Tag: Богдан Ауреску

Сьогодні ми представляємо вашій увазі
уривок статті Богдана Ауреску, радника Президента Румунії з питань зовнішньої
політики і колишнього міністра закордонних справ Румунії (2014-2015 рр.). Це
авторська стаття відомого румунського дипломата, який на початку поточного року
порівнює свій прогноз змін у міжнародному середовищі, зроблений на початку 2016
року з тим, що сталося в дійсності торік. Стаття була опублікована в
румунському Інтернет-журналі «Contributors», а відібрані уривки прямо чи
опосередковано стосуються України.

У січні 2016 року, я написав у
статтю-прогноз під назвою «Прокляття віщуна завтрашнього дня. Спроба
передбачити закордонну політику в 2016 році». Настав час, на початку 2017
року, проаналізувати, скромно і тверезо, де я мав рацію і де помилився.

• Я стверджував тоді, що найбільш
характерною рисою 2016 року буде непередбачуваність в умовах складної
міжнародної обстановки з численними викликами.

Думаю, що багато в чому це твердження виявилося
правильним в різних планах. З одного боку, наприклад, хто б міг з упевненістю
сказати, на початку року, що перемогу на президентських виборах в США одержить
пан Трамп або, що Велика Британія прийме рішення вийти з Європейського Союзу? З
іншого боку, констатую, що коридор нестабільності, про який я писав у січні
2016 року є й сьогодні у близькому сусідстві навколо Румунії. Проблем у
міжнародних відносинах, що підлягають вирішенню не стало менше, а навпаки.

• Так само, я писав, що «у Східному сусідстві передбачуваним
є продовження нестабільної ситуації на сході України з викликами безпеки в
регіоні Чорного моря» і, що «найбільшим ризиком є перетворення конфлікту на
Донбасі в заморожений конфлікт (або скоріше тривалий) з новими епізодами
збільшення чи зменшення інтенсивності збройного протистояння». Тоді я говорив
про необхідність вирішення важливих питань: проблеми місцевих виборів в
сепаратистських регіонах, відкладених восени 2015 року на весну 2016 року,
прийняття і набуття чинності закону про
особливий статус цих регіонів, прийняття українським парламентом конституційних
поправок, що стосуються децентралізації, пов’язаних з наданням особливого
статусу східним областям.

На жаль, через рік ми знаходимося на тій же
стадії: питання правильної послідовності виконання цих пунктів Мінських угод
перешкодили сталому врегулюванню української кризи і, крім цього, остаточне
припинення вогню на Донбасі є й надалі важкодосяжним, попри докладені зусилля,
особливо в Нормандському форматі, упродовж всього року.

• Я також писав про «передбачувану значну
військову присутність Росії в східній частині України та поблизу кордону з
Україною, а також про подальшу мілітаризацію Криму, що робить необхідним продовження
санкцій ЄС і США до повного виконання Мінських угод, укладених в лютому 2015
року та домовленостей, досягнутих в Нормандському форматі» і, що «з огляду на
відсутність перспективи припинення незаконної окупації Криму, санкції,
пов’язані з цією ситуацією мають бути збережені незалежно від виконання
Мінських угод.»

На жаль, це передбачення справдилося: Росія продовжила
мілітаризацію Криму і Чорного моря в цілому, а санкції ЄС були продовжені, востаннє у грудні 2016 року ще на 6 місяців.

• Так само, я писав, що «ще одним елементом ризику є
темпи процесу впровадження внутрішніх реформ в Україні і стан економіки
сусідньої держави. наполягав на необхідності продовження послідовних зусиль для реалізації
реформ, модернізації установ, судової системи, боротьби з корупцією,
відновлення економіки, для яких підтримка ЄС залишатиметься актуальною. І,
невостаннє, на мій погляд, треба було уникнути внутрішні політичні потрясіння, які б
заблокували ці зусилля.»

