Tag: банки

  • 24 квітня 2024 року

    24 квітня 2024 року

    ВІЗИТ – У середу, в останній день візиту Президента Румунії Клауса Йоганніса до Південної Кореї офіційна делегація відвідала у середу виробничий комплекс компанії Doosan Enerbility в Пусані, світового лідера з виробництва енергії. З цієї нагоди Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест дуже зацікавлений у співпраці з міжнародними партнерами в розробці та впровадженні у Румунії технології малих модульних реакторів. У Сеулі сторони домолись про розширення двостороннього співробітництва між Румунією та Південною Кореєю та підписали спільну декларацію про зміцнення двостороннього стратегічного партнерства, а також низку угод про співпрацю в галузі оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями.

    ДІТИ – Кількість румунських дітей, батьки яких виїхали на заробітки за кордон, у п’ять разів перевищує офіційні дані, а місцева влада потребує більше інформації про них, щоб розробити програми допомоги. Такими є основні висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей – Румунія» в південно-східному регіоні країни, де 57 000 неповнолітніх перебувають у такій ситуації. Дані також показують, що майже у 14% дітей в Румунії принаймні один із батьків виїхав за кордон на заробітки протягом останнього року, а ті, хто залишився під опікою бабусь і дідусів, родичів або іноді залишені напризволяще, мають більший ризик покинути навчання, більш схильні до емоційних травм і більш вразливі до насильства і булінгу.

    ПРАВА ЛЮДИНИ – Державний департамент США оприлюднив щорічну доповідь про права людини в Румунії. Документ показує, що у 2023 році на права людини вплинула «серйозна урядова корупція», а влада іноді вживала недостатньо заходів проти чиновників, які вчинили зловживання. Звіт також свідчить про неефективність і відсутність контролю у випадках застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а хабарництво сприймається як звичайне явище в державному секторі. На думку експертів у Вашингтоні, Румунія також має проблеми з домашнім насильством та етнічною дискримінацією.

    КІНО – Два румунські фільми увійшли до офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю у Франції: художній фільм «Три кілометри до кінця світу», історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка «Насті», про життя та кар’єру колишньої першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. «Насті» буде представлений у розділі «Спеціальні покази». Каннський кінофестиваль також запросив до участі в конкурсі іранського режисера Мохаммада Расулофа, який критично ставиться до інтегралістського режиму в Тегерані. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 кінострічки. 77-й Каннський кінофестиваль відбудеться з 14 по 25 травня.

    КНИГИ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід) розпочинається найбільший книжковий ярмарок в Трансільванії – Gaudeamus, організований Румунським Радіо. Це вже 23-й за рахунком захід. У 16 павільйонах розміщено 60 стендів, на яких представлено 85 видавництв. Ярмарок пропонує книги, музику та розвиваючі ігри. Тут представлено кілька тисяч видань румунською та іноземними мовами, а також мовами національних меншин, які проживають у Румунії. Загалом заплановано понад 40 презентацій книг, а також зустрічі письменників з читачами. Перша презентація – книга «Наратон» покійного письменника Корнела Удрі, одного з голосів Клузького суспільного радіо, який помер кілька днів тому.

    ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,3 бали за шкалою Ріхтера стався в середу вранці у повіті Вранча, на південному сході Румунії. Про це повідомив Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі. З початку квітня у Румунії було зафіксовано 26 землетрусів магнітудою від 2,4 до 3,4 балів за шкалою Ріхтера. Минулого року найбільший підземний поштовх силою 5,7 балів за Ріхтером стався 14 лютого в повіті Горж (південний захід), на глибині 6,3 кілометра.

    АЕРОПОРТ – Після дворічної модернізації сьогодні у місті Тульча (північний схід Румунії) було урочисто відкрито міжнародний аеропорт «Дельта Дунаю». Це другий аеропорт такого типу в регіоні Добруджа, після аеропорту ім. Міхая Когелнічану в чорноморському портовому місті Констанца. Створений у 1952 році і модернізований у 1973 році, аеропорт «Дельта Дунаю» минулого року обслужив лише 300 пасажирів, що робить його найменш використовуваним аеропортом в Румунії. Це пов’язано з його близькістю до українського кордону, оскільки основний напрямок зльоту знаходиться приблизно в 1,5 км від кордону, а Росія часто атакує українські порти на Дунаї. За даними Румунської асоціації аеропортів, перші регулярні рейси до Тульчі розпочнуться через два роки.

    БАНКИ – Румунські банки були зобов’язані довести, що вони намагалися реструктуризувати борги, прострочені більш ніж на 90 днів. Це передбачено у терміновій постанові, прийнятій урядом Румунії. Заходи з реструктуризації повинні включати рефінансування, відстрочку або призупинення платежів, зміну процентних ставок, конвертацію валюти або часткове списання боргу. Це підвищить роль Центру альтернативного вирішення спорів у банківському секторі та збільшить кількість позасудових врегулювань, як для кредитів, на які може бути звернене стягнення, так і для тих, на які вже звернене стягнення. У цьому контексті Національний банк Румунії повідомив, що банківські депозити компаній та домогосподарств зросли більш ніж на 11% у березні 2024 року порівняно з березнем 2023 року, до 584 млрд леїв (близько 117,3 млрд євро). Водночас кредити домогосподарствам та компаніям також зросли до майже 388 млрд леїв (майже 78 млрд євро), що на 4,7% більше, ніж у березні минулого року.

    ІНВЕСТИЦІЇ – Комісар ЄС з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен відвідає Бухарест у середу та четвер, щоб обговорити участь Румунії в інвестиційній стратегії Global Gateway. Ютта Урпілайнен зустрінеться з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, щоб обговорити роль, яку Румунія може відіграти в поглибленні міжнародного партнерства ЄС і просуванні сталого розвитку в усьому світі в нинішньому складному геополітичному контексті. Вона також зустрінеться з представниками приватного сектору, щоб з’ясувати, як Global Gateway може стимулювати румунський бізнес інвестувати в ринки, що розвиваються.

  • 10 січня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – З початку пандемії у Румунії кількість
    тих, хто заразився новим коронавірусом, перевищила 671 тисячу. За минулу добу було
    виявлено ще понад 3000 нових інфікованих, після проведення 15 800 тестів, -
    повідомляє Група стратегічної комунікації. Понад 598 000 осіб одужали. За
    останні 24 години було повідомлено про 62 нові смерті, пов’язані з
    коронавірусом – таким чином загальна кількість загиблих від початку епідемії
    перевищила 16600. У реанімації перебувають 1065 пацієнтів. Найбільша кількість
    нових підтверджених випадків коронавірусної інфекції – 825, було зареєстровано
    в Бухаресті. З початку національної кампанії щеплення, яка стартувала 27
    грудня, у Румунії проти нового коронавірусу було вакциновано понад 100 000
    людей. Було зафіксовано 350 побічних ефектів, але вони були незначними та загального
    характеру. Наступний етап вакцинації, що охопить людей похилого віку та хворих
    на хронічні захворювання, повинен розпочатися наприкінці наступного тижня. Уряд
    схвалить на наступному засіданні термінову постанову про додаткову оплату праці
    медперсоналу, який бере участь у Національній кампанії щеплення від COVID-19, -
    повідомив міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску. Додаткові суми отримають і
    сімейні лікарі, оскільки вони вважаються важливою ланкою кампанії імунізації.




