Radio România Internațional

Tag: Байден

  • 17 – 23 січня 2021 року

    17 – 23 січня 2021 року

    Триває кампанія
    вакцинації проти Covid
    -19


    Минулого тижня розпочався другий етап національної кампанії з вакцинації населення проти нового
    коронавірусу Після першого етапу спрямованого на щеплення медичних працівників
    наприкінці минулого тижня розпочався другий етап, який охоплює осіб віком понад 65 років та
    людей із супутніми захворюваннями, незалежно від віку. До них додаються
    працівники критично
    важливих для функціонування держави державних установ. Згодом уряд додав до
    списку судноплавний, морський та річковий персонал, працівників дипломатичних
    місій, спортсменів, що беруть участь у міжнародних змаганнях, а також бездомних
    та людей з обмеженими можливостями. Згідно з новими правилами, на платформі 75%
    з загальної обсягу бронювання вакцини буде зарезервовано для осіб віком понад
    65 років та осіб із супутніми
    захворюваннями, незалежно від віку, і лише 25% для працівників
    критично важливих державних установ. У країні працюють близько 300
    центрів імунізації, в яких щодня щеплюють 30 тис. людей, але кількість щеплень
    зросте по мірі отримання більших траншів вакцини, що надходять від Pfizer/BioNTech або Moderna. За
    словами прем’єр-міністра Флоріна Кицу, країна має в розпорядженні 2,4 мільйона доз вакцини
    до кінця березня. Однак не все йде
    гладко, звідси незадоволення серед простих людей, але й серед політиків опозиційних
    партій. З моменту свого запуску урядова онлайн-платформа для реєстрації щеплень
    неодноразово стикалася з технічними проблемами, тому охочі не могли самостійно зареєструватися,
    а лише за допомогою сімейного лікаря або роботодавця. Люди, які не мають
    комп’ютера вдома, не мають навичок роботи з комп’ютером або родичів, які могли
    б їм допомогти, вдаються до двох
    останніх рішень. Крім того, деякі хронічно хворі люди не фігурують у базі даних
    Національного будинку медичного страхування, тому не мають як записатися на
    щеплення. Є також повіти, у яких вже не має вільних місць для вакцинування, з
    огляду на те, що вакцинація залежить від кількості наявних доз. Представник
    Румунії при ВООЗ та депутат від опозиційної Соціал-демократичної партії Александру
    Рафіла, вважає, що несправність онлайн-платформи або включення до другого етапу
    імунізації певних категорій людей без їхньої пріоритизації може перешкодити
    належній вакцинації населення. З іншого боку, у четвер під час відеоконференції,
    європейські лідери вирішили не закривати внутрішні кордони Європейського Союзу,
    а вводити нові обмеження для несуттєвих поїздок, щоб обмежити не лише поширення
    Covid-19, а й мутацію вірусу.




    Незадоволення
    профспілок


    Цього тижня профспілки продовжили протести, незадоволені
    тим, як нинішній правоцентристський уряд вирішує проблеми в контексті пандемії
    Covid-19, яка серйозно дестабілізувала економіку Румунії. Зібравшись перед Адміністрацією
    Президента, урядом або будівлями різних міністерств, префектур чи навіть
    політичних партій правлячої коаліції, члени профспілок з усієї країни висунули
    свої вимоги. Одна з найбільших профспілкових організацій Румунії – Картель Альфа розпочала
    акції протесту, які триватимуть з 14
    січня до 28 лютого. Основні вимоги – гідна мінімальна заробітна плата,
    справедливі пенсії, якісні державні послуги, розблокування переговорів щодо колективних
    трудових договорів, справедливе оподаткування та правильне застосування
    законодавства. За словами віце-прем’єр-міністра Дана Барни, деякі вимоги можуть
    бути задоволені найближчим часом, інші – мають розглядатися з урахуванням
    економічних можливостей в умовах пандемії Covid-19, та держбюджету, який
    повинен вписатися у межі 7% дефіциту ВВП. Опозиційна соціал-демократична партія,
    стоїть на боці профспілок, невдоволених рішеннями в галузі оплати праці і
    заявляє, що зарплати та пенсії бюджетників можуть бути збільшені з дотриманням рівня
    дефіциту, що поставив перед собою чинний уряд Кицу. Соціал-демократи
    представлять 27 січня альтернативну версію проєкту державного бюджету. Тим
    часом проєкт бюджету на цей рік був обговорений прем’єр-міністром Флоріном Кицу,
    віце-прем’єр-міністром Даном Барною, міністром фінансів Александром Назаре та
    міністром європейських проєктів Крістіаном Гінею, знову скликаних для
    переговорів президентом Клаусом Йоганнісом. Проєкт держбюджету на поточний може
    бути внесений до парламенту на початку наступного місяця.




