Tag: амністія

Амністія для боржників

Уряд у Бухаресті ухвалив у середу проект термінової постанови про податкову амністію для компаній та фізичних осіб. Документ передбачає бонуси для тих, хто своєчасно сплачує податки, а також для тих, хто вирішить сплатити свою заборгованість. Станом на кінець серпня заборгованість фізичних та юридичних осіб до державного бюджету склала понад 71 мільярд леїв (еквівалент понад 14 мільярдів євро), і уряд просить боржників сплатити їх до 25 листопада без нарахування пені та штрафів. Уряд також пропонує 3% бонус для сумлінних платників податків. Проект, розроблений Міністерством фінансів, також включає низку заходів жорсткої економії в бюджетному секторі, які передбачають обмеження витрат на товари та послуги.

 

Пожертвування для України

Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер підписав закон про передачу третім сторонам зенітно-ракетного комплексу Patriot, придбаного у США. Закон, прийнятий раніше в парламенті, схвалює передачу, узгоджену з американським партнером, сусідній Україні. Закон також «уповноважує румунський уряд вжити необхідних заходів для відновлення своїх наземних засобів протиповітряної оборони» шляхом укладання контрактів з урядом США на закупівлю ще одного зенітно-ракетного комплексу «Патріот».

 

Підтримка Ізраїлю 

Румунія рішуче засуджує терористичні напади на Державу Ізраїль і закликає всі залучені сторони сприяти відновленню безпеки і укладенню угоди про припинення вогню – з таким посланням виступив прем’єр-міністр Марчел Чолаку в Єрусалимі в четвер, під час зустрічі зі своїм ізраїльським колегою Беньяміном Нетаньяху. Як повідомляє Радіо Румунія, Марчел Чолаку висловив стурбованість ситуацією в сфері безпеки та небезпекою ескалації конфлікту. У супроводі міністрів оборони, закордонних справ та економіки прем’єр-міністр перебував з робочим візитом в Ізраїлі, на порядку денному якого була зустріч з президентом Ісааком Герцогом. Це другий візит прем’єр-міністра Румунії до Ізраїлю менш ніж за рік, після візиту від 17 жовтня 2023 року, через десять днів після того, як єврейська держава зазнала нападу терористів з ісламістського руху ХАМАС.

 

Високопосталені посади для румунів

Депутат Європарламенту від СДП Роксана Минзату є офіційним кандидатом на посаду єврокомісара з боку Румунії. Про це оголосив у понеділок прем’єр-міністр Чолаку, який сказав, що обговорить з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн портфоліо, яким буде керувати Румунія. Склад майбутньої виконавчої влади ЄС буде оголошено 11 вересня. Також у Брюсселі румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан (ЄНП/НДП) був призначений політичними групами Європарламенту головним переговірником щодо майбутнього багаторічного бюджету ЄС після 2027 року. 7-річна програма на загальну суму близько 1,3 трильйона євро є інструментом, за допомогою якого країни-члени отримують основну частину безповоротних коштів ЄС на інвестиції та фермерські субсидії. Парламент має визначити пріоритети багаторічного бюджету ЄС. Вони будуть передані до Європейської Комісії для включення в проект бюджету. З поточного багаторічного фінансового періоду 2021-2027рр., Румунія отримає близько 46 мільярдів євро, до яких слід додати суми з Національного плану відновлення та стійкості.

 

Президентські вибори

У вівторок румун Мірча Джоане подав у відставку з посади заступника Генерального секретаря НАТО. Це сталося наприкінці п’ятирічного терміну, позначеного війною в Україні і виведенням військ союзників з Афганістану. В інтерв‘ю Радіо Румунія Джоане заявив, що він продовжить використовувати свій вплив для просування румунів на міжнародних форумах, в тому числі в НАТО, і що він відчуває потребу повернутися в румунську політику. Преса чекала цієї заяви більше двох років і вважала кандидатуру Джоане, як незалежного кандидата, дуже ймовірною на президентських виборах наприкінці року. Колишній посол у США, колишній міністр закордонних справ і колишній лідер СДП, Мірча Джоане балотувався на посаду президента і в 2009 році, програвши Траяну Бесеску. Серед інших претендентів на президентське крісло – лідери всіх парламентських партій: Марчел Чолаку (СДП), Ніколає Чуке (НЛП), Елена Ласконі (СРР), Джордже Сіміон (АОР) та Келемен Хунор (ДСУР).

