Tag: бароко

Не вражаючи своїми розмірами чи розкішшю, будівлі Орадії завжди вирізнялися своєю красою. Місто може бути ідеальним місцем для відпочинку на вихідні. Насправді, Орадя навіть посіла перше місце в європейському рейтингу найкращих туристичних напрямків у категорії «Найкращий туристичний напрямок у стилі модерн в Європі». Сьогодні ми дізнаємося про головні визначні пам’ятки столиці румунського модерну, а також про деякі з навколишніх визначних пам’яток.

Спадщина була дуже добре збережена і відреставрована, особливо в останнє десятиліття. Таким чином, місто Орадя – це музей під відкритим небом, який в ідеальному варіанті можна відвідати за три дні. Якщо ви маєте обмежену кількість часу, щоб побачити найбільш репрезентативні будівлі та пам’ятки, першою рекомендацією була б площа Унірій, – каже Александру Кіра, виконавчий директор місцевої Асоціації з просування туризму: «Площа Унірій в м.Орадя є архітектурним і культурним центром міста, з найбільш репрезентативною та імпозантною будівлею в стилі модерн – Палацом Чорного Орла. Це надзвичайно вражаюча будівля, з пасажем, побудованим за зразком галерей Вітторіо Емануеле в Італії. Якщо ви опинитеся на площі Унірій, то зможете відвідати як ззовні, так і зсередини Церкву з Місяцем, яка отримала свою назву від механізму, що відображає фази місяця. Цьому механізму вже більше трьох століть і він чудово функціонує. Якщо ми затримуємося в районі площі Унірій, то я рекомендую пішохідну вулицю Васіле Александрі, на якій знаходяться численні приклади будівель в стилі модерн, найважливішим з яких є «Будинок Дойч» – старовинний магазин скляного посуду. На пішохідній вулиці Васіле Александрі туристи можуть насолодитися безліччю ресторанів і кафе. Від площі Унірій переходимо до площі Фердинанда, де знаходиться низка будівель, що є надзвичайно важливими для цієї архітектурної течії. Це будинок Пойнара та пішохідна вулиця Республіки, на якій розташовані три надзвичайно важливі палаци, які між часом стали найбільш інстаграмним місцем у цьому районі, оскільки всі вони розташовані на перетині двох вулиць. Це палац Аполлона, палац Московича Мікша та палац Штерна, збудовані в стилях модерн та сецесія, але з абсолютно різними підходами до кольору та архітектурних елементів».

В м. Орадя також знаходиться єдиний музей модерну в Румунії, Дарваш Ла Рош: «Це будинок, який нещодавно відремонтували. Він був відкритий у розпал пандемії, у 2021 році, влітку, і є однією з найбільш відвідуваних пам’яток м.Орадя. Це будинок, який демонструє стиль життя того періоду, зі збереженими меблями та архітектурними елементами, залізними виробами, оригінальними дверима та вражаючою серією вітражів, які, на щастя, вціліли. Будинок Дарваг Ла Рош можна відвідувати протягом цілого року, а в теплу пору року, вже на початку травня, сад будинку також відкритий для відвідувачів. Якщо ми підемо далі, то Орадя пропонує безліч нетипових музеїв. І тут я маю на увазі Храм масонів. Я не знаю, чи є таке місце в Румунії. Потім, Синагога Сіон більше не є місцем молитви, це місце, яке було надане мерії м. Орадя на 30 років єврейською громадою міста, яка, завдяки своїй щедрості, дозволила цьому приміщенню стати виставковим простором для проведення концертів та заходів. У нас є Музей історії євреїв, який знаходиться поруч з Ратушею і Музей краю Крішів – гігантська будівля, в якій зібрані колекції меблів, картин, надзвичайно рідкісних тканин, цінних національних костюмів. Потім, неодмінне місце в списку всіх моїх рекомендацій займає комплекс Римо-католицького єпископства»

Комплекс римо-католицького єпископства є однією з найбільш репрезентативних будівель в стилі бароко в Румунії. Він був повністю відреставрований римо-католицькою єпархією, і тут ви можете відвідати кімнати колишніх єпископів на першому поверсі, які були перетворені на виставкові простори. Другий поверх – це простір, де регулярно проходять виставки сучасного мистецтва, скульптури та живопису. У палацових садах знаходиться імпозантна Римо-католицька базиліка, де, якщо пощастить, туристи також можуть послухати органний концерт. Орган був повністю відновлений рік тому і є надзвичайно важливою частиною спадщини, яку подарувала імператриця Марія Терезія під час освячення базиліки.

