Tag: Баварія

  • Співпраця Румунія – Баварія

    Співпраця Румунія – Баварія

    Ми підтримуємо повноправне членство Румунії в Шенгенській зоні. – запевнив прем’єр-міністр Баварії Маркус Содер свого румунського колегу Марчела Чолаку під час офіційного візиту останнього до Мюнхена в понеділок і вівторок у супроводі міністерської делегації. Прем’єр Баварії заявив, що Бухарест досягнув реального прогресу. Маркус Содер: «Ми спостерігаємо прогрес у Румунії, аспекти безпеки. Ми є прихильниками повноправного членства Румунії в Шенгенській зоні. Співпраця з Європолом, а також боротьба з корупцією просувається дуже добре, і влада дуже добре співпрацює. Від Міністерства внутрішніх справ Баварії ми отримуємо дуже важливу і добру інформацію. Ось чому дуже важливо, щоб Румунія могла повністю увійти до Шенгенської зони».

    У Мюнхені відбулося перше спільне засідання урядів Румунії та Баварії, на якому обговорювалося зміцнення двостороннього економічного, соціального та безпекового співробітництва. Обидві сторони підписали Меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства і стартапи. Серед німецьких земель Баварія є найважливішим інвестором і торговим партнером Румунії, з обсягом торгівлі в 8,3 млрд. євро на кінець минулого року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що хоче, щоб великі баварські компанії інвестували в Румунію. Марчел Чолаку: «Ми хочемо, щоб великі баварські компанії з автомобільної, машинобудівної та аерокосмічної галузей інвестували в Румунію. Ми маємо один з найвищих темпів зростання в Європі».

    Прем’єр-міністр Баварії також наполягав на посиленні двосторонніх економічних відносин, зазначивши, що однією зі сфер, якій слід приділити більше уваги, є оборонна промисловість. Під час переговорів сторони також обговорили безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні в контексті війни в Україні.

    Марчел Чолаку підтвердив підтримку Румунії сусідній державі та намір Бухареста активно сприяти процесу її відновлення. Посадовці також обговорили процес розширення ЄС. Марчел Чолаку: «Ми підтвердили нашу рішучу підтримку європейського майбутнього наших партнерів на Західних Балканах, а також Республіки Молдова та України, спираючись на власні заслуги кандидатів у процесах реформ. Ми також висловили високу оцінку Румунії  наполегливих зусиль влади в Кишиневі, спрямованих на впровадження необхідних реформ і підкреслили, що ми продовжимо рішуче і всебічно підтримувати Республіку Молдова в її просуванні на шляху європейської інтеграції».

    Члени уряду також зустрілися з представниками румунської громади в регіоні. «Румунія важлива ще й тому, що в Баварії проживає понад 213. 000 румунських громадян, і це найбільша громада (…) Вони роблять свій внесок у розвиток Баварії, і ми дуже раді, що вони тут», – підсумував Маркус Содер.

  • 18 червня 2024 року

    18 червня 2024 року

    СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ – Прем’єр-міністр Баварії Маркус Содер підкреслив у вівторок, після двосторонніх переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку в Мюнхені, важливість повноправного членства Румунії в Шенгенській зоні. У цьому контексті Марчел Чолаку подякував своєму баварському колезі за його постійну підтримку повного приєднання Бухареста до зони вільного переміщення осіб, товарів і послуг. У той же час Маркус Содер згадав, що в Баварії проживає понад 213 000 громадян Румунії та підкреслив їхній внесок у розбудову суспільства. Він також закликав до інтенсифікації економічних відносин. «Німеччина є найкращим партнером Румунії, а Баварія – найсильнішим торговельним партнером Румунії», – сказав Маркус Содер. Уряди Румунії та Баварії провели спільне засідання з нагоди 25-річчя двосторонніх відносин. Делегації підписали меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства та стартапи. На порядку денному були питання Шенгенської зони, міграції, співпраці у сфері безпеки, війни в Україні та вступу України і Молдови до Європейського Союзу.

    ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі зросла до 2,7% у травні з 2,6% у квітні. Про це свідчать дані, опубліковані у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат). Минулого місяця країни ЄС з найнижчими річними показниками інфляції були Литва (0%), Фінляндія (0,4%) та Італія (0,8%). З іншого боку, країни ЄС з найвищими показниками інфляції були Румунія (5,8%), Бельгія (4,9%) та Хорватія (4,3%). У порівнянні з квітнем, річна інфляція знизилася в 17 країнах-членах ЄС, включаючи Румунію.

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийме свого італійського колегу Серджіо Маттареллу, який здійснить офіційний візит до Румунії. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента Румунії, візит є продовженням діалогу на найвищому рівні, який ознаменувався історичним моментом державного візиту Клауса Йоганніса до Італії в 2018 році, першого за останні 45 років, а також третім спільним румунсько-італійським урядовим засіданням, яке відбулося в Римі 14-15 лютого. У 2024 році Румунія та Італія відзначають 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60 років з часу встановлення відносин на рівні посольств. Глави двох держав також обговорять європейські та глобальні події, приділяючи особливу увагу Стратегічному порядку денному ЄС і ситуації в галузі безпеки, – йдеться в прес-релізі.

    ВИСТАВКА – В італійській столиці відкрилася виставка, на якій представлені традиційні румунські костюми та кераміка з колекцій Музею села у Бухаресті, а також експонати з Музею цивілізацій у Римі. Подія відбувається в контексті Всесвітнього дня Її – румунської традиційної вишитої сорочки – 24 червня. Їя – вишита сорочка, ключовий елемент традиційного румунського костюма. Її виготовляють з бавовни, льону або шовку і прикрашають вишивкою в народних мотивах. Відвідати виставку можна до 14 липня.

    ЄВРОСОЮЗ – Глави держав та урядів ЄС вперше після виборів до Європарламенту провели переговори віч-на-віч щодо кандидатів на найвищі посади в європейських інституціях. Найбільші шанси на посаду голови Єврокомісії має нинішня очільниця виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн, яку підтримує не лише переможець виборів до Європарламенту – Європейська народна партія, але й найбільша кількість глав європейських держав та урядів. Колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта є найбільш вірогідним кандидатом на посаду президента Європейської Ради, а прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас – на посаду глави європейської дипломатії.

    ІНЦИДЕНТ – Голова Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітус Корлецян закликав уряд Швеції швидко відреагувати на «абсолютно обґрунтовані» вимоги припинити незаконне і жорстоке утримання під вартою двох румунських неповнолітніх. На спільній прес-конференції з депутатом Бен-Оні Арделяном, присвяченій справі румунської родини у Швеції, Тітус Корлецян також попросив шведський уряд суворо дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і чудових політичних відносин з румунською державою та негайно репатріювати двох дівчат. За словами голови сенатського комітету з питань зовнішньої політики,  подружжя Данієль і Б’янка Самсони та їхні дві доньки, Сара і Діана, з грудня 2022 року перебувають у ситуації, яка має на них глибоко негативний вплив. Під час родинної розмови старша донька, якій ще не виповнилося 11 років, попросила батьків купити їй косметичку і смартфон. Батьки не виконали прохання, а дівчинка пригрозила розповісти в школі, що вона зазнає домашнього насильства, що згодом і зробила. Соціальний працівник без будь-якої перевірки забрав обох сестер з дому. Після розслідування поліція закрила справу за відсутністю доказів. Натомість дівчаток не повернули батькам, яким дозволено відвідувати їх не більше однієї години кожні шість тижнів. Водночас триває акція з розлучення Сари та Діани. Два тижні тому була зафіксована п’ята спроба самогубства Сари.

    ІСПИТ – У вівторок відбулися усні іспити з румунської мови іспиту на здобуття атестату на повну середню освіту. Оцінювання навичок усного спілкування румунською мовою продовжиться завтра, після чого відбудуться тести з рідної мови, цифрових навичок та іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться 1 липня. У Міністерстві освіти запевняють, що заходи, вжиті під час цьогорічних іспитів, значно зменшать можливість списування. Усі іспити будуть проходити під аудіо- та відеоспостереженням, а оцінювання письмових робіт відбуватиметься лише на цифровій платформі.

