Tag: Болгарія

Міністри внутрішніх справ Румунії, Угорщини, Австрії та Болгарії досягли в п’ятницю в Будапешті історичної угоди про розширення Шенгенської зони, що відкриває шлях до повноправного вступу Румунії та Болгарії 1 січня 2025 року. Але остаточне рішення, яке вимагає згоди всіх міністрів внутрішніх справ держав-членів ЄС, буде прийнято 12 грудня на Раді міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ у Брюсселі.

«Ми завжди вважали, що нинішня ситуація є несправедливою по відношенню до Румунії, яка доклала багато зусиль в останні роки і вже давно виконала всі умови, щоб стати частиною Шенгенської зони», – заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чия країна головує в Раді Європейського Союзу до кінця року. Всі європейські інституції протягом останніх років підтримували приєднання двох країн до зони вільного пересування і вітали позитивний результат зустрічі в Будапешті.

«У 2025 році Шенгенська зона стане сильнішою», – написала в соціальних мережах голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. А президентка Європейського парламенту Роберта Мецола привітала «позитивний розвиток подій щодо повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгенській зоні». Зі свого боку, міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер, чия країна досі виступала проти приєднання Румунії та Болгарії до зони вільного пересування, визнав, що «нелегальна міграція скоротилася, але ми повинні продовжувати зміцнювати зовнішні кордони Європейського Союзу». Щодо вето на повноправне членство Румунії та Болгарії, він сказав: «Це не тільки моє рішення, це рішення всієї Канцелярії».

У Будапешті румунський міністр з питань юстиції Кетелін Предою привітав угоду і підкреслив, що ця мета, досягнута Бухарестом, йде на користь усім. Він підкреслив, що Румунія є справжнім гарантом безпеки в Шенгенській зоні. Кетелін Предою: «Ми досягли домовленості. Зустріч є успішною. Наша мета, мета Румунії на цій зустрічі полягала в тому, щоб створити умови для прийняття позитивного рішення на Раді міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ, у грудні. Створити умови для зняття австрійського вето, щоб ми могли прийняти рішення вже цього року. І я думаю, що це була спільна мета і мого колеги та друга Герхарда Карнера. Для всіх було важливо бути впевненими в тому, що дуже добра робота, виконана румунськими і болгарськими прикордонниками разом з їхніми колегами з Сербії, Угорщини, Австрії, ця дуже добра робота, яка була основою пройденого нами шляху, продовжиться після вступу Румунії та Болгарії до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами».

Нагадаємо, що Австрія виступала проти розширення зони вільного пересування з 2022 року на знак протесту проти численних нелегальних в’їздів на її територію. У березні цього року вона погодилася на часткове членство в Шенгенській зоні для двох східноєвропейських держав з повітряними та морськими кордонами, а також розробила дорожню карту для можливого розширення зони вільного пересування на сухопутні кордони.

Південна Добруджа або Чотирикутник увійшла до
складу Румунії в 1913 році після Бухарестського миру. У 1912 році Балканська ліга, утворена з Болгарії, Греції, Сербії та Чорногорії розпочали військовий наступ проти Османську імперію, від якої після двомісячних боїв відвоювала Албанію,
Македонію та Фракію. Але непорозуміння між союзниками з приводу поділу
завоювань призвели до початку Другої Балканської війни між Болгарією та
Сербією, Грецією та Чорногорією. Румунія втрутилася у суперечку проти Болгарії
і завдяки миру, укладеному в Бухаресті 10 серпня 1913 р., кордони між балканськими державами були перекроєні.

Боротьба балканських держав
за окремі частини території Османської імперії датується початком ХІХ-го століття, вона була дуже жорстокою та переходила в площину
громадянського та військового насильства. Це був період радикального націоналізму, коли територіальні претензії
домінували на політичному порядку денному. Територіальні претензії з усіх боків
базувалися на історичному праві та на етнічній структурі регіону. Таким чином, кожна балканська країна вважала, що має право
займати якомога більше території на шкоду своїм сусідам. На Балканах, де всі
нації ненавиділи одне одного, а кожен, у свою чергу, ненавидів турків, західні держави
також підтримували ту чи іншу країну, намагаючись скласти нову карту відповідно до своїх власних інтересів та
ситуації на місцях. Франція та Великобританія підтримали Грецію та Сербію,
Німеччина – Румунію та Болгарію, Австро-Угорщина та Італія – ​​Албанію.

