Tag: армія

У стані війни, сконцентрованої в суворій інституційній формі, такій як армія, військові перебувають під великим тиском. Йдеться про життя чи смерть, про невідомість, про совість. Екстремальний досвід війни також пов’язаний з дезертирством – практикою, яка завжди була поширеною в історії людства. Під час Першої світової та Великої війни дезертирували солдати всіх армій, в тому числі і румунської.

Історик Габріела Дрістару з Інституту історії Ніколає Йорга в Бухаресті досліджує феномен дезертирства з румунської армії під час Першої світової війни. Вона зробила порівняльний погляд на своє дослідження і, таким чином, показала, як сьогодні британське суспільство ставиться до власних випадків дезертирства: «В Англії дослідження на цю тему почалися у 1980-х роках, з розсекречення документів, що підлягали більш тривалому режиму засекречення, щоб не впливати на приватне життя обвинувачених та їхніх родин. У перших текстах стверджувалося, що дезертирство під час Великої війни не було наслідком боягузтва, як вважалося в той час, а було наслідком посттравматичного стресу. Тому 321 страта в армії Британської імперії була актом несправедливості, за який абсолютно необхідне моральне відшкодування».

Румунська армія вступила у Першу світову війну в серпні 1916 року. Після початкового успішного наступу на півночі та сході на лінії Карпат вона була зупинена німецько-австрійсько-угорськими військами. На півдні поразка румунської армії від болгарсько-німецької армії поставила столицю Бухарест під велику загрозу. Після боїв за столицю місто було окуповане в грудні 1916 року, а керівництво румунської держави втекло до Молдови на північний схід. У 1917 році румунська армія за підтримки французької військової місії на чолі з генералом Анрі Бертло та російської армії на місцях зуміла протистояти німецькому наступу в битвах під Миришть, Миришешть та Ойтуз. Більшовицька революція восени 1917 р. і розпад російської армії означали, що Румунія більше не могла чинити опір і в березні 1918 р. уклала мир з Німеччиною та її союзниками.

Дезертирство з’явилося в румунській армії після падіння Бухареста і відступу до Молдови. Це був поспішний відступ, часом хаотичний, як ми читаємо в мемуарах. Румунські історики дослідили армійські архіви і зібрали статистику. До 1 червня 1918 року дві третини судових процесів у військових трибуналах різних частин румунської армії були пов’язані з дезертирством і пов’язаними з ним злочинами. Румунське військове правосуддя було організоване на основі французького Кодексу військової юстиції 1857 року. Дезертирство в праві було кількох видів: дезертирство в країні, дезертирство в країні під час війни, дезертирство перед ворогом, дезертирство до ворога, дезертирство до іноземної держави. Дезертирством у воєнний час також вважалися непокора призову та мобілізації, непокора начальству, образа старшого за званням та самокалічення. Щоб краще дослідити явище дезертирства, Габріела Дрістару прочитала матеріали військових трибуналів двох великих підрозділів – 5-ї та 13-ї дивізій. Хоча покарання за дезертирство було суворим та включало смертну кару і пониження у військовому званні, ті, хто судив дезертирів, не поспішали з вироком і були поблажливими, як це було у випадку з 13-ю дивізією: «Незважаючи на те, що дезертирство у воєнний час каралося довічним ув’язненням на каторжних роботах або навіть смертною карою, було винесено лише 3 вироки про довічне ув’язнення на каторжних роботах і 3 вироки про смертну кару. Шестеро засуджених до максимальних термінів ув’язнення також мали інші звинувачення: вбивство, грабіж, підробка державних документів та образа начальника. У відсотковому відношенні більшість вироків, винесених за дезертирство у воєнний час, були виправдувальними».

Причиною дезертирства була не втеча від відповідальності чи страху, як можна було б подумати, а здебільшого емоційна: туга за домом, туга за родиною, бажання повідомити близьким, що вони живі, страх залишити їх під ворожою окупацією. Переважна більшість дезертирів після кількатижневої відсутності поверталися до своїх військових частин самі. Іншою причиною дезертирства було невдоволення військовим і політичним керівництвом. Дезертирство було поширене і в 1917 році, заохочуване поразкою російської армії та австро-німецькою пропагандою. Габріела Дрістару: «Марсель Фонтен, член французької військової місії, згадував, що думка румунського командування полягала в тому, що дезертирів вже було занадто багато, щоб їх страчувати, і що покарання тільки погіршить ситуацію. Загалом, нічого не можна було зробити, щоб змінити чи покращити ситуацію. Існував передбачуваний пораженський настрій з боку командирів, які щодня відчували і бачили навколо себе розпад російської армії і наближення кінця війни. Пропаганда Центральних держав урізноманітнилася і стала більш зрілою і, безумовно, сприяла збільшенню кількості дезертирів з румунської армії. Румунське військове керівництво знайшло більш прагматичне та ефективне рішення: воно замінило переважно чорногорські дивізії на передовій на дивізії, що складалися переважно з молдован, які не були зацікавлені в переході на бік ворога».