Александру Кіра, виконавчий директор Асоціації сприяння туризму в м. Орадя та регіоні, рекомендує поєднати знайомство з архітектурною спадщиною з відвідуванням найбільшого аквапарку в цьому регіоні: «Якщо ваш візит припадає на літо, то у нас є шість відкритих гектарів з різними басейнами та зручностями, які можуть запропонувати широкий спектр способів проведення дозвілля. Усередині є басейни, які можна використовувати в холодну пору року: серія саун, парових лазень і т.д. Крім Aqua Parc, є багато оздоровчих, SPA та відновлювальних центрів як в районі Орадя, так і в районі балнеологічного курорту Беїле Фелікс. Для тих, хто має більше часу, я рекомендую поїхати на авто на відстань до години. Вони можуть відкрити для себе прекрасні місця в будь-яку пору року. Очевидно, є ті, хто захоплюється спелеологією, пішим туризмом, велоспортом. Є такий варіант, але я б також хотів дати рекомендації в гастрономічній сфері. Наприклад, в районі Бігор, в комуні Колешть, є надзвичайно популярний ресторан для любителів автентичної регіональної кухні. Є ще одна місцевість в комуні Брієнь, де є група пекарів, які донині готують за оригінальним рецептом знаменитий пиріг, брієнський пиріг, що можна знайти тільки в цьому регіоні. Буквально вчора я був туристом в районі Шинтеу, де словацька громада побудувала вражаючий комплекс, де можна скуштувати страви словацької кухні».

Культурна програма міста також багата. Третій фестиваль «Звуки міста Орадія» відбудеться 14-16 червня за участю відомої сопрано Анжели Георгіу. Ще одна важлива подія – Середньовічний фестиваль фортеці Орадя, з 6 по 8 липня. Понад 400 гостей з різних європейських країн відтворять середньовічний спосіб життя 13-15 століть. Потім, 11-13 жовтня, FestiFall святкуватиме день народження міста. Подробиці на сайті visitoradea.com.

Водночас, програма «Орадя з любов’ю» продовжується і цього року. Туристи, які залишаються дві ночі поспіль в Орадії, отримують безкоштовний доступ до всіх туристичних визначних пам’яток міста та безкоштовний проїзд протягом 24 годин у громадському транспорті. Крім того, з 15 червня, у п’ятницю ввечері, суботу та неділю вранці, починаючи з площі Унірій, організовуються безкоштовні тури румунською, угорською та англійською мовами.

В останні роки інтерес до старих дворянських резиденцій в Румунії зріс. Незалежно від того, чи йдеться про все більшу кількість зацікавлених людей, які ходять по селах у пошуках старих особняків, чи про підприємців, які розпочинають пригоду відновлення колишньої краси таких будівель, можна спостерігати постійно зростаючий інтерес до відкриття позаміських дворянських резиденцій. У Румунії є понад 300 таких пам’яток архітектури, деякі з яких було внесено до списку пам’яток спадщини. Один із таких прикладів знаходиться в 58 км від міста Орадя, в комуні Силача, селі Отомань, що розташоване в північній частині Бігорського повіту (пічніч Румунії). Тутешній особняк збудував син найбагатшого мешканця Дебрецину, одного з найбільших міст Угорщини. Це величезна будівля, з прибудовами, конюшньою і десятками гектарів землі, справжній скарб посеред лісу.