У цьому складному контексті, відповідно до положень Бухарестського мирного договору Румунії дісталася
Південна Добруджа, де 47% населення складали болгари, 37% – турки, 4% – роми, 4% – татари і 2% – румуни. Питання Південної Добруджі залишилося невирішеним з часів Сан-Стефанського
та Берлінського мирних договорів після російсько-румунсько-турецької війни 1877-1878 років. На той час
Росія обіцяла Румунії Добруджу в обмін на південну Бессарабію, але російські
обіцянки зводилися лише до Північної Добруджі. Румунія почувала себе ображеною і завжди порушувала проблему
Південної Добруджі. «Чотирикутник» увійшов
до складу Румунської держави на 3 роки. У 1916 р., коли вступила у війну
на боці
Франції,
Великобританії та Росії, та її окупації Німеччиною, Румунія втратила всю Добруджу, яка була окупована Центральними
державами. Наприкінці війни відповідно
до Нейїського мирного договору кордон
між Румунією та Болгарією знову був встановлений по лінії 1913 року.

У
1918-1940 рр. Румунія вела франкофільську та англофільську зовнішню політику, що призвело до зміни її кордонів у
1940 році, у відповідності до
нового європейського порядку нацистської Німеччини. У
червні 1940 року Радянський Союз за домовленістю
з Німеччиною висунув
Бухаресту ультиматум та окупував Бессарабію і Північну Буковину.
В кінці серпня 1940 року
відповідно до Віденського договору Угорщина окупувала Північну Трансільванію, а 7
вересня 1940 року в Крайові був підписаний договір, яким Румунія віддала Південну Добруджу Болгарії. Підписати обидві договори Румунію
зобов’язали Німеччина та Італія. З
огляду на це ми запитали історика Йоана Скурту, чи міг новий фашистський
режим, який прийшов до влади в Бухаресті 6 вересня 1940 р., зробити що-небудь, щоб не втратити «Чотирикутник». «Питання про «Чотирикутник» було вирішено
Гітлером у листі до Кароля II від 15 липня 1940 р., в якому фюрер вимагав передати частину Трансільванії
Угорщині,
а Болгарії- Південну Добруджу. Тож рішення було прийнято вже за
часів Кароля II. Протягом серпня в Турну-Северині відбулися переговори, за підсумками яких, відповідно до рішення Коронної ради на чолі з Каролєм II, Румунія погодилась передати «Чотирикутник» Болгарії. Тож за
часів Антонеску були підписані лише документи про передачу, оскільки рішення вже було прийняте.»

З 1918 по 1940 роки Румунія доклала особливих зусиль для розвитку Південної Добруджі. Відповідно до зобов’язань, взятих на себе в мирних договорах після Першої світової війни, Румунія поважала права болгарських та турецьких національних меншин на власність, освіту та
пресу рідною мовою, право
голосу, правову допомогу та всі інші права, якими користується кожен
громадянин. У 20-ихминулого сторіччя румунська
військова влада була змушена консолідувати південний кордон через вторгнення
болгарських воєнізованих частин
на територію «Чотирикутника», які вчиняли грабежі і
злочини. Небезпеку, яку
представляли собою рейди болгарських
загонів через кордон Румунія спробувала
усунути за допомогою
демографічної політики.
Колонізація Південної Добруджі румунами з інших регіонів країни та арумунами з колишньої Османської Македонії, які були готові емігрувати, дали бажаних результатів. Таким чином, відсоток румуномовного населення в Південні Добруджі постійно зростав у результаті еміграції частини болгарського населення до Болгарії. За переписом 1930 року болгари
становили 37%, турки 34%, румуни 20%, роми 2% і татари 1%.

