Tag: Афганістан

Талібам знадобилося менше
двох тижнів, щоб у середині серпня взяти під контроль Афганістан на тлі виведення
іноземних військ, які перебували в цій країні протягом останніх двох десятиліть. Розміщені незабаром після нападів від 11 вересня 2001 р. у США, американські війська разом
із союзниками з НАТО завершили свою місію, а разом із виведенням іноземних
військ, які ісламістські бойовики відзначили як перемогу, ситуація швидко
погіршилася, піднімаючи ще більше питань про майбутнє
цієї країни і не тільки.

Чи можна було передбачити
такий розвиток подій в Афганістані? Військовий аналітик Раду Тудор, в інтерв’ю Радіо Румунія, вважає, що
так: «Це було абсолютно передбачувано і, на
жаль, місія, яку я вважаю успішною протягом більше 20 років, місія, яка
спочатку виконувалася під американським командуванням під назвою Enduring Freedom, потім виконувалася
за участю та координацією НАТО та ООН, була успішною місією. В ході цієї місії була
ліквідована терористична організація Аль-Каїда, будучи вигнана з
території Афганістану. Ця місія також призвела до ліквідації Усами бен Ладена
як основної особи, відповідальної за напади від 11 вересня в США – напади, в
результаті яких загинуло майже 3000 людей, невинних людей. Отже, ця успішна
місія відносної стабілізації Афганістану і шансу, наданого цій країні, яка
бореться з деякими середньовічними реаліями, щоб стати дещо сучасною державою, стикнулася
із дуже погано обдуманим планом виведення військ. Це рішення, яке, як адміністрація Трампа,
так і адміністрація Байдена, недостатньо проаналізувало. Воно викликало дуже,
дуже сильні емоції, емоції, які ми також відчуваємо, дивлячись на зйомки трансльовані
усіма телевізійними каналами, усіма сайтами. Я вважаю, що те, що відбувається зараз,
– це прикрий кінець дуже важкої, дуже необхідної та збалансованої місії з точки
зору стабілізації Афганістану. Насправді, поява талібів та їх прихід до влади демонструє
через занепокоєння міжнародного співтовариства, що те, що НАТО та США зробили
за останні 20 років в Афганістані, було дуже позитивним. Але місія не могла
продовжитися, тому що, як величезні людські, військові та фінансові витрати, так
й ідея Афганістану, який повинен перейняти у свої руки власну долю, повинні були
бути найголовнішими».

Президент Байден міг
би сказати: до вересня 2022 року я не хочу бачити більше солдатів в
Афганістані, але до того часу я хочу бути впевненим, що у мене є угода між
урядом і талібами і що ми евакуювали всіх наших співробітників та місцевих
партнерів – сказала колишній член уряду, усунутого від влади рухом Талібан,
Наргіс Нехан, яка вважає графік виведення військ США безвідповідальним.
США перебували в Афганістані 20 років, якщо вони б пробули ще один рік,
це не мало б мати для них ніякого значення, принаймні фінансово і
політично, – заявила вона в інтерв’ю AFP через шість днів після втечі з
країни повітряним західним коридором. Наргіс Нехан поскаржилася на втрату
понад 2 трильйонів вкладених в інвестиції міжнародним співтовариством, а також
на пролиту кров: «почуття покинутості, бути ігнорованим, зради лише створить більше
ненависті проти міжнародного співтовариства. Я дуже боюся побачити ще більшої
дози екстремізму в Афганістані, – сказала колишній кабульський чиновник.

Окреслюється гуманітарна
катастрофа,-попередив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, який
говорив
про
погіршення гуманітарної та економічної кризи та про загрозу повного краху базових
послуг. Глава ООН нагадує, що майже половині афганського населення
потрібна гуманітарна допомога на виживання. Як ніколи,
діти, жінки та чоловіки в Афганістані потребують солідарності міжнародного
співтовариства, – наполягав Гутерріш. Талібани пообіцяли забезпечити
безпеку груп гуманітарної допомоги та доступ допомоги до Афганістану, а також що вони створять режим, визнаний міжнародним
співтовариством та афганським народом. На першій прес-конференції з моменту
приходу до влади, представник Талібану сказав, що свобода ЗМІ
та права жінок будуть поважатися відповідно до ісламського законодавства, але він не надав більш детальної інформації
про те, що це означає.

