Tag: бомбові удари

  • Реакція на масований ракетний удар по Україні

    Реакція на масований ракетний удар по Україні


    Важко
    повірити, але путінській Росії вдається
    своїми діями надалі мобілізувати ресурси
    обурення цивілізованого світу, які,
    здавалося, вичерпалися
    після незаконного і невиправданого
    повномасштабного вторгнення
    в Україну та звірств і знущань,
    вчинених російськими військовими в цій
    країні. У понеділок Росія
    запустила десятки ракет та
    безпілотників-смертників
    іранського виробництва
    по столиці України Києву та іншим великим
    містам України, вбивши і поранивши
    десятки мирних жителів. Інформаційне
    агентство Reuters зазначає, що атаки такого
    масштабу на українські міста були
    зафіксовані лише в перші дні війни.

    Росіяни також
    завдали ударів по об’єктах цивільної
    інфраструктури, залишивши частину
    України без електрики, води та опалення
    і спричинивши припинення постачання
    електроенергії до Європейського Союзу.
    Напади сталися через три дні після того,
    як потужний вибух пошкодив міст через
    Керченську протоку, що з’єднує Росію з
    окупованим Кримом, у чому Москва
    звинуватила Київ. Президент Володимир
    Путін заявив, що вибухи є відповіддю на
    те, що він назвав терористичною атакою
    України, і пригрозив подальшими подібними
    нападами.

    Я рішуче
    засуджую жахливі ракетні атаки Росії
    на міста та цивільну інфраструктуру в
    Україні. Вбивство
    мирного населення має припинитися. Ми
    продовжимо підтримувати Україну в її
    боротьбі проти агресії Кремля, -
    відреагував Президент Румунії Клаус
    Йоганніс. Прем’єр-міністр Румунії Ніколає
    Чуке також засудив масштабні атаки
    Росії та наголосив, що ці дії є воєнними
    злочинами, які порушують Статут ООН.

    Європейський
    Союз засудив те, що він назвав новим
    воєнним злочином, скоєним Росією,
    державою, яка, за словами голови Комісії
    Урсули фон дер Ляйєн, уособлює терор і
    жорстокість. Президент Європейської
    ради Шарль Мішель написав у Twitter, що
    недискримінаційні напади на цивільне
    населення є воєнними злочинами. Президент США Джо Байден
    також засудив ці атаки та пообіцяв, що
    Сполучені Штати дадуть Україні сучасні
    системи протиповітряної оборони.
    Великобританія назвала атаки неприйнятними,
    а Франція – воєнним злочином.

    Росія
    вкотре продемонструвала, що вона є
    терористичною державою, заявив з трибуни
    Організації Об’єднаних Націй посол
    України в ООН. Генеральний секретар ООН
    Антоніу Гутерріш назвав понеділкові
    бомбові удари в Україні черговою
    неприйнятною ескалацією війни, за яку
    розплачуються мирні жителі. Нагадаємо,
    що три з випущених росіянами ракет
    також пролетіли над територією Республіки
    Молдова, яка розташована між Румунією
    та Україною. Кишинів назвав порушення
    свого повітряного простору неприпустимим
    і закликав негайно припинити бомбові
    удари проти України.

  • Війна в Україні

    Війна в Україні

    Я
    вирішив розпочати
    спеціальну військову операцію! -
    виголошені
    на світанку
    24 лютого слова кремлівського
    лідера перегорнули
    нову сторінку
    історії
    та просунули ситуацію в Україні
    на перший план глобальних проблем,
    дискусій
    та дій. Агресія, стійкість, санкції та
    солідарність – це слова,
    якими можна
    описати реальність цих днів. Зображення
    на терені
    жахнули демократичний
    світ. Російська
    сторона стверджує, що бомбові удари були спрямовані на військові об’єкти,
    але мирні жителі гинули від ракет навіть
    під час мирних переговорів, кажуть
    українці.
    Сотні тисяч жінок та дітей були змушені
    полишити свої домівки через війну, а загальна кількість
    біженців оцінюється в сім мільйонів.