Протягом 2016 року Україна продовжила
процес реформ у цих сферах, і треба відзначити зусилля в боротьбі з корупцією,
в тому числі введення електронних декларацій про доходи, а на внутрішньополітичному плані не було
дострокових виборів, як дехто прогнозував; економічна ситуація дає ознаки
поліпшення, а відносини з МВФ мали позитивний характер. Звичайно, ці зусилля з
реформування повинні бути послідовно продовжені, а Румунія може підтримати це
починання.

• У січні 2016 року я також зазначав, що «ЄС
почне втілювати в життя інструменти та концепції, передбачені переглянутою
Європейською політикою сусідства (ENP Review/ЄСП Пер), що була запущена 18 листопада 2015 року
і особливо щодо безпекової складової, більш послідовного і гнучкого
використання ресурсів та інструментів, доступних в рамках ЄПС для підтримки
партнерів, що перебувають в кризових ситуаціях, але передусім щодо використання
нового інструменту під назвою «тематичні рамки», що припускає ведення
тематичних розмов між державами-членами, партнерами, ​​сусідами, сусідами
сусідів, регіональними партнерами, глобальними суб’єктами, міжнародними
фінансовими установами та іншими донорами. Йдеться про концепцію «безпекові
трасти» (платформи для діалогу з питань безпеки в широкому сенсі), що була
запущена в попередньому році і, яка була включена, після дипломатичних зусиль,
до Європейської політики сусідства (що є досягнутою метою румунської
дипломатії). Можливе і використання
Чорноморської синергії, яка має бути переглянута в цьому році, на основі
пропозиції, які ми висунули у минулому році разом з Німеччиною і Болгарією,
важливість якої також згадується в новій редакції Європейської політики
сусідства.

Цей прогноз не підтвердився. «Тематичні
рамки» не були використані, а також не було прогресів щодо Чорноморської синергії.
Натомість була завершена Глобальна стратегія ЄС із зовнішньої політики і
політики безпеки та була розпочата їх реалізація з наголосом на європейському
вимірі оборони, у відповідь, безсумнівно частковій, на необхідність відновлення європейського проекту.

Отже 2016 рік,
як я писав рік тому, був «складним роком», з досить численними викликами для міжнародного
правопорядку». І немає ознак того, що 2017 рік буде простішим.

Повну версію статті румунською мовою можна прочитати ТУТ.

Елементи системи перехоплення ракет, що у відповідності до румунсько-американського договору, укладеного в 2011 році, були розміщені на авіабазі Девеселу (на півдні Румунії), вступили в нову, завершальну фазу впровадження – у грудні вони були оголошені технічно готовими до використання. Мова йде про пускові установки ракет-перехоплювачів типу СМ-3, які захищатимуть південний-схід Європи.

Після вступу до НАТО в 2004 році, ця система є найбільш важливим проектом оборони території і населення Румунії від конкретних загроз. Докладніше про це розповідає наш кореспондент у Вашингтоні Дойна Сайчук: Румунія стала першою країною у світі, в якій розміщений наземний ракетний комплекс перехоплення СМ-3, здатний знищувати балістичні ракети короткого та середнього радіуса дії. На базі Девеселу були розміщені 24 ракети, які захищатимуть весь південно-східний фланг НАТО від балістичних загроз. Американська система протиракетної оборони в Європі була розроблена в кілька етапів. Спершу був забезпечений захист певних ділянок південно-східної Європи шляхом розгортання системи ракет-перехоплювачів SM-3 на кораблях. Потім був створений комплекс РЛС раннього виявлення, тобто на маршовій (висхідній) ділянці польоту запушеної ракети. Друга стадія припускала розширення цієї оборонної системи на інших союзників НАТО, шляхом введення в дію рекет-перехоплювачів СМ-3 нового покоління, які б могли бути запущені з суходолу, а також створення нової РЛС. На третьому етапі, що має завершитися десь у 2018 році, протиракетний щит захищатиме всі держави-члени НАТО в Європі, шляхом розміщення нової наземної бази в центрі Європи, в Польщі, а також продовжуючи процес вдосконалення ракет СМ-3, розміщених на морі і на суші.

