14-15 жовтня в Бухаресті під патронатом прем’єр-міністрів Румунії Марчела Чолаку та України Дениса Шмигаля, відбувся другий форум «Rebuilding Ukraine». Захід був організований Двосторонньою торгово-промисловою палатою Румунія-Україна у партнерстві з Посольством України в Румунії і присвячений залученню інвестицій та обговоренню конкретних напрямків участі румунських та іноземних компаній у проєктах з відновлення України.
Серед основних тем обговорення – наслідки на продовольчу та енергетичну безпеку, двосторонні мультимодальні перевезення як важлива складова глобальної продовольчої безпеки, основні виклики відбудови України в нинішніх умовах, а також варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, міжнародні правові та економічні рамки повоєнної реконструкції, роль Румунії в процесі відновлення України, міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру Президента Володимира Зеленського, зацікавленість економічно розвинених країн в інвестиціях, які створять основу для процесу відбудови України.
Румунія може стати хабом для відновлення України
У своєму посланні прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив готовність Румунії стати регіональним хабом для відбудови сусідньої країни. Звернення прем’єр-міністра Румунії до учасників зачитав державний радник Ніколає Коменеску, який є національним координатором з питань відбудови України. Він зазначив, що офіційний Бухарест розглядає порт Констанца як основну логістичну платформу для майбутньої відбудови України. «Ми розглядаємо можливість позиціонування порту Констанца як основної логістичної платформи для майбутньої реконструкції України. Уряд буде активно залучений до розвитку партнерських відносин як з міжнародними урядовими партнерами, зокрема, зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом, країнами-членами Європейського Союзу, так і з Японією та Південною Кореєю, і це лише частина можливих партнерів. Крім того, ми розглядаємо можливість сприяння та підтримки приватного сектору, адже компанії відіграватимуть ключову роль у цьому процесі відновлення. Ми раді бачити на цих заходах представників бізнесу з України та Румунії і я думаю, що такі зустрічі стануть ще важливішими в найближчий період, коли ми сподіваємося, що цей конфлікт припиниться, коли ситуація буде такою, що Україна зможе повернути свої території.»
Він підкреслив, що Румунія активно працює з міжнародними партнерами над покращенням транспортного сполучення. «На минулорічній зустрічі в Києві ми підписали генеральний план дорожнього сполучення і розглядаємо аналогічні плани для морського транспорту. Румунія працює з іншими країнами-членами ЄС та Республікою Молдова над об’єднанням енергетичних систем, оскільки енергетичний сектор потребує великих інвестицій у реконструкцію. Геополітичні реалії вимагають мобілізації інвестицій для забезпечення енергетичної безпеки Республіки Молдова та України, а також для підвищення енергетичної безпеки нашої країни. Для нас очевидно, що це вже не просто питання національної безпеки, а – європейської та навіть глобальної безпеки. Ми хочемо об’єднати енергетичні ринки і розвивати необхідну інфраструктуру для забезпечення транскордонного постачання електроенергії, що сприятиме інтеграції України і Республіки Молдова в європейський енергетичний ринок», – заявив державний радник прем’єр-міністра Румунії Ніколає Коменеску.
Румунія готова й надалі надавати аварійну енергетичну допомогу Україні
Радник з міжнародних відносин міністра енергетики Адріан Безеван, виступаючи на форумі заявив, що Україна потребує короткострокової надзвичайної допомоги та довгострокової допомоги для відновлення своєї енергетичної системи, яка має бути кращою за довоєнну систему. «Румунія продовжить надавати Україні енергетичні ресурси в надзвичайних ситуаціях, але існує проблема потужності та взаємозв’язку з Україною, тому що Європа, через свою мережу енергетичних операторів, має експортну потужність до сусідньої країни в 1,7 гігават, тому її необхідно збільшити до 2 гігават, і зробити це потрібно якомога швидше», – заявив Адріан Безеван. Він зазначив, що до війни з’єднання енергетичних систем не було пріоритетом для Румунії та України і ця вразливість проявляється зараз. «Ми маємо обмежені можливості, коли говоримо про електроенергію та газ. У довгостроковій перспективі, коли ми маємо на меті відновлення України, нам потрібно швидко збільшити потужність взаємозв’язку. Україна є кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Ми сподіваємося, що вона приєднається до ЄС якнайшвидше і тоді правила енергетичного ринку будуть однаковими і для України», – додав радник з міжнародних відносин міністра енергетики Румунії.
Водночас він зазначив, що 31 грудня 2024 року закінчується термін дії газотранспортного договору між Росією та Україною, який не буде продовжений. «Саме тому ми і Республіка Молдова повинні знайти шляхи постачання газу в Україну через Трансбалканський газопровід, який доставляє газ з LNG-терміналів в Катарі та із Західної Європи в Україну. Ми повинні докласти зусиль, щоб ні Україна, ні Республіка Молдова не замерзли взимку. Ми повинні зберігати оптимізм щодо майбутнього і діяти дуже швидко, тому що зима стрімко наближається», – додав Адріан Безеван.
За його словами, 11 мільйонів людей в Україні можуть бути переміщені не через війну, а через холодну зиму. «Підтримка України є нашим моральним обов’язком. На додаток до цього морального обов’язку, ми також маємо й прагматичний обов’язок з точки зору національної безпеки підтримувати і допомагати Україні. Ми знаємо, що наближається зима і ця новина є важливою, особливо коли йдеться про енергетичну інфраструктуру, а Україна має дефіцит енергії, оскільки Росія пошкодила більше половини українських об’єктів енергетичної інфраструктури, як виробництва, так і дистрибуції. Йдеться про газ, про електроенергію, про теплоенергію і, з наближенням зими, потреби України в цих ресурсах зростають. 11 мільйонів людей в Україні можуть бути змушені покинути свої домівки через холодну зиму, а не через війну», – наголосив радник міністра енергетики Румунії Адріан Безеван.
