Tag: Богдан Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану номіновано на премію Європейської кіноакадемії, яка відзначає найважливіші досягнення європейського кінематографа. «Новий рік, який так і не настав» став першим румунським дебютним повнометражним фільмом, який здобув чотири нагороди Венеційського міжнародного кінофестивалю. Серед них найкращий фільм у секції Orizzonti (Горизонти), нагорода FIPRESCI, яка присуджується журі Міжнародної федерації кінокритиків; нагорода Bisato d’Oro 2024 за найкращий сценарій. Окрім цього, за кілька тижнів після виходу в румунський прокат фільм очолив касові показники, обійшовши головних конкурентів.

Після світової прем’єри на Венеційському кінофестивалі кінострічка була представлена й на багатьох інших заходах в Італії. Нещодавно відбулася північноамериканська прем’єра фільму, після чого «Новий рік, який так і не настав» був відібраний на Цюрихському міжнародному кінофестивалі та показаний у Німеччині. Повнометражний художній фільм «Новий рік, який так і не настав» завершує історію короткометражної стрічки «Різдвяний подарунок», однієї з найвідоміших у Румунії, яка брала участь у 200 міжнародних фестивалях і отримала 72 нагороди. Володар нагороди за найкращий європейський короткометражний фільм у 2019, нагороди Ґопо та трофеїв за найкращий короткометражний фільм на фестивалях у Берліні, Клермон-Феррані, Котбусі та Тороното, режисер і сценарист Богдан Мурешану зняв короткометражний фільм з таким акторами як Адріан Венчіке, Йоана Флора та Лука Тома.

Дія фільму відбувається ввечері 20 грудня 1989 року, незадовго до падіння диктатури Чаушеску. 9-річний Маріус розкриває батькам зміст листа, надісланого «Діду Морозу» і вони розуміють, що в ньому міститься дуже небезпечне для всіх повідомлення. Богдан Мурешану розповідає, чому він вирішив продовжити «Різдвяний подарунок», інтегрувавши його в багаторівневий сюжет кінострічки «Новий рік, який так і не настав».
«У мене завжди було враження, що короткометражний фільм ̶ це лише фрагмент більш складної історії. Ще відтоді, а це було шість років тому, і мені, й Адріану Венчіке здавалося, що ця історія може бути частиною довшої розповіді, крім того я мав у голові ще багато історій. І цей проєкт “Новий рік, який так і не настав”, почався не з “Різдвяного подарунка”, а з історії знесення мікрорайону Уранус. Я планував повнометражний фільм про це знесення, ініційоване Ніколаєм Чаушеску у 80-х роках, але постійно відкладав цей проєкт, бо не знав, як його зняти. Очевидно, Бухарест дуже змінився з тих пір, і було дуже важко знайти відповідні локації. Щодо «Різдвяного подарунка», то я зняв цей короткометражний фільм більше з наміром зробити тестовий варіант і був здивований його успіхом, адже в моїй уяві він завжди був лише фрагментом.

Після того, як я написав сценарій до фільму «Різдвяний подарунок», мені знадобився певний час, щоб дійти до такої багатоступеневої оповіді, де персонажі зустрічаються, але не мають ніякого продовження цієї зустрічі. Як сказав один критик, який писав про фільм, його герої схожі на острови, що утворюють архіпелаг. Я також подумав про те, що оскільки я так пізно дебютую у повнометражному кіно, то варто зробити його дещо складнішим. Два роки пандемії дали мені час ще більше все урізноманітнити. Майже рік він був будівельним майданчиком у моїй голові, я написав дві абсолютно різні версії сценарію, фактично було два фільми. Врешті-решт я зупинився на версії, яка, можливо, написана в дещо американській манері, але яка, так чи інакше, здається мені досить сучасним способом розповісти історію, зважаючи на успіх у публіки та критиків.»