Посол Богдан Ауреску, головний румунський посередник у переговорах щодо угоди про розміщення елементів американської системи ПРО в Румунії, нагадав, що у вересні 2009 року президент Барак Обама оголосив про концептуальну зміну системи протиракетної оборони. Новий проект мав в основі нову концепцію протиракетної оборони, що суттєво відрізнялася від варіанту попередньої республіканської адміністрації США, відповідно передбачала інші місця розміщення елементів системи ПРО. Таким чином, замість Польщі та Чехії і протиракет шахтного базування типу Ground-Based Interceptor, була обрана Румунія і Польща та система ракет-перехоплювачів типу Standard Missile-3, в якій використовуються кінетичні перехоплювачі наземного базування, без запального, ядерного чи іншого типу заряду.

Але цікаво, чому саме Румунія була обрана для розміщення елементів американської системи протиракетної оборони? Відповідає Богдан Ауреску: Місце було обрано в Румунії, тому що, з точки зору системи протиракетної оборони, наша країна найкраще підходила і надалі підходить для ефективного захисту території, населення і сил союзників від можливо ракетного удару з-за меж євроатлантичного простору, особливо з Середнього Сходу. Рішення про розміщення цих елементів в Румунії, а не в інших можливих союзних країнах в цьому регіоні було прийнято саме з урахуванням низки географічних переваг, а також стабільності в Румунії як соціальної, так і політичної. Водночас ми вже мали дуже важливе двостороннє стратегічне партнерство.

У цей час Росія, м’яко кажучи, несхвально дивиться на будівництво протиракетного щита, який вона вважає загрозою своїй національній безпеці. Незважаючи на заяви як з Бухареста і Вашингтона, так і від НАТО, про суто оборонний характер відповідної системи ПРО, Москва неодноразово заявляла, що розгортання протиракетного щита вплине на глобальний баланс сил і створить загрозу російській безпеці, а це змусить її вжити заходи у відповідь. Говорить Богдан Ауреску: Ці заяви, що робить Російська Федерація, не нові. Перші такі заяви пролунали ще тоді, коли проект почав набувати змісту, коли ми просунулися в реалізації угоди. Але ці загрози Москви не повинні нас турбувати, тому що Румунія як член НАТО зараз, мабуть, найкраще захищена, ніж коли-небудь в новій та новітній історії. З іншого боку ми маємо гарантії, закладені в Стратегічному партнерстві зі Сполученими Штатами. Зрештою, ці побоювання, які Росія постійно озвучує, і котрі були повністю розвіяні солідними аргументами від Румунії, США і НАТО, наданими як безпосередньо, так і публічно, фактично підтверджують, що завдяки постійній американській присутності на базі Девеселу Бухарест ніколи більше не повернеться в іншу сферу впливу.

А це, – додав Богдан Ауреску, – можливо є найважливішим символічним елементом, що приносить проект розміщення системи протиракетної оборони.

У вівторок, 17 листопада, Богдан Ауреску провів прес-конференцію, на якій представив підсумки
року перебування на посаді глави Міністерства закордонних справ Румунії. Він
озвучив найбільш важливі дипломатичні зусилля і досягнення на рівні
зовнішньої політики упродовж 2015 року.

Богдан Ауреску сказав, що протягом
року, який минув закордонна політика Румунії мала особливу динаміку за рахунок покращення
політичного і дипломатичного діалогу, що демонструють безліч консультацій на
рівні міністрів закордонних справ та багато закордонних візитів, в тому числі до Києва.

Говорячи про відносини з Україною, екс-глава румунського
зовнішньополітичного відомства зазначив, що з самого початку намагався повернути
двосторонні стосунки до функціонального взаємозв’язку і справжнього
партнерства.

«Румунія була та є щирим прихильником територіальної цілісності сусідньої
держави та її зближення, шляхом значних і послідовних реформ, з ЄС і НАТО», – заявив
Ауреску.

Він додав, що візит в лютому міністра Павла Клімкіна до Бухаресті був
дійсно важливим і дозволив налагодити прямий контакт по таких питаннях, як
Спільна комісія з питань національних меншин, Угода про малий прикордонний рух
(що набула чинності 14 травня, а у вересні були вручені перші дозволи) та ГСХ
Дунай – Чорне море по гирлу Бистре.