Екскурсовод Адріан Шімен розповідає про історію цього особняка: «Замок розташований у районі Валя Єрулуй, території з особливою ідентичністю як у Крішаніському районі, так і на заході Трансільванії. Тут культура та основна ідентичність пов’язані з болотистим регіоном як у сільському господарстві, так і в повсякденному житті. Вкінці XVII століття, початку XVIII особняк став власністю Комаромі Дьордя, сина реформатського священика, який був першим перекладачем Біблії на угорську мову. Особняк стає економічним центром для дворянської родини Комаромі після 1700-го року. Піднімається будівля, де житимуть люди, які стануть основними економічними та політичними акторами північно-західної частини Румунії. У 1920-х роках особняк став власністю іншої дворянської родини, яка продає майно румунській державі».

Залишений у занедбаному стані протягом десятиліть після революції проти комуністичного режиму в Румунії, будівля перетворилася майже на руїну. Отримавши понад півмільйона євро з європейських фондів, місцева влада допомогла старовинному особняку ожити. За кошти, залучені через Національну програму розвитку сільських територій, оновлено подвір’я особняка з мармуровою бруківкою, конюшню, каземат, реконструйовано виставкові зали, придбано меблі, яке роблять виставкові зали набагато привабливішими і, що не менш важливо, облаштовано тунель довжиною понад 133 метри та 5 гектарів дендрологічного парку. Парк містить такі рідкісні види дерев, як 300-річний платан і віргінський ялівець, які ніби-то були привезені з Америки в 1850-х роках. Про експонати особняку дізнаємося теж від екскурсовода Адріана Шімена: «Предмети, що стосуються ідентичності території: рибальства та сільського господарства, відповідно реформатської та католицької релігійної ідентичності. Також – тростинові стільці та кошики, які були і являються одним із головних ремесел нашого району».

Поряд з особняком Комаромі чудово зберігся середньовічний тунель. Його довжина становить 87 метрів, а в кінці розташоване джерело, яке живить колодязь, що забезпечує водою особняк і його прибудови. З іншого боку, комуна Силача відома як місце розташування 1000 підвалів. Через їх велику кількість на дуже обмеженій площі, підвали стали символом місцевості. З давніх-давен льохи були викопані біля підніжжя пагорба. Розташовані обабіч дороги, вони утворюють своєрідну вулицю. На даний момент уселі нарахували 970 підвалів, які викопані у пагорбі, що утворюють так звану вулицю підвалів. Більшість з них були побудовані в минулому столітті, а найстаріший датується 1803 роком.

В особняку Комаромі діє інформаційно-освітній та природничо-краєзнавчий центр долин річок Крішулуй, Баркеулуй та Єрулуй. На щастя, зберіглася частина оригінальної бруківки, двері епохи бароко були відреставровані, а частина розписів на стінах у стилі Альсекко, що датуються XVIII століттям, тобто приблизно з того ж періоду, що й ті з Орадської фортеці, були відреставровані. Проте більшість експонатів походять від місцевого приватного колекціонера, який пожертвував об’єкти, зібрані десятиліттями, для виставлення у відреставрованому особняку. Окрім виставки, в особняку також проводяться різноманітні культурні заходи, було обладнано конференц-зал.

Відоме своїми розкішними будівлями в еклектичному і бароковому стилях, місто Орадя було відкрите й до інших стилів, менш відомих в Румунії початку ХХ століття. Прикладом цього може служити архітектурний стиль Ар-Нуво, який присутній в архітектурі будинків цього міста своєю віденською версією: стилем Сецесіон (Secession). А останнім часом, одна з таких будівель, представницьких для цього стилю, була частково відновлена і відкрита для публіки.

