Radio România Internațional

Tag: БРУА

  • Європейський проект газопроводу

    Європейський проект газопроводу




    Тривають будівельні роботи щодо побудови газопроводу, що фінансується Європейською Комісією і перетинатиме Болгарію, Румунію, Угорщину та Австрію. У понеділок,Міністерство
    економіки в Бухаресті оголосило,
    що Європейський інвестиційний банк надає румунській газовій
    компанії Трансгаз 50 мільйонів євро для фінансування газопроводу, це будучи першим траншем позики на суму 150
    мільйонів євро.

    Транзакцію
    підтримує Європейський фонд з питань
    стратегічних інвестицій, фінансовий пілон Інвестиційного плану для Європи, відомий як План Юнкера. Так само, як частина проекту, Європейський інвестиційний банк підтримуватиме Трансгаз у розробці
    стратегічної оцінки з питань довкілля для свого
    десятирічного плану розвитку.




    Цей газогін сполучить румунські ресурси
    природного газу з Чорноморського узбережжя як із національною газотранспортною
    мережею, так і з коридором БРУА (Болгарія, Румунія, Угорщина та Австрія). Транспортні
    системи Південно-Східної Європи будуть підключені до Центральної та Західної
    Європи. Крім того, це з’єднання з європейською газотранспортною мережею
    дозволить експортувати до сусідніх європейських країн. Проект, оголошений ЄК, спрямований на будівництво
    308-кілометрового газопроводу та необхідної інфраструктури. Газогін буде з’єднаний з існуючою
    газотранспортною системою та з новим коридором БРУА в н.п. Подішор, розташованим західніше від Бухареста.




    Віце-президент
    Європейської комісії, відповідальний за Енергетичний союз, Марос Сефкович привітав
    цей проект, який, за його словами, сприятиме підвищенню енергетичної безпеки та
    диверсифікації в регіоні, що вже характеризується серйозною вразливістю до
    постачання природним газом. Це ще одна цегла в будівництві нашого
    Енергетичного Союзу, що робить енергію в Європі більш безпечною, доступною і
    більш стійкою, – заявив Марос Сефкович, який одночасно уточнив, що це
    хороша новина для споживачів, для яких ціни на газ здешевіють.




    Це рішуче
    зобов’язання стосовно енергетичної безпеки Румунії та підтвердження здатності
    Румунії розробляти та реалізовувати стратегічні проекти, що позитивно впливають
    на весь Європейський Союз, – заявив міністр економіки Румунії Нікулає Беделеу.
    У свою чергу генеральний директор Трансгаз, Йон Стеріан, вважає, що стратегічно
    важливо підключити газ, вироблений в Чорному морі, до національної транспортної
    системи на румунському ринку, а також Європейського Союзу. За його словами,
    фінансова підтримка Європейського інвестиційного банку значною мірою сприятиме
    розширенню національної газотранспортної інфраструктури.

  • Румунія як полюс енергетичної безпеки

    Румунія як полюс енергетичної безпеки






    Національна
    енергетична система є потужною та
    стабільною, а Румунія має всі умови, щоб стати енергетичними експортером, – заявив профільний міністр
    Румунії Антон Антон, який додав,
    що сьогодні, в процесі значних змін енергетичних політики на міжнародному та європейському рівнях, Румунія є частиною процесу
    створення та розвитку
    Енергетичного Союзу разом з іншими європейськими країнами.




    Чого прагне Бухарест? Стати регіональним полюсом
    енергетичної безпеки, а не тільки ринком збуту,
    стати вузлом транспортних шляхів, що зв’язують
    Європейський Союз, а також ефективним і конкурентоспроможним виробником електроенергії та газу в Європі. На що спирається Румунія для досягнення цих цілей? На енергетичну суміш, завдяки якій Румунія має особливу позицію в Європі, – каже міністр Антон. «Наша країна
    сповнена ресурсів. Румунія є однією з небагатьох європейських країн, що можуть говорити про різноманітність ресурсів. За допомогою цих ресурсів і низьких
    виробничих потужностей, які ми маємо на сьогоднішній день, ми повністю забезпечуємо наші потреби
    споживання електроенергії, а також
    експортуємо енергетику в регіоні. Румунія є полюсом
    енергетичної безпеки.»