«Треба докласти нових зусиль, щоб продовжити
ці проекти, в тому числі, щоб завершити процедуру відкриття консульства в
Солотвино, дуже необхідного для ефективного виконання положень Угоди про правила місцевого прикордонного руху», – сказав Богдан Ауреску.

Рекордна кількість біженціів
дісталася минулого тижня Німеччини, європейської країни, про яку мріє більшість
з тих, хто покинув свою країну тікаючи від війни або в пошуку кращої долі. Перепливши
на човнах Середземне море, після стомлюючої подорожі старим континентом, тисячі
людей – більшість із Сирії – були радісно зустрінуті місцевими жителями.

«Це міжнародна
солідарність!», – вигукували німці, які вийшли привітати прибуття біженців
в свою країну. В умовах, коли Європа, яка розділилася на противників і
прихильників прийому нелегальних біженців, стикається з однією з найбільших
криз із мігрантами з часів Другої світової війни, Німеччина спростила правила прийому
прохачів притулку. Відповідне рішення німецька влада прийняла, щоб прискорити процедуру
обробки запитів про надання притулку і сприяти будівництву притулків для біженців.

Крім цього, правляча коаліція канцлера
Ангели Меркель досягла домовленості щодо виділення 6 млрд євро для вирішення цієї
кризи. Угода передбачає розширення списку країн, що вважаються безпечними, до якого
були включені Косово, Албанія та Чорногорія. Це було зроблено, щоб прискорити
видачу нелегальних іммігрантів з країн південно-східної Європи, аби німецька
влада зосередилася на біженцях із охоплених війною країн, таких як Сирія, Ірак
та Афганістан. Найбільш економічно розвинута країна Європи, Німеччина очікує до кінця року до
800 тисяч біженців та шукачів притулку, в чотири рази більше, ніж торік і більше
ніж у будь-якій іншій країні Євросоюзу.

Принаймні зараз, хвиля біженців, які
прямують до Західної Європи оминула Румунію. У знак солідарності з ЄС, Бухарест
погодився влітку прийняти близько 2000 біженців, перенаправлених із країн, які не
можуть впоратися з напливом іммігрантів. Водночас, за словами міністра
закордонних справ Богдана Ауреску треба шукати
рішення для усунення причин виникнення проблеми біженців.

Богдан Ауреску: «Ми повинні знайти рішення для усунення причини проблеми, тобто в країнах походження цих іммігрантів. Також слід подивитися на відмінності в значенні, відповідно до правил ООН, між біженцями та економічними іммігрантами. Дискусія довкола квот не вирішує суть проблеми. А щодо кількості, про яку так багато говорилося, я хочу ще раз сказати, що на даний момент не існує офіційного документу, надісланого державам-членам від Європейської комісії
або інших європейських установ, в якому б була зроблена подібна пропозиція.»

Румунські ЗМІ з посиланням на британські засоби масової інформації
стверджують, що Румунія прийме не 2000, а 7000 біженців, однак румунська влада спростувала
цю інформацію.

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску запропонував на саміті міністрів закордонних справ держав-членів НАТО, в Анталії, Туреччині, комплексну стратегію альянсу, орієнтовану як на східне, так і на південне сусідство. Пропозиція прозвучала на тлі нестабільної ситуації у Північній Африці та на Близькому Сході, яка різко погіршилася в минулому році та яка впливає на всю Європу. Боглан Ауреску пояснив у інтерв’ю для Радіо Румунія у чому полягає ця стратегія: Визначити разом з партнерами, якими є їхні уразливості та потреби. Знайти підхід, який би не був лише реактивним, а й проактивним, краще співпрацювати з ЄС, який має ті самі проблеми. Нагадую, що Румунія запропонувала створення платформ для постійного діалогу з партнерами і сусідами партнерів, а також інтенсивний політичний діалог. Крім того, ми прагнемо зміцнити спроможності партнерів, протидіяти гібридній війні та викликам пов’язаним з гібридною війною, заснування установ безпеки та оборони, які б були ефективними і стійкими до викликів, Отож більший пакет, який може бути підготовлений. Такою була пропозиція, яку я представив для її прийняття на саміті, у Варшаві в 2016 році.

