Tag: боротьба

Шарм-ель-Шейх, Бейрут, Париж, Бамако, Сан-Бернардіно, Анкара – менш ніж за півроку, джихадисти скоїли теракти на чотирьох континентах і вбили сотні людей. У вівторок був закривавлений і Брюссель, адміністративна столиця ЄС, і де знаходиться штаб-квартира НАТО. У листопаді, коли побоюючись таких нападів, бельгійські чиновники встановили максимальний рівень терористичної загрози і вивели армію з бронетранспортерами на вулиці, передрікали, що це лише питання часу, коли на місто нападуть. Теж тоді преса в сусідніх країнах звинувачувала бельгійську владу, що дозволила, те що журналісти називають створення, у вже відомому Моленбееку, справжнього джихадистського району в Брюсселі.

Радикали, які релігійно мотивують свої вбивства вже знаходились в самому центрі континенту, і аналітики попереджали про ризики, пов’язані з так званою «ісламською весною» в Західній Європі, про яку стверджували, що вона більш уразлива, ніж будь-коли. Теракти скоєні у вівторок підтвердили ці прогнози. Біль, обурення, гнів знову охопили, весь цивілізований світ. Союзник Бельгії в НАТО, партнер в Європейському союзі, колег франкомовного руху, Румунія не була винятком. Більш ніж 30 тисяч румунських громадян проживають в Брюсселі та його околицях, і щонайменше четверо з них отримали поранення в результаті вибухів в аеропорту і метро.

Тероризм можна побороти прагненням до миру і солідарності, – сказав президент Румунії Клаус Йоганніс, який перебуває з візитом в Туреччині: Цим нападам ми повинні протиставити наше прагнення до миру, до співпраці, нашу солідарність у вирішенні великих проблем з якими ми стикаємося в регіоні, де ми живемо, і румуни і турки.

Кризова група МЗС Румунії знаходиться в постійному контакті з владою в бельгійській столиці і мобільна консульська команда відбула до Брюсселя, щоб посилити команду посольства. Міністр Лазер Коменеску заявив, що Румунія готова допомогти Бельгії і наполягав на необхідності солідарності в Європейському Союзі. У Бухаресті жандармерія розгорнула додатковий персонал в аеропортах і в приміщеннях дипломатичних представництв, хоча рівень терористичної загрози не був змінений. Директор Румунської служби інформації Едуард Хелльвіг уточнив у заяві для преси, що немає ніякої інформації, яка б вела до прямого зв’язку між вибухами в Брюсселі і ризиками для національної безпеки Румунії.

Але він також попередив, що ситуація в Бельгії впливатиме на румунів оскільки тероризм став глобальним лихом. Голова парламентського комітету з контролю РСІ Джорджіан Поп зазначив у свою чергу: На жаль, ми знаходимося в дуже складній ситуації. На заході від Румунії, у Брюсселі і Парижі, також на сході від Румунії, в Анкарі та Стамбулі, не були ізольовані заходи, були заплановані і виконані. В даний час в Румунії, в основному РСІ та системі запобігання тероризму вдалося зберегти синьо-обережний, що означає відносно низький рівень загрози. Збереження цього рівня означає багато запобіжної роботи.

Житель Брюсселя, як колишній Європейський комісар з сільського господарства, і пізніше радник президента Європейської комісії, прем’єр-міністр Дачіан Чолош висловив співчуття жертвам нападів і передав повну підтримку з боку уряду Румунії бельгійській владі.

Сотні років спільної історії, статус союзників в НАТО та інтенсивний товарообіг, а з 2011 року двостороннє стратегічне партнерство пов’язують Бухарест і Анкару, і роблять румунів чутливими до трагедій, що стаються в Туреччині. МЗС Румунії негайно і рішуче засудив теракт, скоєний у неділю в турецькій столиці, жертвами якого десятки осіб. Дипломатія в Бухаресті передає щирі співчуття сім’ям загиблих і постраждалим у цій трагічній події. Такі дії, які загрожують життю невинних людей не можуть бути виправдані ні за яких обставин, підкреслює МЗС, нагадавши, що Румунія твердо прихильна боротьбі з усіма формами тероризму і підтверджує необхідність активізації міжнародних зусиль по боротьбі з ними.