Після того, як
Сполучені Штати відправили війська до Афганістану в 2001 році, обмеження щодо
жінок послабилися, і, навіть по мірі того як тривала війна, місцеве
зобов’язання покращити їхні права за підтримки міжнародних груп призвело до
створення нових заходів правового захисту. У 2009 році закон про ліквідацію
насильства щодо жінок криміналізував зґвалтування, примусовий шлюб та заборонив
жінкам або дівчатам припиняти роботу чи
навчання. Тепер жінки в Афганістані побоюються, що вони втратять свої права, здобуті протягом 20 років і що ці права ніколи не будуть їм повернуті, незважаючи на заяви талібів про те, що
«школи будуть відкриті, а дівчата та жінки зможуть ходити до школи, як вчителі та як учні». Між часом Європа очікує
афганської міграції, яка натискатиме на її приймальні
можливості. Спогади про 2015 рік, коли Європа пережила величезну хвилю
нелегальної міграції, викликану, зокрема, війною в Сирії, досі живі. І навіть
якщо зараз
ми стикаємося із зовсім іншою ситуацією, Європі потрібно
зорганізуватися. І залишатися пильною, на тлі побоювань
щодо потенційного збільшення терористичного ризику після приходу до влади в
Афганістані руху «Талібан».

200 військових Збройних сил Румунії візьмуть участь
в евакуації та релокації громадян Афганістану, які працювали в місіях НАТО в цій
країні. Румунські військовослужбовці братимуть участь у відповідній операції
починаючи з серпня, але не більше шести місяців. Таке рішення у середу прийняла
Верховна рада оборони Румунії (ВРОР). Члени Ради погодилися вжити заходів для
безпечного доставлення до Румунії громадян Афганістану, таких професійних
категорій як: журналісти, правозахисники, судді та інших осіб, яким загрожує
небезпека після того, як Талібан прийшов до влади. Згідно із заявою
Адміністрації Президента, операція НАТО в принципі буде полягати в тому, щоб
забрати їх із тимчасових баз у Кувейті та Катарі та перемістити до тимчасових
баз на території союзних держав, з наданням основних послуг.

Рада також ухвалила рішення про активізацію
Міжвідомчого комітету Національної коаліції з питань інтеграції біженців, а
Міністерство внутрішніх справ якнайшвидше оцінить можливості прийняття афганських
біженців та варіанти їх розширення. Водночас буде посилена співпраця з
відповідними європейськими структурами, насамперед з FRONTEX, а також співпраця
з сусідніми державами, на які, разом з Румунією, можуть вплинути потенційні
міграційні хвилі з Афганістану. Члени Вищої ради оборони Румунії також
наголосили на необхідності посилення координації з точки зору стратегічної
комунікації та протидії дезінформації.

Для Румунії зміна режиму в Афганістані може мати
наслідки безпекового характеру через загрози екстремізму, тероризму, торгівлі
наркотиками та зброєю чи нелегальної міграції, йдеться у заяві Адміністрації Президента.
У цьому контексті Бухарест вживатиме необхідних заходів і залишатиметься
відданим відстоюванню національних інтересів та інтересів громадян Румунії, а
також, солідарно, разом зі своїми партнерами та союзниками, братиме участь у
міжнародних зусиллях подолання цієї кризи.

З іншого боку, члени ВРОР дійшли висновку, що
подолання наслідків ситуації в Афганістані в коротко-, середньо- та
довгостроковій перспективах, в тому числі з точки зору винесених уроків, стане
одним із важливих елементів кращої практичної співпраці та взаємодоповнюваності
між Північноатлантичним альянсом та Європейським Союзом, а Румунія долучиться до
цих зусиль. Близько 40 громадян Румунії, які працювали в Афганістані в
приватних компаніях або міжнародних організаціях і висловили бажання виїхати
звідти, були евакуйовані з Кабула румунським військовим літаком або військовими
літаками інших країн НАТО.