На додаток до
демографічної політики, Румунія розвинула дорожню мережу в Південні Добруджі шляхом модернізації існуючих доріг та будівництва
нових. За часів румунської адміністрації в стрімко розвинулись міста Сілістра, Базаргіч та Балчик, останнє ставши резиденцією королеви Марії, однієї з ключових осіб, які сприяли народженню Великої Румунії. Палац королеви Марії у Балчіку досі є головною визначною пам’яткою міста, а Балчицький
ботанічний сад – однією з найпопулярніших туристичних принад.

Європейський
парламент прийняв нову резолюцію, в якій закликав до негайного прийняття
Румунії та Болгарії до Шенгенського простору вільного пересування. За резолюцію
проголосували 514 депутатів, 107 – проти і 38 депутатів утрималися. Текст
заснований на доповіді болгарського парламентарія Сергія Станішева, який піддав
критиці Раду ЄС за відкладення входження Румунії та Болгарії до Шенгену.

Болгарський
доповідач виступив за негайне приєднання двох країн до простору вільного
пересування, наполягаючи на повному членстві, а не частковому (спочатку
морського і повітряного кордонів, а потім і наземного). Ми категорично проти часткового
приєднання до Шенгену, оскільки це не має ніяких юридичних підстав та призводить до негативних економічних,
соціальних і політичних наслідків для всього ЄС, – сказав Станішев.

На сьогодні Румунія
та Болгарія лише частково застосовують правила, що діють в Шенгенському
просторі маючи митно-паспортний контроль на кордоні між двома країнами. У
резолюції, прийнятій у вівторок Європарламентом, депутати наголосили, що збереження
або повторне впровадження митно-паспортного контролю в Шенгенському просторі
підриває суспільну довіру до європейських установ та європейської інтеграції.
Парламентарії нагадали, що у червні 2011 року Європарламент надавав зелене
світло входженню Румунії та Болгарії в Шенген і з тих пір ця позиція була
підтверджена кілька разів.

Румунський
депутат від Націонал-ліберальної партії Зігфрід Мурешан заявив, що схвалена у вівторок резолюція є важливим моментом для Румунії, оскільки вона була прийнята
переважною більшістю голосів. «Ця резолюція Європейського парламенту не є
законодавчим документом, оскільки з законодавчої точки зору процедура є
наступною: Рада ЄС, тобто держави-члени на рівні міністрів внутрішніх справ
мають прийняти відповідне рішення. Ми, Європарламент, на даному етапі не
відіграємо жодної ролі в цьому законодавчому процесі, але сигнал, наданий
парламентом, є дуже важливим і є засобом подальшого тиску на держави-члени для
прийняття цього рішення.»

У свою чергу
депутат від Соціал-демократичної партії Румунії
Віктор Боштінару вважає, що Румунія повинна переконати Раду ЄС прийняти
остаточне рішення. «Це гарна новина, повторна, тому що подібна резолюція була
прийнята перед початком Болгарського головування в Раді ЄС наприкінці минулого
року. Ця резолюція просто підтверджує беззаперечну підтримку Європарламенту, схвалену
«широкою» більшістю голосів. Румунія повинна рішуче, розсудливо та
ефективно використати усі можливості, аби під час головування в Раді ЄС наблизитися
до цієї мети, чого ми заслуговуємо.»

Остаточне
рішення в цьому питанні мають прийняти міністри внутрішніх справ 27
держав-членів ЄС з дотримання принципу одностайності.

