Кандидат, цього року, на
власне правонаступництво,
соціалістичний проросійський
президент Ігор Додон
проявляє себе у заявах, не рідко суперечливих. У вівторок на зустрічі з
акредитованими послами за кордоном він постановив, що імплементація Угоди про
асоціацію з Європейським Союзом, укладеної у 2014 році колишнім прозахідним
урядом, залишається одним із зовнішньополітичних пріоритетів Республіки
Молдова. Крім того, що він назвав зміцненням відносин з Європейським Союзом,
президент наполягав на важливості двосторонніх відносин з Москвою та
Бухарестом. Він нагадав, що у квітні виповняться 10 років з моменту підписання Угоди про партнерство та стратегічне
співробітництво між Республікою Молдова та Румунією, і оцінив, що на даний момент немає
складних тем і суперечностей з Бухарестом.
Більш обережний, глава румунської дипломатії Богдан
Ауреску сказав своїм колегам країн-членів, що дії Республіки Молдова щодо виконання
зобов’язань, взятих на себе у відносинах з Європейським Союзом, слід ретельно
та суворо контролювати. Кишинівські експерти, яких цитують кореспонденти Радіо
Румунія, стверджують, що соціалістична влада просто імітує виконання Угоди з
Брюсселем, оскільки заяви не супроводжуються необхідними реформами. Політичний
аналітик Іон Теберце також каже, що так звана збалансована
зовнішня політика, яку Кишинів офіційно претендує, що просуває, є не що інше, як переорієнтація її
вектора і підпорядкування московським інтересам.
Преса наводить як приклад нещодавню
заяву міністра закордонних справ Авреліу Чокоя про нібито миротворчу роль російської
армії у збройному конфлікті 1992 року, що призвело до фактичного виходу з-під
контролю Кишинева проросійського сепаратистського
регіону Придністров’я. Росія взяла на себе зобов’язання на саміті ОБСЄ в
Стамбулі в 1999 році вивести боєприпаси та збройні сили з території Республіки
Молдова, але поки що виконала лише дуже незначну частину своїх зобов’язань.
Минулого місяця Румунська академія також була змушена відреагувати на декларації у Кишиневі. Найвищий науковий орган в Бухаресті закликає владу Молдови
зберігати офіційне використання правильних понять румунська мова та
румунська історія.
Академія стурбована спробою
кишинівської влади повернути поняття «молдовська мова», винайдене радянською
пропагандою, і стверджує, що молдовської мови немає, а лише румунська та її говори, включно молдовський. Поняття молдовська мова та народ були запатентовані сталінською Москвою для виправдання
анексії в 1940 р., після ультиматуму, румунських східних територій, на яких була створена
нинішня Республіка Молдова. Згідно з останнім опитуванням, 34% громадян
виступають за об’єднання з Румунією.