Після виведення американських військ хаос охопив Афганістан. Здається що, міжнародне співтовариство було вражено швидкістю захоплення країни, та було змушене вживати надзвичайних заходів. Всього за кілька днів таліби захопили всі великі міста країни і скинули уряд Афганістану. Вони оголошують, що війна закінчилася, і закликають міжнародне співтовариство не ізолювати Афганістан. Тим часом близько 60 країн, виступили зі спільним закликом до талібів дозволити усім громадянам, які цього бажають, залишити Афганістан.

В контексті погіршення ситуації в Афганістані Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що Міжустановча кризова група, скликана главою румунської дипломатії Богданом Ауреску, продовжує свою діяльність з підтримки та надання допомоги румунським громадянам, які знаходяться на території Афганістану з метою забезпечення їх безпечної евакуації. Водночас, група відстежує розвиток подій та підтримує звязок з міжнародними партнерами Румунії. У прес-релізі МЗС нагадав, що діяльність посольства Румунії в Кабулі була припинена у 2019 році після талібського нападу, внаслідок якого будівля посольства була серйозно пошкоджена. Оскільки в Кабулі відсутня дипломатична місія Румунії та посольство Румунії в Ісламабаді перебрало на себе представництво країни у Афганістані, можливості втручання дипломатичної місії в Афганістані обмежені, особливо в контексті ескалації конфлікту в цій країні, підкреслюється у прес-релізі МЗС.

Ще з п’ятниці, коли рівень небезпеки щодо Афганістану був максимально піднятий, Міністерство закордонних справ Румунії наполегливо рекомендувало громадянам Румунії утриматися від будь-яких поїздок до Афганістану, а тим, хто продовжує перебувати в цій країні – звернутися до посольства Румунії в Ісламабаді та оголосити про свою присутність у регіоні, повідомити свої контактні дані, щоб з ними можна було зв’язатися у разі надзвичайної ситуації. Премєр -міністр Флорін Кицу також закликав усіх громадян Румунії, які знаходяться в Афганістані негайно залишити територію цієї країни. Флорін Кицу: «Я хотів би передати всім румунам, які все ще знаходяться в Афганістані і не зв’язалися з нашим дипломатичним представництвом у Пакистані, зробити це якомога швидше. У цей момент, як я вже сказав, рівень небезпеки максимальний. Негайно покиньте Афганістан!»

Участь Румунії в місіях в Афганістані упродовж останніх 19 років зіграла вирішальну роль у зміцненні східного флангу, – кажуть експерти з зовнішньої політики. За їхніми словами, через свою військову присутність в Афганістані Румунія зміцнила свої відносини з США, але також з європейськими державами, з країнами, які згодом стали союзниками Румунії в Організації Північноатлантичного договору та в Європейському Союзі. З 2002 року до цього року понад 32 000 румунських солдатів взяли участь у театрі воєнних дій в Афганістані. За майже два десятиліття перебування румунських військових в цій країні загинуло 27 румунських солдатів, а понад 200 отримали поранення. Присутність румунських збройних сил в Афганістані обійшлося Румунії приблизно в 3 мільярди леїв (близько 600 міл євро).

Наприкінці майже двох десятиліть безперервної присутності в Афганістані румунські військові повернулись додому, в результаті рішення виведення військ усіх країн, які брали участь в бойових операціях на цьому театрі воєнних дій. 27 румунських військових втратили життя в місіях або нападах терористів-талібів, а більше 200 військових отримали поранення. На знак поваги та вдячності військовим, у середу, 21 липня, в Бухаресті пройшла церемонія, яка ознаменувала завершення місії румунської армії в Афганістані.

Бригади військових структур, які виконували місії в одному з найскладніших театрів операцій з 2002 року до червня цього року, дефілювали на площі Тріумфальної арки в центрі столиці. У церемонії також брали участь військово-транспортні літаки C 130 Геркулес та група з трьох літаків C-27J Спартан, які виконували місії в Афганістані та належать 90-ій авіатранспортній бази Отопень. Президент Румунії вручив стрічки до бойових прапорів командирам військових частин, які виконували бойові місії.

