Tag: Берлін

Презентація антології Das Leben wie ein Tortenboden. Neue Rumänische Prosa (Життя мов тортовий корж.Cучасна румунська проза), нещодавно надрукованої німецьким видавництвом Транзит була однією з важливих подій Лейпцизького книжкового
ярмарку, який мав місце у період 15-18
березня та у якому Румунія була запрошена брати участь як почесний гість.

Антологія охоплює тексти сучасної румунської літератури,
опублікованої протягом 2002-2014 років румунськими письменниками такі як: Габрієла
Адамештяну, Богдан Костін, Петру Чімпоєшу, Адела Гречану, Нора Юга, Дан Лунгу, Марін
Мелайку-Гондрарі, Овідіу Німіджан, Йоана Пирвулеску, Марта Петреу, Резван
Редулеску, Адіна Росетті, Лучіан Дан Теодорович.

Після презентації на Лейпцизькому книжковому ярмарку,
антологія була також презентована в Румунському
інституті культури в Берліні. Твори, упорядковані в антології були перекладені на німецьку мову в літературних
студіях, організованих Інститутом у
співпраці з Кафедрою румунської мови Берлінського університету імені Гумбольдта.
Літературні студії, засновані в 2005 році Румунським інститутом культури в
Берліні, координовані Анке Пфайфер, мають на меті формування нового покоління
перекладачів-експертів у галузі румунської культури й румунської мови на
німецьку мову. Іншою ціллю літературних студій Румунського інституту культури у
Берліні є поліпшення зв’язків румунських
письменників-перекладачів літературних творів й видавців германістів з метою
кращого ознайомлення німецьких видавців а також читачів з творами румунських
письменників. Отже, Анке Пфайфер, одна з
видавців антології має тісні зв’язки з румунською літературою. Темою докторської дисертації пані Анке
Пфайфер була Персонажі в
румунській прозі. Вона
викладала історію румунської літератури в престижних університетах, здійснила
декілька досліджень в галузі румунської літератури та хронік, присвячених
творам румунських письменників,
перекладених з румунської на німецьку мову і надрукованих в Німеччині. Анке
Пфайфер вважає, що антологія Життя мов тортовий корж, яка нещодавно побачила світ у видавництві Транзит створює можливість німецькому
читачу віднайти характерні риси сучасної румунської прози.

Будучи гостею Всесвітньої служби радіо Румунія, Анке
Пфайфер, виявила бажання спілкуватися з нами румунською мовою. Від неї ми
дізналися, що саме завдяки літ-студіям, організованим
Румунським інститутом культури в Берліні з’явилася ця антологія: Доступ до літературних студій з румунської мови мають всі
зацікавлені особи. Зазвичай, учасниками літстудій є перш за все студенти, які
вивчають румунську мову, колишні студенти або вроджені румуни, для яких румунська мова є
рідною мовою. Однак, літстудії не є як організовані постійні курси. Два роки
тому перекладач Ева Вемме організувала літстудію, метою якої був переклад
поетичної творчості. Опісля, за пропозицією Румунського інституту культури в
Берліні, була організована нова літстудія з метою друкування антології прозових
творів. Берлінський університет імені Гумбольдта вже посідав певну кількість
перекладів прозових творів. Йшла мова про переклад творів сучасних румунських
письменників, здійсненних на курсах перекладів. Однак наявність лише шести
творів була недостатньою для укладання антології. Отже, ми видавці й бажають згадати Данієлу Дуку та Валерія Станку, підібрали й інші тексти,
перекладені тими, хто відвідував літстудію, серед яких були і студенти.
Зрозуміло, під час зустрічей у літстудій ми обговорювали ці переклади,
встановили їхню остаточну форму. Бажаю відмітити, що ця праця була приємною й
одночасно захоплюючою, тим більше, що перспектива друкування перекладів була
досить привабливою для перекладачів.

Від Анке Пфайфер ми дізналися, що були декілька етапів укладання
й друкування антології сучасної румунської прози Життя мов тортовий корж, яка появилася у видавництві Транзит’ у Берліні. Анке Пфайфер: Вісім років тому професор Валеріу Станку кафедри румунської мови Берлінського
університету імені Гумбольдта вибрав декілька свіжих прозових творів, однак
останнє слово належало студентам-перекладачам цих текстів. Студенти переклали
твори таких письменників як: Дан Лунгу, Лучіан Дан Тудорович, Богдан Костін або
Резван Редулеску. Констатуючи, що переклади стосувалися лише творів
письменників, я рекомендувала й прозові твори румунських письмениців,
вже відомих у Німеччині такі як: Нора Юга або Габрієла Адамештяну, а також
письменниців менш відомих на німецькій літературній ниві, зокрема Йоана Пирвулеску, Адела Гречану, Адіна Росетті. Ми винесли нашу антологію на
обговорення в пресі, наприклад у публікації Neue Zurcher Ztitung, але і в радіопередачах,
присвячених Лейпцизькому книжковому
ярмарку. Нещодавно, за допомогою Румунського інституту культури в Берліні ми представили
антологію численні німецькій публіці. Плануємо здійснити подібні заходи й в
інших містах Німеччини, Австрії, й Швейцарії. Сподіваємось, що й в цих країнах
будемо мати численну публіку.

