Tag: Ауреску

  • Право вільно обирати, з ким вступати в альянси 

    Право вільно обирати, з ким вступати в альянси 




    Кожна країна,
    незалежно від її розміру або географічного розміщення, має фундаментальне право
    вибирати свій шлях та альянси, до яких вона хоче належати. Цю заяву зробив у
    п’ятницю, 7 січня за підсумками віртуальної зустрічі міністрів закордонних
    справ НАТО, заступник Генерального секретаря Північноатлантичного альянсу,
    румун Мірча Джоане. Міністри зібралися у форматі відеоконференції, щоб обговорити наслідки для європейської безпеки «невиправданої
    та неспровокованої» концентрації російських військ на кордонах з Україною, котра прагне до повноправного членства в НАТО.




    Міністри закликали Москву відмовитися від агресивної
    риторики проти своїх сусідів, відвести військові сили, розрядити ситуацію та стати
    на шлях діалогу та миру. «Ми підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність
    України. І ми єдині в захисті та обороні всіх союзників. НАТО залишається
    відкритим для предметного діалогу на засіданні Ради НАТО-Росія 12 січня. Це
    буде можливість для Росії продемонструвати своє справжнє прагнення до діалогу,
    дипломатії та дотримання міжнародних зобов’язань і норм міжнародного права. Ми
    не підемо на компроміс із фундаментальними принципами безпеки, закріпленими у
    Вашингтонському договорі», – написав Мірча Джоана у Facebook.




    В екстреному
    засіданні у п’ятницю також взяв участь міністр закордонних справ Румунії Богдан
    Ауреску, який знову озвучив свою стурбованість у зв’язку зі зміцненням
    військової присутності Росії по сусідству з Альянсом, а також закликав до
    деескалації. Говорячи про нинішню складну безпекову ситуацію, – міністр Ауреску
    підтвердив позицію Бухареста щодо необхідності зміцнення позиції стримування та
    оборони НАТО послідовно і всебічно на всьому східному фланзі, особливо на
    Чорному морі. Згідно з прес-релізом МЗС Румунії, Богдан Ауреску також «висловив
    підтримку подвійному підходу НАТО щодо Росії, який полягає як у твердих та
    надійних заходах стримування, так і в діалозі без шкоди принципам, цінностям та
    зобов’язанням, що складають основу Альянсу».




    «НАТО, – за словами Богдана Ауреску, – несе особливу
    відповідальність за збереження європейської архітектури безпеки та міжнародного
    порядку, заснованих на правилах». Глава румунського зовнішньополітичного
    відомства також наголосив на важливості координації дій Альянсу з Європейським Союзом
    як ключової опори західної спільноти поряд з НАТО, а також з його сусідніми партнерами,
    у тому числі шляхом підтримки їх стійкості та продовження політики відкритих
    дверей. За кілька днів до засідання Ради Росія-НАТО щодо європейської безпеки, 10 січня в Брюсселі пройде засідання Комісії
    Україна-НАТО.



  • Румунсько-американські консультації у Вашингтоні

    Румунсько-американські консультації у Вашингтоні








    Румунія
    та США підтвердили у понеділок у Вашингтоні свою відданість зміцненню Стратегічного
    партнерства, від співробітництва у військовій сфері та безпеці до політичної
    співпраці в сфері економіки, енергетики та міжособистісних відносин.
    Держсекретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі з главою румунської дипломатії
    Богданом Ауреску підкреслив, що США і Румунія є «сильними союзниками в НАТО» і
    тісно співпрацюють з багатьох питань. «Ми разом протидіємо викликами, які спричиняє
    Росія в різних місцях, а також Китаєм. Ми об’єднані в питанні безпеки і
    стабільності Європи», – сказав американський секретар. У заяві
    Держдепартаменту, серед іншого, йдеться про те, що сторони домовилися працювати
    разом над безпекою у Чорному морі.




    У
    свою чергу Богдан Ауреску в ‘інтерв’ю Радіо Румунія заявив, що в двосторонніх
    дискусіях були розглянуті усі виміри Стратегічного партнерства: «Ми обговорили,
    зокрема, координацію наших дій усередині НАТО, необхідність посилення
    знеохочення та оборону на східному фланзі, особливо в Чорному морі, в тому
    числі в контексті останніх подій у сфері безпеки в регіоні, а також обговорили
    важливість збільшення американської військової присутності в регіоні і, очевидно,
    в Румунії».




    Водночас
    дипломат підкреслив необхідність впровадження дуже важливих проєктів
    стратегічного взаємозв’язку для Румунії – Rail2Sea ​​та Via Carpathia, проєктів,
    які мають безпосередній позитивний вплив як на економічний розвиток регіону,
    так і на військову мобільність. Що стосується двостороннього економічного
    співробітництва, Богдан Ауреску наголосив на необхідності збільшення інвестицій
    США в регіоні. Крім того, він підтвердив зацікавленість Румунії, як
    стратегічного партнера США, у досягненні конкретного прогресу у включенні
    країни до Програми безвізового режиму (VisaWaiver), яка може призвести до скасування візового режиму для громадян Румунії, котрі
    подорожують до Сполучених Штатів.




    Богдан
    Ауреску закликав до конкретної участі американської сторони у досягненні цієї
    спільної мети, в тому числі шляхом підтримки адекватної комунікаційної
    кампанії, яка б сприяла зниженню рівня відмов США у видачі віз, як останнього
    критерія, якому Румунія ще повинна відповідати. «Звичайно, зараз ми маємо добитися
    зниження з рівнем відмов у видачі віз, який становить 10,14% і має бути не вище
    3%, як передбаченою американським законодавством. Тому нам потрібні спільні
    цілі, щоб ми якомога точніше знали причини, які призводять до такого відсотка
    відмов, аби мати можливість відкалібрувати інформаційну кампанію громадськості».


    Візит
    міністра закордонних справ до Вашингтона знаменує, серед іншого, офіційне
    відкриття 7-ї зустрічі стратегічного діалогу між Румунією та США.

  • 19 вересня 2021 року

    КОРОНАВІРУС
    – За добу в Румунії зафіксовано 3817 нових підтверджених випадків
    коронавірусної хвороби COVID-19, після обробки понад 35 тисяч тестів. Від
    ускладнень хвороби померло 58 людей. 849 пацієнтів госпіталізовано до
    реанімаційних відділень. За оцінками Національного інституту громадського
    здоров’я, нинішня хвиля захворювань SARS-CoV-2 буде набагато небезпечнішою ніж
    попередні і темпи зростання захворюваності будуть набагато більшими, ніж восени
    минулого року. Органи охорони здоров’я відновили переговори з меріями сіл щодо
    відправки бригад лікарів для прискорення вакцинації проти SARS-CoV-2. Понад 100
    населених пунктів країни переступили поріг захворюваності у три випадки на
    тисячу мешканців, що припускає посилення карантинних обмежень через поширення
    коронавірусу. З понеділка у населених пунктах із захворюваністю від 3 до 6
    випадків на тисячу осіб доступ до заходів та певних закритих приміщень буде
    обумовлено пред’явленням зеленого сертифіката, документа, що засвідчує
    вакцинацію, наявність негативного результату тестування або факт перенесення
    пред’явником коронавірусної хвороби.




