Tag: борг

  • 1 січня 2025 року

    1 січня 2025 року

    ШЕНГЕН – Опівночі Румунія та Болгарія увійшли до Шенгенської зони із сухопутними кордонами, через 18 років після вступу до ЄС. Розширення безкордонної зони до 29 членів відбулося після того, як обидві країни були частково включені до зони вільного пересування в березні 2024 року, після скасування прикордонного контролю в портах та аеропортах. Момент повного в’їзду до Шенгенської зони відзначили на прикордонному пункті пропуску Джурджу-Русе міністри внутрішніх справ Румунії та Болгарії Кетелін Предою та Атанас Ільков. Міністр Предою сказав, що це історичний момент, який знаменує повну і безповоротну інтеграцію Румунії до ЄС, момент з особливими практичними наслідками для кожного румунського громадянина і для румунських компаній. Для безпечного переходу протягом наступних шести місяців буде застосовано метод аналізу ризиків – деякі транспортні засоби будуть відібрані для додаткових перевірок, але цей процес не вплине на основний потік пасажирів і транспортних засобів.

     

    ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – Згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів, у жовтні 2024 року в Румунії загальний державний борг зріс до понад 931 млрд леїв (186 млрд євро) у порівнянні з 916 млрд леїв у попередньому місяці. У відсотковому відношенні до ВВП державний борг зріс до 54% у порівнянні з 53,1% у вересні. З іншого боку, 1 січня набула чинності урядова термінова постанова, яка передбачає скорочення деяких видатків державного сектору у 2025 році, заморожування пенсій та зарплат у бюджетному секторі та державних допомог на дітей. Документ також передбачає, що субсидії, які виділяються політичним партіям, будуть скорочені на 25% від рівня, наданого в минулому році. Нормативний акт стане основою для прийняття закону про державний бюджет на 2025 рік. У Румунії дефіцит бюджету наприкінці листопада зріс до 7,12% ВВП.

     

    ГРИП – Близько 57.000 румунів минулого тижня були діагностовані з грипом, гострою інфекцією верхніх дихальних шляхів або пневмонією, а троє пацієнтів померли. Загалом, з початку епідемічного сезону від грипу померли чотири людини, свідчать дані Національного інституту громадського здоров’я. Зареєстровано майже 4200 випадків клінічного грипу, що майже вдвічі більше, ніж за попередній тиждень. Повіт з найбільшою кількістю респіраторних інфекцій, майже 1 000, – Брашов (центр Румунії), де зареєстровано втричі більше хворих на грип, ніж за попередній тиждень.

     

    РАДА ЄС – Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу. Пріоритети, оголошені Варшавою на цій посаді, спрямовані на зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: внутрішній, зовнішній, інформаційній, економічній, енергетичній, продовольчій та медичній. Варшавський уряд продовжуватиме тиснути на Москву, щоб вона припинила широкомасштабне вторгнення в Україну, а також підштовхуватиме ЄС до максимізації військової та фінансової допомоги Києву, оскільки очікується, що Дональд Трамп скоротить американську підтримку. Польща також планує посилити економічний тиск на Росію, запроваджуючи нові санкції і намагаючись перешкодити Москві обходити існуючі.

     

    ГАЗ – Сепаратистський регіон Придністров’я на сході Респ. Молдова відключив централізоване опалення і гаряче водопостачання домогосподарств у перший день нового року після припинення поставок російського газу через Україну. Відключення газу негайно відчули на переважно російськомовній території з населенням близько 450 000 осіб, де дислоковано близько 1.500 російських військових. Молдова, яка отримувала газ з Придністров’я, покриватиме 38% своїх потреб за рахунок внутрішнього видобутку, а решту 62% імпортуватиме з Румунії. Влада у Кишиневі оголосила надзвичайний стан і вжила заходів з енергозбереження. Припинення транзиту російського газу через Україну з 1 січня призвело до зростання цін на газ в Амстердамі, де встановлюються європейські ціни на природний газ. Київ відмовився продовжувати транзитну угоду і пояснив це тим, що хоче залишити Москву без одного з основних джерел грошей, з яких вона фінансує своє вторгнення в Україну.

     

    СВЯТО – У перший день року православні християни та греко-католики святкували Обрізання Господнє. Перший день року – це, з християнської точки зору, день, коли дитина, народжена у Віфлеємі, отримала ім’я. Згідно з єврейською традицією, через вісім днів після народження Ісус був обрізаний, як і будь-яка єврейська дитина чоловічої статі. Ім’я, яке отримав Син Божий, що став людиною, Ісус, означає Спаситель, а Христос – Помазаник. Також на перший день року припадає свято св. Василія Великого, який жив у 4 столітті і був єпископом Кесарії, міста в Малій Азії, на території сучасної Туреччини. Всього за дев’ять років єпископства Василій проявив себе великим богословом, захисником православної віри та добрим організатором монашого життя і суспільної діяльності в Церкві. Він був першим єпископом, який заснував лікарні та притулки для опіки над бідними і стражденними.

