Tag: антисемітизм

  • 1 травня 2023 року

    СВЯТО – Цього року узбережжя Чорного моря виявилося
    найпопулярнішим місцем відпочинку під час першотравневої міні-відпустки румунів,
    яким неробочий Міжнародний день праці надав хорошу можливість відпочити. Понад
    75.000 туристів проводять ці дні на чорноморському узбережжі, приваблені
    музичними та кулінарними фестивалями на курортах Костінешть, Мамая, Вама-Веке,
    а також у місті Констанці. Ці заходи, які також привабили туристів з-за
    кордону, завершаться 3 травня. Чимало румунів обрали для відпочинку й гірські
    курорти долини річки Прахова в Південних Карпатах або ж дельту Дунаю. Інші, за
    традицією, вийшли з сім’єю та друзями на пікнік на природу. По всій Румунії заплановано
    близько 400 фестивалів, концертів, ярмарків та спортивних заходів. Міністерство
    внутрішніх справ мобілізувало майже 24.000 поліцейських, жандармів і пожежників
    по всій країні для запобігання і припинення протиправних дій, забезпечення дорожнього
    руху та безпечного проведення масових заходів. Прикордонна поліція також вжила
    всіх необхідних заходів для забезпечення ефективного контролю та скорочення
    часу очікування, приділяючи особливу увагу пунктам пропуску через кордон з
    Угорщиною та Болгарією.




    ДОПОМОГА БІЖЕНЦЯМ – Сьогодні набула чинності
    нова програма фінансової допомоги українським біженцям. Відтепер кошти
    виділятимуться безпосередньо біженцям, а не громадянам Румунії, які їх
    приймають, як це було досі. Допомога надаватиметься без жодних умов тільки
    протягом одного місяця. Упродовж наступних трьох місяців українські біженці
    повинні будуть шукати роботу і записати своїх дітей до школи або дитячого
    садка. Починаючи з п’ятого місяця, вони отримуватимуть допомогу від румунської
    держави тільки в тому випадку, якщо знайдуть роботу.




    МОЛОКО – З 1-го травня румунське молоко коштує
    на 20% дешевше, згідно з угодою, яка зобов’язує переробників і роздрібних
    торговців застосовувати 10-відсоткову знижку протягом шести місяців, якщо ціна
    перевищує 7 леїв за літр (майже 1,5 євро). Усі великі роздрібні торговці
    висловили готовність прийняти угоду, але кажуть, що їм знадобитися кілька днів,
    поки цей захід буде застосовуватися у всіх магазинах. Голова Ради з питань конкуренції Богдан
    Кіріцою заявив, що контракти з кожним виробником мають бути переукладені, а
    наявні запаси вичерпані.




    КОМУНІЗМ – У Музеї спогадів про комунізм у м.Брашові
    (в центрі країни) триває тимчасова виставка «Робітничий першотравень». Вона
    пропонує відвідувачам колекцію фотографій і предметів, що нагадують про те, як в
    минулому в Румунії відзначали День праці – одне з найважливіших свят
    комуністичного режиму. На фотографіях зображені першотравневі паради та демонстрації
    до 1989 року. Також на виставці представлені плакати, які тримали в руках робітники
    на цих демонстраціях. За допомогою цієї виставки організатори хочуть провести
    цікаву паралель між тим як святкували 1
    травня в роки комунізму і тим, як цей день святкують сьогодні, коли румуни радіють
    вихідному дню в оточенні членів родини та друзів у неформальній обстановці.
    Тимчасова виставка працює до 31 травня.




    БОРОТЬБА З АНТИСЕМІТИЗМОМ – Понад 80 румунських
    та європейських чиновників, відповідальних за боротьбу з антисемітизмом,
    представники єврейських громад та міжнародних організацій візьмуть участь у 4-му
    засіданні Робочої групи з питань впровадження Стратегії Європейського Союзу
    щодо боротьби з антисемітизмом та сприяння єврейському життю, що проходитиме у Бухаресті
    з 2 по 4 травня. Захід
    організований румунським урядом за підтримки Європейської комісії. Серед тем
    для обговорення – небезпека антисемітизму, а також спотворення і заперечення
    Голокосту. Проведення зустрічі в Бухаресті також є гарною нагодою підкреслити особливий
    внесок єврейської громади в розвиток і модернізацію румунського суспільства, -
    йдеться в прес-релізі уряду.