Йдеться про Віллу Дарваш-Ла Рош, що була названа іменем свого першого власника, Імре Дарваша, відмінного підприємця деревообробної промисловості. Його компанія носила назву Деревообробне підприємство Ла Рош і Дарваш, Альфред Ла Рош будучи швейцарським банкіром, акціонером компанії. До речі, на першому поверху будівлі були офіси компанії. Побудована між 1911 і 1912 рр за планами братів архітекторів Ваго Йожефа і Ласло, ця вілла змінила кілька власників та пережила багато негараздів, особливо після Другої світової війни, коли була націоналізована комуністичним режимом, будівлю будучи занедбано, навіть спустошено мешканцями, переселеними там державою. Крім того, велике число членів сім’ї останніх власників загинули в Освенцімі.

Але більше інформації про щасливий період цієї будівлі ви дізнаєтеся від мистецтвознавця Рамони Новіков. Будинок цей був замовлений багатим бізнесменом євреєм Імре Дарвашем, який задумав його як свого роду дуплекс. На першому поверсі були офіси, де чоловіки займалися діловими справами, а другий поверх був призначений для дружин і дітей. Це було в 1910 році. Все було сплановано для того, щоб задовольнити строгість чистих форм, відповідно до архітектури авангардного Відня. Брати Ваго були учнями віденської школи архітектури. Імре Дарваш помер в 1913 році, так що він встиг прожити в цьому прекрасному будинку тільки рік. Будинок був проданий іншій родині багатого єврейського адвоката Шор, чия найстарша дочка вийшла заміж за одного з двох братів Сімон з Клужу. Після шлюбу брати переселяються до Орадї, і другий брат одружується з іншою єврейкою. Нарешті, всі члени розширеної сім’ї помирають в Освенцімі, окрім одного з братів Сімон, який одружується з іншою леді. Їхня донька, Юудіт, жила в цьому будинку, якого хотіла подарувати мерії міста.

Протягом комуністичного періоду, багато з оригінальних меблів зникли або були знищені. Інші були знайдені прихованими в інших приміщеннях будинку, особливо у підвалі. Специфічним елементом будівлі є вітражі, які недавно повернулися на їх початкове місце. Рамона Новіков описує один з вітражів, а також елементи типові для стилю Ар-Нуво: Це птахи, зі усією символікою стосовно проростання, невгамовної сили життя… Дуже красивий репертуар братів Ваго. Один з вітражів ми зуміли врятувати, його знайшли у занедбаному стані у підвалі. В іншому місці вітражі були викрадені або пропали безвісти, скажімо … Тому ми зробили факсимільне полотно для публіки, показати як вони виглядали. На кухні, ми зберегли оригінальну підлогу із грою алмазів і квіткових елементів. Кахельна піч, так само, є автентичною.

Оскільки мерія міста Орадя купила цю віллу від Юдіт Сімон, останнього власника будинку, реставраційні роботи триватимуть, метою мерії будучи відкрити тут музей, присвячений стилю Ар-Нуво.

Розташований на північному-сході середньовічного міста Ясси, монастир Голія був сильною оборонною фортецею, із високими стінами та баштами, з великими металевими воротами та дверми біля входу у вежу і церкву.

Церква монастиря була побудована головою господарської канцелярії Іоаном Голією у XVI столітті. Назва монастиря Голія вперше з’являється в документі підписаному господарем Єремією Мовіле в 1606 році. У наші дні Голія є важливим місцем поклоніння міста Ясси, важливим культурним центром, а також туристичною атракцією цієї частини Румунії. У 1650 році господар Васіле Лупу вирішив радикально перебудувати обитель. Перебудову зроблено в архітектурному стилі старої церкви і було завершено його сином Штефеніце Воде, в 1660 році. Вони згадуються як засновники на надписі слов’янською мовою в церкві від 1660 року. У XVIII столітті обитель постраждала від пожежі. Землетрус від 1738 року зніс верхню частину церкви разом із вежами. Залишившись руїною після секуляризації (1863 р.), монастир був закритий між 1900-1947 рр., а потім став парафіяльною церквою до 1992 року, коли було відновлено його стародавнє призначення.

Зовнішні стіни церкви Вознесіння Господа є доказами впливу пізнього Відродження за посередництвом Галичини: будівля з кам’яних блоків, оточена коринфськими пілястрами (з капітелями у формі надзвичайної краси акантового листя) і карнизом в стилі бароко, що спирається на консолях. Дах має безліч веж, башточок і куполів, розташованих в лінію і підтримуваних арками кокошниками.