    Румунія
    вітає нового президента США


    Глава
    румунської держави Клаус Йоганніс привітав Джо Байдена та Камалу Гарріс, які у середу склали присягу президента та
    відповідно віцепрезидентки США. «Я переконаний, що разом ми продовжимо
    розвивати та поглиблювати Стратегічне партнерство на благо наших народів і
    працювати в справжньому дусі трансатлантичних цінностей», – написав Клаус
    Йоанніс у своєму Twitter. На
    церемонії інавгурації 46-го президента США Бухарест представив Посол Румунії у
    Вашингтоні Джордже Крістіан Майор. У своїй заяві Посольство Румунії у США висловило
    переконання, що протягом мандату президента США буде підтверджено бажання обох
    сторін поглибити та розвивати Стратегічне партнерство на ХХІ століття між
    Румунією та США, яке у 2021 році відзначає десять років від підписання.



  • Інавгурація Джо Байдена: вітання з Румунії

    Інавгурація Джо Байдена: вітання з Румунії




    Офіційний
    Бухарест з оптимізмом та впевненістю розглядає інавгурацію нового президента США,
    демократа Джо Байдена. Щойно після церемонії інавгурації у Вашингтоні провідні румунські
    політики у соцмережах розпочали активно вітати Байдена зі вступом на цю посаду.




    Глава
    румунської держави Клаус Йоганніс висловив своє переконання, що Румунія та США
    і надалі розвиватимуть та поглиблюватимуть Стратегічне партнерство на благо
    обох народів. «Вітаю президента Джо Байдена та віцепрезидентку Камалу Гарріс. Я
    переконаний, що разом ми продовжимо розвивати та поглиблювати Стратегічне
    партнерство на благо наших народів і працювати в справжньому дусі
    трансатлантичних цінностей», – написав Клаус Йоанніс у своєму Twitter


    Сполучені
    Штати – взірець для Румунії, а «американські фундаментальні цінності – такі як
    свобода, верховенство права і демократія – є й нашими цінностями», – заявив
    віцепрем’єр-міністр Дан Барна, лідер Союзу «За порятунок Румунії».


    Зі
    вступом на посаду президента Джо Байденоам привітав і лідер головної
    опозиційної Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, який заявив, що прагне
    аби партнерство між Румунією та США було розширеним та взаємовигідним.


    Реакції
    оптимізму та полегшення після інавгурації Джо Байдена були висловлені у
    всьому світі. «США повернулися. А Європа готова знову відновити відносини з
    давнім і надійним партнером, оживити наш дорогоцінний альянс. Я з нетерпінням
    чекаю на співпрацю з Джо Байденом», – написала в Twitter голова Єврокомісії
    Урсула фон дер Ляєн.


    «Внутрішньо
    об’єднана Америка, яка співпрацює з НАТО, Європою та світом, є гарантією нашого
    спільного миру, демократії, безпеки та процвітання», – написав на своїй
    Facebook-сторінці заступник генерального секретаря Північноатлантичного альянсу,
    румун Мірча Джоане.