  • Державний борг Румунії продовжує зростати

    Державний борг Румунії продовжує зростати

    Згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів (Мінфін), у липні державний борг зріс до понад 876 млрд леїв (близько 175 млрд євро) порівняно з 860 млрд леїв у попередньому місяці. У відсотках до ВВП державний борг зріс до 52% порівняно з 51,1% у червні, за даними Національного інституту статистики. Більшу частину цього боргу, 738 млрд леїв (близько 147 млрд євро), складають кредити, отримані шляхом випуску державних цінних паперів.

    У цьому контексті уряд ухвалив термінову постанову про підвищення граничного рівня державного боргу, відповідно до методології Європейського Союзу, до 53% ВВП до кінця 2024 року. Згідно із заявою виконавчої влади, ця поправка має на меті забезпечити гнучкість у залученні фінансових ресурсів, необхідних для виконання фінансового плану на 2024 рік, а також для попереднього фінансування потреб на 2025 рік, та підтримання на комфортному рівні золотовалютного резерву в розпорядженні Державного казначейства.

     

    У серпні 2023 року загальний державний борг Румунії становив майже 736 млрд леїв (близько 147 млрд євро), або 48,9% ВВП, а в 2019 році – 373,4 млрд леїв (близько 74 млрд євро), або 35,1% ВВП. В основному це гроші, які румунська держава повернула кредиторам, у яких вона позичила, щоб мати можливість функціонувати, з відсотками. Роки високого бюджетного дефіциту, марнотратних витрат, бажання уряду не підвищувати податки і нездатність зібрати існуючі призвели до того, що державний борг Румунії досяг історичного рівня.

     

    У 2017-2023 роках державний борг майже потроївся. Тоді як ВВП подвоївся. Фактично, обсяг державного боргу зростав швидше, ніж економіка. Тривогу викликає не обов’язково абсолютна сума або відсоток. Більшість країн беруть позики для фінансування різних бюджетних витрат. Що повинно викликати занепокоєння в Румунії, так це відсутність фіскальної дисципліни, а також непослідовність, яку влада постійно демонструє в останні роки, особливо в 2024 році – виборчому році, насиченому виборами до Європарламенту, місцевими, президентськими і парламентськими виборами.

     

    Як і очікувалося, дефіцит бюджету також досяг тривожного рівня. У 2023 році прогноз дефіциту на кінець року становив 4,4% ВВП, що еквівалентно близько 70 млрд румунських леїв. Однак до кінця 2023 року бюджетна діра розширилася набагато більше, ніж передбачалося початковими оцінками, і досягла 5,7% ВВП, або близько 93 млрд леїв. Це майже на 30% більше. І це ще не все. На 2024 рік уряд прогнозує дефіцит на рівні близько 8% ВВП, що є одним з найвищих показників у ЄС, тоді як він має бути нижчим за 3%.

     

    Протягом багатьох років Румунія перебуває у стані надмірного бюджетного дефіциту. Це як велика сім’я, яка споживає більше, ніж заробляє, і змушена позичати, щоб компенсувати різницю. На національному рівні бюджетний дефіцит виникає, коли уряд витрачає більше, ніж збирає у вигляді податків.

  • Якою буде доля Криворізького  ГЗКОРу?

    Якою буде доля Криворізького ГЗКОРу?

    Міністр
    економіки Клаудіу Несуй оцінив нещодавно, що Румунія повинна продати на
    аукціоні активи та всю дебіторську заборгованість, яку вона має на
    Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті окислених руд (КГЗКОР) в Україні.




    «Я запропонував прем’єр-міністру те, що ніхто не мав сміливості запропонувати
    протягом десятиліть: вийти з цього шкідливого комуністичного бізнесу, який все
    ще марно витрачає гроші румунів абсолютно без жодної цілі, крім збагачення кількох
    компаній, «підключених» до державних грошей. Зокрема, нам потрібно продати
    активи та всю дебіторську заборгованість, яку ми там маємо. Тож давайте повернемо те,
    що можна і перестанемо платити ще мільйон євро на рік кільком компаніям, довільно призначеним
    у 1999 році»
    , – написав міністр економіки на своєму профілі у Facebook.




    Будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд розпочалося
    в 1983 році, коли ще існували Радянський Союз та Рада економічної
    взаємодопомоги (РЕВ), за участі Німецької Демократичної Республіки, Чехословацької
    Соціалістичної Республіки, Народної Республіки Болгарія та Соціалістичної
    Республіки Румунія. До 1990 року проєкт був реалізований на 70%, але через розпад
    соціалістичного табору будівельні роботи були припинені. У 1998 році інвестиція
    пішла на консервацію до знайдення рішення.


    «Вже 22 роки цей завод взагалі не працює. Інші держави, з якими ми були асоційовані,
    підрахували свої втрати і продали стільки, скільки змогли, з того, що вони підрахували
    як національний внесок. Однак румунська держава вирішила залишитися на гачку цього
    заводу, разом з українською державою, на території якої знаходиться ця купа металобрухту,
    звідки щорічно крадуть майже все що можна красти. Чи знаєте ви, що румунська
    держава робить упродовж десятиліть? Вона платить по одному мільйону євро
    на рік трьом компаніям за «безпеку та охорону». Три фірми, які з року в рік добряче
    заробляють на охороні руїни. Кожен рік. Нещодавно я отримав рахунок за поточний
    рік. Це обходиться нам іще в 5,4 мільйона леїв. Ці компанії обрані не випадково. Вони
    зазначені у нормативно-правовому акті, як обов’язкові охоронці. Повторюю, рік за роком… Напевне
    ви думаєте, що ці три компанії були обрані на конкуренційних засадах через тендер
    або іншу природну у 2021 році процедуру. Але ні. Ці три компанії були названі постановою
    уряду в 1999 році. Три компанії: Arcom SA, Arcif SA та Uzinexport SA. До тепер вони
    отримали понад 70 мільйонів леїв. Це 1 мільйон євро на рік»
    , – стверджує Клаудіу
    Несуй.




    На початку 80-тих
    років уряд Соціалістичної Республіки Румунія прийняв рішення про участь у будівництві найбільшого комбінату окислених руд у світі. У жовтні 1983 року
    між Болгарією, Румунією, Чехословаччиною, НДР та СРСР була підписана угода про
    створення гігантського комбінату, який мав забезпечити окатишами металургійні
    комбінати країн Центральної і Південно-Східної Європи. «Генеральним підрядником»
    будівництва колоса була призначена румунська сторона. Офіційний Бухарест
    зобов’язався інвестувати приблизно 800 млн. доларів, тобто покрити третину
    вартості проєкту.




    Загальна кошторисна вартість будівництва комбінату
    становить 2,4 млрд. доларів. Будівництво мали завершити 1992 року, але впровадження
    проєкту було припинено у 1990 році, коли будівельна готовність комбінату становила
    майже 70%. Німці і болгари вийшли з проєкту на початку 90-тих. Частка України,
    яка після розпаду Радянського Союзу стала його правонаступницею в справі
    будівництва, становить – 56,4%, Румунії – 28%, решта належить Словаччині.
    Зважаючи на бюджетні труднощі, починаючи з 1999 року Україна майже повністю
    припинила фінансування цього проєкту. На той час Румунія виконала 80% від своїх
    зобов’язань.






    «Криворізький комбінат, занедбаний в Україні, перебуває у власності
    румунської держави разом із українською державою. Спочатку в його будівництві
    брало участь кілька держав, але залишилися лише ці дві. Комбінат більше не
    працює і не має перспективи перезапуску. Є спадком державної планової соціалістичної
    економіки. Він був заснований Соціалістичною Республікою Румунія разом з іншими
    державами соціалістичного табору в 1986 році. Румунія тоді заплатила 640
    мільйонів перевідних рублів (еквівалент приблизно 1 мільярду доларів) за його
    будівництво. В обмін на ці гроші Румунія мала отримувати обкатиші для
    виробництва сталі. Загалом румунська держава мала отримати приблизно 30
    мільйонів тонн обкатишів протягом 10 років. На практиці вона отримала лише 159
    тис. тонн. Це 0,53% від того, що мала б отримати. Черговий «успішний бізнес»
    держави»
    – написав Міністр економіки Румунії.




    Після 1991 року ця тема була однією
    з головних в рамках румунсько-українських переговорів з економічних питань,
    однак за останні 30 років жодних домовленостей на цю тему досягнуто не
    було. Позиція Румунії щодо КГЗКОРу полягала в тому,
    що румунська сторона включає до коштів, які підлягають компенсації, витрати на
    будівництво об’єктів КГЗКОРу за їх балансовою вартістю (у перевідних рублях) на
    момент прийому передачі, включаючи соціальну інфраструктуру, а також вартість
    обладнання, що було поставлено металургійним підприємствам колишнього
    Міністерства металургії СРСР за межі України, з урахуванням нарахованих
    відсотків за наданий кредит. У списку боргів, які Румунія має повернути,
    опублікованому в травні 2012 року, інвестиційні витрати на зведення криворізького
    комбінату посідають друге місце.