  • 17 червня 2024 року

    17 червня 2024 року

    ЄВРО-2024 – Збірна Румунії завдала поразки Україні з рахунком 3:0 у першому матчі групи E на чемпіонаті Європи в Німеччині. Голи забили: Ніколає Станчу (30 хвилина), Резван Марін (53-тя хвилина), Деніс Дрегуш (57-ма хвилина). Також сьогодні ввечері Бельгія та Словаччина зіграють у Франкфурті в іншому матчі групи E, а Франція та Австрія зіграють в Дюссельдорфі в групі D. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Збірна Румунії також зустрінеться з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента.

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні бере участь у неформальному засіданні Європейської Ради, на якому європейські лідери обговорюють склад майбутньої Єврокомісії після нещодавніх виборів до Європарламенту. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є фавориткою на другий термін після того, як її висунула Європейська народна партія, яка залишається головною політичною фракцією в новому Європарламенті. Глави держав та урядів ЄС ведуть переговори щодо її кандидатури і паралельно кожна країна висуває в середньому по одному комісару для певної сфери. Також ведуться переговори про розподіл сфер або портфелів комісарів для кожної країни. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі повідомляє, що іншою темою саміту є підтримка і ситуація в Україні, особливо після конференції у Швейцарії на вихідних і заяв президента Путіна про умови початку мирних переговорів. Поки що європейська реакція показує, що пропозиції Москви зовсім не відповідають принципам, які підтримують як Україна, так і демократії в Організації Об’єднаних Націй.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку розпочав дводенний офіційний візит до німецької землі Баварія з нагоди 25-річчя румунсько-баварських відносин. У вівторок він разом з прем’єр-міністром землі Маркусом Содером проведе перше спільне румунсько-баварське урядове засідання. Обговорюватимуться питання зовнішньої та європейської політики, безпеки, співробітництва у внутрішніх справах, соціальних питань та праці. «Економічний вимір є основою нашої співпраці. Серед німецьких земель Баварія є найважливішим інвестором і торговельним партнером Румунії, з обсягом торгівлі понад 8 мільярдів євро», – підкреслив Марчел Чолаку. «Ми б хотіли, щоб великі компанії, які базуються в Баварії в автомобільній, машинобудівній та аерокосмічній галузях, інвестували в Румунію», – додав глава румунського уряду. Румунська громада є найбільшою іноземною громадою в Баварії. За офіційними даними, там проживає 213 000 румунів.

    ФОРМУЛА МИРУ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що що РФ може розпочати мирні переговори хоч завтра, якщо окупанти виведуть війська із законних українських територій, але додав, що Володимир Путін не бажає закінчувати війну. На пресконференції за результатами Глобального саміту миру у Швейцарії, де лідери понад 100 країн та міжнародних організацій обговорили мирні пропозиції Києва, президент Зеленський заявив, що підсумкове комюніке про засади миру може послужити основою для майбутніх мирних переговорів. «Ми передамо наступним поколінням ефективний механізм імплементації Статуту ООН і комюніке, ухвалене днями на саміті, повністю відображає наш намір і залишається відкритим для приєднання всіх, хто поважає Статут ООН», – сказав Володимир Зеленський. У саміті взяли участь 93 країни, серед яких не було Росії та Китаю. Водночас підсумковий документ підписали лише 80 країн. Серед тих, хто не підтримав документ – Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

    ВИБОРИ – Центральне виборче бюро оголосило, що має обробити ще протоколи з 3 виборчих дільниць на виборах міських голів, які відбулися 9 червня. Згідно з останніми частковими даними, Соціал-демократична партія отримала майже 35% дійсних голосів на виборах мера, за нею йде Націонал-ліберальна партія – майже 30%. Альянс за об’єднання румунів посів третє місце здобувши трохи більше 6% голосів. Водночас ЦВД має ще опрацювати протоколи ще 11 виборчих дільниць на виборів до місцевих та повітових рад. СДП та НЛП також займають перші два місця. Що стосується виборів 33 членів Європейського парламенту, яких Румунія направить до Брюсселя та Страсбурга, то не були оброблені дані лише з однієї виборчої дільниці. У цьому випадку лідирує виборчий альянс СДП-НЛП – 48,55% голосів.