    «Демократія
    перемогла. Це день Америки. Це день демократії. День історії та надії. Сьогодні
    ми святкуємо тріумф не кандидата, а справи. Волю людей почули. Ми знову
    дізналися, що демократія дорогоцінна і, що вона крихка», – сказав Джо Байден
    під час інавгурації.


    «Ми
    полагодимо наші альянси і повернемося до світової спільноти не для того, щоб
    відповісти на вчорашні виклики, а щоб відповісти на сьогоднішні та
    завтрашні виклики, ми будемо керувати не лише прикладом своєї сили, але силою
    нашого прикладу» – заявив новий лідер Білого дому.


    46-й
    американський президент виконав обіцянки, дані з самого початку своєї кампанії
    щодо скасування деяких найбільш суперечливих указів Дональда Трампа. Джо
    Байден, серед інших, підписав указ про поновлення участі країни в Паризькій
    кліматичній угоді, зупинив процес виходу США з Всесвітньої організації охорони
    здоров’я та скасував заборону на в’їзд до США громадян, переважно
    мусульманських держав.


    Серед
    17 нормативно-правових актів, підписаних у перший день виконання повноважень
    президента, налічується й указ про припинення будівництва стіни на кордоні США
    та Мексики, що було одним з основних пунктів порядку денного попереднього
    президента Дональда Трампа.

  • 20 січня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії сьогодні схвалив нормативно-правовий акт, який включає людей з
    обмеженими можливостями та бездомних до категорії осіб, що підлягають
    вакцинації на другому етапі національної кампанії щеплення. Проєктом також передбачено,
    розширення груп населення для вакцинації проти COVID-19 на цьому етапі шляхом
    включення нових пріоритетних категорій, які належать до критично важливої
    державної інфраструктури або персоналу, який виконує місії за межами
    національної території. Другий етап національної кампанії вакцинації проти
    Covid-19 стартував 15 січня і охоплює осіб віком понад 65 років, осіб із
    супутніми захворюваннями, незалежно від віку, а також працівників критично
    важливих державних установ. На цьому етапі право вакцинації мають близько 6
    мільйонів румунів. З початку пандемії коронавірусу в країні було лабораторно підтверджено
    понад 700 тис. випадків захворювання на Covid-19. Кількість пацієнтів, які одужали
    перевищила 635 тис. Станом на сьогодні від SARS CoV-2 померло 17 485 людей. Трохи більше 1000 пацієнтів перебувають
    у реанімації. Тим часом Бухарест перейшов з «червоного» на «жовтий» сценарій
    карантину, з огляду на те, що рівень захворюваності впав до менше 3 випадків
    на тисячу жителів, вперше з жовтня минулого року.




    ПРОТЕСТИ
    – У Румунії тривають протести, організовані однією з найбільших профспілок Cartel
    Alfa. Сьогодні протестувальники пікетували Міністерство фінансів у Бухаресті. У
    вівторок члени профспілок висловили свої невдоволення біля осередків керівних партій,
    де їхні представники зустрілися з лідером Націонал-ліберальної партії Людовіком
    Орбаном та лідером союзу «USR-PLUS» Даном Барною. Основні вимоги стосуються
    гідної мінімальної зарплатні, справедливих пенсій, якісних державних послуг,
    розблокування переговорів щодо колективних трудових договорів, справедливого
    оподаткування та правильного застосування чинного законодавства. За словами
    віце-прем’єр-міністра Дана Барни, деякі вимоги можуть бути задоволені найближчим
    часом, інші – мають розглядатися з урахуванням економічних можливостей в умовах
    пандемії Covid-19, та держбюджету, який повинен вписатися у межі 7% дефіциту ВВП.