Урочисто були згадані імена загиблих румунських військовиків, учасники церемонії вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання, а президент Клаус Йоганніс поклав вінок у пам’ять загиблих. У своєму виступі президент підкреслив велику самопожертву військовослужбовців та їхніх сімей, також нагадавши, що місія румунської армії в Афганістані залишиться в історії як найдовша, найскладніша і найважливіша військова операція за межами національної території після Другої світової війни. Клаус Йоганніс: «Дорогі військові, ви написали історію, ви герої наших поколінь, і ми пишаємось вами. Ви показали нам, що любов до країни, мужність, самопожертва та патріотизм залишаються основними віхами нашої нації. Ми ніколи не забудемо наших героїв!»

Понад 32.000 військовиків збройних сил Румунії взяли участь в місіях в Афганістані – жінки та чоловіки, які на деякий час залишили батьків, дітей або коханих вдома, щоб взяти участь у місіях, ризикуючи власним життям. Перший дислокований в Афганістані батальйон, в червні 2002 року, був 26-й Піхотний батальйон з м. Крайова (південь Румунії), відомий під назвою «Червоні скорпіони», очолюваний на той час підполковником Ніколаєм Чуке, наразі генерал запасу та міністр оборони.

Іншими словами, він керував першою військовою місією в Афганістані і майже через 20 років координував виведення румунських військ з території цієї країни. У цій подвійній якості міністр Чуке заявив, що завдяки місії в Афганістані Румунії вдалося завоювати повагу партнерів з НАТО у глобальній війні проти тероризму. Загальні витрати на участь Румунії в Афганістані склали понад 3 млрд. леїв (еквівалент близько 600 млн. євро).

Майже 20 років тому, у відповідь на терористичні напади на вежі-близнюки в Нью-Йорку та на Пентагон США ввели війська в Афганістан. За звинуваченням у наданні притулку Усамі бен Ладену та джихадистській мережі «Аль-Каїда», американці скинули від влади відповідальній за напади режим «Талібан». Майже 20 років Сполучні Штати та їх союзники з НАТО виконували різні місії, за цей період багато військовослужбовців загинули.

«Настав час закінчити найдовшу війну за участю США. На тлі терористичної загрози, яка в даний час поширилася в декількох місцях, утримання тисяч солдатів, зосереджених в одній країні, що обходиться в мільярди на рік, здається безглуздим як мені, так і нашим лідерам», – оголосив у квітні лідер Білого дому Джо Байден. США працюватимуть зі своїми союзниками по НАТО для скоординованого виведення військ з цієї країни за принципом, встановленим з самого початку: ми входимо разом, адаптуємось разом і виходимо разом. Щойно після цього Північноатлантичний альянс оголосив, що необхідні умови для завершення місії «Рішуча підтримка» в Афганістані виконані і більше не потрібно підтримувати цю присутність, яка між часом скоротилася до 9600 військовослужбовців з 36 країн.

Румунія є складовою антитерористичної коаліції, перші румунські військовослужбовці були відправлені до Афганістану щойно після терактів і з тих пір вона постійно входить до складу основних учасників місії НАТО. За домовленістю зі своїми партнерами з Альянсу Румунія вирішила вивести свої сили з Афганістану разом з іншими членами, починаючи з 1 травня 2021 року. Відповідне рішення було прийняте у Верховній раді оборони країни. Місія в Афганістані закінчиться для Міністерства оборони лише тоді, коли всі румунські солдати будуть у безпеці вдома, – заявив відповідний міністр Ніколає Чуке. «Як одна з держав з найбільшим внеском до місії «Рішуча підтримка» – близько 600 військовослужбовців на театрі воєнних дій, Румунія діятиме відповідно до рішень союзників щодо графіку виведення. Два десятиліття тому Румунія прийняла рішення долучитися до антитерористичної коаліції та приєднатися до своїх стратегічних союзників у міжнародних зусиллях по боротьбі з ворогом, який загрожує миру та безпеці громадян. Протягом майже 20 років десятки тисяч румунських солдатів виконували місії на афганському театрі воєнних дій, вносячи значний внесок у зміни до кращого стану безпеки в цьому регіоні.»

