Tag: бюрократія

  • Соціальні наслідки пандемії на культурну діяльність

    Соціальні наслідки пандемії на культурну діяльність

    З
    серйозними соціально-економічними
    наслідками пандемія сильно вразила
    культурний сектор. Театри та кінотеатри
    змушені були закритись, актори
    призупинили
    вистави, а художні галереї втратили
    своїх відвідувачів. Все це мало наслідки
    не лише для психіки широкого загалу,
    але, очевидно, і що
    стосується засобів
    існування працівників
    культурної сфери.
    На початку року понад сто
    незалежних культурних організацій
    Румунії надіслали відкритий лист до
    Міністерства культури із пропозиціями
    підтримати цю сферу в наступний період,
    одночасно скаржачись
    на
    незацікавленість влади щодо цього питання.


    Навіть
    у Бухаресті, найбільшому ринку збуту
    культурних продуктів
    у
    країні, ситуація не
    є кращою.
    Фінансування
    з боку мерії було тимчасово
    призупинено на два роки, а Культурна
    стратегія Бухареста 2016-2021
    так
    і не була повністю реалізована. За цих
    обставин місцева адміністрація нещодавно
    провела он-лайн зустріч із кількома
    незалежними культурними асоціаціями
    для консультацій щодо наступних планів.
    Крістіан Нягоє,
    організатор заходу «Вулична доставка»,
    наголосив на важливості наближення
    людей до свого міста навіть у ці пандемічні
    часи,
    але особливо у
    постпандемічні часи.
    Крістіан Нягоє: Це
    захід – маніфест, який практично закриває
    дорогу для автомобільного руху та
    відкриває її для людей, точніше для
    культурних проєктів та громадських
    ініціатив. Частина громадського простору
    належить культурі, яка, принаймні, дуже
    потрібна Бухаресту. Ми всі знаємо, що
    живемо у місті-парковці, і що дуже часто
    у нас немає таких місць, де культура
    може практично вийти на вулицю. У нас,
    звичайно, багато закритих культурних
    просторів, але досвід цієї пандемії, і
    не тільки він показав нам, що дуже важливо
    мати відкриті простори, де люди або
    громади обмінювалися би думками,
    створювали заходи, а не лише споживали
    їх і, можливо, служили би моделлю міста
    для людей. В архітектурі існує така
    мантра: якщо будівля буде побудована,
    вона також буде заселена. Ця мантра
    також працює, коли йдеться про реальні
    громадські простори, які можуть стати
    своєрідною агорою чи простором для
    діалогу. Ось чому ми практично боремось
    за те, щоб перетворити на пішохідні
    деякі вулиці і повернути їх у
    загальнодоступну культурно-архітектурну мережу.



    Таким
    чином можна було б здобути
    ще
    щось: наближення громадян до ігнорованої
    спадщини
    нерухомості Бухареста, шляхом
    виділення деяких архітектурних символів
    міста. Незалежні театри, такі як державні,
    також постраждали від пандемії, як ми
    дізнаємось від Андрея Гросу, представника
    Одного
    театру:
    Я буду говорити з точки зору театрів
    з простором для вистав. Я знаю проблеми
    незалежного театру і тих, кому доводиться
    управляти простором і виживати в
    результаті цього. Рік пандемії був для
    цього театру дуже, дуже складним. Нам
    дуже важко вижити, тому що для незалежного
    театру з простором, стабільність (слово,
    яке ми використовуємо у всіх проєктах,
    які ми пропонуємо ARCUB (Культурному центру
    Бухареста) та Адміністрації Національного
    фонду культури), ця стабільність є дуже
    важливою. Для нас дуже важливо мати
    кілька багаторічних проєктів або
    багаторічне фінансування. Це було б
    найголовніше для нас. Ми не складаємо
    плани на кілька місяців, ми не робимо
    плани на рік, ми робимо плани на два
    роки. Більшість незалежних просторів
    мають від 6 до 15 прем’єр на рік. Якби у
    нас було багаторічне фінансування, на
    яке ми могли б розраховувати, ми могли
    б запланувати сезон у цьому напрямку,
    щоб у нас не було великих проблем.

    Заснований
    в 1996 році як державна культурна
    установа,
    ARCUB відіграє
    роль зв’язку
    між місцевою владою та громадянським
    суспільством. Але, на жаль, фінансування
    проєктів
    для незалежного культурного сектору
    було зупинено в період 2018 – 2020 рр. Мерією
    Бухареста: У
    травні 2018 року мерія наполягала на тому,
    щоб ми передали їм усі документи,
    сказавши, що десь у жовтні та листопаді
    вони відновлять цю програму фінансування.
    Програма фінансування так і не була
    відновлена. Тому зараз ми відновлюємо
    процедури.
    Саме цим ми хотіли відновити сесію
    фінансування. Крім того, ми намагалися
    продумати інші механізми саме тому, що
    розуміємо їх потребу. Ми розуміємо, що
    це рік із великими проблемами, саме тому
    ми задумали п’ять типів механізмів
    фінансування.