  • 29 березня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У квітні рівень щеплення
    населення досягне 100 тис. людей на день, – заявив у понеділок прем’єр-міністр
    Румунії Флорін Кицу. Наступного місяця Румунія отримає кілька мільйонів доз
    вакцин, включаючи нову, вироблену американською компанією Johnson &
    Johnson, що вводиться однією дозою. Нова
    партія вакцини Pfizer/BioNTech сьогодні прибула до Румунії, де триває
    національна кампанія вакцинації. На сьогодні щеплено близько 2 мільйонів людей,
    приблизно половині з них було введено й повторну дозу. Тим часом за даними
    оприлюдненими у понеділок за останню добу в Румунії було зафіксовано понад
    3.825 нових випадків зараження коронавірусом, після проведення трохи більше 14
    тис. тестів. Водночас за останню добу померло 120 людей, а загальна кількість
    смертей перевищила 23 тис. У неділю вступили в силу нові карантинні обмеження, на
    тлі зростання кількості інфікованих новим коронавірусом. Таким чином при
    захворюваності на Covid-19 в понад 4 випадки на тисячу жителів у п’ятницю,
    суботу та неділю магазини та постачальники послуг працюватимуть до 18:00
    години, а з 20:00 і до 5:00 ранку забороняється виходити з помешкання, за
    винятком обґрунтованих ситуацій. При рівні захворюваності в 7,5 випадків на
    тисячу жителів відповідні заборони діють і в робочі дні. Щойно після набуття
    чинності нових обмежень, вчора ввечері в Бухаресті та інших великих містах
    країни тисячі румунів протестували на вулицях проти антипандемічних заходів. Також звучали антиурядові гасла.




    ОСВІТА – Учні 8-их класів
    сьогодні розпочали пробні іспити з національного оцінювання. Першим школярі склали
    тест з румунської мови, а у вівторок відбудеться тест з математики. Пробний іспит
    складається в очному режимі у населених пунктах, де рівень зараженості на Covid-19
    не перевищує шести випадків на тисячу жителів за останні 14 днів. Якщо цей
    поріг перевищений, іспит відкладається, але буде проведений не пізніше 15
    травня. Національний оціночний іспит проводитиметься з 22 по 25 червня, після
    того, як днями була розглянута можливість його відкладення через складну
    епідеміологічну ситуацію в Румунії. За останній рік, через COVID-19, в
    населених пунктах з великою кількістю інфекцій навчання було переведене на
    дистанційний режим, що негативно відбилося на якості освіти.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Сьогодні Палата депутатів внесла на
    обговорення резолюцію про недовіру міністру сільського господарства Адріану
    Оросу. Опозиційна Соціал-демократична партія, яка ініціювала резолюцію дорікає
    міністру в тому, що він не вжив заходів для виплати компенсацій фермерам, які
    понесли значні збитки від посухи і для сплати акцизного збору за пальне.
    Сільське господарство Румунії переживає найтемніший період, а криза спричинена
    як пандемією та посухою, так і некомпетентністю міністра, – стверджують
    соціал-демократи. За результатами дебатів резолюція буде поставлена на
    голосування у середу. Це вже третій подібний документ про недовіру,
    ініційований СДП упродовж поточної сесії парламенту. Дві попередні, оголошені
    міністрам охорони здоров’я та економіки, були відхилені більшістю голосів
    народних обранців.




    АНТИСЕМІТИЗМ – 25-річний чоловік з Бухареста з
    психічними розладами був виявлений у справі про погрози вбивством та з мотивів
    антисемітизму, надіслані електронною поштою директорці Державного єврейського
    театру, відомій актрисі Майї Моргенштейн. Зміст електронного листа з антисемітськими
    погрозами актриса оприлюднила в День театру та на єврейське свято Песах. Він
    був підписаний «Від імені AUR (Альянсу за об’єднання румунів)». Лідер цієї праворадикальної
    парламентської партії Джордже Сіміон засудив ці погрози, оцінивши, що
    відправник не може бути членом його партії. Спеціальний представник уряду з
    питань популяризації політики пам’яті, боротьби з антисемітизмом та ксенофобією
    Александру Мурару заявив, однак, що зі стриманістю сприймає слова депутата
    Джордже Сіміона, лідера партії, яку він назвав неофашистським політичним угрупованням,
    відомим своїми ксенофобськими, антисемітськими, конспіративними публічними заявами.
    Румунські політики та громадські діячі засудили цей антисемітський прояв. Цей випадок
    набув широкого розголосу в міжнародних ЗМІ.




    ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу у неділю
    вдома поступилася команді Німеччини – 0:1,
    у другому матчі кваліфікації чемпіонату світу-2022. У четвер румунські
    футболісти перемогли теж у Бухаресті національну збірну Північної Македонії -
    3:2. Наступний матч кваліфікації збірна Румунії зіграє в Єревані проти футболістів
    Вірменії. У групі J також грають збірні
    Ісландії та Ліхтенштейну. Згідно з регламентом переможці відбірних груп вийдуть
    безпосередньо на ЧС-2022, а другі команди зіграють у березні 2022 року в
    плей-офф, що складатиметься з двох одноматчевих етапів. З іншого боку,
    національна футбольна збірна Румунії гравців віком до 21 року у суботу в
    Будапешті перемогла з рахунком 2:1 команду Угорщини, яка разом зі Словенією,
    проводить чемпіонат Європи-2021 з футболу серед молоді U21. У першому матчі
    румуни зіграли внічию з Нідерландами – 1:1. У групі також грає команда
    Німеччини, з якою збірна Румунії зіграє 30 березня.

  • Вшанування пам’яті жертв Голокосту

    Вшанування пам’яті жертв Голокосту




    Три чверті століття тому, наприкінці Другої світової війни, були звільнені останні в’язні з нацистського табору Освенцим-Біркенау, з півдня окупованої Польщі. Названий найбільш зловісною фабрикою смерті, табір був спеціально розроблений в 1940 році для страчення реальних або уявних ворогів і став емблематичним місцем застосування так званого остаточного рішення, за допомогою якого гітлерівський режим хотів винищити європейських євреїв.

    За статистикою, за близько п’ять років, понад один
    мільйон людей, більшість з яких євреї, були вбиті в Освенцимі-Біркенау. Загалом
    загинули шість мільйонів євреїв під час Другої світової війни, жертви Німеччини
    та її супутників. Кілька сотень тисяч походили з Румунії. Певну їх частину було
    депортовано до Придністров’я (схід) пронімецьким режимом у Бухаресті маршала
    Іона Антонеску.


    Інших
    було направлено безпосередньо до фашистських таборів винищення угорськими фашистами,
    які окупували частину Трансільванії (північний захід). Релігійні та світські
    церемонії, симпозіуми, покази
    фільмів, виставки вшанували, в
    Бухаресті та інших містах,пам’ять жертв Голокосту в Румунії. У
    понеділок, на церемоніях в Освенцимі, організованих під патронатом президента Польщі Анджея Дуди, прем’єр-міністр
    Румунії Людовік
    Орбан наголосив на тому,
    що такі заходи є
    необхідними
    вправами
    запам’ятовування, співчуття та збереження тверезої совісті.

    Глава уряду
    Бухареста вважає, що через 75 років після визволення табору винищення
    Освенцим-Біркенау, світ можна вважати солідарним у боротьбі з антисемітизмом,
    расизмом, ксенофобією та нетерпимістю. Прем’єр-міністр також каже,
    що Румунія сама по собі, але також як країна-член Європейського Союзу, просуває толерантність між людьми, недискримінацію та мир, залишаючись
    активною в процесі збереження пам’яті про Голокост.




    Понад 200 вцілілих від Голокосту приєдналися до
    політичних лідерів на
    місці колишнього нацистського табору. Минулого
    тижня президент Румунії Клаус Йоханніс разом з майже 50
    главами держав та урядів взяв участь в Ізраїлі на міжнародному
    форумі, присвяченому вшануванню пам’яті жертв Голокосту.

    Президент Йоханніс також провів двосторонні переговори зі своїм
    ізраїльським колегою Реувеном Ревліном, якого запевнив, що Румунія продовжить
    підтримувати збереження пам’яті про Голокост, боротьбу з антисемітизмом,
    запобігання дискримінації та будь-яких форм насильства. Участь президента у цьому
    заході є частиною серії кроків, які вживає румунська держава щодо просування
    європейських цінностей, толерантності та поваги до основних прав і свобод – уточнила
    Адміністрація Президента в Бухаресті.