    Україна після 2004
    року шукала інвесторів, зацікавлених в завершенні будівництва комбінату. Про
    свою зацікавленість у КГЗКОР заявляли ТОВ Смарт-груп (м. Запоріжжя),
    Arcelor Mittal, Северсталь, ЗАТ «Металоінвест», Магнітогорський меткомбінат (РФ) і Sinosteel
    (Китай). У 2006 році Кабінет Міністрів України планував створити на базі КГЗКОР
    спільне підприємство у формі акціонерного товариства з державною часткою в
    статутному фонді не менше 50+1 акція, але так і не втілив наміри у життя,
    оскільки створюючи спільне підприємство із добудови КГЗКОРу без
    Румунії та Словаччини, Київ ризикував порушити міжнародні зобов`язання,
    оскільки майже всі виробничі об`єкти комбінату були побудовані цими двома країнами.

  • 13 грудня 2019 року

    БРЕКЗИТ – ЄС очікує якомога швидшого голосування
    британського парламенту за угоду про Брекзит та прояснення намірів Лондона
    після перемоги прем’єр-міністра Бориса Джонсона на парламентських виборах, які
    відбулися у четвер у Великій Британії, – заявив у п’ятницю президент
    Європейської Ради Шарль Мішель. У свою чергу президент Клаус Йоганніс сказав,
    що результат парламентських виборів у Великобританії «дуже хороший» для
    румунів, які там проживають. За його словами, британський прем’єр-міністр Борис
    Джонсон прагнув виходу Великобританії з ЄС на базі угоди.




    УРЯД – Уряд Румунії заплатить заборгованість, яку
    румунська держава має перед двома бізнесменами, братами Мікули, щоб уникнути зупинення
    роботи компанії ROMATSA, яка здійснює аеронавігаційне обслуговування у
    повітряному просторі Румунії. Борг є результатом кількарічного судового процесу,
    який двоє зазначених бізнесменів виграли в Міжнародному арбітражному суді. Вони
    мали отримати 84 мільйони євро від румунської держави, але з часом, у
    результаті нарахування пені, сума сягнула близько 400 мільйонів євро. З іншого
    боку кабінет міністрів планує взяти на
    себе відповідальність у парламенті та скасувати деякі положення, що вважаються
    шкідливими для економіки, термінової постанови №114, якою було запроваджено
    цілу низку заходів у сфері державних інвестицій, фіскально-бюджетних заходів,
    внесено ряд змін та доповнень до певних нормативно-правових актів. Уряд хоче
    скасувати податки на енергоносії, комунікації та банківську систему, низку умов щодо IІ-го рівня пенсійної системи та скасувати
    Суверенний інвестиційний фонд. Буде збережена мінімальна заробітна плата в сфері
    будівництва.




    ВІЗИ – Сполучені Штати Америки та Європейський Союз
    зобов’язалися спільно працювати над питанням скасування американських віз для громадян
    Болгарії, Кіпру, Хорватії та Румунії, шляхом включення цих країн до
    американської програми безвізового в’їзду Visa Waver, – йдеться у заяві Ради
    ЄС. Відповідна програма надає громадянам країн-учасниць право безвізового
    в’їзду на територію США з діловою чи туристичною метою на термін до 90 днів. Румунія
    продовжує докладати зусиль щодо виконання умов включення до програми Visa Waver.
    У спільній декларації Румунія – США, прийнятій президентами Клаусом Йоганнісом
    та Дональдом Трампом 20 серпня 2019 року, США підтвердили свою підтримку
    зусиллям Румунії отримати право на вступ до програми безвізового в’їзду,
    відповідно до вимог законодавства США.




    БІЗНЕС – Румунія має добре консолідоване ділове
    середовище, а солідарність та конкурентоспроможність є надійними складовими
    економіки, – заявив сьогодні віцепрезидент Румунсько-американської
    торгово-промислової палати (AmCham Romania) Раду Флореску. Відкритість до
    бізнес-середовища свідчить про бажання нового ліберального уряду на чолі з
    Людовіком Орбаном використати наявні у нас ресурси для зростання економіки
    країни, – сказав він. Коаліція за розвиток Румунії сьогодні організувала зустріч, на якій
    представники організацій, які беруть участь у координації коаліції, презентували
    в присутності прем’єр-міністра Людовіка Орбана пріоритетні напрямки дії задля
    розвитку Румунії. Під час заходу Коаліція за розвиток Румунії підписала
    Декларацію про співпрацю з Урядом Румунії, яка визначає пріоритети, які стануть
    предметом діалогу між двома сторонами у наступний період. Починаючи з січня
    наступного року Асоціація румунських підприємців перейме піврічне головування в
    Коаліції за розвиток Румунії.




