Tag: анімація

  • Курси анімації для дітей

    Курси анімації для дітей

    Румунський анімаційний фільм бере свій початок з
    журналістської графіки. Всі великі творці анімаційних фільмів у Румунії
    походять з-поміж карикатуристів. Якщо протягом початкового періоду 1920-1948 років,
    румунська мальована анімація пишалася кілька іменами, серед яких Аурел
    Петреску, найплідніший карикатурист, який зробив 11 мультиплікаційних фільмів
    визнаних тогочасною пресою, а також понад 70 інших мальованих анімацій,
    більшість з них реклами, однак після появи малюнків карикатуриста Йона
    Попеску-Гопо, румунська графічна анімація зазнала великої слави.


    У 1964 році в нашій країні була заснована анімаційна
    студія Animafilm («Анімафільм»), що завдячується численним нагородам,
    отриманими Йоном Попеску-Гопо на міжнародних фестивалях. За короткий час «Анімафільм»
    став надійним брендом, випускаючи приблизно 60 анімаційних фільмів на рік, які принесли
    понад 40% доходів від експорту у доларах для Румунії. Смерть Гопо в 1989 році
    означає кінець румунської анімації.


    Бажаючи перезапустити двигуни анімації, вчитель графіки
    Лівіу Акасандрей заснував анімаційну студію «2D», яка адресується дітям. Лівіу
    Акасандрей розповів про цю студію: «Я намагався відновити цю анімаційну студію,
    бо побачив, що багато дітей, як до речі і тепер, дуже захоплюються тим, що
    означає анімація, манга, аніме, і я якось звідси почав. Я хотів допомогти їм
    краще зрозуміти, що означає мальована анімація. Ця галузь набагато складніша
    ніж комп’ютерна анімація. Анімаційна студія «2D» була заснована, щоб допомогти учням навчитися цифровому
    мистецтву та зрозуміти поняття 2D-анімації. Після завершення кожного модуля, тобто
    після проходження трьох етап, якщо вони хочуть далі займатися анімацією, вони можуть
    працювати зі мною у різних проєктах.»




    Лівіу Акасандрей також знайомить своїх учнів з елементами
    сценографії, тексту, зображення, необхідними для створення анімаційного фільму,
    а зацікавлених учнів не мало: «Тепер я більше працюю за допомогою Інтернету з учнями
    по групах з трьома або чотирма учнями, але у мене є й клас з 30 учнями, з якими
    я працюю. Вони продовжують приходити, бо їм дуже подобаються ці курси. У одних
    з них немає таланту, успадкованого від батьків, вони не походять із художньої
    школи, але їм дуже цікаво. І це прекрасна річ для мене, коли я бачу, що є
    особи, які ще цікавляться 2D-анімацією. І це стається не лише в Бухаресті, я також в
    Тімішоарі, де мої уроки відвідали 27 учнів. Я дав собі справи, що
    2D-анімація ще користується попитом, і це дуже добре.»


    Курс охоплює три тематичні модулі. Однак, учні повинні
    бажати працювати. Лівіу Акасандрей: «Вони повинні працювати й вдома не лише під
    час уроків, щоб отримати ще більше досвіду. Окремі діти мають схильність до
    малювання, їм подобається працювати, але анімацію починають з нуля. Анімація
    набагато складніша ніж комп’ютерна графіка, де робиться цифровий малюнок, композиція.
    Анімація вимагає більшу кількість малюнків, більшої творчості, більшої уваги.
    Але нинішні діти швидко пристосовуються до нового, вони дуже легко вчаться.»


    Ми дізналися від Лівіу Акасандрея, що, окрім праці на планшеті, учням важливо зрозуміти, як розвинулася ідея анімації: «Тепер я
    працюю з ними на графічному планшеті, кожен має планшет або працює в майстерні,
    інші працюють в Інтернеті, але я працюю з ними за традиційним форматом, щоб краще
    пояснити їм як виникла анімація. Вона з’явилася за допомогою фотографії.
    Насправді, анімацію видумав бельгійський вчитель, який хвилину дивився на сонце
    і потім перевів погляд на іншу поверхню, і на хвилину перед очима з’явилися
    кілька жовтих крапок, які згодом зникли. Він зрозумів, що коли уважно на щось
    дивишся, створюєш маленьку анімацію. Так почалася анімація, яка розвинулась за
    допомогою фотографії аж до цього цифрового формату.»




    Лівіу Акасандрей розглядає цю студію як стартову площадку
    для працьовитих і талановитих учнів: «Ця
    анімаційна студія не лише готує учнів. Я намагаюся заохочувати їх долучитися до
    різних проєктів. Тих, хто я вважаю дуже добрими, я запрошую працювати зі мною в
    цій студії, яка подібна до студії 1992 року, де працювали талановиті люди, які
    фактично робили анімаційні фільми та брали участь у різних фестивалях анімаційного
    кіно. Не йде мова лише про курси, я намагаюся просувати дітей, тому що
    розвиватися самостійно дуже важко, і тоді краще працювати в групі. Легше вчитися!»


    Ми з оптимізмом чекаємо на нові румунські анімаційні
    фільми після майже 20-річної перерви.