Про відгуки Лейпцизького книжкового ярмарку, в якому Румунія
була запрошена як почесний гість, а також про плани щодо румунської літератури
письменниця Анке Пфайфер розповідає: Відвідувачі Лейпцизького книжкового ярмарку виявили
великий інтерес до румунської літератури. Румунія була представлена 40
перекладами художніх творів. Румунський стенд постійно відвідувало багато
людей, які з цікавістю перегортали сторінки книг. Відвідувачі цікавилися презентацією книг запрошених письменників, але й дебатами на
тему румунської культури та літератури. Вважаю, що цьогорічний ярмарок та свіжі
літературні твори румунських авторів сприятимуть росту інтересу до кращого
ознайомлення з румунською літературою. Я маю намір написати декілька хронік.
Одною з них буде хроніка про книгу Штефана Агопіана Підручник
подій, недавно перекладеної на німецьку мову, інша хроніка буде про нову поетичну збірку Ани Бландіани.

40 туристичних агентств, а також представники окремих мерій та асоціацій з Румунії беруть участь у Міжнародному туристичному ярмарку в Берліні, який розпочав свою роботу 8-го березня і триватиме до 12 березня. Румунія бере участь ще від 1970 року у цій вагомій туристичній події, присвяченій як фахівцям туристичної галузі, так і відвідувачам. Міжнародний туристичний ярмарок є найбільшою щорічною подією в індустрії туризму та одним з найпотужніших в світі туристичних ярмарків, який охоплює понад 180 країн зі всього світу, понад 10000 експонентів та майже 200 тисяч відвідувачів.

8 березня, високі посадовці країн представлених на ярмарку а також тур-оператори мали нагоду ознайомитись з музикою, народними танцями, традиційною кухнею в рамках румунського вечора, на якому були присутні й посол Румунії в Німеччині Еміль Хурезяну та румунський міністр туризму Мірча Добре.

У Берліні, румунський міністр туризму Мірча Добре провів дискусії з Генеральним секретарем Всесвітньої туристичної організації Талебом Ріфаї. Румунський чиновник підкреслив, що серед цілей просування Румунії на міжнародному рівні, налічується і заснування постійних туристичних бюро за кордоном, серед яких один в Мадриді та залучення Румунії до керівних структур Всесвітньої туристичної організації.

Мірча Добре був задоволений румунською присутністю на цьогорічному Міжнародному туристичному ярмарку в Берілні: На мою думку ми дуже добре представилися. Наш стенд добре організований, він розташований між стендами Ірану та Франкфурта. Ми все більш помітні на міжнародній арені. Починаючи з цього року, після проведених дискусій з туроператорами і туристичними агентствами, Румунія почала продавати набагато краще з точки зору туризму в нашій країні.

На виставці в німецькій столиці, Міністерство туризму Румунії представило додаток Explore Ro для туристів зі всього світу, який в даний час на англійській мові. Йонуц Мунтяну, один із ініціаторів додатку, стверджує, що незабаром цей додаток буде і на румунській мові. Йонуц Мунтяну: Цей додаток, який в даний час просуває Румунію, представляє коротко найкрасивіші туристичні місця, пам’ятки та заходи, яких може побачити або в яких може взяти участь турист, мандрівник або бізнесмен, який відвідує Румунію. Цей безкоштовний додаток для Android і IOS пристроїв можна знайти на AppStore та Google Play.

Протягом всього ярмарку, на румунському стенді проходять демонстрації розпису яєць, представлені румунські народні костюми і традиційні прикраси. Румунська делегація зустрінеться зі туроператорами з Німеччини, Китаю та Індії.

