Tag: Боложан

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Іліє Боложан заявив у вівторок на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих у Бухаресті, що Румунія є демократичною державою, яка продовжує працювати над зміцненням своїх інститутів і довіри до них. Він пообіцяв, що вільний, чесний і прозорий виборчий процес є метою травневих президентських виборів. «Румунія має правлячу коаліцію, яка забезпечує стабільність країни», – сказав тимчасовий президент. Він додав, що зовнішня політика Румунії зберігатиме свій природний курс, будучи членом ЄС і НАТО, маючи Стратегічне партнерство зі США і будучи відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи. За словами Іліє Боложана, агресія Росії проти сусідньої України повинна припинитися, а припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, є метою, яку повинні переслідувати не тільки сторони конфлікту, а й все міжнародне співтовариство. Тимчасовий глава держави заявив, що Румунія зобов’язана підтримувати Республіку Молдова і, що стійкість цієї країни повинна бути посилена в контексті парламентських виборів, які пройдуть у 2025 році.

 

ПЕРЕГОВОРИ – У вівторок в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбувся перший за багато років американсько-російський саміт. Посланці Москви заявили, що переговори були «серйозними» і «позитивними», а американська сторона оголосила про створення двох груп для початку переговорів щодо припинення війни в Україні, – повідомляють Reuters і AFP. Поки делегації на чолі з Марко Рубіо і Сергієм Лавровим вели переговори в Ер-Ріяді, Міністерство закордонних справ Росії оголосило, що вимагає від НАТО відмовитися від рішення, прийнятого на саміті в Бухаресті у 2008 році, про членство України в альянсі. Президент Володимир Зеленський заявив, що не визнаватиме жодних результатів американо-російських переговорів, проведених без України, а європейські лідери, які зібралися в понеділок у Парижі, запевнили, що продовжать надавати військову підтримку Україні, водночас посилюючи власну оборону. На неформальний європейський саміт, організований президентом Еммануелем Макроном, були запрошені лише кілька європейських лідерів: канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Польщі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії та Великобританії, а також президент Європейської ради, голова Європейської комісії та генеральний секретар НАТО. Франція планує провести у середу другу зустріч, присвячену Україні та європейській безпеці, повідомляє Reuters. За даними дипломатичних джерел, серед запрошених країн – Норвегія, Канада, Литва, Естонія, Латвія, Чехія, Фінляндія, Греція, Румунія, Швеція та Бельгія.

 

ВИБОРИ – На сайті Постійного виборчого органу було зареєстровано понад 4 000 заяв на голосування поштою або на виборчій дільниці за межами Румунії на травневих президентських виборах. Кінцевий термін реєстрації у виборчому реєстрі як виборця поштою – 20 березня, а для голосування на виборчій дільниці – 4 березня. Підготовка до виборів президента стартує цього тижня, 20 лютого, коли буде створено Центральне виборче бюро. Кандидатури мають бути висунуті до 15 березня, а виборча кампанія розпочнеться 4 квітня.

 

ПРАВОСУДДЯ – Міністр юстиції Румунії Раду Марінеску зустрівся у вівторок з послом Японії в Бухаресті Такаші Катаєм, з яким обговорив, серед іншого, пошук кращих рішень для судової співпраці щодо румунських громадян, які перебувають в японських в’язницях. Згідно з прес-релізом Міністерства юстиції, міністр Марінеску високо оцінив відмінну співпрацю між двома країнами у сфері юстиції, підтвердивши при цьому своє тверде зобов’язання розвивати тісне міжвідомче співробітництво в майбутньому. Двосторонні відносини між Румунією та Японією були підняті до привілейованого рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року. Минулого року була також підписана Декларація про співробітництво між міністерствами юстиції двох країн, що зробило Румунію першою країною в Європейському Союзі, яка підписала такий документ з Японією, – йдеться у прес-релізі.

 

НАРОКОТИКИ – Сенат Румунії негласно прийняв законопроєкт, який передбачає, що особи, які ввозять в країну небезпечні наркотичні засоби для власного споживання, ризикують отримати від одного до п’яти років ув’язнення. Ініційований групою депутатів він керівної Націонал-ліберальної партії, законопроєкт також передбачає обмеження певних прав. Якщо йдеться про особливо небезпечні наркотичні засоби, то покарання становить від двох до семи років ув’язнення та заборону на користування певними правами. Законодавча пропозиція буде обговорюватися в останньому читанні Палатою депутатів.

 

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції зберігає загальну тенденцію до зниження, але в кінці цього року зростання цін буде вищим, ніж очікувалося, – заявив на прес-конференції голова НБР Муґур Ісереску. У своєму останньому щоквартальному звіті про розвиток інфляції НБР змінив з 3,5 на 3,8% свій прогноз на кінець 2025 року і на 3,1% на кінець наступного року. Очікується, що в першому півріччі 2025 року інфляція матиме коливальний характер, зумовлений дією базових ефектів, пов’язаних із подіями в аналогічному періоді минулого року, після чого продовжить незначну тенденцію до зниження.

 

ФУТБОЛ – Колишній румунський легіонер Крістіан Ківу був призначений у вівторок головним тренером італійської «Парми». Про це футбольний клуб оголосив на своєму офіційному сайті. Для Ківу це буде перший досвід роботи головним тренером, адже раніше він тренував кілька юнацьких команд міланського «Інтернаціонале», де виступав з 2007 по 2014 рік і де завершив свою професійну кар’єру у віці 34 років через постійні травми. У сезоні 2009/2010 рр. під керівництвом португальського тренера Жозе Моурінью він виграв з «Інтером» чемпіонат і Кубок Італії, а також Лігу чемпіонів. Команда посідає 18-те місце (з можливістю вильоту) з 20-ти, а тренерський дебют Ківу в Серії А відбудеться 22 лютого в домашньому матчі з «Болоньєю». Інша команда італійської Серії А, «Дженоа», належить румунському бізнесмену Дану Шуку, який також є мажоритарним акціонером бухарестського «Рапіда».