Дезертирство з румунської армії під час Першої світової війни було типовим явищем для тих часів. І дезертирам того часу залишився як осуд сучасників, так і милосердя нащадків.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс розпочав у понеділок триденний офіційний візит до Південної Кореї, першої країни в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, з якою Румунія підвищила рівень відносин до стратегічного партнерства. Глава держави поклав вінок на Національному кладовищі в Сеулі. У вівторок Клауса Йоганніса прийме його колега Юн Сук Йол. Політичні консультації будуть присвячені зміцненню стратегічного партнерства, політико-дипломатичного та оборонного співробітництва, ключовим регіональним і глобальним викликам, а також активізації галузевих напрямків з наголосом на збільшенні торгівлі та інвестицій у різних сферах. До них відносяться “зелена” та ядерна енергетика, нові технології, ІТ та комунікації, навколишнє середовище та управління зміною клімату, інфраструктура, охорона здоров’я, освіта. Також буде підкреслено особливий зв’язок, який представляють для двох країн міжлюдські та культурні обміни, що значно зросли за останні роки. Візит Президента Клауса Йоганніса до Південної Кореї є першим за останні 16 років на рівні глави держави.

 

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії схвалив у понеділок на пленарному засіданні запит президента Клауса Йоганніса про участь румунської армії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року, зі штатним персоналом – до шести військовослужбовців та військовим судном з командою розмінування на борту та екіпажем до 85 військовослужбовців.  Фінансові кошти, необхідні для участі в місіях будуть виділені від державного бюджету, відповідно до чинного законодавства. Сенатори і депутати також затвердили участь румунської армії в операції Європейського Союзу з морської безпеки в Червоному морі, чисельністю до 3 військовослужбовців. Йдеться про коаліційну місію “Prosperity Guardian” під командуванням Сполучених Штатів Америки в зоні відповідальності в Червоному морі, Аденській затоці і на території Бахрейну, починаючи з 2024 року. Порядок денний пленарного засідання також містив інформацію Глави держави про схвалення транзиту обладнання, переданих Естонією Україні, та навчання українських військових.

 

АРМІЯ – Румунській армії не вдалося знайти достатньо професійних солдатів. У першому турі набору, який проходив у лютому, березні та квітні, на конкурс було виставлено майже 5 100 місць, на які подали заявки понад 6 400 осіб. Частка кандидатів, які не пройшли фізичний тест, склала 24%, психологічний – 18%, медичний – 12%. Зрештою, було прийнято лише 2 626 кандидатів. Міністерство оборони Румунії заявило, що рівень складності фізичного тесту був середнім і що людина у віці від 18 до 45 років з нормальним фізичним розвитком не повинна зіткнутися з великими труднощами.

 

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Європейський парламент зібрався на нову пленарну сесію в Страсбурзі з понеділка по четвер. На порядку денному – боротьба з насильством щодо жінок, перегляд сільськогосподарської політики ЄС та боротьба з відмиванням грошей. Також на порядку денному дебати щодо нападу Ірану на Ізраїль, заборони на ринку ЄС продуктів примусової праці, оцінки ймовірного втручання Росії в роботу Європарламенту, оцінки результатів президентських виборів в Росії та верховенства права в Угорщині. Цьоготижневе пленарне засідання є останнім у поточному терміні європейського законодавчого органу перед виборами до Європарламенту 9 червня.

 

ЛІТАКИ – Три літаки F-16, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися в п’ятницю на 71-й авіабазі імені Генерала Емануїла Іонеску в місті Кимпія Турзій (центральна Румунія). Це друга серія з трьох таких літаків, придбаних Румунією у норвежців, перша була отримана в листопаді минулого року. За даними Міністерства національної оборони, завдяки 32 багатоцільовим літакам F-16, якими до кінця наступного року будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеці в регіоні.

Перед
таким виборчим марафоном, яким
буде 2024 рік, румунські політики
добре знають, що тема можливої війни з
боку Росії за межами західних кордонів
України, яка все частіше з’являється у
західних військових і геополітичних
аналізах, має вибуховий потенціал, і
тому вони її уникають. Але начальник
Генерального штабу, генерал Георгіце
Влад, не зробив цього, бо не має жодних
політичних мотивів. У нещодавньому
інтерв’ю одній з радіостанцій він заявив,
що румунське населення повинно
хвилюватися, а влада повинна підготувати
його до такого небажаного сценарію, як
війна.

Начальник
Генштабу попередив, що армія
недоукомплектована, а резервісти занадто
старі, щоб воювати на фронті. Тому, на
думку генерала Влада, потрібен закон,
який дозволить чоловікам і жінкам до
35 років добровільно навчатися стріляти
зі зброї і проходити дезактивацію. Деякі
політики назвали це попередження
панікерством, яке не відповідає позиції,
яку повинен займати військовий начальник.
Але по суті, меседж генерала
Влада подібний
до тих, що оприлюднили
його британський колега або деякі
західні політики.