Обурення в канцеляріях світу, є до речі, загальним і найбільш важливі лідери планети висловили як співчуття до жертв, так і рішення боротись з тероризмом. Напад був приписаний владою сепаратистським курдським бойовикам. Відповідальність за подібний напад, скоєний 17 лютого, була взята на себе організацією Соколи свободи Курдистану, угруповання, яке відокремилося від старої і вже відомої Робочої партії Курдистану (РПК), активна ще з 80-х років. Конфлікт між Анкарою і РПК поновився після двох з половиною років перемир’я, спричинивши багато жертв з обох сторін. До цих пір відмічають аналітики, РПК спрямувала свої дії проти військових об’єктів, уникаючи цивільних. Крім десятиліть конфлікту з курдськими бойовиками, країна була атакована протягом останнього року терористами так званої ісламської держави, які скоїли щонайменше чотири теракти, в тому числі в Анкарі та Стамбулі.

Туреччина є частиною міжнародної коаліції проти ісламської держави і на своїй території розміщені американські військові літаки, які бомбардують позиції джихадистів в Сирії та Іраку. Принаймні чверть століття, держава і турецький народ є мішенню нападників з різними ідеологічними або релігійними переконаннями. Етнічні вірмени, араби або курди, турецькі ультранаціоналісти, крайні ліві або ісламісти, вбивці залишили позаду численні жертви. У минулому році, 10 жовтня, також в Анкарі, 103 людей було вбито і понад 500 отримали поранення в найкривавішому теракті, скоєному коли-небудь в Туреччині, і приписаний ісламській державі. Напади, сказав президент Речеп Тайіп Ердоган не ослаблять рішучість Туреччини в боротьбі з тероризмом. Він переконаний, що його країна, яка ніколи не відмовиться від свого права захищати себе, стала мішенню через регіональну нестабільність в останні роки. Президент Туреччини також стверджує, що терористичні організації нападають на цивільних осіб, тому що вони втратили боротьбу з силами безпеки.

Президент США Барак Обама, помітно розчарований після закидів, що не вжив необхідних заходів щодо запобігання різанини минулого тижня в каліфорнійському місті Сан-Бернардіно , де 14 людей загинули і 21 отримав поранення в результаті стрілянини мусульманської пари, яка радикалізувалась відвідуючи онлайн дижхадистські мережі. Поки у нас немає ніяких ознак того, що каліфорнійські вбивці спрямовувалися якимись терористами з-за кордону- сказав Обама в неділю у своєму зверненні до країни. Він пообіцяв, що буде переслідувати терористів скрізь, де вони б не знаходились.

Ми знищимо Ісламську Державу і будь-яку іншу організацію, яка спробує вчинити нам лихо, – запевнив американський президент, який закликав мусульман боротися проти екстремістських ідеологій. Обама закликав також групи ІТ приєднатися до боротьби проти джихаду, з більш активною пропагандою в соціальних мережах. З іншого боку, лідер Білого дому уточнив, що Сполучені Штати Америки виступають проти наземної операції в Іраку та Сирії. Він захистив свою поточну стратегію авіаударів посилених діями на терені спеціальних сил, і заявив, що це приведе до тривалої перемоги без того, щоб Америка відправляла за кордон нове покоління боротися і вмирати на території іноземної держави.

І Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, сказав, що Альянс виключає відправлення сухопутних військ для боротьби проти бойовиків Ісламського держави в Сирії. Конфлікт, додав він, це не війна між Заходом та ісламським світом, а боротьба проти екстремізму і тероризму. ”Мусульмани знаходяться на передній лінії фронту в цій війні. Більшість жертв є мусульманами, і більшість з тих, хто бореться проти ІД – теж мусульмани, – сказав Генеральний секретар НАТО. Західна громадськість, здається, однак, все більш скептична щодо зобов’язань політиків.