    ПРОМИСЛОВІСТЬ – Товарообіг у сфері промисловості Румунії за перші чотири місяці року зріс на понад 7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Про це повідомив Національний інститут статистики. Зростання відбулося в основному за рахунок промисловості засобів виробництва, де приріст обороту склав понад 13%. До цього сектору також належить виробництво зброї та боєприпасів. Найменше зросли енергетична промисловість та виробництво продуктів харчування – на 3% та 4% відповідно. За даними НІС, замовлення в обробній промисловості зросли на 3% як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, за звітний період, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Сьогодні у Франції стартувала передвиборча кампанія до дострокових парламентських виборів, які відбудуться у два тури 30 червня та 7 липня. Вибори були призначені президентом Еммануелем Макроном після того, як він розпустив Національні збори за підсумками виборів до Європарламенту, на яких ультраправі отримали приголомшливий успіх, а президентська партія була здула дуже низьку підтримку електорату, головним чином, через падіння купівельної спроможності. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія у Парижі, президент Макрон минулого тижня пояснив своє рішення про розпуск парламенту необхідністю внести ясність на французьку політичну сцену після двох років напруженості в парламенті, який блокував роботу уряду, що не має абсолютної більшості, особливо після результатів виборів до ЄП і закликав демократичні сили згуртувати ряди проти крайнощів, як лівих, так і правих. Опитування громадської думки поставили на перше місце ультраправе Національне об’єднання – 32-33% голосів, майже так само, як і на європейських виборах, за ним йдуть новий «Народний фронт» – 25% і правоцентристський президентський альянс – 19-20%.

     

  • 5 – 11 січня 2020 року

    5 – 11 січня 2020 року

    Візит румунського прем’єр-міністра
    Людивіка Орбана до Брюсселя


    Під час свого
    першого офіційного візиту до Брюсселя, прем’єр-міністр Румунії ліберал Людовік
    Орбан провів протягом трьох днів кілька зустрічей з європейськими чиновниками
    та представниками НАТО. Глава румунського уряду та генеральний
    секретар НАТО Єнс Столтенберг обговорили, у четвер, ситуацію на Близькому Сході. Столтенберг
    привітав внесок Румунії у навчальну місію НАТО в Іраку та уточнив, що Альянс
    має можливість зробити більше на Близькому Сході, як недавно вимагав президент
    США Дональд Трамп. Людовік Орбан заявив, що Північноатлантичний альянс є
    основоположним для Румунії, і дав запевнення щодо повної підтримки Бухаресту у досягненні цілей організації. Він уточнив,
    що Румунія продовжить брати участь у місіях та ініціативах союзників щодо
    розширеної присутності на східному фланзі, а також в Афганістані, Косові та
    Іраку. Два посадовці також обговорили питання співпраці в рамках Альянсу та
    безпеки в Чорноморському регіоні. Єнс Столтенберг привітав виділення Румунією
    двох відсотків ВВП на оборону та наголосив на тому, що Чорноморський регіон має
    стратегічне значення для Альянсу. Теж в Брюсселі прем’єр-міністр Людовік Орбан провів
    зустріч з президентом Європейської ради Чарльзом Мішелем, в ході якої заявив,
    що Румунія підтримуватиме просування стратегічного порядку денного ЄС, який має
    на меті, окрім захисту громадян і свобод, і побудову справедливої та нейтральної
    зеленої Європи з точки зору зміни клімату, а також просування європейських
    інтересів та цінностей на світовій сцені. Послідували згодом переговори з головним
    переговорником ЄС з питань Брекзиту Мішелем Барньє, обидва чиновники підкресливши
    важливість укладення угоди про вихід Великобританії із Союзу, зокрема для
    захисту прав громадян. Під час зустрічі з президентом Європарламенту Давідом
    Сассолі, Людовік Орбан повторив бажання Румунії приєднатися до Шенгенської
    зони, що є ціллю, підтриманою Єврокомісією. Серед інших обговорених тем були
    переговори щодо майбутнього багаторічного бюджету Союзу та Європейського
    екологічного пакту. Орбан проявив стурбованість щодо можливих наслідків для
    конкурентоспроможності європейських компаній внаслідок реалізації
    Зеленого пакту з питань боротьби із зміною клімату. Заходи щодо
    реформи румунської системи правосуддя, а також плани бухарестської влади щодо
    економічної сфери були темою дискусій між прем’єр-міністром Людовіком Орбаном
    та президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Лейєн. Вони також торкнулися тем,
    пов’язаних з майбутнім європейського проекту. Румунія є серйозним,
    відповідальним партнером, відданим досягненню цілей ЄС та виконанню
    регламентів, прийнятих європейськими установами, заявив прем’єр-міністр Людовік
    Орбан. У свою чергу, глава виконавчої влади ЄС заявила, що ЄС підтримує Румунію,
    що Союз готується до цифрової ери і покладається на підтримку Бухареста, який
    має чудову репутацію в цій галузі.