    СКРИПКА – Держави-члени Європейського Союзу в минулому
    році експортували 105 тис. скрипок на суму 23,3 мільйона євро, а Румунія є
    найбільшим експортером серед країн
    європейського співтовариства. Ці дані були
    оприлюднені в п’ятницю Європейським бюро статистики. Більше половини
    скрипок (52%) було продано в інших країнах-членах ЄС. Крім Румунії, найбільшими
    експортерами скрипок в ЄС є Данія, Німеччина, Великобританія та Чехія. Майже
    половина скрипок, експортованих Євросоюзом, було спрямовано до США та Південної
    Кореї. За ними йдуть Японія, Канада, Австралія, Швейцарія та Гонконг. Дані
    Євростату були опубліковані до Всесвітнього дня скрипки, що відзначається 13
    грудня.




    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу, клузький CFR, вийшов
    до 1/16 фіналу Ліги Європи. У четвер вдома в останньому матчі групового раунду
    румунський клуб здобув перемогу з рахунком 2:0 над шотландським Селтик «Глазго».
    З чотирма перемогами румуни зуміли пробитися у весняну частину Ліги Європи. В
    іншому матчі групи Е французький Ренн з аналогічним рахунком переміг італійський
    Лаціо, однак обидві команди вибули з Ліги Європи. Жеребкування плей-офф ЛЄ
    2019/20 відбудеться у понеділок, коли румунський клуб дізнається свого
    наступного суперника на стадії 1/16 фіналу Ліги Європи. Ним може бути один
    титулованих західноєвропейських клубів, таких як Аякс «Амстердам» (Нідерланди),
    Інтер «Мілан» (Італія), Севілья (Іспанія), Манчестер Юнайтед (Великобританія).

  • Економіка Румунії приваблива для іноземних інвестицій

    Економіка Румунії приваблива для іноземних інвестицій

    Зовнішній борг Румунії – як державний та і борг приватних компаній – знизився в першому півріччі, на майже 4 млрд євро. За даними централізованими Національним банком Румунії, зовнішній борг Румунії на початку липня становив 90 мільярдів євро, з яких державна заборгованість була нижче 30 млрд. За даними НБР, у першій половині року значно збільшилися суми переказані в країну румунами, які працюють за кордоном.



    Так само, прямі іноземні інвестиції дають ознаки відновлення, у першому півріччі 2015 року вони становили на 450 мільйонів євро більше ніж у тому ж періоді минулого року. Даніель Апостол, економічний аналітик коментує: З 2008 року, залучений іноземний капітал в Румунії був у постійному занепаді. У березні цього року, однак, зареєстровано перший пік, на понад 400 млн євро, і у червні, відбувся інший пік на майже 400 мільйонів, точніше 370 млн. євро. В цілому, за перші шість місяців поточного року, зареєстровано 1,66 млрд євро, це рекордний показник за останні роки. Водночас, це не вражаючий високий показник, оскільки були роки, коли іноземні інвестиції в румунській економіці перевищили 3-4 млрд євро.



    Між часом, здорове економічне зростання, низька інфляція, стабільний курс національної валюти лея по відношенню до євро і низький рівень державної заборгованості допомагають румунській економіці стати можливим призначенням для інвесторів, котрі вважають занадто ризикованими ситуації в Китаї та Греції, щоб розпочати бізнес в цих країнах. Аналітики запрошені американським телебаченням CNBC порадили підприємцям дивитися на держави Центральної та Східної Європи як на притулок від волатильності китайського фондового ринку та від грецької боргової кризи.



    Регіон цей став більш стабільним і через комерційну наближеність до Німеччини, найбільшої економіки в Європі. Боб Паркер, фінансовий консультант Credit Suisse заявив, що такі країни, як Румунія і Болгарія зберегли експорт до цієї західноєвропейської країни. Фахівці CNBC говорили й про румунське економічне зростання – яке було рекордним для регіону. Чарльз Робертсон, головний економіст інвестиційного банку Renaissance Capital, зазначив, так само, що Бухарестська фондова біржа зросла цього року на 9%.