ВЗАЄМИНИ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його український колега Павло Клімкін у четвер в Чернівцях домовилися розпочати переговори щодо укладення протоколу про впровадження нового закону України про освіту, який би гарантував право членів румунської громади навчатися рідною мовою. Мелешкану зазначив, що Румунія висловлюватиме свою стурбованість доти, доки не буде знайдене реальне рішення, враховуючи те, що відповідний нормативно-правовий акт негативно впливає на право румунської меншини навчатися рідною мовою. З іншого боку глава румунського зовнішньополітичного відомства повідомив, що Уряд Румунії надаватиме стипендії румунським учням в Україні за особливі успіхи у навчанні. На церемонії відкриття нової школи в селі Йорденешти Чернівецької область він сказав, що Румунія ніколи не забуде тих, хто говорить румунською мовою, а вчителі зможуть проходити курси підвищення кваліфікації в країні в рамках проекту, який Бухарест ініціюватиме найближчим часом. На церемонії офіційного відкриття Йорденштської школи крім міністрів закордонних справ України та Румунії були присутні й міністри освіти двох країн Лілія Гриневич та Лівіу Поп. Нагадаємо, що на думку офіційного Бухареста прийнятий Верховною Радою України у вересні минулого року та підписаний президентом Петром Порошенком, освітній закон обмежує доступ етнічних меншин до навчання рідною мовою. Румунська громада України налічує близько півмільйона осіб.

ОЗБРОЄННЯ – Міністр оборони
Румунії Міхай Фіфор у
п’ятницю візьме участь у
церемонії підписання договору про закупівлю близько 230 бойових
броньованих машин PiranhaV. Відповідно до прес-релізу Міністерства оборони зразки
бойових колісних машин, якими оснащені Збройні Сили Румунії зараз є морально
застарілими як з технологічної точки зору, так і з техніко-тактичного погляду. 29
листопада Уряд Румунії прийняв рішення про закупівлю
бронетранспортерів 8х8 від General Dynamics European Land Systems – Mowag GmbH, – зазначається в поширеній сьогодні заяві.

КОРУПЦІЯ – Прокурори Національної
антикорупційної дирекції Румунії передали до суду обвинувальний акт стосовно колишнього
голови Національної комісії з питань акредитації лікарень Дана Ромулса Шербана.
Слідчі звинувачують його у зловживанні службовим становищем у зв’язку з незаконним
укладенням низки договорів про надання послуг. Збиток оцінюється в більш ніж 13
млн. леїв (близько 2,8 млн. євро). Також у цій справі в статусі обвинувачених
проходять ще двоє колишніх директорів Національної комісії з питань акредитації
лікарень.

ЄВРОСОЮЗ
– Сьогодні у Софії офіційно стартувало Болгарське головування в ЄС, яке сусідня
країна перейняла з 1 січня. На церемонії були присутні Президент Болгарії Румен
Радев, Президент Європарламенту Антоніо Таяні, Голова Європейської ради Дональд
Туск та Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. Болгарія сформулювала чотири
пріоритети – це молодь та майбутнє Європи, європейська інтеграція Західних
Балкан, безпека та боротьба з нелегальною міграцією і цифровий ринок. Гаслом
болгарського головування є «Єдність робить нас сильними». У графіку заходів
Болгарії передбачено понад 300 подій, зокрема кілька десятків зустрічей на
високому рівні, офіційних зустрічей та міністерських заходів. Серед них і саміт, присвячений європейській інтеграції країн Західних Балкан.
Нагадаємо, що Румунія головуватиме в ЄС упродовж першого півріччя 2019 року.

ПРОТЕСТИ
– Нові сутички між демонстрантами і поліцією в кількох туніських містах салися
у середу ввечері в третій день протестів проти заходів жорсткої економії,
прийнятих напередодні урядом. Сили правопорядку повідомляють, що понад двісті
осіб були заарештовані, а десятки поліцейських та цивільних осіб отримали
поранення в результаті зіткнень з учасниками акції протесту. Туніс, що
вважається на Заході єдиним успішним прикладом демократичних повстань
«арабської весни» 2011 року, стикається з економічними труднощами. Люди
незадоволені низкою рішень влади, згідно з якими з 1 січня подорожчало пальне і
деякі продукти, були підвищені податки на автомобілі, зросла вартість телефонних
розмов, Інтернету, розміщення в готелях та інших послуг. Заходи із жорсткої
економії були узгоджені офіційним Тунісом з міжнародними кредиторами. Після
повалення уряду в результаті повстань 2011 року, два теракти, скоєні бойовиками
в 2015 році серйозно вдарили по туризму в Тунісі, який складає 8% Валового
Внутрішнього Продукту країни.