Криза з біженцями
була домінуючою темою цьогорічного 66-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.
Цей кінофестиваль, за традицією, сильно відбиває політичну реальність та
водночас є голосом захисників прав людини. Якщо минулого року Золотого
ведмедя, головну нагороду здобув фільм
Таксі іранського режисера Джафара Панахі, цього року італійський
документальний фільм про кризову ситуацію з біженцями в Європі став володарем
престижної нагороди Золотий ведмідь на Берлінському міжнародному
кінофестивалі. Йде мова про документальний фільм Fuocoammare
(Вогонь на морі) режисера Джанфранко Розі, яка була знята на
італійському острові Лампедуза. Фільм показує паралельно повсякденне життя
жителів італійського острова і тисячі мігрантів, які прибули сюди з Північної
Африки морським шляхом в катастрофічних умовах, багато з них потопали, але іншим
вдалося дійти до так званої землі обітованої.

Якщо минулого року
Срібного ведмедя отримав румунський режисер Раду Жуде за фільм Аферім
Браво!, який розповідає про рабство циган у Румунських князівствах у першій
половині ХІХ-го сторіччя, у 2016 році
цей приз отримала француженка Міа Хансен-Льов за найкращу режисуру
стрічки L’avenir (Майбутнє), що розповідає історію вчительки
філософії.

І румуни отримали
призи на 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. Художній повнометражний фільм Незаконний румунського режисера Адріана Сітару, який
був представлений у розділі Форум, виграв премію Міжнародної
конфедерації мистецьких кінематографів. Незаконний є одним з
найшокуючих румунських фільмів останніх років і розповідає історію двох братів
та їх кохання. Режисер Адріан Сітару: По-перше, йде мова про сім’ю з чотирма
братами, з яких двоє близнюки. Йде мова про кровозмісні відносини, про кохання.
Йдеться про життя і смерть. Я не дав би більше деталей, щоб не розкривати
історію тим, хто хоче побачити цей фільм.

Румунський режисер подав кілька деталей щодо техніки зйомки: Після того, як була представлена ситуація людям, я залишив їх як
в реальному житті, щоб побачити, що станеться, та знімав скільки було
необхідно, потім весь матеріал був встановлений як документальний фільм.

Інша
румунська продукція, короткометражний фільм Ніч в Токорікі Роксани
Строє отримала спеціальний приз у розділі Generation 14plus,
присвяченому молодим режисерам. Дія фільму відбувається в так звані дискотеці
під назвою Tokoriki, де все село святкує день повноліття дівчини
Джаніни. ЇЇ друг разом з Аліном мають
намір зробити її неочікуваний подарунок, якого ніхто не забуде.

9 листопада 1989, тисячі східних німців змогли обійняти своїх друзів або родичів, що жили в Західній Німеччині, яких розділяла Берлінська стіна, без того, щоб військовослужбовці комуністичного режиму втрутились. За короткий час стіна побудована в 1961 році була повністю знесена і стала символом падіння комуністичних режимів у Східній Європі, в тому числі в Румунії. Після 25 років від подій, що відбулись в Берліні в неділю були вшановані особи завдяки яким цей момент став можливим, серед яких і радянський лідер Михайло Горбачов, який, з цього приводу перебував у німецькій столиці. Урочистості відбулись біля Бранденбурзьких воріт, символічне місце для обєднання Німеччини, що здійснилось через 11 місяців після падіння Берлінської стіни.

Звідси пролунав, ще в 1987 році, заклик президента США Рональда Рейгена до генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу, Михайла Горбачова приїхати і відкрити двері свободи і сприяти зняттю залізної завіси, яка розділяла дві протилежні політичні системи. В кінці всіх тодішніх зусиль, ствердив нинішній президент США Барак Обама, розум узяв верх, і він восторжествує незалежно від того, коли це станеться. Жодна стіна, за його словами, не може протистояти устремлінням справедливості, прагненню до свободи і миру, які палають в серці кожної людини. У надзвичайно емоційній промові, канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що слід подумати про всіх тих, хто намагався втекти зі Східної Німеччини.

Вона вшанувала память жертв, нагадавши, що багато людей постраждали щоб ця стіна впала. Виступ канцлера Німеччини був оптимістичним підходом і містив послання надії для народів України, Сирії, Іраку, та усіх регіонів світу, де свобода і права людини знаходяться під загрозою або порушуються. «Послання надії на сьогодні і на майбутнє: можливо будуть знесені й інші стіни, стіни диктатури, насильства, ідеології, ворожості. Звучить надто добре, щоб було правдою? ” запитала німецький канцлер. У 83 роки, колишній радянський лідер Михайло Горбачов попередив, у свою чергу, що світ на порозі нової холодної війни. Він вважає, що, на тлі припинення діалогу між великими силами, криваві конфлікти в Європі та на Близькому Сході викликають велику стурбованість і дають можливість з’явленню нової залізної завіси.