    ДИПЛОМАТІЯ
    – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску супроводжуватиме з понеділка
    і по 24 вересня президента Клауса Йоганніса, який очолить румунську делегацію
    на 76-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Глава румунської дипломатії
    проведе у кулуарах саміту ряд багатосторонніх зустрічей. Як повідомляє МЗС,
    окрема увага буде присвячена виконанню Румунією функцій головуючої країни у
    Співтоваристві демократій (2019-2022 рр.), десяту зустріч міністрів держав-членів
    якої, очолить Богдан Ауреску. Так само заплановані двосторонні зустрічі з
    колегами з країн Кавказу і Центральної, Південної та Східної Азії, Середнього Сходу,
    Африки і Тихоокеанського регіону. Також під час перебування у Нью-Йорку глава
    румунського зовнішньополітичного відомства зустрінеться з представниками єврейських
    організацій в США.




    ФЕСТИВАЛЬ -
    У Румунії триває 25-ий Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Сьогодні на
    сцену Зали радіо сьогодні виступає Бухарестський симфонічний оркестр на чолі з
    диригентом Джоном Аксельродом. Маючи надзвичайно різноманітний репертуар,
    інноваційну програму та харизматичний стиль виконання, він досі керував понад
    175 оркестрами по всьому світу. Теж сьогодні на сцені зали Королівського палацу
    виступає Цюріхський оркестр Тонхалле, в програмі якого твори Енеску, Бетховена
    та Шумана. 3500 румунських та іноземних музикантів виступають на фестивалі у
    Бухаресті, Сібіу, Яссах, Тімішоарі та Констанці. Це ювілейний фестиваль, під
    час якого буде виконано більшість творів Дж.Енеску. Радіо Румунія, зі своїми
    музичними колективами та спеціалістами з аудіозапису, виступає разом зі
    суспільним телебаченням співпродюсером Міжнародного фестивалю ім. Джордже
    Енеску.




    ВІДЕОМАППІНГ – Близько 30 000 осіб взяли участь у
    суботу в iMapp Bucharest 2021, найбільшій у Румунії події з нового
    медіа-мистецтва, яка входить до трійки найкращих міжнародних конкурсів
    відеомаппінгу. Про це сьогодні повідомили організатори. Темою цьогорічного,
    7-го за рахунком конкурсу iMapp Bucharest
    було «The Show Must Go On/Шоу має тривати», що відзначає те, як люди за
    допомогою творів мистецтва, що використовують світло, технології та музику, поступово
    відновлюють своє життя, надають йому динамічність, якої нам усім забракло за
    останні два роки. На найбільшій проекційній площі у світі розміром 23 тисячі
    квадратних метрів – фасаді Палацу парламенту, були спроектовані з використанням
    світла, технологій та музики твори мистецтва команд з США, Німеччини, України,
    Японії та Угорщини. Журі у складі видатних представників аудіовізуальної
    індустрії з усього світу визначило переможця iMapp Bucharest 2021 – ним став
    німець Йонас Дензель, режисер та візуальний художник, творець освітлювальних
    установок, відеокартування та документального кіно, відомий своїми проєктами у
    громадських місцях.




    МОБІЛЬНІСТЬ – Столиця Румунії є одним із приблизно
    2900 населених пунктів з більш ніж 50 країн, які беруть участь в «Європейському
    тижні мобільності» (16-22 вересня 2021 р.), з ініціативою «День відкритих
    дверей у депо Дудешть». У неділю столичне депо Дудешть було відкритим для
    широкого загалу. Відвідувачі змогли побачити, серед іншого, старовинні трамваї
    з різних періодів діяльності бухарестської компанії громадського транспорту.
    «Європейський тиждень мобільності» – це ініціатива Європейської Комісії, яка
    прагне знайти інноваційні рішення поточних проблем мобільності міст. Події цієї
    кампанії мають на меті змусити громадян спробувати інші види транспорту та
    стимулювати розвиток сталого міського транспорту.




    НАСТІЛЬНИЙ
    ТЕНІС
    – Румунські спортсмени
    завоювали 12 медалей на 46-му Балканському чемпіонаті з настільного
    тенісу в Албені (Болгарія) -
    5 золотих, 2 срібні та 5 бронзових. Золото було здобуте в одиночному розряді
    серед чоловіків, а також в одиночному та парному розрядах серед жінок. Румунія
    також виграла золото виграла золоту медаль у змаганні серед змішаних
    пар. У суботу на
    чемпіонаті в Албені, жіноча збірна Румунії виграла золоту медаль, а чоловіча – срібну.




    ТЕНІС – Чоловіча збірна Румунії перемогла команду
    Португалії з рахунком 3:1 у матчах першого раунду першої групи Світової групи
    Кубка Девіса з тенісу в суботу та неділю в м.Клуж-Напока (північний захід). Сьогодні
    в останньому поєдинку
    Маріус Копіл
    переміг Жоао Соузу – 6:3, 2:6, 6:4. Команда Румунії, в якій немає жодного
    гравця у топ-200 рейтингу ATP, тепер боротиметься за кваліфікацію до фінального
    турніру змагань, що є блискучим результатом. Маріус Копіл приніс Румунії три
    очки, після двох перемог в одиночному розряді та одну в парному. У суботу в
    першому одиночному поєдинку португалець Жоао Соуза (150 ATP) переміг Філіпа
    Крістіана Жіану (317 ATP) з рахунком 6:3, 7:5, але в другому матчі румун Маріус
    Копіл (250 ATP) обіграв Гастао Еліаса (215 ATP), з рахунком 6:4, 6:3. У неділю в
    парному поєдинку румунський дует Маріус Копіл/Хорія Текеу здобув перемогу на
    португальцями Жоао Соуза/Гастао Еліас з
    рахунком 6:4, 6:3. До тепер команди
    Румунії та Португалії зустрічалися двічі у матчах Кубку Девіса. Луситанці
    перемогли у 1988 році, а румуни – в 1995 році.


  • Евакуація румунів з Афганістану

    Евакуація румунів з Афганістану




    Минулого тижня з Кабула були
    евакуйовані 16 громадян Румунії та семеро громадян інших країн-партнерів:
    п’ятьох болгар, одного американця та одного британця. У суботу 15 румунівта 4 болгар прибули додому
    на борту літака Геркулес румунських ВПС після надзвичайно складної
    операції за участі кількох установ, включаючи міністерств закордонних справ та оборони
    Румунії. Один з евакуйованих румунів, який працював у Кабулі, заявив, що кілька
    днів був заблокований на території колишньої військової бази. Йому вдалося
    дістатися до кабульського аеропорту конвоєм
    разом з іншими 400 західними громадянами. Коли таліби увійшли до Кабула,
    здавалося, що звідти неможливо витягнути нікого, – сказав він, маючи на
    увазі складні умови проведення операції з евакуації людей.