    КІНО – «колектив», румунський документальний
    фільм режисера Александра Нанау, який розповідає про корупцію в системі охорони
    здоров’я після масштабної пожежі, що сталася у 2015 році в однойменному
    бухарестському рок-клубі, в результаті якої загинули десятки людей, отримав премію
    за найкращий іноземний фільм від Національного товариства кінокритиків (NSFC) США. Про це у суботу повідомило NSFC у Twitter,
    інформує Agerpres. Фільм «колектив» був номінований на премію «Оскар» 2021 року
    за найкращий фільм іноземною мовою від Румунії. Уперше на премію Американської
    кіноакадемії від Румунії висунули документальний фільм. Найкращим фільмом 2020
    року Національне товариство кінокритиків США визнало драму «Земля кочівників» режисерки
    Хлої Чжао, уродженки Китаю.




    ПОГОДА – Румунські метеорологи оголосили
    «жовтий» рівень небезпеки через снігопад, що діятиме до другої половини понеділка
    у 20 повітах на півдні та південному заході Румунії та в Бухаресті. Протягом
    цього періоду у згаданих регіонах очікується приріст снігового покриву висотою від
    10 до 20 см, місцями до 40 см. Так само очікуються пориви вітру та хуртовини. І
    Бухарест в найближчі чотири дні засипають снігопади, очікуються морози, а температура
    повітря не перевищить двох градусів.






    БАНКИ – У Румунії із завтрашнього дня банки
    будуть зобов’язані надсилати до Національного агентства з питань фіскального
    управління (ANAF) всі дані про рахунки, відкриті фізичними чи юридичними
    особами, згідно з терміновою постановою, яка транспонує відповідну директиву ЄС
    у національне законодавство. Нові положення були прийняті для сприяння боротьбі
    з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Для цього в понеділок запрацює
    Єдиний електронний фіскальний реєстр із банківськими та платіжними рахунками, зазначеними
    у форматі IBAN. Таким чином, ANAF зможе розпочати моніторинг грошового обігу в
    Румунії та виявляти спроби відмивання грошей.






    ОСВІТА – У понеділок в Румунії
    відновиться навчання після різдвяно-новорічних канікул, проте освітній процес відновиться
    виключно у дистанційному режимі До
    завершення семестру залишилося три тижні і за цей час вчителі та учні мають виконати
    освітню програму, потім буде тиждень міжсеместрових канікул, а другий семестр,
    який розпочнеться 8 лютого, три мільйони дошкільнят та учнів можуть повернутися
    до очного навчання. Це один із сценаріїв, проаналізованих владою, але все
    залежить від розвитку епідемії COVID-19. Іншим варіантом є повернення до школи лише
    учнів початкових класів та дошкільнят. За третім сценарієм, до них можуть
    приєднатися й учні 8 та 12 класів.


    БЮДЖЕТНИКИ
    – Станом на листопад 2020 року 1250000
    людей працювали в державних установах та органах влади Румунії. Понад 64% з них
    працювали у системі центральних органів виконавчої влади. Згідно з даними,
    опублікованими на веб-сайті Міністерства фінансів, із майже 800 тис.
    працівників центральних органів влади 600 тис. працюють у закладах, які
    повністю фінансуються з державного бюджету. Найбільшу кількість зайнятих посад має
    сфера освіти – майже 300 тис., за нею слідують органи внутрішніх справ – 125 тисяч.
    У листопаді майже 450 тис. людей працювали в місцевій державній адміністрації,
    з них більше половини працювали в закладах, що повністю фінансуються з місцевих
    бюджетів, а решта в закладах, які повністю або частково фінансувалися за
    рахунок власних доходів.

  • 2 травня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    – Румунія ще не досягла піку коронавірусної епідемії, а момент пом’якшення
    режиму обмежень багато в чому залежить від того, яким чином населення
    дотримуватиметься правил соціальної дистанції 1, 2 і 3 травня та, можливо,
    наступного тижня, – заявив міністр охорони здоров’я Нелу Тетару. За його
    словами у Румунії все ще спостерігаються спалахи COVID-19, водночас, станом на
    сьогодні, на коронавірус хворіють 1300 медичних працівників. Міністр продовжує
    службові перевірки у лікарнях на північному сході країни, аби оцінити їхню
    здатність впоратися з поточною ситуацією в сфері охорони здоров’я. Тим часом, ще 11
    румунів, хворих на новий коронавірус, померли сьогодні, а загальна кількість
    летальних випадків сягнула 755 осіб. За даними Групи стратегічної комунікації
    станом на 2 травня загальна кількість підтверджених випадків зараження
    коронавірусом у Румунії становить 12.730 осіб, з них вже одужали і були
    виписані 4547 осіб. 265 пацієнтів у важкому стані перебувають у відділеннях
    реанімації та інтенсивної терапії для інфекційних хворих. За кордоном до тепер
    коронавірус було підтверджено в 2.349 румунів, найбільше в Італії, також в
    інших країнах померли 93 громадяни Румунії. Так само, з 2
    травня влада продовжила на ще 13 днів до 14 травня заборону на польоти в і з
    Австрії, Бельгії, Швейцарії, США, Сполученого Королівства Великобританії та
    Північної Ірландії, Нідерландів, Туреччини та Ірану. З іншого боку,
    Міністерство оборони Румунії оголосило, що сьогоднішній політ літака
    румунських ВПС, який повинен був доставити до Іспанії 90 тис. захисних масок
    типу FFP 2, був відкладений на неділю через технічні проблеми. Румунський
    департамент з надзвичайних ситуацій отримав від Європейської Комісії десять
    мільйонів євро для придбання матеріалів, необхідних у боротьбі з пандемією.
    Вони будуть поставлені в розпорядження держав-членів через Механізм цивільного
    захисту ЄС.

    ЗМІ – Європейський
    Союз у суботу висловив стурбованість обмеженнями свободи преси у деяких країнах під час пандемії коронавірусу та
    наголосив, що хвороба підкреслила важливість роботи журналістів Верховний представник ЄС Жозеп Боррелль
    заявив, що практика припинення
    Інтернет-зв’язку та закриття веб-сайтів поширюється і розкритикував кампанії з дискредитації, фінансового тиску та
    напади урядових чи партійних ЗМІ, які «занадто часто» змушують журналістів до самоцензури. «У часи невизначеності, більше ніж коли-небудь доступ до життєздатної та різної інформації, без втручання та впливу, є
    вирішальним і сприяє збільшенню стійкості суспільства», – сказав він. Жозеп Боррелль також зазначив, що ЄС
    також веде боротьбу з дезінформацією щодо коронавірусу, шляхом просування надійних джерел, придушенням
    неправдивої чи оманливої ​​інформації та видалення незаконного вмісту.




    ОСВІТА -
    Міністр освіти Румунії Моніка Анісіє не виключає, що школи залишаться закритими
    й у вересні, і заявила, що до того часу буде зроблено все, щоб усі діти мали доступ
    до онлайн-навчання. В інтерв’ю приватному каналу румунського телебачення
    вона сказала, що Міністерство освіти також підготує відео-уроки для всіх
    класів, додавши, що найскладнішим було знайти необхідний для цього простір. Освітній
    процес не буде відновлений цього навчального року для більшості учнів та
    студентів, заявила очільниця Міносвіти. За певних умов до школи прийдуть лише
    учні 8-их та 12-их класів для проходження Національної підсумкової атестації по
    звершенню базової середньої освіти (у 8 класі) та повної загальної середньої освіти (у
    12 класі).