Серед дорогоцінних предметів фігурує знайдена у притворі люстра і чотири свічники перед вівтарем, пожертвування Василя Лупу. Двері доступу до ганку і у неф оточені красивою мармуровою скульптурою, із гербом Молдови у верхній частині порталу. Напис у церкві повідомляє нам, що оригінальна живопис належить майстру художнику Матвію. Велика частина малюнку була відновлена в 1838 році.

Вежа Голія, заввишки 29 м, побудована ігуменом Мелетієм в 1855 році знаходиться в 40 м на південь від церкви. Поряд з вежею розташована перша водопровідна станція в Яссах з турецьким фонтаном зовні. Поруч розташований будинок з колонами XVIII століття, в якому жив тимчасово байкар Іон Крянге. Теж при монастирі є типографія, в якій виходять друком всі видання Митрополії Молдови і Буковини.

Архітектура чернечого комплексу, масивність будівель та їх краса зачарували особистостей, які мали можливість відвідати монастир упродовж часу. Таким чином, у 1652 році, архідиякон Павло Алепський, видатний книжник та вчений тих часів, під час свого візиту до цього монастиря в якості супровідника свого батька Патріарха Макарія Антіохійського, висловив захоплення стилем неперевершеної архітектури монастиря, а також дзвонами, яких він ніде в інших країнах не бачив. Високо оцінив їх також Петро Великий в 1711 році, коли відвідав Ясси.

Легенда свідчить про те, що Іон Голія побудував цей храм, щоб завоювати серце Анни, красивої сироти, яка сказала, що вийде заміж тільки за того, хто буде в змозі побудувати такий будинок, який захистив її від частих атак з боку сусідів. В одному такому нещасному моменті, її батьки були вбиті, вона врятувала себе переховуючись під могильну плиту. Тому Голія вирішив збудувати високу вежу, оточену стіною, звідки можна було би побачити небезпеку здалека. У 1687 році, монастир був підпалений польським військом, очоленим Яном Соб’єським. У 1705 році вежа була перетворена на тимчасову в’язницю, а пізніше в 1819 році служила притулком під час епідемії чуми. Всередині церкві був похований, тимчасово, мозок князя Григорія Олександровича Потьомкіна (1739-1791 рр.), який помер неподалік міста Ясси по дорозі до Миколаєва.

Сьогоднішнє туристичне призначення розташоване у Західній Румунії. Ми відвідаємо третє за величиною місто в Румунії, яке називають ще Європою в мініатюрі. У Тімішоарі є найбільший набір історичних будівель в Румунії. З-поміж тих 15.000 будинків, 13.000 були оголошені історичними пам’ятниками. Це, також, єдине в Європі місто з трьома театрами, на трьох мовах – румунською, угорською та німецькою. Теж тут є Оперний театр, Філармонія, Театр для юних глядачів і Ляльковий театр.

Площа Об’єднання в центрі Старого міста була побудована в епоху австро-угорської імперії, переважно красивими приватними особняками, в яких відкрито сьогодні безліч кав’ярень. Перша туристична атракція площі – римо-католицький собор, який стоїть навпроти православного собору. Римо-католицький собор був збудований в середині ХУІІІ століття в класичному архітектурному стилі і отримав витончену обробку інтер’єру в стилі бароко. Православний собор був збудований приблизно в той же період і являє собою витончено оброблену єпископську резиденцію зеленого кольору. Крім того, на площі розташована будівля коледжу Ніколаса Ленау, побудована в 1761 році, в якому відкрито перший міський театр. У південній частині площі можна милуватися вражаючим бароковим палацом періоду ХУІІІ ст, який спочатку був резиденцією губернатора, а зараз є музеєм образотворчих мистецтв. У колекції музею зібрані роботи німецьких, фламандських і італійських художників. Нарешті, на північно-західній стороні Площі Об’єднання можна побачити прекрасну будівлю в стилі арт-нуво, банк «Сконто», дуже мальовничий завдяки зігнутим лініям фасаду та декоративним елементам з кованого заліза.