Після терактів минулого місяця в Парижі, в результаті яких 130 людей загинуло, французькі ЗМІ писали, що президент Франсуа Олланд здобув популярність завдяки чітким рішенням, прийнятим під час кризи і дипломатичній кампанії для створення міжнародної антитерористичної коаліції. У неділю, однак, його Соціалістична партія, яка контролює уряд в Парижі, зазнала поразки в першому турі регіональних виборів, на яких яких лідирує Національний фронт. В умовах кризи мігрантів і терористичних ризиків в Європі – визнають, неохоче, багато аналітиків – націоналістичний дискурс глави Національного фронту Марін Ле Пена, переконав більшу частину французьких виборців.

Національна антикорупційна дирекція проводить активну діяльність, проти відомих осіб будучи порушені резонансні кримінальні справи. Після кількох годин допитів, колишній міністр економіки Адріеан Відяну, член Демократ-ліберальної партії був затриманий вчора вечором. Він звинувачується в причетності до зловживання службовим становищем у справі, у які розслідується колишній голова Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом Аліна Біка, яка була затримана ще у грудні минулого року.

Рік тому, Аліна Біка незаконно зняла секверст на 80 акцій, яких Відяну посідав у комерційному товаристві, таким чином допомагаючи йому отримати незаслужені пільги після продажу цих акцій. Тоді, Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом розслідувало справу проти Відяну та інших осіб за завдані збитки державі у розмірі 11 мільйонів доларів та за поставу під загрозу функціонування національної енергетичної системи стосовно природних газів.

До Національної антикорупційної дирекції дійшла і колишня партійна колега Відяну, Елена Удря, депутат, колишній міністр регіонального розвитку і туризму та кандидат на нещодавніх президентських виборах з боку партії Народний рух. Елена Удря проходить у двох гучних справах: незаконної реституції лісових ділянок, в якій її подруга Аліна Біка була засуджена та у справі про придбання ліцензій на програмні продукти Microsoft, одній з найбільших корупційних справ після революції, в якій проходять колишні міністри від різних партій по всьому політичному спектру та провідні бізнесмени. Вони вимагали хабар у розмірі десяти мільйонів євро — стверджують прокурори.

Згідно прокурорам НАД, між 2009-2015 роками у декларації про майно Елена Удря зазначила різні майна, які перевищують здобуті нею доходи в якості міністра, депутата та професора. Судові джерела стверджують, що Елена Удря знала про гроші, які походили з різних злочинів а також про намір її колишнього чоловіка Доріна Кокоша отримати фальшиві квитанції, що мали покривати відповідні злочини. Перебуваючи під попереднім арештом, Дорін Кокош звинувачується у отримані хараба у розмірі кілька мільйонів євро в обмін на обіцянку втрутитися і переконати різних державних посадовців для укладення у 2009 році контракту про надання ліцензій на програмні продукти Microsoft на користі окремої компанії. Дорін Кокош проходить і в справі незаконної реституції лісових ділянок, в якій засуджена Аліна Біка.

Прокурори НАД порушили кримінальну справу і проти одного з суддів Конституційного суду Тоні Гребле за фактом торгівлі впливом та створення злочинної організації з метою експорту агропромислової продукції в Росію, через Туреччину, щоб оминути заборону Москви на імпорт продукції з Європейського Союзу.

Після приходу до влади в Румунії комуністичного режиму, демократичні партії організували рух опору. Один з цих рухів називався “Незалежна Румунія” і був створений молодіжною організацією Націонал-селянської партії. Улітку 1947 року керівництво відповідної політичної сили було заарештоване комуністичним урядом після інциденту в Темедеу. Тоді комуністи поставили у розпорядження лідерів Націонал-селянської партії спеціальний літак, на якому вони нібито могли виїхати за кордон. Насправді це було пасткою, щоб мати привід для арешту демократичної опозиції.

Однак події на цьому не закінчилися. Опозиція зрозуміла, що після того як з 1944 по 1947 рр. комуністи, за підтримки окупаційної радянської армії захопили владу в державі, ситуація перейшла в іншу фазу. Молодь з Націонал-ліберальної партії виступила з ініціативою створення загонів антикомуністичного опору, а один із них, створений в 1947 році, називався “Незалежна Румунія”.