    ЗАРПЛАТНЯ
    – І Федерація профспілок «Publisind», до якої входять профспілки працівників
    органів правопорядку, пенітенціарних
    установ та судових розпорядників, у середу провела в Бухаресті та інших містах
    країни акції протесту у зв’язку із застосуванням рамкового закону про оплату
    праці у державному секторі, вимагаючи усунення нерівності в оплаті праці в
    державній системі. Представники федерації зустрілися з міністром юстиції
    Стеліаном Йоном, якому представили основні проблеми. Міністр висловив свою
    готовність до постійного діалогу на благо працівників, а також громадян.






    ЄСПЛ
    – Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Румунію винною у порушенні права
    на приватне життя після того, як влада країни відмовилася офіційно визнати «зміну
    статевої належності» двох осіб на тій підставі, що вони не перенесли операцію.
    Двоє громадян Румунії, віком 44 та 38 років, які фігурують у реєстрі актів
    цивільного стану як жінки, поскаржилися в ЄСПЛ за те, що суд відхилив їхні
    клопотання про зміну статі, оскільки вони не надали доказів проведення
    операції зі зміни статі. Згідно з ЄСПЛ, національні суди поставили заявників,
    які не хотіли операції зі зміни статі, перед тупиковою дилемою: або піддатися
    такому втручанню, попри власну волю і відмовитися від свого права на фізичну
    цілісність або відмовлятися від своєї сексуальної належності, що також
    пов’язано з правом на повагу до приватного життя. ЄСПЛ також вважає, що
    заявники були поставлені у ситуацію «вразливості, приниження та стривоженості».




    Р.МОЛДОВА
    – Президентка Республіки Молдова Майя
    Санду здійснила дводенний візит до Брюсселі, де мала зустрічі з очільниками основних
    європейських установ, а також з членами Єврокомісії та Європарламенту. Під час
    зустрічей вона представила пріоритети свого мандату – зокрема, боротьбу з
    корупцією, пришвидшення доступу до вакцини COVID-19 для лікарів та медпрацівників,
    які перебувають на передовій боротьби з новим коронавірусом, активізація
    економічного співробітництва, отримання підтримки для фермерів та малого та
    середнього підприємництва. За словами Майї Санду Республіка Молдова зацікавлена
    у розширенні та поглибленні співпраці з ЄС у кількох сферах, включаючи зовнішню
    політику, а також у продовженні інтеграції у сферах економіки, енергетики,
    охорони навколишнього середовища та послуг.




    США
    – Демократ Джо Байден у середу склав присягу, ставши 46-м президентом
    США. У своєму інавгураційному зверненні до американців він підкреслив, що
    Америка святкує перемогу не людини, а демократії. Волю народу почули і
    поважали, – сказав Байден, – пообіцявши бути президентом усіх американців. Він
    закликав до єдності та відмови від культури, в якій фактами маніпулюють, а
    деякі навіть вигадують. Новий лідер США також вшанував хвилиною мовчання
    пам’ять вбитих коронавірусом американців. Раніше присягу склала віцепрезидентка Камала Гарріс. Республіканець Дональд Трамп, суперечливий президентський термін якого
    закінчився, залишив Білий дім кількома годинами раніше, не дочекавшись свого
    наступника, згідно традиції. У своїй короткій промові Трамп назвав «фантастичним»
    свій чотирирічний термін та «честь усього життя». Він залишив столицю, яка виглядає
    ніби в облозі, на вулицях якої правопорядок забезпечують 25 000 солдатів, аби
    попередити інциденти на кшталт штурму Капітолію два тижні тому радикальними
    прихильниками Дональда Трампа. Оглядачі стверджують, що жоден президент в сучасній
    історії Сполучених Штатів не стикався з такою кількістю величезних криз до
    вступу на посаду – пандемія коронавірусу, надзвичайна економічна ситуація,
    расові суперечки та глибокий розкол у суспільстві. На думку аналітиків, Джо
    Байден спробує відновити систему міжнародних альянсів, до якої входили США.