Румунський міністр закордонних справ Богдан Ауреску уточнив, що ця пропозиція пов’язана з констатуванням того факту, що Чорноморський регіон повинен займати більш рішуче місце на стратегічній карті НАТО, регіон безпекова рівновага якого постраждала внаслідок кризи в Україні. Богдан Ауреску: Я думаю, що мета визначається сама собою, оскільки є очевидним той факт, що Чорне море знаходиться на точці з’єднання між східним та південним сусідствами, а саме, можливо, у найбільш чутливій зоні із стратегічної точки зору, вже не враховуючи те, що відбувається в нашому сусідстві, а саме криза в Україні та пов’язані з нею елементи, що завдало шкод стратегічній рівновазі в Чорноморському регіоні. Тому я думаю, що вимагається, щоб Чорноморський регіон був розміщений більш рішучо на стратегічній карті Альянсу.

З іншого боку, Богдан Ауреску заявив, що Румунія підтримує оголошення на майбутньому саміті НАТО, який відбудеться в Польщі у 2016 році, Початковий оперативний потенціал системи оборони НАТО проти балістичних ракет. За словами румунського міністра, всі ці заходи покликані підготувати довгострокову реакцію НАТО на все більш різноманітні та складні проблеми безпеки .

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок провів телефонну розмову зі своїми українським колегою Павлом Клімкіним, повідомляє прес-служба МЗС Румунії.

У ході розмови, що вписується в серію робочих контактів між двома міністрами, Павло Клімкін повідомив свого румунського колегу, що процедури передбачені українським законодавством, необхідні для набрання чинності Угоди про малий прикордонний рух дуже близькі до завершення.

Міністри обговорили перші кроки, необхідні для реалізації цієї Угоди, в тому числі вручення разом перших дозволів місцевого прикордонного руху в ході спільної поїздки в прикордонні регіони, в місця компактного проживання румунської, відповідно української громади, поблизу спільного кордону, у відповідності до домовленості, досягнутої в ході візиту українського міністра до Бухареста в лютому цього року.

Б.Ауреску і П.Клімкін обговорили й можливість якнайшвидшого відновлення роботи Спільної комісії з питань захисту прав національних меншин, а також хід виконання інших рішень, прийнятих в ході лютневого візиту.

Міністри закордонних справ Румунії та України обговорили й стадію та перспективи реалізації угод, досягнутих у Мінську в лютому, підкресливши важливість повного виконання їх положень.

Нагадаємо, що Румунія вже ратифікувала Угоду про місцевий прикордонний рух з Україною та першою серед країн європейського співтовариства ратифікувала Угоду про асоціацію України з Євросоюзом.

Система перехоплення балістичних ракет, яка включає в себе елементи морського та наземного базування, розміщенні в Румунії та Польщі має виключно оборонний характер, і буде використана виключно в цілях самооборони, у повній відповідності до Статуту ООН і норм міжнародного права.

Ці роз’яснення надав міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, який в ході офіційного візиту до Лондона сказав, що розвиток потужностей протиракетної оборони НАТО є значним внеском у зміцнення трансатлантичних зв’язків. У цьому контексті, будь-яка погроза використати військову силу у відповідь на впровадження цього суто оборонного проекту є неприйнятною і суперечить принципу заборони застосування сили або загрози силою, що є імперативною нормою міжнародного права.

Нагадаємо, що минулої суботи в статті, опублікованій в данській газеті Юлландс-постен, Посол Росії в Данії Мйхайло Ванін зазначив, що Москва вважатиме легітимними цілями для можливої російської ядерної атаки усі країни, які приєднаються до системи ПРО НАТО, додавши, що данські військові кораблі стануть мішенями для російських ядерних ракет, якщо Данія приєднається до очолюваної США системи протиракетної оборони.