У неділю, в Бухаресті відбулася Національна
рада Соціал-демократичної партії (СДП), першої скрипки правлячої коаліції в Румунії. Напередодні читання в
Парламенті резолюції про вотум недовіри, ініційованої правою опозицією, яка намагається, вже вдруге, повалити кабінет міністрів правлячої
коаліції складі СДП-АЛДЕ, спостерігачі очікували на те, що лідер соціал-демократів Лівіу Драгня звернеться із
закликом до своїх
партійних колег до солідарності та боротьби з політичними опонентами. Напрочуд,
Лівіу Драгня нехтував опозицією, це будучи ознакою того, що для нього вона не є реальною небезпекою. Натомість
він виступив із жорсткою промовою, що на думку
оглядачів була основоположним
актом вступу СДП в неліберальну епоху.

Лівіу Драгня напав на ЄС, який, за його словами, тримав Румунію із зав’язаними руками за
допомогою Механізму співпраці і перевірки щодо системи правосуддя, напав на Європейський
парламент та своїх колег соціалістів, які бажають негараздів нашій країні. Він
піддав критиці транснаціональні корпорації з енергетики, роздрібної торгівлі,
банківської системи і телекомунікацій, яких звинуватив у тому, що вони
витягують гроші з країни, не сплачуючи податки. Він не забув і не оминув Президента
Клауса Йоханніса, якого звинуватив у державній зраді, оскільки він стверджував,
у певний момент, що Румунія не здатна забезпечити головування в Раді ЄС у
першому півріччі наступного року. Лідер соціал-демократів не оминув ані улюблену
тему «паралельної держави», тобто секретних служб та прокурорів, які порушують
справи проти небажаних людей, включно проти нього самого, і таким чином зайшла мова
про багато очікувану тему амністії та помилування.

Він закликав уряд схвалити
термінову постанову про амністію та помилування, якщо не знайде інших
рішень, щоб виправити те, що Лівіу Драгня назвав несправедливостями у системі
правосуддя. Чому такі
слова як амністія і помилування є богохульством, свого роду атомною бомбою, і чому ми повинні
добре подумати про те чи використовуємо їх проти ЄС та світу? Я не боюся
використовувати ці слова, – заявив Лівіу Драгня. Жорстка критика лідера СДП на адресу ЄС, з її суверенними акцентами та оголошеними намірами стосовно системи
правосуддя не
врятувалися від негативних відгуків.

Це оголошення
війни проти партнерів з ЄС та НАТО, марення диктатора, здатного засудити країну
до її найтемнішого періоду, – заявив лідер Націонал-ліберальної партії (НЛП)
Людовік Орбан. Він закликав порядних соціал-демократів дистанціюватися від
Драгні і голосувати за резолюцію про вотум недовіри уряду. У свою чергу, лідер
Союзу «Рятуйте Румунію» (СРР) Дан Барна застеріг уряд, що постанова про
амністію та помилування кине Румунію в ситуацію революції. Ми вийдемо по
всій країні на вулиці, поки не буде повалений уряд СДП-АЛДЕ. Ми будемо мирно
протестувати, поки Румунія не відсторонить від влади Лівіу Драгню та створений
ним корумпований, брехливий і безвідповідальний режим, – оголосив Дан
Барна.

У листопаді
Європейська Комісія закликала Бухарест призупинити внесення всіх поправок -
багато суперечливих – до законів правосуддя та відновити процес перегляду
Кримінальних кодексів. Термінова постанова про амністію та помилування, якою б
користувалися включно засуджені до ув’язнення корумповані політичні лідери, посилила
б підозру про те, що влада в Бухаресті розглядає судову владу як власний інструмент.
За цих обставин, Румунія перейме головування в Раді ЄС, 1 січня 2019 року.

Намір уряду ухвалити проект термінового розпорядження про колективне помилування та внесення поправок до Кримінального кодексу, які б частково декриміналізували кримінальні злочини викликали обурення в Румунії. Висунуті Міністерством юстиції термінові розпорядження викликав масові протести в Бухаресті і великих містах країни. Протестувальники вважають, що обвинувачені або славнозвісні засуджені, впливові політики або державні службовці можуть вийти з в’язниці або зажадати закриття справ. І президент К. Йоганніс виступив проти внесення змін до кримінального законодавства і запустив процедуру про проведення референдуму з даного питання.