    ТУРИЗМ – Міністр
    фінансів Румунії Флорін Кицу оголосив, що наступного тижня зустрінеться з
    представницькими організацій в галузі туризму, сфери яка сильно потерпає від заходів,
    вжитих владою щодо запобігання поширенню пандемії COVID 19. Міністр зазначив,
    що крім пільг, наданих в рамках програми МСП Інвест, тобто виплати технічного
    безробіття та відстрочки за відсотками банківських кредитів, туроператорам потрібні
    додаткові конкретні заходи для відновлення діяльності. Представники туристичних
    агентств оцінили збитки в цій галузі приблизно в 60 мільйонів євро, лише за 1
    травня, коли в Румунії традиційно стартував літній сезон. За минулорічними
    даними, у цей період на румунському чорноморському узбережжі відпочивало понад
    30 тис. туристів.


    МАРАФОН – 150
    учасників благодійного забігу «Ультрамарафон Аутизм 24 години Чорне море» пробіжать
    щонайменше 100 км кожен у своєму помешканні, починаючи з суботи, – повідомили
    організатори заходу у прес-релізі, надісланому агентству AGERPRES. Вперше в
    історії змагань подія відбувається не на пляжі курорту Мамая, на румунському
    узбережжі Чорного моря, а вдома у кожного учасника, через кризу, спричинену
    пандемією Covid-19.
    Учасники бігтимуть до неділі заради збору коштів необхідних для фінансової
    підтримки дітей, хворих на аутизм, котрі в цей період ізольовані вдома і не мають можливості продовжити лікування.

    БАНКИ – Румунські фізичні та
    юридичні особи можуть подати клопотання про надання відстрочки у сплаті
    відсотків за користування кредитом до середини цього місяця. Таку можливість їм
    надає щойно прийнята термінова постанова уряду. Відповідні клопотання можуть
    бути надіслані електронною поштою, повідомлені телефоном, на папері або шляхом заповнення онлайн-форми. За даними Румунською асоціацією банків, приблизно 260 тис. індивідуальних
    клієнтів та 10 тис. компаній подали заявки на відстрочку сплаті банківських
    відсотків за кредитом. В установі зазначають, що відстрочка має бути схвалена
    лише для тим, хто дійсно має фінансові труднощі через пандемію, щоб не впливати
    на ліквідність та платоспроможність банківської системи. Румунські банки мають
    приблизно 1,5 мільйона клієнтів-фізичних осіб та 100 тис. – юридичних осіб.

  • 04 березня 2019 року

    ЗАКОНОДАВСТВО – Термінова постанова №114, прийнята наприкінці минулого
    року містить низку заходів, спрямованих на стимулювання економічного
    розвитку, шляхом збільшення рівня інвестицій та заохочення проектів, що приносять безпосередню вигоду пересічним громадянам, – заявила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле сьогодні у пленумі Палати депутатів. За словами прем’єрки, скасування постанови може призвести
    до скорочення доходів, інвестицій та пільг. Глава румунського уряду була запрошена
    до парламенту опозиційною Націонал-ліберальною партією, яка піддала гострій
    критиці цей нормативно-правовий акт, разом з іншими опозиційними партіями,
    бізнес-середовищем та банками. Суперечлива постанова запроваджує нові податки у
    банківському, телекомунікаційному та енергетичному секторах.




    ОЕСР – Румунія отримала підтримку Франції для вступу до Організації економічного
    співробітництва та розвитку (ОЕСР). Про це
    повідомило сьогодні Міністерство фінансів. Міністр
    фінансів Єуджен Теодоровіч подякував своєму французькому колезі за його лист
    Генеральному секретарю ОЕСР і додав, що це є доказом того, що європейські партнери
    цінують роботу Уряду Румунії в рамках головування в Раді Європейського Союзу та
    є визнанням Румунії як рівноправного партнера усередині європейського
    співтовариства. Міністерство фінансів стверджує, що майбутнє приєднання Румунії
    до ОЕСР принесе чимало переваг, включаючи підвищення довіри до румунської економіки,
    доступ до інструментів організації та центрів прийняття економічних рішень, а
    також можливість сприяти глобальному економічному управлінню.




    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Європейська народна партія може отримати 181 місце,
    європейські соціалісти – 135, а ліберали – 75 місць в Європарламенті наступного
    скликання після виборів 23-26 травня.
    Про це зазначається на сайті Європейського парламенту. Четверте місце може посісти
    праворадикальна «Європа націй і свободи» – 59 місць, а п’ятими є зелені – 49
    місць. Румунія, в якій вибори до Європейського парламенту заплановані на 26
    травня, матиме 33 місця на одне більше ніж зараз. 11 мандатів має шанси здобути
    керівна ліва Соціал-демократична партія, 9 – опозиційна права Націонал-ліберальна
    партія, керівний Альянс лібералів і демократів та опозиційні Союз «Рятуйте
    Румунію» і партія Про Румунія – по три і по два мандати партія ПЛЮС і Демократичний союз угорців
    Румунії. Дані мають в основі соціологічні дослідження, проведені проведені на
    національному рівні наприкінці лютого. Перші прямі вибори до Європейського
    парламенту відбулися 40 років тому – 12 червня 1979 року. Цьогорічне
    голосування буде найважливішим в історії парламенту, враховуючи політичний
    контекст, прогнозований вихід Великої Британії Сполученого Королівства, політичні виклики й
    транскордонні проблеми. В Європейському парламенті нового скликання працюватимуть 705 депутатів,
    на 46 менше ніж у нинішньому.




    ЗЕМЛЕТРУС – Національний науково-дослідний інститут фізики Землі у
    Бухаресті відзначає сьогодні 42 річницю руйнівного землетрусу 1977 року
    проведенням низки заходів з підвищення обізнаності населення про ризик нового
    великого землетрусу в Румунії. За даними експертів, найбільш безпечними будівлями
    в Бухаресті є ті, які були побудовані в період між 1963 і 1989 роками, а також
    ті, що були зведені після 2000 року. Нагадаємо,
    що 4 березня 1977 року землетрус
    силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера сколихнув Румунію. Жахлива трагедія забрала
    1570 безневинних життів, в основному в Бухаресті, і завдала матеріальної шкоди,
    яка оцінюється в понад 2 млрд. доларів. Близько 230 тисяч будинків були вщент
    зруйновані або серйозно пошкоджені, а сотні підприємств збанкрутіли. Землетрус спричинив
    масштабну соціо-економічну кризу, наслідки якої, на думку істориків,
    комуністична диктатура не зуміла подолати до свого падіння в 1989 році Експерти
    попереджають, що в разі аналогічного землетрусу у Бухаресті обваляться сотні будівель.




    ПРАВОСУДДЯ – Міністерство юстиції Румунії сьогодні опублікувало на своєму веб-сайті для публічного обговорення проект Поправки до Термінової постанови №7 про про внесення низки змін до законів, що визначають правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії, прийнятою урядом два тижні тому. Поправки до тексту суперечливої постанови були ініційовані відбуваються кількаденних протестів румунських суддів та прокурорів у Бухаресті та інших містах країни, які стверджують, що ці зміни негативно впливають на незалежність юстиції. Таким чином згідно з останньою редакцією відповідного нормативно-правового акту, опублікованого на сайті Міністерства юстиції, керівники Генеральної прокуратури, Національного антикорупційного управління та Управління по боротьбі з організованою злочинністю знову призначатимуться за згодою колегії прокурорів Вищої ради магістратури. Водночас вони призначатимуться Президентом Румунії, за поданням Міністра юстиції, з-поміж прокурорів з понад 15-річним досвідом роботи, строком на три роки з можливістю одного повторного терміну. Також, з метою дотримання принципу поділу системи кар’єрного росту, було скасоване положення суперечливої постанови, що дало право суддям обіймати керівні посади у прокуратурах.

