Tag: атракції

  • Національний парк Семенік – Ущелини Карашулуй

    Національний парк Семенік – Ущелини Карашулуй

    Прямуємо
    ми
    сьогодні на
    південний захід Румунії і дістаємося
    національного парку Семенік
    – Ущелини Карашулуй.
    Тут на
    нас чекають одинадцять
    природних заповідників, а також 65.000
    га пралісів і незайманих
    столітніх букових
    лісів, занесених з 2016 року до Всесвітньої
    спадщини ЮНЕСКО. І
    теж
    тут росте
    рідкісний
    екземпляр секвої, окружність стовбура
    якого
    становить 5,7 метра, а вік – 200 років.

    Про
    визначні атракції
    цього
    парку, а також про туристичні маршрути
    розповість Ніколає
    Іфка, директор Управління
    національного
    парку Семенік – Ущелини Карашулуй:
    «Парк розташований на південному заході
    Румунії, в центрі Караш-северінського
    повіту. Він займає площу приблизно в
    36.000 га і розташований в північній частині
    гір Аніней та східній частині гір
    Семенік. На території парку було
    улаштовано 9 туристичних маршрутів
    загальною протяжністю 130 км. На маршрутах
    зустрічаємо кілька туристичних об’єктів.
    Наприклад, маршрут для відвідування
    ущелин Карашулуй починається з Крашови
    і перетинає шість кілометрів ущелини
    Карашулуй, після чого продовжується до
    печери Комарнік. Вона розташована
    посеред парку, на перетині кількох
    маршрутів. Це одна з наших головних
    атракцій. На рівні 2021 року ми зареєстрували
    найбільшу кількість відвідувачів.
    Звідти можна попрямувати в кілька
    напрямків, до Семенік або до озера Бухуй.
    Іншим пунктом на маршруті – озеро
    Мергітар. Це не дуже велике озеро, має
    близько трьох гектарів. Для порівняння,
    озеро Бухуй набагато більше і було
    улаштоване після 1900 року. Там у нас також
    є тематичний маршрут, де представлені
    види дерев і флора».

    У
    національному парку Семенік – Ущелини Карашулуй
    ми знаходимо дві гірські одиниці, пояснює
    Ніколає
    Іфка, директор управління:
    «
    Гори
    Семенік займають
    близько 54%, а гори Аніней-
    46% території і представляють карстову
    зону парку. У горах
    Семенік
    ми можемо відвідати найбільший компактний
    буковий ліс у Європі. Йдеться про праліс.
    Займаючи площу понад 5.000
    га, це найбільший праліс
    та квазіліс
    у Європі. Тут, у центральній частині, ми
    можемо зустріти
    дерева, вік яких дорівнює
    500 років. Ліс можна відвідати у
    супроводі представника управління.
    Довжина маршруту -
    близько
    14 км.»

    У
    західній частині парку простягаються
    гори Аніней.
    Тут найбільш відвідуваним місцем
    туристами
    є печера Комарнік. Ніколає
    Іфка, директор управління
    національного парку Семенік -
    Ущелини Карашулуй:
    «Вона має довжину шість км, з яких можна
    пройти близько 1,7 км. Це печера і природний
    заповідник. Її можна відвідати неактивною
    галереєю. Тут ми знаходимо всілякі цікаві
    утворення: сталактити, сталагміти,
    колони, утворення всіляких химерних
    форм. Це природна печера, в якій управління
    втрутилося дуже мало. Фактично, на
    поверхні території, зайнятої горами
    Аніней, ми маємо 803 печери та пропасті.
    Печера – це порожнина, в яку ми входимо
    горизонтально, а пропасть – це порожнина,
    в яку входимо вертикально. Найдовша
    печера в Національному парку Семенік
    – Ущелини Карашулуй – печера Бухуй,
    загальною довжиною близько 6500 метрів.
    Це спелеологічний заповідник, а найглибшою
    пропастю є Пояна Гропій з перепадом
    висот у розмірі 240 метрів».