    Це був третій виліт румунського
    військово-транспортного літака з Кабула. Раніше 30 румунів були евакуйовані літаками
    держав-партнерів. 13 серпня Міністерство закордонних справ переглянуло та
    підвищило рівень небезпеки в Афганістані, закликавши громадян Румунії терміново
    покинути територію цієї держави та уникати поїздок в цей регіон. Глава румунської
    дипломатії Богдан Ауреску в той же день скликав міжвідомчий кризовий штаб, на
    якому були прийняті рішення щодо складних кроків з виявлення та реалізації
    швидких заходів з метою безпечної евакуації румунських громадян з Афганістану.

    Міністр закордонних справ заявив, що влада продовжить свої зусилля щодо евакуації
    громадян Афганістану, які співпрацювали з румунськими військовими та журналістів
    з цієї країни. Богдан Ауреску: «Ми продовжимо зусилля для евакуації громадян
    Афганістану, які співпрацювали зі Збройними силами Румунії та студентів, які
    мають стипендію від румунської держави. Ми продовжимо дбати про деякі вразливі
    категорії людей, такі як афганські журналісти і підтримуватимемо зв’язок з
    усіма громадянами Румунії, які все ще перебувають в Афганістані, незалежно від
    того, чи хочуть вони бути евакуйовані або ні.»


    Румунія була важливою складовою
    натівських військ, направлених до Афганістану у 2002 році у складі масштабної
    операції, розпочатій США у відповідь на атаки від 11 вересня 2001 року. «Місія
    Збройних Сил Румунії в Афганістані залишиться в книгах історії як найдовша,
    найскладніша та найважливіша військова операція за межами національної
    території після Другої світової війни», – заявив місяць тому у Бухаресті глава
    держави Клаус Йоганніс під час церемонії, присвяченій закінченню військової місії
    в Афганістані, після майже 20 років безперервної присутності румунських
    військових у цій країні. Румунія витратила в Афганістані 600 мільйонів євро. 27
    румунських військовослужбовців загинули під час місій або нападів талібів, а
    понад 200 – отримали поранення.



  • Пріоритети МЗС Румунії

    Пріоритети МЗС Румунії






    Румунія має «надзвичайно хороші»
    відносини з державою Ізраїль, яка є стратегічним партнером Бухареста, а також -
    має «чудові» відносини з палестинською стороною. Про це в інтерв’ю приватному
    телебаченню заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску, коментуючи напружену
    безпекову ситуацію між Ізраїлем та сектором Газа. Глава румунської дипломатії рішуче
    засудив ракетний обстріл, здійснений з підконтрольної ісламістській групі «Хамас»
    території проти заселених цивільним населенням територій Ізраїлю.

    «Ми глибоко
    засмучені втратами життів та сподіваємось, що це не повториться. На жаль, я
    бачу, що такі ситуації все ще є», – сказав міністр. За його словами, в секторі Газа
    проживає близько 320-350 громадян Румунії, включаючи осіб з подвійним громадянством,
    а дипломатичним представництвам у регіоні доручено підготуватися надати їм всю
    необхідну допомогу, якщо будуть такі звернення.




    Крім цього міжнародного кейсу на
    даний момент, глава дипломатії також торкнувся іншого дуже делікатного питання -
    збереження візового режиму для громадян Румунії, які хочуть відвідати США. Це
    попри міцне стратегічне партнерство між Вашингтоном та Бухарестом та критику з
    боку Європейського Союзу відносно США. Болгари, хорвати, кіпріоти та румуни -
    єдині громадяни ЄС, яким потрібні візи для в’їзду на територію США, а
    Європарламент закликав Єврокомісію активізувати механізм взаємності та
    призупинити безвіз для громадян США на один рік.




    Це питання, однак, не має якихось
    особливих політико-дипломатичних валентностей, а є скоріше технічним. Міністр
    Богдан Ауреску пояснив, що румунам все ще потрібні візи для США, оскільки кількість
    відмов у видачі віз громадянам Румунії становить 9-10% від загальної кількості
    заявок, тоді як американське законодавство передбачає обмеження в 3%. Румунія
    виконала всі інші умови, передбачені американським законодавством, крім тієї,
    що стосується відмов. Ця ситуація не пов’язана ні з румунською, ні з
    американською владами, але стосується невиконання умов деякими громадянами
    Румунії, які подають документи на отримання візи, підкреслив Ауреску.




    Він сказав, що обговорив це
    питання з державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Вони домовились про проведення
    інформаційної кампанії для громадян Румунії, які хочуть відвідати США, що буде
    проведена разом Бухарестом і Вашингтоном, котра допоможе тим, хто хоче подати
    заявку на короткострокову візу в США зрозуміти умови її отримання. Таким чином,
    коли румуни знатимуть, що вони не вписуються всі ці параметри, не подаватимуть
    документи на візу і рівень відмови зменшиться. У Конгресі США були ініціативи
    щодо запровадження винятків з візового правила для громадян країн- союзників
    США, але вони не увінчалися успіхом, – заявив’

  • Румунія виступає за посилення східного флангу НАТО

    Румунія виступає за посилення східного флангу НАТО






    Румунія наполягає на посиленні ролі Північноатлантичного альянсу в
    політичному та військовому планах, – заявив міністр закордонних справ Румунії
    Богдан Ауреску в Брюсселі на засіданні міністрів закордонних справ країн-НАТО.

    Це перша зустріч у в очному форматі з листопада 2019 року і водночас перша
    можливість зустрітися з новим державним секретарем США Ентоні Блінкеном. На
    зустрічі основну увагу було зосереджено на процесі роздумів щодо ініціативи
    НАТО-2030, а румунський міністр заявив, що підтримує пропозиції, внесені з
    цього приводу Генеральним секретарем НАТО.




    Єнс Столтенберг зазначив, що серед глобальних викликів, що стоять перед
    державами-членами, налічуються дестабілізуючі дії Росії, тероризм, кібератаки,
    розповсюдження ядерної зброї та зростаючий вплив Китаю. «НАТО посилило свою
    присутність у Чорноморському регіоні завдяки трьом прибережним країнам -
    Туреччині, Румунії, Болгарії, членам Альянсу та ще двом країнам – Україні та
    Грузії, близьким партнерам НАТО.




    «Ми посилили свою присутність на суходолі, на воді та в повітрі, а також
    співпрацю з партнерами – Грузією та Україною. І продовжимо робити, а також
    розглядатимемо надалі можливості розширення цього партнерства за рахунок політичної
    та практичної підтримки», – сказав Єнс Столтенберг на прес-конференції.