Найновішим музеєм в Румунії і першим у відкритому повітрі в цій частині країни є австро-угорська водозливна гребля з вісімнадцятого
століття, історичне місце виявлене чотири роки тому під час будівництва офісного комплексу в Тімішоарі. Водозливна гребля прекрасно збереглася і є унікальною в Європі. Єдиним
шляхом для її використання було її видалення на поверхню та виставлення у публічному просторі. Власник земельної ділянки та менеджер проекту побажав, щоб ці історичні залишки стали музеєм під відкритим небом з
безкоштовним доступом для всіх відвідувачів. Однією з найскладніших операцій був демонтаж та відтворення водозливу, що складається з більш ніж 150.000
унікальних елементів.

Водозлив можна побачити у всій його красі, у справжньому музеї під відкритим небом, збагаченим
науковою документацією, здійсненою фахівцями Музею Банату. Над ним був
розміщений мостик, звідки відвідувачі можуть милуватися
панорамним зображенням всього гідро ансамблю. Водозлив зроблено з цегли, каменю та дерева і був колись каналізаційною системою, роль якого полягав у евакуації
води із захисного рову колишньої фортеці.

Одним з найбільш представницьких пам’ятників міста є Палац старої префектури, який ще називається Бароко палац. Побудована у ХУІІІ столітті, будівля підтверджує занепокоєння тогочасної міської адміністрації до зовнішнього вигляду міста. Однак, цей палац є тільки одним з пунктів довгого списку історичних пам’яток, які варто відвідати. Увечері ви можете піти на виставу. Філармонія Банатул здається є найкращим вибором. Вона відома своїми концертами, організованими в нетрадиційних місцях: на вулицях, у печерах або навіть в аеропорту. Іоан Коріолан Гирбоні, директор Філармонії Банатул. Тімішоару ще називають малим Віднем. Артисти, які виступали у Відні, автоматично виступали і в Будапешті, Тімішоарі, Сібіу, Клужі та інших містах колишньої Австро-угорської імперії. Ми намагаємоcя показати як меломанам, так і іншим нашим слухачам, що ми не звертаємося тільки до елітарної групи людей, а всій громаді. Таким чином, ми вирішили вийти з концертами філармонії на вулиці, не в знак протесту проти не підвищення нашої зарплати, але щоб показати, що таке класична музика. Успіх був блискучим, що й для нас було дивно. Вперше ми провели концерт на вулиці в 2006 році, перед Православним собором. Виконали ми Увертюру 1812 Чайковського. На площі було більш 15.000 глядачів. Кожний наш концерт відбувається в іншому місці, і ми тримаємо це у великому секреті. Ніхто не знає, де він буде, і публіка дізнається тільки за кілька днів до концерту.

Національний театр, Оперний театр, зоопарк можуть зайняти проведений у Тімішоарі ваш вільний час. Сюди можете дістатися дуже легко або літаком, або використовуючи європейські дороги. Ви побачите багатокультурне місто, поліетнічне, із важливою історією в європейському контексті, місто, яке прагне стати культурною столицею Європи 2020 року.

Сьогодні ми запрошуємо вас на північний захід Румунії, де зупинимося у місті Орадя, розташованому лише в 20 км від кордону з Угорщиною та на майже однаковій відстані від Відня, Праги і Бухареста. Місто Орадя відрізняється своїм культурним і релігійним розмаїттям.

Упродовж багатьох століть Орадя була важливим культурним і торговельним центром. Перша згадка про місто в історичних документах датується 1113 роком, а фортеця, руїни якої можна побачити і сьогодні, була вперше згадана в документах в 1241 році. У часи Середньовіччя Орадя була справжньою етнічної мозаїкою, тут жили румуни, угорці, австрійці, словаки, євреї, русини і турки.