    У
    національному парку Семенік
    – Ущелини Карашулуй
    є 16-кілометровий маршрут, якого радимо пройти
    як
    дітям,
    так і літнім людям
    пішки або на велосипеді. Ніколає
    Іфка:
    «Цей маршрут починається в Решіціі
    прямує до печери
    Комарнік. На маршруті ми зустрічаємо
    кілька
    пам’яток
    та туристичних зупинок,
    які були облаштовані
    інформаційними панелями з
    інформацією про туристичні
    атракції та
    водоспади. Приблизно за кілометр від
    печери Комарнік розміщений
    водоспад
    Сумрак, утворений відкладенням вапнякового
    туфу. Потім велосипедисти можуть
    продовжити
    шлях інші
    чотири
    кілометри, щоб дістатися до одного з
    найбільш вражаючих дерев цього
    парку
    – секвойї дендрум гігантея. Невідомо,
    як воно тут з’явилося, але його безперечно
    привезли
    сюди,
    бо це дерево родом із Каліфорнії.
    Практично
    дерево розвинулося на
    висоті 600 метрів. На даний момент він
    має 45 метрів
    заввишки
    і окружність стовбора у розмірі 5,7
    м, діаметр 1,80 м».


    Управління
    Національного парку Семенік – Ущелини Карашулуй забезпечує
    рекомендації щодо семи туристичних
    програм на заповідній території.
    Екскурсоводами є охоронці парку, які
    знають добре
    цю територію,
    які володіють
    великою кількістю інформації
    про місцеву історію та культуру, види
    флори,
    фауни чи екосистеми. Ціна такої
    програми
    у
    супроводі ренджера -
    70 леїв (14 євро) з особи. Ніколає
    Іфка, директор Управління
    парку,
    рекомендує всім туристам перед
    відвідуванням парку дізнатися про
    атракції
    та
    погодні умови:
    «Через
    туристичні інформаційні центри з
    населених пунктів
    ми розповсюджуємо інформаційні матеріали:
    карти та листівки з описом туристичних
    атракцій.
    З будь-якого напрямку
    увійшов би турист до національного
    парку, я б закликав його заходити до
    цих центрів.
    Ви також можете отримати доступ до
    веб-сайту парку: pnscc.ro. Управління
    національного парку Семенік
    – Кейле Карашулуй з
    нетерпінням чекає на всіх
    відвідувачів, які бажають відвідати
    печери
    та праліси».

  • Веломаршрути вздовж Дунаю

    Веломаршрути вздовж Дунаю


    Сьогодні ми пропонуємо
    втечу серед природи на півдні Румунії. Ми звертаємось до тих, хто хоче
    активного відпочинку, на двох колесах. Незалежно від того чи початківці ви або професіонали, під час відпочинку на велосипеді уздовж
    Дунаю ви матимете можливість дізнатись захоплюючі розповідді, ознайомитися із цікавими людьми та місцями. Сьогодні
    я розповім вам про декілька цікавих
    велосипедних маршрутів та про транснаціональний проєкт, що співфінансується
    за рахунок коштів Європейського Союзу, завдяки якому Румунія разом з дев’ятьма
    іншими придунайськими країнами прагне сприяти велотуризму вздовж Дунаю.




    Йонуц Мафтей, екскурсовод,
    представник «Bike in time», каже, що вздовж Дунаю є маршрути, і вони не обов’язково
    адресовані спортсменам, а всім туристам
    любителям динамічного відпочинку: «Йдеться про більш активний туризм. Румуніямає специфічний рельєф,
    оскільки на території нашої
    країни Дунай набагато ширший. Рельєф, особливо у південній частині
    Румунії, досить болотистий, його
    перетинаючи кілька річок. Маршрут вздовж Дунаю досить
    складний. Подекуди нам навіть вдалося позначити маршрути, особливо в районі Дунайських котлів, в
    районі Оршова-Ешелніца. Можна провести два-три дуже красивих дні на березі Дунаю, і є
    кілька вражаючих місць звідки можна побачити Дунай з висоти гір. Іншим цікавим райономє Добруджа-дельта Дунаю,
    де можна здійснити дуже цікаві екскурсії. Рельєф, хоча і менш відомий, справді вражаючий. Йдеться
    про район розташований між містами Келерашь та Тулча, вздовж Дунаю. Хоча це
    більш сухий та менш розвинений з
    економічного погляду район, краєвид цікавий».