  • Бухарестський міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест»-онлайн

    Бухарестський міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест»-онлайн

    До наступної зустрічі з публікою цього року Міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест» запрошує любителів анімації з усіх куточків світу у віртуальну подорож світом кращих анімаційних короткометражних фільмів за всю історію фестивалю. Міжнародний фестиваль анімаційного кіно «Анім’ест» – єдиний у Румунії фестиваль, присвячений виключно анімаційному фільму. Заснований у 2006 році, фестиваль приносить на великий екран сотні фільмів з усього світу, у шести конкурсних категоріях, ретроспективні огляди, програми, присвячені відомим школам анімації, жанровим фестивалям, великим іменам у цій галузі.

    15-ий фестиваль відбудеться цього року з 9 по 15 листопада у Бухаресті. Директор «Анім’ест» Міхай Мітріке розповів про фільми, які ми можемо побачити на веб-сайті фестивалю до наступного конкурсу. «Ми постійно думаємо про своїх глядачів, аудиторію Анім’ест і вирішили скористатися онлайн-засобами, сайтом і застосунком Animest, а також запропонувати глядачам своєрідне резюме того, що Анім’ест здійснив упродовж 15 років. Тому що я переконаний, що не всі наші глядачі бачили всі короткометражні фільми на фестивалях. Тож ми запустили те, що ми називаємо UnitedShorts, тому що минулого року ми запустили цей логотип фестивалю і подумали, що це прекрасна можливість привабити спільноту Анім’ест до фестивалю цієї осені. Це добірка фільмів, які ми показали упродовж часу, з перших видань Анім’ест, обрали насамперед фільми-призери фестивалю. Йдеться про кінострічки, зроблені студентами, а також про фільми, створені студіями, які були запрошені на фестиваль. Можу сказати, що до початку наступного Анім’ест ми покажемо близько 50 короткометражних фільмів, що здобули найбільше нагород на попередніх фестивалях. Буде також добірка веселих, кумедних короткометражних анімаційних фільмів, на певні теми та з певними історіями, які піднімуть настрій членів співтовариства Анім’ест.»

    Однією з найважливіших місій фестивалю є відродження та просування місцевої анімації. Місцева конкуренція на фестивалі зростає з 2007 року, коли він стартував. Нове покоління, яке брало участь у семінарах, організованих Анім’ест, вже має фахівців в анімаційних студіях країни, а також студентів великих європейських вищих навчальних закладів. В останні роки румунські анімаційні фільми пройшли відбір та отримали нагороди великих фестивалів, – каже директор Анім’ест Міхай Мітріке. «Це було одним із завдань, які ми поставили перед собою, одна з причин, чому ми ініціювали фестиваль – підтримати румунську анімацію і допомогти публіці заново відкрити для себе авторську анімацію та інше, тому що я не можу сказати, що в ці роки ми презентували лише авторську анімацію. У нас також були гості з великих студій «Піксар», «Дісней», «Лайка», які проводили майстер-класи та намагалися пояснити, як робиться анімаційний фільм на цьому рівні. Однак я радий, що окрім кількості глядачів, яка з кожним роком збільшується, зросла і кількість анімаційних режисерів. Пригадую, що у 2009, 2010 роках багато режисерів казали, що вони зробили анімаційний фільм просто, щоб побачити, чи будуть відібрані до конкурсної програми Анім’ест, тобто робили фільм спеціально для участі у фестивалі. Це, власне, те, чого ми хотіли, те, що ми сподівалися, що станеться.»

    Анім’ест також зумів залучити відомих майстрів анімаційного кіно, які заснували цей жанр у Румунії, а також оцифрувати створені ними фільми. Іон Труйке (короткометражний фільм якого «Ідальго» у 1976 р. був відібраний до конкурсної програми Каннського кінофестивалю), Лумініца Казаку, Зено Богденеску та Ісабела Петрашинку отримали призи Анім’ест за їх внесок у розвиток румунського анімаційного кіно. Розповідає Міхай Мітріке. «Ми також шкодуємо з приводу того що не встигли запросити багатьох інших режисерів, які працювали в студії «Анімафільм», яка діяла в Румунії з 1964 по 1989 роки. На жаль, нам не вистачило 14-ох фестивалів, щоб повернути їх на великі екрани. На жаль багатьох з них вже немає серед нас і нам не вдалося зробити ретроспективу діяльності кожного з них, але ми не відмовимося від цієї ідеї та обов’язково зробимо це в найближчі роки. З іншого боку, ми, організатори фестивалю, раді, ​​що нам вдалося показати на фестивалі твори низки відомих режисерів анімаційного кіно, аніматорів старої гвардії «Анімафільм». Ми знову представили їх широкому загалу і ознайомили з їх творами молоде покоління.»

    З 2011 року Міжнародний фестиваль анімаційного кіно Анім’ест, проходить і в Кишиневі, а починаючи з 2017 року, володар трофею Анім’ест, визначений професійним міжнародним журі, входить до списку претендентів на премію Американської кіноакадемії у номінації «Найкращий анімаційний короткометражний фільм».