Румунія залишатиметься поруч з Україною
У заході також взяла участь Анка Тінка, Державний секретар зі стратегічних питань Міністерства закордонних справ. У своєму виступі під час сесії, присвяченій дипломатичному баченню процесу відновлення, під назвою «Бачення української та румунської дипломатії щодо процесу відновлення України», державний секретар підтвердила відданість Румунії підтримці України та особливе значення, яке надається процесу відновлення сусідньої країни. Ана Тінка розповіла, як румунська дипломатія працює у координації з іншими державними установами та у взаємодії з приватним сектором, підтримуючи проєкти, спрямовані на задоволення нагальних потреб та досягнення довгострокових цілей, пов’язаних з регіональною стабільністю та процвітанням.
Так, нагадуючи про постійну участь Румунії у конференціях з відбудови України, румунський дипломат привернула увагу на можливості, пов’язані з процесом відбудови, які зацікавлені використати як румунська влада, так і компанії. У цьому контексті держсекретар наголосила на особливій увазі, яка приділяється транскордонним проєктам і зв’язкам у сфері транспорту та енергетики, а також тристоронньому співробітництву, за участю й Республіки Молдова. Вона також відзначила важливу фінансову підтримку Європейським Союзом процесу відновлення в Україні та закликала бізнес-спільноту скористатися інструментами та програмами, доступними на європейському рівні.
Відбудова України може стати поштовхом до відновлення всього регіону
Орієнтовна вартість повоєнної відбудови України за десять років перевищила 486 мільярдів доларів, і зараз Київ шукає нові джерела надходжень, як внутрішні, так і міжнародні, щоб задовольнити ці нагальні потреби. Ці оцінки не охоплюють регіони, які все ще перебувають під російською окупацією і до яких немає доступу. Після майже трьох років війни росіяни зруйнували значну частину дорожньої інфраструктури країни, багато шкіл, лікарень і будинків. Деякі проєкти з відбудови вже розпочалися, і все більше іноземних інвесторів, в тому числі румунів, відкривають там свій бізнес. Румунія може відіграти роль логістичного хабу в процесі відбудови України, вважає Насті Вледою, президент Двосторонньої румунсько-української торгової палати та Союзу двосторонніх торгових палат Румунії. Цей аспект є важливою складовою майбутнього Стратегічного партнерства між Румунією та Україною, – пояснив він. «Для Румунії відбудова України може стати можливістю для відновлення Румунії, відновлення всього Чорноморського регіону. Це означає створення нових потоків, нового бачення, нових способів підходу. І тоді, безумовно, я переконаний, що, врешті-решт, Румунія відіграватиме, разом з іншими країнами і, передусім з Україною, роль локомотива трансформації цього бачення в Чорноморському регіоні, відіграватиме надзвичайно важливу роль стабільності і розвитку».
Український бізнес продовжує працювати попри війну
Зі свого боку, посол України в Румунії Ігор Прокопчук висловив сподівання, що гроші на відбудову його країни будуть взяті із заморожених російських активів, які лише в ЄС становлять близько 350 млрд доларів. Країни, які зараз демонструють солідарність з Україною, будуть запрошені приєднатися до процесу відбудови, – додав український дипломат. Ігор Прокопчук наголосив, що попри війну український бізнес продовжує працювати та намагається розвиватись. «95% українських підприємств відновили свою діяльність, навіть ті компанії, які спочатку були змушені припинити роботу. За нашими оцінками, зростання ВВП в цьому році буде зафіксовано на рівні 3,5%, незважаючи на триваючі військові дії і незважаючи на безперервні атаки російсько-терористичних військ на різні об’єкти по всій країні.» Ігор Прокопчук привернув увагу учасників Форуму до потреб України у відбудові, розробці та впровадженні в країні інноваційних інструментів, покликаних покращити бізнес середовище та стимулювати залучення інвестицій. Він наголосив на важливості єдності у підтримці України для її захисту, а також для захисту свободи і демократії, від російського агресора.
Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Паун Роговей зазначив велику увагу, яка в контексті відбудови України приділяється розвитку як двостороннього українсько-румунського співробітництва, так і тристоронньої співпраці з Республікою Молдова.
Заступник Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Роман Комендант надав деталі реалізації масштабних проєктів з відбудови зруйнованої цивільної та гуманітарної інфраструктури, а також приділив увагу ефективності цифрової платформи «DREAM».
В основній частині заходу виступали представники обласних військових адміністрацій з Херсонської, Харківської, Полтавської, Тернопільської та Чернівецької областей, які представили пріоритети своїх регіонів.
Також у Форумі взяли участь глави дипломатичних представництв Грецької Республіки, Республіки Корея, Республіки Болгарія, Королівства Нідерланди та Королівства Швеції, які одностайно запевнили у подальшій непохитній підтримці України та посиленні багатостороннього і двостороннього партнерства.
В рамках Форуму були укладені Меморандуми про взаєморозуміння між Румунсько-Українською двосторонньою торговою палатою та Тернопільською і Харківською обласними державними адміністраціями, а також міжнародною платформою «Nazovni» Міністерства закордонних справ України. Вказані документи покликані сприяти активізації двосторонніх економічних зав’язків.
