: «Краща жіноча роль у головній ролі» (Катя Паскаріу) та «Кращий монтаж» – Кателін Крістуціу. У фільмі, який аналізує відносини між людиною та суспільством, відправною точкою є наслідки, які має на життя людини аматорське порно відео, завантажене на спеціалізований сайт викладачкою середньої школи. Постановка, яка отримала дуже хороші відгуки в міжнародній пресі, отримала минулого року на Берлінському міжнародному кінофестивалі Золотого ведмедя за найкращий фільм. Кінострічка «Невдалий трах, або Шалене порно» також була пропозицією Румунії на церемонії вручення премії «Оскар» 2022 року.

Проте більшість статуеток Ґопо, тобто п’ять, отримав фільм знятий режисером Крісті Пую «Мальмкроґ» за режисуру, зображення, декорації, костюми, макіяж і зачіску. Шостий повнометражний фільм Крісті Пую також досяг міжнародного успіху, отримавши Приз за найкращу режисуру два роки тому на Берлінському кінофестивалі, де відбулася його світова прем’єра. Дія фільму відбувається приблизно в 1900 році в особняку аристократичної родини, де кілька гостей проводять разом Різдво. Герої ведуть філософські дискусії французькою мовою про війну, мир, армію, релігію, найвище добро, найвище зло. Сценарій натхненний томом російського філософа Володимира Соловйова (1853-1900) «Trois entretines», який вийшов також румунською мовою під назвою «Три діалоги про кінець всесвітньої історії».

На церемонії вручення премії Ґопо, актор Богдан Фаркаш був номінований на кращу головну чоловічу роль у фільмі «Невизначений», який отримав ще нагороду за сценарій. Премію за всю діяльність також отримали актори Мар’яна Мігуц та Віктор Ребенджюк. На завершення заходу режисер Тудор Джурджу, ініціатор та організатор Гали вечора Ґопо, зазначив, що це був вечір із багатьма емоційними моментами.

«Це були хороші фільми, дуже хороші фільми, і я не можу сказати, що один із них був явним фаворитом. Але мені здається, що вибір було зроблено правильно», – додав Тудор Джурджу. Цьогорічний Гала вечір Ґопо пройшов під знаком солідарності. Кіноманів та глядачів з усього світу запросили долучитися до акції «Об’єднані фільмом». Усі кошти, зібрані під час кампанії, будуть розподілені між професіоналами української кіноіндустрії за допомогою Міжнародної коаліції кінематографістів у зоні ризику.

Актор Тудор Аарон Істодор фігурує серед лауреатів Shooting Stars 2017, престижної програми 67-го Міжнародного Берлінського кінофестивалю. Тудор Аарон Істодор був відібраний за його природне виконання різних ролей, так пояснило журі своє рішення.

Випускник Бухарестського Театрального і кінематографічного мистецтва імері І.Л. Караджале 2009 року, актор грає паралельно в театрі і кіно. Будучи ще студентом, він співпрацював з такими режисерами, як Лучіан Пінтіліє, Раду Мунтян, Паул Негоєску. Зіграв в трьох фільмах режисерки Фанні Ардан (Червоні сни, Остинантна каденція та Попіл і кров), і у кінофільмі Паночка Крістіна режисера Александру Мафтея. Він зіграв роль Едварда II в серії BBC Плантагенетів і його можна побачити на сценах Годо Кафе-театру та Єврейського державного театру в Бухаресті.

Роль, яка принесла Тудору Аарону Істодору цей відбір до програми Shooting Stars на Берлінале 2017 року, це роль зіграна у кінострічці Fixeur(Посередник) режисера Адріана Сітару, прем’єра якого відбулася в Румунії в кінці січня. Фільм розповідає історію молодого чоловіка Раду, який проходить стажування в Бухаресті в прес-агентстві France Presse і мріє стати журналістом. Тудор Аарон Істодор розповів нам, що саме переконало його зіграти роль у цьому фільмі і якою була співпраця з режисером Адріаном Сітару: Мені дуже сподобався сценарій. І сподобалися всі фільми Адріана Сітару, так що я хотів зіграти в одному з його фільмів, які сповнені ніжності, мають кілька шарів, що не можна раптом виявити. І актори у фільмах Адріана Сітару є винятковими. Тому, коли дивишся такий фільм, хочеш бути і ти там теж. Так що, коли мене покликали на відбір, це мене дуже порадувало. Це дуже гуманний фільм, чиїм центральним героєм є хлопець, який є посередником у зустрічах між іноземними журналістами у нього в країні, на цей раз йдеться про групу французьких журналістів, які хочуть зробити інтерв’ю з репатрійованою неповнолітньою повією. Співпраця з Адріаном Сітару була винятковою. Він є режисером, який любить акторів, він відкритий до імпровізації, добре знає чого саме хоче, але водночас любить працювати з акторами.

Я думаю, що краще для актора грати різні ролі і випробовувати різні стилі гри, каже Тудор Аарон Істодор. Актор розповідає як він готувався до ролі в кінофільмі Посередник: Він хоче бути журналістом, але ще не став ним. Сповнив 30 років, він вже не є хлопцем, ані зрілим чоловіком, це вік, коли ще можеш помилятися, однак хочеш довести свою цінність. Чимало про цю діяльність мені допоміг дізнатися кінематографіст і співавтор Адріан Сіліштяну, який певний час свого життя був саме посередником. Але попри заняття головного героя фільму, я був дуже зацікавлений в його людській стороні. Бо попри те, що відбувається у фільмі і попри діяльність героя, тут йдеться про наскільки далеко ми йдемо для того, щоб досягти поставлених цілей.