Мова йде про дві місії – перша була «Міжнародні сили сприяння безпеці» (МССБ), а потім у 2015 році «Рішуча підтримка», метою якої було навчання та допомога афганським силам національної безпеки та оборони. В інтерв’ю Радіо Румунія, Ніколає Чуке, командир першого румунського батальйону в Афганістані, окреслив ситуацію з точки зору Румунії. «Для Збройних сил Румунії 2002 рік означав надію та зусилля, докладені для отримання запрошення до вступу в НАТО восени того ж року, що і сталося, і через два роки румунська армія продовжила виконувати свої місії в Афганістані, а також в Іраку та стала повноправним членом Північноатлантичного альянсу на підставі рішення, прийнятого членами Альянсу на саміті. Таким чином, пізніше всі ці елементи аналізу можна описати у два рядки – лінія волі, ентузіазму, сили духу, щоб довести, що ми здатні та маємо людські ресурси і, чому б ні, готові до пожертви заради досягнення мети стати членами Північноатлантичного альянсу. А після цього ми довели, що є надійним членом цього альянсу. І оскільки ми говорили про жертви, я хочу вшанувати пам’ять 27 румунських солдатів, які втратили життя в Афганістані, а також згадати про майже 200 поранених військовослужбовців. Це зусилля, які ЗСР доклали за ці 20 років.»

Як виглядає Афганістан зараз, чи були вирішені всі проблеми? Афганістан все ще не є ідеальною країною, але він не порівнюється з Афганістаном двадцятирічної давності, в якому відсікали голови та катували. Зараз Афганістан має десятки дипломатичних місій по всьому світу, має Конституцію, президента та уряд, які представляють країну в результаті демократичних виборів, має обраний парламент і провінційні ради, де представлені жінки. Були відновлені громадянські організації та партії. Більшість афганців мають доступ до базової медичної допомоги, а мільйони дітей щеплені проти епідемічних захворювань. Однак залишаються величезні проблеми пов’язані з урядуванням, наркотиками, бідністю та корупцією. Майбутнє все ще непевне.

Президент Фонду EURISC Лівіу Мурешан зазначав з цього приводу: «Через два десятиліття завершується операція, яка коштувала стільки людських життів, мільярди і залишила невирішеними багато проблем. Ми не знаємо, як все буде розвиватися в наступний період. Дуже важливо, щоб усі країни, які взяли участь у цій операції в Афганістані з самого початку, побачили всіх хлопців вдома живими і неушкодженими та, якщо можливо, всю техніку. Афганістан залишиться уроком того, як інфраструктура визначає долю, життя та належне функціонування місії. Країна, яка не має виходу до моря, особливо з урахуванням географії Афганістану, не може бути завойована, контрольована і по-справжньому трансформована.»

Спікер парламенту Афганістану Мір Рахман Рахмані попередив однак, що виведення іноземних сил з країни в нинішніх умовах може призвести до громадянської війни.

Період 19 років безперервної участі румунських військовослужбовців у місіях на одному з найскладніших театрів воєнних дій – в Афганістані – закінчився цими вихідними поверненням до Румунії останнього загону. Йде мова про 140 з 640 румунських військовослужбовців, які ще виконували місії НАТО в цій країні.

Процес виведення військ Північноатлантичного альянсу з Афганістану розпочався у травні, після того як очільники НАТО вирішили вивести всі війська союзників до 11 вересня. Ця дата є символічною, з посиланням на терористичні напади на вежі-близнюки в Нью-Йорку 2001 року, у відповідь на які Вашингтон вирішив відправити перші війська до Афганістану. З 2002 року і до цього часу понад 32.000 румунських сухопутних, повітряних та морських військових сил, а також сил спеціальних операцій та структур військової розвідки брали участь у міжнародних місіях на театрі воєнних дій в Афганістані.