    Міністр Богдан Ауреску представив аналіз Румунії щодо наявних викликів
    безпеці на східному кордоні Альянсу, включаючи Чорне море, посилаючись, у цьому
    контексті, на необхідність вирішення тривалих конфліктів, що дестабілізують
    безпеку регіону.

    Румунський дипломат підтвердив свою підтримку нинішнього
    підходу Північноатлантичного альянсу до Росії, наполягаючи на необхідності
    подальшого зміцнення позицій НАТО щодо стримування та оборони на всьому Східному
    фланзі, від Чорного до Балтійського морів.

    Діалог з Москвою може відбуватися
    лише в умовах дуже твердої позиції НАТО, – вважає румунський міністр. Богдан Ауреску також підкреслив відповідні наслідки контролю над
    озброєннями на регіональну безпеку та стабільність і аргументував необхідність
    подальшої координації дій членів Альянсу щодо цього питання.

    Також
    обговорювалася пропозиція Єнса Столтенберга про створення спеціального фонду
    для оборони та стримування, призначеного для заохочення союзників брати участь,
    наприклад, у бойових групах на східному фланзі і за кошти Північноатлантичного
    альянсу, а не лише держава, яка бере участь в операції.

    Ініціатива НАТО-2030
    має на меті зробити альянс організацією, що має більший потенціал дій на
    глобальному рівні, особливо в умовах зростання впливу автократичних режимів,
    особливо Китаю та Росії, та загроз міжнародному порядку.

  • Заморожені конфлікти в Чорноморському регіоні

    Заморожені конфлікти в Чорноморському регіоні




    Міністр закордонних справ Богдан Ауреску закликав до
    послідовного залучення міжнародного співтовариства до процесу врегулювання заморожених
    конфліктів, що загрожують стабільності в Чорноморському регіоні і наслідки яких
    відчувають країни регіону, в тому числі Румунія.





    «Ці конфлікти використовуються як важелі впливу в регіоні,
    з наслідками на регіональну стабільність та євроатлантичну безпеку і наголосив,
    що це питання повинно залишатися у центрі уваги всіх провідних міжнародних
    організацій, таких як ЄС, НАТО та інші», – сказав глава румунської дипломатії в
    рамках відеоконференції «Заморожені конфлікти в Чорноморському регіоні -
    вразливість для Заходу», організованої в п’ятницю, 5 лютого, Румунським
    дипломатичним інститутом.


    Під час свого виступу на відкритті заходу, міністр
    закордонних справ Богдан Ауреску розповів про ситуацію з безпекою у Східному
    сусідстві Європейського Союзу та НАТО, що відзначається продовженням тривалих
    конфліктів, вирішення яких на даний час, на жаль, не входить до першочергових
    пріоритетів на європейському та євроатлантичному рівнях. У зв’язку з цим Богдан
    Ауреску привернув увагу до того, що ці конфлікти за своїм характером, можуть у
    будь-який час вибухнути, як це сталося у Нагірному Карабасі або як
    відбувається, час від часу, у конфлікті на Донбасі, з несприятливими наслідки
    для місцевого населення, постійного стану напруженості та нестабільності з
    позбавленням основних прав та реальних економічних та соціальних можливостей, а
    також для Чорноморського регіону в цілому. Водночас міністр закордонних справ привернув
    увагу на виклики міжнародному порядку, заснованому на правилах, та
    демократичному переходу держав, що знаходяться по сусідству з ЄС, а також
    європейській та євроатлантичній безпеці в цілому.


    У цьому контексті глава румунської дипломатії згадав про заморожений
    конфлікт у Придністров’ї та розповів про конкретні ситуації в інших регіонах тривалих
    конфліктів, таких як Південна Осетія та Абхазія, Донбас, Нагірний Карабах. У
    контексті аналізу на рівні НАТО щодо майбутнього Альянсу, а також у контексті
    зусиль ЄС щодо розробки Стратегічного Компаса, міністр Богдан Ауреску закликав
    визнати та підходити до тривалих конфліктів у Чорноморському регіоні, в
    пріоритетному порядку, як до загрози для європейських країн та євроатлантичної
    безпеки.




    Європейський Союз повинен зосередити особливу увагу на
    заморожених конфліктах і брати більш активну роль в їх врегулюванні, у світлі своєї
    стратегічної мет – посилити роль та вплив Європейського Союзу на світовій
    політичній арені, – нещодавно написав Богдан Ауреску в авторській статті на цю
    тему, розміщеній в європейському виданні EUObserver.


    «Оскільки ЄС і НАТО є найсильнішим геополітичним простором
    безпеки та стабільності, вони повинні враховувати довгострокові наслідки
    затяжних конфліктів у Чорноморському регіоні для європейської безпеки та
    стратегічної стійкості», – вважає глава румунського зовнішньополітичного відомства.


    Ауреску
    також наголосив на необхідності підвищити рівень усвідомлення важливості цього
    питання на рівнях ООН та ОБСЄ, привертаючи увагу на нестабільність, спричинену
    замороженими конфліктами, у своїх виступах на Генеральній Асамблеї ООН та Раді
    міністрів ОБСЄ. «На східному кордоні ЄС та НАТО тривожні регіональні події
    постійно знаходяться на радарі Румунії, оскільки є міжнародні актори, готові
    використати вразливі місця, створити або підтримувати напруженість та сприяти
    досягненню своїх результатів, які загрожують стабільному, мирному та
    демократичному європейському сусідству. У цьому контексті Румунія показала, що
    настав час відновити діалог на рівні ЄС щодо тривалих заморожених конфліктів та
    їх паралізуючого впливу на безпеку і перспективу розвитку регіону», – зазначає
    глава МЗС Румунії.


    Міністр закордонних спав у
    статті зазначає, що «Румунія закликає до серйозного обговорення на рівні ЄС спільних
    дій щодо врегулювання затяжних конфліктів у формальних рамках та в дусі
    європейської єдності».




    «Така
    дискусія може принести конкретні результати для політики сусідства ЄС, посилити
    вплив Євросоюзу на його сусідів та забезпечити середньо- та довгострокові переваги
    для європейської та євроатлантичної безпеки. Довіра, якою наділили європейський
    проєкт наші держави-партнери, змушує ЄС взяти на себе більшу роль у
    Чорноморському регіоні в 2021 році та пізніше. Справа в тому, що лише ЄС,
    здатний поширювати стабільність, мир, демократію та процвітання у
    своєму сусідстві, може зміцнити своє глобальне лідерство», – стверджує Богдан
    Ауреску.

  • Дмитро Кулеба привітав свого румунського колегу

    Дмитро Кулеба привітав свого румунського колегу

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав Богдана Ауреску з повторним призначенням на посаду глави румунського зовнішньополітичного відомства.


    Про це Дмитро Кулеба написав у своєму Twitter.