Відповідно до закону про прозорість прийняття рішень в громадській адміністрації, у понеділок, Міністерство юстиції проведе громадські обговорення за проектами термінового розпорядження уряду. Масштабна кампанія дезінформації привела до напруженості у громадському просторі з цього питання і прийняття термінових розпоряджень не вплине на продовження боротьби з корупцією, зазначив спікер Сенату Келін Попеску- Терічану суспільному радіо: Жодне покарання за корупцію не буде помилуване, не будуть помилувані покарання винних у скоєні насильства, вбивств, зґвалтувань.

З іншого боку, головна опозиційна партія в парламенті, НЛП погрожує оголосити недовіру уряду в разі прийняття ним двох термінових розпоряджень. Виконуючий обов’язки лідера лібералів Ралука Туркан зазначила: Ініціатива Уряд поставити перед державним бюджетом проекти про помилування і внесення поправок до Кримінального кодексу для політичних клієнтів показує, що насправді уряд не дбає про реальні проблем оголошені у передвиборчій агітації. Уряд ставити на перший план інтереси певних груп.

Вища рада юстиції не дала зелене світло проектами термінового розпорядження. Думка, однак, носить рекомендаційний характер. Генеральний прокурор Румунії Августин Лазар наголосив, в свою чергу, що немає ніякої терміновості: Вони можуть послабити інституційний потенціал румунської держави по боротьбі з корупцією.

Дискусії щодо термінових розпоряджень про амністію деяких покарань та внесення змін до Кримінального кодексу мають місце в контексті, в якому Румунія входить до трійки країн Європи з найбільшою кількістю покарань в Європейському суді з прав людини. І відповідно до його голови Гвідо Раймонда, більшість з них відносяться до умов утримання в тюрмах.

У негативному іміджі парламенту, який, до речі, має фундаментальну роль в архітектурі посткомуністичної румунської держави, винні передусім народним обранцям. Занадто часто вони втратили можливість утвердити політичну пристойність і, насамперед, моральність, в країні, де корупція була і продовжує залишатися однією із нагальних для вирішення проблем суспільства як на центральному, так і на місцевому рівнях.

Саме по собі існування депутатської недоторканності, яку громадянське суспільство та ЗМІ називає супер-недоторканістю, або відмова в наданні згоди на притягнення до кримінальної відповідальності парламентаріїв, проти яких були порушені кримінальні провадження вважаються прямим і неприхованим втручанням народних обранців в діяльність судових органів.

Навіть і так, політики не обмежились лише недоторканістю. Вони відчули потребу в законі, який би допоміг, постфактум, їх “колегам-невдахам”, які потрапили за грати. Таким чином, у Палаті депутатів “відпочивав” суперечливий законопроект про амністію і помилування, ініційований майже рік тому, в обстановці найсуворішої таємності, членами комітету з питань правової політики нижньої палати румунського парламенту.

Тільки тепер, на тлі дебатів напередодні президентських виборів, депутати остаточно відхилили його, в результаті майже неймовірної солідарності між більшістю та опозицією. Проект передбачав амністування осіб, які скоїли різні злочини, в тому числі корупційні діяння, що караються Кримінальним кодексом або спеціальними законами позбавленням волі на строк до семи років, а також повне помилування засуджених до позбавлення волі строком до шести років.

Представник правоцентристської опозиції, ліберал Джодже Скутару звинуватив парламентську більшість на чолі з Соціал-демократичною партією, у ому, що вона навмисно тримала законопроект в очікуванні найкращого моменту для його прийняття. Джордже Скутару: “Лише після поразки на виборах президента ви погодилися внести це питання до порядку денного Палати депутатів і остаточно відхилити законопроект. Хотілося б, щоб і в майбутньому ви звертали більшу увагу на заяви опозиції та громадськості.”

Натомість соціал-демократ Маріан Някшу стверджує, що цей період був необхідний для складення пояснювальної доповіді комітету з питань правової політики. Маріан Някшу: “Коли хтось ініціює закон, який викликає більше інтересу румунів, ніж заслуговує, важливо бути добре документованим, мати якомога більш точну інформацію, щоб прийняти найкраще рішення. Ні ви, ні ми не повинні були використовувати це питання як виборчий інструмент.”

Теж у вівторок Палата депутатів задовольнила запит Національної антикорупційної дирекції щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності трьох парламентаріїв, які в даний час проходять обвинуваченими у справі про корупцію.