Румунські військовослужбовці брали участь у всіх трьох міжнародних місіях НАТО в цій країні, будучи одними з найважливіших партнерів американських військових сил. Доказом є важливість місій, доручених румунським військовослужбовцям, серед яких захист військової бази в Кандагарі, а також місія цивільно-військового співробітництва. За ці 19 років 27 румунських солдатів загинули, та майже 227 отримали поранення.

Весь цей період означав постійну трансформацію румунської армії, каже начальник Верховного штабу румунської армії генерал-лейтенант Данієль Петреску: «Ми багато навчилися на театрі воєнних дій. Ми навчились посилювати наші нові можливості. Ми були серед перших військових контингентів, розміщених в Афганістані, ми взяли участь у трьох місіях – «Непохитна свобода» (Enduring Freedom), «Рішуча підтримка» (Resolute Support) та «Міжнародні сили сприяння безпеці» (ISAF) та ми були серед останніх контингентів, які покинули цей театр воєнних дій».

З багаторічним досвідом на театрі воєнних дій в Афганістані, командуючий батальйоном захисту сил «Джерії» підполковник Васіле Міронеску, у свою чергу, ствердив: «Я ніколи не забуду момент, коли останній загін я вивів з Кандагара до Баграма, я подивився на літак та побачив, що ми всі здорові, а потім подивився на базу та сказав: тут я дозрів у стількох місіях, і в той же час я думав про афганців, хай Бог дасть їм сили створити правову державу і радуватися свободам, чого ми всі прагнемо.»

Однак, представники ООН звертають увагу на тривожний розвиток подій по мірі виведення військ союзників з Афганістану. Спеціальний посланник ООН в Афганістані передав Раді Безпеці, що побоюється, що найгірше ще попереду.

Румунські солдати, які брали участь у місії в Афганістані повертаються додому. Глава держави Клаус Йоханніс поінформував, у листі прочитаному в ході пленарного засідання Парламенту, про закінчення участі румунської армії в Місії НАТО в Афганістані Рішуча підтримка (Resolute Support) та передислокацію в країні, починаючи з 1 травня, румунського військового контингенту, після завершення місії, відповідно до графіку узгодженого із союзниками та стратегічними партнерами.

Дохська мирна угода, підписана в лютому минулого року між урядом США і рухом Талібан, відкрила шлях для виведення американських військ з Афганістану і, по суті, закінчення місії, йдеться в листі глави держави. Клаус Йоханніс зазначив, що після оголошення США про намір вивести свої військові сили з Афганістану, починаючи з 1 травня, на засіданні міністрів закордонних справ та оборони країн НАТО у квітні поточного року, було вирішено Північно-атлантичною радою про початок виведення сил НАТО, будучи встановлений кінцевий термін для цього – 11 вересня.

Операція Рішуча підтримка (Resolute Support) це небойова місія НАТО з навчання і надання допомоги урядовим силам Афганістану, котра розпочалася 1 січня 2015 року. Вона офіційно замінила операцію Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF), чию діяльність було завершено 28 грудня 2014 року. Румунія брала участь військовими силами в Афганістані ще з 2002 року, коли перший румунський піхотний батальйон був розміщений в театрі воєнних дій у бойовій місії за межами національної території після Другої світової війни. Минулого тижня в країну прибули перші 70 румунських військовослужбовців.

План виведення понад 600 військовослужбовців узгоджується з головнокомандуючими з театру воєнних дій, щоб процес відбувався в умовах максимальної безпеки. З 2002 року і до цього часу понад 32.000 солдатів румунської армії взяли участь в ротаційних піврічних місіях зі сприяння миру закордоном. Протягом цього часу румунські ВПС забезпечували в двох різних місіях командування міжнародним аеропортом у Кабулі. Упродовж 19 років участі військових структур у цьому театрі воєнних дій, 27 солдатів втратили життя та понад 200 отримали поранення, повідомляє Міноборони Румунії.