    Проте
    з першого дня вторгнення,
    російська армія стикнулася
    із запеклим опором
    українців, на що
    Росія не
    очікувала.
    Підбадьорювані
    мобілізаційними
    спонуканнями президента Володимира
    Зеленського, не лише військовим, а й
    усім, хто вимагав зброї для участі в
    боях, вдалося те, що багато хто не вважав
    можливим на початку нападу:
    протистояти російській армії. Що стоїть
    за діями Кремля? Політолог Костін Чобану
    в інтер’ю
    Радіо Румунія:
    Путін продовжує те, що він практично
    робив протягом 22 років, намагаючись
    оскаржити порядок безпеки та домовленості,
    досягнутих після закінчення холодної
    війни. Цей міжнародний ліберальний
    порядок, який був створений після
    розпуску Радянського Союзу, оскаржується
    діями Володимира Путіна. Що у нього на
    думці, важко сказати, але ми бачимо, що
    він намагається відродити цю ідею
    Радянського Союзу. Мова не йде тільки
    про дві області Східної України, мова
    йде про визнання суверенітету та
    існування країни. Він не визнає документи,
    що Росія в кінцевому підсумку підписала.
    Це важко пояснити, але подумайте, якою
    може бути демократична Україна, Україна,
    яка економічно росте по мірі розвитку,
    скажімо, країн Балтії чи країн Східної
    Європи, які приєдналися до ЄС чи НАТО.
    Сильна, демократична Україна є серйозною
    загрозою для тоталітарного режиму, який
    зазнає економічного фіаско. У Росії, з
    2014 року, ВВП на душу населення знизився
    на 30%. Тож Україна є загрозою для
    авторитарного лідера, який, в принципі,
    базується на силі. І водночас йдеться
    про спадок авторитарного лідера, який
    перебуває при владі вже 22 роки і просуває
    цей проєкт відновлення в тій чи іншій
    формі Радянського Союзу, імперської
    Росії. У них є цей дискурс про те, як
    Росію принижували з 1990-х років, і тому
    вони хочуть повернути ту славу, яку
    Росія мала у минулому столітті.

    Російське
    вторгнення – найбільший напад на
    європейську державу з часів Другої
    світової війни – поглибило політичну
    та економічну ізоляцію Москви. «Його
    розповідь не правдива,
    бо про
    ніякий
    геноцид
    на Донбасі та Луганську
    не можна говорити.
    Це сфабрикована історія, яка зараз,
    можливо, користується
    успіхом лише
    у
    російській внутрішній публіці.
    Бо
    міжнародна спільнота розумна і бачить
    далі російської пропаганди», –
    ствердив
    для
    агентства
    Agerpres
    політолог Раду Магдін.
    Підтримка демократичної спільноти для
    України прийшла у вигляді санкцій,
    введених проти Росії, що
    йдуть переважно у фінансовому напрямку.
    Відключення російських банків від
    системи SWIFT, додаткові обмеження для
    Центробанку Росії, індивідуальні списки
    олігархів – це деякі із заходів, які
    сильно впливають на Москву, поряд із
    закриттям повітряного простору для
    російських літаків або рішенням
    використовувати Європейський фонд миру
    для фінансування військової допомоги
    Україні.

    Наслідки
    відчуваються в Російській Федерації і
    вже зачіпають населення. Проте в
    результаті цієї війни постраждають не
    лише Росія та Україна. Політолог Петрішор
    Пейу говорив в інтерв’ю Радіо
    Румунія про
    деякі
    з можливих економічних наслідків,
    зокрема для Румунії:
    «Слідує серйозна глобальна криза
    сировини на світовому плані. Тому що як
    Росія, так і Україна були великими
    виробниками сировини. Наведу конкретний
    приклад: цього року у нас буде неймовірно
    висока ціна на пшеницю. Ціну в Чорноморському
    басейні, де ми розташовані, практично
    давала російська та українська пшениця,
    бо вони експортували набагато більше
    ніж ми. Експортна ціна буде високою,
    румунські виробники бажатимуть
    експортувати, тим більше, що на величезних
    ринках, таких як Єгипет чи Туреччина,
    буде величезний дефіцит, і тоді ми
    зітнкемося в Румунії з дуже високими
    цінами на пшеницю. І це лише одна з
    проблем. Потім, на Україну та Росію разом
    припадає 80% світового експорту соняшнику.
    Багато видів сировини стануть дорожчими,
    багато продуктів, не тільки в харчовій
    сфері».

    Наприклад,
    каже Петрішор
    Пейу, – ми говоримо про Росію та Україну
    як про великих виробників сталі
    та
    багатьох рідкісних металів.
    Так само Росія
    є найбільшим у світі виробником діамантів
    і третім за величиною виробником золота,
    і
    тоді
    ми повинні
    подумати про
    промислові застосування цих металів.

  • Бомбові удари по місту Плоєшть

    Бомбові удари по місту Плоєшть




    Місто Плоєшть, розташоване в 60 кілометрах на північ від Бухареста, є адміністративним центром Праховського повіту. Найважливішим
    ресурсом повіту є нафтові
    родовища, ресурс, за допомогою якого
    ця частина Румунії розвинулася
    з другої половини ХІХ
    століття. Коли вступила у Другу світову війну як союзник Німеччини в червні
    1941 року, Румунія значною мірою покладалася на експлуатацію нафти для
    підтримки військових зусиль. Однак, будучи союзником Німеччини, Румунія вела
    війну з країнами, з якими не мала до
    тоді суперечок, такими як США та Великобританія.