Ністор Бедічану був сенатором від Національно-селянської християнсько-демократичної партії з 1992 по 1996 рр. Він був одним із тих енергійних молодих людей, які взяли участь в діяльності організації “Незалежна Румунія”. В інтверв’ю Центру усної історії Румунського радіо, записаного в 1999 році він розповів. “Селянська молодь вирішила перейти до підривної форми організації. Так виникло цілий ряд організацій, такі як “Влад Цепеш”, “Орли”, “Група №4”, “Незалежна Румунія”. Ми зрозуміли, що нам потрібно пройти спеціальну підготовку, підтримувати постійний зв’язок, озброїтися і, у певний час, коли, як ми сподівалися почнеться втручання або спалахне нова війна, організувати збройне повстання. Усі молоді члени були переповнені ентузіазмом, і не тільки молодь, тому що ми підтримували звязок з низкою колишніх членів, лідерів та партійних активістів територіальних структур партії, особливо в зоні Маргіти, на півночі Біхорського повіту. Люди відгукнулися із впевненістю і радістю, та вели активні дії. Я попередив кожного з них про ризики цієї діяльності. При всьому нашому ентузіазмі ми з самого початку усвідомлювали небезпеки, які нас підстерігають, з ким ми маємо справу, і методи, які вони використовували проти нас.”

Ністор Бедічану розповів деталі про структуру організації, походження її членів та засади, на яких вона була створена. “Стрижень складався з 32-35 учасників. Зрештою, чесно кажучи, я навіть не знаю скілько нас було: напевно кілька сотень! Тобто ідея поширювалася, але люди не знали одне одного, звязок обривався. Кожен третій набирав ще трьох і так далі. Якби спалахнув бунт, було б дуже легко згуртуватися і діяти. Члени організації були в основному уродженцями відповідного регіону, зокрема з північної і центральної частин, з Ораді та Маргіти, де я мав багато знаймоих яким міг довіряти. Багатьох нас пов’язували спогади, учнівське минуле, участь у різних заходах партії, я знав їх орієнтації і переконання, навіть силу характеру. Не можна було приймати будь-кого.”

Яку роль мав Бедічану в організації “Незалежна Румунія”? Він був ініціатором й агітатором, пояснював людям, яка загроза нависла над Румунією. “Я грав роль “найбільшого зла”, тобто організатора. Тоді не поставало питання демократичного управління, читання лекцій, або проведення зїздів для обрання лідера демократичним шляхом. Ми працювали за військовою системою. Готувалися до боротьби з державною владою, займалися тим, що комуністи називали “злочином проти основ соціального ладу”, що каралося відповідно до Кримінального кодексу. І дійсно те, що ми робили було спрямовано проти силової зміни “соціального ладу”. Мали й зброю, після війни це не було проблемою. Я, наприклад мав цілий віз грант, багато кулеметів і пістолетів, це не було проблемою. Німці відступали неорганізовано, тут проходила фронтова лінія, тому можна було знайти зброю всюди. Я ходив по селах, збирав осіб, яким довіряв, котрі мали в своєму підпорядкуванні інших, і казав їм, що робити, розповідав про наступні кроки, де бути обережними, коли говорити з людьми. Життя ставало все складнішим: у людей забирали пшеницю, політика ставала все більш репресивною, отже умови для нашої діяльності були все більш сприятливими.”

Бедічану планував організувати групу партизанів, яка б відступила в гори, звідки б вела збройну боротьбу. Поряд з членами Націонал-селянської партії і колишні солдати королівської армії, колишні члени Залізної гвардії і обезземелені селяни сформували рух антикомуністичного опору. Однак через 8 місяців внаслідок доносу одного новобранця організація “Незалежна Румунія” була виявлена, а її провідні члени заарештовані. Проте ці молоді люди показала свою безстрашність перед комуністичним злом, навіть якщо дуже дорого поплатитися за свою сміливість.