    Крім того, після початку видобутку вуглеводнів на
    континентальному шельфі Чорного моря, Румунія може покращити свою позицію майже
    незалежного гравця на європейському газовому ринку і може відмовитися від імпорту
    газу з Росії. Таким є висновок дослідження Делойт, оприлюдненого нещодавно,
    здійсненого в умовах, коли Румунія вже забезпечує більшу частину споживання
    природного газу за рахунок власного виробництва і в даний час займає третє
    місце в ЄС з точки зору цього критерію. З 28 держав-членів з точки зору залежності
    від імпорту ресурсів Румунію випереджають лише Естонія та Данія.




    Колишній міністр енергетики Румунії Резван Ніколеску, в
    даний час експерт агентства Делойт, пояснив, що з офшорних периметрів можна буде отримати в
    цілому 170 мільярдів кубічних метрів, тобто в середньому п’ять мільярдів
    кубічних метрів на рік. Інвестиції в нафтову промисловість в акваторії Чорного
    моря принесуть до державного бюджету доходи на суму до 26 млрд. доларів США та
    додатково 40 млрд. доларів до ВВП Румунії до 2040 року.




    Делойт дає більш обережнішу оцінку ніж румунська
    влада, враховуючи технічні дані експлуатації офшорних родовищ у Мексиканській
    затоці, подібних до тих, що знаходяться у Чорному морі. Разван Ніколеску: «Говорячи
    про запаси, чиновники заявили про 200 мільярдів кубометрів. Ми кажемо 170
    мільярдів, принаймні це випливає з наших підрахунків. Європейська комісія, за
    результатами досліджень впливу, повідомляє про підвищення цін на газ. Ми
    прогнозуємо, що у нас буде надлишок виробництва і, що ця надлишкова продукція
    призведе до позитивного конкурентного впливу та стримає тенденцію зростання цін
    у Румунії.»





    Кожен вкладений у видобуток газу на шельфі Чорного моря лей дасть утричі більше
    доходу, через прямі чи опосередковані наслідки або в суміжних галузях економіки.
    Тут, на думку експертів Делойт, ми говоримо не тільки про продаж газу, а й про
    весь економічний «ланцюг», задіяний у процесі експлуатації цього ресурсу. Говорить
    координатор проекту Сорін Елісей. «Інвестиція становитиме 22,2 млрд доларів. Для
    впровадження цих проектів на всіх чотирьох етапах буде потрібно в середньому
    понад 30.000 працівників на рік. Сукупні доходи до державного бюджету зростуть
    фактично на 26 млрд. доларів, а також – ще понад 70 млрд. доларів додаткових
    надходжень у результаті цих інвестицій.»





    За оцінками Делойт 65% газу піде на внутрішнє споживатися Румунії, а решта -
    на експорт, що зміцнить позицію Бухареста на європейському газовому ринку. Згідно
    з Енергетичною стратегією Румунії, що перебуває на останньому етапі розробки, в
    наступні роки енергетичний сектор зазнає стрімкого розвитку, а зростання
    енергетичного сектора призведе до створення нових і модернізації наявних потужностей з виробництва, транспортування і дистрибуції, кажуть представники
    румунської влади.






    З географічного погляду, Румунія знаходиться в регіоні Європейського Союзу,
    що мають перетнути декілька маршрутів, а серед них особливе місце займає проект
    БРУА. Маршрут цієї магістралі є вигідним для нас, і ми повинні зробити так, аби
    цей трубопровід не тільки перетинав Румунію, а й приносив країні прибуток, – сказав
    міністр енергетики. БРУА – це новий проект європейського транспортного коридору
    газу, загальною довжиною 1318 км, що має забезпечити кращий взаємозв’язок між
    країнами, розташованими вздовж вісі Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія, а також підтримати
    енергетичний ринок, шляхом створення нових зв’язків з великими інфраструктурними
    проектами, такими як газорозподільні вузли у Центральній Європі та майбутні експлуатації офшорних родовищ на шельфі Чорного
    моря. Проект розроблений з метою розвитку інтеграції європейського газового
    ринку і підвищення безпеки поставок.