Ми попросили виконавчого директора Мерії міста Орадя Мірчу Оає розповісти чому варто відвідати місто в цей період року. «Безумовно Орадя є в даний час містом, яке дуже приваблює туристів, особливо після реставрації історичного центру. Сюди входить і Фортеця Орадя, яка була відновлена ​​в сенсі представлення її історії. Водночас наприкінці вересня в Ораді пройшов Міжнародний фестиваль короткого театру. А з 3 по 12 жовтня пройдуть різні заходи і події, присвячені дню міста.»

Не можна відвідати місто Орадя і не зайти до Собору Успіння Богородиці або, як його ще називають, до Церкви з місяцем. Храм побудований в стилі бароко в період 1784-1790 роки та цікавий його вежею, на фасаді якої знаходиться сфера, яка, за допомогою спеціального механізму, вказує фази Місяця. Унікальний механізм, зроблений в 1793 році віденським годинникарем Георгом Рюппе досі працює без перебоїв.

Так само гостям міста варто відвідати Римо-католицький собор, який є найбільшою церквою в стилі бароко в Румунії. Він був побудований в період 1750-1780 роки і привертає до себе увагу масивністю і красою внутрішніх декорацій. Цікавою є й тутешня арочно-купольна галерея завдовжки 100 метрів. Неподалік знаходиться й Бароковий палац, який був осередком Римсько-католицького єпископства Ораді. Палац зведений у формі букви «П», з трьома поверхами та з специфічним для стилю бароко дахом. Фундамент був закладений в 1762 році, а будівництво тривало 15 років. Бароковий палац, Кафедральний собор Святої Марії та арочно-купольна галерея є найбільшим комплексом у стилі бароко в Румунії, та одним з найбільш яскравих в Європі.

Іншою цікавою архітектурною пам’яткою міста Орадя є Державний театр, будівництво якого почалося в 1899 році. Театр є одним з найяскравіших прикладів еклектики в Ораді. Головний фасад побудований в неокласичному стилі, з колонами і капітелями, на які спирається трикутний фронтон, прикрашений барельєфами.

Початок ХХ століття приносить в місто Орадя новий стиль, відмінний від академічних, залишаючи місце оригінальності, а саме: Сецесіон. Прикладом такої будівлі є Палац «Чорний орел», в якому в даний час діє однойменний готель. Тоді ж був побудований і Палац Аполлона, в якому зараз працює магазин Унік, зведений в архітектурному стилі Берлінський Сецесіон і прикрашений в стилі Ампір.

Орадя запрошує вас в атмосферу, в якій минуле та сучасне переплітаються в єдине ціле. З розміщенням туристів немає жодних проблем – у місті є численні тризіркові, чотиризіркові і навіть пятизіркові готелі, а також численні агротуристичні пансіонати.

Ми запитали нашого співрозмовника, які сюрпризи чекають на туристів в рамках Фестивалю «Осінь в Ораді». «З тих, хто приїде в Орадю, щоб виступати з концертами, згадаємо гурт Меццофорте з Ісландії, Броді Яноша з Угорщини та групу «Колібрі», а також особливого гостя — Дана Андрея Алдю, який повертається до Румунії вперше після 33 років, і виступить на сцені фестивалю в Ораді. Цікаві заходи пройдуть і в міському парку «1 грудня», показовому для міста з точки зору його розміру і центрального розташування. 11 жовтня будуть присутні в Ораді військові музичні колективи з Констанци, Бухареста, Бістріци та Ораді, які вперше проведуть тут Фестиваль військової музики. А 12 жовтня в місті виступить з концертом відомий гурт 90 років Culture Beat. Так само щороку восени ми проводимо й Фестиваль вина. Ми запрошуємо всіх до Ораді, в надії, що ви відкриєте для себе нове місто, в якому почуватимете себе як вдома.»

Без пафосу і розкоші Орадя вражає своєю унікальною красою, а готелі, кавярні і ресторани найвищої якості чекають на вас не лише восени, а й в будь-яку пору року.