На
цьому тлі депутати і сенатори оборонних
комітетів вирішили провести зустріч з
представниками Міністерства оборони.
Про це оголосив виконуючий обов’язки
спікера Палати депутатів
Альфред Сімоніс. Він заявив, що на даний
момент немає небезпеки втягування
Румунії у війну, і населення повинно
зберігати спокій, тому що ми є членами
НАТО. Це не означає, що країна не повинна
завжди бути готовою до будь-якого
сценарію, додав Альфред Сімоніс. Жодного
законопроєкту на тему
підготовки Румунії на випадок війни до
парламенту не подано, також заявив
Сімоніс.

Зі
свого боку, міністр оборони Анджел
Тилвер заявив в ефірі
одного з телеканалів, що обов’язкова
військова служба виключена, але на рівні
Міноборони існує
занепокоєння щодо добровільної військової
служби. Він визнав нестачу кадрів в
армії, яка виникла після скорочення її
чисельності з 320.000 до 80.000 осіб. За словами
міністра, лише минулого року систему
залишили майже 7.000 осіб. Як наслідок, є
потреба у підготовці резервів, що і буде
зроблено за допомогою військовиків-добровольців,
сказав Тилвер. За його
словами, також розробляється проєкт
щодо військового стажування
тривалістю кілька місяців і преміювання
в кінці цього стажування для людей у
віці від 18 до 35 років.

Як
і інші високопосадовці, міністр оборони
запевнив, що Румунії не загрожує війна.
Це не означає, підкреслив він, що серйозна
держава, член найважливішого
військово-політичного альянсу в історії,
не повинна відповідати тому, що
відбувається в інших арміях. Генерал
Влад також звернув увагу на той факт,
що румунські збройові заводи не мають
потужностей для виробництва боєприпасів
натівського типу, яких потребує армія.

Нові протиепідемічні обмеження

Майже кожного дня тижня кількість нових випадків зараження COVID-19 в Румунії
перевищувала десять тисяч, а кількість летальних випадків, спричинених новим
коронавірусом, залишалася сотнями. Румунська влада запровадила обов’язковість
так званого зеленого сертифіката у різних обставинах. Доступ до державних закладів, ресторанів, театрів, кінотеатрів здійснюється лише
на підставі цього документа, який містить дані про вакцинацію від COVID-19, негативний
ПЛР-тест або перенесення хвороби. Носіння захисної маски знову стало
обов’язковим навіть на відкритих просторах. Також було відновлено нічний
карантин, пересування осіб будучи обмежене з 22:00 до 5:00. Виняток становлять
щеплені особи або ті, які перенесли хворобу, екстрені випадки або особи, які
йдуть на роботу. Зважаючи на велику кількість захворювань і драматичну ситуацію
в румунських лікарнях, все більше людей обирають щеплення проти Covid-19.
Добовий баланс щеплень загалом перевищив сто тисяч, більшість людей отримали першу
дозу. Румунська влада вважає, що якщо
темпи вакцинації збережуться на поточному рівні, то до кінця року буде вакциновано
понад 70% населення віком понад 12 років. Майже 12 мільйонів
румунів можуть отримати хоча б одну дозу, порівняно з менш ніж 7 мільйонами,
скільки зареєстровано на даний час.

Скандал довкола фальшивих сертифікатів

Пандемія може бути й прибутковою.
Центр вакцинації проти COVID-19 у Бухаресті був тимчасово закритий у четвер
після того, як виникли підозри, що там видаються фальшиві зелені сертифікати.
Поліція провела домашні обшуки в Бухаресті, а близько 170 осіб будуть допитуванні.
Держслужбовця було затримано. Прокурори стверджують, що відряджені до
відповідного центру держслужбовці за гроші внесли до сертифікату про
щеплення ідентифікаційні дані окремих осіб, які не отримали
сироватку. Людей, запланованих на вакцинацію в цьому центрі, відправлять в
інші центри, а робота відповідного центру відновиться після
зміни всієї бригади, яка займалася видачею фальшивих сертифікатів.

П’ятра-Нямц
за рік після пожежі

Якщо
розслідування пожежі в лікарні
Бухареста
тільки розпочалося, у випадку трагедії, що сталася рік тому в
лікарні у місті П’ятра-Нямц
(північний схід Румунії), відомі перші висновки.
Лікарня, як юридична особа, та десять фізичних осіб притягуються прокурорами
до
відповідальності за пожежу, що сталася 14
листопада 2020 року, в результаті чого загинули
десять пацієнтів. Серед обвинувачених є шість тимчасових керівників медичного
закладу, яких звинувачують у тому, що вони не
переглянули процедури після того, як лікарня була перетворена на ковід-лікарню.
Вони не застосували заходи щодо забезпечення
пожежної безпеки у відділенні інтенсивної терапії. Такі же звинувачення
висуваються двом медсестрам, які в ніч пожежі надавали допомогу
хворим на COVID-19 та які залишили без нагляду біля вмираючого
хворого запалену свічку, що припускається спричинило спалах пожежі. Двоє лікарі відділення
інтенсивної терапії також притягуються до відповідальності, один – керівник відділення, за
підробку деяких документів щодо надання допомоги пацієнтам. Пожежі у
відділеннях інтенсивної терапії, що призвели до численних жертв, відбулися
цього року і в бухарестській лікарні імені Матея Бальша та в повітовій лікарні
Констанца (південний схід країни).