  • 28 листопада 2017 року

    ВРОК -
    Верховна рада оборони країни у вівторок
    прийняла рішення зберегти бюджет Міністерства оборони в 2018 році на рівні 2% ВВП як і в цьому році, – зазначається в заяві, поширеній
    Адміністрацією Президента Румунії. І решта установ національної безпеки в наступному
    році матимуть бюджети, аналогічні тим, що й в 2017 році. Члени ВРОК також
    прийняли рішення збільшити кількість румунських військовослужбовців,
    жандармів і поліцейських, які братимуть участь в іноземних місіях в наступному
    році. 1.775
    військовослужбовців, на 286 більше порівняно з поточним
    роком братимуть участь в місіях за кордоном, в основному в Афганістані. Так
    само 1867 жандармів і поліцейських, на 340 більше, ніж в цьому році, візьмуть
    участь в наступного року в місіях під егідою Європейського союзу, ОБСЄ, НАТО та
    ООН. Своєю присутністю в таких місіях, румунська держава бере активну участь у
    забезпеченні стабільності та регіональної й глобальної безпеки, а також у
    боротьбі з міжнародним тероризмом. Теж в рамках сьогоднішнього засідання було розглянуто
    та затверджено звіт про заходи, вжиті Румунією для виконання режиму міжнародних
    санкцій у період жовтень 2016 – вересень 2017 років.




    КОРУПЦІЯ
    – США мали б проявити більше довіри до Парламенту Румунії, який намагається
    зміцнити незалежність судової системи і усунути політичний вплив на правосуддя,
    – йдеться в заяві, поширеній у вівторок спікером Сенату Келіном
    Попеску-Терічану і головою Палати депутатів Лівіу Драгня.
    Таким чином вони відреагували на заяву, опубліковану напередодні на веб-сайті
    Державного департаменту США, згідно з яким у Держдепі стурбовані тим, що
    румунський парламент розглядає законопроект, який може негативно вплинути на
    боротьбу з корупцією та послабити незалежність правосуддя в Румунії. Держдеп
    вважає, що цей закон, розроблений на початку Міністерством юстиції, ставить під
    загрозу прогрес Румунії, досягнутий в останні роки у створенні сильних судових
    установ, захищених від політичного втручання. «Ми закликаємо Парламент Румунії
    відхилити пропозиції, які послаблюють верховенство закону і ставлять під
    загрозу боротьбу з корупцією», – зазначається в заяві Держдепу США. В
    останньому звіті, розробленому в рамках Механізму співпраці та контролю в
    сфері правосуддя, та оприлюдненому 15
    листопада, Європейська комісія зазначає, що в цілому у 2017 році темпи
    впровадження реформ уповільнилися, виклики незалежності румунської судової
    влади є серйозним джерелом занепокоєння. У неділю в Бухаресті та інших містах
    Румунії, а також за кордоном, відбулися багатотисячні вуличні протести проти суперечливої
    реформи правосуддя та змін до Податкового кодексу. Протестувальники, зокрема,
    вимагають відкликання законів про внесення змін в систему правосуддя, в тому
    числі до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.




    БРУА -
    Сьогодні у Бухаресті відбулася церемонія підписання контрактів про будівництво
    нового газопроводу в рамках європейського проекту БРУА, який має з’єднати
    газові мережі Болгарії, Румунії, Угорщині та Австрії. Віце-прем’єр-міністр
    Румунії Марчел Чолаку заявив, що БРУА є для румунського уряду пріоритетом, дуже
    важливим проектом забезпечення енергетичної безпеки та незалежності Румунії. На
    території Румунії трубопровід матиме протяжність 529 км та максимальну
    пропускну потужність в 1,5 млрд. куб. м
    на рік до Болгарії й 4,4 млрд. кубометрів на рік до Угорщини. Вартість проекту
    становить 547,4 мільйона доларів, з яких 179 мільйонів були виділені ЄС Румунії
    у вигляді гранту.




    УГОДА -
    Міністр сільського господарства Румунії Петре Дайя сьогодні підписав угоду з
    Європейським інвестиційним фондом (ЕІФ), яка передбачає створення фінансового
    інструменту кредитування в рамках Національної програми розвитку сільських
    районів на 2014-2020 роки. Це дозволить полегшити доступ до фінансування для
    фермерів та сільських підприємців, збільшення коштів та зниження процентних
    ставок. Бюджет Національної програми розвитку сільських районів становить майже
    94 млн. євро. ЕІФ є міжнародною фінансовою установою, частиною Європейської групи інвестиційних банків, що спеціалізується на фінансуванні ризиків
    для малих і середніх підприємств. Європейський інвестиційний фонд підтримує
    цілі ЄС шляхом стимулювання інновацій, досліджень та розвитку, підприємництва
    та створення робочих місць.





    МІГРАЦІЯ
    – З початку року не менше
    3000 мігрантів та біженців втратили життя, намагаючись перетнути Середземне море
    до Європи, – повідомила у вівторок Міжнародна організація з міграції (МОМ).
    Рекордна кількість загиблих була зафіксована минулого року, коли в Середземному
    морі загинуло близько 5000 людей. За даними організації з початку року
    приблизно 165 тис. мігрантів та біженців прибули до Європи по морю, з них 75% -
    потрапили в Італію. Нагадаємо, що у ніч проти вівторка Береговою
    охороною в територіальних водах Румунії було виявлено і доставлено в Констанцу
    турецький корабель з 60-ма мігрантами на борту.