    Ці дві програми досить
    різні, каже екскурсовод Іонуц Мафтей. У Дунайських
    котлах (Cazanele Dunării) маршрут триває близько шість днів. Іонуц Мафтей: «Є багато цікавих атракцій, які можна
    побачити в Дунайських котлах. Оршова – цікаве місто, Ешелніца – дивовижне. Дунай
    перетинає гори, будучи межею Карпат, тому там можна організувати додаткові заходи: походи в гори або відвідування печер, доступ до яких здійснюється виключно
    водою. Ті, хто прогулюються вздовж Дунаю, знають, що в цьому районі, аж до
    міста Дробети Турну Северін, можна залишитися довше. Там можна зупинитися на
    день-два для відвідування туристичних визначних пам’яток, особливо природних. Іншою програмою – це добруджанський район Дунаю, від міста Келераш до впадання
    Дунаю в Чорне море, де ми поєднуємо частину велотуризму із
    частиною спостерігання за птахами в Дунаській
    дельті. Однак ми також рекомендуємо відвідати деякі дуже
    давні туристичні атракції, такі як давньоримські фортеці, а також об’єкти винного туризму. Можна відвідати деякі винні льохи в районі Мечін-Нікуліцел».




    Туристи можуть
    завантажувати нові додатки на свої мобільні пристрої, за допомогою яких вони отримуватимуть інформацію про рівень зараження вірусом Covid-19 в районі, який вони
    перетинають, або рекомендації влади. Йонуц
    Мафтей: «Такі додатки
    дедалі більше присутні, і я думаю, що вони також корисні
    для підготовки маршруту, особливо в короткостроковій перспективі. Це заняття на свіжому
    повітрі, коли ви все одно тримаєтеся на відстані, оскільки на велосипеді ви не
    можете триматися поруч зі своїм партнером, отже це безпечніший вид проведення вільного часу».






    У наступний період, окрім
    велотуризму, можна
    долучитися до проєктів розвитку. Один з
    них носить назву«Danube Cycle Plans». Іонуц Мафтей: «Це міжнародний консорціум, проєкт Interreg, що є поєднанням транснаціональних проєктів, які фінансуються з
    європейських фондів. Найкрасивіша частина проєкту полягає в тому, що
    він побудований на своєчасностях не тільки в Румунії, але і в усьому Дунайському регіоні.
    Є дев’ять країн-учасниць, усі придунайські. Деякі з
    них мають більш розвинену інфраструктуру, інші менш розвинену.
    Приємно спостерігати синергію між державами. Вони працюватимуть над спільною
    стратегією стандартизації велосипедних маршрутів уздовж Дунаю та спільним просуванням. У Румунії планується
    узгодити стратегію з іншими державами, оскільки у нас досі немає стратегії щодо велосипедної
    інфраструктури або стандартів розмітки доріг. Місцеві органи влади почнуть розмічати маршрути, в
    тому числі для важливих європейських маршрутів, таких як Eurovelo 6. Він
    перетинає Європу від Атлантичного океану до Чорного моря. У Румунії маркування відсутнє,
    оскільки ми не мали стандартів».






    Іншим важливим пунктом цього проєкту є залучення місцевих
    громад до розвитку велосипедної мережі, особливо вздовж Дунаю. Екскурсовод Йонуц Мафтей: «Це дороги громад, і громади
    найкраще знають, куди саме можна розмістити ці велосипедні маршрути, як для туристів, так і для місцевого транспорту, який
    також потрібно розвивати. Це інша цікава частина проєкту. Це частина Європейського зеленого пакту. Є багато
    речей, які потрібно зробити та реалізувати. Проєкт стартував у липні
    2020 року, кінцевий термін – кінець 2022 року, а потім розпочнеться просування
    та залучення органів влади. Ми розглядаємо можливість організації міжнародної
    конференції за участю всіх дев’яти держав».

  • Туристична Прахова

    Туристична Прахова

    Сьогодні ми запрошуємо вас до однієї з найбільш відвідуваних туристичних зон Румунії, точніше в повіт Прахова. Ми розповімо про активний туризм, про дегустацію вин, про історію, а також про унікальні музеї. Повіт Прахова представляє цього року багату пропозицію для всіх туристів. Гідами нашої уявної подорожі будуть Анда Попа, представник Асоціації сприяння та розвитку туризму міста Прахова та Кармен Бану, куратор Плоєшського Музею годинників імені Ніколає Сімаке.