Гроші від Брюсселя

У четвер Національний план відновлення та стійкості Румунії був
затверджений Радою міністрів фінансів Європи на рекомендацію Єврокомісії. Це була остання процедура перед доступу Румунії до
виділених коштів. Перший транш грошей мають надійти до країни до кінця року.
Для початку – 3,7 млрд євро у вигляді попереднього фінансування. Загальна сума,
виділена Румунії через Національний план відновлення та стійкості становить
понад 29 мільярдів євро. Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс уточнив,
що на виділення цих коштів не впливає відсутність у Бухаресті уряду з повними
повноваженнями. Наразі в Брюсселі схвалили плани відновлення та стійклсті для
22 з 27 країн-членів, а частину грошей отримали 17 держав.

День Збройних сил
Румунії та сторіччя останнього короля

У понеділок, як кожного року до Дня Збройних сил
Румунії були
організовані військові та релігійні церемонії, а численні події відзначили
сторіччя від дня народження останнього короля Румунії Міхая I. Ці два
моменти збігаються, оскільки 25 жовтня 1944 року під час Другої світової
війни армія звільнила останню ділянку румунської землі,
окупованої Хортиською Угорщиною.
Історики кажуть, що остаточний штурм міг відбутися кілька днів раніше, але ювілейну
перемогу генерали вирішили присвятити своєму молодому і відважному
королю. 23 серпня того ж року Король Міхай I наказав арешт маршала Іона Антонеску, який фактично
керував державою, вихід Румунії з коаліції з
нацистською Німеччиною та приєднання до своїх традиційних союзників: США та
Великобританія. На думку істориків, це рішення скоротило війну щонайменше
на півроку і врятувало сотні тисяч життів. Через три роки, коли країна була
практично під радянською військовою окупацією та очолювалась маріонетковим комуністичним
урядом, король був змушений зректися престолу та жити у засланні на Заході. На батьківщину король
зміг повернутися лише після антикомуністичної революції 1989 року. Колишньому
королю повернули румунське громадянство у 1997 році та частину маєтку. Король
Міхай I, у якості спеціального
посла, виступав у великих західних канцеляріях за приєднання Румунії до НАТО у
2004 році та ЄС у 2007 році. Він пішов з життя 5 грудня 2017 року.

73 роки тому, 23 серпня 1944 року,
Румунія вийшла з коаліції країн Осі та приєдналася до антигітлерівської коаліції, оголосивши війну нацистській Німеччині та гортівській Угорщині. У цих складних умовах,завдяки надзвичайним
національним зусиллям, Румунська армія боролася за визволення всієї території країни.
Восени, генерал Георге Аврамеску, командувач 4-ї
румунської армії, вирішив почати наступ, щоб звільнити місто Карей, останній клаптик румунської землі в
північній Трансільванії, яке перебувало під угорською окупацією з 1940 року.

Перемога була присвячена королю Міхаю I, якому саме 25 жовтня 1944 року виповнилося 23 роки. Цей день безпосередньо пов’язаний з останнім королем, єдиним у житті румуном,
який має звання маршала,
та який в 1944 році
був Верховним головнокомандувачем ЗСР.

Румунські
війська воювали поряд з військами союзницьких країн й за межами Румунії, а
битви закінчилися великою перемогою 9 травня 1945 року, що означало кінець
Другої світової війни. У 1959 році, після виведення радянських військ з
Румунії, 25 жовтня було офіційно оголошене Днем Збройних Сил Румунії й таким чином
іронічно можна сказати, що комуністи продовжували святкувати День короля, якого
вони вигнали з країни наприкінці 1947 року.

На даний час, румунська
армія пристосовується до змін щодо регіональної безпеки. Начальник генштабу, генерал Ніколає Чуке ствердив: Румунська армія підготувала та провела цілу серію
процесів, спрямованих на перетворення та структурне пристосування її частин до нових вимог. Ми провели широкомасштабний
процес підготовки та спільні навчання разом з нашими стратегічними союзниками і
можна було помітити розвиток у всьому, що пов’язано з присутністю і участю в
навчаннях, як на національній території, так й за її межами, дії, які забезпечують
як підвищення рівня підготовки, так й, головним чином, забезпечення взаємодії з нашими союзниками.

Румунія є
сильним союзником та прикордонною державою перед загрозою російської агресії, – йдеться
в посланні Пентагону з нагоди Дня Збройних Сил Румунії. Згідно з представниками американського
Департаменту оборони, Румунія є прикладом для інших країн-членів НАТО, а США повністю
виконують свої обов’язки з питань безпеки в якості стратегічного партнера. Водночас,
США відмітили внесок Румунії в рамках НАТО, докладені зусилля для модернізації
армії та участь румунських військових в театрах військових дій.

День Військово-морського флоту був відзначений вчора на румунському узбережжі Чорного Моря та у дунайських портах Румунії. Головна подія мала місце в Констанці, головній базі ВМС Румунії де пройшли урочисті заходи в присутності понад 10.000 осіб. Вони мали можливість побачити урочисті збори, парад понад 30 суден і катерів, 12 літаків та близько 3000 військовослужбовців, виступ оркестру Військово-морських сил Румунії.

