Tag: буревій

  • 17 – 23 вересня 2017 року

    17 – 23 вересня 2017 року

    Екстремальні погодні явища в Румунії та заходи з попередження


    Уряд Румунії у четвер прийняв рішення про виділення фінансової допомоги на суму 36 мільйонів леїв (приблизно 8 мільйонів євро) для ліквідації наслідків буревіїв на заході, півночі та центрі країни. Гроші будуть використані для ремонту шкіл, лікарень,відділків поліції, церков та інших закладів суспільного інтересу. Минулої неділі 15-20-хвилинний буревій забрав життя 8 людей, понад 140 осіб отримали поранення. Сильний вітер, швидкістю подекуди понад 120 км/год вирвав повністю з корінням або повалив сотні дерев та електричних стовпів, зірвав дахи та білборди, розбив або навіть перекинув автомобілі. У деяких місцевостях було тимчасово перервано водо- й електропостачання, заблоковані автомобільні дороги. Через падіння дерев і стовпів на окремих ділянках сильно постраждала залізнична інфраструктура, унаслідок чого було скасовано багато маршрутів поїздів. Після недільного буревію прем’єр-міністр Міхай Тудосе заявив, що настав час створення і в Румунії сучасної системи оповіщення населення в разі стихійного лиха, як і в інших європейських державах. Через кілька днів негода знову вдарила, на цей раз по столиці та інших 38 населених пунктах. Підсумки – 3 померлих, десятки зірваних дахів та повалених дерев, тимчасово перекритий рух автотранспорту.

    Президент Румунії Клаус Йоханніс на Генасмаблеї ООН

    Насичена програма шестиденного візиту Президента Клауса Йоханніса в США з метою участі у 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку. У своєму виступі на Генасамблеї ООН глава румунської держави наголосив на необхідності зміцнення та підвищення ефективності ООН, яка має бути пристосована до сучасних проблем. Румунія, – сказав він, – вітає реформу антитерористичних механізмів ООН та її зусилля, спрямовані на те, щоб боротьба з тероризмом стала ключовим елементом її проектів попередження. Йоханніс виступив за необхідність створення Міжнародного суду проти тероризму. Глава румунської держави взяв участь у заходах високого рівня, організованих Румунією разом з іншими країнами та провів низку двосторонніх зустрічей: з Генеральним секретарем ООН, з Головою Генеральної Асамблеї, а також з лідерами багатьох країн світу. У четвер Клаус Йоханніс зустрівся з румунами у Філадельфії, яких закликав більш активно підтримувати поглиблення відносин між Румунією та США. Він сказав їм, що стратегічне партнерство між Румунією та Сполученими Штатами набуло нового виміру після візиту до Вашингтона влітку цього року. К.Йоханніс зазначив, що президент США Дональд Трамп дуже цінує румунську громаду в Сполучених Штатах. Теж у четвер Президент Румунії повідомив про скасування запланованого на жовтень візиту в сусідню Україну, а також про скасування зустрічі зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм, яка мала відбутися в кінці цього місяця в Бухаресті. Таке рішення глава румунської держави прийняв після прийняття Верховною Радою України нового закону про освіту, що обмежує право 400 000 етнічних румунів цієї країни навчатися рідною мовою.

    Реакція в Бухаресті на новий український освітній закон

    У середу Сенат і Палата депутатів на спільному засіданні прийняли Декларацію щодо нового Закону України Про освіту, який за словами румунських парламентаріїв сильно обмежує право національних меншин, в тому числі румунської, на навчання рідною мовою. Румунський парламент закликав Київ переглянути
    цей закон, який вступить в силу після його підписання Президентом Петром
    Порошенком. Румунський законодавчий орган також просить забезпечити адекватний
    захист мовної, культурної та релігійної самобутності майже півмільйона етнічних
    румунів у сусідній країні. Парламент також п
    рийняв рішення
    створити парламентську делегацію, яка найближчим часом відбуде до Києва для обговорення
    ситуації, що виникла довкола освіти рідною мовою осіб, які належать до
    румунської меншини. У той же час румунська делегація в Парламентській Асамблеї
    Ради Європи внесла пропозицію про включення цього питання до порядку денного
    жовтневої сесії та прийняття резолюції про моніторинг України на предмет
    забезпечення мовних прав національних меншин.

    Візит міністра
    оборони Румунії Міхая Фіфора до Вашингтона





    Міністр оборони
    Румунії Міхай Фіфор на цьому тижні здійснив робочий візит до Вашингтона. Під
    час зустрічей з офіційними особами США міністр Фіфор заявив, що Бухарест
    залишається солідним, передбачуваним і надійним партнером, зберігаючи свою
    прихильність сприяти зміцненню регіональної безпеки і стабільності. Він
    окреслив пріоритети уряду в оборонній сфері після виділення Міністерству оборони
    2% ВВП. Переговори були зосереджені, так само, на зміцненні стратегічного
    партнерства Румунія-США та на поглибленні двосторонньої співпраці у військовій
    сфері. Румунський міністр також зустрівся з представниками американських
    компаній, що діють в сфері оборонної промисловості. Міхай Фіфор підтвердив
    бажання Бухареста прискорити модернізацію Збройних сил Румунії і нагадав, що
    парламент вже схвалив ряд програм закупівель, серед яких придбання ракет Patriot
    і систем HIMARS.