    «Щирі вітання моєму другові Богдану Ауреску з нагоди призначення на посаду міністра закордонних справ Румунії. Я
    радий можливості продовжити наш плідний діалог і сподіваюсь на значно більші досягнення
    у наступному році!» – написав український міністр.

    Нагадаємо, що 7-8 вересня міністр закордонних справ України здійснив робочий візит до Румунії, під час якого зустрівся з прем’єр-міністром Румунії, провів переговори з міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску та виступив як почесний гість із промовою на щорічній нараді румунських послів.

    Поїздка Дмитра Кулеби стала першим візитом міністра закордонних справ України до Румунії з 2017 року і ознаменувала відновлення широкого діалогу між Україною та Румунією після кількох років спаду дипломатичної активності.

    ucra-kuleba-aurescu1.jpg

  • Нова стратегічна концепція НАТО

    Нова стратегічна концепція НАТО








    У середу міністри закордонних справ країн НАТО
    завершили дводенну зустріч. На порядку денному були такі питання, як відносини з Росією, адаптація Альянсу до нових умов
    безпеки або ситуація в Афганістані. Генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив,
    що однією з глобальних проблем, з якими стикається НАТО є зростання впливу Китаю,
    який наближається до простору Альянсу, через значні інвестиції в інфраструктуру
    країн-союзників в Європі, включно й країни Чорноморського регіону.




    Генеральний секретар НАТО сказав, що в даному
    випадку Китай не є ворогом, а конкурентом і це ще один аргумент на підтримку
    ідеї зміцнення глобальної ролі Північноатлантичного альянсу. «Китай має другий
    за величиною оборонний бюджет у світі та інвестує значні кошти у цій сфері», -
    сказав Єнс Столтенберг, додавши, що Пекін не дотримується прав людини,
    агресивно ставиться до інших країн і все частіше бере участь в систематичному
    змаганні з іншими країнами. Тому, на думку генерального секретаря НАТО,
    демократії з однаковими принципами повинні працювати разом, для просування
    спільних інтересів, захисту спільних цінностей, для зміцнення стійкості своїх
    суспільств, економік та установ та підтримки порядку, заснованого на правилах.




    З іншого боку, на сесії, присвяченій Чорноморському
    регіону, міністри закордонних справ країн НАТО проаналізували стан безпеки та
    роль Альянсу в цій зоні з точки зору політики стримування та ефективної
    оборони, а також партнерських відносин. На цих переговорах були присутні й
    глави зовнішньополітичних відомств Грузії та України, країн, яким союзники
    вирішили посилити допомогу.




    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску наголосив
    на погіршенні ситуації в Чорноморському регіоні, викликаному збільшенням
    російської військової присутності та активізацією дій гібридного типу. За його
    словами, зусилля щодо посилення стримуючої
    та оборонної позиції НАТО в цьому регіоні мають бути продовжені. Він також
    наполягав на пильному моніторингу розвитку конфліктів, включаючи тривалі заморожені
    конфлікти, які можуть активізуватися та призвести до нестабільності у регіоні.




    Бухарест підтримуватиме та братиме активну участь
    у процесі створення нової стратегії Альянсу «НАТО 2030», що має окреслити справжнє
    стратегічне бачення Альянсу, сказав Богдан Ауреску. Він заявив також про намір
    Румунії створити та розмістити Євроатлантичний центр стійкості, який є одним з пріоритетів Румунії на наступний період.



  • Участь глав МЗС Румунії та України в онлайн-конференції Road2WSF

    Участь глав МЗС Румунії та України в онлайн-конференції Road2WSF


    У
    вівторок, 17 листопада, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску взяв
    участь в онлайн-конференції «Шлях до Варшавського безпекового форуму». Глава румунського зовнішньополітичного
    відомства взяв участь у рамках дискусійної панелі щодо безпеки регіону Чорного
    моря та шляхів її посилення (Assuring Security in the Black Sea Region:
    Solutions to Strengthen It) разом зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою,
    а модераторкою виступила Вєра Кобалія, колишня міністерка економіки та сталого
    розвитку Грузії (2010-2012 рр.) та молода глобальна лідерка Світового
    економічного форуму.


    Богдан
    Ауреску представив стурбованість Румунії щодо Чорноморського регіону, показавши,
    що упродовж часу він стикається з численними викликами, зокрема військовими.
    Він зазначив, що становище погіршилося після незаконної анексії Криму та початку
    війни на сході України, що продовжує негативно впливати на безпеку і
    територіальну цілісність цієї країни, а також на регіональну безпеку та
    європейську безпеку в цілому.




    Глава
    МЗС Румунії зазначив, що мілітаризація Криму та Чорного моря, насильство на
    сході України, ворожі дії щодо військових суден та літаків в Чорноморському
    регіоні, використання гібридної тактики для посилення впливу і тиску на країни НАТО
    та країни-партнери Альянсу в регіоні призводить до збільшення клімату нестабільності,
    незахищеності та напруженості в Чорноморському регіоні.




    Богдан
    Ауреску наголосив на важливості приділення НАТО постійної уваги розвитку
    безпеки в регіоні Чорного моря. Він зазначив, що поступово Альянс підвищив
    рівень усвідомлення важливості Чорного моря для трансатлантичної безпеки,
    головним чином завдяки зусиллям Румунії. Він підкреслив зусилля, спрямовані на
    зміцнення позицій союзників щодо стримування та оборони на Східному фланзі, в
    межах передової присутності союзників на півдні Східного флангу на суші, морі
    та в повітрі.

    Вітаючи досягнутий на сьогодні прогрес та підтримку союзників,
    він наголосив на необхідності продовження цих зусиль шляхом посилення
    присутності та реалізації всіх заходів, прийнятих на рівні НАТО. Міністр
    Ауреску також наголосив на необхідності забезпечити узгодженість присутності
    союзників на Східному фланзі шляхом комплексного підходу з півночі на південь, враховуючи
    постійний розвиток середовища безпеки в регіоні.




    Зі
    свого боку глава МЗС України Дмитро Кулеба нагадав,
    що більшість українців підтримують вступ України до НАТО і ця підтримка з року
    в рік зростає. На думку глави МЗС України, східний фланг НАТО має
    максимально активно взаємодіяти з Україною та Грузією, які прагнуть стати
    членами Альянсу та гарантують безпеку Європи, зокрема Чорноморського
    регіону. «Ми всі природні союзники по Чорному морю. Україна буде
    вітати всі інструменти та формати посилення присутності НАТО у регіоні Чорного
    моря, які також включатимуть активніше залучення України та Грузії», – додав міністр.




    Враховуючи зростаючу стратегічну важливість Чорноморського
    регіону, міністр Богдан Ауреску згадав
    про оборонні зусилля Румунії та важливість
    внесків інших союзників, повторюючи, в контексті, зростаючий інтерес нашої
    країни до посилення військової присутності союзників на території Румунії. За його словами,
    зустріч міністрів закордонних справ НАТО, яка відбудеться на початку грудня
    2020 року, стане гарною можливістю для предметних дебатів з питань безпеки в
    Чорноморському регіоні, в тому
    числі з огляду на те, що в ній
    візьмуть участь міністри закордонних справ України та Грузії. У цьому контексті
    він нагадав про предметнурозмову з міністром закордонних справ Грузії напередодні та
    привітав присутність українського колеги на панелі.