    Однак ці
    нафтові родовища означали
    також перетворення Праховсього
    регіону на мішень для ворожих
    бомбових ударів.
    Починаючи з літа 1941 року, коли війна велася проти СРСР, радянські ВПС мали перші спроби бомбардування плоєштських нафтопереробних заводів. Історик Лучіан Васіле є автором
    монографії про місто Плоєшть, в якій аналізує наслідки бомбових ударів між 1941 і 1944
    роками. Про радянські бомбові удари,
    Лучіан Васіле каже, що вони мали незначні наслідки: «Радянські бомбові удари були незначними, якщо
    порівняти їх з американськими бомбовими ударами, що відбулися кілька років потому. Радянські рейди були незначними з точки зору руйнівної
    сили. Йшлося про кілька
    десятків досить зачаткових
    літаків, порівняно з тими кількома
    сотнями американських бомбардувальників
    у супроводі сотень винищувачів. Радянські бомбові удари від 1941 року були як
    подряпина для міста Плоєшть.
    По периметру міста впали кілька десятків бомб, в результаті чого зафіксовано кілька жертв серед цивільного населення та незначні пошкодження деяких
    нафтопереробних заводів. Вони і так були нетривалими, протягом кількох тижнів
    фронт перемістився, а Плоєштьвийшов поза зоною радянської
    авіації».

    У грудні 1941 року, після нападу Японії на Перл-Харбор,
    Румунія оголосила війну США, а увага американської армії також була зосереджена
    на знищенні запасів палива Німеччини та її союзників з Плоєшть. Перший американський повітряний наліт на
    Плоєшть відбувся в червні 1942 р. і був здійснений літаками з Північної Африки, з Бенгазі. Лучіан Васіле
    нагадав про той перший епізод протистоянь між американською авіацією та
    обороною міста Плоєшть: «Перший американський рейд у 1942 році був денним.
    Американці завжди бомбардували протягом дня саме тому, що воліли ризикувати
    додатково але отримати вигоду з набагато більшої точності атак. Це була
    тактика, діаметрально протилежна британській. Британці воліли атакувати вночі,
    навіть якщо ефективність була набагато нижчою, ніж під час денних бомбових
    ударів».




    Німці
    побудували міцну оборону навколо міста, що складалася з сотень зенітних
    артилерійських одиниць та кількох десятків винищувачів. Послідувала згодом операція
    Припливна хвиля в серпні 1943 р., в якій взяли участь 170 важких
    бомбардувальників B-24 Liberator з метою
    знищення нафтопереробних заводів. Місія зазнала фіаско, румунсько-німецька зенітна оборона збила 53 літаки,
    440 американських солдатів було вбито та ще 220 взято в полон. Приливна
    хвиля вважалася однією з найбільших невдач американської авіації у Другій
    світовій війні. Але навесні 1944 року американські ВПС помстились. Лучіан Васіле:
    «Бомбові удари 1944 року фактично зруйнували місто. Вся промисловість міста
    глибоко постраждала, житлові райони зазнали руйнівних наслідків бомбардування.
    Кожен восьмий будинок повністю зник, а кожен третій зазнав значних пошкоджень.
    Центр міста був, принаймні, під час бомбових ударів від травня 1944 року, фактичною
    мішенню. Метою цього повітрянного нападу було саме розповсюдження терору, щоб
    зруйнувати моральний дух міських жителів і змусити їх повстати або вдаватися до
    диверсійних дій, які послабили би румуно-німецький військовий потенціал захисту
    міста».






    І як
    завжди стається під час війни, трапляються не лише героїчні вчинки, але й
    помилки та вразливості, і місто Плоєшть мав таку вразливу точку. Це був мікрорайон
    Міміу, населений ромським населенням, надзвичайно бідним, де бомбові уради
    відбулися без жодних намірів у цьому відношенні. Лучіан Васіле: «Міміу був
    сусіднім з містом кварталом, передмістям. На нього фактично не нападали, але
    він був основною вразливою позицією пасивної оборони міста на початку війни.
    Значна частина цієї акції з підготовки до пасивної оборони, тобто всіх жителів
    у разі бомбардування, була спрямована проти нічних бомбардувань. На початку
    війни мешканці Плоєшть очікували нападів протягом ночі. Вночі все місто було
    камуфльоване, світло вимкнуто, в тому числі і НПЗ були камуфльовані. Взимку
    1941-1942 рр. аналіз ситуації міста показав, що насправді все місто було в
    повній темряві, лише мікрорайон Міміу був дуже помітним з літака. Тамтешнє населення,
    не маючи чим опалювати свої помешкання, використовувало землю, просочену
    всілякими залишками нафти, які дуже сильно горіли і виділяли дуже густий дим.
    Все місто було вкрите морем темряви, але Міміу яскраво сяяв. Усі зусилля були
    марними».

    23 серпня 1944 року, Румунія покинула союз з Німеччиною, і бомбові уради по місту Плоєшть припинилися. Нафтова промисловість одужувала, і люди сподівалися на припинення
    небажаної війни, яка принесла стільки нещастя.