Присутній на заходах Президент Румунії Клаус Йоханніс висловив своє задоволенням у зв’язку з тим, що кожного року велика кількість людей бере участь у святкуванні Дня військового флоту та додав, що такі моменти показують нам наскільки сильними є символи, що єднають нас та що у цьому дусі ми повинні відзначити наступного року й 100-річчя Великого об’єднання.

З іншого боку, Президент Румунії сказав, що для виконання своїх завдань та щоб справитися з нинішніми викликами, збройні сили Румунії потребують адекватного оснащення та підвищення рівня сумісності. Глава держави додав, що політична угода про збільшення протягом наступного десятиліття бюджету оборонного відомства до 2% від ВВП та затвердження плану оснащення армії, показують нашим союзникам, що ми є відповідальними. Клаус Йоханніс: Таким чином, ми показуємо нашим партнерам, що Румунія є надійною та передбачуваною державою, рішуча брати участь у забезпеченій колективної безпеки, разом зі своїми союзниками. Довгострокове дотримання цього зобов’язання дозволить оснащення румунської армії сучасним обладнанням останнього покоління. Крім того, зміцнення морської безпеки і оборони залишається в центрі нашої уваги.

У заходах з нагоди святкування Дня військового флоту країни взяв участь й міністр оборони Адріан Уцуцяну, який сказав, що розвиток подій в Чорному Морі не стосується лише регіону, а має наслідки для євро-атлантичної безпеки. Адріан Цуцуяну: Як складова чорноморського регіону, Румунія запропонувала собі продовжувати бути пілоном стабільності, демократії та безпеки. Це наш обов’язок об’єднати всі сили та проявити мудрість, силу і політичне бачення, щоб Румунія стала важливим регіональним гравцем.

Уперше День Військово-морських сил Румунії був святково відзначений 15 серпня 1902 року. Відтоді кожен рік без винятку, з огляду на те, що Діва Марія здавна вважається покровителькою моряків, День Військово-морських сил Румунії відзначається саме 15 серпня на Успіння Пресвятої Богородиці.

Верховна рада оборони країни (ВРОК) схвалила у вівторок план переозброєння румунської армії у найближчі 10 років, на суму близько 10 мільярдів євро. Цей документ був знятий з порядку денного зібрання ВРОК, 4 липня, оскільки не поважає національну політичну Угоду про виділення 2% від ВВП на оборону, досягнуту на початку 2015 року, всіма політичними партіями, з ініціативи президента Клауса Йоганніса. Переглянутий план передбачає багаторічне планування програм закупівель, відповідно до положень Стратегії переозброєння румунської армії та Програми щодо перетворення, розвиток і оснащення румунської армії до 2026 року, говориться в підсумковому прес-релізі Адміністрації Президента.

Румунська армія повинна мати послідовний і стійкий розподіл ресурсів оскільки недофінансування оборони може серйозно вплинути на виконання основних завдань і оперативного потенціалу, йдеться в документі. Адміністрація Президента нагадала, що в травні цього року, Парламент у Бухаресті схвалив надання контрактів, щодо вісім основних програм закупівель на суму понад 100 мільйонів євро кожна. Для реалізації цих програм, буде задіяна і національна оборонна промисловість, яка потребує модернізацію і розвиток виробництва озброєння.

За словами міністра оборони Адріана Цуцуяну ці програми передбачають придбання ракетних комплексів Patriot в США і 36 багатоцільових літаків F-16. Недавно Цуцуяну заявив, що реалізація цієї програми придбання посилить захист Румунії, зміцнить східний фланг НАТО і буде розвивати і зміцнювати стратегічне партнерство між Румунією і Сполученими Штатами, якому виповнилось, в цьому році, два десятиліття.

Орієнтовна вартість ракет Patriot, включаючи відповідне обладнання, які будуть придбані Бухарестом, становить 3,9 мільярда доларів. За словами міністра оборони, інші програми, спрямовані на придбання багатофункціональних корветів, систем установки мобільного запуску протикорабельних ракет, бронетранспортерів, ракетних систем повітря-земля ASAM, інтегровані системи зброї SHORAD та модернізацію бойових машин.

25 жовтня відзначається День румунської армії,
позначений військовими і релігійними церемоніями у всіх гарнізонах в країні,
так і в закордонних театрах військових дій. Міністр оборони Міхня Моток
підкреслив значимість цього дня: Це день, коли ми вшановуємо традиції
Армії, що передавалися з покоління в покоління, від могутніх будівельників
історії нашого народу до військовослужбовців
третього тисячоліття, загартованих в театрах військових дій. Це день, коли ми
вшановуємо всіх героїв, полеглих в боях, понесених нашою Армією протягом усієї
історії. Це нагода подякувати ветеранам нашої Армії, як хоробрим солдатам, які
повернулися живими з останньої світової війни, так і тим, хто виконував
міжнародні місії протягом останніх десятиліть.