І це не єдина погроза з боку Росії. Коментуючи слова посла РФ в Данії головнокомандувач силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав зізнався, що й Румунія потрапила під великий тиск, коли стала частиною щита НАТО. Те саме сталося й з Польщею, і тепер всі, хто ще хоче приєднатися до цього оборонного проекту будуть знаходитись під дипломатичним і політичним тиском Москви, яка вбачає в ньому пряму загрозу її національній безпеці. Ніякі гарантії з боку Північноатлантичного альянсу про те, що протиракетна система не спрямована проти Росії не змогли переконати Москву.

За словами міністра Богдана Ауреску система протиракетної оборони не порушує Договір про ядерні сили середньої дальності. Розміщення елементів ПРО в Румунії, навпаки, принесе більше стабільності, створює можливості для співпраці з третіми країнами та сприяє досягненню мети із забезпечення миру в Європі. Крім того, стратегічний румуно-американський проект розміщення на території військової бази Девеселу, що на півдні Румунії, елементів ПРО демонструє дотримання США взятого на себе зобов’язання щодо забезпечення безпеки Європи.

2015 рік є важливим: завдяки тісній румуно-американській співпраці та координації дій, військова база нарешті запрацює. На її території діятимуть високорозвинені пускові установки ракет-перехоплювачів наземного базування і радіолокаційна система раннього виявлення балістичних ракет.

Анексія Москвою Криму, а також надання фінансової, політичної та військово-технічної допомоги проросійським сепаратистам були рішучо засуджені всіма офіційними особами з Бухареста. Комітети по спеціальності, пленум Парламенту, нинішній Президент Клаус Йоханніс, колишній глава держави Траян Бесеску, премєр-міністр Віктор Понта, колишні глави румунської дипломатії Тітус Корлецян і Теодор Мелешкану, як і нинішній міністр МЗС Богдан Ауреску одноголосно кваліфікували дії Росії як агресію та висловилися на користь дотримання суверенітету і територіальної цілісності України.

У якості члена ЄС та НАТО, як стратегічний партнер США, Румунія без вагання приєдналася до введених Брюсселем і Вашингтоном економічних та політичних санкцій проти Москви. Українці, які постраждали під час кривавих репресій, ініційованих проросійським екс-президентом Віктором Януковичим, були госпіталізовані в кращих бухарестських лікарнях.

В рамках Північноатлантичного альянсу, Румунія зобов’язалася очолити процес забезпечення кібероборони сусідньої України. Постійна турбота румунів відносно кризи в Україні має дві головні причини. З одного боку, Україна є найбільшим територіальним та демографічним сусідом Румунії, з яким має спільний кордон, загальною протяжністю понад 600 кілометрів. З іншого боку, в Україні проживають майже 500.000 етнічних румунів, зокрема вздовж спільного кордону.

Анексовані в 1940 році Сталіним, після ультиматуму, східні румунські територій – Північна Буковина та Південна Бессарабія, Герцаївський район, острів Зміїний, в 1991 році увійшли до складу України. Бухарест, який завжди висловлювався за дотримання суверенітету і територіальної цілісності України, бажає гарантування прав румунської громади відповідно до європейських стандартів.

У ході зустрічі з Послом України в Бухаресті Теофілом Бауером міністр закордонних справ Богдан Ауреску сказав, що румунська сторона сподівається, що виконання передбачених законом положень про часткову мобілізацію в Україні не мають вибірковий характер і здійснюється справедливо, прозоро та передбачувано, з уникненням будь-якого дискримінаційного підходу за національною ознакою. Ця заява була зроблена після інформації згідно яким, щоб припинити втечу від мобілізації, українська влада вирішила ввести обмеження вільного пересування військовозобов’язаних через кордон. Бухарест уважно стежить за ходом цього процесу і, через Генеральні консульства у Чернівцях та Одесі та через Посольство Румунії в Києві, знаходиться в постійному контакті з представниками етнічних румунів та українських органів місцевої влади й військкоматів, – додав Богдан Ауреску.

Попри внутрішньополітичну метушню зовнішня політика Румунії має низку незмінних векторів. Встановлена, ще в 1996 — 2000 роках, під час мандату президента Еміля Константинеску, тверда орієнтація Румунії на захід, залишилася незмінною й а наступні роки. Країна вступила в НАТО у 2004 році, коли президентом був соціал-демократ Йон Ілієску та увійшла в Європейський союз у 2007 році, під час президентства демократа Траяна Бесеску.