З іншого боку, президент Клаус Йоханніс поінформував пленарне засідання Парламенту про участь румунської армії із силами, засобами та технікою у розширеній місії НАТО в Іраку. Йдеться про 150 військовослужбовців, починаючи з другого семестру цього року . На тлі зменшення присутності США в Іраку та зацікавленості Багдада у зміцненні партнерства з НАТО, Північноатлантична рада затвердила збільшення приблизно до 4.400 військовослужбовців нової розширеної місії НАТО в Іраку, йдеться в листі глави держави.

Тепер це
офіційно! США та їхні союзники по НАТО протягом наступних місяців виведуть свої
війська з Афганістану. Це станеться упродовж року, коли цивілізований світ відзначає
двадцяті роковини терактів у США. Трагічні події 11 вересня викликали масову,
оперативну військову відповідь міжнародної коаліції під проводом США проти «Аль-Каїди»
та фундаменталістського режиму в Кабулі. «Я думаю, що наша присутність в
Афганістані повинна зосередитися на тому, чому ми туди прийшли: переконатися,
що Афганістан не буде базою для повторного нападу на нашу країну. Це ми зробили.
Ми досягли цієї мети», – сказав президент Джо Байден через день після
оголошення Вашингтону про виведення військ. Він пообіцяв, що виведення
американських військ до 1 вересня не буде здійснюватися поспіхом і закликав «Талібан»
дотримуватися свого зобов’язання не погрожувати США.

Аби покласти край найдовшій війні
США, в якій загинуло понад 2000 американців і десятки тисяч афганців,
адміністрація Трампа у лютому 2020 року уклала історичну угоду з талібами в
Досі, Катарі. Він передбачав виведення всіх американських та іноземних сил до 1
травня за умови, що в майбутньому таліби не дозволять жодному терористичному угрупованню
діяти на афганських територіях, які вони контролюють. Виведення сил НАТО
розпочнеться 1 травня. Цей процес буде впорядкованим, скоординованим і
усвідомленим, йдеться у підсумковій заяві відеоконференції міністрів
закордонних справ та оборони 30 країн-членів Альянсу. «Будь-яка атака членів
руху «Талібан» на війська союзників під час виведення отримає потужну відповідь»,
– попередив Північноатлантичний альянс. Найбільше військ в Афганістані мають
США, Німеччина, Туреччина, Великобританія та Італія.

Румунія має в цій країні понад
600 військовослужбовців. Бухарест приєднався до антитерористичної коаліції з самого початку її створення
і за останні два десятиліття заплатив за участь у місіях життям 27 солдатів.
Міністр закордонних справ Богдан Ауреску та міністр оборони Ніколає Чуке високо
оцінили ставлення США до загальної проблематики ситуації в Афганістані як з
точки зору діалогу та координації з членами Альянсу, так і з точки зору
активізації переговорів і мирного процесу. Румунська сторона наголосила на
довгостроковій відданості Бухареста стабільності та безпеці Афганістану та
наголосила на необхідності врахування інтересів безпеки країн-членів Альянсу та
Афганістану, а також важливості збереження солідарності та єдності членів НАТО.
Міністр Чуке підкреслив важливість зосередження уваги на здійсненні послідовних
заходів щодо забезпечення захисту сил НАТО в Афганістані в найближчий період,
поряд зі скоординованим підходом до виведення військ. Він також висловив вдячність
за процес планування, здійснений військовими структурами НАТО.

З-поміж
жертв двох останніх масштабних нападів в
Афганістані були й румуни – представник дипломатичної
місії Румунії в Кабулі та військовослужбовець, який працював
водієм у командних структурах НАТО і
втратив життя в результаті вибуху
автомобіля-пастки неподалік Зеленої
зони. Теракти взяли на себе бойовики таліби,
які регулярно організовують такі дії, чиїми мішенями, як
правило, стають члени сил НАТО, іноземні
громадяни в Кабулі, а також афганські установи. На
сьогодні Румунією дислоковано в Афганістані понад 760
військовослужбовців, що діють в рамках НАТО місії «Resolute Suport».