    Своїм надзвичайно різноманітним рельєфом від рівнини до пагорбів та гірських хребтів, повіт Прахова вабить до себе не лише любителів зимових видів спорту, але й тих хто надає перевагу культурному, бальнеологічному або бізнесовому туризму. Анда Попа від Асоціації сприяння та розвитку туризму міста Прахова уточнює: «Для тих, хто не відвідав наш регіон, я пропоную кілька орієнтирів: ми знаходимося на північ від Бухареста, столиці Румунії, за 40 хвилин їзди від міжнародного аеропорту Отопень. Наш повіт перетинає 45-паралель саме пагорбами, де розташований край червоних вин – виноградник Деалу Маре, який має ті самі характеристики, як виноградник Бордо, у Франції. Тут туристи можуть дегустувати сорт вина Фетяске Нягре, який вважається «послом» румунських вин. Далі запрошуємо вас до замку Пелеш, колишньої літньої резиденції румунської королівської родини. За даними щоденника Le Figaro, цей замок входить до топ-10 найкрасивіших замків у світі. Ви також можете розміститися у віллах, побудованих тим самим архітектором, який спорудив замок Пелеш. Потім запрошуємо вас в гори Бучедж, побачити Сфінкс або Хрест з вершини Карайман. Цей хрест був внесений до Книги рекордів Гіннеса 2014 року, як хрест побудований на найбільшій висоті – 2291 метр. Далі запрошуємо вас відвідувати соляну шахту Сленік, найбільшу в Європі. У шахті знаходиться найбільший планетарій 4K з Румунії.»

    У зоні Деалу Маре ви можете зупинитися на дегустацію вин, а також можете взяти напрокат велосипеди і насолоджуватися мальовничою природою цієї зони. Але якщо ви віддаєте перевагу зимовим видам спорту, гори Бучедж чекають на вас. Анда Попа уточнює: «Якщо вам подобається кататися на лижах, ми чекаємо на вас на одному з трьох курортів, розміщених по долині річки Прахова: Сінай, Буштень або Азуга. Ми також запрошуємо вас до Флорешть, щоб побачити руїни палацу Кантакузіно. Цей палац був побудований за зразком палацу «Малий Тріанон». Водночас, ми запрошуємо вас скуштувати місцеві страви: кашкавяуа – вид сиру, специфічний цій зоні, бульз – мамалига з сиром, пастраму та випити чарку горілки або вина.»

    Кожна зона має свою специфіку, але безсумнівно найвідомішою є долина річки Прахова. Хто відвідує Румунію, відвідує й ці місця, стверджує Анда Попа від Асоціації сприяння та розвитку туризму міста Прахова. Про туристичні атракції регіону розповідає Анда Попа: «Якщо ви приїжджаєте з Бухареста, перед тим, як дістатися до долини річки Прахова, ви можете відвідати Ботанічний сад та зоопарк в населеному пункті Буков, майстерню де шиють постоли в Беркенешть, а також іподром в Плоєшть, що має понад 60-річну традицію кінних змагань. Крім того, в місті Плоєшть є два унікальні музеї: Музей годинників та Музей нафти. Потім, рухаючись на північ, ви можете зупинитися у «Квітковій школі» в Ліпенешть. У населененому пункті Кимпіна можна відвідати музей Ніколая Грігореску та колекцію ескізів відомого художника. Ви також можете купити вишиванку в населеному пункті Бряза або взяти участь у майстер-класах, щоб вишити собі самі вишиванку. І не востаннє, якщо відвідуватимете курорт Сінай, ми запрошуємо вас переглянути виставку поїздів.»