  • Музей історії євреїв та Голокосту в Румунії

    Музей історії євреїв та Голокосту в Румунії








    Щороку 9
    жовтня вшановуються жертви Голокосту в Румунії. Дата ця була обрана тому, що в
    цей день 1941 року почалася депортація євреїв з Румунії. Цьому темному епізоду національної
    історії послідував згодом легіонерський погром у Бухаресті, у січні 1941 року, а
    потім в Яссах, у червні того ж року. Через майже 80 років, Президент Румунії
    Клаус Йоханніс дав зелене світло створенню першого в Румунії Національного
    музею історії євреїв та Голокосту. Він буде розміщений у будівлі розміром 8000
    квадратних метрів з вісьмома поверхами, побудованими в міжвоєнному періоді, на
    одному з головних бульварів центру Бухареста – Каля Вікторієй.




    Фінансування
    буде забезпечено від державного бюджету,
    через Національний інститут з питань дослідження Голокосту «Елі Візель», із власних
    доходів, пожертвувань та спонсорських внесків. Глава держави заявив, що цей
    музей повинен бути символом солідарності у боротьбі з нетерпимістю,
    антисемітизмом та дискримінацією. Він підкреслив, що єврейська спадщина є
    представницькою для національної культури, тому місією Національного музею
    історії євреїв та Голокосту в Румунії буде саме її валоризація. На його думку,
    музейний проект є об’єднуючим, а не таким, що розділяє. Клаус Йоханніс: «Створенням
    цього музею, Румунія рішуче захищає історію, спадщину та культуру тих, хто
    сприяв становленню нашої нації. Ми всі згодні з тим, що музей повинен бути
    закладом майбутнього, союзником освіти проти незнання, фортецею солідарності та
    громадянського патріотизму у боротьбі з нетерпимістю, антисемітизмом та
    дискримінацією».




    У свою чергу,
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле наголосила на тому, що вона рішуче підтримувала
    ініціативу створення Національного музею історії євреїв та Голокосту в Румунії.
    Глава уряду вважає, що ніяких зусиль не надто багато для боротьби з упередженнями,
    що плекають антисемітизм, расизм, нетерпимість, ксенофобію та дискримінацію в
    будь-якій формі. У 2004 році, міжнародна комісія на чолі з лауреатом
    Нобелівської премії Елі Візелем дійшла висновку, що в Румунії, в якості союзника
    нацистської Німеччини, та в районах, підконтрольних їй під час війни, було
    вбито від 280.000 до 380.000 румунських та українських євреїв. Румунія змінила
    табори під час війни в 1944 році, коли Червона армія штурмувала Балкани.




    Комуністичний
    режим, який прийшов тоді до влади, не зробив багато для викриття Голокосту. Румунія
    лише нещодавно примирилася із власною роллю у винищенні євреїв, вперше визнавши
    у 2003 році, що брала участь у цьому. Новий музей має на меті популяризувати
    історію, культуру та традиції євреїв Румунії та висвітлювати їх внесок у
    модернізацію румунського суспільства.

  • 5 квітня 2019 року

    АНТИСЕМІТИЗМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс засудив прояви антисемітизму, які були зафіксовані останнім часом і зажадав від компетентних органів рішучої
    боротьби з ними. У прес-релізі Адміністрації Президента зазначається, що Румунія була відзначена як успішний приклад на
    регіональному рівні з точки зору збереження пам’яті про Голокост, правильного розуміння
    минулого, боротьби з антисемітизмом, запереченням Голокосту, ксенофобією, ненавистю, расизмом і популізмом, а токож з погляду боротьби з мовою ненависті. Напередодні президент
    Ізраїлю Реувен Рівлін відреагував на вандалізм проти близько 70 надгробних плит на
    єврейському кладовищі в місті Хушь, на сході Румунії,
    заявивши, що це один з найгірших подібних проявів в
    Європі цього року. Президент Ізраїлю також додав, що румунський уряд активно
    бореться з антисемітизмом і ксенофобією.
    Ізраїльська преса цитує президента Федерації єврейських громад Румунії Аурела Вайнера, який заявив, що
    подібні антисемітські прояви є неприйнятними і негативно впливають на демократію в Румунії. І Посольство США в Бухаресті однозначно засудило нещодавній вандалізм на єврейському
    кладовищі в Хушь і вважає, що він спрямований не лише проти євреїв, а проти
    різноманіття всього румунського суспільства.




