Tag: бюджетні витрати

Згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів (Мінфін), у липні державний борг зріс до понад 876 млрд леїв (близько 175 млрд євро) порівняно з 860 млрд леїв у попередньому місяці. У відсотках до ВВП державний борг зріс до 52% порівняно з 51,1% у червні, за даними Національного інституту статистики. Більшу частину цього боргу, 738 млрд леїв (близько 147 млрд євро), складають кредити, отримані шляхом випуску державних цінних паперів.

У цьому контексті уряд ухвалив термінову постанову про підвищення граничного рівня державного боргу, відповідно до методології Європейського Союзу, до 53% ВВП до кінця 2024 року. Згідно із заявою виконавчої влади, ця поправка має на меті забезпечити гнучкість у залученні фінансових ресурсів, необхідних для виконання фінансового плану на 2024 рік, а також для попереднього фінансування потреб на 2025 рік, та підтримання на комфортному рівні золотовалютного резерву в розпорядженні Державного казначейства.

У серпні 2023 року загальний державний борг Румунії становив майже 736 млрд леїв (близько 147 млрд євро), або 48,9% ВВП, а в 2019 році – 373,4 млрд леїв (близько 74 млрд євро), або 35,1% ВВП. В основному це гроші, які румунська держава повернула кредиторам, у яких вона позичила, щоб мати можливість функціонувати, з відсотками. Роки високого бюджетного дефіциту, марнотратних витрат, бажання уряду не підвищувати податки і нездатність зібрати існуючі призвели до того, що державний борг Румунії досяг історичного рівня.

У 2017-2023 роках державний борг майже потроївся. Тоді як ВВП подвоївся. Фактично, обсяг державного боргу зростав швидше, ніж економіка. Тривогу викликає не обов’язково абсолютна сума або відсоток. Більшість країн беруть позики для фінансування різних бюджетних витрат. Що повинно викликати занепокоєння в Румунії, так це відсутність фіскальної дисципліни, а також непослідовність, яку влада постійно демонструє в останні роки, особливо в 2024 році – виборчому році, насиченому виборами до Європарламенту, місцевими, президентськими і парламентськими виборами.

Як і очікувалося, дефіцит бюджету також досяг тривожного рівня. У 2023 році прогноз дефіциту на кінець року становив 4,4% ВВП, що еквівалентно близько 70 млрд румунських леїв. Однак до кінця 2023 року бюджетна діра розширилася набагато більше, ніж передбачалося початковими оцінками, і досягла 5,7% ВВП, або близько 93 млрд леїв. Це майже на 30% більше. І це ще не все. На 2024 рік уряд прогнозує дефіцит на рівні близько 8% ВВП, що є одним з найвищих показників у ЄС, тоді як він має бути нижчим за 3%.

Протягом багатьох років Румунія перебуває у стані надмірного бюджетного дефіциту. Це як велика сім’я, яка споживає більше, ніж заробляє, і змушена позичати, щоб компенсувати різницю. На національному рівні бюджетний дефіцит виникає, коли уряд витрачає більше, ніж збирає у вигляді податків.

Відповідно
до методології ЄС, частка валового державного боргу в Румунії становитиме 40,9%
ВВП вкінціцього року, порівняно з 35,2% ВВП у 2019 році, згідно з Програмою конвергенції 2020 року,
опублікованою Міністерством державних фінансів у Бухаресті. Ця ситуація зумовлена ​​очікуваним скороченням економіки
приблизно на -1,9%, знеціненням національної валюти відносно євро – основної
валюти, в якій деномінована
державна заборгованість – і
дефіцитом понад 3% ВВП, як результат наслідків поширення коронавірусу
SARS-CoV-2. Розрахований за європейською методологією Європейської системи
рахунків (ESA), бюджетний дефіцит Румунії, прогнозований для кінцяпоточного року,становитиме 6,7% ВВП, що приблизно на 2,4 процентних пунктибільше порівняно з рівнем 2019 року.

Збільшення
відбудеться на тлі підвищення бюджетних
витрат до 39,5% ВВП – що означає
збільшення на 3,5 процентних пункти порівняно з 2019 роком. Це пов’язано зі значним збільшенням
частки соціальних трансфертів у ВВП, а також збільшенням частки субсидій, за
даними Міністерства фінансів. Водночас
прогнозується,
що загальні бюджетні доходи
збільшаться від
31,7% ВВП минулого року до 32,7% ВВП у 2020 році, прогноз, що базується на
помірній позитивній еволюції фонду заробітньої
плати та
зменшенні приватного споживання на тлі
пандемічної
кризи. Фінансисти зазначають, що
це призвело, з одного боку, до втрати доходів через уповільнення економічної діяльності, а з іншого – до збільшення
витрат на медичне обладнання та соціальну допомогу, наприклад, технічне
безробіття або допомогу батькам, які залишаються вдома, з дітьми, після
припинення занять у навчальних закладах.

Водночас, Міністерство нагадує, що
незалежно від пандемічної кризи,щодо Румунії було порушено процедуру надмірного дефіциту, оскільки
дефіцит Європейської системи рахунків перевищив поріг у 3% ВВП у 2019 році, а
рекомендацією було повернутися
до цього дефіциту до 2022
року. На тлі особливої ​​ситуації у сфері
охорони здоров’я, Європейська Комісія,між
часом, запровадила Загальну норму
про дерогацію, яка дозволяє державам-членам відступати від встановлених
фіскальних цілей, а
витрати, пов’язані з пандемією COVID-19, користуватимуться спеціальним режимом.

На
практиці, для
Румунії це означатиме, що
коли вона буде оцінена стосовно досягнення мети бюджетного дефіциту, це буде
здійснено шляхом виключення витрат, пов’язаних із COVID-19. У документі міністерства
також вказується, що
валові інвестиції зменшаться на 2,6% до 2020 року, а на це вплине той факт, що експорт та імпорт товарів і
послуг зафіксують
негативну динаміку. Що стосується інфляції, то, за оцінками, вона складе 3%
наприкінці 2020 року. Водночас, в
середньостроковій перспективі найбільш вірогідним сценарієм економічного
зростання є, на думку фінансистів, те, що воноповернеться до прогнозованого потенціалу до
пандемії COVID-19 відповідно до 3-4%.