    РОЗВИТОК – Соціо-економічний розвиток
    Румунії є повільнішим, ніж економічне зростання, – заявив у вівторок перший заступник голови
    Національного банку Флорін Джорджеску. За його словами, сприятливі макроекономічні зміни
    останніх років лише частково призвели до підвищення життєвого рівня населення та
    конкурентоспроможності економіки. Це пов’язано з тим, що обсяг капіталу в
    економіці не є адекватним, а підприємницький сектор має тривожну структурну
    вразливість, – додав заступник заступник голови НБР.


  • 3 березня 2017 року

    ЄВРОСОЮЗ – Через 10 років від вступу в Європейський Союз довіра румунів до ЄС як і раніше – вище середнього європейського рівня (52% проти 36%), але дещо впала у порівнянні з моментом приєднання до ЄС, коли рівень довіри становив 65%. Про
    це повідомляє європейська служба соціальних досліджень
    Євробарометр. У той же час, румуни мають більш оптимістичний погляд на майбутнє
    Європи, ніж в середньому по Європі (67% проти 50%), навіть якщо цей показник
    знизився в порівнянні з 2007 роком, коли становив 75%. У документі також
    наголошується, що підтримка румунів пріоритетів ЄС залишається на досить
    високому рівні, становлячи 55% щодо
    Єдиного економічного і валютного союзу та 77% щодо вільного пересування людей.
    Крім того, дві третини румунів кажуть, що вони відчувають себе європейськими
    громадянами і підтримують спільну закордонну політику. Найбільш
    властиві цінності Європейського Союзу, на думку румунів, є права людини, демократія і
    мир.




    РЕФОРМА
    ЄС     – Міністри закордонних справ Франції Жан-Марк Айро і Німеччини Зігмар
    Габрієль, поширили спільну заяву, в якій висловлюють підтримку ідеї Європи різних швидкостей, що враховує різні рівні амбіцій країн-членів
    співтовариства. Таким чином вони підтримують один із п’яти сценаріїв,
    розроблених і представлених головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером. У
    Бухаресті, президент Клаус Йоханніс заявив, що Румунія не хоче Євросоюзу
    кількох швидкостей, оскільки такі формули реконфігурації можуть привести до
    розпаду проекту європейського співтовариства. Очікується, що перші орієнтири
    стосовно спільного майбутнього Європи будуть окреслені на зустрічі, що
    відбудеться наступного понеділка в обмеженому складі у Версалі, а потім на
    саміті 25 березня в Римі. Спостерігачі відзначають, однак, що через
    президентські вибори у Франції та парламентські перегони в Німеччині, жодне
    важливе рішення не буде прийняте до кінця року.

    ЗЕМЛЕТРУС
    – У суботу виповнюються 40 років від руйнівного землетрусу, який стався 4
    березня 1977 року. Він став найпотужнішим підземним поштовхом в історії країни,
    розташованої в зоні контакту двох тектонічних плит. У результаті землетрусу
    магнітудою 7,2 бала за шкалою Ріхтера загинули 1570 осіб, переважна більшість в
    Бухаресті, а завдані збитки оцінювалися тоді в понад 2 млрд доларів США. Були
    зруйновані або серйозно пошкоджені близько 230 тисяч житлових будинків, а
    близько 760 промислових об’єктів були виведені з ладу. Землетрус викликав
    економічну і соціальну кризу, наслідки якої, на думку істориків, комуністичний
    режим не зміг подолати до свого падіння в 1989 році. Експерти попереджають, що
    сотні будівель можуть обвалитися в разі землетрусу, аналогічного до того, що
    потряс Бухарест у 1977 році.




    БРУА -
    Міністерство енергетики Румунії оголосило про видачу дозволу на будівництво
    газопроводу БРУА, нового європейського транспортного коридору, який з’єднає
    Болгарію, Румунію, Угорщину та Австрію. Міністр енергетики Тома Петку заявив,
    що будівельні роботи почнуться в останньому кварталі цього року і мають
    завершитися у 2020 році. У Румунії газопровід протяжністю 550 км пролягатиме
    через 11 повітів. Загальна вартість
    робіт становить 600 млн євро, а третина витрат буде покрита з фондів ЄС.