Гість
Радіо Румунія, військовий аналітик Харі Букур-Марку пояснює
ситуацію в Афганістані і чому існує міжнародна відповідальність у цій зоні: «Афганістан
– це особлива держава у світі, вона географічно розташована
між державами, які все ще вирішують свої проблеми з добробутом чи безпекою
військовими засобами. Ми говоримо про Пакистан, говоримо про Іран, навіть
про Росію. Якщо краще
подумати про це, то
вони є державами побудованими на
цій основі, в яких військова влада має велике значення у
повсякденному житті громадян, вже не говорячи про
ставлення держави до світу. Подібна держава,
Афганістан,на цей раз,
зазнала військових ударів, особливо з боку США, але
також і з боку союзників США з простої причини, що вона
приховувала одну з найуспішніших терористичних
організацій проти США, а саме «Аль-Каїду»,
яка 11 вересня 2001 року вразила вежі-близнюки в Нью-Йорку та інші цілі в США.Вже
18 років як військові сили США присутні
в Афганістані, вони воювали з цими талібами, які на той час були при урядуванні,
вони перемогли їх військово, але, звичайно, не знищили їх, так би мовити, бо вони
все ще продовжують завдавати там клопоту. Час від часу їм вдається навантажити
вантажівку чи автомобіль вибуховою речовиною і вцілити ними якусь мішень. Це
контекст. Велике питання – що Румунія шукає у цій ситуації. Відповідь -
міжнародна відповідальність».

Згідно
з статистикою Пентагону, від коли США розпочали військові
операції в Афганістані,у
жовтні 2001 року, в місіях
загинуло понад 2.400 військовослужбовців і понад 20.000
отримали поранення. Близько 30 з них – загиблі румуни.
Головними мішенями, загалом, у таких конфліктних зонах
є представники великих держав. Днями, в
результаті першого з вищезгаданих терактів, посольство
Румунії було знищено на понад 80%.
Це в умовах, коли Румунія вважається однією із перших
п’яти країн присутніх з військовими в цьому регіоні
і користується симпатією з боку населення. Чи змінилося щось з цього приводу
щодо Румунії? Міністр закордонних справ Румунії Рамона Менеску
пояснює: «Нічого
не змінилося. Симпатія до румунів та до Румунії не пов’язана з причиною, яку
має терорист під час нападу. Йдеться про теракт на
місію в Афганістані, це місія європейської держави і не
має жодного зв’язку із симпатією чи антипатією до Румунії».

Напад стався незабаром після зустрічі між
президентом Афганістану Ашрафом Гані та посланцем США Зальмаєм Халілзадом, присвяченої мирній угоді з афганськими повстанцями,
проект, який не був схвалений талібами, і який зараз знаходиться під знаком питання, після того, як президент Дональд Трамп скасував мирні переговори з
талібами. Лідер Білого дому оголосив про скасування зустрічі в Кемп-Девіді, яка
мала відбутися за кілька днів до вшанування пам’яті жертв нападів від 11 вересня, здійснених організацією
Аль-Каїда і які стали джерелом міжнародної
військової присутності в Афганістані.

Дональд Трамп, який пообіцяв
відкликати американських військових з
Афганістану і покласти край участі США
у вже 18-річному конфлікті, пояснив
зміну своєї позиції останніми терактами в
Кабулі, в результаті яких втратив життя і
американський військовий. Однак, США не виключають відновлення
переговорів з талібами, за умови, щоб повстанці змінили
своє ставлення та поважали свої зобов’язання, заявив глава
американської дипломатії
Майк Помпео. У відкритому листі, кілька
колишніх послів США в Афганістані попередили про ризики поспішного
виведення американських військових до цілісного встановлення миру. У
Кабулі президент Ашраф Гані заявив, що справжній мир в Афганістані буде
можливий лише тоді, коли таліби припинять насильство і проводитимуть
прямі переговори з урядом. Майже 200 осіб загинули
та близько 900 були поранені під час нападів у Кабулі від початку
цього року.