    У Музеї годинників у місті Плоєшть, який містить майже 1000 експонатів можна побачити перший кишеньковий годинник «Нюрнберзьке яйце» або годинники окремих особистостей: господаря Александра Йоани Кузи, політика Міхаїла Когилнічану, царя Олександра II або годинники румунських королів Кароля I та Міхая I. Кармен Бану, куратор Музею годинників імені Ніколає Сімаке стверджує: «Заснований у 1963 році вчителем Ніколаєм Сімаке, Музей годинників є унікальним у мережі румунських музеїв. Він висвітлює еволюцію вимірювання часу протягом понад 400 років, починаючи з середини XVI століття та до першої половини XX століття. Музей розміщений у будинку, оголошеного пам’ятником архітектури, який був побудований наприкінці ХІХ століття. У музеї виставлені кишенькові, настільні, настінні та інші види годинників різних періодів.»

    Різноманітність експонатів забезпечують також музичні автомати або музичні годинники. Багато з них, попри свій вік, і досі показують точну годину, хоча їм вже понад 150 років. Кармен Бану стверджує, що в світі наявні лише три історично цінні астрономічні годинники, а один з них, найдавніший знаходиться у Музеї годинників у місті Плоєшть. Цей годинник був зроблений Джеремісом Мецкером: «Є багато експонатів, які приваблюють відвідувачів. Одним з найважливіших годинників, це сонячний годинник, зроблений Джереміс Мецкером в 1562 році. Це дуже складний астрономічний годинник, який містить спеціальні механізми і циферблати. Він показує як годину, так календарні дати, знаки зодіаку, планети, відомі на той час. Це дуже складний годинник для того періоду, але навіть і для нинішнього часу.»

    Отож, ми представили вам ідеальне місце для відпочинку. Більш детальну пропозицію про туристичні атракції повіту Прахова або пропозиції щодо програм відпочинку, ви можете отримати відвідуючи веб-сайт visitprahova.ro Асоціації сприяння та розвитку туризму Прахова.

  • Туристичні атракції повіту Арджеш

    Туристичні атракції повіту Арджеш

    Відправимось сьогодні до Національного парку П’ятра Краюлуй та ущелини Димбовічора. Регіон рекомендується всім туристам. Тут ви можете займатись скелелазінням, катанням на гірських велосипедах або агротуризмом. Крім того Туристичний інформаційний центр Димбовічора пропонує зацікавленим календар подій, з якого не бракують паради народних костюмів або фестивалі зі сприяння місцевої кухні.

    Це гірська місцевість, де ви можете вибрати кілька маршрутів, в залежності від ваших уподобань. І деякі з них були недавно затверджені за допомогою проекту Помічаючи Румунію, координованого Октавіаном Бодроном, член Асоціації Arttour: Ми дуже хотіли просувати цю область з точки зору туризму. Ми відзначили вісім маршрутів різного ступеня складності. Були два легких маршрути, лісовою дорогою, якою будь-хто може прогулятись дві-три години. Ми продовжили з маршрутами середньої складності. Вони призначені для тих, хто подорожував горами, що мають хороший фізичний стан і мінімальні речі.. Ми також маємо маршрути з високим ступенем складності, які перетинають гірський хребет П’ятра Краюлуй. Цей маршрут триває вісім, дев’ять годин, і вимагає дуже хороший фізичний стан та спеціальне обладнання.

    Ралука Бусіок просуває район Димбовічора вже дев’яти років. Вона почала в якості адміністратора пансіонату, а тепер працює в Туристичному інформаційному центрі на курорті. Це більше, ніж робочий обов’язок, це пристрасть, каже Ралука Бусіок: «У нас є багато варіантів розміщення: готелі, пансіонати, турбази. Маємо в цілому близько 650 місць. Нещодавно Димбовічору оголошено курортом національного інтересу. Отже що стосується розміщення у нас немає проблем. У нас дуже багато туристичних пам’яток. Вони мають велике національне і навіть міжнародне значення. Є багато туристів, які приїжджають побачити гори П’яира Краюлуй та однойменний заповідник. У нас є багато рідкісних видів флори і фауни, навіть унікальних у світі.