  • Сенат обговорює суперечливе термінове розпорядження

    Сенат обговорює суперечливе термінове розпорядження

    Після того, як
    викликало палкі публічні дебати, термінове
    розпорядження 114, прийняте урядом у Бухаресті, потрапило цього
    тижня до порядку денного
    парламенту. Нормативний акт вводить нові податково-бюджетні заходи, в тому числі так
    званий податок на жадібність, який передбачає додаткове оподаткування енергетичних
    компаній і банків, про що більшість лівих стверджує, що вони отримують великі прибутки в Румунії. Сенатори
    Бюджетно-фінансового
    комітету підготують у
    вівторок кінцевий звіт про термінове розпорядження. Парламентарі правої опозиції просять не вносити
    поправок, а відхилити його, оскільки його положення вплинуть на такі ключові сфери, як енергетична
    безпека, банківський сектор або телекомунікаційна галузь.


    Лідер опозиційної НЛП Людовик Орбан привертає увагу
    на те, що постанова
    негативно позначиться і на приватних пенсійних фондах: Обов’язковий статутний капітал, що вимагається
    терміновим розпорядженням
    114, в 11 разів перевищує теперішній капітал. Практично до теперішнього
    часу початкові інвестиції, зроблені керівниками пенсійних фондів, ще не
    повністю відновлені. З появою зобов’язання збільшити статутний капітал відповідно до
    розміру активів, необхідні інвестиції будуть повернуті, залежно від приватного
    адміністратора, від 35 до 50 років».




    З лав більшості, голова Сенату і лідер АЛДЕ Келін Попеску-Тарічану не виключає можливості внесення змін до
    документа: Ми заздалегідь обговорювали з прем’єр-міністром Віорікою Денчілеі пояснили їй, що 2% -й податок накладений енергетичним компаніям серйозно впливає на можливості
    подальшого розвитку, і прем’єр-міністр погодилась, що цей податок є надмірним і ми повинні проаналізувати і,
    швидше за все, відмовитися від цього 2% податку.




    Документ, названий
    декотрими з сарказмом
    податком на жадібність, має термін до 1 березня для обговорення і прийняття в Сенаті, після чого він буде направлений Палаті депутатів, яка вирішує в цій справі. Теоретично поза політичними іграми, але
    практично все більш критичний щодо ініціатив більшості в економічній сфері, центральний банк не приховував
    своєї стриманості щодо положень постанови 114. Головний економіст Національного
    банку Валентин Лазя стверджує, що податок на активи, накладений нею може знизити рентабельність
    банківської системи в Румунії нижче середньоєвропейського показника. У разі такого сценарію, попереджає
    він, вихід іноземних банків з румунського
    ринку не виключається.
    Він закликає політиків
    вирішити, чи хочуть вони сильної банківської системи, прибуткової, постачальник капіталу для
    інвестицій, або кумівської, яка б постачала споживання, а не розвиток Румунії.



  • 17 лютого 2019 року

    КОНКУРЕНЦІЯ – Міністр економіки Румунії Нікулає Беделеуу понеділок очолить перше засідання
    Ради ЄС з питань конкуренції, розділ«Внутрішній ринок та
    промисловість», під час Румунського головування у Раді ЄС. Про це йдеться у
    прес-релізі Міністерства економіки. Під час зустрічі відбудеться обмін думками щодо Єдиного ринку ЄС та обговорення впливу штучного інтелекту на
    промисловість ЄС. Рада вперше ухвалить висновки щодо сприяння розвитку та
    використанню штучного інтелекту.




    УКРАЇНА
    – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану завтра візьме участь у
    засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС. На порядку денному зустрічі будуть актуальні питання, такі як:
    ситуація в Україні, Сирії, на Сомалійському півострові та у Венесуелі, -
    зазначається в прес-релізі румунського МЗС.
    З нагоди засідання глава румунського зовнішньополітичного відомства візьме
    участь у робочому сніданку з питань України, організованому данським міністром
    Андерсом Самуельсеном, почесним гостем якого буде міністр закордонних справ
    України Павло Клімкін.




    РИНОК ПРАЦІ – Більше десяти тисяч дозволів на роботу або на
    тимчасове переведення працівників на іншу роботу було видано минулого року
    іноземцям, які приїхали працювати в Румунію, більшість з В’єтнаму, Туреччини,
    Шрі-Ланки або Китаю. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції понад 120 тисяч іноземців перебували на території Румунії наприкінці минулого року, а
    більше половини з них походили країн не-ЄС. У цьому році румунський уряд збільшив квоти для іноземних працівників до 20 тис. осіб. За словами
    представників влади, рішення було прийнято з урахуванням потенціалу
    економічного розвитку Румунії, необхідності забезпечення робочої сили у деяких
    секторах діяльності або професій, які не можуть бути покриті румунськими
    працівниками, а також для запобігання ситуаціям в яких іноземці працюють в
    Румунії без юридичних форм.




    БАНКИ
    – Головний економіст Національного
    Банку Румунії Валентин Лазя
    заявив, що податок на активи, запроваджений
    нещодавно лівим румунським урядом, може знизити прибутковість румунської банківської системи нижче
    середньоєвропейського рівня. Лазя вважає, що у випадку такого сценарію не
    виключає можливість виходу деяких банків з румунського ринку. Що стосується намірів влади зменшити або змінити систему підрахунку ставки ROBOR, що
    враховується при встановленні відсоткових ставок за кредитами, головний економіст НБР
    вважає, що це не завадить банкам вдатися до заходів, які дозволять їм зберегти прибутковість,
    навіть і зменшену. Валентин Лазя вважає, що Румунія має можливість зробити вибір між сильною, прибутковою банківською системою, постачальником
    капіталу для інвестицій і слабкою, клієнтурною, що заохочує споживання, але не сприяє розвитку країни.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Хелеп у понеділок підніметься
    на друге місце в рейтингу WTA, попри поразку в суботу у фіналі турніру Жіночої
    тенісної асоціації серії Premier – Qatar Total Open – в Досі (Катар). Халеп,
    яка має у своєму активі 18 титулів WTA, втратила статус першої ракетки світу, після
    Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Ввеликого шолому й опустилася на
    третю сходинку. Румунська спортсменка виступить в основній сітці турніру WTA в
    Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) із загальним призовим фондом у майже $ З млн..
    Участь у змаганнях в Дубаї також візьме й румунка Міхаєла Бузернеску. Румунія
    буде представлена і в парних змаганнях турніру WTA Дубай. З іншого боку
    румунсько-голландська пара Хорія Текау/Жан-Жюльєн Ройєр не змогла вибороти
    парний титул на турнірі в Роттердамі, Нідерланди, програвши у фіналі французько-фінляндському
    дуету Джеремі Чарді/Генрі Контінен.

  • Від слабкого лея до банківських процентів

    Від слабкого лея до банківських процентів

    Національна валюта, лей, завершила тиждень на новому історичному мінімумі відносно євро. Вона постійно знецінюється, і зазнала кілька історичних мінімумів по відношенню до євро в останні дні. У п’ятницю офіційний обмінний курс становив 4.6975 лей за євро. У цьому контексті Голова Економічного комітету румунського Сенату Данієль Замфір звернувся до Національного банку з проханням змінити регламент, а також спосіб встановлення індексу ROBOR (за яким розраховується вартість споживчих кредитів у леях) і запросив на слухання керівника Нацбанку Мугура Ісереску і голову Ради з питань конкуренції Богдана Кіріцою для роз’яснень щодо цього питання

    .Сенатор Альянсу лібералів та демократів АЛДЄ (при владі з СДП) стверджує, що має інформацію з розслідування Ради з питань конкуренції, з якого випливає, що цей індекс навмисно підроблений з безпосереднім залученням Нацбанку і не є результатом вільного ринку. Данієль Замфір: «Банки діють узгоджено, щоб якось підняти ROBOR і покрити свої втрати від валютних спекуляцій. Як? Це дуже просто. Піднімаєш ROBOR, збільшується плата за кредитом, яку платять люди, що мають кредити у леях, і так покриваються наші діри, які ми зробили в іншому місці, ми покриваємо їх ростом ROBOR. Це дуже просто.»