    Глава
    румунської дипломатії наголосив на
    важливості приділення належної уваги співпраці та підтримці партнерів у регіоні – Грузії,
    України та Р.Молдова – для заохочення процесів реформ, інституційного
    зміцнення, включаючи оборону, та підвищення стійкості цих держав до
    різноманітних викликів, з якими вони стикаються. Румунський дипломат сказав, що
    паралельно з практичними аспектами політичний діалог з Грузією та Україною є
    дуже важливим інструментом, який повинен бути й надалі використаний
    по лінії НАТО та ЄС. Користуючись нагодою він підкреслив зацікавленість та постійну підтримку, яку
    надає Румунія для зміцнення діалогу та співпраці з цими партнерами, в тому
    числі з питань, що стосуються забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні, що
    є спільною метою Альянсу та цих двох партнерів НАТО.




    Дмитро
    Кулеба, зі свого боку, висловив переконання, що залучення України
    до формату Бухарестської дев’ятки у прийнятному для усіх сторін форматі могло
    би сприяти додатковому розвитку регіону Центральної Європи та зміцненню безпеки
    Чорноморського
    регіону. «Потрібно сприймати
    Чорне море як простір нашої спільної відповідальності. Незалежно від
    протяжності узбережжя, спроможностей військово-морських сил чи обсягів
    торгівлі. Чорне море це наша спільна відповідальність і ми всі маємо бути
    віддані справі процвітання та безпеки регіону», – підкреслив Дмитро Кулеба.



  • 11 березня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У Румунії майже 500 осіб
    перебувають в інституціоналізованому карантині, в яких досліджують зразки на
    наявність нового коронавірусу. Близько 12 тис. румунів перебувають в режимі самоїзоляції
    вдома та під медичним наглядом. Станом на середу у Румунії зареєстровано 47 лабораторно підтверджених випадків захворювання COVID-19, з яких 6 осіб
    одужали. Експорт ліків та санітарних матеріалів, що використовуються для
    боротьби з коронавірусом, було призупинено на наступні 6 місяців, а
    культурно-розважальні заходи за участю понад 100 осіб у закритих приміщеннях
    були заборонені до 31 березня. До 22 березня призупинено навчальний процес у дитячих садках і школах, а
    у вищих навчальних закладах – до 31 березня, з можливістю продовження, для
    запобігання поширенню вірусу пневмонії. Було також прийняте рішення про
    призупинення всіх регулярних та нерегулярних наземних пасажирських перевезень
    до або з Італії до кінця місяця. З 12 березня до кінця місяця призупиняються й повітряні та залізничні пасажирські сполучення до та з Італії. Збройні сили Румунії направлять військово-медичний персонал для
    підтримки процедури епідеміологічного відсіювання на прикордонних пунктах
    пропуску на південній, західній та північно-західній ділянках кордону Румунії.
    Усіх громадян Румунії, які в’їжджають в країну через наземні пункти пропуску і прибувають
    з Італії, Китаю, Ірану та Південної Кореї або раніше їздили в ці країни автоматично
    поміщають на карантині або у
    самоїзоляцію вдома.




    COVID-19 – Всесвітня організація охорони здоров’я у середу визнала спалах нового коронавірусу пандемією. Генеральний директор організації висловив глибоку стурбованість «тривожним рівнем бездіяльності» міжнародної спільноти в умовах «тривожних темпів поширення» вірусу. Він попередив, що в найближчі дні та тижні слід очікувати збільшення кількості випадків, кількості смертей та кількості постраждалих країн, – повідомляє AFP. Раніше Європейська Комісія оголосила про створення спеціального фонду ЄС на 25 мільярдів євро для подолання економічних наслідків коронавірусу, – заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Після екстреної відеоконференції з лідерами краї-членів, очільниця Єврокомісії зазначила, що ця сума буде отримана шляхом доповнення до структурних фондів ЄС. У свою чергу, президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що лідери ЄС погодилися забезпечити ліквідність для боротьби з кризою. ВООЗ, ЮНІСЕФ та Червоний Хрест оцінили, що продовження роботи шкіл може допомогти в боротьбі з поширенням нового коронавірусу, оскільки дітей навчатимуть про превентивні заходи. В Італії, європейській країні, яка найбільше постраждала від коронавірусу та перебуває на карантині, Covid-19 забрав життя понад 800 людей, кількість хворих на коронавірус уже більш як 12 тисяч. Загалом, станом на сьогодні, у світі зареєстровано понад 113 тис. випадків захворювання COVID-19, з яких приблизно 4000 – летальні.




    УРЯД – Виконувач обов’язки міністра фінансів Флорін Кицу
    заявив, що Румунія має необхідні фіскальні ресурси та інструменти аби
    справитися з викликами, пов’язаними із поширенням коронавірусу. Після зустрічі
    з президентом Клаусом Йоганнісом та в.о. прем’єр-міністра Людовіком Орбаном,
    міністр заявив, що є також ресурси, необхідні для оплати всіх витрат з бюджету.
    Теж сьогодні глава держави вперше очолив засідання міжвідомчої робочої групи з
    оцінки економічного, фінансового та бюджетного впливу на Румунію, спричиненого
    наслідками COVID-19. Мета – визначити як економічні ризики, так і заходи,
    необхідні для їх обмеження. Клаус Йоганніс заявив, що «світ очікує на різкий
    економічний спад» після подолання кризи з коронавірусом і, що нині
    розробляється план спеціальних заходів.




    МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
    Ауреску сьогодні взяв участь у церемонії відзначення 30-ої річницю відновлення
    незалежності Литви. У вівторок у Вільнюсі він взяв участь у зустрічі міністрів
    закордонних справ держав формату «Бухарестська 9 (Б9)», на якій наголосив на
    необхідності продовження процесу адаптації НАТО. У цьому контексті він згадав
    політику стримування та оборони, наголошуючи на необхідності посилення
    присутності союзників на східному фланзі, узгодженим чином, у тому числі на
    півдні східного флангу, у Чорноморському регіоні. Богдан Ауреску підтвердив рішучість
    Румунії зберегти бюджетну частку у розмірі 2% ВВП для оборонного бюджету та
    національних зусиль з придбання сучасного військового озброєння. Він також
    підтвердив підтримку Румунією ролі НАТО в боротьбі з тероризмом, показавши, що це
    явище залишається загрозою глобального характеру, що вимагає ретельної
    координації дій на національному, регіональному та міжнародному рівнях. Формат Б9
    є особливо корисною платформою для поглиблення діалогу та співпраці між
    союзниками на східному фланзі НАТО.