Установа, якій, відповідно до всіх соцопитувань
проведених в посткомуністичній Румунії, найбільше довіряють її громадяни,
Румунська армія відзначається, так само, і в сусідній Республіці Молдова.
Міністр оборони Респ. Молдова Анатол Шалару говорив про жертву румунських
солдатів, які загинули в боях під час Другої світової війни. Дякуємо тим, хто
тоді віддав своє життя за віру, націю і справедливість, в результаті чого
нинішні покоління можуть розмовляти румунською мовою, – сказав міністр оборони
прозахідного кишинівського уряду. Сама дата 25 жовтня пов’язана, до речі, з
Другою світовою війною.

Тоді, в 1944 році, після захоплення міста Карей (північний
захід), Армія визволила останній клаптик румунської землі в північній
Трансільванії, яка до тоді перебувала під угорською окупацією. Як головні герої
тих моментів, так і історики кажуть, що це могло б статися раніше, і що офіцери
вважали за краще залишити свої війська відпочити за кілька днів до останнього
штурму, так щоб перемога в Карей співпала з днем народження короля Міхая I,
який був тоді головнокомандуючим армії. Король Міхай І, який народився 25 жовтня 1921 року, був
останнім з чотирьох королів німецької династії Гогенцоллерн- Сігмарінген,
встановленої на трон в Бухаресті у 1866 році, і яка побудувала сучасну Румунію.
Він вступив на трон в 1940 році після зречення престолу свого батька, Карола
II.

23 серпня 1944 року, Король наказав заарештувати
фактичного главу держави, маршала Іона Антонеску, розірвання Румунією союзу з
нацистською Німеччиною і повернення до своїх традиційних союзників, США і
Великобританії. На думку істориків, це рішення скоротило війну, принаймні, на
шість місяців і врятувало тисячі життів. Три роки по тому, коли країна
перебувала, практично, в умовах військової радянської окупації і була очолена
маріонетковим комуністичним урядом, Король був змушений відректися від престолу
і жити у вигнанні на Заході. Король зумів повернутися додому тільки після
антикомуністичної революції 1989 року, коли йому було повернуто відкликане
комуністами румунське громадянство і частина майна. Король Міхай утверджував, в
якості спеціального посла у великих західних канцеляріях, вступ Румунії в НАТО,
в 2004 році, і ЄС, в 2007 році.

Румунські повітряні сили оновились 12-ма багатоцільовими літаками F-16 придбані в Португалії за 628 мільйонів євро. Перша ескадрилья – з 6 літаків- прибула в країну ще минулого тижня після того, як була офіційно перейнята в рамках церемонії на авіабазі Монте Реал в Португалії. Інші 3 літаки надійдуть в грудні, а останні 3 – наступного року. Ці літаки будуть розміщені на повітряних базах у Фетешть, що на південному сході Румунії, і Кимпія Турзі, центральна Румунія, спеціально модернізована для цього типу літаків. Випущені в період з 1981 по 1983 літаки F-16 були модернізовані.

У даний час літакам встановлений ресурс 4500 льотних годин, що означає більш ніж половину. Враховуючи, що літаки виконують приблизно 200 льотних годин на рік, вони можуть залишитись в експлуатації близько 20 років. До цих пір, 80 румунських військовослужбовців пройшли програму навчання на літаках F-16 на базі Монте Реал. Вони вважають ці літаки найуспішнішими в світі в своїй категорії, оскільки можуть виконати будь-яку місію в 21-м столітті. Румунський міністр оборони Міхня Моток заявив, що оснащення армії цими бойовими літаками означає вступ Румунії до клубу F-16, і є шансом нового початку для румунської школи пілотів, яка може похвалитися найдавнішими традиціями в світі, і тепер має можливість внести свій внесок у формування елітних пілотів.

Водночас, 12 багатоцільових літаки включені в румунсько-португальську угоду є першим кроком у процесі досягнення міцної повітряної здатності в регіоні Румунії, і в наступному етапі буде придбана друга ескадрилья. В даний час румунський повітряний простір захищений надзвуковими літаками МіГ-21 Lancer радянського виробництва модернізовані у співпраці з ізраїльською компанією, з 1995 року. МіГ 21, третього покоління, термін дії якого закінчується у 2017 буде замінений літаками F-16, четвертого покоління.

Також Румунські повітряні сили мають навчально-тренувальні літаки IAR-99 і Iak -52 – обидва румунського виробництва, транспортний літак C-27J Spartan італійського виробництва і C-130 Hercules – американського виробництва. Румунська армія має також гелікоптери IAR-330 Puma і модернізована версія IAR-330 Puma SOCAT і IAR-316 Alouette. Всі ці вертольоти румунського виробництва виробляються за французькою ліцензією. У той же час, в оснащені Румунських повітряних сил є літак АН-30, вироблений в колишньому Радянському Союзі, і використовується для аерофотозйомки і картографії.

У 100 років від вступу Румунії у Першу світову війну, в Бухаресті та інших містах країни, була вшанована пам’ять тих понад 330.000 героїв полеглих за батьківщину. Це найвища данина крові з-поміж всіх народів, учасників війни, по відношенню до загальної чисельності населення. Ще у суботу, символічно, військовослужбовці румунської армії 2-ої Піхотної бригади перетнули знову Карпати, так як це відбулося в 1916 році в операціях з переймання контролю над стратегічними шляхами доступу у напрямку до Трансільванії, з метою повернення до батьківщини історичної території.