    Ці критичні зауваження, за його словами, базуються на інформації з банківського ринку, а також доповіді Ради з питань конкуренції, яка не була оприлюднена. Проте представники Ради з питань конкуренції повідомили пізніше, що установа не знайшла доказів можливої згоди між банками у 2008 році, а розслідування завершилося у 2013 році. Після заяв сенатора АЛДЄ відреагував і речник Нацбанку Дан Сучу. Він уточнив, що механізм функціонування ринку ROBOR надзвичайно прозорий, і постійно повідомляється НБР .Дан Сучу: «Головною метою Національного банку є стабільність цін, тобто інфляції. Головним інструментом, з яким він відповідає, є облікова ставка. Навколо цієї облікової ставки встановлюється ця варіація. Залежно від неї змінюється ROBOR. Так працює ринок у всьому світі »

    Представники Нацбанку стверджують, що знецінення національної валюти останніми днями не повинно хвилювати. Радник з питань стратегії НБР Адріан Васілеску зазначив, що з початку року знецінення курсу лея становить лише 0,6 відсотка, а втручання Центрального банку може бути враховане тільки, якщо воно перевищить 4-5 відсотків. Економічні аналітики вважають, що курс, ближчий до реалій румунської економіки буде на рівні 4,75 лей за євро. На їхню думку, знецінення лея продовжиться і в наступному періоді.

  • Валютна політика Нацбанку

    Валютна політика Нацбанку

    Національний банк Румунії підвищив облікову ставку валютної політики, яка використовується в основних ринкових операціях після майже трьох років незмінної політики. Її було підвищено до 2% на рік замість 1,75%, як це було дотепер. Центральний банк прийняв це рішення, враховуючи той факт, що інфляція зростає досить швидкими темпами, але й тому, що Румунія має дуже високий рівень економічного зростання, щоправда здебільшого за рахунок споживання- зазначив економічний аналітик Ауреліан Докія. На його думку, наслідки цього заходу будуть позитивними.

    Ауреліан Докія: У цьому макроекономічному контексті це зростання не повинно негайно викликати несприятливі наслідки, навпаки, ефекти повинні поступово проявлятись на фінансовому ринку, в першу чергу через поступове підвищення процентних ставок за кредитами та, можливо, пізніше, у другій частині року, швидше за все, зростуть процентні ставки за депозитами, залежно від того, наскільки великим буде попит на кредитування цього року.

    У свою чергу, керівник Нацбанку Мугур Ісереску заявив, що підвищення облікової ставки не обов’язково означає збільшення ROBOR – індексу, відповідно до якого обчислюються проценті ставки за кредитами у леях. Мугур Ісереску: Це збільшення процентної ставки саме по собі не означає, що ставка ROBOR буде збільшуватися, на основі якої обчислюються проценти за кредитами в леях, що надаються населенню. Вплив на ринок може бути дещо іншим. Проте ми не бачимо великих змін щодо процентних ставок.

    Офіційний представник Нацбанку підкреслив, що відмінності між 0.01 та 0.02 процентними пунктами міжбанківських процентних ставок є незначними, а їхній вплив мінімальний. Іншим важливим рішенням Центрального банку є збереження поточних рівнів обов’язкових резервів для кредитних та валютних зобов’язань кредитних установ. З іншого боку, Мугур Ісереску оголосив, що навесні Нацбанк може вжити заходи для обмеження кредитування населення, якщо це буде рекомендацією Національного комітету з макропровентного нагляду.

    Мугур Ісереску: Ми ще не прийняли рішення у цьому сенсі. Ми також обговорювали це питання і в Комітеті валютної політики. Незважаючи на те, що ми не хотіли цього, фахівці Національного банку хочуть застосувати інші заходи. Це напрямок в який ми йдемо, і ми обговорили ці рішення в Раді директорів. Якщо такі заходи будуть вжиті, вони, ймовірно, стануться навесні».

    Наприкінці листопада 2017 року румуни мали заборгованість по кредитах у національній валюті на рівні 5,46 мільярда леїв (1,17 мільярда євро) та 6,15 мільярда леїв (1,34 мільярда євро) для кредитів у іноземній валюті.

  • Довіра до румунських банків

    Довіра до румунських банків

    Національний банк Румунії
    дав запевнення перед членами комітету Сенату з економічних питань, що жоден
    банк у країні не перебуває під загрозою банкрутства. Перший заступник Голови НБР
    Флорін Джорджеску пояснив, що економічні механізми та чинне законодавство захищають
    заощадження населення до 100 тисяч євро, а капітал цих фінансових установ є достатнім,
    оскільки частка депозитів зросла порівняно з кредитуванням.




    Зустріч керівництва Нацбанку
    Румунії з сенаторами була також мотивована розміром відсоткових ставок за
    кредитом та штрафів, які встановлюються цими установами за
    несвоєчасне погашення кредиту. Чиновники НБР пояснили, що рішення про запровадження
    більш жорстких правил для небанківських фінансових установ (НБФУ) було прийняте
    після того, як частка кредитування цих установ перевищила 10% від загального
    обсягу кредитів.




    Речник Нацбанку Румунії, економіст
    Дан Сучу сказав, що небанківська фінустанова, яка надає кредити з високими
    процентними ставками зобов’язана внести додаткову гарантію для
    забезпечення порога ризику, якщо ці кредити стають проблемними, тобто позичальники
    не можуть платити по кредиту.




    Дан Сучу: «Ми не обмежили
    процентні ставки, але з допомогою внутрішніх норм намагаємося знеохочувати великі
    відсоткові ставки. Тобто до будь-якої процентної ставки НБФУ, яка перевищує певний
    рівень, ми висуваємо додаткові вимоги до капіталу, тобто НБФУ з власних коштів обмежує
    ризик, викликаний відповідною високою процентною ставкою, оскільки велика
    ставка означає великий ризик.»




    У свою чергу, заступник
    голови Національного банку Румунії Флорін Джорджеску заявив, що особи, які
    беруть кредити у небанківських фінансових установах, повинні бути захищені
    Національним управлінням захисту прав споживача. Представник Нацбанку наголосив
    і на необхідності захисту небанківських фінустанов, оскільки в разі ринкових
    інцидентів може виникнути ризик поширення нестабільності на рівні всієї
    банківської системи Румунії.

    Флорін Джорджеску: «НБФУ не можуть залучати
    депозити населення. Вони мають власний капітал, який не є великим, становить
    близько 7-8% від загального обсягу ресурсів для надання кредиту. І вони беруть кошти
    в банках, оскільки багато з них є дочірніми структурами, органічно пов’язаними з
    банками, створеними акціонерами материнського банку, отримуючи кредитні лінії.
    Якщо ці кредитні лінії погано управляються та надаються дуже ризиковані кредити,
    гроші не повертаються до НБФУ. Фактично це збитки банків.»




    З іншого боку, голова комітету
    Сенату з економічних питань Данієль Замфір наголосив на необхідності обмеження
    розміру штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. Він каже, що особливо
    небанківські фінансові установи вдаються до величезних відсоткових ставок, які пізніше
    позичальники неспроможні сплачувати. З цією метою сенатор Націонал-ліберальної
    партії ініціював проект закону про встановлення співвідношення між процентною
    ставкою за погашенням кредиту та розміром пені, застосованої за несвоєчасне
    погашення кредитної заборгованості.