Одну з головних ролей у фільмі «Новий рік, який так і не настав», Маргарети Дінке, грає актриса Емілія Добрін, виконавиця понад 30 ролей у румунських фільмах і серіалах, володарка премії UNITER, Театральної спілки Румунії, за найкращу жіночу роль. У фільмі будинок Маргарети Дінке розташований у бухарестському районі Уранус. Його планують знести, щоб побудувати новий багатоповерховий будинок. Насправді це один з останніх будинків, які залишилися незнесеними, а Маргарета впадає в розпач, коли їй доводиться покинути свій дім незадовго до революції. Емілія Добрін розповіла нашій радіостанції про співпрацю з режисером Богданом Мурешану та про свою роль у фільмі «Новий рік, який так і не настав».
«Зустріч із режисером Богданом Мурешану була надзвичайною, між нами миттєво з’явився зв’язок. Я зрозуміла, що має бути щось дуже прекрасне, так я і зіграла цю емоційну героїню в фільмі. Для мене той період, про який йдеться у фільмі, був і залишається дуже болючим. Я можу сказати, що я, і мій брат відчули на собі несправедливість комуністичного режиму. Ми не були родом з Бухареста, приїхали з Веленій де Мунте, через наше нездорове походження, як тоді казали, нас позбавили стипендії і права на місце в гуртожитку. Батьки не мали змоги нас підтримати, то були дуже важкі часи. Я не хочу цим вихвалятися, але я не хотіла бути членкинею Комуністичного союзу молоді, не хотіла бути частиною тієї системи сикофантів, як їх називали в той час.»

Акторський склад фільму «Новий рік, який так і не настав» доповнюють Адріан Венчіке, Юліан Постельніку, Міхай Келін, Ніколета Гинку, Андрей М’єркуре, Мануела Геребор, Йоана Флора та Ада Галеш.

Румунський фільм «Новий рік, який не настав» режисера, сценариста та продюсера Богдана Мурешану був удостоєний нагород на цьогорічному Венеційському міжнародному кінофестивалі, який завершився в суботу ввечері. Це приз FIPRESCI, присуджений журі Міжнародної федерації кінокритиків та нагорода Bisato d’Oro 2024 за найкращий сценарій, присуджена незалежними критиками.

Члени журі FIPRESCI відзначили «амбітну та непересічну режисуру, вдумливе політичне бачення, витончену та захопливу розповідь, художній баланс тонів та винятковий кастинг». За їхніми словами, «повнометражний фільм завершує глибоке дослідження людської поведінки під впливом страху перед політичними репресіями, який поділяють багато поколінь, що жили в умовах авторитарного режиму».

Своєю чергою, незалежні критики, які нагородили фільм премією Bisato d’Oro, вважають, що сценарій Богдана Мурешану чутливо ілюструє переломний момент румунської історії, винятковим чином переплітаючи «долі яскравих і сильних героїв, водночас пропонуючи нам зворушливу історію та унікальне дослідження душі, справжню людську комедію».

Після показу на Венеційському кінофестивалі фільм зірвав бурхливі оплески та багатохвилинні овації понад 1400 присутніх глядачів. Дебютний повнометражний фільм режисера Богдана Мурешану – це трагікомедія, дія якої розгортається за день до антикомуністичної революції грудня 1989 року, з Емілією Добрін, Міхаєм Келіном та Ніколетою Ганку в головних ролях. Фільм також містить багато посилань на те, що відбувалося в попередні дні в Тімішоарі.

«Ми знімаємо фільми з потаємним бажанням сподобатися глядачам, а також бути оціненими тими, хто пише про кіно. Для мене така важлива нагорода – це більше, ніж визнання фільму. Це знак понадкордонного діалогу. Вище цього немає нічого», – зазначив режисер Богдан Мурешану.

Водночас Борока Біро, операторка-постановниця фільму «Новий рік, який не настав», була удостоєна спеціальної нагороди за образ Premio Autrici до 40 років  ім. Валентини Педічіні. Нагорода відзначає талант авторки віком до 40 років за видатні досягнення в режисурі, сценарії, монтажі, операторській роботі у фільмі, представленому в розділах Orizzonti, Orizzonti Extra, Giornate degli Autori та Settimana Internazionale della Critica. Борока Біро стала першою операторкою-постановницею, яка отримала цю нагороду, що вручається вже четвертий рік поспіль під егідою «Venezia a Napoli. Il Cinema Estesoˮ. «Новий рік, який не настав» – другий ігровий повнометражний фільм, над яким вона працювала як операторка.