Рік по тому, в 1917 році, важкі бої відбулися в Мерешть, Мерешешть і Ойтуз, де слова Прохід заборонено увійшли в історію через жертву більше 27.000 румунських солдатів, які відкинули напади німецької армії. Румунія мала, ствердив, у суботу, міністр оборони Румунії Міхня Моток, далекоглядних політиків і державних діячів, проникливих дипломатів протягом Першої світової війни, але вони не мали б підстави провести свій внесок в історію країни, якщо не було б вирішального внеску армії. Кінець Першої світової війни, Версальський договір привели до об’єднання всіх історичних провінцій в унітарну державу румунів.

По всій країні, в неділю, були покладені вінки до пам’ятників героїв, були вимовлені вперше в урочистій обстановці, імена полеглих, і в церквах, священики відправили поминальні служби. І біля Могили невідомого солдата в столичному парку Кароль І відбувся вшанувальний захід. Увічнення пам’яті світової війни, зазначив, у цьому контексті, Президент Клаус Йоханніс, приносить найсильніший аргумент на користь європейського проекту. Європейський союз приніс нам більше 70 років миру, сказав глава держави, який підкреслив, що це найбільший проект політичного і культурного взаєморозуміння і діалогу між європейцями.

Клаус Йоханніс: Зараз настав особливо підхідний момент зобов’язатися зміцнити європейську будову послідовним і сучасним проектом країни. Це зусилля, яке подібно сто років тому, ми маємо заборгованість взяти на себе, політики, вчені та культурні діячі, мільйони румунів. Це наш обов’язок зробити так, щоб цей проект додав сили, сутності і єдності Європі і створив основи для довгострокового розвитку Румунії.

Сторіччя з дня вступу Румунії у Першу світову війну було відзначене і в Парижі виставкою фотографії. Таким чином було ознаменоване і братство між двома арміями, зміцнене місією в Румунії французького генерала Анрі Бертло. До речі, у вівторок, міністр оборони Франції Жан-Ів Ле Дріан здійснить візит до Бухареста, в ході якого покладе квіти до Пам’ятника французьких солдатів, загиблих у Першій світовій війні.

Верховна рада оборони країни вирішила на початку цього тижня створити міжвідомчу робочу групу, яка б займалася підготовкою щодо створення багатонаціональної бригади НАТО в Румунії. Йде мова, між іншим, про створення умов, які б відповідали союзницьким стандартам, яких наша країна повинна забезпечити для військовослужбовців з інших країн, а також про активні дискусії у військовому і дипломатичному планах.

Принаймні шість держав-членів НАТО позитивно відгукнулися. Польща відправить компанію, в той час як Болгарія відправить близько 400 військовослужбовців. У четвер, міністр оборони Міхня Моток дав додаткові роз’яснення: Багатонаціональна бригада буде створена на базі існуючої румунської бригади. Я не можу сказати де вона буде розташована, але вона вже існує. Більше того, вона має дуже високий рівень підготовки відповідно до стандартів НАТО, а також буде оснащена сучасною бойовою технікою. Вона може охопити більше 3000 військовослужбовців.

Президент Клаус Йоханніс ствердив, що румунська влада амбітна та що планується, щоб багатонаціональна бригада запрацювала на весні наступного року. Рішення про заснування багатонаціональної бригади було прийняте на саміті НАТО у Варшаві, де було обговорене й питання посилення морської та повітряної позиції у Чорному морі. Міністр закордонних справ Лазер Коменеску: ‘Це вперше, коли Балтійське море, Північна Атлантика та Чорне море розглядаються на рівних засадах, як регіони стратегічного значення для безпеки всього Північноатлантичного альянсу.

Румунія, яка усвідомлює необхідність зміцнення безпеки в нинішньому надзвичайно складному геополітичному контексті, збільшить фінансування армії. З цією метою, Бухарест виділять 2% від ВВП на оборону в 2017 році та хоче зберегти цей рівень протягом десяти років. Цього року наприклад, майже третина грошей була виділена для оснащення та модернізації. Значні фінансові ресурси були виділені військово-морським силам для модернізації двох фрегат та для можливого придбання багатоцільових кораблів. Також, перебувають в процесі підготовки укладення договорів про придбання різних видів транспортних засобів для сухопутних військ. Теж для сухопутних військ продовжується процес оснащення передовими інформаційними і комунікаційними технологіями.

Істотна частина східного флангу НАТО, поділяючи сотні кілометрів кордону з Україною, спустошена сепаратистським проросійським повстанням, розташована недалеко від порохової бочки Близького Сходу, Румунія стикається з численними ризиками безпеки. На думку експертів, в 2015 році, в результаті програми закупівель було досягнуто реального прогресу у відновленні боєздатності армії, яка була оснащена бронетранспортерами, багатоцільовим літаком, новими літаками та модернізованими вертольотами.