  • Конвертація кредитів у швейцарських франках – неконституційна

    Конвертація кредитів у швейцарських франках – неконституційна

    Закон про конвертацію кредитів у швейцарських франках за обмінним курсом, у момент підписання кредитного договору є неконституційним, вирішив у вівторок Конституційний суд в Бухаресті. Голова Суду, Валер Дорняну каже, що найбільш важливим аспектом, який було враховано це серйозне порушення принципу двопалатності.

    Валер Дорняну: Той факт, що Палата депутатів приймає остаточне рішення, не означає, що вона може прийняти закон по-своєму, вона повинна брати до уваги положення прийняті Сенатом. Крім того, було встановлено, що рішення прийняте Палатою депутатів про конвертацію по курсу на дату укладення кредитного договору є помилковим і не відповідає жодній європейській директиві.

    КС Румунії двічі переніс винесення вироку, щоб детальніше вивчити цю проблему. У жовтні 2016 року, Палата депутатів прийняла закон про конвертацію кредитів у швейцарських франках в національну валюту по курсу НБР на дату укладання кредитного договору. Закон був оскаржений в Конституційному суді колишнім урядом, а Дачіан Чолош, тодішній прем’єр технократичного уряду уточнив, що уряд зробив це для роз’яснень, а не тому, що проти закону.

    Згідно НБР, в січні 2015 року було більше 65 тисяч людей, які мали кредити у швейцарських франків, з яких майже половина зажадала до червня того року, конвертацію або реструктуризацію кредитів. Всі ті, хто вирішив взяти кредити у швейцарських франках, констатували тоді, що сплата за кредитом подвоїлась через коливання валютних курсів. В даний час франк становить близько 4,2 леїв у порівнянні 2 – 2,5 леями в 2007-2008 роках, коли була надана більшість кредитів у цій валюті, більш привабливими через низький процент порівняно з доларом або євро.

  • 03 – 09 квітня 2016 року

    03 – 09 квітня 2016 року

    Нова доповідь НБР


    Румунія
    залишається стабільною у фінансовому плані, але ризики, які можуть призвести до
    погіршення нинішньої ситуації збільшилися порівняно з 2015 роком. Принаймні це
    випливає з доповіді, оприлюдненої днями головною Нацбанку Румунії Мугуром Ісереску:
    «У порівнянні з попередньою доповіддю, ця доповідь зберігає шість виявлених тоді
    ризиків, до яких додаються ще два: великий системний ризик, викликаний
    невизначенністю законодавчих рамок, а також, додамо ми, його непередбачуваністю,
    у банківсько-фінансовій сфері, та, другий великий системний ризик, пов’язаний з можливим виходом
    Великої Британії з ЄС. Національний Банк Румунії вперше попереджає
    про серйозний системний ризик. Протягом останніх шести місяців значно зросла
    кількість законодавчих ініціатив, спрямованих на регулювання банківсько-фінансової
    сфери, шляхом надання зворотної сили договорам, укладеним між банками
    та клієнтами. Закон «Про заміну виконання» є найвідомішою ініціативою подібного
    роду.»
    Інші ризики, зазначені в доповіді, стосуються можливої втрати довіри інвесторів
    до ринків країн, що розвиваються і наслідків кризи з біженцями.




    Лаура Кодруца Кьовеші перепризначена
    на посаду керівника НАД



    Головний прокурор Національної
    антикорупційної дирекції ГПР Лаура Кодруца Кьовеші була перепризначена на новий
    трирічний термін. Президент Клаус Йоханніс неодноразово говорив, що високо
    оцінює роботу Лаури Кодруци Кьовеші та вражаючі результати очолюваного нею
    антикорупційного управління. Зазначимо, що згідно чинному законодавству керівника Національної антикорупційної дирекції
    призначає президент за поданням міністра юстиції та за згоди Вищої ради юстиції.




    Протести румунських лікарів



    Румунські лікарі погрожують попереджувальним
    страйком. У четвер, у Всесвітній день здоров’я, сотні лікарів протестували перед
    Міністерством охорони здоров’я, в той час як їхні представники вели переговори
    з офіційними представниками відомства. Працівники закладів охорони здоров’я незадоволені,
    передусім, законом про запровадження Єдиної тарифної сітки оплати праці в
    галузі охорони здоров’я. Вони також вимагають виплати всіх бонусів, з
    урахуванням чистої заробітної плати, а також дотримання чинного регулювання
    часу роботи і відпочинку. Лікарі кажуть, що з наступного тижня, припинятимуть роботу
    протягом двох годин кожен день, чекаючи задоволення їх вимог. І сімейні лікарі
    кажуть, що вдадуться й до інших форм протесту після дводенної акції протесту у
    вигляді відмови виписувати рецепти на медичні препарати за пільговими цінами та
    видавати направлення. Вони незадоволені положеннями нового Рамкового договору,
    запропонованого Національним будинком медичного страхування. Сімейні лікарі
    готові до переговорів щодо внесення змін до Рамкового договору, набуття
    чинності якого було відкладене на три місяці, якщо будуть подвоєні кошти, що
    виділяються на первинну медико-санітарну допомогу і прийняті законодавчі зміни
    щодо зниження податків і підвищення прозорості витрат в медичній галузі.




    Відновлення досудового слідства у справі «Революція»



    Досудове слідство за фактами
    подій, що
    призвели до падіння комуністичного режиму в грудні 1989 року було відновлено. Про це у вівторок повідомив тимчасово виконуючий
    обов’язки Генерального прокурора Румунії Богдан Ліку. Він сказав, що рішення
    прокурорів Військової прокуратури про закриття відповідного кримінального
    провадження в жовтні минулого року є незаконним, засноване на неповному
    розслідуванні фактів та нехтуючи важливими документами. Богдан Ліку додав, що в
    справі не можна говорити про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку
    із закінченням строків давності. Нагадаємо, що Румунія була засуджена ЄСПЛ за
    затримки в розслідуванні справи Революція. На думку суддів
    європейського суду, важливість цієї справи для румунського суспільства мала б
    заохотити румунську владу до її розслідування в найкоротші терміни. ЄСПЛ
    вважає, що з плином часу зменшуються шанси на повне, всебічне та об’єктивне
    встановлення всіх обставин справи. За офіційними даними в грудні 1989 року понад
    1100 людей загинули і близько трьох тисяч отримали поранення.




    Румунія та офшорний скандал з «панамськими документами»



    Головний прокурор Дирекції з розслідування
    організованої злочинності та тероризму в Румунії (DIICOT) Данієль Хороднічану заявив,
    що очолювана ним установа перевірить інформацію, що випливає з так званих «панамських
    документів». Водночас і Національне агентство з питань податкового управління
    (ANAF) у вівторок підтвердило проведення перевірки відповідних даних. У
    Панамських документах фігурують приблизно 100 румунів. За даними Реєстру торгівлі Румунії, 186 панамських
    офшорів контролюють 137 румунських компаній. Інформація з «панамських документів»
    буде обговорена на наступному тижні і Комітетом з бюджетних питань румунського парламенту.
    Глава держави Клаус Йоханніс піддав критиці румунських бізнесменів, які реєструють свій
    бізнес в так званих «податкових раях». Він сказав, що це аморально, стверджуючи,
    що податки треба сплачувати в країні, де компанії отримують прибутки. Податкові
    органи цілої низки країн почали розслідування після оприлюднення в засобах
    масової інформації по всьому світу конфіденційних даних від панамської
    юридичної фірми «Моссак Фонсека».