    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції знизився до
    3,05% у лютому цього року, з 3,6% у січні, попри зростання ціни на продовольчі
    (4,9%) та непродовольчі товари (2,04%), а також на послуги (3,84%). Відповідні
    дані були оприлюднені сьогодні Національним інститутом статистики. Ціни на
    споживчі товари в лютому 2020 року порівняно з січнем зросли на 0,25%. Середній
    індекс споживчих цін за останні 12
    місяців (березень 2019 р. – лютий 2020 р.) порівняно з попередніми 12 місяцями
    (березень 2018 р. – лютий 2019 р.) становить 3,8%. З іншого боку Національний
    банк Румунії знизив прогноз інфляції на 2020 рік до 3%, з 3,1% раніше.

  • Румунсько-німецькі відносини, розглянуті в Бухаресті

    Румунсько-німецькі відносини, розглянуті в Бухаресті

    Після того, як у листопаді минулого року, етнічний німець Клаус Йоханніс, відомий мер трансільванського міста Сібіу, переміг на президентських виборах у Румунії, не мало було тих, хто казав, що відносини між Бухарестом і Берліном досягнуть іншого рівня. Ідея ця була відновлена з нагоди візиту президента Йоханніса до Берліна в лютому поточного року, і підтверджена з нагоди вчорашнього візиту глави німецької дипломатії Франка-Вальтера Штайнмаєра до Бухареста. В ході переговорів із румунськими посадовцями – главою держави Клаусом Йоханнісом, премєр-міністром Віктором Понтою і міністром закордонних справ Богданом Ауреску – Штайнмаєр торкнувся чутливих питань.



    Щодо питання про Шенгенську зону, можливо, найбільше фіаско закордонної політики Румунії після її вступу до ЄС у 2007 році, німецький дипломат пояснив, що немає ніякого звязку з недоліками безпеки в регіоні, на тлі конфлікту в сусідній Україні. Він підкреслив, з іншого боку, зусилля румунської влади щодо дотримання критеріїв вступу і відзначив прогрес, повязаний з судовою реформою. Ставлення Румунії, яка вважає, що повністю поважає технічні критерії членства в єврозоні було відновлено міністром закордонних справ Румунії. Богдан Ауреску: “У нас є багато досягнень у плані зміцнення Європейського простору проти нелегальної імміграції, проти інших видів загроз. Вступ до Шенгенської зони тільки підвищить ефективність нашої роботи, і очевидно, що ми можемо підтвердити ці твердження з конкретними аргументами”.



    Економічний розмір двосторонніх відносин фігурував, так само, на порядку денному, враховуючи, що, – нагадав премєр-міністр Понта – Німеччина є найважливішим торговим партнером Румунії. Штайнмаєр зазначив, що, хоча були зроблені важливі кроки, які були як слід оцінені німецькими інвесторами, Румунія ще потребує більшої прозорості в галузі регулювання ділового середовища, яке, загалом, зокрема, через недосконалість законодавства і численні податки та збори, вважається одним недружелюбним. Наприкінці візиту міністр Штайнмайер і Президент Йоханніс взяли участь в Сібіу у заходах присвячених 25-річчю створення Демократичного форуму німців в Румунії. З цієї нагоди, міністр закордонних справ Німеччини отримав звання почесного громадянина міста Сібіу, колишньої культурної європейської столиці.

  • Румунія та Республіка Молдова

    Румунія та Республіка Молдова

    Запатентовані десять років тому Європейським союзом для того, щоб наблизити до своїх стандартів – демократії, верховенства закону, економічного процвітання – колишніх колоній Москви, Політика сусідства та східного партнерства включає в себе шість далеко не монолітних держав, що кричуще відрізняються одна від одної. Диктатура Олександра Лукашенка в Білорусі або покірність Вірменії до Росії, бажання Азербайджану залишитися в хороших відносинах і з Брюсселем, і з Москвою, а з іншого боку, угоди про асоціацію та вільну торгівлю підписані з ЄС торік Республікою Молдова, Україною і Грузією вимагають вже специфічні підходи для кожної з цих держав.



    Після зустрічі від середи в Бухаресті зі своїм візаві з сусідньої держави Наталією Герман, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску підтвердив, що шляхом реформ, що проводяться нинішньою прозахідною адміністрацією після 2009 року, Республіка Молдова зробила найбільшого прогресу серед країн Східного партнерства і оголосив: “Ми працюємо щодо нового підходу по відношенню до Політики сусідства та модернізації Східного партнерства, так щоб принципи диференціації у відносинах, в тому числі фінансових, із членами Східного партнерства були б збережені, і водночас для знайдення нових критеріїв ефективності для Політики сусідства та Східного партнерства.”



    Усвідомлюючи, що призначення нового прозахідного уряду в Кишиневі з голосами депутатів-комуністів, традиційними прихильниками Москви, викликало занепокоєння і роздратування на Заході, пані Герман запевнила, що всі політичні партії в Кишиневі прагнуть продовжити боротьбу з корупцією та реформування системи правосуддя відповідно до європейських критеріїв: “Вперше, Партія комуністів у Республіці Молдова проголосувала за урядову програму, в якій чітко говориться про важливість отримання Республікою Молдова статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.”



    У той час як в Бухаресті, міністр Ауреску підтвердив рішення Румунії залишитися енергійним і послідовним прихильником європейської інтеграції Кишинева, у Брюсселі, Європейська комісія започаткувала, у середу, громадські консультації на тему внесення змін до політики сусідства. Європейський союз конче потребує нових інструментів, більш ефективних, – зізналася верховний представник із закордонних справ Федеріка Могеріні. Вона також сказала, що Захід повинен використовувати весь потенціал двосторонніх відносин, щоб вплинути на регіон. Є загальні виклики на які ми повинні відповісти: безпека, міграція, захист основних прав, захист демократії, енергетична безпека, економіка і торгівля — зазначила голова європейської дипломатії.



  • Новий початок румунсько-українських відносин

    Новий початок румунсько-українських відносин

    Сьогодні міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив офіційний візит до Румунії. В ході візиту український посадовець був прийнятий Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, віце-прем‘єр-міністром, міністром внутрішніх справ Румунії Габріелем Опрею, спікером Сенату Келіном Попеску-Терічану та керівником румунського зовнішньополітичного відомства Богданом Ауреску.