    Ралука Бусіок рекомендує туристам практикувати організований туризм в регіоні Димбовічора. Таким чином, вони можуть добратися до всіх визначних пам’яток і отримати всю інформацію про них. Цю пораду вона дає всім, хто заходить до Центру інформування і туристичного просування Димбовічора: «Туристи питають, якими стежками можуть піти, але їх повинен супроводжувати спеціалізований гід, в разі довгих маршрутів, і високої складності. Є і легкі варіанти, стежки низької складності, коли туристів супроводжує місцевий житель. Цими стежками, можуть прогулюватись всі категорії туристів, в тому числі діти. Вони також можуть знайти інформацію про заходи, які організовуються тут. У нас є пригодницькийпарк для дітей або дорослих. Також за запитом ми можемо організувати обід біля кошари і запропонувати туристам відомий бульз, а й і інші специфічні продукти. Ми можемо направити туристів і по гірських велосипедних маршрутах. Як сказав директор гірської Рятівної служби повіту Арджеш Іон Сендулою, Димбовічора кращий район для катання на гірських велосипедах.

    Туристичний напрямок, який ви не повинні пропустити це печера Димбовічора. Вона була виявлена майже 400 років тому, в 1579 році і електрифікована в 1980. Тут ви познайомитись з спеціальними гідами. Це діти цієї області, які вивчили історію цієї печери, і чекають розповісти вам цікаві місцеві легенди. При вході до печери знаходиться ресторан з традиційними стравами. Ми дізнаємося від Ралуки Бусіок з Туристичного інформаційного центру Димбовічора, що очікує нас біля сходів, що ведуть до входу в печеру: «У заповіднику П’ятра Краюлуй є 50 печер. Печера Дембовічора відома, тому що вона була облаштована для туристів. Існує освітлена металева стежка, якою туристи можуть пройти 250 метрів печери. Печера має й інші стежки, які закриті для туристів.

    Ралука Бусіок рекомендує нам продовжити нашу подорож. Поруч з печерою є інша особлива атракція: «Ущелина Брустуретулуй. Дорога ущелиною ще не асфальтована. Ми всі знаємо, що туризм залежить від інфраструктури, але на мою думку грунтові дороги хороші для прогулянок на природі. Є переваги і недоліки. Як на мене, переважає спокійно прогулятися, Ущелина Брустуретулуй, це оазис для прогулянок на природі.

    Кармен Вікторія Берлою, перша жінка, що була фронтовим репортером в Анголі, народилася в Тімішоарі, і живе на курорті Димбовічора. Тут вона очолює Клуб Дружби, який включає дітей, яких вчить, як захищати навколишнє середовище, але також володіє парком пригод. Чому Димбовічора: «З моєї точки зору, такий район як долина Прахови вже переповнений, і область Рукер-Бран буде наступним напрямком. Тут знаходимо все від історії, ландшафтів, кулінарії, які приваблюють всіх, традиції, звичаї та ремесла. Не слід забувати, що Кимпулунг, перша столиця Волощини, дуже близько.

    Так ось місце для всіх любителів природи, де ви можете відвідати атракції, які залишають незабутні враження, познайомитись з чудовими людьми і дуже добре відпочити.

  • Туристичні принади повіту Бузеу

    Туристичні принади повіту Бузеу

    Сьогодні ми відправимось на південний схід Румунії у подорож по повіту Бузеу, щоб відкрити для себе красу природи і туристичні пам’ятки. Крім монастирів, печерних поселень та історичних пам’ятників на цих землях зустрічаємо різноманітні природні атракції та пам’ятки.

    Христина Партал, Президент Національної асоціації сільського, екологічного і культурного туризму (ANTREC) Бузеу, сказала, що у повіті Бузеу, пам’ятки мають міжнародне значення: У зв’язку з цим, я хотіла б запросити туристів відвідати досить велику територію, близько 18 сіл, яка називається Геопарк повіту Бузеу. Ті, хто знайомий з цією концепцією на європейському рівні, тому що є більше 60 геопарків по всьому світу, знайдуть один і у Бузеу. Він об’єднує туристичні пам’ятки світового значення: Грязові Вулкани у населених пунктах Скорцоса та Берка, Музеї бурштину в Колці, печерні поселення у Алуніш, Бозіору та Долині Сланікулуй. Малюки дізнаються, що на 30-ти км площі, Долини Слинікулуй можуть відкрити для себе 30 мільйонів років історії Землі. Є ще такі пам’ятки як Плато Меледік, Живі Вогні в селі Лопетарь, Соляна гора та Біла гора у Мензелешть.