    ВІТАННЯ – Глава румунської держави
    Клаус Йоганніс привітав президента США Джо Байдена та віцепрезидентку Камалу
    Гарріс та висловив своє переконання, що Румунія та США і надалі розвиватимуть
    та поглиблюватимуть Стратегічне партнерство на благо обох народів. «Вітаю президента Джо
    Байдена та віцепрезидентку Камалу Гарріс. Я переконаний, що разом ми продовжимо
    розвивати та поглиблювати Стратегічне партнерство на благо наших народів і
    працювати в справжньому дусі трансатлантичних цінностей», – написав Клаус Йоанніс
    у своєму Twitter




    ТУРИЗМ – Місто Сібіу (центр
    Румунії) другий рік поспіль було номіновано організацією European Best Destinations
    до рейтингу 20 найкращих європейських
    туристичних напрямків. Змагання з
    визначення найкращих туристичних місць для подорожей в Європі триває з 20 січня
    по 10 лютого. У презентації міста Сібу було згадано старий центр, способи
    проведення часу на свіжому повітрі, гастрономію регіону та можливості для пішохідних
    прогулянок. У 2020 році Сібіу посів 6 місце, випередивши такі міста, як Париж,
    Рим або Корк.

  • Румунсько-американські відносини

    Румунсько-американські відносини

    Нью-Йорк – виступи в Генеральній Асамблеї ООН… хвилина мовчання, в Ground Zero, в пам’ять про жертви терактів від 11 вересня 2001 року … зустрічі з румунами в Америці … У Вашингтоні – переговори на високому рівні … Порядок денний візиту до Сполучених Штатів Америки Президента Румунії Клауса Йоганніса, вельми перенасичений, включив, у понеділок, і зустріч з віце-президентом США Джо Байденом. Серед основних тем зустрічі в Білому домі фігурувало стратегічне партнерство.



    Якщо воно є відмінним у військовій та політичній сферах, – сказав президент Йоганніс, нам ще слід попрацювати щодо економічної сфери. До речі, у посланні з нагоди відкриття економічного форуму “BestInvest, що відбувся в Нью-Йорку, глава румунської держави підкреслив, що Америка може стати, в найближчі роки, одним з головних інвесторів в Румунії. Румунсько-американська торгівля знаходиться на висхідному тренді, а це явна ознака прогресу, але, щоб використовувати всі існуючі економічні можливості ми повинні спочатку видалити бар’єри зі шляху вільної торгівлі та ефективних інвестицій.



    Потім, довіра інвесторів може бути відновлена тільки шляхом поліпшення інституційної якості румунського бізнес-середовища, а це припускає захист майна, скорочення бюрократизму та боротьбу з корупцією. Крім обговорення двосторонніх економічних відносин, президент Клаус Йоганніс і віце-президент США Джо Байден обговорили і тему боротьби з корупцією в Румунії. Вони говорили, у рівній мірі, про ситуацію на міжнародному плані, зокрема про ситуацію в Р. Молдова, і кризу біженців у Європі.



    Наприкінці переговорів, Президент Румунії відзначив: Віце-президент Байден висловив задоволення прогресом, якого вдалося досягти у боротьбі з корупцією, і висловив упевненість у тому, що ми продовжимо ці зусилля, після чого ми оцінили разом деякі проблеми пов’язані з безпекою, зокрема безпекою Румунії, зрозуміло, враховуючи, що ми розташовані в проблемному регіоні.



    Відповідно до Адміністрації Президента в Бухаресті, віце-президент США Джо Байден був запрошений взяти участь у Бухаресті на міні-саміті НАТО в листопаді, в якому візьмуть участь країни східного флангу НАТО – Румунія, Польща, Угорщина, Болгарія, Словаччина, Литва, Естонія та Латвія. Зустріч буде підготовкою до саміту Північноатлантичного альянсу від наступного року у Варшаві.