    Румунія та ситуація на Близькому сході


    Очі міжнародного
    співтовариства були зосереджені цілий тиждень на еволюції
    американсько-іранської кризи, спровокованої вбивством американським безпілотником
    в Багдаді іранського генерала Кассема Сулеймані, командуючого потужного Корпусу
    вартових Ісламської революції. У відповідь, Тегеран здійснив ракетні атаки на
    військові бази США в Іраку. Напади підпалили міжнародну спільноту, так само й
    Румунію, яка вирішила тимчасово перемістити своїх 14 військових, що перебували в
    Іраку. Румунська влада закликала до спокійного та дипломатичного підходу.
    Міністр закордонних справ Богдан Ауреску: Румунія твердо повторює свій заклик
    до деескалації. Ми можемо сказати також, що румунські військові, які входять до
    коаліції проти DAESH, не
    постраждали, що є хорошою новиною. Також, враховуючи, що серія ракет націлилася
    на Ербільський регіон, де проживають приблизно 180 румунських громадян, через
    Генеральне консульство Румунії в Ербілі ми можемо підтвердити, що громадяни
    Румунії не постраждали в результаті цих подій.
    У свою чергу, президент
    Клаус Йоханніс сказав, що більш активна участь НАТО на Близькому Сході буде
    доречною з точки зору безпеки, а також реконструкції, в чому зацікавлена
    Румунія. Глава держави заявив, що, хоча і на відстані, ситуація на Близькому
    Сході є актуальною і для безпеки Європи, не тільки для акторів, які беруть
    безпосередню участь у ній. Клаус Йоханніс також зазначив, що боротьба з
    тероризмом повинна тривати, і закликав до спокою, відновлення діалогу та поважання
    взятих зобов’язань. Президент також заявив, що Румунія постійно координує свою
    діяльність з партнерами з Європейського Союзу та НАТО, особливо зі США, і що
    Бухарест підтримує цілісність, єдність та суверенітет Іраку.


    Президент Румунії з робочим візитом до
    Німецької землі Баварія


    Президент
    Румунії Клаус Йоханніс здійснив, на цьому тижні, робочий візит до німецької
    землі Баварія, де взяв участь у засіданні органів місцевого самоврядування.
    Глава держави зустрівся з прем’єр-міністром Землі Баварія Маркусом Зедером,
    президентом Християнсько-соціального союзу (ХСС). Вони обговорили двосторонні
    відносини, а також низку європейських питань, в тому числі майбутній
    багаторічний бюджет Союзу, Брекзит, міграційну політику. Клаус Йоханніс
    пообіцяв, що Румунія буде причетна до інших держав-членів для того, щоб зробити
    ЄС міцнішим та об’єднанішим. Румунія все ще чекає рішення про приєднання до
    Шенгенської зони, без чого неможливо говорити про повну функціональність зони
    вільного пересування, – заявив президент Клаус Йоханніс перед парламентарями
    групи Християнсько-соціального союзу в Бундестазі. З іншого боку, глава держави
    висловився за єдність, згуртованість та солідарність у зусиллях щодо
    консолідації європейського проекту. Він також ствердив, що основними цілями
    Європейського Союзу повинні залишатися нероздільна Європа, яка приносить
    державам-членам більше конвергенції та рівності, з відчутними результатами для
    громадян.