    На
    жаль, оскільки бюрократія також
    характеризує культурні установи,
    профінансовані
    таким чином проєкти
    могли бути розпочаті лише в липні. Що
    станеться між
    часом, залишається предметом занепокоєння
    незалежних культурних операторів. Однак
    слід підкреслити їх соціально-економічну
    важливість, як зазначила колишній
    міністр культури Коріна
    Шутеу,
    нині старший консультант у процесі
    планування Культурної
    стратегії
    Бухареста:
    Культура
    – це інвестиція, і це інвестиція в
    економіку. Насправді культура є
    економічним двигуном, і пандемія ще
    більше показала, що завдяки культурі
    та мистецтву прискорюються процеси,
    які в іншому випадку залишились
    би
    в стагнації. Є блокування, але це
    блокування, над якими центральне
    місцеве
    управління повинно
    багато думати,
    але над
    цим повинні задуматися також
    і культурні оператори, які повинні
    перестати думати про себе як про
    операторів, яким потрібно допомогти.
    Вони повинні думати про себе як про
    творчі
    ресурси,
    винахідливості, здатні
    запропонувати змістовні рішення, які
    на даний момент є дуже необхідними.

  • Антибюрократичні заходи Уряду

    Антибюрократичні заходи Уряду

    Успадкована від комуністичного періоду бюрократія викликала, неодноразово, різку критику як у Румунії, так і за її межами. Процес дебюрократизації був і продовжує бути вкрай повільним, з усіма спробами звільнити систему від інерції застарілих механізмів. Настав час, щоб прем’єр-міністр технократ намагався впоратися з цією проблемою, що занепокоює румунське суспільство в цілому, але й пересічних громадян.

    Прийняте у вівторок термінове розпорядження уряду відкриває шлях для довгоочікуваного зниження бюрократії. Вперше в Румунії сплата деяких податків та зборів буде здійснюватися за допомогою кредитної картки, популярний захід, який звільняє румунів від принизливих черг перед віконцями кас. Було також скасована держмито на отримання посвідчення особи, а копії цього документу можна буде надіслати електронною поштою. Також не буде ніякої необхідності в легалізації копій документів, що посвідчують особу, і буде використовуватися тільки процедура відповідно до оригіналу.

    Водночас, довідки про судимість будуть видаватися на вимогу між установами, а громадяни будуть позбавлені турбот із отриманням цього документа. Заходи ці були представлені в ході прес-конференції міністром з питань консультацій із громадськістю Віолетою Александру. У свою чергу, міністр фінансів Анка Драгу уточнила, що застосовується звільнення від сплати податку для тих осіб, котрі бажають користуватися положеннями Закону про заміну виконання, який недавно вступив в силу. Звільнення від податку стосуватиметься тільки одного кредиту. У свою чергу, міністр енергетики Віктор Грігореску оголосив, що Уряд вирішив не збільшувати до 31 березня 2017 року, ціну на природний газ для населення.

    В рамках тих же соціальних заходів слід нагадати, що допомога для сімей з низькими доходами, які мають на утриманні дітей, більше не буде зумовлена сплатою місцевих податків і зборів. Уряд вживатиме заходів, які приведуть до спрощення отримання особистого ідентифікаційного номера та документу посвідчення особи румунських громадян. Таким чином, період реєстрації новонародженого в Реєстрі актів цивільного стану буде продовжений з 15 до 30 днів. Батьки тих дітей, у яких немає офіційного посвідчення особи в даний момент, можуть вимагати видачі свідоцтва про народження від мерій.

    Нарешті, слід нагадати про інші два важливі заходи, прийняті урядом: звільнення, від 1 серпня, податку на прибуток для дослідників, враховуючи, що мало місце різке скорочення числа дослідників у діловому середовищі, і безкоштовна реєстрація земельних ділянок та нерухомостей розташованих поза межами населеного пункту. Рішення уряду має вирішальне значення для отримання фермерами доступу до коштів, що виділяються Румунії в рамках Спільної аграрної політики.

  • Ексклюзивне інтерв’ю прем’єр-міністра Д.Чолоша Румунському радіо

    Ексклюзивне інтерв’ю прем’єр-міністра Д.Чолоша Румунському радіо

    Ряд актуальних питань румунського суспільства були заторкнуті в інтерв’ю виключно для Радіо Румунія прем’єр-міністром технократом Дачіаном Чолошем. Він хотів віддалити побоювання громадян Румунії, які проживають у Великобританії, стосовно втрати деяких прав, особливо права на місце праці, після референдуму, в результаті якого Великобританії доведеться покинути Європейський Союз. Дачіан Чолош: Тепер і у наступний період, поки не завершиться процес переговорів, який за нашими оцінками займе не менше двох років, громадяни Румунії, як і будь-які інші європейські громадяни, зберігають всі права і обов’язки європейських громадян у Великобританії.