  • Економічні ризики  у баченні НБР

    Економічні ризики у баченні НБР

    Румунія залишається стабільною у фінансовому плані, але ризики, які можуть призвести до погіршення цієї ситуації збільшилися в порівнянні з попереднім роком – згідно річному звіту Національного банку Румунії (НБР). Це карта ризиків для фінансової стабільності, відповідно небезпек, які загрожують економічній ефективності. У цьому році, до ризиків відмічених в 2015 році Національний банк додав два. Один з них: тяжкий системний ризик щодо невизначених законодавчих рамок.

    Керівник НБР Мугур Ісереску пояснив: За останні шість місяців посилились законодавчі ініціативи, спрямовані на регулювання фінансово-банківської галузі, завдяки змінам внесеним до договорів між банками та клієнтами. Закон Про заміну виконання є найбільш відомим з-поміж таких ініціатив. При розгляді закону були прийняті ряд поправок, які виправляють деякі з піднятих питань, але головним питанням, з одного боку, є зворотня сила закону, що зберігається, і, з іншого боку, стабільність і передбачуваність нормативно-правової бази. Крім того, ми вважаємо, що всі пропозиції, що стосуються законодавчої бази в банківській сфері є мажорним ризиком. Ми знаємо, що існують і інші законодавчі ініціативи, які можуть серйозно вплинути на фінансову стабільність, частково вмотивовані, і тому що 2016 рік є роком виборів.

    Ще один ризик стосується можливою виходу Великої Британії з Європейського Союзу, наслідки такої ситуації ставлять під сумнів функціонування Союзу, стосуються можливого відтіку капіталу, девальвації національної валюти, скорочення європейських фондів і більших витрат на фінансування. Системними ризиками розглядаються і можливе зниження довіри з боку інвесторів до ринків, що розвиваються і криза біженців на Близькому Сході.

    Про інші можливі проблеми розповів заступник керівника Нацбанку Лівіу Войня: Підвищену невизначеність за кордоном, не слід посилювати уразливостями, які ми створюємо собі у внутрішньому плані. Банківський сектор продовжує зростати, і ризик зараження зменшився, запас кредитів в леях є переважним, дисципліна оплати, хоча і покращилися, залишається уразливою для нефінансових компаній, а також доступ населення до кредитів на придбання житла покращився, але, ймовірно, знизиться через недавні законодавчі ініціативи.

    З наступного року, звіт Центральний банк буде дворічним, і буде опублікований в квітні і жовтні. – оголосив керівник НБР Мугур Ісереску. З одного боку, застосовується модель Європейського центрального банку. З іншого боку, Центральний банк хоче швидше надавати конкретні дані про виклики, внутрішні або зовнішні, по відношенню до фінансової стабільності Румунії.

  • Економіка та банки у комуністичні часи

    Економіка та банки у комуністичні часи

    Керована державою економіка була важливою
    для комуністичного режиму. Після встановлення першого комуністичного уряду в
    Румунії, 6 березня 1945 року, Комуністична партія Румунії приступила до
    реалізації цієї системи. Для трансформації економіки, комуністична партія
    користувалася державними установами, здобутими під опікою радянської армії,
    своїми співробітниками, ідеологічною роботою, натиском і стимулами. Період
    переходу від вільної ринкової економіки до централізованої планованої економіки
    тривав кілька років, але з добре визначеними і виконаними цілями. Методом
    роботи була націоналізація або конфіскація, а банки були з-поміж перших
    установ, що перейшли до державної власності. Вважаючись символами капіталізму,
    банки були позбавлені як повноважень, так і активів та прав давати кредити.




    Закон
    №119 від 11 червня 1948 року націоналізував промислові підприємства, банки,
    будинки страхувань, шахтарські і транспортні підприємства, які входили у
    державну власність. Практично, були націоналізовані всі засоби виробництва, що
    приносили прибуток. Ніколає Магереску, член ліберальної молоді та секретар
    міністра фінансів Міхаїла Ромнічану, згадав у 1996 році, в ході інтерв’ю Центру
    усної історії Румунського Радіомовлення, моменти, що послідували після
    націоналізації: Всі працівники банків були перейняті Національним банком,
    який став єдиним державним банком, що здійснював всі банківські операції. Він
    був єдиним банком, від тоді почалася централізована державна система. Почався
    цей процес з банківської системи, оскільки
    всі економічні та фінансові важелі належали цій системі.




    Націоналізація
    банківської системи призвела до краху ринкової економіки та кредитної системи,
    грошового обігу, що був двигуном здорової економії. Міхаїл
    Магереску пригадав собі про нові умови, в яких змушена була працювати людина у
    банку: Я проходив стажування у банку і мав найнижчу зарплату, будучи
    стажистом, близько 45 мільйонів леїв, а хліб коштував тоді 200.000 або 400.000
    леїв, можливо, й більше. Щоб знищити або конфіскувати всі ці засоби
    виробництва, що були в руках середнього класу або буржуазії, уряд вирішив
    провести грошову реформу, але це не була грошовою реформою в істинному
    розумінні цього слова, це було тільки ліквідацією всіх сум, без надання чогось
    в обмін. Нам працівникам пощастило, бо отримували ми зарплату, маленьку що
    правда, але ми її отримували. Я пам’ятаю, що тоді, в 1947 році, отримав я 30 леїв, але за ці 30 леїв міг
    щось собі купити. Інші особи, які не були зайнятими, як називали їх
    комуністи, нічого не отримували. Це було великим ударом для буржуазії, яких
    було позбавлено всіх грошей. Рік по тому уряд вирішив націоналізувати
    всі приватні підприємства, це будучи другим ударом. У 1952 році, послідувала
    друга грошова реформа. Такими були засоби, якими Комуністична партія бажала
    знищити буржуазію і позбавити її всіх коштів, які були в країні.




    Радянські
    радники були важливим елементом у новій економіці, якій комуністичний уряд в
    Бухаресті втілив у життя. Міхаїл Магереску: У Національному банку
    особисто я бачив радянських консультантів. Тому що я був дуже молодим і
    неодруженим, мене відправили працювати у дочірній банк у місті Плоєшть, але там
    пробув я всього два роки і потім повернувся до Бухареста. Це відбулося в
    1949-1950 рр.. Тоді в центральному банку в Бухаресті був радянський радник, чиє
    ім’я було Ромашов, я пам’ятаю прекрасно його ім’я. Він прийшов з усіма
    інструкціями з Московського ГостБанку, а ми всі перейшли зі всіма нашими
    операціями на модель ГостБанку.




    Але
    Міхаїл Магереску хотів сказати, що режим покладався і на підтримці колишніх
    працівників для досягнення своїх цілей: Особи, які управляли цим добре
    удосконаленим процесом були колишні працівники. Якщо ти був так би мовити
    чистим, не був власником маєтку або компанії, якщо ти був хорошим
    працівником, тобі дозволяли працювати далі. Так що комуністи скористалися
    послугами деяких колишніх працівників ще приблизно 8-9 років. Я можу краще
    говорити про Національний банк, де я працював, поки вийшов на пенсію. Всі
    колишні директори, які були старшими віком (понад 45 років) були поступово замінені
    партійними кадрами і навіть звичайними працівниками без ніякої фінансової
    підготовки.

    Шляхом націоналізації, румунські банки пристосовувалися до типу економіки, яка ніколи не була випробована в жодній розвиненій країні. Керована державою економіка виглядала на папері кращою ніж ринкова економіка, але насправді виявиться навпаки.