Тому що його батьками є два відомі актори в Румунії – Майя Моргенштерн і Клаудіу Істодор – Тудор Аарон Істодор каже, що в дитинстві у нього не було ніякого плану стати актором. Навпаки, ледве чекав, щоб батьки закінчили репетиції, аби він міг погратися. Згодом, однак, він зрозумів, що народився бути актором, змирився і розслабився: Мені дуже подобається запрошувати моїх батьків на прем’єри. Тим більше, що перша вистава є чарівною і навіть якщо вона не є з найкращих – вона є першим виступом перед публікою. Це момент, коли ти не зовсім впевнений, хочеш показати щось і очевидно тобі на це потрібна позитивна енергія. І мої батьки мають дуже хорошу енергію, коли вони приходять на мої вистави, я вважаю їх дуже хорошими глядачами. Ось чому я запрошую їх на першу мою виставу, щоб вони були там зі мною і сказали мені, що вони думають, тому що я плекаюся їхньою довірою до мене. Я хвилююся, і сподіваюся, що все моє життя буду хвилюватися, не тільки на прем’єрах, але на кожній виставі. Тому що, коли у мене не буде емоцій, то напевно я перестану займатися акторством. Коли ти відчуваєш, що знаєш все, і коли не матимеш ніяких слідів невпевненості, уразливості, не можеш виявити для себе нові речі.

Тудор Аарон Істодор є сьомим румунським актором, який бере участь в цій програмі, після Косміни Стратан у 2014 році, Ади Кондеєску у 2013 році, Ани Улару у 2012, Драгоша Букура у 2010, Анамарії Марінки у 2008 і Марії Попісташу у 2007 роках.

2016 є для театрального мистецтва міста Ясси роком ювілеїв. 200 років тому, в 1816 році, в столиці князівства Молдови відбулася перша театральна вистава румунською мовою. Пізніше, в 1840 році, 176 років тому, був заснований Національний театр в місті Ясси, а в 1896 році, 120 років тому, була офіційно відкрита нова будівля Національного театру. Сьогодні вважається однією з найбільш вражаючих будівель в Румунії, однак вона з’явилася в результаті трагедії.

Про це розповість Данієль Бусуйок, художній керівник установи: Спочатку, як відомо, Ясський театр знаходився у будівлі в парку Копоу і називався Великим театром з Копоу. Але ця будівля згоріла в лютому 1888 року, після чого до 1894 року тривали зусилля з метою зведення нового національного театру. У листі до культурного діяча Тіту Майореску, який тоді був міністром культури, уточнювалося, що для міста Ясси, відсутність театру ні з чим іншим не можна порівняти. Це так якби Ясси залишилися в темряві, це так якби йому було викрадено інтелектуальне життя і він був кинутий в життя легковажності, що не могло формувати характери. Таким чином, теперішній будинок був побудований на тлі високих очікувань як акторів, так і суспільства. Будівельні роботи були розпочаті в 1894 і завершені в 1896 році. Будівлю побудовано відповідно до планів віденських архітекторів Феллнера і Хелмера. Фактичним будівництвом займалася румунська компанія. Будівлю освітлювала електростанція, перша в своєму роді в Яссах. Теж тоді з’явилися перші опори вуличного освітлення, поблизу Національного театру. Архітектурний стиль еклектичний з елементами віденського бароко, рококо і неокласицизму. Великий зал має 750 місць. Стеля освітлена величезною кришталевою люстрою привезеною з Венеції, головна завіса намальована віденським майстром Ленцом є єдиною такого роду завісою, яка збереглася до наших днів, що ілюструє алегорію життя, з його трьома етапами у центральному плані, праворуч будучи намальоване символічно Об’єднання князівств. Стеля розписана Александером Гольцем на тему Казка і представляє в переносному сенсі райські алегорії.

1 і 2 грудня 1896 року було урочисто відкрито Великий зал з Національною увертюрою Флехтенмахера, водевілями Муза з Бурдужень Костаке Негруцці і Чінел-Чінел (укр. Повільно-повільно) Василя Александрі та комедією у віршах Поет романтик Матея Мілло. Гроші зібрані того вечора були подаровані бідним, а ті з другого вечора були подаровані митцям. Сьогодні Ясський національний театр це не просто місце для вистав, а й музей, де зберігаються предмети врятовані із колишнього залу цього театру.

Художній директор Даніель Бусуйок: У театральному сезоні 1888-1889 рр. в Яссах грали Гамлета. З пожежі від 1888 року було врятовано костюми, і тому ми сьогодні маємо костюм, який носив тоді видатний актор Грігоре Манолеску в Гамлеті. Він навіть виставлений у фойє Національного театру. Ми зараз відкрили виставку про всі події, які відзначатимуться в цьому році, за допомогою Ясського музею літератури, який допоміг нам костюмами і предметами, що належали акторам, театральними афішами і книгами. Всі вони виставлені в фойє театру. Глядачі можуть милуватися, наприклад, і свічником для освітлення сцени, який був використаний в Театрі з Копоу. Вони також можуть бачити костюми, які належали видатним актрисам минулого.

Минулої осені, телеканал BBC склав список найкрасивіших театрів у світі. Ясський національний театр посів друге місце, а це достатньо причин для того, щоб число туристів, які відвідують театр – окрім вистав та репетицій – підвищилося. У списку ББС, Ясський Національний театр фігурує поряд з подібними культурними установами з Парижа, Лондона, Сан-Франциско, Венеції і Брістола.