    Парламент відхилив вотум недовіри міністру
    освіти

    Резолюція про
    недовіру та відставку міністра освіти Лівіу Поп була відхилена в понеділок Сенатом,
    верхньої палатою румунського парламенту. Під назвою Румунія без якісної освіти
    є бідною Румунією, резолюція була ініційована основними опозиційними силами – Націонал-ліберальною
    партією та Союзом Рятуйте Румунію. Ініціатори дорікають міністру освіти у
    тому, що 2017/2018 навчальний рік почався без підручників для 5-го класу, більшість
    шкіл не мають необхідних дозволів на
    функціонування, а відсів у школах досяг рекордного рівня. Лівіу Поп представив
    перед сенаторами доповідь про реалії румунської системи освіти, як того
    зажадали ініціатори резолюції.

  • Жертви і матеріальні збитки через буревій на заході Румунії

    Жертви і матеріальні збитки через буревій на заході Румунії

    15-20-хвилинний буревій у неділю ввечері в Румунії своєю силою був майже як
    ураган – унаслідок негоди вісім людей загинули та понад 140 постраждали. Вітер безпрецедентної
    сили обрушився на 15 повітів у західній, центральній та північній частинах
    країни.

    У понад 200 населених пунктах сильний вітер, швидкістю подекуди понад 120 км/год вирвав повністю з
    корінням або повалив сотні дерев та електричних стовпів, зірвав дахи та білборди,
    розбив або навіть перекинув автомобілі. У деяких місцевостях тимчасово перервано
    водо- й електропостачання, заблоковані автомобільні дороги. Через падіння
    дерев і стовпів на окремих ділянках сильно постраждала залізнична
    інфраструктура, поїзди прибувають із запізненням, багато маршрутів поїздів – скасовані.




    Багатьох людей буревій застав зненацька, коли вони відпочивали на свіжому
    повітрі. На терасах великих міст, на які обрушився, сильний вітер підняв крісла
    у повітря і поламав парасольки як сірники. На підтримку людей прийшли понад
    1000 рятувальників, було задіяно кілька сотень одиниць пожежно-рятувальної техніки.
    Найбільше постраждав Тиміський повіт, на заході країни. У зв’язку з цим у
    понеділок тимчасово призупинено навчально-виховний процес у більш ніж 40 школах
    в повітах Тіміш, Арад, Біхор і Клуж.




    «Буревії, які обрушилися з незвичайною силою у неділю на Румунію продемонстрували
    уразливість і неефективність системи попередження населення про надзвичайну
    ситуацію й обмеження наслідків», – заявив Президент Румунії Клаус Йоханніс. У поширеній
    заяві він висловив співчуття сім’ям загиблих та побажав пораненим якнайшвидшого
    одужання, додавши, що захист життя громадян і запобігання в надзвичайних
    ситуаціях повинні бути пріоритетними цілями уряду. Водночас, – зазначив він, -
    у внутрішньому спілкуванні між державними установами, не можна допускати
    жодних збоїв.

    Клаус Йоханніс зажадав від уряду пояснити, чи
    були дотримані всі процедури і, якщо були упущення, хто винен в недбалості або
    халатності. «Ми повинні знати чи попередження про метеорологічні явища були оголошені
    своєчасно і відповідно до масштабу природних явищ», – сказав президент Румунії,
    який попросив уряд вжити термінових заходів для створення дієвої системи
    раннього попередження населення, а також вдосконалення процедур комплексного
    управління кризами.




    Прем’єр-міністр Міхай Тудосе в інтерв’ю Радіо Румунія розповів про створення
    системи моніторингу та попередження небезпечних природних явищ з метою
    зменшення ризиків та збитків населення: «Ніхто на цій планеті не може вжити фізичних
    заходів проти буревію або хуртовини… Але починаючи з сьогоднішнього дня
    пріоритетом буде створення функціональної системи попередження. Вже є ідея, яку
    ми обговорили з фахівцями, про попередження через мобільну телефонію мешканців
    районів, де існує небезпека виникнення таких екстремальних погодних явищ. Так
    само дуже важливу роль має в цьому сенсі суспільне радіо.»





    Окрім практичних висновків на національному рівні, політики також мають робити
    висновки більшого географічного масштабу. Буревії, як ті, що в неділю
    обрушилися на Румунію є наслідком глобальної зміни клімату. Політикам треба
    серйозно задуматися про те, який саме розвиток вони хочуть: продовжуючи забруднювати
    атмосферу чи домовлятися щодо скорочення викидів вуглецю…