    В ході зустрічі зі своїм візаві, сторони обговорили актуальні питання двосторонніх відносин, відзначивши їх позитивну динаміку у 2014 році. Богдан Ауреску: “Це були дуже відкриті, дуже конструктивні дискусії, і сьогоднішній діалог доводить, в той же час, і сильну підтримку, яку Румунія надає Україні в цей важкий час. Я хочу ще раз повторити з цієї нагоди, що Румунія є рішучим прихильником суверенітету, територіальної цілісності України, і я радий, що ця позиція Румунії, шляхом всіх її представників, на всіх рівнях, висловлена ще з початку кризи в Україні, минулого року, була позитивно сприйнята у сусідній країні і була оцінена як принципове ставлення до дружньої сусідньої держави позиція, яка базується на принципах міжнародного права. Румунія глибоко зацікавлена в тому, щоб мала на кордоні сильну, об’єднану, демократичну, суверенну Україну, яка взяла курс на Європу шляхом проведення реформ, тому що ця еволюція є корисною як для українських громадян, так і для всього регіону, в тому числі для Румунії. Сильна, об’єднана і суверенна Україна, яка рішуче йде до Європи є гарантією для зміцнення стабільності в цій частині Європи. Ми обговорили і продовжуємо обговорювати ситуацію в галузі безпеки в Східній Україні після укладення, минулого тижня, Мінських угод, ми засудили і засуджуватимемо продовження насильства в останні дні, в тому числі, після офіційного припинення вогню в конфліктній зоні. Румунія стурбована суттєвою зміною стратегічного балансу в Чорному морі в результаті незаконної окупації і мілітаризації Криму, і припинення окупації Криму повинно знаходитись на міжнародному порядку денному. Ми активно підтримуємо приєднання України до ЄС. Для Румунії, Україна не будь-яка держава, це важливий сусід, де живуть більше 400 тисяч етнічних румунів. Ми обговорили ситуацію румунської меншини в Україні, і української меншини в Румунії. У двосторонньому плані співробітництво між Румунією і Україною є суттєвим. Ми говорили про діалог і політичні контакти в наступний період, ми обговорювали включно пропозицію мого колеги про проведення спільних урядових засідань. Ми також підкреслили важливість швидкого набуття чинності Угоди про малий прикордонний рух. Ми обговорили питання відновлення діяльності Змішаної комісії у справах національних меншин, першим кроком буде зустріч співголів комісії для розробки необхідних організаційних деталей. Ми, також, обговорили й інші питання двостороннього порядку денного, про перспективу відкриття Румунського інституту культури в Києві з філією в Чернівцях, про глибоководний канал Дунай -Чорне море по гирлу Бистре, у звязку з яким необхідне двостороннє рішення, яке буде узгоджене сторонами, і яке б відповідало міжнародним нормам. Йшлося, також, про відкриття нових пунктів перетину кордону, про конкретні можливості підтримки в застосуванні Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки Румунія готова у випадку необхідності допомогти Україні. Підсумовуючи, я хочу зазначити, що проведення реформ в Україні є кращим адвокатом України щодо її європейських та євроатлантичних прагнень. Ми підтримуємо Україну в цей важкий час, так що ви можете розраховувати на Румунію.”



    Міністр Павло Клімкін констатував необхідність розбудови українсько-румунських відносин у дусі стратегічного партнерства: ”З самого початку, я хотів би сказати, що основною метою мого сьогоднішнього візиту, в дуже складний для України час, є зробити відносини між Україною та Румунією справді такими, які будуть не тільки відповідати духу нашого партнерства, але будуть дивитися у майбутнє в сенсі підтримки Румунією європейської інтеграції України, які будуть наповнені новим змістом і новою динамікою, будуть такими, які будуть впливати на безпекову ситуацію, на економічний розвиток, на гуманітарні і міжлюдські контакти, не тільки між нами країнами, а і працювати для всього регіону і врешті-решт для всього європейського континенту. Я впевнений, що наші відносини, мають саме такий потенціал і я дуже хочу, і це є наша спільна амбіція як міністрів, наша спільна амбіція як керівництва України та Румунії, зробити цей стратегічний характер партнерства таким, як на кшталт є партнерство між Україною та Польщею. Я впевнений, що у нас є такий потенціал, що у нас є рішучість і відданість досягти цього результату. Сьогодні я мав, також дуже змістовні зустрічі з Президентом Румунії, з віце-прем’єр-міністром румунського уряду, де запропонував ідею спільного засідання урядів, оскільки для нас важливо розмовляти не тільки між нами у дружньому сенсі, не тільки на рівні президентів і прем’єрів, а працювати кожному над своїм порядком денним, розуміючи чого ми можемо досягти і як ми можемо саме цього досягти. Хочу ще раз наголосити, для нас дуже важливо розвиток подальших гуманітарних і міжлюдських контактів. У цьому сенсі, ми домовилися про продовження роботи в рамках гуманітарної комісії. Співголови зустрінуться і вирішать якими будуть практичні модальності такої роботи. Хочу окремо висловити дуже велику подяку румунському уряду за те, що з румунської сторони є не тільки постійна увага, але й практичне бажання допомагати нам на шляху європейської інтеграції, а також на шляху нашого досягнення стандартів НАТО, зокрема дуже важливим є внесок румунської сторони в Трастовий фонд НАТО для зміцнення кібербезпеки в Україні, ми дуже вдячні за цей внесок. Більше того ми дуже вдячні за те, що румунська сторона взяла на себе зобов’язання координувати роботою цього фонду, як ліднейшен. Ми дуже це цінуємо, як і гуманітарну допомогу, яка надається румунським урядом. Саме в цьому контексті хочу зазначити, що в Україні всі дуже добре знають, що Румунія першою ратифікувала угоду між Україною та ЄС про асоціацію. Це було у всіх українських медіа і це аж ніяк не залишилося непомічено. Ми пройшлися по всьому порядку денному наших двосторонніх відносин. Звичайно ми торкнулися енергетичної проблематики, наступного засідання двосторонньої комісії з питань економічного та науково-технічного співробітництва і ми дуже хочемо, і будемо працювати над цим, щоб наступний візит Президента Румунії в Україну відбувся дуже успішно і був змістовним і самим знаковим для наших відносин. Дуже дякую за допомогу Румунії, і хотів би сказати, що ми завжди відчували дуже чітку позицію Румунії у підтримці територіальної цілісності, незалежності і недоторканості кордонів України. Ми завжди відчували дуже чітку позицію щодо того, що відбувається на сьогодні на Донбасі, дуже чітку позицію щодо тимчасової окупації Криму. Ми вдячні за цю позицію, ми її відчуваємо і сподіваємося що саме така послідовна позиція допоможе нам і в європейських і в інших структурах.”

  • Румунія підтримує санкції проти Росії

    Румунія підтримує санкції проти Росії

    Румунія підтримає зміцнення санкцій проти Росії, заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску, в ході розмови зі своїм угорським колегою, говориться в прес-релізі румунського МЗС.



    Такою буде позиція Румунії на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, присвяченій загостренню ситуації в Україні, яка відбудеться у четвер, 29 січня, на тлі зростання підтримки, яку Росія надає сепаратистам в Україні.



    Богдан Ауреску сказав своєму угорському колезі Петеру Сійярту, що зустріч міністрів закордонних справ має «генерувати більш ефективні способи підтримки зусиль міжнародного співтовариства у пошуку дипломатичного вирішення кризи в Україні».