  • 18 січня 2015 року

    Р.МОЛДОВА – Президент Румунії Клаус Йоханніс відклав запланований на 22 і 23 січня візит до сусідньої Республіки Молдова, – повідомляє прес-служба молдовського президента. Глава молдовської держави Ніколає Тімофті заявив, що у понеділок матиме телефонну розмову зі своїм румунським колегою з питань, що становлять взаємний інтерес. Раніше інформаційні агентства з посиланням на дипломатичні джерела повідомляли, що дата візиту Йоханніса до Кишинева залежатиме від результатів переговорів з формування нового правлячої більшості. Нагадаємо, що одразу після обрання на пост глави держави, Клаус Йоханніс здійснив приватний візит у Молдову, щоб висловити свою підтримку трьом про-європейським силам – Ліберал-демократичній, Демократичній та Ліберальній партіям, які складають чинний уряд. На виборах 30 листопада разом вони отримали 55 зі 101 мандату, але досі не домовилися про розподіл ключових функцій у державі. Кишинів минулого року уклав угоди про асоціацію і про вільну торгівлю з ЄС, членом якого сподівається стати у 2020 році.



    ВИБОРИ – Премєр-міністр Румунії Віктор Понта вважає, що найкращим рішенням для уникнення в майбутньому проблем в процесі голосування за кордоном є організація виборчого процесу Постійним виборчим правлянням, а не урядом. Він визнав, що уряд допустив ряд помилок під час голосування румунів зарубіжжя, але додав що, це було зроблено не навмисно. Віктор Понта заявив, що чинне законодавство не дозволяє змінювати правила голосування між двома турами президентських виборів. Глава уряду показав, що за кордоном у першому турі проголосувало 160.000 румунів, в той час як у другому турі явка на закордонних виборчих дільницях зросла більш ніж удвічі. Нагадаємо, що чинний премєр-міністр Румунії Віктор Понта програв президентські вибори 16 листопада. За нього проголосували лише 45% виборців. Його суперник — опозиційний кандидат, екс-мер міста Сібу Клаус Йоханніс – здобув майже 55% голосів. За Йоханніса проголосували майже 90% закордонних румунів.



    УКРАЇНА – У середу, 21 січня, відбудеться 27 засідання Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Україні. Головною темою для обговорення став новий спалах боїв на Донбасі. Зустріч ініційована Литвою. Тим часом Президент США Барак Обама і премєр-міністр Великобританії Девід Кемерон наголосили на необхідності збереження жорстких санкцій проти Росії, яку Захід звинувачує у постачанні зброї та бойовиків на Донбас. Москва ці звинувачення відкидає. Нагадаємо, що у пятницю Президент Румунії Клаус Йоханніс рішуче засудив обстріл мирних людей, які стали невинними жертвами кривавого конфлікту на сході України. Він знову закликав до діалогу та до винайдення політичного рішення, яке б дозволило уникнути людських жертв. «Румунія підтримувала, підтримує та завжди підтримуватиме сусідню і дружню, незалежну і суверенну Україну в її європейських та євроатлантичних прагненнях», – зазначив Клаус Йоханніс.



    ФІНАНСИ – Понад 75 тисяч румунів, які взяли іпотеку у швейцарських франках зможуть подолати шок від різкої девальвації лея по відношенню до національної валюти Швейцарії. Влада рекомендує позичальникам з низькими доходами провести реструктуризацію кредитів, що дозволить їм менше платити за кредитом протягом двох років, а потім держава візьме на себе частину витрат шляхом їх звільнення від сплати прибуткового податку. Іншим варіантом є зниження банками процентних ставок за кредитами у швейцарських франках. Міністр фінансів Даріус Вилков, заявив, що в найближчі дні це питання буде обговорене представниками Державної податкової служби Румунії і ряду банків. Зняття Національним банком Швейцарії обмежень на зростання франка відносно євро, зокрема скасування мінімального порогу для національної валюти 1,20 швейцарського франка за 1 євро сильно вдарило по банках у всьому світі та загрожує серйозними наслідками для фінансової системи країн Східної Європи.



    ЯРМАРОК – Румунські вироби користуються великим попитом на традиційному сільськогосподарському ярмарку “Зелений тиждень” у Берліні, де на румунському стенді понад 30 провідних аграрних підприємств представили свою найкращу продукцію. Зокрема йдеться про мед, варення, фруктові соки, сир, традиційні мясні продукти тощо. Міжнародна виставка-ярмарок «Зелений тиждень», яка щороку проходить у Берліні, є однією з найбільших у світі. Цього року в ній беруть участь аграрники з 70 країн світу.



    ТЕНІС – Чинна третя “ракетка” світу, румунка Сімона Халеп зустріне італійку Карін Кнапп у першому раунді Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу, першого турніру Великого шолома у цьому році, який стартує в понеділок. Торік румунська тенісистка дійшла до чвертьфіналу найбільшого тенісного турніру Австралії. Цього року Сімона Халеп виграла турнір в Шеньчжені (Китай), з призовим фондом в 500 тисяч доларів, а потім за станом здоровя відмовився від участі у тенісному турнірі в Сіднеї. Краща румунська тенісистка поки не виграла жодного турніру серії “Великого Шолома”, але торік вийшла у фінал “Ролан Гаррос”, де поступилася другій “ракетці” світу росіянці Марії Шараповій.

  • Інвестиції в Румунії

    Інвестиції в Румунії

    Через шість років від руйнівної кризи, що почалася в Сполучених Штатах і швидко поширилася практично на весь світ, світова економіка все ще не отямилася. Недавно генеральний директор Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, попередила проте, що відновлення економіки стає все більш нерівномірним.



    Таким чином, Сполучені Штати і Великобританія прискорюють процеси виходу з кризи, в той час як країни єврозони залишаються заручниками економічної нестабільності. Існує, отже, 40-відсотковий ризик того, що зона євро знов увійде в рецесію. За словами Крістін Лагард це може бути спричинено скороченням італійської економіки на 0,2%, незначним економічним зростанням економіки Франції на 0,4%, і ослабленням економіки Німеччини, двигуна єврозони, зростання якої зупиниться десь на позначці 1,4% в 2014 році.



    МВФ закликає європейські банки глибоко переосмислити свої бізнес-стратегії, оскільки до цих пір вони продемонстрували нездатність підтримати відновлення економіки. У звязку з цим ходять чутки про те що, ряд великих банків планують покинути ринок банківських послуг Румунії, але на щастя вони досі не були підтверджені.



    Навіть якщо цього не сталося, стриманість банкірів щодо відновлення масивного кредитування економіки була підтверджена і президентом Асоціації румунських банків Раду Граціаном Гецею: «Ми, банки, навіть, якщо економічне відновлення не є нашою основною метою, зацікавлені мати клієнтів, які беруть у нас кредит, це будучи нашою головною метою. У цьому контексті можу сказати, що ми зацікавлені в кредитуванні, тому що інакше ми не можемо виправдати своє існування. На жаль, в цей момент, ми переживаємо досить складний період.»



    Міністр економіки Константін Ніце вважає, що, аби долучитися до країн з розвиненою економікою, зростання ВВП Румунії має скласти 5% щорічно. У даний час, однак, воно становить 3,2%: «На даний момент я не думаю, що ми можемо добитися зростання на більше ніж 2-3%. Нинішній економічний контекст не є сприятливим. Звичайно, він змінюється і, не виключено, що буде кращим в наступному році. По-друге не можна досягти максимального рівня продуктивності і виходити на зовнішній ринок при використанні устаткування 40-50-річної давності.»



    Доброю новиною є те, що румунський експорт цього року може перевищити 50 млрд. євро, після досягнення в 2013 році рекордних 49 млрд євро. Крім того, прямі іноземні інвестиції зросли на 27% за перші вісім місяців поточного року порівняно з аналогічним періодом 2013 року, і за даними Національного банку Румунії їх вартість перевищила 1.400.00 0.000 євро.