ТЕНІС -
Румунська тенісистка Міхаєла Бузернеску (57 WTA) сьогодні перемогла 7:6, 6:1американку Елісон Ріске (89 WTA) у
чвертьфіналі турніру в Хобарті, Австралія з призовим фондом близько 225 тисяч
доларів. У півфіналі Бузернеску зіграє проти Лесі Цуренко з України (43 WTA).
Теж у четвер інша румунка Моніка Нікулеску (85 WTA) знялася з турніру перед
матчем з бельгійкою Елізе Мертенс (36 WTA). У понеділок розпочнеться Відкритий
чемпіонат Австралії (Australian Open) – перший у сезоні турнір Великого шолома, головною фавориткою якого виступає перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп. У
першому колі вона зіграє проти австралійки Дестені Аява (193 WTA). Крім Сімони
Халеп Румунія матиме в основній сітці одиночного розряду Відкритого чемпіонату
Австралії п’ять спортсменок – Сорна Кирстя (37 WTA), Ірина Бегу (40 WTA), Міхаєла
Бузернеску (57 WTA), Моніка Нікулеску (85 WTA), Ана Богдан (107 WTA), а також одного
тенісиста – Маріус Копіл (93 ATP). Ще три румунки – Александра Каданцу (171 WTA),
Ірина Бара (183 WTA) і Александра Дулгеру (190 WTA) гратимуть у кваліфікації
турніру в Австралії.

Визнана у всіх рейтингах по спеціальності, як найбідніший член ЄС, критикована західними партнерами, але й власними громадяни за відсутність ефективності боротьби з корупцією, Софія сподівається, вважають фахівці, що її перший мандат на чолі Європейського Союзу покращить свій імідж. Під девізом В єдності сила, болгарське головування оголосило про головні цілі семестрового головування: консенсус, конкурентоспроможність і згуртованість. Першочерговим пріоритетом, за словами уряду Софії, є молоді люди та майбутнє Європи.

Іншими пріоритетами болгарського головування в Європейському Союзі є координація переговорів з Лондоном щодо Brexit, європейська перспектива країн Західних Балканах, безпека та стабільність сильної та об’єднаної Європи та боротьба з нелегальною міграцією. У цьому контексті глава софійської дипломатії Єкатерина Захарієва висловила сподівання, що до кінця цього року Болгарія стане членом Шенгенської зони. Вона визнає, що є ще країни Європейського Союзу, які вважають, що через корупцію сусідня Болгарія та Румунія не мають свого місця в зоні вільного руху.

Останній голос у Європейському парламенті показав, що цих скептиків все менше, але ми не можемо бути абсолютно впевненими, що вони змінять свою думку протягом наступних шести місяців, – заявила пані Захарієва болгарській пресі. Глава уряду Бойко Борисов сподівається, що в свою чергу, Брюссель відмовиться від Механізму співпраці та контролю у сфері правосуддя накладений від самого вступу Болгарії та Румунії. Вступивши у 2007 році з Болгарією, Румунія, у свою чергу, головуватиме через рік, з 1 січня 2019 р. Міністр з європейських справ Віктор Негерску представив у вівторок у Брюсселі європейським чиновникам стан підготовки Бухареста у перспективі головування в ЄС.

Згідно з прес-релізом, вже визначено порядок денний заходів, які будуть організовані по всій країні протягом шести місяців, і що просунулась внутрішня консультація з визначення питань, що представляють інтерес, на рівні міністерств та державних установ. На порядку денному переговорів Негеску у Брюсселі йшлося про координаційні механізми для розробки оперативної програми трійки президентств, що крім Румунії включать Фінляндію та Хорватію. Бухарест прагне бути рівно відділеним посередником у здійсненні головування в Раді Європейського Союзу, спрямоване на просування європейської програми шляхом узгодження позицій якнайбільшого числа держав-членів, – підсумував румунський міністр.