Підвищення бюджету призначеного обороні дозволило придбання переносних протитанкових ракет, мобільних багатовимірних радарів, багатофункціональних платформ. Армія брала активну участь в місіях НАТО, з 764 військовими, розгорнутими на театрах військових дій, а також провела понад 400 національних і багатонаціональних навчань. З більш ніж 600 військовими, розгорнутими в Афганістані і 50 інструкторами, військовослужбовцями вищого офіцерського складу, які займатимуться підготовкою іракської армії, Румунія залишиться на фронтах боротьби з тероризмом.

Міністр оборони Міхня Моток застеріг, на початку березня, що 2016 буде набагато важким роком ніж попередній, оскільки міжнародна непередбачуваність зростає, а це припускає підвищену швидкість реакції. У вівторок, в ході засідання члени Верховної ради оборони країни оцінили, що збільшення бюджетних видатків на оборону, що почалося три роки тому і продовжується поступово, дозволить зниження або навіть усунення поточних обмежень національних військових можливостей. Внаслідок політичної домовленості, укладеної між всіма парламентськими партіями, бюджет оборони досягне не менше 2% від ВВП в 2017 році. У наступні місяці, Румунія придбає з Португалії 12 багатоцільових літаків F-16, аби повністю обладнати повітряну флотилію, із базою у місті Фетешть (південний схід), відповідно до параметрів розрахованих НАТО для оснащення бойових ескадрилій.

Теж в цьому році буде введено в експлуатацію компоненти американської системи ПРО в Девеселу, на півдні Румунії, що сприяють зміцненню архітектури НАТО в регіоні. Внутрішні програми закупівель доповнюють рішення НАТО зміцнити свій східний фланг, щоб захистити Центральну та Східну Європу від загроз Росії.

Для цього регіону, Сполучені Штати планують збільшити в 4 рази фінансування на Європейську ініціативу гарантування безпеки у 2017 фіскальному році, тобто до 3,4 млрд доларів. Крім того, додаткові військові американські сили, на загальну кількість близько п’яти тисяч чоловік, будуть розгорнуті тимчасово в Румунії, Болгарії, Польщі та країнах Балтії. Згідно румунському зовнішньополітичному відомству, рішення Вашингтона є підтвердженням надійної американської присутності в Європі.

2015 рік був роком реального прогресу у відновленні оперативного потенціалу румунської армії. Згідно зі звітом Міністерства оборони, були проведені великі програми закупівель літаків, в тому числі одного багатоцільового літака, одного бронетранспортера чи модернізації вертольота IAR 330.

Підвищення бюджету призначеного для оборони дозволило ініціювання нових програм оснащення румунського війська, як наприклад портативна протитанкова ракетна система, мобільний тривимірний радар далекого радіусу і багатофункціональні транспортні платформи.

Румунське військо взяло активну участь в місіях НАТО з 764 військовими, розгорнутими на театрах військових дій, і провело більш ніж 400 національних і багатонаціональних навчань. Міністр оборони Міхня Моток, сказав що 2016-й буде важким і більш інтенсивним роком, ніж попередній. Міхня Моток: Люди покладають великих надій на їх армію та на альянс, до якого ми належимо. Ми беремо участь у цілому ряді масштабних міжнародних зобов’язаннях, де зміни стають все менш передбачуваними. Крайні терміни є коротшими, а вимоги – великими. Чим невизначеність на міжнародному плані росте, тим більше наше військо повинно бути адаптованим до ситуацій. Сьогодні, розумне використання інформації може принести стратегічні переваги в обороні, більші ніж танкова дивізія.

Присутній на підсумковому засіданні Міністерства оборони, Президент Клаус Йоганніс згадав серед пріоритетів 2016 року застосування стратегії національної оборони і стратегічних партнерських відносин, особливо з США. Клаус Йоганніс: Ми повинні постійно адаптуватися до складної і динамічної реальності. Для цього нам потрібні будуть знання і передчуття, ефективні установи і співробітництво між установами на внутрішньому плані та багатонаціональне співробітництво із міжнародними союзниками і партнерами. Реальність, в якій ми живемо, постійно показує нам важливість альянсів і стратегічних партнерств в сфері безпеки і оборони.

У свою чергу, прем’єр-міністр Дачіан Чолош наголосив на відповідальності Румунії щодо зміцнення національної безпеки, а й для забезпечення колективної оборони в рамках НАТО. У зв’язку з цим, уряд планує збільшити бюджет Міністерства оборони на щонайменше 2% від ВВП в 2017 році. Дачіан Чолош: Існуватиме необхідність подальшого збільшення оперативного потенціалу Румунської армії, а також виділення коштів, необхідних для оснащення, в тому числі основним обладнанням. Я маю на увазі, перш за все, національну стратегію оборони країни на період 2015 – 2019 рр., Білу хартію оборони, яка в даний момент перебуває на розгляді Парламенту, програму перетворення, розвитку та оснащення Румунської армії до 2027 року і в перспективі, але й закон про статус військових та новий Провідник військової кар’єри, які, як очікується, будуть доопрацьовані цього року.

До літнього саміту НАТО з Варшави, у червні запрограмовані відбутися масштабі військові навчання – Анаконда 2016, в яких візьмуть участь 22 держави-члени НАТО, в тому числі Румунія.