    Ви повинні відвідати Музей бурштину, у місцевості Кольць, де ви побачите найкрасивіші бурштинові камені, яких близько 300, з різними кольорами. Більше того, Музей бурштину має другий за величиною в світі бурштин, вагою трохи менше 2 кг, найбільший, 3,45 кг, виставлений у Повітовому музеї Бузеу. Недалеко від села Кольць розташований бальнеологічний курорт. Христина Партал розповідає: Курорт Серата Монтеору документально засвідчений у 1895 році Костянтином Грігоре Монтеору, промисловцем грецького походження. Курорт тоді порівнювали з Карловими Варами та Баден-Баден. У народі курорт також називали його курортом- палицею, оскільки люди приходили з палицею і повертались здоровими, без палиці. Сюди все більше і більше туристів приїжджають. Відкрито багато басейнів з соленою водою. Вони мають дуже високий рівень комфорту і послуг. Тому ми запрошуємо туристів повернутися до Серата Монтеору і отримати вигоду від цих надзвичайних лікувальних вод.

    По дорозі до місцевості Берка є дорожній знак, який показує, що треба повертати до Грязьових вулканів. Приблизно через 12 км ви добиретись до одного з найцікавіших геологічних резерватів Румунії, Пеклеле Мічі. Туристи бачать дивний краєвид, створений численними мініатюрними вулканами, з глибини яких виходить природний газ. Вони моделюють постійно пейзаж площі у близько 25 гектарів, де не росте жодна рослина. Крім того, є і освітні програми. Але не тільки в районі грязьових вулканів, як ми дізнаємося від Христини Партал, президент ANTREC Бузеу: Таким чином, в Бузеу, туристи мають можливість не тільки читати або уявити собі речі про історію Землі, але навіть доторкнутись її. Вони можуть доторкатись попелу правдавнього вулкана. У селі Неєнь, що у районі Дялу Маре, є доісторичні вапнякові раковини. Ми маємо освітні програми для дітей, які заохочують їх помацати доісторичну раковину. Крім того, вулкани справжнє шоу, і легенди про них посилюють уяву, тому що нагадують про всяких монстрів, які приходять з глибин Землі і гинуть від витязів бузеуських земель.

    У Бузеу, в селі Неєнь, традиція різьблення по каменю була збережена до сьогодні. Таким чином, є багато матеріалу в вапняковій шахті, що знаходиться неподалік, і на одному з пагорбів організовані дуже відомі скульптурні табори. Елена Станчу, місцевий гід в мерії Неєнь, повіту Бузеу розповідає: Неєнь є найновішим і найменш відомим туристичним районом повіту Бузеу. Майже все тут пов’язано з каменем. Давні традиції різьблення по каменю досі зберігаються в Неєнь, місце, де дуже багато вапняку. Тут професія каменяра передавалась з покоління в покоління з часів кам’яного віку і перетворилось з часом в мистецтво. Серед пам’яток, які ви можете відвідати тут, це й скульптурний табір де знаходяться скульптури вирізьблені у вапняку дітьми цього краю. На півночі туристи можуть помилуватися вершинами Карпатських гір, і на півдні видно рівнину Береган. Іншим об’єктом є кам’яна церква, побудована цілком з вапняку, оточена кам’яними мурами, подібно давнім фортецям, будучи унікальною як у нас, так і в Європі. Вона називається церквою з одного каменя, тому що весь камінь, який використовувався, щоб побудувати церкву був взятий з каменоломні, що на 100 метровій відстані. Інтер’єр, зовнішнє, внутрішнє оздоблення, іконостас, все побудовано з неєнського вапняка.

    Монастир Чолану, розташований приблизно в 40 км на північний захід від повітового центру міста Бузеу, Це ще один дуже відвіданий туроб’єкт. Вперше згадується в документах в шістнадцятому столітті. Він має і музей, де можна помилуватися іконами 200 річної давнини, релігійні предмети та релігійний одяг. Ігумен Філарет Урсе розповідає: Велика особливість монастиря, якою я радий поділитися з вами, це наша священна літургія, що була безперервною від її початків до сьогоднішнього дня. У нас є дві церкви, одна з яких побудована місцевим воєводом. Це мала церква монастиря. Друга церква, велика, це єпископська церква побудована в період з 1825 по 1828, а розпис тривав два роки.