    Дачіан Чолош наголосив, що в наступному періоді, Румунія буде вести переговори на рівні ЄС, з Великобританією, щодо захисту і подальшого збереження прав румунських громадян. В плані внутрішньої політики, прем’єр-міністр відповів на запитання пов’язані зі станом економіки та інвестицій. Він зазначив, що були зареєстровані затримки у тому як Румунія підготувалася до реалізації бюджету на період 2014-2020 рр. і освоєння коштів з європейських фондів на період 2007-2013 роки, але, що після приступлення до виконання обов’язків уряду технократів, рівень освоєння коштів зріс, перевищивши 70-75%. Дачіан Чолош: Дуже важливим зараз для мене є підготувати якнайкраще процес освоєння коштів на період 2014-2020 рр., а також, в найбільш прозорому способі видалити всі джерела корупції, бюрократії або блокування реалізації цих проектів, тому що від цього буде залежати не тільки здатність освоєння , але й якість цього процесу.

    З метою раціонального просування витрат на соціальні потреби з державного бюджету, прем’єр-міністр Румунії взяв рішення оскаржити в Конституційному суді, закон, що передбачає спеціальні пенсії для місцевих обранців. Цей закон виявився таким же непопулярним, як той, що передбачає додаткові доходи для парламентаріїв, а й несправедливим. Дачіан Чолош: Спеціальні пенсії означає давати більше грошей ніж та категорія людей сплачувала до пенсійного бюджету, тому хтось повинен покрити ці додаткові кошти.

    І, нарешті, інша проблема обговорена в ексклюзивному інтерв’ю національній радіостанції, стосувалася заходів, прийнятих урядом для скорочення бюрократії. У зв’язку з цим, прем’єр-міністр заявив, що будуть вжиті ключові заходи зі спрощення бюрократичних процедур, на які неодноразово скаржилися румуни. Дачіан Чолош: П’ять місяців тому ми започаткували проект, який був дуже ефективним з самого початку у смислі, що у нас було багато ідей і пропозицій. Ми зробили синтез цих ідей і пропозицій і в останні місяці, ми працювали над визначенням законодавчих та юридичних методів застосування цих ідей.

    Йдеться, між іншим, про спрощення процедур, що стосуються отримання посвідчення про судимість, паспортних копій, завірених копій, деяких сертифікатів з боку Податкового управління, сплати різних податків і зборів за допомогою банківської картки.

  • Заходи проти надмірної бюрократії

    Заходи проти надмірної бюрократії

    На
    вчорашньому засіданні, уряд Румунії затвердив проект щодо скорочення бюрократії
    та створив он-лайн платформу maisimplu.gov.ro, де громадяни зможуть поділитися
    своїм досвідом взаємодії з органами місцевого самоврядування. Ще з перших годин
    після відкриття веб-сторінки, почали відгуки! Громадяни скаржилися на велику
    кількість документів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, на
    великий розмір такс для видачі внутрішнього паспорта або для видачі копій
    документів, які вже знаходяться в інформаційні системі або для придбання
    фіскальних марок, необхідних для будь-яких офіційних документів.

    Про
    бюрократію та її наслідки говориться в Румунії вже більш ніж два десятиліття.
    Теж від тоді, держава безуспішно бореться з цим явищем, що завдає шкоди як
    суспільству, так і бізнес-середовищу. Надмірне зловживання владними
    повноваженнями – так пояснюється у словнику румунської мови термін бюрократія,
    через яку мільйони румун витрачають час, гроші та нерви, будучи примушені через
    повільну та застарілу систему взаємодіяти з великою кількістю державних
    установ.

    Прем’єр-міністр
    Дачіан Чолош признає, що іноді здається, що люди повинні жити у абсурдній
    країні: Матері, які тільки що народили, повинні подавати три досьє. З
    іншого боку, безробітний повинен заплатити близько 30 леїв для видачі
    документів, необхідних для отримання допомоги по безробіттю. Можна б
    представити лише один запит, після чого органи місцевого самоврядування повинні
    отримати необхідні дані із інформаційних систем.
    На думку
    прем’єр-міністра, громадяни не повинні ходити від одного до іншого бюро. Треба
    використовувати існуючі інформаційні системи державних установ, для реалізації
    яких було витрачено мільйони євро та які в багатьох випадках ще не працюють.

    За якими
    принципами відбудеться скорочення бюрократії? Знову пояснює прем’єр-міністр
    Дачіан Чолош: По-перше, одна установа може лише один раз вимагати інформації
    від громадянина, після чого вона може використовувати необхідні інформації із
    бази даних тоді коли необхідно буде. По-друге, треба доопрацювати систему
    електронного обміну даними між установами. По-третє, треба замінити легалізацію
    офіційних документів, там де можна, на заяву під присягою, щоб уникнути
    додаткових коштів та додаткової бюрократії та навіть скасувати документи або
    процедури, які вже не виправдовуються та яких можна замінити на цифрові
    процедури.

    Румуни є
    одними з найбільш стресованих людей в Європі. Безсумнівно, що бюрократія має
    свою вину, а викорінення цього явища, полегшило б життя дуже багатьох
    людей.