    ВІЗИТ – Товарообіг між Румунією та Словаччиною наприкінці 2018 року вперше перевищив 3 млрд. євро, – заявила у п’ятницю румунський прем’єр-міністр Віоріка Денчіле після зустрічі зі своїм
    словацьким колегою Пітером Пеллегріні. Переговори
    були зосереджені на розвитку двосторонньої співпраці
    в різних сферах, включаючи освіту, енергетику, культуру, внутрішні справи,
    державне управління, туризм і навколишнє середовище, охорону здоров’я та
    сільське господарство. У свою чергу, Пітер Пеллегріні висловив сподівання, що нинішні двосторонні
    торговельні та політичні відносини, які зараз є дуже гарними, стануть ще
    кращими. Глави урядів двох країн зустрілися в
    містечку Банська Бистриця, де румунський прем’єр поклала вінок квітів на площі Словацького національного повстання. Віоріка Денчіле потім відвідала військове кладовище у
    Зволені, де поховано понад 10 тисяч румунських
    солдатів, які загинули у боях за звільнення Чехословаччини від фашистської окупації.




    Б-9 – Міністр національної оборони Румунії Габріель Леш перебуває з робочим
    візитом у Варшаві для участі у зустрічі міністрів оборони країна-членів Ініціативи
    «Бухарестська дев’ятка». У зустрічі, організованій міністерствами Польщі та
    Румунії, беруть участь глави оборонних відомств країн-членів ініціативи
    (Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини),
    представники НАТО, а також представники Міністерства оборони США. Як повідомляє
    прес-служба Міністерства національної оборони Румунії зустріч є можливістю
    обговорити актуальні питання щодо порядку денного НАТО та ЄС, у перспективі
    ювілейного саміту Альянсу та на тлі головування Румунії в Раді ЄС.




    НАВЧАННЯ – Військово-морські сили Румунії розпочали
    сьогодні найбільші у регіоні багатонаціональні морські навчання «Морський
    щит-2019», які проходитимуть у територіальних водах Румунії та міжнародних
    водах Чорного моря. У них візьмуть участь 14 румунських військових кораблів і 6
    військових суден з Болгарії, Канади, Греції, Нідерландів і Туреччини. Понад
    2000 військовослужбовців відпрацьовуватимуть спільні бойові процедури проти
    підводних, наземних та повітряних загроз, адаптованих до видів загроз, що
    виникають у Чорноморському регіоні. Гіпотетичний сценарій навчань спрямований
    на планування та проведення операцій з реагування на кризу, згідно мандату
    Резолюції Ради Безпеки ООН. У навчаннях беруть участь і шість кораблів 2-ї
    Постійної військово-морської групи НАТО, що дія зараз в Чорному морі.




    РЕФЕРЕНДУМ -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс запросив політичні партії на консультації щодо
    референдуму з питань правосуддя. У листі, надісланому у п’ятницю лідерам
    парламентських політичних партій зазначається, що консультації відбудуться 11 і
    12 квітня. У четвер Клаус Йоханніс направив до парламенту лист щодо двох питань
    національного інтересу, які стануть темами всенародного референдуму, що
    проходитиме 26 травня разом з виборами до Європейського парламенту. Мова йде
    про заборону амністії та помилування за корупційні правопорушення, а також про заборону прийняття урядом термінових постанов у сфері злочинів, покарань та
    судоустрою, одночасно з наданням іншим органам влади права безпосередньо
    звертатись до Конституційного Суду з поданням про відповідність Конституції цих
    нормативно-правових актів.




    КОРУПЦІЯ – Депутати Європарламенту сьогодні прийняли нормативно-правовий
    акт, який зумовлює виділення коштів з європейських фондів дотриманням принципу
    верховенства права та ефективною боротьбою з шахрайством і корупцією. Про це
    повідомляє прес-служба Європарламенту. Згідно з цим документом перед Єврокомісією
    буде поставлено завдання визначити «узагальнені недоліки верховенства права» і
    вирішити, які заходи мають бути вжиті, аж до призупинення платежів з бюджету ЄС
    або обмеження попереднього фінансування. Відповідний нормативно-правовий акт
    вступить в силу після його схвалення як Європейським Парламентом, так і Радою
    ЄС.