Новий президент Румунії, ліберал Клаус Йоханніс свій перший офіційний закордонний візит здійснив до Брюсселя, де зустрівся з президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером та головою Ради Європи Дональдом Туском, а також з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Він підтвердив, що зовнішньополітичні пріоритети Бухареста залишаються незмінними: «Румунія вже вступила у восьмий рік приналежності до Європейського Союзу. Наші установи значно зміцнилися, а наш внесок у європейський проект має бути адекватним. Пріоритетом мого мандата є поглиблення європейської інтеграції. Ми продовжимо обговорення кроків, які Румунія повинна здійснити для збільшення свого внеску і збільшити свою роль як члена НАТО.»

І Богдан Ауреску, карєрний дипломат, призначений у листопаді міністром закордонних справ у переважно соціал-демократичному уряді, який змушений співпрацювати з президентом-лібералом, підтвердив незмінність зовнішнього курсу Румунії: «Закордонна політика Румунії є послідовною, вона має в основі національний консенсус і не можна говорити про зміни керівних елементів: членство в ЄС та в НАТО. Минулого року Румунія відзначила десяту річницю повноправного членства в НАТО. Водночас стратегічне партнерство з США і стратегічне партнерство заради європейської інтеграції Республіки Молдова залишаються константами румунської зовнішньої політики, і я радий бачити, що є національний консенсус між усіма політичними силами щодо цих напрямків.»

В інтервю Румунському радіо, записаному щойно після терактів у Парижі, Богдан Ауреску підтвердив активну участь Бухареста в рамках міжнародної антитерористичної коаліції, створеної після терактів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах. «Надзвичайна солідарність, яку продемонстрували європейські держави, в тому числі румунське суспільство, довели наскільки важливою є боротьба з цим злом – міжнародним тероризмом. Ми оперативно і рішуче засудили цю трагічну подію, тому що з точки зору Румунії жоден теракт не може бути виправданим. Особливо, коли він спрямований проти свободи слова. І одним з наслідків цієї ситуації, на мій погляд, має бути необхідність розширення міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом.»

Румунія, однак, виступає проти того, щоб заходи з посилення безпеки включали введення обмежень на свободу пересування громадян ЄС в межах співтовариства. Богдан Ауреску: «Свобода пересування, знову ж таки, є здобутим правом, це фундаментальна свобода і ми повинні так і розглядати її. З іншого боку Румунія готова долучитися до до цих зусиль, навіть якщо ще не членом Шенгенської зони, тому що, в дійсності, Румунія вже діє за правилами Шенгену, є де-факто шенгенською державою.»

Румунія, як східний форпост НАТО та ЄС, глибоко стурбована долею Молдови та стривожено спостерігає за розгортанням російської агресії проти України. Міністр закордонних справ Румунії вважає, що минулого року сталася найважливіша подія на міжнародній політичній арені: криза в Україні. Незаконна анексія Москвою Кримського півострова, з порушенням основоположних норм і принципів міжнародного права, а потім дестабілізація сходу України, були рішуче засуджені румунським зовнішньополітичним відомством. Румунія постійно підтримувала і дедалі підтримує територіальну цілісність і суверенітет України – свого найбільшого сусіда як з територіального, так і демографічного поглядів. Заклопотаність Бухареста посилена наявністю на заході Україні чисельної громади етнічних румунів, яка налічує близько півмільйона осіб.

На додаток до підтримки прозахідного українського уряду, економічні санкції проти Москви є одним з важелів, за допомогою яких Захід може прискорити розвязання кризи в Україні: «Стосовно режиму санкцій… Румунія була і залишається рішучим прихильником цього режиму, оскільки ми вважаємо, що ця система санкцій починає показувати свою ефективність. Йдеться, з одного боку, про санкції повязані з незаконною окупації Криму, а з іншого боку, про санкції, спрямовані на врегулювання ситуації безпеки на сході України», – заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску в інтерв’ю Радіо Румунія.